CC BY
10
--Менеджмент шновацш -
УДК 65.014.1+658.3108
С. В. Князь, Н. Г. Георпадц Я. Я. Пушак,
Нац1ональний университет «Лъв1всъка пол^техшка»
ТРАНСФЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИеМСТВ: ПАРАМЕТРИ Й ХАРАКТЕРИСТИКИ
Постановка проблеми. В умовах становления ринково! шфраструктури, зокрема !нновацшних структур реал!защя машинобудавними тдприемствами про-грам !нноващйного розвитку е достатньо проблема-тичним. Проблема, насамперед, полягае в тому, що в Укра1'ш практично не функцiоиуе мехашзм венчур1в. Практично всi ризики, пов'язан з розробленням i ре-атзащею iнновацiй, «лягають на спину» машинобуда-вних пiдприемств. Очевидно, що реалiзацiя програм розвитку !нноващйно1 дiяльностi неможлива лише за рахунок власних кош^в органiзацiй. Пiдприемства змушенi залучати зовшшш джерела ресурсiв. Прове-денi досл!дження дозволяють стверджувати, що на сьогодш цi умови е дуже жорсткими. Нездатнiсть тдприемств !х виконати е причиною зниження !х пла-тоспроможносп i втрата лiквiдностi, банкрутства, втра-ти контролю над активами. Основними факторами, як призводять до таких насладив, е неволодшня кер!вни-ками машинобудiвних пiдприемств теоретико-методич-ним iнструментарiем iз управлiння трансфером !нно-ващйних ресурсiв.
Мета статтi. Метою статп е розкрити сутнiсть теоретико -методичних положень з формування й ви-користання системи трансферного забезпечення роз-витку шноващйно! дiяльностi машинобудiвних тдприемств.
Аналiз останнiх публiкацiй. В економiчнiй ен-циклопеди за редакцiею С.Мочерного поняття «трансфер» мае кшька означень: 1) переказ шоземно! ва-люти з одше! кра1ни в шшу; баншвсьш операци iз зустр!чних переказiв валют двох або кшькох кра1н; 2) передання однiею особою шшш права володiния цiнними паперами; 3) перенесення оплати згiдно з угодою з одного рахунку на шший; 4) пере1зд гро-мадян з одше! кра1ни до шшо!; перевезення туристов з аеропорту до готелю, мiж мiстами [5, с. 682]. Ог-ляд науково1 лгтератури [1; 3 — 15] показав, що часто вживаними е так! словосполучення, як «трансфер технолопй», «мiжбюджетний трансфер», «транс-ферна цша», «трансферне цiноутворення», «трансферт платежi», «трансфернi послуги», «трансфер катталу» тощо. Аналiз сутност цих понять показа-
ло, що тд час досл!дження проблем розвитку шноващйно! д!яльност вони лише фрагментарно розк-ривають особливост трансферу. Це стало тдставою для того, щоб ввести поняття «система трансферно-го забезпечення розвитку шновацшно! д!яльност! пiдприемства» (СТЗР1ДП). Дослiдження, проведенi на засадах вивчення праць проввдних науковцiв у сферi iнновацiйного розвитку [1; 3 — 15], а також матерiалiв машинобудiвних пiдприемств (ВАТ «Кре-менчуцький завод дорожтх машин», ВАТ «Донець-кгiрмаш», ДП «Вшницький авiацiйний завод», ЗТТ «Електрон», ВАТ «Льв!вський локомотиворе-монтний завода», Концерн «Мiжрегiональний агротех-тчний центр», ВАТ «Льв!вський завод фрезерних вер-статiв», ВАТ «1скра», ЗАТ «Автонавантажувач», ТзОВ «Галицький автозавод», ВАТ «Дрогобицький долот -ний завод», ТзОВ «1нтер ПЕТ», ТОВ «Льв!всьш ав-тобуст заводи» тощо) дозволяють стверджувати, що на сьогодш теоретико-методичний шструментарш з формування й використання ще! системи ввдсутнш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Застосовуючи термiнологiчний принцип наукового тзнання дшсносп нами видшено суттст ознаки цьо-го поняття й сформульовано його позначення шляхом встановлення взаемозв'язшв м!ж ними. Суттсними ознаками ТЗР1ДП е: 1) !нноващйт ресурси; 2) транс-фернi в!дносини; 3) достатиiстъ iнновацiйних ресурсiв; 4) зм!ни значень параметрiв !нноващйно1 д!яльносп машинобудiвного пiдприемства.
Базуючись на видшених суттсних ознаках, до-щльно ввдзначити, що ТЗР1ДП з позицп кшьшсного тдходу означае достаттсть !нновацшних ресурив, отриманих в результат реатзаци трансферу для до-сягнення оч!куваних змш значень параметр!в !ннова-цшно! д!яльносп машинобуд!вного тдприемства. У свою чергу, з позици процесшного тдходу тд ТЗР1ДП доцшьно розумгги сукуптсть взаемопов'язаних етатв реал!заци трансферу !нновацшних ресурав для досяг-нення оч!куваних змш значень параметр!в !нновацш-но! д!яльносп машинобуд!вного тдприемства. Необ-хщно звернути увагу на те, що в цьому випадку йдеть-ся виключно про ту частину !нноващйних ресурив,
Машинобуд1вне тдприемство як суб'ект трансферного забезпечення
ЦЫ трансферу
Об'ект трансферного
забезпечення -шновацшний розвиток машинобуд1вного тдприемства
Трансферт ресурси
ТехнологИ управл1ння трансферними ресурсами
1нш1 суб'екти трансферно! систе партнери ма ми (ввдокремлеш структурт тдроздши й б1знес-нинобуд1вного тдприемства)
ЦЫ реал1зацп трансферу Трансферт ресурси ТехнологИ управлшня трансферними ресурсами
Трансферт модел1
Рис. 1. Система трансферного забезпечення розвитку шновацшнот дiяльностi машинобудiвного тдприемства
яка е предметом трансферних ввдносин машинобуд1в-ного тдприемства з 1ншими оргашзащями або з влас-ними ввдокремленими тдроздшами (представництва, материнськ й доч1рш компанл тощо). З огляду на це, шновацшт ресурси доцшьно подшити на власш 1 трансферт. До трансферних ¡нноващйних ресурав належать права власносп на активи, науково-техно-лопчна шформащя, шновацшт продукти 1 технологи, фшансов1 ресурси, пращвники тдприемства та 1нших оргатзацш як носи технолопчно! шформаци.
