CC BY
10УДК 911.3
Марущинець А. В.
Галузева та територ/'альна трансформаця аграрной сфери УкраТни
1нститут географи НАН УкраТни, м. КиТв e-mail: [email protected]
Анотаця. Досл/'джено теоретичнi та практичнi аспекти трансформацйних процеав в аграршй сфер. Проанал1зовано pi3Hi погляди на суть та тлумачення трансформацйних процеав. Розглянуто галузевi та територ/'альн/' зм/'ни у Сльському господарств Украни за трансформацйний пер/'од.
Ключов1 слова: трансформация, процес, зм1на, розвиток, динам1ка, аграрна сфера.
Вступ
Аграрна сфера е ключовою, стратепчно важливою складовою нацюнальноТ економки, без ефективного розвитку якоТ неможливе нормальне функцюнування всього соцiуму. В процесi свого розвитку аграрна сфера перетворюеться, видозмшюеться вiдбуваеться процес трансформаций Про трансформацшш процеси в аграрнiй сферi почали говорити з початку 90-х рош, а саме з моменту переходу вщ командно планово!' до ринковоТ системи господарювання. З цього часу розпочалося активне вивчення процеав трансформаци як суспiльства в цiлому, так i аграрно!' сфери зокрема. Але якщо спочатку вважали, що цей процес вщбудеться за короткий промiжок часу, то зараз можна говорити про те, що трансформацшш процеси в аграрнш сферi не замнчеш, хоча i тривають бiльше двох десятил^ь.
Вивченням трансформацiйних процесiв в аграрнш сферi займаються бiльшою мiрою представники економiчноТ науки. Значний внесок у розробку ^е! проблеми зробили О.М. Бородша, П.Т. Саблук, Т.О. Осташко, Ю.С. Губенi, О.М. Онищенко, 1.В. Прокопа, В.П. Ситник, В.С. Савчук, Ю.В. Юрчишин та ш.. Дослiдженням дано! проблематики займаються i представники суспiльноТ географи М.О. Барановський, П.О. Сухий та ш..
Матерiали та методи
Методика проведеного дослщження фунтуеться на застосуваннi методiв аналiзу та синтезу, iндукцiТ й дедукци, едностi iсторичного i логiчного порiвняння, та з використанням картографiчних, математичних, статистичних методiв.
Результати дослiдження
Для повного розумшня проблематики змiн в аграрнш сферi необхiдно детально визначитися з поняттям i суттю процесу трансформаций Це поняття почало використовуватися в сусшльних науках у другш половинi ХХ ст. Найбiльш загально поняття трансформа^я подаеться у тлумачному словнику, як змша, перетворення виду, форми, ютотних властивостей того чи шшого об'екта [4].
Економiчна енциклопедiя дае таке визначення: трансформацiя (вщ лат. transformatio -перетворення; англ, transformation) - сукупнють економiчних, со^альних i полiтичних процесiв, що призводять у мнцевому пiдсумку до новоТ якостi соцiальноТ системи [2].
На думку Т.В. Пепи, термш «трансформа^я» - це процес перетворення, видозмши явищ, ситуацiТ, що супроводжуеться вщмиранням одних елементiв, рис, властивостей i появою нових. Вона передбачае послаблення одних тишв i форм власност i посилення iнших, поетапну переорiентацiю економiчноТ структури регiональних господарських систем i всього економiчного простору [9, с.41].
Значнi доробки з дослщження трансформацшних процесiв мае Н.1. Гражевська, вона розглядае процес трансформаци у сшввщношенш з поняттям еволю^я i виокремлюе два пiдходи до трактування термшу «трансформацiя». У широкому розумшш це форма розвитку економiчних систем пов'язана з еволюцшними та революцшними змiнами, переходами економiчних систем iз стiйкого в нестiйкий стан. Еволю^я розглядаеться як поступовий процес змш параметрiв системи, а момент переходу системи до шшоТ траекторiТ розвитку називаеться революцшними трансформа^ями. У вузькому розумшш вона розглядае процес трансформаци складовою еволюцшного процесу, як процес оновлення системи в процес стрибкоподiбних якюних перетворень [3].
У сучаснш економiчнiй науцi вiдсутне едине загальновизнане визначення сутност трансформацiТ та цтьна теорiя, яка б могла стати найавторитетшшою для бiльшостi вчених св^у у Тх дослiдженнях закономiрностей, змюту та вiддалених перспектив трансформацiйних процеав. 1снуе значна кiлькiсть концепцiй, автори яких по^зному тлумачать сутнiсть i змiст трансформацiТ, що, безперечно, ускладнюе можливост виокремлення трансформацiйних процесiв у чистому, так би мовити вигляд^ серед великоТ кiлькостi змiн, як вiдбуваються у повсякденному економiчному житп суспiльства.
