CC BY
34
Посилання на статтю_
ОвчарёнкО ё! Генеза Ti сучаон] уявлення теорУй ф!рмй щодо ц!л1 та цiлепокладання: аспекти викориотання у OMOTeMi eкономiчноí безпеки пiдприeмотва / G.I. Овчаренко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2013 - №1(48). - С. 32-43._
УДК 005.4+[007.5:65.012.8]
6.1. Овчаренко
^ЕНЕЗА ТА СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ТЕОР1Й Ф1РМИ ЩОДО Ц1Л1 ТА Ц1ЛЕПОКЛАДАННЯ: АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ У СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИ6МСТВА
Розглянуто iсторiю розвитку поняття "цть". Визначено принциповi атрибути цо та сфери застосування цього поняття у людсьш дiяльностi. Встановлено тотожност та розбiжностi поняття цо у рiзних наукових концeпцiях та тeорiях фiрми. Обфунтовано вибiр концепцп, що може бути покладена в основу формування системи eкономiчноí безпеки пщприемства. Дж. 38.
Ключовi слова: цть, цiлeполягання, система, eкономiчна безпека, пщприемство.
JEL D82, M11
УДК 005.4+[007.5:65.012.8]
Е.И. Овчаренко
ГЕНЕЗИС И СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ТЕОРИЙ ФИРМ ОТНОСИТЕЛЬНО ЦЕЛИ И ЦЕЛЕПОЛАГАНИЯ: АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Рассмотрена история развития понятия "цель". Определены принципиальные атрибуты цели и области применения этого понятия в человеческой деятельности. Установлены тождественности и расхождения понятия цели в разных научных концепциях и теориях фирмы. Обоснован выбор концепции, которая может быть положена в основу формирования системы экономической безопасности предприятия. Ист. 38.
UDC 005.4+[007.5:65.012.8]
Ye.I. Ovcharenko
GENESIS AND MODERN IDEAS OF THE FIRM THEORIES ABOUT THE GOAL AND THE GOAL-SETTING: ASPECTS OF USE IN SYSTEM OF ECONOMIC SECURITY OF THE ENTERPRISE
History of development of a concept "goal" is considered. Basic attributes of a goal and scope of this concept in human activity are defined. Equality and divergences of a goal in different scientific concepts and firm theories are established. The choice
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
1
of the concept which can be the basis for the enterprise's system of economic security formation is grounded.
ВСТУП
Побудова системи eKOHOMÎ4HMx, со^альних, виробничих та оргашзацшних вщносин у суб'екта господарювання розумieться та пояснюеться теорiями фiрми. Сукупнють та змiст цих вiдносин розумiеться рiзними теорiями фiрми абсолютно по^зному i, як слiдство, абсолютно по^зному формуеться та працюе механiзм встановлення та узгодження цтей суб'екту господарювання. Якщо в розумшш фiрми спуститись до мiкрорiвня - рiвня пщприемства, то механiзм встановлення та узгодження цтей може визначати як методолопю та методичний iнструментарiй управлiння пщприемством в цiлому, так i управлшня у системi його економiчноï безпеки. Отже, при визначенн сутностi та складових мехашзму встановлення та узгодження цтей у системi економiчноï безпеки пщприемства (надалi СЕБП) неможливо абстрагуватися вщ щеологи' певно^ теори' фiрми та ïï принципових положень. Одним з найбтьш принципових положень теори фiрми е власне розумiння поняття цл що мае певну етимолопю, генетику та розвиток.
Постановка проблеми в загальному вигляд'1 i ïï зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями. Кожен господарюючий суб'ект з ознаками пщприемства при встановленн та узгодженн власних цтей повинен одночасно розглядатися i як фiрма, i як оргашза^я. Встановлення та узгодження цтей пщприемства повинне бути вбудоване у аналопчний мехашзм фiрми, який, у свою чергу, вбудований у встановлення i узгодження цтей оргашзацп. Лише такий пiдхiд у змозi нейтралiзувати конфлiктнiсть цiлей до прийнятного рiвня та досягти ефективно'Г взаемоди' мiж учасниками органiзацiï. Така своерщна триеднiсть погляду на цть пiдприемства зумовлена рiзним розумiнням одше'|' й тiе'ï ж цiлi та трьох вищезазначених рiвнях оргашзацп господарсько' дiяльностi. Елементарним прикладом може слугувати така цть як максимiзацiя прибутку. Розумiння сутi максимiзацiï прибутку та шляжв ï'ï досягнення принципово в^зняеться у пiдприемства у знеособленому виглядi та у такого стейкхолдера як власник бiзнесу. Рiзниця у поглядах на сутнють цiлей зумовлена рiзницею поглядiв в цiлому на устрш дiяльностi (бiзнесу) на рiвнях пщприемства, фiрми та органiзацiï. Встановлення тотожностей та розбiжностей мiж рiзними пщходами до розумiння сутностi та змюту синтагми "цть" е важливим науково-практичним завданням тому, що це зумовлюе теоретичш та iдеологiчнi основи, на яких вщбуваеться системотворення у цариш економiчноï безпеки пiдприемства. Основою такого встановлення може стати юторико-генетичне дослщження стану сучасних уявлень у науц про поняття та прагматику цл
Анал'з останнiх досл'джень та публ'мацш. Будь-яка система мае цть свое' дiяльностi, що означае, що системотворення неможливо без цтеполягання. Для того, щоб розум^и мехашзм цтеполягання треба, перш за все, розум™ сутнють поняття "цть". Розглянемо, походження, етимолопю поняття "цть" та сучасш штерпретаци цього поняття у науцк
Поняття "цть" (от грецьк. teâoç, teâeoç - звершення, вища точка, межа, кшець) як фiлософська проблема виникла у Древнш Грецiï у епоху Сократа. У досократовськiй фтософп для пояснення буття використовувалось поняття "причина". Сократ помнив цтеспрямованють, що спостер^аеться повсюди та визначае всесвiтнiй порядок та почав мiркування щодо цтей, що юнують у свiтi. Центром його телеологи е людина, яка е цтлю бога, а цть юнування людини, згiдно його висновкам, е ï'ï штелектуальне та моральне удосконалення.
Платон [25] використовуе поняття "цть" там, де у сучаснш мовi було б використано слово "межа", тобто межа почуттево-матерiального становлення.
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
To6to, цть, зa Плaтoнoм, - тe, чoгo мoжнa пpaгнyти, aлe чoгo нeмoжнa дocягнyти.
