CC BY
10Вчеш записки Тавршського нацiонального унiверситету iM. В.1. Вернадського Серiя «Бшлопя, xiMia». Том 25 (64). 2012. № 4. С. 136-143.
УДК 612.821.3+612.172
ГЕМОДИНАМ1КА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА СЕРЦЕВИЙ РИТМ ПРИ РОЗУМОВ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ЛЮДЕЙ З Р1ЗНИМИ 1НДИВ1ДУАЛЬНО-ТИПОЛОГ1ЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВИЩИХ В1ДД1Л1В ЦЕНТРАЛЬНО!
НЕРВОВО! СИСТЕМИ
Макаренко М.В.1, ЛизогубВ.С.2, Юхименко Л.1.2, Черненко Н.П.2
'Науково-до^дний центр гумантарних проблем Збройних сил УкраХни, КиХв, УкраХна 2НД1 фiзiологiХ iM. М. Босого Черкаського нащонального утверситету м. Б. Хмельницького, Черкаси, УкраХна E-mail: v_lizogub@ukr.net
За результатами дослщження гемодинамжи головного мозку та серцевого ритму (СР) при розумовш дiяльностi у оЫб з рiзною градащею типолопчинх властивостей вищих вщдшв центрально! нервово! системи, функцюнально! рухливостi нервових процеЫв (ФРНП) видiлено чотири типи вегетативних механiзмiв регуляцп: оптимальний, компенсаторний, декомпенсаторний та ix зрив. Особи з високим рiвнем ФРНП на вщмшу вiд обстежуваних з низькою градацiею дослщжувано! типолопчно! властивостi, характеризувались помiрною та узгодженою активацiею як специфiчниx, так i неспецифiчниx меxанiзмiв регуляцп гемодинамiки головного мозку та серцевого ритму. Ключовi слова: функцюнальна рухливють нервових процесiв, варiабельнiсть серцевого ритму, церебральна гемодинамжа, меxанiзм регуляцп, розумова дiяльнiсть.
ВСТУП
В науковш л1тератур1 актуальною i жвавою е дискушя про особливосп регуляцп серцевого ритму та гемодинамши головного мозку при розумовш д1яльност1 [1-3]. Одш дослщники вважають, що розумова робота супроводжуеться шдвищенням гемодинам1чного забезпечення головного мозку [4, 5]. 1нш1 - виявили зниження кровопостачання мозку шд час напружено1 розумово1 д1яльносп [6, 7]. Встановлено i те, що при розумовш д1яльносп вщбуваються р1зноспрямоваш реакцп мозково1 гемодинамши [8]. Вагомим поясненням таких змш геодинамши мозку може бути гшотеза про участь ¡ндивщуально-типолопчних властивостей ВНД у мехашзмах регуляцп гемодинам1чних реакцш. Але питання про зв'язок 1ндивщуально-типолопчних властивостей центрально1 нервово1 системи з характером вегетативних реакцш тд час розумово1 д1яльносп залишаеться дискусшним. Отримано даш, яю свщчать, що ¡ндивщуально - типолопчш особливосп вищих вщдшв центрально1 нервово1 системи у сташ спокою та тд час впливу на оргашзм слабких короткотривалих навантажень не зв'язаш з вегетативними реакщями зареестрованими за показниками СР [2, 3]. В той же час деякими авторами вже у сташ вщносного спокою спостер1гались вщмшносп у мехашзмах активацп регуляторних
систем СР у людей з pÍ3HK^ iндивiдуально-типологiчними властивостями [8]. Мехашзми мiжiндивiдуальних вiдмiнностей регуляци СР i гемодинамiки головного мозку при розумовш дiяльностi рiзноï складносп також невiдомi.
