CC BY
57
8. Хвестик М.А. CTpaTeri4Hi 1мперативи ращонального природокористування в KOHTeKCTi содiально-eкономiчного пiднeсeння Украши : монографiя / М.А. Хвестик. - Донецьк : Вид-во ТОВ "Юго-Восток. Лтд", 2008. - 496 с.
Надтшла доредакцп 17.10.2016р.
Лакида П.И., Прилипко И.С., СорокаН.Г. Особенности моделирования стволовой продукции древостоев березы повислой в Черниговском Полесье
Исследованы особенности моделирования стволовой продукции древостоев березы повислой. Экспериментальную базу данных составили временные пробные площади, собранные по специальной методике, и повыдельная таксационная характеристика банка данных Черниговского Полесья. Разработан комплекс математических моделей для оценки стволовой продукции древесины и коры древостоев березы повислой. Обработаны нормативы оценки продукции исследуемых компонентов. Установлено, что березовые насаждения в условиях Черниговского Полесья являются высокопродуктивными, ежегодно обеспечивается высокий годовой прирост продукции стволов деревьев.
Ключевые слова: березовые древостои, биотическая продукция, таксационная характеристика, текущий прирост по запасу, запас коры.
Lakyda P.I., Prilipko I.S, Soroka N.G. The Features of Simulation of Stem Products of Silver Birch Stands in Chernihiv Polissya
The features of simulation of stem products of silver birch stands are studied. The experimental database is made using temporary sample plots, collected by a special methodology and excretory taxation databank of Chernigivske Polissya. The complex of mathematical models to evaluate the production of stem wood and bark of silver birch stands is developed. Production standards of the assessment of study components are processed. It is found that silver birch stands of Chernigivske Polissya are highly productive; they provide high annual growth of tree trunks.
Keywords: birch stands, biotic products, taxation data, the current increase in the stock, the stock of bark.
УДК 577.1:581.1:582.685.4
Ф1ЗЮЛОГ1ЧНИЙ СТАН АСИМ1ЛЯЦ1ЙНИХ ОРГАН1В РОСЛИН РОДУ ЛИПА (TILIA L.) В УМОВАХ М1СТА КИ£ВА Н.О. Олексшченко1, А.Ф. Лканов2, С.М. Костенко3
Встановлено, що варiабельнiсть вмюту хлорофшв i каротиновдв у листках рослин роду Tilia L. зумовлена не тшьки еколопчними чинниками, а й видоспецифiчними та шдивщуальними особливостями рослинних органiзмiв. Видовi вщмшност виявлено та-кож у процесах нагромадження фенольних сполук, зокрема флавоно1дов. Показано, що синтез фенолгв у листках шдвищуеться 3i збшьшенням рiвня техногенного навантажен-ня i е активншим на початку вегетацй' рослин. У динамщ синтезу i нагромадження пластидних шгментш i фенольних сполук визначено обернену залежшсть, яка пов'язана зi захисними i регуляторними функцшми фенолiв на етапах активного росту рослин. Визначено, що шдвищення у 2,0-2,1 раза вмiсту фенольних сполук з антиоксидантними властивостями в листках вщбувалось на фош виникнення часткових хлорозiв i некро-тичних пошкоджень.
Ключовi слова: липа, листки, хлорофши, каротино'л'ди, феноли, флавоно'л'ди.
1 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украни, м. Ки1в;
2 доц. А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки1в;
3 наук. спгвроб. С.М. Костенко, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в
Вступ. Для визначення píbhh екологiчноí пластичностi деревних видiв рос-лин важливо визначити високоiнформативнi морфофiзiологiчнi ознаки, якi за-безпечують íx адаптивнi реакцií у техногенних умовах. Вiдомо, що в p^i знач-них техногенних навантажень у рослин виявляються тенденцп до розвитку ксе-роморфних ознак, ят за звичайних природних умов забезпечують життездат-нiсть оpганiзму за дефiциту вологи на фонi високих температур. Шдвищення у фунта i промисловому пилу важких метал1в спричиняють аномальну мiнливiсть i тератогенез рослин [1].