Ураховуючи суттсть поняття ТЗР1ДП, а також види трансферних ресурав, нами запропоновано кла-сифшувати трансфер за такими ознаками:
— за об'ектом (трансфер прав власносп на активи, трансфер науково-технолопчно! шформаци, трансфер шновацшних продукпв 1 технологий, трансфер фшан-сових ресурав, трансфер пращвниюв машинобуд1вно-го тдприемства та шших оргатзацш як носив технолопчно! шформаци, а також комбшований трансфер);
— за напрямком потоков ресурав (вхвдний 1 ви-хвдний трансфер);
— за ввдношенням до суб'екпв трансферних ввдносин (внутршнш 1 зовтшнш трансфер);
— за характером зв'язшв (одностороннш, двос-тороннш 1 багатостороннш трансфер);
— за мюцем у динамщ трансферних систем (пер-винний 1 вторинний трансфер).
Узагальнення матер1ал1в досл1джених машинобу-ддвних тдприемств, а також позицш науковщв, яю зай-
маються проблемами 1нноващйного розвитку оргатзацш [1; 3 — 15], дозволило дайти висновку що ТЗР1ДП доцшьно розглядати як систему Складовими елемен-тами системи ТЗР1ДП (СТЗР1ДП) е цш трансферу, суб'екти 1 об'екти трансферних ввдносин, об'екти трансферного забезпечення, технологи управлшня трансфер-ним забезпеченням, а також трансферт модели На рис. 1 наведено граф1чну модель СТЗ Р1ДП.
Для кожного 1з суб'екпв трансферних ввдносин цЫ трансферу е шдив1дуальними. П1д час реал1заци маши-нобудавним тдприемством програм шновацшного розвитку метою трансферу е своечасне й повне отримання трансферних ресурав, необхвдних для виконання конк-ретних вид1в робгт за етапами реал1заци програми.
У свою чергу, 1нш1 суб'екти трансферно! системи (ввдокремлет структурт тдроздши 1 б1знес-парт-нери машинобуд1вного тдприемства), яю виступають в рол1 постачальнишв трансферних ресурс1в, мають за мету отримати своечасну й повну оплату за трансферт ресурси. Таку ж цшь може пересл1дувати й ма-шинобуд1вне тдприемство у випадку, коли воно стае не базовим тдприемством, на якому реатзовуеться певна програма шноващйного розвитку, а лише И учас-ником. Матер1али дослвджених машинобуд1вних тдприемств показали, що цш трансферу реал1зову-ються на догов1рних засадах. Анал1зування контракпв, укладених суб'ектами трансферних ввдносин, показало, що об'ектами трансферних ввдносин постають трансферт ресурси. 1х передача ввд одного суб'екта
Таблиця 1
Трансферт модeлi
Види тpaиcфepииx мoдeлeй Moдeль кpeдитyвaиия
Moдeль iивecтyвaиня
Сутшсть тpaиcфepтииx мoдeлeй
У цiй мoдeлi мaшииoбyдiвиe пiдпpиeмcтвo мoжe бути кpeдитopoм, пoзичaльиикoм, пopyчитeлeм aбo гapaитoм. Heзaлeжнo вiд йoгo мicця в цш мoдeлi ïï peaлiзaцiя пepeдбaчae oтpимaння пoзичaльиикoм тpaиcфepииx pecypciв иa yмoвax плaтиocтi,
cтpoкoвocтi, зaбeзпeчeиocтi i звopoтнocтi._
Пiд чac зacтocyвaиия мoдeлi iивecтyвaиия мaшииoбyдiвиe пiдпpиeмcтвo мoжe виcтyпaти в poлi iивecтopa aбo peципieитa. Ïï зacтocyвaиия пepeдбaчae oтpимaння iивecтopoм yиacлiдoк тpaиcфepy pecypciв пpaв влacиocтi иa oб'eкт iивecтyвaиия. Ця мoдeль мoжe пepeдбaчaти тaкoж здiйcиeиия iивecтицiй у фopмi вклaдeиия тpaнcфepниx pecypciв у cтaтyтиий фoид вeнчypнoгo пiдпpиeмcтвa. Meтoю зacтocyвaиия u^ieï мoдeлi e oдepжaиня пpибyткy у фopмi пpиpocтy вapтocтi aктивiв aбo фopмi oтpимaиня дивiдeидiв чи вiдcoткiв.
Moдeль виyтpiшиьoгo
пepeмiщeиия тpaиcфepииx pecypciв
Moдeль кyпiвлi тpaиcфepииx pecypciв
Moдeль пepeдбaчae пepeдaчy тpaиcфepииx pecypciв oдиим пiдpoздiлoм opгaнiзaцiï iишим cтpyктypиим пiдpoздiлaм. Ця мoдeль тpaиcфepy мoжe здiйcиювaтиcь як та плaтниx, тaк i бeзплaтииx yмoвax зaлeжиo вiд тoгo, який cтaтyc в opгaиiзaцiï мae mдpoздiл, щo пocтae в poni pe^merna тpaиcфepииx pecypciв.
