CC BY
13
организме и характеристиками ЭЭГ-потенциалов у юношей в условиях городской среды // Нейрофизиология. — 2006. — Т. 38, № 2. — С. 167-174.
4. Евстафьева И.А. Особенности функционального состояния центральной нервной и сердечно-сосудистой систем в связи с содержанием тяжелых металлов в организме подростков: автореф. дис. — Симферополь, 2003. — 130 с.
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики, тесты. — Самара: БАХРАХ-М, 2003. — 672 с.
6. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. — М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. — 448 с.
7. Скальный А.В., Рудаков И.А. Биоэлементы в медицине. — М.: ОНИКС XXI век, Мир, 2004. — 272 с.
8. Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков. — М.: Академия, 2004. — 400 с.
9. Маймулов В.Г., Ли-мин Б.В., Карлова Т.В., Скальный А.В., Чернякина Т.С., Кузнецова И.А., Поздняков И.В., Кузнецов А.Н. Система мероприятий по предупреждению и уменьшению возникновения экологически зависимых заболеваний // Гигиена и санитария. — 2007. — № 6. — С. 14-17.
10. Johnson R.A. Triarchic model of P300 amplitude // Psychophysiology. — 1986. — Vol. 23, № 4. — P. 367-384.
11. The effects of chronic arsenic exposure from drinking water on the neurobehavioral development in adolescence / [SY Tsai, HY Chou, HW the et al.] // Neurotoxicology. — 2003. — Vol. 24 (4-5). — Р. 747-753.
12. Zaldivar R. A morbid condition involving cardio-vascular, broncho-pulmonary, digestive and neural lesions in children and young adults after dietary arsenic exposure. / PMID: 7424260 [Electronic resource] Acess mode: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pub med/
13. Zierold K.M., Knobeloch L., Anderson H. Prevalence of Chronic Diseases in Adults Exposed to Arsenic-Contaminated Drinking Water // Am. J. Public. Health. — 2004. — Nov; 94 (11):1936-1937.
Надiйшла до редакцп 11.12.2009.
АНДРУСИШИНА 1.М., ЛАМПЕКА О.Г., ГОЛУБ 1.О.
ДУ "1нститут медицини пращ АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 616:543.3.:546.137:001.5
USE OF THE AES-ISP METHOD TO MEASURE CHEMICAL ELEMENTS IN WATER RESERVOIRS IN KYIV AND KYIV REGION
Andrusishina I.N., Lampeka E.G., Golub I.A.
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ АЕС-1ЗП У ВИЗНАЧЕНН1 Х1М1ЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В У ВОДАХ м. КИЕВА ТА ОБЛАСТ1
есприятлива еколопчна ситуа-щя у промислово розвинених мютах обумовлюе пщвищення рiвня серцево-судинних i онко-лопчних захворювань, розла-ди репродуктивноТ функцп, iмунiтету та шших систем. Bi-домо, що з водою людина одержуе до 25% добовоТ потреби хiмiчних речовин. Тому нестача або надлишок МЕ та МаЕ у питнш водi можуть сприяти формуванню та ро-звитку фiзiологiчних зрушень, а в окремих випадках бути пер-шопричиною формування па-тологiчних сташв [1, 2]. Вщо-мо, що надмiрне надходження кадмiю з питною водою може призводити до онколопчних захворювань легень та стате-воТ системи, а стронцiю — до порушень формування опор-но-рухового апарату. Нестача у водi йоду спричиняе захво-рювання на дифузний зоб щи-топодiбноТ залози, а лтю — викликае розвиток психiчних захворювань (манiакально-депресивного синдрому, ши-зофренiТ). Водночас при лку-ваннi анемiй та деяких захво-рювань травного шляху при-значаеться мшеральна вода, яка мютить миш'як, фтор, бор, йод та iншi елементи [1-6].
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА АЕС-ИСП ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ХИМИЧЕСКИХ ЭЛЕМЕНТОВ В ВОДАХ г. КИЕВА И ОБЛАСТИ Андрусишина И.Н., Лампека Е.Г., Голуб И.А.
