CC BY
4
Висновок
Розроблено методику ви-мiрювання концентрацií L-лiзину есцинату у повiтрi ро-бочоí зони, яка мае таю основы метролопчш характеристики: Mexi сумарно') вщ-носноí похибки 8 дорiв-нюють 24% (P=0,95; n=2); вщносна збiжнiсть d дорiв-нюе 8%; вщносна похибка градуювання К дорiвнюе 10%. Методика атестована УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТом (Свщоцтво про атестацiю МВВ № 081/12-0412-07 вщ 22.02.2007 р.).
Л1ТЕРАТУРА
1. ГОСТ 8.10-99. Госсистема выполнения измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения.
2. ГОСТ 12.1.016-79 со сменой № 1 от 01.09.1983. (ИУС № 9-83). Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ.
3. ГОСТ 12.1.005-88. Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
4. Руководство по контролю вредных веществ в воздухе рабочей зоны: Справ изд. / С.И. Муравьева., М.И. Бухов-ский, Е.К. Прохорова и др. — М.: Химия, 1991. — С. 193202.
5. Бауер К. Анализ органических соединений. — М.: Изд-во иностранной литературы, 1953. — 469 с.
6. Бобранский Б. Количественный анализ органических соединений. — М.: ГХИ, 1961. — 263 с.
7. Бургер К. Органические реагенты в неорганическом анализе. — М.: Мир, 1975.
8. Коренман И.М. Органические реагенты в неорганическом анализе / Справочник. — М.: Химия, 1980. — 446 с.
9. ДСТУ ISO 8466-1-2001. Якють води. Визначення гра-дуювально') характеристики методик ктькюного хiмiчного аналiзу. Ч. 1. Статистичне оцЫювання лЫмно') градую-вально') характеристики (ISO 8466-1:1990, IDT).
АНДРУСИШИНА 1.М.
ДУ «1нститут медицини прац1 АМН Укра'ни», м. Ки'в
УДК 616:543.3.:546.137:0015
HIGIENIC ESTIMATION OF THE CONTENT PERCHLORATE AND ION METALS IN WATER OF VARIOUS USE OF SOME REGIONS OF UKRAINE
Andrusishina I.M.
Г1ПШЧНА ОЦ1НКА ВМ1СТУ ПЕРХЛОРАТУ
ТА 1ОН1В МЕТАЛ1В У ВОД1 Р1ЗНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
есприятлива еколопчна ситуа-ц1я у промислово розвинених мютах обумовлюе п1двищення р1вня серцево-судинних, онко-лог1чних захворювань, розлади репродуктивноТ функцп, 1мун1-тету та 1нших систем. Це сто-суеться I сполук перхлорат1в (ПХ), як1 зумовлюють порушен-ня переважно ендокринноТ си-стеми, зокрема щитопод1бно'Т залози (ЩЗ) [1-3].
Спостереження за станом захворюваност1 населення через цей ксенобютик неможли-ве без вивчення його повед1нки у водному середовищ1, яке е головним шляхом надходжен-ня ПХ до живого оргаызму [4]. Кр1м того, охорона водних ре-сурс1в в умовах 1нтенсивного антропогенного забруднення довюлля останн1ми роками е одшею з актуальних проблем. Особливо це стосуеться мега-пол1с1в I мюьких агломерац1й, до яких можна вщнести I м. Ки-Тв. За даними Держкомстату УкраТни, у 1996 р. майже 25% загального об'ему забрудне-них ст1чних вод потрапляли у водойми без очищення, при цьому 90% з них припадае на промислово розвинеш регюни. Так, до водних об'ект1в Киева належать 129 озер, 102 ставки, 43 штучш водойми, 32 джере-ла, 9 р1чок, 28 р1вчак1в з загаль-ною площею водного дзеркала близько 2347,34 га [5].