Тому метою роботи було з'ясувати роль iндивiдуально-типологiчних властивостей вищих вiддiлiв центральноï нервовоï системи у вегетативних механiзмах забезпечення розумовоï дiяльностi.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщження проводили з участю 158 студенев вiком 18-21 рiк. На початку кожного обстежуваного ознайомлювали з ушм комплексом методик та органiзацieю дослщження. Спочатку визначали iндивiдуально-типологiчнi властивостi вищих вщдшв центральноï нервовоï системи, а саме ФРНП за методикою М.В. Макаренка [9] на комп'ютерному комплекс <^агност-1» в режимi "нав'язаного ритму". На цьому комплекс визначали найвищий темп диференцiювання позитивних i гальмiвних подразникiв, якi слiдували один за одним. Кшьюсним показником ФРНП була максимальна швидюсть пред'явлення подразникiв, на якш обстежуваний робив не бшьше 5-5,5% помилок.
Пiсля визначення ФРНП проводили дослщження розумово1' працездатностi при переробщ iнформацiï на високiй швидкост ïï пред'явлення, що була iндивiдуальною для кожного обстежуваного, тобто е^валентною його рiвню ФРНП. Виконання розумово1' роботи тривало впродовж 30 хвилин.
Варiабельнiсть СР, хвильову структуру серцевого ритму (ХССР) та показники спектрально!' реоенцефалограми (РЕГ) дослщжували в сташ спокою, безпосередньо перед розумово роботою та упродовж 30 хвилин тд час переробки iнформацiï.
Мозковий кровооб^ дослiджували у першiй половинi дня, в положены сидячи. Використовували метод спектральноï РЕГ (РеоКом ХА1 Medica) за стандартною схемою вщведення електродiв у фронто-мастощальному (FM) вiдведеннi. Вираховували: хвилинний обем кровi (ХОК, мл\хв.), тонус крупних (Тк, у.о.), середшх i дрiбних (Тсд, у.о.) артерш, дикротичний (ДК1, %) та дiастолiчний iндекс (ДС1, %).
Характеристики СР та ХССР реестрували на комп'ютерному комплекс „Caspico" (Коваленко С.О., 2005) i отримували значення: HF (потужшсть у дiапазонi високих (0,15-0,4 Гц)), LF (низьких (0,04-0,15 Гц)), VLF (дуже низьких (<0,04 Гц)) частот, коефщент вагосимпатичноï взаемодiï (LF/HF), загальноï потужностi (ТР), тривалостi кардiоiнтервалiв (R-R), стандартного квадратичного вiдхилення (SDNN), мода (Мо), ампл^уди моди (АМо), iндекса напруження регуляторних систем (IN) та частоту серцевих скорочень (ЧСС).
Для кожного обстежуваного за показниками РЕГ вираховували 1РЦС, як вщношення значень ДК1 тд час виконання роботи до стану спокою. Вш характеризуе реакщю iнтракранеальних судин опору каротидного басейну i специфiчного вазомоторного регуляторного мехашзму [10]. Для всiх обстежуваних визначали iндекс реактивностi автономноï нервовоï системи (1РАНС) як вiдношення значень LF/HF та IN пiд час роботи до фонових значень. Цей показник характеризував реакщю неспецифiчних механiзмiв регуляцiï [11].
MaKapeHKO M.B., Пизогу6 B.C., IQxuMeHKO n.l., HepHeHKO H.n.
CTaTucTHHHa o6po6Ka OTpHMaHHx gaHux npoBogunacb 3 BHKopucTaHHaM naKeTy nporpaM «Microsoft Excel». BHKopucToByBanH MeTogu HenapaMeTpuHHoï CTaTHCTHKH.
PE3y^BTÄTH TA OErOBOPEHHfl
npH p03yM0BÎH gianbHocri 3 iHgHBigyanbHo bhcokom mBugKicrro npeg'aBneHHa gna gu^epeH^roBaHHa nogpa3HHKÎB o6cre®yBaHi 3 HH3bKHM piBHeM OPHn nepepo6nanu Big 2400 go 2700 nogpa3HHKiB i gonycKanu b cepegHbOMy 134,1±12,09 noMunKH, ^o gopiBHroBano 5,59%. B toh ®e Hac y oci6 3 bhcokhm piBHeM OPHn 06'eM nepepo6neHoï iH^opMa^ï 6yB 3HaHHo 6inbmuM i CTaHoBHB Big 3600 go 4500 nogpa3HHKiB, a KinbKicTb gony^eHux noMunoK - 307,6±13, ^o gopiBHroBano 9,32%. oco6h 3 cepegHiM piBHeM OPHn 3aHManu npoMi®He nono®eHHa.