В работе представлены результаты исследований по изучению содержания 20 химических элементов в питьевой и природной воде г. Киева. Выявлено наибольшее содержание мышьяка, кальция, кадмия, хлора, железа, лития, свинца в артезианской и колодезной водах. Содержание алюминия, мышьяка, хлора, железа и никеля было наибольшим в природной воде. Как в питьевой, так и в природной воде концентрация некоторых эссенциальных элементов была достаточно низкой. Выявленные разнонаправленные изменения токсичных и эссенциальных элементов могут неблагоприятно сказаться на здоровье населения и проявиться в нарушениях формирования организмов водных гидробионтов. Полученные данные свидетельствуют о высокой информативной значимости метода АЕС-ИСП в гигиенической практике.
© Андрусишина 1.М., Лампека О.Г., Голуб 1.О. СТАТТЯ, 2010.
О
В умовах нтенсивного антропогенного забруднення довкт-ля охорона водних pecypciB е однieю з актуальних проблем. Особливо це стосуеться мега-полiсiв i мiських агломерацм, до яких належить i м. Кшв [7-9].
Традицiйно для оцнки забруднення води важкими мета-лами застосовують рiзнi ф1зи-ко-хiмiчнi методи, зокрема методи атомно-абсорбцшно'| спектрофотометрп (ААС). За останнi роки розвинувся но-вий прецесiйний метод — атомно-емюшна спектроме-трiя з шдуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-1ЗП). Метод АЕС-1ЗП завдяки сполученню низько'| межi вимiрювання, се-лективностi та експресивно-ст1, включаючи можливiсть ба-гатоелементного аналiзу, все бiльше знаходить застосуван-ня у бюлогп, медицинi та еко-логп [1, 6, 10, 11].
Вищезазначене зумовило мету нашо'| роботи — провести птотш дослiдження з вивчення можливостей застосування методу атомно-емюйно'| спек-троскопп з iндуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-1ЗП) для визначення хiмiчних елементiв (Ca, Mg, Li, Cu, Fe, Zn, Mn, Ni, Co, Cr, V, Mo, Se, Pb, Cd, Al, As, Ва, Sr та Cl, ClO 4) у водах р1з-ного господарсько-побутового користування у межах Киева та Кшвсько'| область
Матерiали та методи до-слiдження. Були проведенi дослiдження з визначення вм1-сту хiмiчних елемен^в у 241 пробi питно'| води та водi по-верхневих i пщземних вододже-рел Киева та Кшвсько'| областi (2007-2009). Проби води вщби-рали вiдповiдно до вимог ГОСТу 2448-80 "Вода питьевая. Отбор проб" [12-14]. Вмют хiмiчних елемен^в у водi визначали за допомогою методу атомно-еми смно! спектроскопп з Ыдуктив-но зв'язаною плазмою (АЕС-1ЗП) на приладi Орйта 2100 DV фiрми Perkin-Elmer (США). Визначення вмюту хiмiчних елемен-тiв провадили за методикою Мiжнародного стандарту ISO 11885 [15]. Вмют ПХ визначався непрямим атомно-абсорбцм-ним методом (ААС) у модифка-ц|| [16-17].
Математичну обробку отри-маних результат здiйснювали за допомогою метод!в варiа-цмно!' статистики з викори-станням програм статистично-го анал!зу Microsoft Excel [18].
15 Environment & Health № 2 2010
ЯК1СТЬ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ =
Результати та Ух обгово-рення. Аналiз даних лтерату-ри показав, що BMicT хiмiчних елемен^в у рiзних типах вод за нормативами ВООЗ, Амери-канського агентства з охорони навколишнього середовища та ДСТУ, що дють в УкраТ'ы, за де-якими елементами дещо вiдрiзняeться (табл. 1).