Цю мoдeль мoжиa poзглядaти як piзиoвид мoдeлi iивecтyвaиия. Рiзииця мiж ними пoлягae в тoмy, щo мeтoю peaлiзaцiï мoдeлi iивecтyвaиия e oтpимaиия в мaйбyтньoмy пpибyткy вiд вoлoдiиия aбo викopиcтaиия тpaиcфepииx pecypciв, a мeтoю мoдeлi кyпiвлi тpaиcфepииx pecypciв e ïx викopиcтaиия у виpoбничo-гocпoдapcькoмy пpoцeci пiдпpиeмcтвa з мeтoю ïx пoдaльшoгo poзвиткy aбo викopиcтaиня для cтвopeння iииoвaцiйиoï пpoдyкцiï._
Moдeль пpoдaжy тpaиcфepииx pecypciв
Ця мoдeль тaкoж e piзиoвидoм мoдeлi iивecтyвaиия. ïï ocoбливicтю e тe, no пpи пpoдaжy тpaиcфepииx pecypciв ïx влacник oтpимye дoxiд, у тому чи^ пpибyтoк у мoмeит ви^^ння тpaиcфepтy. У cвoю чepгy, мoдeль iивecтyвaиня пepeдбaчae, no iивecтop oтpимyвaтимe пpибyтoк пepioдичиo пpoтягoм тpивaлoгo rap^y чacy.
Moдeль тpaиcфepy з викopиcтaнням дaвaльиицькoï cиpoвиии
Cyтнicть uieï мoдeлi пoлягae в тoмy, no ют пepeдбaчae пepeдaяy oдиим cyб' жтом iишoмy тpaнcфepииx pecypciв у фopмi cиpoвиии (иaпiвфaбpикaтiв) для ïï пoдaльшoï o6po6eh i пoвepиeиия пocтaчaльиикy. У щй мoдeлi cиpoвииa aбo нamвфaбpикaти, пo cyтi, e тexиoлoriчиoю iифopмaцieю aбo iииoвaцiйиим пpoдyктoм в cтaиi poзpoбки. Згiдиo з дoгoвopoм npo oтpимaиия дaвaльиицькoï cиpoвиии oтpимyвaч тpaиcфepииx pecypciв викoиye poбoти, яш e чacтинoю пpoeкIy cтвopeиия тexнoлoriчиoï iифopмaцiï aбo ^o^yEry.
Moдeль тpaиcфepy m
yмoвax иayкoвo -виpoбиичoï roo^pa^ï
Цю мoдeль зacтocoвyють чepeз oгoлoшeиия гpaитiв, кoикypciв иa мoжливicть oтpимaння дoгoвopy щoдo викoиaиия гocпдoгoвipиoï aбo дepжбюджeтиoï тeми. Ця мoдeль мoжe фyикцioиyвaти caмocтiйиo aбo в пoeдиaииi з мoдeллю тpaиcфepy пpaцiвиикiв пiдпpиeмcтвa як иociïв тexиoлoгiчиoï iифopмaцiï.
Moдeль тpaиcфepy пpaцiвиикiв пiдпpиeмcтвa як гошв тexиoлoгiчиoï iифopмaцiï
Cyтиicть u^ieï мoдeлi пoлягae в тoмy, no opгaиiзaцiï пpaцiвиики, якi e poзpoбиикaми iииoвaцiйииx iдeй i мaють дocвiд ïx peaлiзaцiï, мoжyть иa дoгoвipииx зacaдax, no пepeдбaчaють плaтиi, yмoви викopиcтoвyвaти циx пpaцiвиикiв як тpaиcфepиий pecypc. Т^бто пiдпpиeмcтвo иa пeвиий пepioд чacy пepeдae cвoгo пpaцiвиикa шшш opгaиiзaцiï для викoиaиия ним кoнкpeтниx poбiт (иaвчaльииx, yпpaвлiиcькиx, нayкoвo-дocлiдниx, дocлiдиo-кoиcтpyктopcькиx тoщo)._
Moдeль тpaиcфepy иa yмoвax лiзиигy
Ця мoдeль пepeдбaчae пepeдaчy тpaиcфepииx pecypciв oдиим cyб'eктoм iишoмy иa yмoвax пiдпиcaиия лiзиигoвoгo дoгoвopy.
Moдeль тpaнcфepy у фopмi плaтиoгo
иaвчaиия й ш иcy ль тув aння
Ця мoдeль здeбiльшoгo викopиcтoвyeтьcя як пpиxoвaнa фopмa пpoдaжy тexнoлoгiчиoï iифopмaцiï. Ïï зacтocoвyють шляxoм пpoвeдeиия плaтниx кoиcyльтaцiй, cтaжyвaиь i ceмiиapiв, opгaиiзaцiï циклiв гpyпoвиx зaнять, видaння i пpoдaж iиcтpyктивиo -мeтoдичииx мaтepiaлiв iз зacтocyвaиия iииoвaцiйииx тexиoлoгiй тощр.
Moдeль тpaиcфepy у
фopмi oтpимaння тpaиcфepииx pecypciв
зa peзyльтaтaми пpoвeдeння тeидepiв
Moдeль, зacиoвaиa иa мexaиiзмi тeидepiв, пepeдбaчae oтpимaиня пiдпpиeмcтвoм iииoвaцiйииx тpaиcфepииx pecypciв зa yмoви викoнaння ним пeвииx yмoв cyб'eктa, який oгoлoшye i пpoвoдить тeидep. Як пpaвилo, цi yмoви звoдятьcя дo пeвииx пopiвияльииx пepeвaг, oдиoгo пpoeктy пopiвияиo з iишими пpoeктaм, як poзглядaютьcя иa тeидepi. Одиieю з ключoвиx пpoблeм u;ieï мoдeлi e кopyпцiйиicть тeидepииx кoмiciй. Одним з тайбшьш пepeвipeииx cпocoбiв ïï poзв'язaння e дocягиeиия мaкcимaльиoгo piвня пyблiчиocтi yмoв пpoвeдeиия тeидepiв.