Показано, що в умовах автотранспортного забруднення i засолення фунтав змшюеться стан фотосистем рослин. Серед рослин роду Tilia L., якi широко ви-користовують в озелененнi промислових мiст, найбiльша кiлькiсть неактивних хлорофшв, якi не задiянi у процес пеpедачi енергп на pеакцiйний центр (РЦ), характерна для Tilia cordata Mill. i T. platyphyllos Scop. [3]. Високий вихвд флу-оресценцл хлорофшу у листках пов'язаний iз блокуванням РЦ, у яких ввдсутнш вихад енергй' на фотосистему I. Водночас, E.A. Ерофеева у багатоpiчниx досль дженнях пластидних пiгментiв рослин шшого референтного вида (Betula péndula Roth) достовipниx зв'язкiв мiж р1внем автотранспортного навантаження i вмктом пластидних пiгментiв у листках не виявила [6]. На íí' погляд, для фггош-дикацп варто використовувати параметри рослин, якi не беруть безпосередньо1 участi у процесах адаптацií оpганiзму до антропогенного навантаження, оскшь-ки вони здатнi змшюватись монотонно за збшьшенням piвня забруднення в широкому дiапазонi. Взагалi для монiтоpингу фiзiологiчного стану деревних наса-джень в умовах мкьких екосистем запропоновано широкий спектр яккних i кiлькiсниx iндикатоpниx ознак та íx комплексiв. Однак серед них, ймовipно, не iснуе абсолютно стабшьних й унiвеpсальниx показник1в для вах деревних видiв рослин.
Метою дослщження - дослвдити сезонну динамiку i ваpiабельнiсть вмiсту пластидних пiгментiв i фенольних сполук у листках рослин роду Tilia в умовах Киева.
Матер1али та методи дослщження. Дослiдження впливу складного комплексу абiотичниx i техногенних чиннишв на моpфофiзiологiчний стан асимшя-цiйниx оргашв рослин роду липа (Tilia L.) здшснено впродовж 2015-2016 рр. Вiдбip зpазкiв листюв з дерев генеративного вiку виконували на стадií активно1 вегетацií (початок червня) i напpикiнцi вегетацií (серпень). Для ввдбору зpазкiв обрано вуличш насадження липи на вул. Саксаганського (м. Ктв) - з двосто-ронньою забудовою i шосе Набережне (м. Ктв) - без забудови бшя р. Дншро.
Дослiдження проведено на метанольних екстрактах листкiв (v/v - 1/10) нижнього ярусу (2 м) п'яти видiв: липа широколиста (Tilia platyphyllos), липа бегошелиста (Tilia begoniifolia Steven), липа серцелиста або ^бнолиста (Tilia cordata), липа европейська (Tilia^europaea L.), липа сpiбляста (Tilia tomentosa Moench.).
Кiлькiсний вмiст хлорофшв i каротиновдв у листках визначено за формулою [8]:
са = 16,72А665,2 - 9,16Аб52,4, мг/мл;
8. Хвестик М.А. CTpaTeri4Hi 1мперативи ращонального природокористування в KOHTeKCTi содiально-eкономiчного пiднeсeння Украши : монографiя / М.А. Хвестик. - Донецьк : Вид-во ТОВ "Юго-Восток. Лтд", 2008. - 496 с.
Надтшла доредакцп 17.10.2016р.
Лакида П.И., Прилипко И.С., СорокаН.Г. Особенности моделирования стволовой продукции древостоев березы повислой в Черниговском Полесье
Исследованы особенности моделирования стволовой продукции древостоев березы повислой. Экспериментальную базу данных составили временные пробные площади, собранные по специальной методике, и повыдельная таксационная характеристика банка данных Черниговского Полесья. Разработан комплекс математических моделей для оценки стволовой продукции древесины и коры древостоев березы повислой. Обработаны нормативы оценки продукции исследуемых компонентов. Установлено, что березовые насаждения в условиях Черниговского Полесья являются высокопродуктивными, ежегодно обеспечивается высокий годовой прирост продукции стволов деревьев.