Так, за нормативами WHO та ЕРА вмют Al у 2,5 разiв нижчий, шж ГДК для питноТ води за ГОСТом 27384-2005 та ДСан-niH 2.1.4.559-96, для As, Ni — у 5 разiв, для Ba, Pb, Mo — у 3,0 та 3,5 рази. ^м того, перелк обов'язкових для контролю па-раметрiв залишено тiльки для
наипоширешших речовин, якi можуть знаходитись у питшй водi, вплив яких на здоров'я людини доведено. Слщ вщзна-чити, що в основу нормативiв еС покладено критерií та нор-мативи ВООЗ. Завдяки одному з головних принцитв евро-пейського законодавства для краíн-членiв еС юнуе обме-ження щодо встановлення ви-щих нормативiв в окремих кражах, осктьки здоров'я людини мае захищатись однаково у межах еС. Вщмшним вiд укра-íнського водного законодавства е вимога здмснювати контроль якост питноí води без-посередньо у житлових будин-
Таблиця 1
nopiBHqHHq нормативiв якост води pi3Horo призначення
деяких кра'Гн
ГОСТ
Елемент господарського користування [14] 273842005 [12] WHO EPA ДCанПiН 2.1.4.559-96
Al 0,08 0,5 0,2 0,2 0,5
As 0,05 0,05 0,01 0,05 0,05
Ba 20 0,1 0,7 2,0 0,1
Ca 180 - 100
Cd 0,005 0,001 0,003 0,005 0,001
Cl 300 - 250 250 350
Co 0,05 - 0,1
Cr 0,001(0,005) 0,05 0,05 0,05
Cu 0,005 1,0 2,0(1,0) 2,0 1,0
Fe 0,1 0,3 0,3 0,3 0,3
Li 0,15 - 0,03
Mg 40 - 50
Mn 0,01 0,1 0,5(0,1) 0,05 0,1
Mo 0,0012 0,25 0,07 0,25
Ni 0,01 0,1 0,02 0,02 0,1
Pb 0,1 0,03 0,01 0,015 0,03
Se 0,0016 0,01 0,01 0,05 0,01
Sr 10,0 - 7,0
V 0,001 - 0,1
Zn 0,01 5,0 3,0 5,0 5,0
pH 6-9 - 6-9 6-9
ClO-4 0,06 5,0 - 0,005 -
ГДК (для питноУ води) [13]
■е-
USE OF THE AES-ISP METHOD TO MEASURE CHEMICAL ELEMENTS IN WATER RESERVOIRS IN KYIVAND KYIV REGION Andrusishina I.N., Lampeka E.G., Golub I.A.
The results of the measurements of the content of 20 chemical elements in drinking and natural water are presented in the article. The highest levels of arsenic, calcium, cadmium, chlorine, iron, lithium and lead were detected in artesian and well drinking water. The highest aluminium,
arsenic, chlorine, iron and nickel levels were detected in natural water. Both drinking and natural water levels of certain essential elements were rather low. Such opposite tendencies in toxic and essential elements levels can adversely affect the health of population, and also result in abnormal outcomes in the formation of water hydrobionts. The obtained results demonstrate highly informative capacity of AES-ISP method in the hygienic practice.
ках та водосховищах [19, 20]. Ц заходи сприяють не тТпьки покращанню якост питноТ води, але дають змогу удоскона-лювати систему контролю над ТТ якютю.
Результати АЕС-1ЗП аналiзу вмюту 20 хiмiчних елемен^в та перхлорат-юну (ClO4) у водах рiзних вододжерел м. Киева та област представлено у табли-цях 2-3. Було встановлено, що у водопровщшй водi м. Киева ви-щим за норматив е вмют Са (на 12%) та Se (у 2,8 рази) (табл. 2). У водопровщшй водi виявлено
вищий за норматив ЕРА вмют ClO-4 (на 55,6%). Вмют Ni був на 29,85% вищим за норматив ВООЗ та ЕРА. Водночас спо-стертався значно нижчий за ди ючий норматив ГДК вмют Ba (у 25,9 разiв), Co (у 333,3 рази), Cr (в 1,78 разiв), Mo (у 62,5 рази), Li (в 1,30 разiв) (за ГДК ВООЗ та ЕРА також). Враховуючи той факт, що для багатьох з цих елемен^в характерний пере-важно водний шлях надходжен-ня у живий оргашзм, нестача Тх у питнiй водi може спричиняти небезпечш для здоров'я пору-
Таблиця 2
Вмют хiмiчних елементiв у водопровiднiй та apTe3iaHCbKin водi рiзних вододжерел м. Киева та областi, визначених методом АЕС-1ЗП (мг/л)