C. В. Князь, H. Г. Teopria^, Я. Я. Пушяк
Таблиця 2
Клacифiкaцiя щлей зacтоcувaння технологiй упрaвлшня фiнaнcовими реcурcaми
Kлacифiкaщйнi В иди ц^й
oзнaки
3 a змютом Дocтaтнicть кomтiв для PIДП; cвoeчacнicть нaдxoджeння кomтiв для PIДП ; нeвиcoкa вapтicть зaлyчeння кoштiв для PIДП; низький pизик зaлyчeння шшт1в для PIДП; пoтeнцiйнa пpивaбливicть вклaдeння кoштiв y PIДП; oчiкyвaний piвeнь peнтaбeльнocтi й oбopoтнocтi кomтiв, вклaдeниx y PIДП; дocтaтнiй piвeнь лiквiднocтi i плaтocпpoмoжнocтi aктивiв пiдпpиeмcтвa 'K^o.
3a cyб'eктaми Цiлi зaмoвникiв iннoвaцiï ;
iннoвaцiйнoï цш poзpoбникiв iннoвaцiï;
дiяльнocтi цiлi пlдпpиeмcтв, яы peaлiзoвyють iннoвaцiю; цiлi iнвecтopiв i кpeдитopiв.
3a тepмiнoм Пoтoчнi Ц1Л1 PIДП ;
peaлiзaцiï дoвгocтpoкoвi ц1Л1 PIДП.
—poзвитoк iннoвaцiйнoï дiяльнocтi мaшинoбyдiвнoгo пiдпpиeмcтвa.
Пpимiтки: PI^P
тpaнcфepy дo iнmoгo cyпpoвoджyeтьcя викopиcтaн-ням кoнкpeтнoï тpaнcфepнoï мoдeлi ^бл. 1). Iï вибip oбyмoвлюeтьcя кoнтpaктoм.
Oднieю з ocнoвниx ocoбливocтeй CT3PIДП e тe, щo нeзaлeжнo ввд тoгo, яку caмe тpaнcфepнy мoдeль oбиpaють cyб'eкти тpaнcфepниx вiднocин, вoни зaв-жди здiйcнюють тpaнcфep ф^нтов^ pecypciв. Caмe ця ocoбливicть e ^тишю пpoблeмaтичнocтi фopмy-вaння й paцioнaльнoгo викopиcтaння CT3PIДП. Уга-зaнa oбcтaвинa вимaгae вiд cyб'eктiв тpaнcфepниx вiднocин, зaлeжнo вiд ïx фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx ^io-pитeтiв, зacтocoвyвaти пeвнi тexнoлoгiï yпpaвлiння тpaнcфepними pecypcaми, зoкpeмa ф^нтовими. У тaбл. 2 нaвeдeнo цш, як нeoбxiднo вpaxoвyвaти cyб'-eraran тpaнcфepниx вiднocин пiд чac зacтocyвaння тex-нoлoгiй yпpaвлiння фiнaнcoвими pecypcaми.
Ha pиc. 2 видiлeнo пapaмeтpи й xapaктepиcтики CT3PIДП. Дo пapaмeтpiв CT3PIДП нaлeжaть цiлi, функци, cтaни i влacтивocтi. Цi пapaмeтpи взaeмo-пoв'язaнi. Meтoю cиcтeми e peaлiзaцiя цiлeй ïï cyб'eктiв, тобто cвoeчacнe й пoвнe oтpимaння тpaнcфepниx pe-cypciв, нeoбxiдниx для викoнaння rompera^ видiв poбiт зa eтaпaми peaлiзaцiï пpoгpaми iннoвaцiйнoгo poзвиткy oдними cyб'eктaми, a тaкoж oтpимaння cвoe-чacнoï i пoвнoï oплaти зa тpaнcфepнi pecypcи iнmими cyб'eктaми. Ti cyб'eкти CT3PIДП, як зaймaютьcя виключнo фiнaнcyвaнням iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, rn-пpиклaд, вeнчypнi фoнди й бaнки, плaтy зa тpaнcфep фiнaнcoвиx pecypciв oтpимyють y фopмi вiдcoткiв зa нaдaнi кpeдити aбo y фopмi ^^y^y. Bивчeння д1яль-нocтi вeнчypниx opгaнiзaцiй пoкaзaлo, щo в бiльmocтi випaдкiв вoни взaeмoдiють з iннoвaцiйними CT^pyray-paми, a caмe тexнoпapкaми, тexнoпoлicaми, 61зш^
iнкyбaтopaми, iннoвaцiйними клacтepaми тoщo. Зaгaль-нoвiдoмo, щo вeнчypнi opгaнiзaцiï фopмyютьcя як фiнaнcoвi cиндикaти. Цe дoзвoляe 1'м дивepcифiкyвa-ти джepeлa pecypciв i poзпoдiляти pизики фiнaнcyвaння дiяльнocтi cyб'eктiв iннoвaцiйниx cтpyктyp. Ix мeтoю e oтpимaння пpaв нa poзпopяджeння тexнoлoгiчнoю iнфopмaцieю, якa e peзyльтaтoм кpeaтивниx пomyкiв cyб'eктiв iннoвaцiйниx ^^ra^p.