Ключевые слова: березовые древостои, биотическая продукция, таксационная характеристика, текущий прирост по запасу, запас коры.
Lakyda P.I., Prilipko I.S, Soroka N.G. The Features of Simulation of Stem Products of Silver Birch Stands in Chernihiv Polissya
The features of simulation of stem products of silver birch stands are studied. The experimental database is made using temporary sample plots, collected by a special methodology and excretory taxation databank of Chernigivske Polissya. The complex of mathematical models to evaluate the production of stem wood and bark of silver birch stands is developed. Production standards of the assessment of study components are processed. It is found that silver birch stands of Chernigivske Polissya are highly productive; they provide high annual growth of tree trunks.
Keywords: birch stands, biotic products, taxation data, the current increase in the stock, the stock of bark.
УДК 577.1:581.1:582.685.4
Ф1ЗЮЛОГ1ЧНИЙ СТАН АСИМ1ЛЯЦ1ЙНИХ ОРГАН1В РОСЛИН РОДУ ЛИПА (TILIA L.) В УМОВАХ М1СТА КИ£ВА Н.О. Олексшченко1, А.Ф. Лканов2, С.М. Костенко3
Встановлено, що варiабельнiсть вмюту хлорофшв i каротиновдв у листках рослин роду Tilia L. зумовлена не тшьки еколопчними чинниками, а й видоспецифiчними та шдивщуальними особливостями рослинних органiзмiв. Видовi вщмшност виявлено та-кож у процесах нагромадження фенольних сполук, зокрема флавоно1дов. Показано, що синтез фенол1в у листках шдвищуеться 3i збшьшенням рiвня техногенного навантажен-ня i е активншим на початку вегетацй' рослин. У динамщ синтезу i нагромадження пластидних шгментш i фенольних сполук визначено обернену залежшсть, яка пов'язана зi захисними i регуляторними функцшми фенолiв на етапах активного росту рослин. Визначено, що шдвищення у 2,0-2,1 раза вмiсту фенольних сполук з антиоксидантними властивостями в листках вщбувалось на фош виникнення часткових хлорозiв i некро-тичних пошкоджень.
Ключовi слова: липа, листки, хлорофши, каротино'л'ди, феноли, флавоно'л'ди.
1 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украни, м. Ки1в;
2 доц. А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки1в;
3 наук. спгвроб. С.М. Костенко, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в
сить варiабельними показниками, яш залежать вiд функцюнального стану рос-лин. При цьому перший - визначае потенцшну здатнкть листкш до процесiв асимшяцц, синтезу i нагромадження вуглеводшв i iнших продуктiв пластичного обмiну. Другий - пов'язаний iз продуктами вторинного метаболiзму, якi вико-нують широкий спектр функцш i забезпечують реалiзацiю адаптацшних реак-цiй рослин. У сташ активно!' вегетацй' рiзнi види лип мали достатньо високий для деревних рослин вмiст хлорофiлiв. Найбiльшу кшьккть пластидних шгмен-тiв у листках встановлено для видш T. хeuropaea i T. tomentosa (табл. 1).