OT®e, KinbKicHi i aKicHi noKa3HHKH po3yMoBoï gianbHocTi 3 gu^epeH^roBaHHa Ta nepepo6KH no3HTHBHHx i ranbMÎBHux curHaniB, ^o npeg'aBnanucb Ha MaKCHManbrnö mBHgKocTi ynpogoB® 30 xb. 3Haxogunucb b 3ane®Hocri Big iHguBigyanbHo-THnonoriHHHx BnacTHBocTeH bh^hx BigginiB ^mpanbHoï HepBoBoï cucTeMH.
npu 30-xBHnHHHiH po3yMoBiH gianbHocTi 3a CTaTHCTHHHHMH, Bapia^ÖHHMu Ta cneKTpanbHHMH xapaKTepucTHKaMH CP y oci6 3 HH3bKHM piBHeM OPHn BHaBneHi bh^î 3HaneHHa noKa3HHKiB Amo Ta IN i hh®hî SDNN no BigHomeHHro go oci6 3 bhcokhm piBHeM gocnig®yBaHoï THnonoriHHoï BnacTHBocTi, oco6nuBo b cepegHHi Ta нaпpнкiнцi po6oTH (p<0,05).
TaK, aK npegcTaBneHo Ha Ta6nu^ 1, y o6cTe®yBaHHx 3 HH3bKHM piBHeM OPHn ÎHgeKC Hanpyru y cram cnoKoro gopiBHroBaB 92 (74,5;100,9) y.o., a nig Hac po3yMoBoï gianbHocTi Big6ynocb Horo 36inbmeHHa Ha 233,4 (202,9;314,3) y.o. (p<0,05).
Ta6.n^H 1
noKa3HHKH серцевого purMy y cram cnoKoro Ta npu p03yM0BiH gia.bHOCTi y o6cre^yBaHHx 3 hh3bkhm ra bhcokhm piBHeM ŒPHn (n=158)
flocnig^yBam noKa3HHKH Ooh Po3yMoBa gianbHicTb
piBeHb OPHn piBeHb OPHn
Hu3bKHH Bhcokhh Hu3bKHH Bhcokhh
HF, mc2 (Me,25-75%) 265,07 (186,8;405,7) 423,3 (224,3;766,8) 117,5#* (89,6;206,6) 247,5# (164,6;494,7)
IN, y.o. (Me,25-75%) 92 (74,5;100,9) 88,7 (55,1;125,7) 233,4 *# (202,9;314,3) 127,7# (74,7;140,05)
npumimka: *- p<0,05-3HaHy^i piзннцi 3mîh BigHocHo $üHy, #- p<0,05-3HaHy^i pi3HH^ Mi® noKa3HHKaMH y oôcre^yBaHHx 3 HH3bKHM Ta bhcokhm piBHeM OPHn.
B toh ®e Hac y oci6 3 bhcokhm piBHeM gocnig®yBaHux TunonoriHHux BnacTHBocTeH IN y cram cnoKoro Ta npu HaBaHTa®eHHi BignoBigHo cTaHoBHB 88,7 (55,1;125,7) y.o. Ta 127,7 (74,7;140,05) y.o. (p>0,05).
Спектральнi характеристики СР при розумовш дiяльностi з iндивiдуально високою швидкiстю переробки шформаци у осб з високим, нiж з низьким, рiвнем властивостей основних нервових процесiв характеризувались значно вищими значеннями ИР, УЬР та ТР i нижчими ЬР-иогш (р<0,05). Спектральнi показники у осб з середнiм рiвнем ФРНП займали промiжне положення.