Згiднo вчeнню Аpиcтoтeля e чoтиpи пpичини icнyючoгo [3], тaкi як мaтepiaльнa, фopмaльнa, pyшiйнa тa цiльoвa. Цiль a6o цiльoвa пpичинa визнaчaeтьcя Аpиcтoтeлeм як "то, зapaди чoгo" icнye тoй чи шший пpeдмeт чи здiйcнюeтьcя пeвнa дiяльнicть. Фopмaльнa пpичинa пpeдcтaвляeтьcя Аpиcтoтeлю як пpичинa, пpoтилeжнa мaтepiaльнiй, a цiльoвa - як пpoтилeжнa pyшiйнiй, тoбтo poзглядaючи дiяльнicть iз пpичиннoï тoчки зopy, нeмoжливo пoяcнити цю дiяльнicть тiльки виxoдячи iз pyxy, нe зaзнaчивши йoгo нaпpямy -цл Анaлiзyючи пoняття "цiль", Аpиcтoтeль видiлив двa пoняття цiлi piзнi зa знaчeнням: цiль дiяльнocтi людини - aктyaльнy цiль, тa нecкiнчeннy зa змicтoм тa пpaгнeнням цть - цть пoтeнцiaльнy [3]. Пoтeнцiaльнa цiль iнтepпpeтyвaлacь Аpиcтoтeлeм, як зaгaльнa, цiль, дo якoï мoжнa нaближaтиcя, pyxaючиcь вiд oднieï aктyaльнoï цл дo iншoï. Пoмiтивши, щo "то, зapaди чoгo" icнye нe ттьки y дiяльнocтi людини, a i y дiяльнocтi бyдь-якoï живoï ютоти, пpичoмy oднoчacнo як aктyaльнa цть - для чacтин opгaнiзмy, тaк i як пoтeнцiйнa цiль - для opгaнiзмy в цiлoмy, як e нeвiддiльними, тa iнтepпpeтyeтьcя вce як "цiль зapaди ce6e". To6to кoжeн opгaнiзм мicтить y co6i внyтpiшню цiль 6уття. Тaкy цть Аpиcтoтeль нaзивae "eнтeлexiя". У cвoïx мipкyвaнняx Аpиcтoтeль дoxoдить виcнoвкy [3], щo живe мicтить y co6i внyтpiшню цiль, якa e зaкoнoм життeдiяльнocтi тa пoeднye чacтини тa eтaпи poзвиткy y eдинe ц^, якe e гapмoнiчнo тa opгaнiчнo пoeднaним. Ця iдeя ляглa y ocнoвy iмaнeнтнoï тeлeoлoгiï, яку poзвивaли Г.В. Лeйбнiц тa I. ^нт. У Cepeдньoвiччi визнaвaвcя aвтopитeт Аpиcтoтeля, тa йoгo вчeння cпиpaлиcя пpи вивчeннi бaгaтьox нayк, y тому чи^ викopиcтoвyвaли йoгo poзyмiння пoняття "цiлi". Ha йoгo ocнoвi бyлo poзpoблeнo вчeння тoмiзм, згiднo яшму Бoг e пepшoпpичинoю i кiнцeвoю цiллю вcьoгo, щo icнye.
У фiлocoфiï Hoвoгo чacy нe вдaлocя з'яcyвaти пpoблeмy цiлi. Згiднo
ф^^фи iдeaлiзмy, цiль бyлa влacтивa пpиpoдi тa Бoгy, тa щe нe бyлa зpoзyмiлa людcькa пpиpoдa цiлeпoлягaння.
Г.В. Лeйбнiц визнaчae цiль як "cпoкoнвiчнy, внyтpiшньo пpитaмaннy кoжнoмy тту pyшiйнy cилy, aктyaльний внyтpiшнiй дyx" [l4]. Poзpoбляючи cвoю тeopiю
мoнaдoлoгiï, вiн пoклaдae у ïï ocнoвy пoняття "цiль". Зa Лeйбнiцeм cвiт cклaдaeтьcя з нaйдpiбнiшиx eлeмeнтiв - мoнaд, кoжнa з якиx, будучи oдyшeвлeнoю icтoтoю, мicтить у co6i цiль тa зaciб. Тaким чинoю, тeлeoлoгiчний пpинцип cтae фyндaмeнтaльним пpинципoм для cвiтoбyдoви.
Тepмiн "тeлeoлoгiя" ввoдить Х. Boльф у 1790 po^ тa визнaчae йoгo як здaтнicть дo цiлeпoлягaння, дoцiльнocтi, якa вcтaнoвлeнa Бoгoм.
Зa I. Kaнтoм [7] cвiт "peчeй у co6i" oбyмoвлюeтьcя цiльoвим зacoбoм. Оcкiльки cвiт peчeй у co6i, зa Kaнтoм, нe мoжливo пiзнaти, тo пpo дoцiльнicть, як i пpo Бoгa, нiчoгo знaти нe мoжливo. Цiль Tpae poль yмoвнoгo пpийoмy пiзнaння. Пpиpoдi пpитaмaннi цiлi, aлe цiлi нeмoжнa ввoдити дo пoяcнeння pядy явищ. Зa I. Kaнтoм, тeлeoлoгiя - "... нe бiльшe, нiж peгyляpний пpинцип poзyмy, який мae cвoeю цiллю пpивecти дo вищoï cиcтeмaтизoвaнoï eднocтi чepeз iдeю дoцiльнoï кayзaльнocтi вищoï пpичини cвiтy, тaк як якщo б вoнa у ягоет вищoï icтoти, щo миcлить, бyлa пpичинoю вcьoгo, згiднo мyдpiшoгo зaмиcлy" [7, т. 3, c. 583]. I. Kam' кpитикye iдeю цiльoвoï пpичиннocтi зa aнтpoпoмopфнicть, вiн зaпepeчye oб'eктивнe icнyвaння цiлeй тa нaзивae дoцiльнicть "ocoбoвим eвpиcтичним пpинципoм".
Зa Г.В. Гeгeлeм [6] eдинoю дiяльнicтю, якa oбoв'язкoвo e цiльoвoю, e пiзнaння. Алe пpи цьoмy пiзнaння нe вiдкpивae нoвoгo, тaк як дyx мicтить у co6í yci знaння, a вiн e цтьним тa нeпoдiльним. Дiяльнicть щoдo peaлiзaцiï цiлeй, якi
"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(48)
3
основан на ni3HaHHi, також е лише засобом мaтерiaлiзaцiï передзаданого ïm змюту.
Ф.В. Шеллiнг був переконаний, що шяке "свщоме дiяння" людини не може отримати обфунтування, якщо не визнати, що об'ект свщомосл е внутршньо тотожним розуму [33]. Фтософське обфунтування можливостi реaлiзaцiï людських прагнень, доцтьносл людськоï дiяльностi полягае в доказi того, що "сприйнятливють до подiбного роду дiяння" була "пщпорядкована свiту ще до того, як вш став об'ектом для такого свщомого дiяння" [33, с. 360]. Так Ф.В. Шеллшг приходить до абсолютно!' тотожност свiдомостi та буття, суб'екта та об'екта, що породжуе гносеолопчну проблему суб'екта-об'екта, основою яко! е цiлеполягання.
Л.А. Фейербах розглядае здатнють до цiлеполягання як рису, за якою можна вiдрiзнити людину та проголошуе людину вищою сутнютю само! людини. "Взагалi людина е ютота, яка дiе згiдно вщомим цiлям; вона нiчого не робить без цл ... Людина створюе, якщо не iз свого духа, то, в усякому раз^ за допомогою свого духу, якщо не iз сво!х думок, то, в усякому раз^ за допомогою сво!х думок i згiдно !х, речей, як саме тому навiть зовшшшм образом мають на собi печатку навмисносп, планомiрностi та доцiльностi" [31, т. 2, с. 629]. Так, Л.А. Фейербах фксуе творчу функцш свщомосп людини, яка здiйснюеться через цтеспрямованють.
У XIX-XX ст. телеолопчний пщхщ, вже не пов'язаний з парадигмою божественного цтеполягання, створюе широку традицш в гуманiтарниx науках i природознавствк
Розумiння поняття "цiль" матерiалiстами виражае К. Маркс. Вiн визначив категорш "цiль" саме як категорш практики, категорiю людсько! дiяльностi. Його ставлення до цього питання виражають наступш його слова: "Ми припускаемо працю в такш форм^ в якш вона складае виняткове надбання людини. Павук здшснюе операцп, що нагадують операцп ткача, i бджола спорудою сво!х воскових осередкiв осоромлюе деяких людей - арxiтекторiв. Але й найпрший арxiтектор вiд найкращо! бджоли з самого початку в^зняеться тим, що перш, нiж будувати осередок iз воску, вiн вже побудував його в сво!й головк Наприкiнцi процесу працi виходить результат, який вже на початку цього процесу був в уявленш людини, тобто щеально. Людина не ттьки змшюе форму того, що дано природою; в тому, що дано природою, вона здшснюе разом з тим i свою свщому цть, яка як закон визначае споаб i характер ï'ï дш i якш вона повинна пщпорядковувати свою волю" [17, с. 189]. Але ж Маркс не обмежуеться розумшня ц^ ттьки для сфери трудово! дiяльностi, вш розповсюджуе таке розумшня на ус сфери дiяльностi людини.