Табл. 1. Пкментний комплекс листКв рослин роду Tilia на початку вегетацй
за pÍ3Hux умов .тсцезросппання
Вид Умови зростання Пластидш тгменти, мг/г сиро! ваги
Хл а Хл b Хл а + Хл b Кар (k)
Tilia begoniifolia Скг 3,34±°,1' 1,08±и,°5 4 4±0,22 1 8±0,09
Tilia begoniifolia Нш 5,07±0,25 1,63±и,°8 6,7±0,34 2,43±1),12
Tilia х europaea Скг 7,90±и,4и 2 74±0,14 10,6±у,53 3,62±0,18
Tilia х europaea Нш 2,50±0,13 0,78±и,°4 3,3±и,16 1 ^^У07
Tilia platyphyllos Скг 4,40±0,22 1,68±и,°8 6,1±U,JU 2,00«,-
Tilia cordata Скг 4,80±у,24 1,66±и,°8 6,5±y,J2 2,25±0,12
Tilia platyphyllos Нш 3,18±°,10 1,03±°,°5 4,2±0,21 1 5 1±0,08
Tilia tomentosa Нш 5,63±0,28 1,79±0,09 7,4±0,3' 2,27е0,11
Н1Р 0,05 - 0,23 0,08 0,31 0,11
* Скг - вул. Саксаганського; ** Нш - шосе Набережне
Варто зазначити, що шдвищений вмiст хлорофшу а визначено у рослин T. xeuropaea. Водночас в умовах шосе Набережне цей показник виявився майже у 3,0 рази нижчим, нiж на вул. Саксаганського, а вмкт каротиноíдiв був мен-шим у 2,4 раза. Втам, встановлена особливiсть характерна тiльки для рослин T.xeuropaea. Для рослин T. begoniifolia встановлена протилежна залежнкть. Отже, рiзниця у вмiстi хлорофiлiв може бути пов'язана не тальки з еколопчними чинниками, але й iз видоспецифiчними та iндивiдуальними особливостями рос-линного органiзму. На електронних спектрах тгментав листкiв у всiх дослщжу-ваних видав виявлено п'ять пшв поглинання: 420, 436, 470, 617 i 665 нм (рис. 2).
Другий i третай пiки на спектрах (436 i 470 нм) притаманш а-каротину, а також шгментам ксантофшового ряду, зокрема люте'ну i вюлоксантину. Люте-!'н утворюеться з а-каротину шд дiею каротингiдроксилази [4]. Вш розсiюе над-лишкову енергда, недосяжну для хлорофiлiв, виконуе фотозахисну функцiю i нейтралiзуе радикали, якi активно утворюються у процес фотосинтезу. Другий пiгмент iз групи ксантофшш - вiолоксантин - виконуе антенну функцда у перенос енергп на хлорофш а i активно утворюеться в умовах часткового затшення.
У листках T. begoniifolia i T. tomentosa в умовах шосе Набережне за максимумом поглинання свила довжиною хвилi 414 нм виявлено також неоксантин, який утворюеться з вюлоксантину шд даею ферменту неоксантинсинтази [5]. Цей шгмент е промiжним продуктом у сишеи абсцизово!' кислоти, яка активно утворюеться у стресових умовах, зокрема в разi водного дефiциту. Останнi два шки поглинання на електронних спектрах (617 i 665 нм) характерш для хлоро-фшу а.
Оптична густина, у.о.
Оптична густина, у. о.
to4kobí та Kpa^Bi некрози), на початку вегетацп виявлено значне збiльшення пpодуктiв феншпропано'щного синтезу (табл. 2).