Елемент Водопровщна вода (M±m, n=38) Артез1анська вода (M±m) ГДК (для питноТ' води) [13]
WHO EPA ДCанПiН 2.1.4.55 9-96 ГОСТ 273842005
Al 0,22±0,004 2,91±0,75* 0,2 0,2 0,5 0,5
As 0,031±0,002 0,42±0,11* 0,01 0,05 0,05 0,05
Ba 0,027±0,001 0,078±0,019 0,7 2,0 0,1 0,1
Ca 112,20±9,47* 121,51±31,08* 100 -
Cd 0,001±0,0001 0,01±0,003* 0,003 0,005 0,001 0,001
Cl 117,20±16,32 980,6±91,82* 250 250 350 -
Co 0,0003±0,0001 0,002±0,001 0,1 -
Cr 0,028±0,003 0,42±0,11* 0,05 0,05 0,05
Cu 0,027±0,002 0,066±0,017 2,0(1,0) 2,0 1,0 1,0
Fe 0,028±0,004 2,01±0,52* 0,3 0,3 0,3 0,3
Li 0,023±0,003 0,089±0,022* 0,03 -
Mg 12,20±0,88 20,45±3,87 50 -
Mn 0,013±0,002 0,04±0,009 0,5(0,1) 0,05 0,1 0,1
Mo 0,004±0,001 0,048±0,012 0,07 0,25 0,25
Ni 0,067±0,009* 0,065±0,017* 0,02 0,02 0,1 0,1
Pb 0,022±0,001 0,11±0,026* 0,01 0,015 0,03 0,03
Se 0,028±0,002* 0,023±0,003* 0,01 0,05 0,01 0,01
Sr 2,01±0,21 4,60±0,67 7,0 -
V 0,001±0,0001 0,003±0,001 0,1 -
Zn 0,061±0,008 0,64±0,16 3,0 5,0 5,0 5,0
ClO-4 0,009±0,006* 0,004±0,001 0,005 5,0 -
pH 7,38±0,12 7,4±0,11 6-9 6-9
Примтка до таблиць 2 i 3: * — вищi за норматив значення.
шення функцм травлення та видТпення Тх нирками, опорно-руховоТ та нервовоТ систем, про що свщчать данi лiтератури [2, 21, 23].
У артезiанськiй водi спостери гався значно вищiй вмiст таких елемен^в, як Al (у 5,8 разiв), As (у 8,4 разiв), Cd (у 10 разiв), Cl (у 2,8 рази), Cr (у 8,4 разiв), Fe (у 6,7 разiв), Li (у 3,0 рази), Pb (у 3,7 рази) порiвняно з дiючим на УкраТнi ГДК (табл. 2). При цьому вмют Ni та Se в артезiанськiй водi був вищим за ГДК ВООЗ та ЕРА вщповщно у 3,2 та 2,3 рази. Виявлений факт свщчить про забруднення важкими метала-ми артезiанськоТ води. Водночас вмют таких есен^альних елемен^в, як Cu, Mg, Co, V, Sr , Zn в артезiанськiй водi був ниж-чим за ГДК в 1,52-50 разiв.
Вщомо, що стосовно кожного МаЕ та МЕ юнуе межа. Знижен-ня або перевищення Тх вмiсту у питшй водi не минае для здоров'я людини безслiдно [2, 21, 24, 25]. Так, тривале вживання питноТ води з жорсткютю понад 10 мг-екв/л (високий вмют Са) призводить до патолопчних змЫ серцево-судинноТ та се-чостатевоТ систем. Високий вмiст xлоридiв (понад 400 мг/л) корелюе з захворюваннями пе-чiнки, серця, нирок. Низький вмют Mg у питшй водi може су-проводжуватися високим вми стом важких металiв (Pb, Cd), яю також негативно впливають на серцево-судинну систему. Пiдвищений вмют у питшй водi Fe негативно впливае на шюру людини. Пщвищення вмiсту Al у питнiй водi пропорцiйне збiль-шенню захворювань нервовоТ системи (наприклад xворобi Альцгеймера). Знаходження у питнiй водi великих концен-трацiй Ca, Sr, Si, Fe, Cl та низь-коТ концентрацiТ Mg корелюе з захворюванютю на сечо-кам'яну хворобу. У районах, де питна вода мютить незначш концентрацiТ Zn та Ca, тдви-
-о-
щена захворюван1сть на осте-осаркому.
Виявлено також високий вм1ст х1м1чних елемент1в у ко-лодязшй вод1 (табл. 3). Так, ви-щим за норматив ГДК для Ук-раТни був вм1ст As (у 7,6 раз1в), Ва (у 2,6 рази), Cd (у 20 раз1в), Cl (у 2,2 рази), Pb (у 6,3 рази), Ni (в 1,6 рази), Se (у 2,6 рази). Вмют Са у колодязнм вод1 був в 1,48 раз1в вищим за норматив ЕРА. Було встановлено низь-кий вмют х1м1чних елемент1в у колодязн1й вод1: Co (у 20 раз1в), Cr (в 1,47 раз1в), Cu (у 27,8 ра-з1в), Fe (в 1,58 раз1в), Mo (у 5 раз1в), Zn (у 16 раз1в) вщповщ-но до нормативу ГДК дючого на УкраТ'ш.