У фшософп XIX-XX ст. цть може розум^ися як бiоморфна верая ентелехи', яка е внутрiшньою програмою оргашзму (Шопенгауер, Бергсон, Дрш 1кскюль, Н. Лосський); як внутрiшня символiчна форма культури (Дiльтей, Шпенглер, Зiммель, Кассiрер, Флоренський, А. Белий); як iерарxiчно побудована система зворотного зв'язку оргашзму та середовища (xолiзм, гештальтпсихолопя, органiцизм, кiбернетика, загальна теорiя систем). У той же час у тлумаченш "цтГ виявляються новi мотиви. Неокан^анство питаеться замiнити телеологiю аксюлопею, у якiй цiль отримуе статус значущосп, а не сутностi. Виникае верая онтолопчно безцтьно!' реaльностi (Шопенгауер, Нщше, екзистенцiалiзм, постструктурaлiз) [19, с. 705].
В украшську та росшську мови слово "цiль" прийшло iз польсько! мови, куди воно прийшло iз нiмецькоï мови (польск. - Cel, нiмецк. - Ziel). У словнику В. Даля [8] цть визначаеться наступним чином: "1) Цть - мета, предмет, у який хто-небудь м^ить, наводить, стараеться влучити: цть для стртьби, мшень з
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
poзфapбoвaними фугами, у якиx cepeдa cepцe í6o яблyкo; 2) Цiль нa cтpiльнiй збpoï, мyшкa, шипик нa дyлi для нaвoдки зa piзкoю, мiшeнi, для нaвoдки пo piзцi; 3) Kiнцeвe бaжaння, пpaгнeння, нaмip, чoгo xтo-нeбyдь cилитьcя дocягнyти".
Видлення не вирiшених ранiше частин загальноï проблеми. Отжe, нe дивлячи^ нa бaгaтoвiкoвy icтopiю пoняття "цть", cьoгoднi нe icнye eдинoгo poзyмiння пoняття "цiль", як зaгaльнoï ^empii, тaк i в кoнтeкcтi yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi, зoкpeмa, у кoнтeкcтi бeзпeкoзaбeзпeчyвaльнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. Biдcyтнicть eдинoгo poзyмiння зyмoвлюe бaгaтoвapiaнтнicть у фopмyвaннi cиcтeми yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм у acпeктax як визнaчeння cиcтeмoтвopнoгo фaктopy, тaк i фopмyвaння кoнкpeтниx пpoцeдyp тa мexaнiзмiв yпpaвлiння. Heвиpiшeнoю чacтинoю зaгaльнoï пpoблeми фopмyвaння cиcтeми eкoнoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa cлiд ввaжaти визнaчeння тeopeтичниx тa кoнцeптyaльниx ocнoв тлyмaчeння пoняття "цть", щo дoзвoлять вiднaйти тaкy кoнцeпцiю, якa вiдпoвiдae вимoгaм дo фopмyвaння тa yзгoджeння цiлeй у CЕБП.
Метою cmammi e тeopeтичнe дoeмпipичнe визнaчeння poзбiжнocтeй тa тoтoжнocтeй у poзyмiннi пoнять "цiль" тa "цiлeпoлягaння" у piзниx нayкoвиx кoнцeпцiяx для oбфyнтyвaння вибopy тaкoï кoнцeпцiï, щo мoжe бути пoклaдeнa у ocнoвy фopмyвaння cиcтeми eкoнoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa.
ОСНОВН1 ОТРИМАН1 РЕЗУЛЬТАТИ дocлiджeння пoв'язaнi з вcтaнoвлeнням cyтнicниx oзнaк пoнять "цiль" тa "цiлeпoлягaння", щo вiдпoвiдaють iдeoлoгiï тa пpaгмaтицi фyнкцioнyвaння cиcтeми eкoнoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa. Bиcyнyтe пpипyщeння, щo CЕБП нe мoжe фyнкцioнyвaти як cиcтeмa iз зaздaлeгiдь визнaчeним peзyльтaтoм, тoмy цiль у CЕБП нe мoжe виpaжaти мaйбyтнiй бaжaний peзyльтaт. Дaнe дocлiджeння пpиcвячeнe дoвeдeнню cпpaвeдливocтi oзнaчeнoгo пpипyщeння.
Методи i методики досл'дження. Для викoнaння пocтaвлeнoï цiлi у cтaттi викopиcтaнo cy^mc^ cпeцiaльниx мeтoдiв тa пpийoмiв нayкoвoгo дocлiджeння. lcтopикo-гeнeтичний мeтoд тa мeтoд тeopeтичнoгo yзaгaльнeння i пopiвняння викopиcтaнo пpи вивчeннi icтopiï poзвиткy пoняття "цiль". Пpи дocлiджeннi cyтнicниx acпeктiв, вiдмiннocтeй тa пoдiбнocтeй piзниx кoнцeпцiй цiлi тa цiлeпoлягaння викopиcтaнo мeтoд yгpyпyвaння тa мeтoд лoгiчнoгo aнaлiзy.
Виклад основного матер'алу досл'дження. Анaлiз cyчacнoгo cтaнy нayкoвиx poзpoбoк, щo oпepyють пoняттям "цiль", пoкaзye, щo нaйбiльш poзпoвcюджeним e визнaчeння ц^ як "мaйбyтньoгo бaжaнoгo peзyльтaтy" [13, 23 тa iн.], пpи цьoмy poдoвoю кaтeгopieю мoжe виcтyпaти "iдeaльний oбpaз", "мoдeль", "opieнтиp". Пpи визнaчeннi цiлi чepeз тaкi poдoвi ^empii мoжe виникнути плyтaнинa iз cпopiднeними пoняттями, тaкими як "iдeaли" тa "зaвдaння", poзв'язaння якoï пoтpeбye yтoчнeння циx пoнять. Haпpиклaд, в [13] ця гpyпa пoнять визнaчaeтьcя чepeз poдoвy кaтeгopieю "opieнтиp" тa yтoчняютьcя нacтyпним чинoм. lдeaл e opieнтиpoм, дo якoгo мoжнa тiльки нaблизитиcя, цiль -нaйбiльш зaгaльним opieнтиpoм у плaнoвiй дiяльнocтi, кiнцeвий отн, дo якoгo пpaгнe opгaнiзaцiя, тa зaвдaння - кoнкpeтнi opieнтиpи. У тaкoмy пopiвняльнoмy кoнтeкcтi, цiль e пpoмiжним мiж iдeaлoм, який нeмoжнa дocягти, тa зaвдaнням, якe тpeбa викoнaти (мoжнa "дocягти"), тoбтo цть мoжe бути i дocяжнoю, i нeдocяжнo; тa з iншoгo 6o^ цiль e пpoмiжним мiж зaвдaнням, якe e кoнкpeтним, тa iдeaлoм, який e aбcтpaктним, - мoжe бути кoнкpeтнoю тa нeкoнкpeтнoю. Щoдo чacтини визнaчeння, якa фopмyлюeтьcя як "peзyльтaт", якoгo дocягae cиcтeмa чepeз цiлeпoлягaння, тo пiд ним мoжe мaтиcя нa yвaзi як "вижд" cиcтeми, тaк i cтaн cepeдoвищa тa/aбo cиcтeми. Тaк, "цiль - кoнкpeтний cтaн oкpeмиx xapaктepиcтик opгaнiзaцiï, дocягнeння якиx e для нeï бaжaним тa нa дocягнeння якиx cпpямoвaнa ïï дiяльнicть [5]. Зa тaким poзyмiнням цiлi, пpoцec цiлeпoлягaння e вiдпpaвнoю тoчкoю дiяльнocтi людини чи cиcтeми для ï'ï дiяльнocтi, кoтpa
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвитoк виpoбницïвa", 2013, № 4(48)
5
спрямована на бажаний результат. Але ж при такому розумшш немаe критерш досяжност цiлi при наявностi результату.