Проте, якщо абютичний х1-м1чний склад води (особливо важких метал1в) активно до-сл1джуеться в Укра'Тш, то проблема забруднення водного середовища ПХ залишаеться поза увагою дослщниюв, р1-вень б1отичних компонент1в води /м1кро- (МЕ) та макроеле-мент1в (МаЕ)/ нормуеться за старою нормативною базою або виключно у випадках риб-но-господарського викори-стання, як наприклад для Са2+ та Мд2+, а Тхня нормативна база для питноТ води не встановле-
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОДЕРЖАНИЯ ПЕРХЛОРАТА И ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В ВОДЕ РАЗЛИЧНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НЕКОТОРЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ Андрусишина И.Н. В работе показаны результаты пилотных исследований по изучению содержания перхлоратов,кальция и магния в питьевой и природной воде г. Киева и некоторых регионов Украины. Среднее содержание ПХ было выше норматива ЕРА в 4-400 раз по Киевской области и в 12-23 раза — в некоторых регионах Украины. Наибольшее содержание кальция выявлено в колодезной и артезианской воде, содержание магния в большинстве случаев было ниже норматива, применяемого в странах ЕС. Полученные данные могут быть использованы при пересмотре гигиенических нормативов для ПХ в питьевой воде, а также для научного обоснования нормативов ПДК по Са2+ и Мд2+ в питьевой воде.
на. Водночас зарубiжними нау-ковцями провадяться мас-штабнi дослщження у цьому напрямку [1-3, 6, 7]. Дан щодо вмiсту ПХ у водi на територií Укра'ши практично вiдсутнi. До того ж нормативи, як й нинi дмсш в Украíнi, прийнятi ще за чаав СРСР, а нормативи на вмют у питнiй водi Са2+ та Мд2+ вiдсутнi. Це зумовлюе необхщ-нiсть подальших доспiджень для наукового обфунтування гiгiенiчних нормативiв цих по-казникiв.
Вищезазначене зумовило мету нашо'( роботи — провести птотш доспiдження з вивчення вмiсту ПХ у питнм, поверхне-вих та пщземних водах Кшв-ськоí област та деяких регiонiв Украíни. ^м того, враховуючи великий вплив катюнного складу на конверсiю ПХ у водi дати оцiнку мшерального складу (зокрема вмiсту Са2+ i Мд2+) у воднiй екосистемi промислово розвинених територм Украíни.
Матерiали та методи до-слiдження. Було проведено доспiдження з визначення вми
[11]. KpiM того, стандартними зразками для визначення bmí-сту ПХ слугувала бщистильова-на вода.
Отриманi результати опра-цьовано за допомогою тради-цiйних методiв варiацiйноí статистики [12].
Результати та Тх обгово-рення. Проведенi дослщжен-ня показали, що рН води до-стовiрно не вiдрiзнялася вiд нормативних значень. Водночас у водi водного басейну Ки-íвськоí областi середня кон-центрацiя ПХ (табл. 1) не пере-вищувала нормативнi значен-
ппенд довк1лля s
ня, як нинi дiють в Украíни (для амоню перхлорату 5 мг/л), але порiвняно з нормативами, прийнятими останшми роками у США (вiд 0,001 до 0,006 мг/л ПХ), була у 4 рази вищою. Най-бiльшi рiвнi ПХ виявлено у фунтових водах (ПХ криниць становило 0,12 мг/л). Виявлеш рiвнi вмюту Са2+ та Mg2+ у водо-провщшй та колодязнiй водi були бтьшими за ГДК в 1,5-3,8 рази (порiвняно з нормативом ЕС, який становить вщповщно 100 мг/л та 50 мг/л), що може бути небезпечним для живих органiзмiв.
Таблиця 1
Залежнють деяких показнимв води вiд виду вододжерела КиГвськоТ областi
е
Показник Водо-провщна Арте-з1анська Р1чкова Колодязна Нормативи
ГОСТ 2874-82 [19] Перелк ПДК та ОБУВ [20] ЕС [8] ЕРА [2]
рН 7,14 ± 0,23 18 7,48± 0,14 18 7,02± 0,27 12 6,70± 0,29 6 6,0-9,0 6,5-8,5 7,5
ПХ, мг/л 0,009 ± 0,006 0,004± 0,001* 0,006 ± 0,002 0,123 ± 0,05* 0,06 (риб-госп), 5 (питна) 0,001-0,006
Са2+, мг/л 150,72± 37,04 116,23 ± 17,76 102,88 ± 43,71* 310,36± 63,79* 180 (риб-госп), питна не норм. 100 Не нормуеться
Mg2+, мг/л 11,12± 4,42 3,25± 0,31* 20,70± 6,72* 72,91± 16,99* 40 (риб-госп), питна не норм. 50 Не нормуеться
е
Примтка: * — BÍpor^HÍCTb коливань мж водопровдною водою та '¡ншими видами (Р <0,05).