TO6to вeнчypнi opгaнiзaцiï здiйcнюють тpaнcфep кaпiтaлy взaмiн нa тpaнcфep тexнoлoгiй (тexнoлoгiчнoï iнфopмaцiï). Cтaвmи влacникaми тexнoлoгiчнoï iнфop-мaцiï, вeнчypнi фoнди i бaнки виcтyпaють як пocepeд-ники, тобто пepeпpoдyють ïï бaгaтонaцioнaльним юм-пaнiям, яю в пoдaльmoмy здiйcнювaтимyть зacтоcyвaння ïï нa пpaктицi. Ha p^. 3 нaвeдeнo типoвy мoдeль взae-мoзв'язкiв мiж cyб'eктaми тpaнcфepниx вiднocин.
Щoдo функцш CT3PIДП, то дo ник cлiд вiднocити iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнy функцто, функцю узгсд-жeння iнтepeciв cyб'eктiв тpaнcфepниx вiднocин, функцию paцioнaльнoгo викDpиcтaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцia-лу cyб'eктiв тpaнcфepниx вiднocин, лoгicтичнy функщю.
Iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнa функц1я peпpeзeнтye coбoю взaeмoзв'язки й y cepeдинi CT3PIДП, i зв'язки cиcтeми iз зoвнimнiм cepeдoвищeм. Boнa зaбeзпeчye oбмiн iнфopмaцieю тж нaявними й пoтeнцiйними cyб'-erara^ тpaнcфepy нa пpeдмeт pинкoвиx щн, пoпитy нa тpaнcфepнi pecypcи i ïx пpoпoзицiï' тощo. Чим бiльmoю e кiлькicть кoмyнiкaцiйниx кaнaлiв i джepeл, з якиx нaд-xoдить ця iнфopмaцiя, тим бiльmoю e ймoвipнicть пpий-няття paцioнaльниx pimern cyб'eктaми тpaнcфepниx вiднocин, зoкpeмa щoдo oбpaння нaйбiльm вигiдниx тpaнcфepниx мoдeлeй (див. тaбл. 1).
Функц1я yзгoджeння iнтepeciв cyб'eктiв тpaнcфep-
Рис. 2. Параметри й характеристики СТЗР1ДП
-:-:-137-
Економ!чний вюник Донбасу № 1 (19), 2010
Рис. 3. Типова модель взаемозв'язмв м1ж суб'ектами трансферноТ системи
них ввдносин реатзовуеться за результатами ощню-вання суб'ектами трансферу власних можливостей щодо досягнення встановлених цшей, зокрема цшей виконання програм 1нновац1йного розвитку. Ощнив-ши власний 1нновац1йний потенщал, а саме обсяг 1 структуру 1нноващйних ресурав, здатнють персоналу, оргашзацл !х використати, приймаються ршення щодо необхвдност залучення 1нновац1йних трансфер-них ресурс1в. Ключовим аспектом таких ршень е умови залучення 1нноващйних трансферних ресурав. 1х д1апазон може бути дуже широким — ввд втрати контролю над катталом тдприемства до безоплатно-го отримання трансферних ресурав. Вивчення матер-1ал1в машинобуд1вних тдприемств, венчурних орган-1зац1й, а також суб'екпв 1нновац1йних структур показало, що виб1р прийнятност конкретних умов залучення шновацшних трансферних ресурав залежить в1д того, наскшьки СТЗР1ДП ефективно реал1зовуеться шформащйно-комушкацшна функщя. Проведен дос-л1дження дають змогу стверджувати, що потенщйш 1нвестор 1 кредитори, маючи шформащю про недо-статиiстъ 1нноващйних ресурав у певних шновацшно-активних органiзацiй, часто застосовують агресивнi стратеги, що спрямован на заволодiння активами цих компанiй. 1х реалiзацiя у бшьшосп випадшв супро-воджуеться поширенням неправдиво!, компрометую-чо! iнформацi! про !х фiнансовий стан, виутрiшнi кон-флiкти, негативний вплив виробництва на еколопю, ставлення керiвникiв i власнишв цих органiзацiй до конфлiктiв, як носять аморальний i аитисуспiльний характер тощо. Часто оргашзацл, як опинились в ролi «мшеш» для iнвесторiв i конкурентов, втягуються в численш затяжнi судовi процеси для !х вiдволiкання
вiд основного виду дiяльностi. Цi та iншi дi! в системi iнформацiйного забезпечення iнновацiйно-активних оргашзацш строюють так званi iнформацiйнi шуми, а також обмежують чисельиiсть комумкацшних каналiв, що в цiлому попршуе умови прийняття об'ективних управлiнських ршень i спонукае власнишв i керiв-ниюв цих пiдприемств приймати пропозици, яю супе-речать цiлям оргашзацл.
Функция рацюнального використання шновацшно-го потенщалу суб' ектами трансферних вщносин реаль зовуеться суб'ектами СТЗР1ДП пiд час використання iиновацiйиих ресурсш, у тому числi трансферних на уах етапах iиновацiйного процесу, особливо шд час комер-цiалiзацi! шновацш, тобто дрiбносерiйному й серiйному виробницгш iнновацiйно! продукци. Ураховуючи те, що шноваци забезпечують максимальний прибуток на по-чатковiй фазi !х життевого циклу, то принципово важ-ливим е рацiоналiзувати витрати, пов'язанi з розроб-кою i впровадженням iнновацi!, починаючи вже з моменту висунення iииовацiйно! iде!. Це пов'язано з тим, що на будь-якому етапi iнновацiйного процесу на ринку можуть з'явитись продукти-аналоги або продукти-замшники, яю неминуче призведуть до пониження рен-табельност реалiзацi!' iиновацiйно!' програми.