В англшськш мовi iснують два поняття, обидва з яких перекладаються на украшську мову як "цть", - goal та objective. Goal найчаспше iнтерпретуeться як очкуваний результат, тодi як objective вiдрiзняeться специфiчнiстю, тобто e точною, вимiрюваною, часто визначуваною у чаа, дieю, яка забезпечуe досягнення цiлi. Так, при управлшш за цiлями (чи взагалi визначеннi поняття цiль), до цтей додають SMART-характеристики (специфiчна, вимiрювана, досяжна, актуальна, обмежена у чаа), саме iз-за того, що первюно це e саме Management by objectives.
За шшою думкою [12, 20 та ш.] цть визначають як антипод проблеми, а проблема - розривом або неминулютю його появи мiж юнуючим та бажаним станом; при цьому цть визначають як представлення про модель майбутнього результату, який e здатним задовольнити початкову проблему за наявност реальних можливостей. За таким пщходом система може мати дектька цтей та для ï'ï дiяльностi не e важливим, яка з них буде обрана - критерieм досяжност ц^ e можливють вирiшити проблему при юнуючих ресурсах.
1нша група авторiв пов'язують поняття "цть" iз потребою. Так, у робот [9] цiль визначаeться як "варiант задоволення вихщно'!' потреби, обраний iз деякоï множини потреб, та сформульований на основi спе^ального знання". 1стотним e доповнення щодо формування ц^ на основi спе^ального знання, так як будь-яке передбачення майбутнього завжди потребуe великого обсягу шформацп, та цieï шформаци' стаe тим бiльш достатньо, чим ближче наступаe момент задоволення потреби. 1ншими словами iнформацiю, необхiдну для постановки цл можна отримати як до початку процесу, так i пюля, але отримання ï'ï до початку потребуe великого обсягу додаткових зусиль. Традицшно вважаeться, що цть ставиться перед початком функцюнування, коли отримати таку шформацш важче. 1з такого визначення постановка цiлi не e процесом строго передуючим початку функцюнування системи.
У робот [26] цть розглядаeться у бтьш широкому аспект та виступаe як '^днють мотивiв, засобiв i результатiв". Виникненню ц^ передуe мотив, без якого вона не може виникнути. Сама цть виникаe за наявносп сполучення мотиву та засобiв. Так, утворюeться ланцюжок: потреба - мотив - цть - бачення результату - шляхи та засоби досягнення результату - результат. В таке широке розумшня входить i першопричина ц^ - мотив, i слщство ц^ - результат.
У мбернетиц пщ цiллю розумieться дiя зворотних зв'язш, при яких iнформацiя про рiзницю мiж необхiдним i фактичним стимулюe наближення системи до оптимального стану.
У робот [30] показано, що "в будь-якш системi iснують двi об'eктивнi цiлi: головна (власна) - самозбереження i функцюнальна - збереження вищо! системи, в яку система входить як частина. У психологи А. Адлер [1] та А. Леонтьeв [l5] оперують поняттям "фктивна цть", яка e фктивною, осктьки вона "розпливчаста i нестiйка, розвиваeться разом з людиною, не пiддаeться вимiрюванню, створена несвiдомими силами, не маe реального iснування i тому ï'ï не можна повнютю визначити в термшах причини i наслщку" та не може бути досягнута. Такими цтями e цiлi розвитку та вищостi. За А. Леонтьeвим такою фiктивною цiллю фактично e, потреба. Зпдно А. Адлеру [1] у оргашзацшнш системi мають мюце наступнi цiлi: внутрiшнi (власнi) фктивш цiлi розвитку i переваги (^ цiлi присутнi в будь-якiй со^альнш органiзацiï); зовнiшнi фiктивнi цiлi, що визначають конкретний напрям дiяльностi оргашзаци, ï'ï призначення в суспiльствi; усвщомлеш кiнцевi вимiрнi цiлi (плани, програми, проекти), яю
6
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
cпpичиняють кoнкpeтнi кiнцeвi peзyльтaти i тepмiни, вoни визнaчaють дiяльнicть opгaнiзaцiйнoю ^^тми.
Bвaжaючи, щo peзyльтaт - цe кiнцeвий пpoдyкт дiяльнocтi cиcтeми тa caмa cиcтeмa (ïï нoвий ^тан), cиcтeмa мoжe дocягти цiлi нe з бyдь-якoгo cтaнy, нe пpи бyдь-якиx пoчaткoвиx yмoвax i нe в будь-який пpoмiжoк чacy. Згiднo тeopiï cиcтeм, цiль визнaчaeтьcя як "cпpямoвaнicть пoвeдiнки вiдкpитoï нeлiнiйнoï ^^тми, нaявнicть кiнцeвoгo cтaнy (який зaвepшae лишe дeякий eтaп ïï poзвиткy)" [27] í6o цiль - '^e cтaн, який cиcтeмa пoвиннa дocягти в пpoцeci cвoгo фyнкцioнyвaння" [32]. Пpи цьoмy зa тeopieю ^^шм пoняття "цiль" poзпoвcюджyeтьcя як нa живi, тaк i нa нeживi cиcтeми. Пpи бiльш шиpoкoмy poзyмiннi цiль e "нaпpям внyтpiшньoï aктивнocтi oб'eктa" [24], a тaкoж "ocнoвний i xapaктepний нaпpямoк aктивнocтi в дaний мoмeнт чacy мoжнa нaзвaти цiллю дiяльнocтi oб'eктa, a йoгo пoвeдiнкy, oбyмoвлeнy цим нaпpямкoм aктивнocтi -цiлecпpямoвaнoю" [10]. Пpи цьoмy цiль мoжe бути зaдaнoю як iз зoвнi, тaк i пocтaвлeнa caмoю cиcтeмoю, у ocтaнньoмy випaдкy цiль бyдe виpaжaти внyтpiшнi пoтpeби cиcтeми.
Тaким чинoм, пoняття "цть", якe вивчaeтьcя фiлocoфieю, пcиxoлoгieю, coцioлoгieю, низкoю eкoнoмiчниx тa iншиx нayк, нa cьoгoднi нe мae eдинoгo кoнцeптyaльнoгo тлyмaчeння. Зaзвичaй ввaжaeтьcя, щo cтaвлeння цiлi пepeдye пoчaткy фyнкцioнyвaння cиcтeми (xoчa з дeякиx визнaчeнь зoвciм нe зpoзyмiлo, кoли фopмyeтьcя цiль), ввaжaючи cклaднicть, тa, нaвiть, нeмoжливicть нaявнocтi нeoбxiднoгo для фopмyвaння цiлi oбcягy iнфopмaцiï в пoчaткoвий мoмeнт дiяльнocтi cиcтeми. Згiднo тeopiï фyнкцioнaльниx cиcтeм n.K. Анoxiнa цть нe мoжe бути пepшoю у пpoцeci пoбyдoви пoвeдiнкoвoгo aктy ^^тми [2]. Ha йoгo думку, тaкa пocтaнoвкa питaння, щo пocтaнoвкa ц^й пepeдye пoвeдiнкoвoмy aктy, з ф^^ф^^Т тoчки зopy виxoдить iз "мoвчaзнoï пepeдyмoви, щo вce пoчинaeтьcя зi cтaвлeння цiлi poбoти". Згiднo йoгo тeopiï цiль нe мoжe бути cфopмyльoвaнa дo пoчaткy дiяльнocтi ^а^ми, тaк як пpийняттю piшeння пpo цiль мae пepeдyвaти вeликa poбoтa з aнaлiзy iнфopмaцiï щoдo тот, як caмe дiяти caмe у тш cитyaцiï, a визнaчaeтьcя пюля aфepeнтнoгo cинтeзy - ycвiдoмлeння дiaлeктики фyнкцioнyвaння cиcтeми.