Так, як видно на таблиц 1, у обстежуваних з низьким рiвнем ФРНП потужшсть хвиль високо! частоти у сташ спокою дорiвнювала 265,07(186,8;405,7) мс2, а пiд час роботи вщбулось його iстотне зниження i ИР дорiвнювало 117,5 (89,6;206,6) мс2 (р<0,05). В той же час у осб з високим рiвнем дослiджуваних типологiчних властивостей ИР у сташ спокою та при навантажент вщповщно становив 423,3(224,3;766,8) мс2 та 247,5 (164,6;494,7) мс2 (р>0,05).
Таким чином, для осб з низьким, шж з високим, рiвнем ФРНП при розумовш дiяльностi характерним було посилення активаци симпатичного та зниження парасимпатичного вщдшу автономно! нервово! системи i пiдвищення централiзацii у регуляци СР. Даний висновок пiдтверджуeться i значеннями 1РАНС (табл. 2).
Таблиця 2
1ндекс реактивностi церебральних судин та шдекс реактивностi автономнот нервовоТ системи при розумовiй дiяльностi у обстежуваних з низьким та високим рiвнем ФРНП (п=158)
Рiвень ФРНП До^джуваш показники (Ме, 25%-75%)
1РАНС, у.о. 1РЦС, у.о.
ЬР/ИР права пiвкуля лiва пiвкуля
низький 2,9 (0,4; 0,8)# 2,7 (0,3; 0,9)# 1,1 (0,5; 0,7)# 0,99 (0,4; 0,6)#
високий 1,1 (0,1; 0,4)# 0,9 (0,09;0,3)# 0,72 (0,57; 0,8) # 0,73 (0,6; 0,9)#
Примтка: #- р<0,05-значущi рiзницi мiж показниками у обстежуваних з низьким та високим рiвнем властивостей основних нервових процеав.
Так, для обстежуваних з низьким рiвнем ФРНП iндекс реактивностi автономно! нервово! системи становив 2,9 (0,4; 0,8) у.о. (за Ш) та 2,7 (0,3; 0,9) у.о. (за ЬР/ИР), тодi як для осб з високим рiвнем ФРНП - 1,1 (0,1; 0,4) у.о. (за Ш) i 0,9 (0,09;0,3) у.о. (за ЬР/ИР) (р<0,05).
Таким чином, переробка шформаци на високiй швидкост пред'явлення подразникiв сприяла бiльшiй активаци неспецифiчних (симпато-адреналових) вегетативних механiзмiв регуляци в груш обстежуваних з низьюм шж з високим рiвнем дослщжувано! iндивiдуально-типологiчноi властивостi.
1ндекс реактивностi церебральних судин у обстежуваних з високим рiвнем ФРНП знижувався при даних умовах переробки шформаци, тобто зростали специфiчнi (судинш) механiзми вегетативно! регуляци (табл.2). Так, 1РЦС для групи осiб з високим рiвнем ФРНП дорiвнював 0,72 (0,57; 0,8) у.о. та 0,73 (0,6; 0,9) у.о. вщповщно для право! i лiвоi пiвкулi головного мозку. Тодi як в груш дослщжуваних з низьким рiвнем ФРНП 1РЦС становив 1,1 (0,5; 0,7) у.о. та 0,99 (0,4; 0,6) у.о. вщповщно для право! i лiвоi пiвкулi головного мозку. Отже, розумова робота з
переробки шформаци з високою швидюстю у ошб з низьким рiвнем ФРНП викликала незначш змiни специфiчних механiзмiв регуляцн.
Аналiз вищенаведених результатiв 1РАНС та 1РЦС у обстежуваних з рiзними iндивiдуально - типологiчними властивостями вищих вщдшв центрально! нервово! системи при розумовш дiяльностi дозволив нам вперше видшити 4 типи вегетативних механiзмiв регуляцн: оптимальний, компенсаторний, декомпенсаторний та !х зрив.