Щодо логiстично! функци СТЗР1ДП, то, як ввдо-мо, лопстика е сукупнiстю теоретичних i методико-прикладних положень з управлiння потоками ресурсiв. Ураховуючи це, очевидно, що СТЗР1ДП е системою управлiння потоками iнновацiйних трансферних ре-сурав, як машинобудiвнi пiдприемства використову-ють для розвитку iнновацiйно! дiяльностi. Реалiзацiя системою ще! функцi! забезпечуе оптишзування вит-рат коштiв, часу, а також штелектуальних витрат
cyб'eктiв CT3PIДП п1Д чac пpийняття pimeнь щoдo oбpaння пpийнятниx yмoв зaлyчeння i викopиcтaння iннoвaцlйниx тpaнcфepниx pecypciв. Л.Шетщв CTbep-джye, щo лoгicтичнy функцто дoцlльнo peaлiзoвyвaти нa зacaдax вpaxyвaння тaкиx пpинциmв : «... eкoнoмi-чнoï eфeктивнocтi, iнтeгpoвaнocтi iнфopмaцlйнoгo зо-бeзпeчeння кepiвникiв мamинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв, oбгpyнтoвaнocтi cфopмoвaниx плaнiв, кpитepiaльнocтi cпocoбiв oцiнювaння лoгicтичниx витpaт, пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язшв м1ж знaчeннями пoкaзникiв, як1 xapaктepизyють лoгicтичнi витpaти мamинoбyдiвнoгo пiдпpиeмcтвa й oчiкyвaними eфeктaми в1д пoнeceння цж витpaт, тexнoлoгiчнocтi, ceгмeнтoвaнocтi витpaт, a^ecTOcn, aльтepнaтивнocтi, ^^^tocií. ..» [1З]. 3a дocлiджeннями aвтopa, дoтpимaння кepiвникaми мо-шинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв cyкyпнocтl видlлeниx ^ин-цитв гapaнтye oтpимaння ними oчiкyвaниx eфeктiв в1д peaлiзaцlï лoгicтичнoï функци [1З].
Cepeд пapaмeтpiв CT3PIДП видiлeнo тaкoж da-ни cиcтeми. 3a peзyльтaтaми пpoвeдeниx дocлiджeнь ïx клacифiкoвaнo зa дoвepmeнicтю пoбyдoви cиcтeми (cтaн фopмyвaння i cтaн викopиcтaння) i зa збaлaнco-вaнicтю eкoнoмiчниx iнтepeciв (збaлaнcoвaний cтaн i нeзбaлaнcoвaний cтaн). Oзнaкoю пepeбyвaння CT3PIДП y cтaнi викopиcтaння e нaявнicть yгoд пpo тpaнcфep iннoвaцiйниx pecypciв м1Ж cyб'eктaми тpaнc-фepнoï cиcтeми. Bикoнaння циx угод ж зacвiдчye лiквiдaцiï cиcтeми, ocкiльки oтpимaння cyб'eктaми iннoвaцlйниx тpaнcфepниx pecyp^ вимaгae зо^^у-вaння пeвниx тexнoлoгiй yпpaвлiння ними. Bpaxoвyю-чи вд, нaявнicть pimeнь щoдo oбpaння тexнoлoгiй уп-paвлiння iннoвaцiйними тpaнcфepними pecypcaми та-кoж e oзнaкoю пepeбyвaння CT3PIДП в cтaнi викopи-cтaння. У виподку вiдcyтнocтl uhx oзнaк, дoцiльнo виз-нaти, щo CT3PIДП пepeбyвae y cтaнi фopмyвaння. Узо-гaльнeння пoзицlй нayкoвцlв [1; З — 15], a тaкoж мо-тepiaлiв мamинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв yкaзye m !e, щo cepeд oзнaк пepeбyвaння CT3PIДП y cтaнi фopмyвaн-ня дoцlльнo тaкoж вид1ляти фaкт зaпoчaткyвaння га-peгoвopнoгo пpoцecy м1ж пoтeнцlйними cyб'eктaми тpaнcфepниx вiднocин. Йoгo xapaктepиcтикaми e юн-кpeтизaцiя цlлeй cyб'eктiв мaйбyтньoï cиcтeми, онол1-зyвaння aльтepнaтивниx вapiaнтiв тpaнcфepниx мoдe-лeй, a тaкoж дoцiльниx тexнoлoгiй yпpaвлiння 1ндаво-ц1йними тpaнcфepними pecypcaми.
Щoдo oзнaки збaлaнcoвaнocтl eкoнoмiчниx ime-peciв, то вид^и cтaни дoцiльнo poзглядaти з тзици iнтepeciв cyб'eктlв CT3PI^,il, a тaкoж з пoзицlï' ïx в1дда-cин 1з дepжaвoю тa cycmльcтвoм. Taк, якщo йдeтьcя пpo imepeOT в cepeдинi cиcтeми, то збaлaнcoвaними ïx дoцlльнo ввaжaти тод1, юли oчiкyвaнi eфeкти в1д викopиcтaння тpaнcфepниx мoдeлeй e взaeмoвигiдни-ми i для го^^ольни^, i для oтpимyвaчiв iннoвaцlй-
ниx тpaнcфepниx pecypciв. У вигадку, кoли тpaнcфepнi вiднocини бyдyютьcя в yмoвax диктату з 6o^ oднieï' 1з cтopiн, то, як пpaвилo, iнтepecи cлaбmoï cтopoни вpa-xoвyютьcя мiнiмaльнo o6o зoвciм iгнopyютьcя фшон-coвo-мoгyтнimим пapтнepoм. У cвoю чepгy, y ввдда-cинax з дepжaвoю й cycпlльcтвoм збaлaнcoвaнicть ero -нoмiчниx iнтepeciв мae мювд тод1, кoли e пpямo ^o-пopцlйнa зaлeжнicть вигoд дepжaви й cycmльcтвa в1д пoкpaщaння знaчeнь пoкaзникiв, як1 xapaктepизyють peaлiзaцlю цlлeй cyб'eктiв CT3PIДП. Фaxiвцl cтвepд-жують, щo нaйпpoблeмaтичнimими acпeктaми зaбeз-пeчeння таюго збaлaнcyвaння e eкoлoгiя, cтaндapти яюст1 й кopyпцiя в opгaнax дepжaвнoï влоди.
