CC BY
29
УДК 631.543.8:582.685.4(477.41) Асист. В.П. Масальський1, канд. бюл. наук;
наук. спЫроб. 1.Л. Мордатенко2, канд. бюл. наук
ГАЗО- I ДИМОСТ1ЙК1СТЬ КУЛЬТИВОВАНИХ ВИД1В РОДУ TILIA L. В УМОВАХ УРБАН1ЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ (НА ПРИКЛАД1 ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ М1СТ КИЕВА ТА Б1ЛО1 ЦЕРКВИ)
Висвiтлено результати проведення дослщжень з в1зуально! оцiнки газо- та димос-тiйкостi культивованих у Правобережному Люостепу Укра!ни видiв роду Tilia. Об'екта-ми дослiджень були 5 видiв, що ростуть на вщсташ вiд 1 до 5 м вщ магiстралей з штен-сивним автомобiльним рухом (Ки1в та Бша Церква): T. cordata Mill.; T. europaea L.; T. platyphyllos Scop.; T. begoniifolia Stev. та T. tomentosa Moench. Ушкодження листово! поверхнi оцiнено за 6-бальною шкалою оцшки газостiйкостi, яку запропону-вав Н.П. Красинський. Найстшгашими до газопод1бних продуктiв згоряння палива ви-явились: T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa. Дано рекомендаци щодо вико-ристання видiв роду Tilia у мюьких насадженнях.
Ключовг слова: вид, рщ, липа, екологiя, забруднення, фум1гащя, рiст, розвиток, тривалiсть життя рослин, газостiйкiсть, димостiйкiсть.
Вступ. У наш час зелеш насадження, яю розташоваш у промислових мю-тах, потерпають вщ комплексного техногенного забруднення повггря i Грунлв.
У зв'язку з дiяльнiстю промислових об'eктiв та постшним зростанням кiлькостi автомобiльного транспорту в промислових мютах складаеться особлива еколопчна ситуацiя, яка характеризуемся насамперед надмiрною концентра-цiею шюдливих газоподiбних та пилоподiбних речовин в атмосфер^ тдвищен-ням температури повиря протягом усього року, зменшенням вщносно! вологос-тi повiтря, зниженням рiвня Грунтових вод та родючостi Грунту. Перераховаш фактори антропогенно трансформованого середовища ютотно впливають на рiст, розвиток, тривалють життя рослин, спричиняють пошкодження листюв, а iнодi й шших органiв, знижуючи !х декоративнi якост та стiйкiсть до шкiдникiв i хвороб [9, 11, 12].
Актуальшсть теми. Серед деревних порщ нашо! кра!ни особливе мiсце займають липи. Липа - одна з найбшьш цшних деревних порiд у декоративному садiвництвi. За сво!ми бюлопчними, екологiчними та декоративними особ-ливостями види роду липа найбшьше вщповщають мiським умовам. Важко пе-реоцшити санiтарно-гiгiенiчнi, естетичнi, захиснi, лiкарськi та iншi кориснi властивостi лип. Вона здатна в п'ять-шють разiв затримувати бiльше пилу, нiж види роду тополя [2]. Пластичнють пiд час формувань, красива конусоподiбна крона, аромат квиок роблять липу незамiнною в озелененш мiст. Але на сьогодш ми можемо бачити, що деяю види липи, якi ростуть у безпосереднш близькостi вiд транспортних мапстралей, рано втрачають свою декоративнiсть, !х листя жовтiе i всихае. Це вщбуваеться уже в серпнi. Водночас, липи, яю ростуть у насадженнях або на певнш вщсташ вщ дороги, зберiгають свою декора-тивнiсть до середини листопада. Тому необхщно визначити найбiльш стiйкi ви-
1 Бшоцерювський НАУ;
2 Державний дендролопчний парк "Олександр1я" НАН Украши, м. Бша Церква
ди лип до газу i диму, що викидають машини i щ види бiльш широко викорис-товувати у мюьких насадженнях.
Газо- та димостшюсть деревних рослин дослiджено у працях як зарубiж-них, так i впчизняних дослiдникiв. В.Г. Антипов, Н.М. Горшенин, В.А. Гусева, Г.М. Илькун, Е.И. Князева, Н.П. Красинский, Ю.З. Кулагин, Т.В. Николаеская, В.С. Николаевский, В.А. Попов, С.А. Сергейчик вивчали вплив техногенного забруднення на зелеш насадження в рiзнi роки i в рiзних регiонах [1, 4-7, 14].