Оптимальний тип вегетативних механiзмiв регуляцн при iндивiдуально високiй швидкост переробки шформаци був характерний для 68% обстежуваних з високим рiвнем ФРНП. Вш характеризувався оптимальною та узгодженою активацieю специфiчних (судинних) (зниження 1РЦС як в правiй так i в лiвiй пiвкулi головного мозку) так i неспецифiчних (симпато-адреналових) механiзмiв регуляцн' (оптимальне зростання 1РАНС) (рис. 1А).
Рис. 1. Значення iндексу реактивностi церебральних судин - ЦЦ (в правiй -1 та в лiвiй - 2 пiвкулi головного мозку) та iндексу реактивност автономно! нервово! системи (за Ш - П та за ЬР/ИР - Н) за при iндивiдуально високiй швидкост переробки iнформацi! у обстежуваних з низьким - Б та високим - А рiвнем властивостей основних нервових процеив.
Компенсаторний тип вегетативних механiзмiв регуляцн при iндивiдуально високiй швидкостi переробки шформаци був характерний для 57% обстежуваних з низьким рiвнем ФРНП. Вш характеризуеться бiльш вираженою активащею неспецифiчних (симпато-адреналових) механiзмiв регуляцi! (значне зростання 1РАНС) на фонi менш виражено! активацi! специфiчних (судинних) (незначш змии 1РЦС як в правш так i в лiвiй mвкулi головного мозку) механiзмiв регуляцi! (рис. 1Б).
Для окремих осiб (12%) з низькою i (7%) з високою ФРНП при високш швидкосп пред'явлення iнформацi! був встановлений декомпенсаторний тип вегетативно! регуляцл. Вш характеризувався астешчною реакцiею для специфiчних (шдвищення 1РЦС у правiй i у лiвiй пiвкулi головного мозку) i вiдсутнiстю компенсовано! реакцiй з боку неспецифiчних механiзмiв регуляцi! (мало помггш змiни 1РАНС) (рис. 2).
Рис. 2. Значення iндексу реактивностi церебральних судин - СИ (в правш -1 та в лiвiй - 2 пiвкулi головного мозку) та iндексу реактивност автономно! нервово! системи (за Ш - П та за ЬР/ИР - Н ).
Для цих осiб була характерна знижена вегетативна реактившсть, астенiзацiя симпатоадреналових регуляторних механiзмiв на тлi iнтенсивно! роботи, що приводило до неадекватного вегетативного забезпечення. Подiбнi змiни реактивностi судин пов'язують з порушенням функцiй вiдповiдних штегративних структур мозку i iнтерпретують як прояви вегетативно! дисфункци у формi внутрiшньо системно! дезiнтеграцi! [10]. Iмовiрно, що у осiб з низьким рiвнем властивостей основних нервових процесв порiг вегетативно! реактивностi лiмбiко-ретикулярно! системи нижчий i тому швидше наступають специфiчнi вiдхилення рiзних дiлянок корково-пiдкоркових взаeмовiдносин, якi вiдiграють ютотну роль у розвитку реакцi! дистони iнтракранеальних судин. Можливо, пiдвищення 1РЦС вказувало на знижену реактивнiсть штракранеальних судин опору i викликало компенсаторну реакцieю на надмiрне розумове навантаження. Отже, можна констатувати, що у осб з низьким рiвнем властивостей основних нервових процесв значно частше, нiж у осiб з високим рiвнем дослiджувано! типологiчно! властивостi, спостер^аються неадекватнi, або близькi до таких варiанти змiн реактивностi тонусу церебральних судин у вщповщь на значш розумовi навантаження.
У окремих осб, незалежно вiд рiвня ФРНП спостер^али реакцiю, що можна назвати як зрив механiзмiв регуляцi!. Така реакщя характеризувалась вiдсутнiстю адекватних, або появою парадоксальних змiн 1РАНС та 1РЦС у вiдповiдь на збурення викликане розумовим навантаженням.
Отже, продемонстровано, що у налагодженнi взаемовщношень мiж генетично запрограмованими iндивiдуально-типологiчними особливостями i фенотипiчно мобiлiзуeмими у ходi життeдiяльностi органiзму генорегуляторними i нейрогуморальними механiзмами лежить типiзацiя засобiв тдвищення розумово! дiяльностi органiзму та його вегетативних функцi!.