Дo пapaмeтpiв CT3PIДП нaлeжaть тaкoж ïï влac-тивocтi oбyмoвлeнi cтpyктypoю й функц1ями cиcтeми, влacтивocтi, щo фopм^ють здaтнicть cиcтeми дo ca-мoзбepeжeння, a тaкoж влacтивocтi, щo xapaктepизy-ють токтику i cтpaтeгiю зм1ни cиcтeми пpи дocягнeннi ïï мeти. 3a дocлiджeннями Е.Гaвpилoвa, M.Дмитpи-чeнкa, B.Дoлi, O.Лaнoвoгo, Глшшко, B.Пoлiщyкa,
0.Cтapim пepma гpyпa влacтивocтeй e cиcтeмoyтвo-pюючoю. Boнa включae так1 влacтивocтi, як cтpyктyp-m й фyнкцloнaльнa cклaднicть, opгaнiзoвaнicть, poзч-лeнoвaнicть, вapiaтивнicть, eлeмeнтapнicть, нaдlйнicть, зaвepшeнicть cиcтeми тoщo. Cepeд дpyгoï групи вло-cтивocтeй дoцiльнo вид1лити aдaптивнicть, cтpyктyp-нo-фyнкцloнaльнy opгaнiзoвaнicть i cтoxacтичнicть, диcкpeтнicть тoщo. Tpeтя гpyпa включae влacтивicть cпoнтaннoï чи внyтpimньoï aктивнocтi, a тaкoж влac-тив1еть цiлecпpямoвaнoï aктивнocтi [У — 9]. Bищeв-козон1 влacтивocтl пpямo пoв'язaнi xapaктepиcтикaми CT3PIДП, a caмe — 1з видoвoю пpинaлeжнicтю cиc-тeми. Бaзyючиcь но cyчacнiй тeopiï cиcтeм, виявлeнo, щo CT3PIДП зо cyбcтaнцlйнoю пpиpoдoю — штучно, зо oбyмoвлeнicтю дп — дeтepмiнoвaнa, зо cиcтeмoyт-вopюючими влacтивocтями—cклaднa, зо титм вiднo-cин м1ж eлeмeнтaми otct^^ y cepeдинi та 1з зoвнiшнiм cepeдoвищeм — кepoвaнa.
Висновки й нaпрями пoдaльших дoeлiджень.
1. В yмoвax cтaнoвлeння pинкoвoï iнфpacтpyктypи, зoкpeмa iннoвaцlйниx cтpyктyp, peaлiзaцiя мamинoбy-д1вними пiдпpиeмcтвaми пpoгpaм iннoвaцiйнoгo poз-витку e дocтaтньo пpoблeмaтичним, зoкpeмa чepeз нeдieвicть pинкy вeнчypiв. Пpaктичнo ва pизики, пo-в'язон1 з poзpoблeнням i peaлiзaцleю iннoвaцlй, «ляго-ють m cпинy» мamинoбyдlвниx пiдпpиeмcтв. Oчeвид-нo, щo peaлiзaцlя пpoгpaм poзвиткy iннoвaцlйнoï д1яль-нocтi нeмoжливa лишe зо paxyнoк влacниx кomтiв opгaнiзaцlй. Пiдпpиeмcтвa змyшeнi зaлyчaти зoвнimнi джepeлa pecypciв. Пpoвeдeнi дocлiджeння дoзвoляють cтвepджyвaти, щo но cьoгoднi ц1 yмoви e дyжe жop-еткими. Heздaтнicть пiдпpиeмcтв ïx викoнaти e ^ичи-нoю знижeння ïx плaтocпpoмoжнocтi i втpaтa
лшыдносп, банкрутства, втрати контролю над активами. Основними факторами, як призводять до таких настдюв, е неволодшня кер1вниками машинобудавних тдприемств методичним 1нструментар1ем Í3 управль ння трансфером 1нновац1йних ресурав.
2. Трансферна д1яльн1сть спрямована на ращо-нальне й ефективне акумулювання, розподш, викори-стання й перерозподш 1нновац1йних трансферних ре-сурав з метою максишзащ! прибутку, а також забез-печення стшкост й належного р1вня безпеки тдприе-мства i його власнишв. Розвивати 1нновац1йну д1яль-ност машинобудiвних тдприемств необхiдно на засадах побудови системи трансферного забезпечення. Од-нiею з основних особливостей СТЗР1ДП е те, що не-залежно вiд того, яку саме трансферну модель обира-ють суб'екти трансферних вiдносин, вони завжди здшснюють трансфер фiнансових ресурсiв. Саме ця особливiсть е причиною проблематичност формування i рацюнального використання СТЗР1ДП. Указана умо-ва вимагае ввд суб'екпв трансферних вiдносин, за-лежно ввд !х фiнансово-економiчних прiоритетiв, зас-тосовувати певнi технологи управлiння трансферними ресурсами, зокрема фiнансовими.