Табл. 2. Загальний eMicm фенольних сполук i флавоноШв у листкахрослин роду
Таксон Лк Початок вегетацп' Кшець вегетацп' Фн/Фл
Фн, мг/г Фл, мг/г Фн, мг/г Фл, мг/г
Tilia begoniifolia Скг * 194,6±//8 11,3±°,5/ 101,8±509 10,2±0,41 10,0
Tilia cordata Скг 146,2±/31 5,8±0,23 116,0±580 13,2±0,53 8,8
Tilia x europaea Скг 207,2±8,29 9,0±0,45 109,2±43/ 17 5±0,88 6,3
Tilia platyphyllos Скг 160,4±802 14,1±0,56 50,7±2,03 10,2±0,51 5,0
Tilia begoniifolia Нш ** 129,3±5,1/ 15,3±0,7 7 124,5±6,23 25,4±i,02 4,9
Tilia tomentosa Нш 68,4±342 ОТ о±0,89 22,3 76,0±3,04 20,3±0,81 3,8
Tilia x europaea Нш 126,5±5,06 5 2±0,26 138,0±6,90 21,4±1,07 6,4
Tilia platyphyllos Нш 92, 1 ±4,6 1 12 5±0,50 124,2±4,97 21,0±0,84 5,9
Н1Р 0,05 - 11,25 8,00 8,40 5,00 0,64
* Скг - вул. Саксаганського; ** Нш - шосе Набережне; Лк - локалiтет; Фн - феноли; Фл - флавоно'щи
За результатами 6ioxÍMÍ4Horo aHanÍ3y листкiв п'яти видiв лип з'ясовано, що на початку вегетацп за збiльшення BMicTy загальних фенольних сполук вони розташовувались так: Tilia tomentosa < Tilia platyphyllos < Tilia begoniifolia < Tilia cordata < Tiliaxeuropaea. Вщносно вмюту флавонощв дослiдженi види мали шший, майже зворотний, порядок: Tiliaxeuropaea < Tilia cordata < Tilia platyphyllos < Tilia begoniifolia < Tilia tomentosa. Протягом вегетацп, з появою перших ознак хлорозiв листюв, за вмютом фенольних сполук i флавонощв означений вище ряд видiв змiнився.
За рiзних мезоклiмaтичних i грунтових умов, а також за рiзним рiвнем техногенного навантаження, пов'язаного, головним чином, з прямим та опосеред-кованим впливом громадського i приватного автомобильного транспорту, показ-ники вмiстy фенольних сполук у листках трьох видiв лип (T. begoniifolia, T. xeu-ropaea, T. platyphyllos) на вул. Саксаганського, в 1,5-1,7 раза перевищували ана-лопчш дат деревних насаджень Набережного шосе, якi добре продуваються. Втiм, упродовж вегетацп ця рiзниця поступово зменшувалась. Нaприкiнцi активно! вегетацп вона вже становила для T. begoniifolia - 0,8 i 0,4 - для T. xeuro-paea, а у дерев виду T. platyphyllos в умовах Набережного шосе вмют фенольних сполук збшьшився майже у 2,0-2,5 раза. Залежшсть вмiстy флавонощв вщ умов мюцезростання була шшою. Зменшення ктькосп флавонощв у листках дерев на шосе Набережне виявлено тшьки у видiв T. europaea i T. platyphyllos. Впм з часом, загальний вмют флавонощв у бтьшосл видiв лип збшьшувався на 30-60 %. За бiохiмiчними профтями оксибензойних i оксикоричних кислот та !х кон,югaтiв види T. tomentosa i T. cordata були достатньо схожi (рис. 4).
а) б)
Рис. 4. Хроматограмароздтення тгментгв i фенольних сполук листтв рослин роду Tilia заргзнихумов мгсцезростання: а) выявления ¡ндывгдуалъних сполук з
высокою антыоксыдантною актывшстю; б) автофлуоресценщя п1гмент1в i фенолъныхречовын (за X = 366 нм); 1,2 - Tilia begoniifolia; 3,4 - Tilia tomentosa;
5,6 - Tilia x europaea; 7,8 - Tilia cordata; 9 - Tilia platyphyllos
Рослини T. x europaea, на вщм^ вщ T. tomentosa i T. cordata, мютили у листках вщносно високу концентрацш речовини з Rf ~ 0,81. Характерною особливютю рослин T. tomentosa було нагромадження у листках кон'югату з Rf ~ 0,25 (рис. 4, б - вказано стрткою).