Таким чином, функцюнальна органiзацiя мозку, яка забезпечуе переробку розумово! шформацл рiзно! складностi, в тому чи^ i механiзми вегетативно! регуляцп серцевого ритму та гемодинамчт реакцi! головного мозку, зв'язанi з iндивiдуально-типологiчними властивостями вищих вщдшв центрально! нервово! системи людини.
Розумова дiяльнiсть, як багатокомпонентна функщя, включае в себе рiзнi операцп: сприймання, кодування i аналiз iнформацi! рiзно! модальностi у специфiчних вiддiлах мозку (сенсорних системах), обробку шформаци, iдентифiкацiю об'екту, ощнку його значимостi з участю пам'ят та властивостей уваги, а також, слщ вважати, i вторинних проекцшних, асоцiативних областей кори та лiмбiчних структур. Залучення до розумово! дiяльностi вищих вiддiлiв кори головного мозку -лобних дiлянок - забезпечуе функцюнальну iнтеграцiю нейронних мереж, яю реалiзують спецiалiзованi операцi! в едину iерархiчну органiзовану динамiчну систему. У формувант тако! функцiонально! системи, ^м зовнiшнiх стимулiв, мети, бажань та потреб, беруть участь i вегетативш механiзми регуляци серцевого ритму, гемодинамiчнi реакцi! головного мозку та iндивiдуально-типологiчнi властивостi нервово! системи. Останнi, слщ вважати, е нейрофiзiологiчними та психофiзiологiчними механiзмами, якi формують у обстежуваних вегетативнi реакцi! та iндивiдуальний досвщ у пiзнавальнiй дiяльностi.
Тому для прогнозування тiе! чи iншо! професшно! та навчально! дiяльностi, оцiнки перспективност людей, необхiдно, в першу чергу, орiентуватися на високо генетично-детермiнованi властивост вищих вiддiлiв центрально! нервово! системи як найбшьш стiйкi та шформативш.
ВИСНОВКИ
1. Вегетативна регулящя серцевого ритму i гемодинамiка головного мозку шд час розумово! дiяльностi знаходиться в залежностi вiд високо генетично-детермiнованих iндивiдуально-типологiчних властивостей вищих вщдшв центрально! нервово! системи.
2. Типолопчш властивостi основних нервових процешв складають психофiзiологiчну основу розумово! дiяльностi з переробки рiзномодально! iнформацi! та обумовлюють рiзну участь вегетативних механiзмiв регуляцi! серцевого ритму i гемодинамши головного мозку.
3. Вперше у ошб з рiзною градацiею iндивiдуально-типологiчних властивостей вищих вiддiлiв центрально! нервово! системи у вщповщь на шформацшне навантаження видiлено чотири типи вегетативних механiзмiв регуляцi!: оптимальний, компенсаторний, декомпенсаторний та !х зрив.
4. При розумовш дiяльностi з iндивiдуально високою швидюстю переробки iнформацi! особи з високим рiвнем властивостей основних нервових процешв, на вiдмiну вiд ошб з низькою градацiею дослiджувано! типолопчно! властивостi, характеризуються помiрною активацiею як специфiчних, так i неспецифiчних механiзмiв регуляцi!.
Список лiтератури
1. Лизогуб В. С. Онтогенез психоф!зюлопчних функцш людини : автореф. дис. ... д-ра бюл. наук : спец. 03.00.13 "Ф1зюлопя людини 1 тварин" / В. С. Лизогуб - К., 2001. - 29 с.
2. Макаренко М. В. Онтогенез психоф!зюлопчних функцш людини / М. В. Макаренко В. С. Лизогуб. - Черкаси: Вертикаль, 2011. - 255 с.
3. Хоменко С. М. Розумова дiяльнiсть за умов переробки зорово! шформацп pi3Horo ступеня складност та успiшнiсть навчання учшв з рiзними типологiчними властивостями вищо! нервово! дiяльностi: дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.13 / Сергш Миколаевич Хоменко - К., 2005. - 154 с.