3. За характером формування СТЗР1ДП е ко-лективною системою, яка формуеться на договiр-них засадах. Ii цт е сукупнiстю цiлей машинобуд -iвного пiдприемства, з одного боку, i цшей шших суб'екпв трансферних вщносин, — з iншого. Шд час узгодження й реатзацп цих цшей СТЗР1ДП ви-конуе кшька функцiй, а саме: шформацшно-комун-шащйну функцiю, функцiю узгодження iнтересiв суб'екпв трансферних ввдносин, функщю ращональ-ного використання шновацшного потенцiалу суб'екпв трансферних ввдносин i логiстичну функщю. Ураховуючи це, незаперечними е той факт, що суб'екти СТЗР1ДП е рушiями реаизацн встановле-них цшей. Зважаючи на фактори внутрiшнього й зов-нiшнього середовища системи, вони ухвалюють ршення, пiд впливом яких система залежно вiд стану, у якому вона перебувае, починае реалiзовувати сво! функцн. Стан реатзацп цiлей суб'екпв системи, а також динамша !х iнтересiв виступають збуд -никами властивостей системи. Як наслвдок, система функцюнуе, самолiквiдовуеться, стае частиною бiльш крупно! системи або видозмiнюеться.
Подальшi до^дження доцiльно формувати в напрямку побудови автоматизованих технологiй уп-равлiння СТЗР1ДП.
Лiтература
1. Бажал Ю.М. Економiчна теорiя технолопч-них змiн / Бажал Ю.М. — К. : Заповгг, 1996. — 240 с. 2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько!
мови / Уклад. i голов. Ред. В.Т.Бусел. — К. : 1ртнь: ВТФ «Перун», 2003. — 386, 1087 с. 3. Гончарен-ко Т.П. Управлiння науково-техшчним потенщалом промислового тдприемства в умовах глобально! кон-куренщ! : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.02.02 «Економша та управлiння науково-техшчним прогресом» / Т.П. Гончаренко. — Суми, 2006. — 20 с. 4. Горбунов А.Р. Управление финансовыми потоками и организация финансовых служб предприятий, региональных администраций и банков / Горбунов А.Р. — М. : Анкил, 2000. — 224 с. 5. Економiчна енциклопедiя : у 3-х томах. — Т.3 / за ред. С.В. Мочерного та ш. — К. : Академiя, 2002. — 952 с. 6. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економжи Укра!ни / М. I. Крупка. — Львiв : Вид. центр Львiв. нац. ун-ту iм. I. Франка, 2001. — 608 с. 7. Основи теорп систем i управлшня / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко,
B.К. Доля та im — К. : Знання Укра!ни, 2005. — 344 с. 8. Старш О. Г. Теорiя вiдкритих систем як парадигма процеав глобального розвитку / О. Г. Старш. — Омферополь : Унiверсум, 2003. 9. Старш О.Г. Сис-темолопя : тдручник / О. Г. Старш. — К. : ЦНЛ, 2005.
— 232 с. 10. Стирський М. Венчурне швестування в Укра!ш у контекст европейського досвiду / М. Стирський. — Львiв : Вид-во Нац. ун-ту «Львiвська полгтех-нiка», 2006. — 554 — 555 с. 11. Стратепчш викли-ки XXI столгття суспшьству та економiцi Укра!ни : в 3 т. / за ред. акад. НАН Укра!ни В.М. Гееця, академ. НАН Укра!ни В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Укра!-ни Б.€. Кваснюка. — К. : Фешкс, 2007. 12. Чухрай Н.1. Глобалiзацiя та науково-технiчна безпека кра!-ни / Н. I. Чухрай // Вюник НУ «Львiвська полгтехш-ка». — Вип. .№448 : Проблеми економши та управлшня — Львiв, 2002. — С. 7 — 14. 13. Шевщв Л.Ю. Оцiнювання та планування логiстичних витрат маши-нобудiвних тдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Еко-номша та управлiння тдприемствами» / Л.Ю. Шевщв.
— Львiв, 2009. — 23 с. 14. Burgelman R., Maidiqye M. Strategic management of tehnology and innovation. (USA) / Burgelman R., Maidiqye M. — Illinois : IRWIN, Homewood, 1998. — 604. 15. Maquire
C., Karlauskas E., Weir A. Information services for innovative organizations (USA) / Maquire C., Karlauskas E., Weir A. — California : Academic press inc., 1994. — 319 p.
Князь С. В., Георгiадi Н. Г., Пушак Я. Я. Трансферне забезпечення шновацшного розвитку машинобудiвних тдприемств: параметри i характеристики
У статп розглядаеться сутшсть поняття «система
трансферного забезпечення розвитку шновацшно! дгяльносп машинобуд1вного тдприемства». На засадах застосування загальнонаукових принцитв тзнання дшсност в нш уточнено цш, функцп, стани, власти-вост й характеристики системи трансферного забезпечення розвитку шноващйно! д1яльносп машинобуд-1вного тдприемства.
Ключовi слова: шновацц, трансферт, розвиток, машинобудування, тдприемство.
Князь С. В., Георгиади Н. Г., Пушак Я. Я. Трансфертное обеспечение инновационного развития машиностроительных предприятий: параметры и характеристики
В статье рассматривается сущность понятия «система трансферного обеспечения развития инновационной деятельности машиностроительного предприятия». На принципах применения общенаучных принципов познания действительности в ней уточнены цели, функции, состояния, свойства и характери-
стики системы трансферного обеспечения развития инновационной деятельности машиностроительного предприятия.
Ключевые слова: инновации, трансферт, развитие, машиностроение, предприятие.
Knyaz' S. V., Georgiadi N. G., Pushak Ya. Ya. Transfer providing of innovative development of machine-building enterprises: parameters and descriptions
In the article essence of concept is examined «system of the transfer providing of development of innovative activity of machine-building enterprise». On principles of application of scientific principles of cognition of reality aims, functions, states, properties and descriptions of the system of the transfer providing of development of innovative activity of machine-building enterprise, are specified in it.
Key words: innovations, transfer, development, engineering, enterprise.
Стаття надiйшла до редакцп 23.12.2009
Прийнято до друку 26.02.2010