Планомiрнi дослiдження газостшкосп рослин розпочались у 30-х роках минулого столтя. Вони пов'язанi зi всесвiтньо вiдомим iменем вченого Н. П. Красинського, який вивчав це питання в промислових центрах Московсь-ко! i Нижньо-Новгородсько! областей. Однак найбшьшого розмаху цi роботи отримали в повоенний перiод у багатьох iндустрiальних центрах колишнього Радянського Союзу. Встановлено, що стшюсть рослин до забруднення повпря оксидами вуглецю, азоту та шркою, пилом, сажею, ненасиченим воднем, тощо визначаеться передусiм iнтенсивнiстю процешв росту та розвитку, а також еко-логiчною пластичнiстю.
Попов В.А. [13] проводив дослщ над Tilia cordata у камерi для фум^ацп рослин шкiдливими газами. Фумiгацiя тривала 10 год. У дослiдному вщшку створювали концентрацiю амiаку або оксиду азоту рiвну 1 X 10-4. Пiд час фумь гацп амiаком було уражено 15 % вщ загально! листово! площi, а при фум^ацп окислом азоту - 60 %. За ступенем стшкосп до оксиду азоту липу вщнесено до групи рослин, якi сильно пошкоджуються, а за стiйкiстю до амiаку - до групи рослин, яю слабо пошкоджуються.
Нiколаевська Т.В. [10] проводила дослщ з впливу шрчаного водню (H2S) на деревш рослини. У камерi реакцiею шрчаного залiза з соляною кислотою от-римували розрахункову концентрацiю H2S, яка дорiвнювала 1,0 %. Через добу визначали ступiнь пошкодження листово! площ1 При цьому T. cordata вияви-лась найменш вразливою до шрчаного водню серед деревних порiд, з якими проводили дослiд. Листовi пластини липи зовшм не були пошкодженими, тодi як листовi пластинки тополi бальзамiчноl та горобини звичайно! були ушкодже-нiна 100%.
Варто зазначити, що експериментальнi дослiдження проводили з кон-кретними реагентами, яю негативно впливають на рют, розвиток i декоратив-нiсть рослин, не враховуючи той факт, що кожен автомобшь викидае в повпря гази, яю мютять близько 200 рiзних компонентiв. Пiд час штучно! фум^ацп рослина перебувае нетривалий час в герметичнш камерi; це зумовлюе змши екологiчних умов в середиш: спадае концентрацiя робочого газу, завдяки його поглинанню листками тдвищуеться вогюсть повiтря i вмiст вуглекислоти внас-лiдок процесу дихання. Тому щ методи не можуть дати повно! ощнки газо- та димостiйкостi рослин в урбашзованому середовищi, адже вона залежать не тiльки вiд специфiчного режиму задимлення, а й вщ iнших умов зовнiшнього середовища.
Мета i завдання дослщжень. Метою проведених дослщжень було про-аналiзувати стан насаджень видiв роду Tilia: T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia та T. tomentosa, яю ростуть безпосередньо бшя ма-
1. Лкове та садово-паркове господарство
105
гiстралей з штенсивним автомобiльним рухом. Визначити види, яю найстiйкiшi до забруднення. Запропонувати види лип, якi е бшьш стiйкими, для подальшого використання в озелененн населених мiсць у вуличних насадженнях, що ство-рюються в безпосередньо бшя транспортних магiстралей.
Умови дослщжень. Дослiдження проведено в м. Бшш Церквi на бульва-рi Перемоги, масив Леваневського, вулицi Ки!вський та в м. Киевi на вулицях Саксаганського, Житомирсьюй, проспектi Перемоги, Голоспвському проспектi, насадженнях Виставкового центру, яю безпосередньо примикають до про!ж-джо! частини.
Об'екти дослiдження. Об'ектами дослiджень були 5 видiв (T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia та T. tomentosa), що ростуть на вщсташ вщ 1 до 5 м вщ мапстралей з iнтенсивним автомобшьним рухом у м. Ки!в та м. Бша Церква.
Методика дослщу. Оцiнювання ушкоджень листово! поверхнi проводили за 6-бальною шкалою ощнки газостiйкостi, яку запропонував Н.П. Красинсь-кий у [8].