Спостер1гався високий вмют х1м1чних елемент1в у поверхне-вих водах (табл. 3). Так, вищим за норматив ГДК для УкраТни був вмют Al (у 68,5 раз1в), Cl (в 1,47 раз1в), Cr (в 1,8 раз1в), Cu (у 2,4 рази), Fe (в 1,5 раз1в), Mn (у 6,0 раз1в), Mo (у 3,33 рази), Ni (у 4,7 рази), Se (у 16,25 ра-з1в), V (у 2,0 рази), CLO4 (у 2,05 рази). Водночас встановлено низький вмют у природшй вод1 Ba (у 270,3 раз1в), Ca (в 1,48 раз1в), Co (у 50 раз1в), Mg (у 2,22 рази), Sr (у 2,09 рази) по-р1вняно з нормативом ГДК. Bi-домо, що низький вмют Cа та Mg у водi (м'яка вода) сприяе поглинанню оргашзмами важ-ких металiв, якi проникають у клiтини органiзму тими саме транспортними шляхами, що i необхщш МаЕ та МЕ, тобто жорсткють води мае Ыпбую-чий вплив на поглинання важ-ких металiв [7, 24, 29]. Крiм того, токсична дiя високих кон-центрацiй Al, Cl та CLO 4 у по-верхневих водах може спричи-нити порушення формування нервовоТ та кiстково-м'язовоТ систем водних пдробюнлв [25, 27, 31].
Таким чином, на територп м. Киева та област вмiст хiмiч-них елемен^в у пiдземних та поверхневих водах варював у широких межах, що поясню-еться геохiмiчними особливо-стями територи розташування вододжерел, Тх участ у геофи зичних та у бiохiмiчних проце-сах, антропогенним впливом на довктля.
Bиконанi дослiдження дозволили зробити порiвняльний аналiз вмюту важких металiв та есенцiальних мiкроелементiв у поверхневих та пiдземних водах i за ступенем забруднення
17 Environment & Health № 2 2010
2 Довктля та здоров'я № 2-2010
ранжирувати IX у такии ряд: во-допровщна ^ артезiанська ^ колодязна ^ поверхнева.
Отриманi результати свщ-чать про найбшьше забруд-нення важкими металами (Сг, Си, Fe, Мп, N1) та iншими хiмiч-ними елементами (А1, С1, С104) поверхневих вод ^чок та озер). Водночас спостер^ав-ся низький вмiст есенщальних хiмiчних елементiв (Са, Со, Мд) у поверхневих водах. Ви домо, що низькомiнералiзова-нi води е ефективними моди-фiкаторами негативного впли-ву на органiзм тварин важких металiв у низьких дозах [4, 2430]. Враховуючи, що водний шлях надходження цих еле-мен^в у живий органiзм е го-ловним, особливо для водних пдробюн^в, тому дисбаланс МаЕ та МЕ у середовищi 1х ю-нування може призвести до порушення Тхнього розвитку [21, 22, 24-26].
Виявлено знижений вмют есенщальних елемен^в (Си, Мд, Са, V, Sr, Zn) та пщвищений — токсичних елемен^в (А1, As, Cd, Сг, Fe) у пробах пiдземноТ
води (артезiанськiй та коло-дязнiИ). Це також може бути причиною формування фiзiо-лопчних зрушень, насамперед оргашв травлення, ендокрин-ноТ, серцево-судинноТ, сечови-дiльноТ, кiстково-м'язовоТ систем, як супроводжуються по-рушенням мiнерального обми ну iонiв [2, 4, 5, 21-25].