Шдвищення вмюту фенольних сполук у листках вщбувалось на фот час-ткових хлорозiв i некротичних пошкоджень. У рослин T. begoniifolia i T. cordata на вул. Саксаганського до 30 % площi листкових пластинок були уражеш хлорозом. Загальна кшьюсть антиоксиданлв фенольно! природи при цьому зроста-
ла у 2,0-2,1 раза. Шдвищення BMicTy фенольних антиоксидантiв е захисною ре-акщею асимiляцiйного апарату, за якою процеси пластичного обмшу у клiтинах мезофшу спрямовуються на збiльшення пулу вторинних метаболiтiв, що воче-видь призводить до зменшення загально! кiлькостi цукрш i запасних вуглевод-нiв. Враховуючи, що активащя синтезу фенолш залежить вiд рiвня техногенного навантаження i визначена у всiх п'яти дослщжених видiв липи, можна роз-глядати цей показник як маркерну ознаку потенцiйноí стiйкостi дерев. У майбутньому потрiбно з'ясувати, якi саме фенольш сполуки е ключовими мета-болiтами, що виконують протекторнi функцц у клiтинах i тканинах рiзних видiв лип за умов рiзного рiвня забруднення повiтря i грунту в мкьких екосистемах.
Висновки. Отже, у процесi монiторингових дослiджень встановлено, що варiабельнiсть вмiстy хлорофшш i каротиноíдiв у листках рослин роду Tilia зу-мовлена не тшьки екологiчними чинниками, а й видовими та iндивiдyальними особливостями рослинних оргашзмш.
Визначено, що синтез фенольних сполук е актившшим на початку вегета-цií рослин. У динамiцi синтезу i нагромадження пластидних пiгментiв i фенольних сполук iснyе обернена залежшсть, яка пов'язана зi захисними i регулятор-ними функщями фенолiв на етапах активного росту рослин. Шдвищення вмкту фенольних антиоксидантiв у листках T. cordata, i T.^europaea синхрошзовано з першими ознаками дехромацп листкових пластинок.
Лiтература
1. Глухов А.З. Тератогенез растений на юго-востоке Украины / А.З. Глухов, А.И. Хархо-та, А.С. м, А.Ф. Лиханов. - Донецк : Изд-во "Норд-пресс", 2005. - 178 с.
2. Сибгатуллина Г.В. Методы определения редокс-статуса культивируемых клеток растений / Г.В. Сибгатуллина, Л.Р. Хаертдинова, Е.А. Гумерова и др. - Казань : Изд-во "Казанский (Приволжский) Федеральный ун-тет", 2011. - 61 с.
3. Совакова М.О. Еколопчна толерантшсть видв липи (Tilia L.) за фото- та термощдукова-ними змшами флуоресценци хлорофiлу листкв / М.О. Совакова, О.В. Соваков, О.1. Китаев // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво i декоративне садiвництво. -К. : Вид-во НУБiП Украши. - 2014. - № 198. - С. 285-293.
4. Armstrong G.A. Genetics and molecular biology of carotenoid pigment biosynthesis / G.A. Armstrong, J.E. Hearst // FASEB J. - 1996. - Vol. 10 (2). - Pp. 228-237.
5. Bouvier F. Identification of neoxanthin synthase as a carotenoid cyclase paralog /F. Bouvier, A. D'Harlingue, R.A. Backhaus, M.H. Kumagai, B. Camara // European Journal of Biochemistry. -2000. - Vol. 267 (21). - Pp. 6346-6352.
6. Erofeeva E.A. Dependence of guaiacol peroxidase activity and lipid peroxidation rate in drooping birch (Betulapendula Roth) and Tillet (Tilia cordata Mill) leaf on motor traffic pollution intensity / E.A. Erofeeva // Dose Response. - 2015. - Vol. 13(2). - Pp. 1-12.
7. Plant pigments and their manipulation. - Ed. by K.M. Davies // Annual plant reviews. - 2004. -Vol. 14. - 352 p.
8. Handbook of Food Analytical Chemistry: Pigments, Colorants, Flavors, Texture, and Bioactive Food Components - Ed. by E. Wrolstad ... et. al. / Pigments and colorants. - 2005. - F. 4. - Pp. 175-176.