На думку Беляева О.О. в^зняють чотири основних етапи трансформацшного циклу [1, с.48].
1. Етап безпосередньо'Т трансформаций характерними рисами етапу е функцюнальна криза, CTpiMKe збiльшення рiзних форм деструктивно''' поведiнки ycix суб'ектiв вщтворювального процесу, загострення соцiальноТ напруженостi, значн порушення системноТ рiвноваги.
2. Етап штерформаци - етап нестiйкого та невизначеного стану, сшвюнування мiж формами. Саме у цей час зароджуеться ядро новоТ' метасистеми, формуються Тх структурнi елементи та зв'язки.
3. Етап штоформаци - перiод набуття новоТ стшкосп, новоТ форми. Такий етап переходу характеризуеться набуттям системою елемен^в цшюносп, отже домiнуванням якюно новоТ системи господарювання, мотиваци, со^альних зв'язкiв тощо.
4. Етап посттрансформацшного стану - час, коли визначаеться здатнють новоТ системи охопити ус ланки вiдтворювального процесу, надати йому цшюносп та стiйкого само вщтворювального руху вщповщно до новоТ мети розвитку. На цьому еташ вщбуваеться переорiентацiя якiсних ресурсiв вiд ядра до перифери.
Попереднiй аналiз науковоТ лiтератури показав, що трансформацiйнi процеси в Укра'Тш почалися на початку 90-х рош ХХ столiття, коли вщбулася трансформацiя економiчноТ' системи. Перехщ вiд звичноТ адмiнiстративно-командноТ системи до ринкових методiв господарювання характеризувався змшою форм i методiв господарювання. В перюд трансформацiй вiдбуваеться перетворення староТ основи в нову. Але перюд переходу характеризуеться тим, що жодна з систем вже або ще не готова функцюнувати на своТй основк Тому в цей перюд в бшьшосл випадш дуже важкий i веде бiльшою мiрою до негативних наслiдкiв.
Трансформацiйнi процеси переходного перiоду не оминули i аграрну сферу. Враховуючи значення аграрноТ сфери для нашоТ' держави, саме фунтовш дослiдження суспiльно-географiчних аспектiв трансформацiТ аграрноТ сфери повинн мати принципово важливе значення для пошуку оптимальних шляжв розвитку i виходу з кризового стану.
Трансформацшш процеси в аграрнш сферi, як i в цшому в суспiльствi, були викликанi демонтуванням командно-адмшютративно'Т системи i переходом до ринковоТ системи господарювання. Лопатинський Ю.М., вiдмiчае: «Трансформацiйнi процеси розпочалися фактично одночасно з отриманням незалежносл. Проте на вщмшу вiд очiкувань економiчного пiднесення та швидкого зростання ситуа^я змiнилася на кризову» [11. с.229].
На думку Онищенка О.М. та Юрчишина В.В., занепад аграрноТ сфери стався внаслщок недосконалостi аграрноТ пол^ики та недосконалоТ органiзацiТ' Т'Т здшснення [5]. На нашу думку, одшею з причин кризи в аграрнш сферi було те, що на початковому еташ трансформацш не було визначено ч^ких цiлей та мети перетворень.
На початку перетворень в аграрнш сферi головною метою трансформацш визначалася -«розбудова конкурентоспроможного аграрного сектора економки шляхом створення умов для прискореного формування ефективного господаря-власника» [10]. Процеси приватизаци землi та майна в аграрнш сферi були вщображенням основноТ мети аграрних трансформацш на початку трансформацшного перюду.
Осташко Т.М. проаналiзувавши закономiрностi аграрних трансформацш в краТнах з перехiдною економкою, визначае три рiвно прiоритетнi мети аграрних трансформацш в Укра'Тш [7]:
Формування ефективного, експортоорiентованого сiльського господарства, що базуватиметься на конкурентних перевагах;
Розвиток сшьсько'Т мюцевосп, а перспективi формування середнього класу в сшьськш мiсцевостi;
Забезпечення продовольчоТ безпеки краТ'ни.
Для того, щоб побачити змши у сiльському господарствi УкраТ'ни необхщно розглянути аграрнi трансформацiТ, якi вщбувалися в колишнiх соцiалiстичних краТнах, осктьки вони, як i УкраТна, переходили вщ адмiнiстративно-плановоТ' економiчноТ системи до ринковоТ, отже Тхня економiка знаходилася також на переходному етапi. Головною ознакою видiлення перiодiв е означення головного стратепчного завдання, на якому зосереджувалися зусилля урядiв краТн.