4. Boas D. A., Chen K., Grebert D. Improving the diffuse optical imaging spatial resolution of the cerebral hemodynamic response to brain activation in humans / Boas D A, Chen K., Grebert D. // Optics Letters -2004. - V.29, №13 - Р. 1506-1508.
5. Study of local cerebral hemodynamics by frequency domain near-infrared spectroscopy and correlation with simultaneously acquired functional magnetic resonance imaging / V. Toronov, A. Webb, J. H. Choi [et al.] // Opt. Express - 2001. - №9. - Р. 417-427.
6. Gender characteristics of cerebral hemodynamics during complex cognitive functioning / M. Misteli, S. Dushek, A. Richter [et al.] // Brain and cognition. -2011. - V. 76, №1. - P. 123 - 130.
7. Improved sensitivity to cerebral hemodynamics during brain activation with a time-gated optical system: analytical model and experimental validation / J. Selb, J.J. Stott, M.A. Franceschini // Journal of Biomedical Optics - 2005 - V. 10(1) -Р. 54-68.
8. Майданюк О. В. Адаптащя серцево-судинно! системи квалiфiкованих спортсменок у синхронному плаванш протягом рiчного циклу тдготовки: дис. ... на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фiзичного виховання та спорту: спец. 24.00.01. "Олiмпiйський та професшний спорт" / Майданюк Олена Вiкторiвна - Ки!в, 2003. - 187 с.
9. Макаренко М.В. Методика проведення обстежень та оцшка шдивщуальних нейродинамiчних властивостей вищо! нервово! дiяльностi людини // Фiзiологiчний журнал. - 1999. - Т.45, № 4. -С. 123-131.
10. Perez J.J. Spatiotemporal pattern of the extracranial component of the rheoencephalographic signal / J.J. Perez, E. Guijarro, J. Sancho // Physiol. Meas. - 2005. - Vol. 26, № 6. - P. 925 - 938.
11. Баевский Р.М. Оценка уровня здоровья практически здоровых людей (методическое руководство) / Баевский Р.М., Берсенева А.П., Берсенев Е.Ю. - М.: Изд-во «Слово», 2009. - 100 с.
Макаренко М.В. Гемодинамика головного мозга и сердечный ритм при умственной деятельности людей с разными индивидуально-типологическими свойствами высших отделов центральной нервной системы / М.В. Макаренко, В. С. Лизогуб, Л.1. Юхименко, Н.П. Черненко //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. - Т. 25 (64), № 4. - С.136-143.
За результатами исследования гемодинамики головного мозга и сердечного ритма при умственной деятельности у людей с разной градацией типологических свойств, функциональной подвижности нервных свойств (ФИНН) выделено четыре типа вегетативных механизмов регуляции: оптимальный, компенсаторный, декомпенсаторный та их срыв. Обследуемые с высоким уровнем ФИНН, в отличии от обследуемых с низкой градацией изучаемого типологического свойства, характеризовались умеренной и согласованной активацией как специфических, так и неспецифических механизмов регуляции гемодинамики головного мозга и сердечного ритма.
Ключевые слова: функциональная подвижность нервных процессов, вариабельность сердечного ритма, церебральная гемодинамика, механизм регуляции, умственная деятельность.
Makarenko M.V. Cerebral hemodynamices and heart rate are in a person with deferens property of basic nervous processes by brainwork / M.V. Makarenko, V.S. Lisogub, L.I. Yukhimenko, N.P. Chernenko // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 4. - Р. 136-143.
Analysis cerebral hemodynamices and heart rate variability showing four types of variation mechanisms regulation: optimal, compensation, decompensation and breakdown. The brainwork was characteristic moderation and ordination activities mechanisms nonspecific and specific of regulation cerebral hemodynamices and heart rate for a person with higher level propertys of the main nervous processes. Keywords: the functional mobility of the main nervous processes, heart rate variability, cerebral hemodynamices, mechanism of regulation, brainwork.
Поступила в редакцию 21.11.2012 г.