сту ПХ у 244 пробах питно'' води та води поверхневих i пщземних вододжерел Ки'всько'' област та деяких репошв Ук-ра'ни (2004-2006 рр.). Проби води вiдбирали вiдповiдно до вимог ГОСТу 2448-80 "Вода питьевая. Отбор проб" [8]. Вмют ПХ визначався непрямим атомно-абсорбцшним методом (ААС) у модифкаци [9-10]. Подготовку проб для визначення ПХ провадили шляхом де-струкци оргашчних речовин та концентрування проб води. По™ ПХ екстрагували розчи-ном неокупро'на в етилацетатi. Визначали вмют МаЕ — Са2+ та Мд2+ за методикою Мiжнарод-ного стандарту 1СО 7980-80
53*Е&Н
Таблиця 2
Деяк показники водопровщно'Г води рiзних районiв м. Киева, мг/л
Райони рН ПХ Ca2+ Mg2+
Дарницький 7,76±0,30 0,003±0,001 98,87±0,64 8,69±2,83
Деснянський 7,78±0,12 0,001±0,0001 68,35±14,14 8,34±2,97
Днтровський 6,87±0,37 0,006±0,0025 95,83±22,42 2,62±0,99
Оболонський 6,79±0,32 0 53,13±5,18 1,55±0,28
Печерський 7,53±0,04 0 91,50±1,95 5,26±0,59
Подольський 7,99±0,26 0,008±0,004 51,13±22,44 1,23±0,03
Солом'янський 7,62±0,01 0,009±0,004 118,38±0,29 5,98±0,02
Святошинський 7,35±0,24 0,008±0,004 58,23±14,26 29,67± 5,33
Голосивський 7,52±0,36 0,008±0,003 87,50±3,45 3,57±1,86
Шевченювський 7,22±0,78 0 68,33±20,95 9,83±3,07
Данi щодо вмiсту ПХ та Са2+ i Мд2+ у водi рiзних районiв Киева подано у табл. 2. Вщзначено незначш коливання рiвнiв рН, як знаходились у межах нор-мативних значень. Виявлено найбшьший вмiст ПХ у правобережий частинi мiста, зокре-ма у Солом'янському район (0,009 мг/л). Значний вмют ПХ (при порiвняннi з нормативом ЕРА), можливо, зумовлений тим фактом, що саме Правобе-
чень, прийнятих зпдно з нормативом ЕС. Рiвень вмiсту Мд2+ був значно нижчим вщ нормативу ЕС (у 5-20 разiв).
У таблиц 3 подано результа-ти визначення рiвнiв рН, iонiв металiв та ПХ у рiзних типах вод УкраТни, вiдiбраних у 14 регюнах — Закарпатськiй, Тер-нопшьськш, Житомирськш, КиТвськiй, Чернiгiвськiй, Сум-ськм, Полтавськiй, Юрово-градськiй, Днiпропетровськiй,
не перевищував нормативних значень ГДК. Однак виявлено найбшьше забруднення ПХ во-допровiдноТ та артезiанськоТ вод, порiвняно з рiвнем, прий-нятим за норму у США (0,0010,006 мг/л). Визначення ПХ у водопровщнш, артезiанськiй та рiчковiй водах при порiвнян-нi з нормативом ЕРА вщповщ-но було бтьшим у 16, 12 та 23 рази. Слщ звернути увагу на той факт, що норматив ГДК ПХ
Таблиця 3
Залежнють деяких показникiв води вiд виду вододжерела регюшв УкраГни
Показник Водо-пров1дна Артез1анська Р1чкова Колодязна Норматив
ГОСТ 2874-82 [19] ЕС [18] ЕРА [2]
рН 7,41± 0,18 24 7,59±0,08 23 7,24± 0,22 19 6,95±0,26 18 6,0-9,0 6,5-8,5 7,5
ПХ, мг/л 0,015± 0,006 0,011±0,007 0,004± 0,002* 0,007±0,004* 0,06 (рибгосп), 5(питна) 0,001-0,006
Са2+, мг/л 103,77± 40,57 151,91±42,9* 134,49± 35,39* 225,75±88,5* 180 (рибгосп), питна не норм. 100 Не нормуеться
Мд2+, мг/л 18,89±8,63 14,5±5,41 44,49± 11,77* 63,68±19,91* 40 (рибгосп), питна не норм. 50 Не нормуеться
Примтка: * — вiрогiднiсть коливань м'ж водопровдною водою та '¡ншими видами (Р <0,05).