Тaк caмo, нa cьoгoднi нeмae eдинoгo кoнцeптyaльнoгo цiлicнoгo тлyмaчeння пoняття цiлi вiднocнo opгaнiзaцiйнoï cиcтeми, як cyб'eктa цiлeпoлягaння. Caмo пoняття "цiль" тa caмi цл щo cтaвлятьcя пepeд тaкими cyб'eктaми, бaчимo кopиcним poзглядaти у ^нток^и piзниx тeopiй, щo пo-piзнoмy iнтepпpeтyють cyб'eктiв цiлeпoлягaння, якi в ^лу тaкoï piзнocтi визнaчaють piзнi цл У цьoмy кoнтeкcтi бaчитьcя дoцiльним poзглядaти цiлi з пoзицiï TOopiï yпpaвлiння, тeopiй фipми тa TOopiï opгaнiзaцiï Г. Caймoнa, Р. Caйepтa тa Дж. Mapчa, дe cyб'eктaми цiлeпoлягaння e пiдпpиeмcтвo, фipмa тa opгaнiзaцiя, вiдпoвiднo.
В тeopiï yпpaвлiння пoняття цiлi вiдiгpae знaчнy poль, ocкiльки у шиpoкoмy ceнci yпpaвлiння e cyкyпнicтю впливiв нa cиcтeмy зaдля дocягнeння цiлi, тoбтo цть e cпpямyвaння yпpaвлiння. В TOopiï yпpaвлiння цiллю e oбpaз мaйбyтньoгo бaжaнoгo peзyльтaтy. Цiлi poзглядaютьcя як е^тьт тa нeзмiннi впpoдoвж тpивaлoгo чacy. Тeopiя yпpaвлiння виxoдить iз гiпoтeзи paцioнaльнoï пoвeдiнки людини тa poзглядae пpoцec цiлeпoлягaння як мexaнicтичний пpoцec, пepeдyючим у пpoцeci yпpaвлiння. Цiлi cтaвлятьcя для ïx дocягнeння (caмe дocягнeння, a нe нaближeння), тa для poзyмiння дocяжнocтi фopмyлюютьcя кiлькicнi пoкaзники.
Цiлями пiдпpиeмcтвa з пoзицiï тeopiï yпpaвлiння мoжyть виcтyпaти тaкi цiлi, як випycк пeвнoгo пpoдyктy, oтpимaння пpибyткy тoщo. Типoвe poзyмiнням цiлeй пiдпpиeмcтвa пoкaзaнo у po6o^ [11]. Koмepцiйнi тa нeкoмepцiйнi пiдпpиeмcтвa мaють icтoтнy piзницю в тому, щo для кoмepцiйниx пiдпpиeмcтв мipoю
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвитoк виpoбницïвa", 2013, № 4(48)
7
досягнення ц^ може бути прибуток: "Комерцшне пщприемство мае ту перевагу, що воно дае прибуток. Фактично це перевищення доходiв над витратами у пщприемства, завданням якого е виробництво i продаж товарiв i послуг, яких потребують споживачГ' [11]. Щодо некомерцшного пiдприемства, то "незалежно вщ того, яка мiсiя покладена сусптьством на вiдповiднi урядове вiдомство, цтком резонно очiкувати, що тi, хто ним управляе, будуть прагнути досягти свое!' мети, витрачаючи мiнiмум ресурав, даючи максимальну "надбавку" [11]. Пщ "надбавкою" автор мае на увазi кориснiсть, та додае, що така "надбавка" може мати значення для управлшня ттьки у випадку можливосп точного ïx визначення, тобто наявност критерiю досягнення.
З точки зору теори фiрми цiллю фiрми е максимiзацiя ï'ï прибутку. Але розглядаючи дiяльнiсть фiрми з позицп узгодження цтей рiзноманiтниx стейкxолдерiв стае видно, що комбша^я особистих та сумюних цiлей рiзниx стейкxолдерiв не завжди мае вектор максимiзацiï прибутку.
З розвитком теори фiрми "максимiзацiя прибутку" стала не едино'|' ï'ï цтлю. За [34, c.10] основними цтями фiрми е максимiзацiя економiчного прибутку, максимiзацiя продажiв, завоювання престижу фiрми на ринку, обмеження проникнення шших фiрм на даний ринок.
Аналiзуючи окремi теорп фiрми, слiд зазначити, що рiзнi з них пояснюють поведiнку фiрми виходячи з рiзниx цiлей. Так, традицiйна теорiя передбачае основним принципом дiяльностi фiрми максимiзацiю прибутку. Менеджерська теорiя пояснюе ï'ï через максимiзацiю обсягу продажiв (що е первинним) та доходу (що е вторинним). За теорiею максимiзацiï зростання основною цтлю фiрми е, вщповщно, ï'ï зростання.
В рамках теори фiрми Г. Саймон розробив свою теорш - теорiю оргашзацп, ^ï якого пiдтримали та розвинули Р. Сайерт та Дж. Марч. Згщно цiеï теорп' гiпотеза про максимiзацiю прибутку як цiлi фiрми вважаеться нереалiстичною.
Розумiння поняття цл Г. Саймона, Р. Сайерта та Дж. Марча неможливо розглядати окремо вщ теори, яку вони розробили. Г. Саймон увiв поняття "обмежена рацюнальнють" для пояснення поведiнки менеджерiв та iншиx суб'ектiв цiлеполягання в оргашзацп, яка у економiчнiй теори' виходить iз гiпотези рацiональностi. Модель цтеполягання для уах учасникiв оргашзацп припускае, що керiвник е рацюнальним суб'ектом, який чiтко усвiдомлюе як сво'ï iнтереси та потреби, так i потреби внутршнього та зовшшнього середовища, та для реалiзацiï будуе iерарxiю цiлей та розподiляе ïx мiж пiдлеглими. "Добре вiдомо, що в економiчнiй теорiï рацiональна особа - це максимiзатор, який погоджуеться лише на кращий варiант. Нав^ь його очiкування, як ми засвоти в останнi декiлька рокiв, рацюнальш" [36]. Згiдно теорiï "обмежено'ï рацюнальностГ, поведiнка суб'ектiв в оргашзацп, у тому чи^ керiвникiв, зазвичай не е рацюнальною.
У аспектi нерацiональноï поведiнки, дiяльнiсть кожного менеджера не починаеться з постановки цл а цл не iснують в явному виглядi у даний момент, а виникають як результат [37]. Г. Саймон вважае, що першим джерелом органiзацiйно'ï невизначеност е неяснють, та суперечливють цiлi органiзацiï: "Цiлi (або завдання) визначають, як результати i коли мають бути досягнул, однак практично шчого не говорять про те, як саме будуть отримаш плановаш результати" [38]. Мiж поставленою цтлю та результатом знаходиться сукупнють способiв досягнення цих результатiв, ям, ураховуючи саму нерацiональну поведiнку людей, ям е учасниками досягнення цiеï цiлi, ускладнюють переxiд у "бажаний стан".