• 0 - помпних опiкiв листкiв немае;
• 1 - дуже слабкi отки (1-10 % листово! поверхнi пошкоджено опiками);
• 2 - слабю опiки (11-20 % листово! поверхш);
• 3 - середнi отки (21-40 % листово! поверхнi);
• 4 - сильш опiки (41-80 % листово! поверхш);
• 5 - дуже сильш отки (>81 % листово! поверхш).
У зв'язку з тим, що рослини одного i того ж виду на однш дшянщ пош-коджуються, як правило, не однаково, тд час обстеження ми проводили вибiр-кову ощнку пошкоджень (визначали ступiнь пошкоджень на кожному деревi окремо, а поим вираховували середньоарифметичний показник ушкодження листово! поверхш на вшх дослщжених деревах одного виду).
Результати дослщження. Вiзуальну оцiнку газо- та димостшкост проводили в другiй половин серпня. У цей перiод найбшьш помiтнi наслiдки впли-ву газоподiбних продуктiв згоряння палива на рослини. Посуха ж у цей перюд тшьки посилюе негативний вплив газiв. Як правило, внаслiдок газових отюв пошкоджувався край листово! пластинки, як це зазвичай вщбуваеться пiд час посухи. Але пошкодження вщ газових отюв вiдрiзняеться вiд опiкiв вщ посухи тим, що цi пошкодження рослини зазнають у нижнш частит крони, на висоп не бшьше 3 м i з боку джерела забруднення, тобто з боку дороги.
1нколи газовi опiки на листках проявляються не по краю листово! пластинки, а прямо на мюцях контакту листа з шюдливими продуктами згоряння палива. В такому випадку на листках, що були розташоваш з боку дороги, але були частково прикрип тшими листками отки видно тшьки на тш частит листа, де був прямий контакт з газами вщ вихлотв машин. Результати ощню-вання газових пошкоджень видiв роду Tilia представлено в табл.
Шд час дослщжень встановлено, що стутнь ушкодження рослин атмос-ферними токсикантами залежить не тiльки вiд видового складу рослин, а вщ за-безпеченосп насаджень елементами мiнерального живлення, водою, освиле-ностi та iнших зовшшшх факторiв.
Табл. Оцнювання газових пошкоджень дерев виды; роду Tilia за Н.П. Крастським (бали)
Вид Pír
2005 2006 2007 2009 2010
T. begoniifolia 1 1 2 1 2
T. cordata 3 2 3 2 3
T. europaea 2 1 2 1 2
T. platyphyllos 2 1 2 1 2
T. tomentosa 2 1 1 1 2
Висновки. Таким чином, дат наших вiзуальних оцшок газостшкосп ви-дiв роду Tilia, культивованих у Правобережному Люостепу Украши, тдтверджу-ють лiтературнi данi про вплив атмосферних забруднювачiв на рослини. Висно-вок Н.М. Горшенша [3], який вщносить липу до 2 ступеня газостшкосп тдтвер-джують нашi данi. З тих видiв роду Tilia, за якими ми спостер^али, найбiльш вразливою до впливу газоподiбних продукпв згоряння палива виявилась T. cordata, а найбшьш стiйкими - T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa.
Шд час створення стшких насаджень в умовах техногенного забруднен-ня варто придшяти увагу не лише добору видового асортименту, але й оптимь зацп умов зростання рослин. Тому тдвищенню газостiйкостi рослин буде спри-яти внесення у Грунт оргашчних та мiнеральних добрив i своечасний полив.
Л1тература
1. Антипов В.Г. Устойчивость древесных растений к промышленным газам / В.Г. Антипов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1979. - 216 с.
2. Воробьёва М.Г. Культура липы в Киргизии / М.Г. Воробьёва. - Фрунзе : Изд-во "Илим", 1980. - 128 с.
3. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов, 1977. - 304 с.
4. Гусева В.А. Влияние минерального питания на окислительно-восстановительный режим и газоустойчивость растений / Н.П. Красинский // Дымоустойчивость растений и дымоустойчи-вые ассортименты. - Г.-М. : Изд-во "Наука", 1950. - С. 211-259.
5. Илькун Г.М. Газостойкость растений / Г.М. Илькун. - К. : Вид-во "Наук. думка",1971. -
146 с.
6. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / Г.М. Илькун. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 246 с.
7. Князева Е.И. Газоустойчивость растений в связи с их систематическим положением и морфолого-анатомическими и биологическими особенностями / Е.И. Князева // Дымоутойчи-вость растений и дымоустойчивые ассортименты. - Г.-М. : Изд-во "Наука", 1950. - С. 111-178.