Надтшла до редакцп 20.10. 2016р.
Олексийченко Н.А., Лиханов А.Ф., Костенко С.Н. Физиологическое состояние ассимиляционных органов растений рода липа (Tilia L.) в условиях города Киева
Установлено, что вариабельность содержания хлорофиллов и каротиноидов в листьях растений рода Tilia L. обусловлена не только экологическими факторами, но и
видоспецифическими и индивидуальными особенностями растительных организмов. Видовые различия выявлены также в процессах накопления фенольных соединений, в том числе флавоноидов. Показано, что синтез фенолов в листьях растет при повышении уровня техногенной нагрузки и является более активным в начале вегетации. В динамике синтеза и накопления пластидных пигментов и фенольных соединений определена обратная зависимость, которая связана с защитными и регуляторными функциями фенолов на этапах активного роста растений. Установлено, что повышение в 2,0-2,1 раза содержания фенольных соединений с антиоксидантными свойствами в листьях происходило на фоне появлений частичных хлорозов и некротических повреждений.
Ключевые слова: липа, листья, хлорофиллы, каротиноиды, фенолы, флавоноиды.
Oleksijchenko N.O., Likhanov A.F., Kostenko S.M. Physiological State of Plant Organs of the Linden Genus (Tilia L.) under Kyiv Conditions
Variability of chlorophylls and carotenoids content in leaves of genus Tilia L. is defined to be due not only to environmental factors. It also depends on species-specific and individual features of plant organisms. Species differences were found in accumulation processes of phenolic compounds including flavonoids. Phenol synthesis in leaves was increased with high level of anthropogenic impact and was more active at the beginning of vegetation period. In synthesis and accumulation of plastid pigments and phenolic compounds inverse relation was identified which associate with protection and regulatory functions at stages of plant active growth.
Partial formation of chlorosis and necrosis was a result of increasing of phenolic compounds amount with antioxidant properties. Total amount of phenolic antioxidants increased in 2.0-2.1 times.
Keywords: Tilia, leaves, chlorophylls, carotenoids, phenols, flavonoids.
УДК 712:582.746.58:631.5
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ AESCULUS CARNEA HAYNE Ю.В. Евтушенко1,2
Наведено результати досладження насшневого та вегетативного cnoco6ÍB розмно-ження Aesculus carnea Hayne. Визначено техшчну та Грунтову схожiсть насшня, охарактеризовано морфобюметричт параметри рiзновiкових сiянцiв. Встановлено, що у разi розмноження пркокаштана м'ясо-червоного щепленням, найдоцшьшшим буде проведения простого або полшшеного копулiрувания. Розкрито бютехнолопчш особливост отримання рослин-регенерат^в A. carnea шляхом розмноження методом культури in vitro. Пщбрано найоптимальншу схему отримання асептично! культури, склад жи-вильних середовищ для шдукци процесш морфогенезу та ризогенезу.
Ключовi слова: пркокаштан м'ясо-червоний, окулiрування, копулiрування, мшрок-лональне розмноження, живильне середовище, in vitro.
Вступ. Ефектившсть iнтродукцii tícho пов'язана з бiологiчними особливос-тями рослин. Це зумовлюе потребу вивчення адаптацшннх можливостей impo^-цента, серед яких - питания успiшностi розмноження, адже його життездатнiсть спрямована насамперед на збереження його як виду i збшьшения кiлькостi осо-бин. Водночас швидкi темпи зростания обсягiв садово-паркового будшництва зу-мовлюють зростания потреби забезпечення ринку якiсним садивним матерiалом. Першочерговим етапом е техиологiя розмноження рослин, упровадження нових та вдосконалення вже iснуючих техиологiй з метою штенсифжаци виробництва.
1 acnip. Ю.В. ввтушенко - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук - НУ бюресуров i природокористування Украши, м. Кшв