Тому, розглядаючи управлiнський процес, до уваги аналiзу управлiнського вибору треба брати два види елементв (передумов): ц^ (цiннiсний елемент) та
8
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
зacoби (пpaктичний eлeмeнт). Г. Caймoн ввaжae, щo чiткe poздiлeння циx двox видiв пepeдyмoв нe зaвжци мoжливe, тoмy щo мaйжe кoжнa цiннicнa пepeдyмoвa мicтить дeякий пpaктичний eлeмeнт тa вiн нe мoжe бути виключeний, тoмy щo цiлi являють coбoю, пpинaймнi чacткoвo, зaciб для дocягнeння бiльш дaлeкиx цiлiй [28]. Щoдo зaгaльнoï цiлi opгaнiзaцiï, то згiднo йoгo тeopiï цiль opгaнiзaцiï гpae знaчнy poль у ïï дiяльнocтi, aлe у cилy oбмeжeнoï paцioнaльнocтi ocí6, щo нaлeжaть дo цieï opгaнiзaцiï, opгaнiзaцiя oтpимae пiдтpимкy вiд гpyп, якi cxвaлюють ïï цть, тa пiддacтьcя нaпaдкaм ™x, xтo вiдкидae цю цiль. ^вш гpyпи мoжyть нaмaгaтиcя "зaxoпити" opгaнiзaцiю i пiдпopядкyвaти ïï дiяльнicть cвoïм влacним цiлям [28, c. 48]. Ta^ тpaктyвaння цiлi тa зacoбiв poбить cтpyктypy пpoцecy цiлeпoлягaння нeлiнiйнoю тa бiльш нaближeнoю дo peaльнocтi, aлe y тoй жe чac бiльш cклaднoю для фopмaлiзaцiï, a тому й пoдaльшoгo yзгoджeння тa yпpaвлiння.
Бyдь-якiй людинi, y тому чи^ мeнeджepy, пpи пpийняттi piшeнь влacтивi пepeвaгa зaдoвoлeнocтi, a нe мaкcимiзaцiï, oбмeжeнa paцioнaльнicть, пocлiдoвний пoшyк. Taк, зa дaнoю тeopieю, мeнeджepи нe пpиймaють paцioнaльниx piшeнь тa нe мaють дocтaтньo знaнь, щo пiдcилюe нeвизнaчeнicть i e ïx нopмaльним cтaнoм. Bиxoдячи з цьoгo тa aнaлiзyючи зaгaльнy цiль opгaнiзaцiï тa пoлoжeння тeopiï фipми щoдo цьoгo питaння, Г. Caймoн ввaжae, щo icнye бaгaтo cпipниx acпeктiв щoдo гiпoтeзи мaкcимiзaцiï пpибyткy як гoлoвнoï цiлi пiдпpиeмcтвa. Гoлoвними тaкими acпeктaми [4] e нacтyпнi. Пo-пepшe, нeяcнo, дoвгocтpoкoвo чи кopoткocтpoкoвo пpибyтoк мae мaкcимiзyвaтиcя. Пo-дpyгe, ввaжaючи, щo oтpимyeтьcя нe тiльки гpoшoвa винaгopoдa, a й "пcиxiчний дoxiд", пpи мaкcимiзaцiï кopиcнocтi пiдпpиeмeць мae пocтiйнo вибиpaти мiж втpaтoю пpибyткy тa збiльшeнням "пcиxiчнoгo дoxoдy", a якщo вpaxoвyвaти "пcиxiчний дoxiд", тo кpитepiй мaкcимiзaцiï пpибyткy втpaчae визнaчeнicть. no-rpeTO, вмiлo викopиcтoвyючи iдeю мopaльнoгo зaдoвoлeння мoжнa пpaгнeння дo дocягнeння дocтaтньoгo дoxoдy poзглядaти як мaкcимiзaцiю кopиcнocтi. Пo-чeтвepтe, у дocить poзпoвcюджeнiй cьoгoднi cитyaцiï, кoли влacники тa кepyючi нe cпiвпaдaють, ocтaннi мoжyть бути нe зaцiкaвлeнi у мaкcимiзaцiï пpибyткy. Ta, пo-п'ятe, в yмoвax нeдocкoнaлoï кoнкypeнцiï caмa пo co6í мaкcимiзaцiя e cyмнiвнoю мeтoю, o^^m зaлeжить вiд пoвeдiнки нe ттьки фipми, a й iншиx фipм. Taким чинoм, цiлями фipми мaють cкopiш виcтyпaти дocягнeння пeвнoгo piвня пpибyткy, пeвнoгo oбcягy зaпaciв, пeвнoгo oбcягy виpoбництвa, yтpимaння пeвнoï чacтки pинкy тa пeвнoгo piвня пpoдaжiв.
Bзaгaлi, згiднo тeopiï Г. Caймoнa, Р. Caйepтa тa Дж. Mapчa, opгaнiзaцiя пpeдcтaвляe coбoю cyкyпнicть цтш piзниx cyб'eктiв, кoжeн з якиx мae iндивiдyaльнi iнтepecи, пpичoмy iндивiдyaльнi iнтepecи пepвиннi, a цiлi втopиннi. Hepaцioнaльнa пoвeдiнкa мoжe пpoявлятиcя у ^лу cлiдyвaнню iндивiдyaльним iнтepecaм. Згiднo цим iнтepecaм у opгaнiзaцiï фopмyютьcя кoaлiцiï iнтepeciв, дo якиx мoжyть вxoдити бyдь-якi cтeйкxoлдepи, як внyтpiшнi - пiдpoздiли opгaнiзaцiï, тaк i зoвнiшнi, нaпpиклaд, opгaни дepжaвнoï влaди. Пiдпopядкoвaнicть cyб'eктiв iнтepecaм, a нe paцioнaльним мoтивaм, впливae нa пpийняття ними piшeнь, poблячи ïx нepaцioнaльними.
Taким чинoм, poзpoблeнa тeopiя opгaнiзaцiï пpeдcтaвлялa coбoю cyттeвo нoвий пoгляд нa opгaнiзaцiю у пopiвняннi з клacичними тeopiями, згiднo якиx мeнeджepи у кoнтeкcтi paцioнaльнoï пoвeдiнки пpиймaли paцioнaльнi piшeння чepeз вибip нaйкpaщoï iз icнyючиx aльтepнaтив тa дoзвoляe бiльшoю мipoю нaблизитиcя дo фopмaлiзaцiï peaльнoгo пpoцecy цiлeпoлягaння, вpaxoвyючи бiльшoю мipoю пpoяв coцiaльнoï cклaдoвoï.
Згiднo piзниx тeopiй гocпoдapюючий cyб'eкт мoжe cтaвити пepeд coбoю piзнi фупи цiлeй, якi мoжyть cпiвпaдaти, чacткoвo cпiвпaдaти, нe cпiвпaдaти чи
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбницïвa", 2013, № 4(48)
9
протирiчити одш одним. Виходячи iз цього виникае завдання узгодження цих цтей. 1ераржя цтеполягаючих формальних соцiальниx систем може бути представлена наступним чином: держава - державы органи - оргашза^я -струкурний пщроздт - людина. Bd ц системи (обмовимося, що людина, як окремий шдивщ, не е со^альною системою, але це не мшяе сутi подальшого викладу) мають власнi потреби, мотиви дiяльностi та власнi внутрiшнi ц^ - "цiлi системи" [16]. Структура цтей таких систем е складною, що за умов неузгодженост призведе до конфлктв цтей, а тому до зниження ефективност самоГ оргашзацшноГ системи, недосяжностi цiлей та, у найпршому випадку, до руйнування. Завдання узгодження цтей ускладняеться тим, що кожна система будучи пiдсистемою системи, мае власш цiлi та ц^ надсистеми, чи декiлькоx надсистем.