Таким чином, результати про-ведених дослщжень не залиша-ють сумнiву щодо комбЫованоТ дiТ мЫеральноТ складовоТ води на органiзм людини та тварин. Тому метод АЕС-1ЗП е перспек-тивним для ппеычного моыто-рингу водного середовища та
Таблиця 3
Вмют хiмiчних елементiв у колодязнiй та поверхневих водах рiзних джерел (pi40K, озер) м. Киева та облает^ визначених методом АЕС-1ЗП (мг/л)
Елемент Колодязна вода (M±m) Поверхнев1 води (M±m) ГДК води рибно-господарського користування [14] ГОСТ 273842005 [12]
Al 0,13±0,027 5,48±0,97* 0,08 0,5
As 0,38±0,086* 0,044±0,011 0,05 0,05
Ba 0,26±0,058* 0,074±0,016 20 0,1
Ca 148,38±30,10* 121,53±25,58 180 -
Cd 0,020±0,046* 0,001±0,0001 0,005 0,001
Cl 779,2±39,50* 442,02±102,94* 300 -
Co 0,005±0,001 0,001±0,0001 0,05 -
Cr 0,034±0,008 0,009±0,002* 0,001(0,005) 0,05
Cu 0,036±0,008 0,012±0,003* 0,005 1,0
Fe 0,19±0,042 0,15±0,041* 0,1 0,3
Li 0,025±0,005 0,004±0,001 0,15 -
Mg 45,79±9,42 18,01±3,97 40 -
Mn 0,11±0,024 0,06±0,017* 0,01 0,1
Mo 0,05±0,011 0,004±0,001* 0,0012 0,25
Ni 0,16±0,036* 0,047±0,013* 0,01 0,1
Pb 0,19±0,043* 0,014±0,001 0,1 0,03
Se 0,026±0,005* 0,026±0,004* 0,0016 0,01
Sr 2,85±0,65 4,78±0,93 10,0 -
V 0,006±0,001 0,002±0,0001* 0,001 -
Zn 0,31±0,07 0,012±0,003 0,01 5,0
ClO-4 0,006±0,002 0,123±00,05* 0,06 5,0
pH 7,82±0,13 7,4±0,11 6-9 6-9
О
вивчення взаемозв язку м1ж м1-неральним складом питноТ води та здоров'ям населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Скальный А.В., Быков А.Т., Серебрянский Е.П., Скальная М.Г. Медико-экологическая оценка риска гиперми-кроэлементозов у населения мегаполиса. — Оренбург: РИК ГОУ ОГУ, 2003. — 134 с.
2. Проданчук М.Г, Муд-рий 1.В., Великий В.1. та Ы. Нау-ково-методичн аспекти токси-колого-кл1н1чних дослщжень впливу м1нерального складу питноТ води на стан здоров'я населення УкраТни (огляд л1тера-тури). — 2006. — № 3. — С. 4-7.
3. Бтецька Е., Онул Н., Стро-п1льська Г. Ф1зюлого-ппен1чн1 особливост1 забезпеченост1 селеном мюького населення Дн1пропетровськоТ област1 та його вплив на показники цере-броваскулярноТ захворювано-ст1 // Довк1лля та здоров'я. — 2008. — № 2 (45). — С. 60-62.
4. Тулакин А. В., Плит-ман С.И., Новиков Ю.В. Гигиеническая характеристика питьевого водопользования в районах экологического неблагополучия // Гиг. и сан. — 1996. — № 1. — С. 10-12.
5. Фетисова Г.К. Роль минерального состава питьевой воды в формировании неинфекционной патологии населения // Гиг. и сан. — 2004. — № 1. — С. 20-22.
6. Кудрин А.В., Громова О.А. Микроэлементы в неврологии.
— М.: ГЕОТАР-Медиа, 2006. — 304 с.
7. Зубенко И.Б., Линник П.Н. Содержание растворенного хрома в некоторых водоемах городской зоны Киева / II меж-дунар. конф. "Чистота довюлля у нашому мютГ. — Трускавец, 2004. — С. 94-95.
8. Прокопов В.О., Кузьми нець О.М., Соболь В.А. Ппеыч-на оцшка централ1зованого господарсько-питного водопо-стачання УкраТни // Довюлля та здоров'я. — 2008. — № 4 (47).
— С. 14-18.
9. Демченко В.Ф., Андруси-шина 1.М., Голуб 1.А., Лампе-ка О.Г., Новикова Л.1., Козлов К.П. Пшотш досшдження щодо проблеми забруднення питноТ води перхлоратами та важкими металами / Тези VIII наук.-практ. конф. "Актуальш проблеми токсикологи. Безпе-ка життед1яльност1 людини". КиТв, 4-9 червня 2007 р. — 61 с.
10. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии. — М.: ОНИКС ХХ1 век, Мир, 2004. — 215 с.
