Научная статья на тему 'Генеалогічна однорідність стад молочної худоби'

Генеалогічна однорідність стад молочної худоби Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
100
39
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГЕНЕАЛОГіЧНА ОДНОРіДНіСТЬ / GENEALOGY HOMOGENEITY / ПОРОДА / BREED / ЛіНіЯ / іНБРИДИНГ / LINE / INBREEDING

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Олешко В.П., Рудик І.А.

Встановлена висока генеалогічна однорідність тварин досліджуваних стад (91,3-94,7%) та окремих ліній (35,7-96,4%). Коефіцієнт інбридингу у середньому становить 1,39-1,99%, тобто, більша частина корів стад (71,3-91,3%) отримана за помірного та віддаленого інбридингу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

High genealogical homogeneity of the animal investigated herds (91,3-94,7%) and separate lines (35,7-96,4%) is set. The coefficient of inbreeding averages 1,39-1,99%, greater part of cows of herds (71,3-91,3%) is got from moderate and remote inbreeding.

Текст научной работы на тему «Генеалогічна однорідність стад молочної худоби»

УДК 636.28/.082.22

Олешко В.П., к. с.-г. н., докторант © 1нститутрозведення / генетики тварин, с.Чубинсъке,

Рудик 1.А., д. с.-г. н., чл.-кор. НААН Укра!ни, Бглоцерювсъкий нацюналъний аграрнийутеерситет

ГЕНЕАЛОГ1ЧНА ОДНОР1ДН1СТЬ СТАД М0Л0ЧН01ХУДОБИ

Встановлена висока генеалог1чна однор1дтстъ тварин дослгджуваних стад (91,3-94,7%) та окремих лши (35,7-96,4%). Коефщент тбридингу у середнъому становитъ 1,39-1,99%, тобто, быъша частина кор1в стад (71,391,3%) отримана за пом1рного та вгддаленого тбридингу.

Ключов1 слова: генеалог1чна одноргдтстъ, порода, лшя, тбридинг.

Удосконалення порщ молочно! худоби повинно базуватись не лише на схрещуванш з високопродуктивними породами, а й за рахунок оптим1заци !х внутр1шньопородно! структури, тобто п1двищення генетично! под1бност1 тварин. Структуризац1я породи на окрем1 л1н11, як1 суттево вщр1зняються за розвитком певних господарськи корисних ознак, дае змогу спадково закршити 1х у потомств1, сприяючи зростанню до того р1вня, який не викликае ¿нбредно! депрес11, збер1гаючи у пород! м1нлив1сть на достатньому для селекцп р1вн1 [1, 2,

3, 8].

У племшнш робот1 з великою рогатою худобою велике значения мае врахування ступеня спадково! под1бност1 м1ж тваринами у межах родин, лшш або стада в цшому. Особливо важливого значения набувае спадкова под1бн1сть за сучасних ¿нтенсивних технологш для отримання тварин, вир1вняних за продуктивними I морфолог1чними ознаками, перш за все, надоем, формою I яюстю вим'я, екстер'ером [4, 5].

Генеалопчна однор1дн1сть стада або лши залежить, перш за все, вщ системи п1дбору у стад1. Чим менше р1зних за походженням плщниюв використовували у створенн1 певно! групи тварин, тим б1льше маемо пщстав розраховувати на здатн1сть тварин стшко передавати нащадкам сво! якост1 [6].

Сучасний масив укра1нсько1 чорно-рябо! молочно! породи створений у результат! вщтворного схрещування чорно-рябо! худоби з бугаями голштинсько! породи, яка мае максимальний потенц!ал продуктивност!. Завдяки цьому племшш стада досягли досить високих показниюв молочно! продуктивност! - 6000-8000 кг молока на корову. Нараз! порода продовжуе ¿снувати як в!дкрита популящя, ! для подальшого !! удосконалення штенсивно використовуеться генофонд ¿мпортно! голштинсько! породи. Тому актуальним е вивчення формування генеалог!чно! структури плем!нних молочних стад за вбирного схрещування. Метою дослщжень е анал!з р!вня генеалопчно!

© Олешко В.П., Рудик 1.А., 2013

129

однорщносп племшних стад та окремих лшш молочно! худ оби украшсько! чорно-рябо! молочно1 та голштинсько! порщ.

Матер1ал та методика дослвджень. Дослщження проведено у племшних стадах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи ТОВ «АФ МатюшЬ (n=680), ТОВ «АФ Глушки» (n=409), СВК îm. Щорса (n=560) Бшоцерювського району та голштинсько1 породи СТОВ «ArpocBÎT» (n=700) Мирошвського району Ки1всько1 области Молочна продуктившсть дослщжуваних стад становить у ТОВ «АФ Глушки» - 6762 кг, у СТОВ «Агросвт» - 7643 кг, у ТОВ «АФ МатюшЬ - 7731 кгтау СВК îm. Щорса - 8096 кг молока на корову в рк.