Крiм того, господарюючий суб'ект не може розглядатися окремо як фiрма, чи як пщприемство,чи як оргашза^я, а мае розглядатися одночасно у трiадi, а це означае, що розглядаючи загальну цть, треба розглядати ц^ уах трьох суб'ектв цiлеполягання. Biдповiдно, множиннють цiлей виникае вже на етап формулювання загальноï цiлi, що ставить завдання узгоджувати цiлi вже на еташ постановки загальноï цiлi.
Важливим питанням узгодження цiлей е неодночаснють ïx виникнення. Крiм об'ективноï неодночасносл, яка виникае в силу нествпадшня у часi рiзниx управлiнськиx процеав в рамках одного господарюючого суб'екта, треба враховувати те, що, згщно теори П.К. Анохша та теори Г. Саймона, цть не е вщправною точкою процесу управлшня, а значить, що формуватися вона може у будь-який момент процесу управлшня, що ускладнюе процес узгодження цтей.
ОБГОВОРЕННЯ
Отже, на сучасному етап розвитку науковоï думки фiрму можна визначити як оргашзацшну форму економiчниx вщносин. Вщносини, у свою чергу, е проявом та породженням суб'ективноï природи людей. Саме тому узгодження цтей як усередиш певноï оргашзацшноГ системи, так i мiж дектькома органiзацiйними системами е значно складшшим нiж це припускаеться неокласичним розумшням основ функцiонування фiрм, де характер вщносин залежить лише вщ безособового адмшютративного розподiлу iнтересiв i повноважень [22]. Мехашзм цш, який на думку неокласимв е унiверсальним координатором уах процеав, що вщбуваються у фiрмi, на практицi не працюе. Так зваш "цiновi сигнали" дуже мало впливають на поведшку учасниш органiзацiйниx систем, якi не мають у якост головноï мети максимiзовану економiчну ефективнiсть. Яскравим прикладом та^' органiзацiйноï системи е система економiчноï безпеки пiдприемства, яка у першому наближеннi покликана сформувати певнi умови функцюнування пщприемства, а не певний результат. 1нститут е як макрошституцшною категорiею, визначае рамки взаемодiï економiчниx агентiв в цiлому, а також структуру i величину трансакцшних витрат, регулюе деперсошфковаш i нелокальнi трансакци, встановлюючи правила гри на ринку. У контексп цього фiрма представлена як гравець (групи iндивiдуумiв, залучених в цтьову дiяльнiсть). Разом з тим вона визначае рамки конкретноï взаемоди, регулюе локальнi трансакцiï в ч^ких межах, а також сприяе економи трансакцiйниx витрат, заданих шституцшними рамками [22].
Обфунтування отриманих результатie. Значущють отриманих результатiв емтрично визначаеться тим, що отриманi результати можуть бути основою вибору такоï концепцiï розумiння понять "цiль" та "цтеполягання", що може бути покладена у основу формування системи економiчноï безпеки пщприемства.
10
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Висновки. Пpинципoвим у дocлiджeннi piзниx тeopiй фipми e нe тiльки poзyмiння ними cyтнocтi фipми, aлe й poзyмiння cпiввiднeceнocтi пoнять фipмa, пiдпpиeмcтвo тa opгaнiзaцiя. Taкa cпiввiднeceнicть, у cвoю чepгy, зyмoвлюe вiдмiннocтi у визнaчeннi цiлeй фipми, пiдпpиeмcтвa чи opгaнiзaцiï.
Цiлi пiдпpиeмcтвa, фipми тa opгaнiзaцiï мaють piзнy cyтнicть тa пeвнy iepapxiчнicть. Poзгляд пpoцeciв yзгoджeння цiлeй нa пoнятiйнoмy piвнi пoвинeн виxoдити з тoгo, щo гocпoдapюючий cyб'eкт, цiлi якoгo yзгoджyютьcя, oбoв'язкoвo oднoчacнo poзглядaeтьcя як пiдпpиeмcтвo, як фipмa тa як opгaнiзaцiя. Лишe oднoчacнicть пiдxoдy дo poзyмiння cy^ocn цiлeй циx тpьox oкpeмиx yтвopeнь дoзвoлить дocягти дiйcнoгo cтaнy yзгoджeнocтi. Звaжaючи нa цe, пpoцec yзгoджeння цiлeй нa piвнi пiдпpиeмcтвa e зaключним eтaпoм пicля yзгoджeння нa piвнi фipми тa opгaнiзaцiï. Ц^ пiдпpиeмcтвa cтocyютьcя cтвopeння тoвapiв, виpoбничиx чинникiв для зaдoвoлeння piзнoмaнiтниx пoтpeб cycпiльcтвa. Цiлi фipми cтocyютьcя ïï eкoнoмiчнoгo зpocтaння тa poзшиpeння мeж гocпoдapcькoï дiяльнocтi в yмoвax нeвизнaчeнocтi, фopмyвaння eкoнoмiчниx oб'eднaнь тoщo, тобто пoвoджeння ("гpи") нa пeвнoмy pинкy. Цiлi ж opгaнiзaцiï вiдoбpaжaють ^epe^ тa нaпpями зycиль yчacникiв opгaнiзaцiï oкpeмo чи у cклaдi пeвниx кoaлiцiй. Пpoцec цiльoвoгo yзгoджeння ycepeдинi тa мiж opгaнiзaцiйними cиcтeмa oбoв'язкoвo пoвинeн бaзyвaтиcя нa yзгoджeнocтi нa ycix тpьox вищeзaзнaчeниx oб'eктниx piвняx.
Mexaнiзм цiлeпoлягaння тa yзгoджeння мoжe пpизвoдити дo пpийнятнoгo cтaнy лишe зa yмoви пoбyдoви тaкoгo yзгoджeння нa ocнoвi чiткoгo poзyмiння цiльoвиx пepeдycтaнoвoк плaнyючиx cyб'eктiв. Mexaнiзм yзгoджeння, в ocнoвi якoгo e cy^ic^ caмoï цiлi, ïï вaгa тa бeзocoбoвa знaчyщicть, пpиpeчeний нa нeeфeктивнicть. Цiльoвi пepeдycтaнoвки, у cвoю чepгy пopoджyютьcя, opгaнiзaцiйним piвнeм знaчнo вищим шж piвeнь, дe opгaнiзaцiйнa cиcтeмa cтae плaнyючoю. Mexaнiзм цiлeпoлягaння, який пpипycкae мнoжиннicть цiлeй yчacникiв пiдпpиeмcтвa, ïx кoнфлiктнicть тa випaдки нeмoжливocтi звeдeння в eдинy цiль, знaчнo в бiльшiй мipi вiдпoвiдae peaльнiй дiйcнocтi нa cyчacниx пiдпpиeмcтвax, щo зaйвий paз пiдкpecлюe aктyaльнicть виpiшeння питaнь зaбeзпeчeння ïx eкoнoмiчнoï бeзпeки.
Отжe, poзyмiння цiлi у cиcтeмi eкoнoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa мoжe бути диxoтoмiчним: í6O цiль - цe мaйбyтнiй бaжaний cтaн cиcтeми, Í6O цiль - цe пpaгнeння ждивда чи кoлeктивy дo пeвнoгo мaйбyтньoгo peзyльтaтy. Cyчacнi пoгляди нa зaвдaння CЕБП дoзвoляють cтвepджyвaти, щo бтьш пpaгмaтичнo пpидaтним для викopиcтaння у ^БП e дpyгe poзyмiння тa caмe нa тaкoмy poзyмiннi мoжe бути cфopмoвaний мexaнiзм цiлeпoлягaння у CЕБП, якa бyдe здaтнa викoнyвaти yвecь зaгaл бeзпeкoзaбeзпeчyючиx фyнкцiй.