режжя отримуе воду змшану, у той час як Лiвобережжя — тть-ки Деснянську воду. Водночас рiвнi вмюту Са2+ у водопровщ-нiй водi не перевищували зна-
МиколаТвськiй, Херсонськш, Запорiзькiй, Луганськiй областях та Автономно Республiцi Крим. З таблиц видно, що ри вень рН у рiзних водах УкраТни
у водi господарсько-побутово-го використання, який дiе на територiТ УкраТни з 1982 року, бТпьший у 1000 разiв вiд ГДК, прийнятого в останш роки у
О
Вмст ПХ у водопровщнш вод'! р 'зних областей Укра/ни
Рисунок 1
HIGIENIC ESTIMATION OF THE CONTENT PERCHLORATE AND ION METALS IN WATER OF VARIOUS USE OF SOME REGIONS OF UKRAINE Andrusishina I.M.
In the work the results of pilot researches on the content of studying calcium, magnesium and Pch in drinking and natural water in Kiev and some other regions of Ukraine are shown. The average content of Pch was exceeded the EPA
standards 4-400 times the Kiev area and 12-23 time in other regions of Ukraine. The higest content of calcium is found in well and artesian waters, the magnesium content in most cases was below the standards of EU countries. The obtained data can be used for revision of hygienic standards for Pch in drinking water, and also for scientific substantiation of regulations on maximum allowable concentrations for Ca2+ and M2+ in drinking water.
США (5 мг/л, порiвняно з 0,001-0,006 мг/л для питноТ води).
Отримаш результати вмюту Са2+ у водi рiзних perioHiB Укра-Тни свщчать про високий вмют цього бюлопчно активного елементу при пopiвняннi з дю-чим нормативом ЕС у колодяз-шй (у 2,25 pазiв), piчкoвiй (в 1,3 рази) та аpтeзiанськiй вoдi (в 1,5 рази). Статистичний аналiз отриманих результа^в також демонструе вищi piвнi вмюту цього елементу в аpтeзiанськiй (на 46,39%), piчкoвiй (на 29,60%) та колодязшй водах (у 2,18 pазiв), пopiвнянo з piвнeм вмюту елементу у водопровщшй вoдi. Вмiст ioнiв Mg2+ був значно нижчим вщ нормативу ЕС у водопровщшй вoдi (у 2,64 рази) та аpтeзiанськiй (у 3,44 рази), але дещо перевищуе цей норматив у колодязшй вoдi (на 7,85%). Пopiвняльний ана-лiз вмюту Mg2+ у дoслiджeних водах показав бшьший вмiст цього елементу у piчкoвiй (у 2,35 рази) та колодязшй водах (у 3,37 pазiв), пopiвнянo з во-дoпpoвiднoю. Таким чином, можна стверджувати, що юнуе дисбаланс МаЕ у природних водах. Враховуючи, що водний шлях надходження цих еле-мeнтiв до живого оргашзму е головним, особливо для вод-них гiдpoбioнтiв, дисбаланс
МаЕ у середовищi íх iснування може призвести до порушень Т'хнього розвитку [2, 20]. Небез-печним е i недостатне надходження до оргашзму людини цих МаЕ, особливо для оргашзму, що розвиваеться, та людей, як страждають на пору-шення обмЫу цих iонiв [22-24].
Данi щодо вмiсту ПХ у водопровщшй водi рiзних регiонiв Украíни представлено на рис. 1. Виявлено висок рiвнi вмiсту ПХ у водопровщшй вод Юрово-градськоí, Сумськоí, Полтав-ськоí та Житомирськоí областей (близько 0,05 мг/л). У межах 0,039-0,043 мг/л встано-влено вмют ПХ у водопровщшй водi Дшпропетровсько'Т, Лу-ганськоí та Тернопшьсько'Т областей. Ще нижчi рiвнi були у Харювськм, Хмепьницькiй та Донецьюй областях i АР Крим (0,027 мг/л). У межах норми при порiвняннi з ГДК ЕРА був рiвень ПХ у водопровщшй водi КиТ'в-ськоí, Закарпатськоí, МиколаТ'в-сько'Т та Запорiзькоí областей (0,008-0,018 мг/л). Отримаш результати добре стввщно-сяться з даними рiзних джерел л^ератури про забруднення схiдних областей УкраТни важ-кими металами та Ышими ксе-нобiотиками [5, 13, 14].