Генеалопчний анал1з стад здшснювали за методикою М.А. Кравченка

[11].

Генеалопчна однорщшсть тварин стад та окремих лшш визначалася за даними племшного обл1ку з використанням методики Ф.Ф. Эйснера [5]:

„ (7п - х)*100

И = ----,

7«(и -1)

де И - коефшдент генеалопчно! однорщност1, %; n - кшьккть врахованих тварин; х - кшькють чолов1чих кличок, що зустр1чаються в 3-х поколшнях родовод1в.

Коефщент шбридингу визначали за методикою С. Райта, доповненою Д. Кисловським [1].

Бюметричну обробку даних проведено за методикою Н.А. Плохинского [10] з використанням комп'ютерно! програми Microsoft Excel.

Результати дослщжень та ïx обговорення. У результат! проведених дослщжень молочних стад чотирьох племзавод1в Ки1всько1 област1 встановлена висока генеалопчна однорщшсть тварин (табл. 1).

Таблиця 1

КШЬШСТЬ тварин, гол Кшьюсть чолов1чих иредшв у Коефщент генеалопчно1 однорвдност1,%

Господарства трьох рядах родоводу, гол

усього з р1зними кличками

ТОВ «АФ Матюш» 680 4760 260 94,7

ТОВ «АФ Глушки» 409 2863 168 94,4

СВК iM. Щорса 560 3920 274 93,2

СТОВ «Агросви» 700 4900 432 91,3

Високий коефщент генеалопчио! однорщност1 - 91,3-94,7% свщчить про те, що для створення високопродуктивних молочних стад у господарствах проводився гомогенний пщб1р з метою пщвищення та консолщацп bhcokoï молочно1 продуктивное^ у наступних поколшнях. Як свщчення цього, господарства характеризуються високими показниками молочно! продуктивное^ KopiB - 6762-8096 кг молока на корову в piK.

130

Розведення велико! рогато! худоби за лшшми е основним методом удосконалення порщ. Генетична основа розведення за лмями полягае у бшьш тривалому збереженн! генетично! под!бност! нащадюв з високоц!нними предками. Чим менше р!зних за походженням пл!дник!в використовуеться у створенн! певного стада, тим б!льше можна розраховувати на здатшсть тварин ст!йко передавати сво! якост! нащадкам.

Генеалог!чний анал!з стад показав, що у господарствах б!льш штенсивно використовувались буга!-пл!дники шести л!н!й голштинсько! породи Вал!анта 1650414.73, Елевейшна 1491007.65, Маршала 2290977.95, Старбака 352790.79, Ч1фа 1427381.62 таБелла 1667366.74 (табл. 2).

Таблиця 2

Коефщ1енти генеалог1чно'1 однорщносл (КГО) окремих лшш

Лши Господарства Вал1анта 1650414.73 Елевейшна 1491007.65 Маршала 2290977.95 Старбака 352790.79 Ч1фа 1427381.62 Белла 1667366.74

TOB «АФ МатюшЬ> n дочок, гол 83 41 194 128 162 23

КТО, % 35,7 84,6 96,4 92,2 92,9 79,2

TOB «АФ Глушки» n дочок, гол 19 32 59 87 185 19

КТО, % 76,2 81,6 91,1 87,3 92,7 84,1

СВК iM. Щорса n дочок, гол 20 130 112 145 118 16

КТО, % 77,4 90,5 91,6 87,3 86,2 84,8

СТОВ «Агросв1т» n дочок, гол 21 91 125 206 204 3

КТО, % 75,0 80,6 87,9 85,9 87,5 57,1

У середньому за лш1ями КГО, % 66,1 84,3 91,7 88,2 98,8 73,6

3 наведених коеф!ц!ент!в генеалог!чно! однор!дност! у po3pi3i л!н!й TOB «АФ МатюшЬ» видно, що найменш однор!дною (35,7%) виявилась л!н!я Вал!анта 1650414.73. Решта лшш характеризуеться високими коеф!ц!ентами генеалог!чно! однорщност! - 79,2-96,4%. У TOB «АФ Глушки» коеф!ц!ент генеалог!чно! однор!дност! становить 76,2-92,7%, у СВК ¿м. Щорса - 77,4-91,6, у СТОВ «ArpocBiT» - 57,1-87,9%. У середньому за кожною л!н!ею найнижчий коеф!ц!ент генеалопчно! однор!дност! - 66,1% у лши Вал!анта 1650414.73. Решта л!н!й мають досить високий коеф!ц!ент - 73,6-98,8%.

Спорщнене парування сприяе збереженню та закршленню ц!нних селекц!йних ознак родини, л!н!!, стада чи породи. Проте, зростання гомозиготност! за продуктивними ознаками призводить i до зб!льшення небажаних рецесивних алелей. 1з переходом у гомозиготний стан вони викликають шбредну депрес!ю, що призводить до зниження життездатност! та

131

здоров'я тварин. Тому, за сучасних умов великомасштабно! селекци, коли для оЫменшня маточного погол1в'я стад штенсивно використовують сперму буга!в-плщниюв заруб1жно! селекци, слщ придшяти посилену увагу пщбору буга!в-плщниюв.