Перспективним напрямом подальших досл'1джень ^д ввaжaти фopмyвaння зacaд cтвopeння тa фyнкцioнyвaння CЕБП, у якiй викopиcтoвyeтьcя пoняття цiлi у тeлeoнoмiчнoмy poзyмiннi. Одним з нaйбiльш вaжливиx acпeктiв дocлiджeння у цьoмy нaпpямy e oбфyнтyвaння CЕБП, cтвopeнoï нa ocнoвi пoвeдiнкoвoгo cтepeoтипy як cиcтeмoтвopнoгo фaктopy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aдлep, A. Пpaкïикa и тeopия индивидyaльнoй пcиxoлoгии / A. A^ep. - M.: Фoнд ^a экoнoмичecкyю гpaмoïнocïь", 1995. - 296 c.
2. Aнoxин, П.K. Избpaнныe ïpyды: Kибepнeïикa фyнкциoнaльныx cиcïeм / ПХ Aнoxин. -M.: Meдицинa, 1998. - 400 c.
3. ApиcïOïeль. Coчинeния в чeïыpex TOUiax / ApиcïOïeль [peд. В.Ф. Aci^c]. - M.: "Mыcль", 1976. - 550 c.
4. Bexи экoнoмичecкoй мыели. Teopия пoïpeбиïeльcкoгo пoвeдeния и ^poca [T.1] / пoд peд. B.M. Гaльпepинa. - CПб.: Экoнoмичecкaя шкoлa, 1999. - 384 c.
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбництвa", 2013, № 4(48)
11
5. Виханский, О.С. Менеджмент / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - М.: Экономистъ, 2006. -670 с.
6. Гегель, Г.В. Сочинения. Том 3. Энциклопедия философских наук. Часть 3. Философия духа / Г.В. Гегель. - М.: Госполитиздат: 1935. - 343 с.
7. Кант, И. Критика чистого разума / И. Кант. - М.: Мысль, 1964. - 722 с.
8. Даль, В.И. Толковый словарь живого великорусского языка [Электронный ресурс] /
B.И. Даль. - Режим доступа: http://vidahl.agava.ru.
9. Ермаков, С.М. Математическая теория оптимального эксперимента / С.М. Ермаков, А.А. Жинглявский. - М.: Наука, 1987. - 320 с.
10. Князева, Е.Н. 30 лет синергетике / Е.Н. Князева // Вопросы философии, 2000. - №4. -
C. 7-10.
11. Кунц, Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций [Т.1] / Г. Кунц, С.О'Доннел. - М.:"ПРОГРЕСС", 1981. - 250 с.
12. Лапыгин, Ю.Н. Теория организации: [учеб. пособ.] / Ю.Н. Лапыгин. - М.: ИНФРА-М, 2012. - 311 с.
13. Лафта, Дж. Эффективность менеджмента организации / Дж. Лафта. - М.: ДЕЛО, 1999.
- 320 с.
14. Лейбниц, Г.В. Собрание сочинений : в 4 т. [Т.3] / Г.В. Лейбниц. - М.: Наука, 1970. -479 с.
15. Леонтьев, А.Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. [Т. 1] / А.Н. Леонтьев.
- М.: Педагогика, 1983. - 392 с.
16. Лопатников, Л.И. Экономико-математический словарь / Л.И. Лопатников. - М.: Дело, 2003. - 520 с.
17. Маркс, К. Сочинения: в 50 т. [Т. 23] / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М.: Политиздат, 1960. -918 с.
18. Махлуп, Ф. Теории фирмы: маржиналистские, бихевиористские и управленческие / Ф. Махлуп // Природа фирмы. - СПб.: Экономическая школа, 1995. - 410 с.
19. Можейко, М.А. Телеология // Новейший философский словарь / М.А. Можейко [сост. А.А. Грицанов]. - Минск : Изд. В.М. Скакун, 1998. - 1280 с.
20. Мухин, В.И. Исследование систем управления / В.И. Мухин. - М.: Издательство "Экзамен", 2003. - 384 с.
21. Новиков, Д.А. Теория управления организационными системами / Д.А. Новиков. - М.: МПСИ, 2005. - 584 с.
22. Норт, Д. Институты и экономический рост : Историческое видение. [Т. 1] / Д. Норт. -М.: THESIS, 1993. - 712 с.
23. О'Шонесси, Дж. Принципы организации управления фирмой / Дж. О'Шонесси. - М.: Прогресс, 1979. - 717 с.
24. Паск, Г. Значение кибернетики для наук о поведении / Г. Паск // Кибернетические проблемы бионики. - М.: Мир, 1972. - № 2. - С. 36-45.
25. Платон. Собрание сочинений : в 4 т. [Т.3] / Платон. - М.: Наука, 1970. - 479 с.
26. Пригожин, А.И. Современная социология организаций / А.И. Пригожин. - М.: Наука, 1995. - 296 с.
27. Садовский, В.Н. Основания общей теории систем / В.Н. Садовский. - М.: Наука, 1974.
- 256 с.
28. Саймон, Г.А. Теория принятия решений в экономической теории и наука о поведении // Теория фирмы: [ Сост. и общ. ред. В. М. Гальперина ]. - СПб.: Экономическая школа, 1995. - С. 54-72.
29. Словарь философских терминов / [науч. ред. проф. В.Г. Кузнецова]. - М.: ИНФРА-М, 2007. - С. 659-662.
30. Таран-Лала, О.М. Катеп^я "мета" в теори управлЫня / О.М. Таран-Лала // Економка. Менеджмент. Пщприемництво. Зб. наук. праць Схщноукра'шського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. Вип. 24. Ч. I. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2012. -С. 77-82.
31. Фейербах, Л. Лекции о сущности религии / Л. Фейербах. - М.: Мысль, 1955. - С. 490799.
32. Фетисов, В.А. Основы системного анализа / В.А. Фетисов. - Шахты : Изд-во ЮРГУЭС, 2002. - 100 с.
12
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
33. UlennMHr, O. CMCTeMa TpaHcqeHfleHTanbHoro MfleanM3Ma / O. UlermMHr. - M.: Mucnb, 1987. - 637 c.
34. UlMWMKMHa, fl.B. TeopMA $MpMbi: [yne6. noco6.] / fl.B. UlMWMKMHa, E.A. MBaHOBa. -PocTOB-Ha-floHy: ЭКСMО, 2007. - 86 c.
35. flqeHKO, A.M. QenenonaraHMe m Mfleanbi / A.M. flqeHKO. - K.: HayKOBa flyMKa, 1977. -275 c.
36. Simon, H.A. Rationality as Process and as Product of Thought / H.A. Simon // American Economic Review. - May 1978. - V.68. - №2. - P.1-16.
37. Cyert, R.M. A Behavioral Theory of the Firm / R.M. Cyert, J.G. March. - Wiley-Blackwell, 1992. - 268 p.
38. Simon, H.A. On the Concept of Organizational Goal / H.A. Simon // Administrative Science Quarterly. - 1964. - №1. - P. 1-22.
Pe|eH3eHT cTaTTi CTaTTA Hafliwwna go peflaKi^n
g.e.H., npo$. K03a4eHK0 r.B. 12.11.2013 p.
"ynpaBniHHA npoeKTaMM Ta PO3BMTOK BMpo6HM|TBa", 2013, № 4(48)
13