У таблиц 4 подано порiвнян-ня резупьтатiв визначення вми сту ПХ у рiзних вододжерелах
УкраТни та США, oтpиманi у ла-бopатopiТ аналiтичнoТ хiмiТ та мошторингу токсичних сполук 1нституту медицини пращ АМН УкраТни та дoслiдниками ЕРА. Пopiвняння даних свiдчить про значно бшьший вмют ПХ у фунтових водах обох краТн, а вмют ПХ у водопровщшй та по-верхневм водах вiднoснo од-наковий, як за власними результатами дослщжень, так i за даними л^ератури [1, 2, 7, 10, 14-17].
Таким чином, на територи Ки-ТвськоТ oбластi та у деяких репонах УкраТни вмiст ПХ у пщземних та наземних водах варював у широких межах, що пояснюеться гeoхiмiчними особливостями тepитopiТ роз-ташування вододжерела, уча-стi у гeoфiзичних та бioхiмiч-них процесах, антропогенним впливом на довкшля.
ПХ визначаються у питшй во-дi та вoдi поверхневих водо-джерел КиТвськоТ oбластi у межах коливань середшх значень 0,004-0,123 мг/л, що вщпови дае ппешчним нормативам УкраТни станом на 1982 р., але у 4-400 pазiв вищi за нормативи ЕРА. У результат проведених пшотних дoслiджeнь у деяких peгioнах УкраТни було виявлено вщповщно до вододжерела перевищення нормативу ЕРА у 12-23 рази.
Таблиця 4
Порiвняння результатiв визначення ПХ у водi за даними лiтератури та власними
Об'ект досл1дження Власн1 результати (мг/л) Дан1 л1тератури (мг/л) flxepe.no niTepaTypu
Вода водопровщна (питна) 0,004-0,023 0,018-0,28 0,005-0,12 0,018 0,004-0,20 0,018-0,0323 EPA, 1998 [1] Gibbs J.P. , et al., 2004 [17] Greer M. et al., 2002 [16] EPA, 2006 [2] Perchlorate news, 2006 [15]
Вода фунтова 0,004-0,56 0,03-0,28 0,008-3,7 0,004-0,42 EPA,1998 [1] Urbansky E.T., 1998 [7] EPA, 2006 [2]
Вода поверхнева (р1чки та озера) 0,004-0,012 0,004-0,016 0,030-0,77 0,005-0,011 0,004-0,067 EPA, 1998 [1] Smith F., 2004 [14] Greer M., 2002 [16] EPA, 2006 [2]
55*Е&Н
Середнiй BMicT мiкроелемен-TiB, особливо Са2+, у колодязнiй та артезiанський водах пере-вищував ппешчш нормативи ЕС на 50%, або втричк BMicT Mg2+ у переважшй бiльшоcтi ви-падкiв був недостатым в арте-зiанcькiй та водопровщшй водах у 3,9 та 6,2 рази, але пере-вищував норматив ЕС в 1,231,47 разiв при порiвняннi з ГДК ЕС. Даш щодо вмюту мiкроеле-ментiв у водi рiзних вододже-рел cвiдчать про íхнiй дисбаланс.
Так, проведет дослщження дозволяють дати ппешчну оцiнку вмicту ПХ у водi рiзних вододжерел Киíвcькоí област та деяких регiонiв Украíни i можуть бути викориcтанi при подальших доcлiдженнях для наукового обГрунтування i перегляду нормативiв ПХ для Ук-раíни. Дисбаланс МаЕ у по-верхневiй водi може призве-сти до порушень розвитку водних пдробюн^в через íхню чутливють до змiн вмicту у водi саме Ca2+ та Mg2+ [2, 20]. Недо-статне надходження до орга-нiзму людини МаЕ особливо небезпечне для дитячого ор-гашзму та органiзму з низьки-ми адаптацшно-пристосу-вальними можливостями до впливу токсикогенних наван-тажень довкшля [3, 21-23]. Водночас вiдcутнicть нормативно!' бази для Ca2+ i Mg2+ у пи-тнiй водi та необхiднicть перегляду нормативу ПХ потребу-ють подальших дослщжень для наукового обГрунтування гiгiенiчних нормативiв цих по-казникiв для полтшення пщ-ходiв в оцiнцi якост та безпеч-ноcтi водокористування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Perchlorate environmental contamination: toxicological review and risk characterization based on emerging information. US EPA, ORD, Washington, DC, NCEA-1-0503, draft, 1998. — 164 p.
2. Perchlorate environmental contamination: toxicological review and risk characterization based on emerging information. US EPA, ORD, Washington, DC, NCEA-1 -0503, draft, 2006. — 252 p.