Результата наших дослщжень свщчать, що отримаш коефщенти генеалопчно! однорщност1 певною м1рою вщображають штенсившсть використання буга!в-плщник1в дослщжуваних лшш.

За високо1 генеалопчно! однорщност1 лшш у стадах можуть виникати непередбачуваш шбридинги р1зного ступеня, тому доцшьним було вивчити стутнь шбридингу в дослщжуваних стадах (табл. 3).

Таблиця 3

Господарства Юльшсть шбредних тварин Коефщент шбридингу, %

гол1в %

TOB «АФ МатюшЬ 485 71,3 1,42 ± 0,075

TOB «АФ Глушки» 329 80,4 1,99 ± 0,210

СВК iM. Щорса 483 83,2 1,39 ± 0,052

СТОВ «Агросви» 639 91,3 1,39 ± 0,058

Як свщчать результата дослщжень, частка шбредних тварин в ycix господарствах досить висока i становить 71,3-91,3%. Проте, у середньому коефшдент шбридингу коливаеться в межах 1,39-1,99%, тобто, за класифжащею Д. А. Кисловского [12] у TOB «АФ Глушки» бшьша частина Kopie стада отримана за пом1рного шбридингу, у TOB «АФ МатюшЬ», СВК ¿м. Щорса та СТОВ «Агросв1т» - за вщдаленого.

Висновки. Встановлена висока генеалопчна однорщшсть тварин як у po3pi3i лшш (79,2-96,4%), так i стад в цшому (91,3-94,7%), яка свщчать про те, що для створення високопродуктивних молочних стад у господарствах проводився гомогенний пщб1р з метою пщвищення та консолщаци високо! молочно! продуктивное^ у наступних поколшнях. Коефшдент шбридингу коливаеться в межах 1,39-1,99%, тобто, бшьша частина Kopie стад отримана за пом1рного та вщдаленого шбридингу.

Перспективою подальших дослщжень е вивчення впливу зростання коефщ1ент1в генеалопчно! однорщносп та шбридингу на господарсько-корисш ознаки.

Л1тература

1. Буркат В.П. Розведення тварин за лЫями: генезис понять i метод1в та сучасний селекцшний контекст / В.П. Буркат, Ю.П. Полупан. - К.: Аграрна наука, 2004. - 68 с.

2. Лобода В.П. Продуктившсть Kopie червоно-рябо! молочно! породи залежно вщ лшш та буга!в-плщник!в / В.П. Лобода // Вкник Сумського НАУ. Сер1я «Тваринництво». - 2013. - Вип.1(22).- С. 44-46.

3. Рудик I.A. Консолщовашсть та спорщнешсть лшш голштинсько! породи в Укра!ш / I.A. Рудик, Р.В. Ставецька // Технолопя виробництва i

132

переробки продукци тваринництва: 36. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 3(72). - С. 3-8.

4. Власов В.И. Оценка и отбор молочного скота / В.И. Власов, А.Н. Лапченко. - К.: Урожай, 1984. - 112 с.

5. Эйснер Ф.Ф. Как составить план племенной работы с крупным рогатым скотом / Ф.Ф. Эйснер. - М.: Колос, 1969. - 118 с.

6. Эйснер Ф.Ф. Теория и практика племенного дела в скотоводстве / Ф.Ф. Эйснер. - Киев: Урожай, 1981. - 192 с.

8. Гринь М.П. Повышение генетического сходства в популящях молочного скота методами племенного подбора / М.П. Гринь // Розведення i генетикатварин: М1жвщ. темат. наук. зб1рник. - Вип. 31-32. - 1999. - С. 40-41.

9. Полупан Ю.П. Методи визначення ступеня фенотипово! консолщаци селекцшних груп тварин / Ю.П. Полупан // Вюник аграрно! науки. - 2002. -№ 1. - С. 48- 52.

10. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 25 с.

11. Кравчено НА. Разведение сельскохозяйственных животных / Н А. Кравченко. - М.: Колос, 1973. - С. 239-395.

12. Кисловский Д.А. Избранные сочинения / Д.А. Кисловский. - М.: Колос, - 1965. - С.16-20.

Sammary Oleshko V., Rudyk I.

GENEALOGY HOMOGENEITY HERD OF MILK CATTLE

High genealogical homogeneity of the animal investigated herds (91,3-94,7%) and separate lines (35,7-96,4%) is set. The coefficient of inbreeding averages 1,391,99%, greater part of cows of herds (71,3-91,3%) is got from moderate and remote inbreeding.

Key words: genealogy homogeneity, breed, line, inbreeding.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.

133

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.