11. Томсон М., Уолт Д.Н. Руководство по спектрометрическому анализу с индуктивно связанной плазмой. — М.: Недра, 1988. — 288 с.
12. ДСТУ ГОСТ 27384-2005. Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств / Набуло чинност 01.01.2004. — К.: Держспожив-стандарт УкраТни, 2004. — 5 с.
13. Вода питна. Нормативы документи. Довщник. — Львiв: НТЦ "Леонорм-стандарт", 2001, т. 2. — 234 с.
14. Перечень рыбохозяй-ственных нормативов: предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для водных объектов, имеющих рыбохозяйственное значение. — М.: Изд-во ВНИ РО, 1999. — 304 с.
15. Визначення 33 елемен^в методом атомно-емiсiйноï спектрометрп з шдуктивно-зв'язаною плазмою у водк ДСТУ ISO 11885:1996. — К.: Держспоживстандарт УкраТни, 2007. — 14 с.
16. Collinson W.J., Boltz D.F. Indirect spectrophotometric and atomic absorption spectrometric methods for determination of perchlorate // Anal. Chem. — 1968. — V. 40, № 12. — P. 18961898.
17. Андрусишина И.М. Аналитические методы в мониторинге перхлорат-иона / II меж-дунар. конф. "Чистота довюлля у нашому мютГ. — Трускавец, 2004. — С. 61-63.
18. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К., 2006. — 558 с.
19. Прокопов В.О., Кузьми нець О.М., Соболь В.А. Ппешч-на оцшка централiзованого господарсько-питного водопо-стачання УкраТни // Довюлля та здоров'я. — 2008. — № 4 (47).
— С. 14-17.
20. Шестопалов В.М., Набо-ка М.В., Омельчук С.А., Поче-кайлова Л.П. Безпечнють питноТ води в бвропейському i Ук-раТнському водному законо-давствi // Довюлля та здоров'я.
— 2008. — № 4 (47). — С. 18-25
21. Медведев Е.В. Связь содержания микроэлементов в питьевой воде с развитием мо-
чекаменной болезни у населения Московской области // Мед. труда и пром. экол. — 2007. — № 2. — С. 14-17.
22. Фетисова Г К. Роль минерального состава питьевой воды в формировании неинфекционной патологии населения // Гиг. и сан. — 2004. — № 1. — С. 20-22.
23. Джерела централiзовано-го питного водопостачання. П-пешчш та еколопчш вимоги щодо якост води i правила ви-бирання. ДСТУ 4808:2007. Чинний з 01.01.2009 р. — 35 с.
24. Иванов С.Д., Ковань-ко Е.Г, Яшманов В.А., Нечипо-ренко У.Ю., Глушков Р. К. Влияние минеральной воды на показатели биомониторинга и биотестирования малых доз радиационно-ртутных воздействий // Токс. вестник. — 2004.
— № 1. — С. 21-25.
25. Тулакина Н.В., Новиков Ю.В., Плитман С.И., Яро-шев В.В. Алюминий в питьевой воде и здоровье населения // Гиг. и сан. — 1991. — № 11. — С. 12-14.
26. Климентьев 1.М. Проблема яюсного водопостачання у м. Одеса // Довк. та здоров'я.
— 2009. — № 1 (48). — С. 75-78.
27. Романенко В.Д. Основы гидробиологии. — К.: Генеза,
2004. — 664 с.
28. Milieva E., Gatseva P., Ni-kov A. Effect of mineral water composition on plant phyto-pathogen // V inter. symp. "Metals ions in biology and medicine". — Greece, 2005, V. 5. — P. 776-780.
29. Tepavitcharova S., Todo-rovT., Rabadjieva D., Dassen-akis M., Paraskevopoulou V. Modeling of inorganic chemical species of trace elements in the river-estuary-sea water system //
V inter. symp. "Metals ions in biology and medicine". — Greece,
2005, V. 5. — P. 766-775.
30. Daskakova A., Gabrashan-ska M. Comparative investigation on microelement levels in sampler from soil, water, fodder and internal organs of wild animals //
V inter. symp. "Metals ions in biology and medicine". — Greece, 2005, V. 5. — P. 776-780.
31. Perchlorate environmental contamination: toxicological review and risk characterization based on emerging information. — US EPA, ORD, Washington, DC, NCEA-1 -0503, draft, 2006. — 252 p.
Надiйшла до редакцИ 27.11.2009.