3. Кундiев Ю.1., Тронько М.Д., Андрусишина 1.М. Перхлорати як чинник ризику для здоров'я людини (огляд л^ератури) // Ендокринол. — 2006. — Т. 11, № 2. — С. 236-248.
4. Dahl R. Perchlorate debate grows // Env. Health Perspec. — 2004. — V. 112, № 10. — P. 546.
5. Зубенко И.Б., Линник П.Н. Содержание растворенного хрома в некоторых водоемах городской зоны Киева / II мiж-нар. конф. "Чистота довкшля у нашому мютГ. — Трускавець, 2004. — С. 94-95.
6. Perchlorate in drinking water: scientific collaboration in defining safety. D.R. Juberg / American Council on Science and Health. Posted by News 4.5.2002. http://www.acsh.org/publica-tions/reports/perchlorate 2002.pdf
7. Urbansky E.T. Perchlorate Chemistry:Implications for analysis and remediation // Biochem. J. — 1998. — 2, № 2. — P. 81-95.
8. Вода питна. Нормативы документи. Довщник. Т. 2. — Львiв: НТЦ "Леонорм-стан-дарт", 2001. — 234 с.
9. Collinson W.J., Boltz D.F Indirect spectrophotometry and atomic absorption spectrometric methods for determination of perchlorate // Anal. Chem. — 1968. — V. 40, № 12. — P. 18961898.
10. Андрусишина I.M. Аналитические методы в мониторинге перхлорат-иона / II мiжнар. конф. "Чистота довкшля у нашому мютГ. — Трускавець, 2004. — С. 61-63.
11. Методическое пособие. Атомно-абсорбционный анализ в санитарно-гигиенических исследованиях / Под ред. Л.Г. Подуновой. — М.: Чувашия, 1997. — 208 с.
12. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К., 2006. — 558 с.
13. Сухарев С.М., Сухарева О.Ю., Чундак С.Ю. Атомно-абсорбцмне визначення спо-лук важких металiв в об'ектах довкшля / II мiжнар. конф. "Чистота довкшля у нашому ми стГ. — Трускавець, 2004. — С. 18-19.
14. ЗЫчук В.К., Москаль О.Р. Атомно-абсорбцмне визначення цинку у природних водах, що мютять оргашчш речо-вини / II мiжнар. конф. "Чистота довкшля у нашому мютГ. — Трускавець, 2004. — С. 19-20.
15. Smith N.P, Theodorakis Ch.W, Anderson T.A., Kendall R.J. Preliminary assessment of perchlorate in ecological receptors at longhorn army ammunition plant (LHA-AP) // J. Occup. Environ. Med. — 2001. — № 4. — P. 409-422.
16. Perchlorate News: News about the treatment of Perchlorate contamination 5.01.2003. 2p. http://www.perchloratenews.com/
17. Greer M.A., Goodman G., Pleus R.C., Greer S.E. Health effects assessment for environmental perchlorate contamination of thyroidal radioiodine uptake in humans // Environ. Health Perspect. — 2002. — V. 110, № 9. — P. 927-937.
18. Gibbs J.P., Ahmad R., Crump K.S et al. Evaluation of a population with occupational exposure to airborne ammonium perchlorate for possible acute or chronic effects on thyroid function // J. Occup. Environ. Med. — 2004. — № 40. — Р. 1072-1082.
19. Державы саытары правила i норми. "Вода питна. Ппеыч-н норми до якост води центра-лiзованого господарсько-пи-тного водопостачання". Затв. МООЗ У кражи вщ 23.12.1996. № 383. — К. — 496 с.
20. Обобщенный перечень "ПДК и ОБУВ вредных веществ для воды рыбохозяйских водоемов" за №12-04-11 от 09.08.1990.
21. Романенко В.Д. Основы гидробиологии. — К.: Генеза, 2004. — 664 с.
22. Тулакин А. В., Плит-ман С.И., Новиков Ю.В. Гигиеническая характеристика питьевого водопользования в районах экологического неблагополучия // Гиг. и сан. — 1996. — № 1. — С. 10-12.
23. Боев В.М., Утенина В.В., Карпенко И.Л. и др. Влияние окружающей среды на распространенность тиреоидной гиперплазии у детей сельских населенных пунктов Оренбургской области // Гиг. и сан. — 1998. — № 2. — С. 37-41.
24. Фетисова Г К. Роль минерального состава питьевой воды в формировании неинфекционной патологии населения // Гиг. и сан. — 2004. — № 1. — С. 20-22.