8. Красинский Н.П. Методы изучения газоустойчивости растений / Н.П. Красинский // Дымоустойчивость растений и дымоустойчивые ассортименты. - Г.-М. : Изд-во "Наука", 1950. -С. 268-272.
9. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среда / Ю.З. Кулагин. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 124 с.
10. Николаеская Т.В. Влияние сероводорода на древесные и газонные растения / Т.В. Ни-колаеская // Газоустойчивость растений. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1980. - С. 30-40.
11. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1979. - 280 с.
12. Николаевский В.С. Эколого-физиологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - М. : Изд-во МЛТИ, 1989. - 66 с.
13. Попов В.А. Сравнительная газоустойчивость древесных растений (путем фумигации в камере) / В.А. Попов, Г.М. Негруцкая, А.Т. Шишмарева // Газоустойчивость растений. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1980. - С. 41-51.
14. Сергейчик С. А. Древесные растения, и окружающая среда / С.А. Сергейчик. - Минск : Изд-во "Урожай", 1985. - 112 с.
1. .¡сове та садово-паркове господарство
107
Масальский В.П., Мордатенко И.Л. Газо- и дымоустойчивость культивируемых видов рода Tilia L. в урбанизированной среде Правобережной Лесостепи Украины, на примере уличных насаждений городов Киева и Белая Церковь
Отражены результаты проведения исследований по визуальной оценке газо- и ды-моустойчивости, культивируемых в Правобережной Лесостепи Украины видов рода Tilia. Объектами исследований были 5 видов, произрастающих на расстоянии от 1 до 5 м от магистралей с интенсивным автомобильным движением (Киев и Белая Церковь): T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia и T. tomentosa. Оценка повреждений листовой поверхности проведена по 6-балльной шкале оценки газостийкости, предложенной Н.П. Красинским. Наиболее устойчивыми к газообразным продуктам сгорания топлива оказались: T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa. Даны рекомендации по использованию видов рода Tilia в городских насаждениях.
Ключевые слова: вид, род, липа, экология, загрязнение, фумигация, рост, развитие, продолжительность жизни растений, газостойкость, дымостойкость.
Masalskiy V.P., Mordatenko I.L. Gas and Smoke Resistance of Cultivated Species of the Genus Tilia L. in Urban Environments of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, on the Example of Street Planting in Kyiv and Bila Tserkva
The results of research on visual assessment of gas and smoke resistant cultivates in Right-bank Ukraine forest-steppe species of the genus Tilia are provided. The objects of study were 5 species that grow within a range of 1 to 5 m from roads with heavy car traffic (Kyiv and White Church): T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia and T. tomentosa. Assessment of damage to the leaf surface was carried out by a 6-point scale assessment of gas resistance proposed by N. Krasynsky. The most resistant to gaseous combustion products were: T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa. Some recommendation on the use of species of the genus Tilia in urban plantings are offered.
Key words: species, genus, lime, ecology, pollution, fumigation, growth, development and longevity of plants, gas resistance, smoke resistance.
УДК 631.535:582.711.714 Асист. М.Ю. Остов - Уманський НУ садшництва ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО
Висв^лено особливост вегетативного розмноження глоду одноматочкового в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Встановлено вплив строив живцювання, тишв i метамерносп пагона, бюлопчно активних речовин КАНО на процеси коренеут-ворення у зелених стеблових живщв глоду одноматочкового. Визначено, що стебловi живщ глоду одноматочкового мають слабу регенерацшну здатщсть. Рекомендовано ви-рощувати глщ одноматочковий у виробничих умовах зеленим черенкуванням i вико-ристовувати тд час створення люових насаджень та озеленення населених пуню!в.
Ключовг слова: глщ одноматочковий, вегетативне розмноження, стебловi живщ, коренеутворення, бюлопчно активн речовини.
Глщ одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.) - цшна дикоросла пло-дово-япдна культура. Для збереження господарсько-цшних ознак та сортових властивостей глоду одноматочкового доцшьно використовувати методи i спо-соби розмноження стебловими живцями. Це дае змогу пришвидшувати виро-щування саджанщв, збшьшувати вихщ садивного матер1алу високо! якосп, створювати генетично однорщш клони для потреб люового i садово-паркового господарства. .Штературш даш стосовно вегетативного розмноження глоду мають суперечливий характер [1-5].