Вщповщно до цих ознак Осташко Т.М. видтяе там перюди (етапи) аграрних трансформацш у краТнах ЦентральноТ та СхщноТ бвропи [8]:
- I етап: 1989 р. - середина 90-х рош. Стратепчним завданням першого етапу трансформацш стала структурна реформа аграрного сектора, в основi якоТ лежала приватиза^я землi та майна.
- II етап: середина 90-х - мнець 90-х рош ХХ ст. Характерною ознакою реформування аграрноТ сфери на цьому еташ стала радикальна змша напрямку внутр^ньоТ аграрноТ пол^ики вщ лiбералiзацiТ торгiвлi, цш i обмеженого втручання в функцюнування ринкiв до полiтики пiдтримки цш i ринкiв, експортних та iмпортних обмежень.
- III етап: кшець 90-х рокiв ХХ ст. - по цей час. Стратепчним завданням третього етапу стала подготовка краТн регюну до вступу у GC та дiяльнiсть вiдповiдно до СшльноТ сiльськогосподарськоТ' полiтики.
Трансформацiйнi процеси в аграрнш сферi в УкраТнi бтьшють вчених подiляе на два етапи: перший до грудня 1999 р.(вихщ указу президента «Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економки»), другий - шсля.
Таблиця 1.
Сутнсть етапiв трансформацп аграрно'Т сфери Укра'ни
1990-1999 рр. в1д 2000 р. 1 дотепер
Трансформац1я земельних вщносин, реорган1зац1я колгосп1в у колективн с1льськогосподарськ1 п1дприемства, в1дкрит1 та закрит1 акц1онерн1 товариства, розвиток фермерства, зростання площ1 земель у користуванн селянських господарств Розпаювання 1 роздержавлення земель стьськогосподарського призначення, формування аграрного ринку, дорадчих служб, ринковоТ шфраструктури аграрного сектора, прийняття новоТ редакцп Закону УкраТни "Про основн1 засади аграрноТ пол1тики" та "ДержавноТ цтьовоТ програми розвитку украТнського села на перюд до 2015 р."
Складено за джерелами [6, 7]
Проаналiзувавши вище сказане можемо видтити основнi особливостi суспiльно-географiчного дослiдження трансформацiйних процесiв в аграрнш сферi, воно дае можливiсть: по перше, розглядати його як географiчний процес; по-друге, виявити основы просторово-часовi змши, якi вiдбулися за дослщжуваний перiод.
З позици сусшльноТ географи пропонуемо таке означення поняття: трансформа^я аграрноТ сфери - це процес змши шституцшного, галузевого, територiального характеру системи аграрноТ сфери регiону, зумовлений трансформа^ею економiчноТ системи. Ключове значення з позици сусптьноТ географи при розглядi трансформацiйних процесiв в аграрнш сферi регiону повинно придiлятися саме територiальному аспекту процесiв трансформацп.
Використовуючи системно-структурний пiдхiд до аналiзу трансформацшних процесiв в аграрнiй сферi, ми пропонуемо таку структуру цього поняття (рис.1.).
Рис. 1. Структура трансформацп аграрноТ сфери
Розглянемо зазначен змши у розвитку аграрного сектора бтьш детально.
Трансформацшш процеси, якi вщбуваються в аграрнiй сферi УкраТни, значно вплинули, i до сьогоднi впливають на галузеву та територiальну структуру аграрноТ сфери УкраТни. У розвитку стьського господарства УкраТни можна виокремити два перюди. Перший 1991 - 2000 рр., який характеризуеться значним падшням виробництва стьськогосподарськоТ продукци, змшою структури посiвних площ, змiною форм i методiв управлiння в аграрнiй сферi. Другий 2001 - 2012 рр., пщ час якого поступово зростають майже всi показники стьськогосподарського виробництва.
Так, за 1990-2000 рр. загальне виробництво стьськогосподарськоТ продукци у порiвняльних цiнах 2010 р. скоротилося на 46,5 %. Навiть з урахуванням позитивной динамки аграрного виробництва упродовж 2001 - 2012 рр., рiвень виробництва стьськогосподарськоТ продукци не досяг показниш 1990 р., i у 2012 р. склав 79 % рiвня 1990 р. (рис 2).
Аналiз динамiки виробництва валовоТ продукци сiльського господарства у розрiзi областей УкраТни свiдчить про посилення поляризаци аграрного простору. Сiльськогосподарське виробництво все бтьше концентруеться у тих репонах, якi володiють кращими фунтово-^матичними умовами (рис. 3). Позитивна динамка аграрного виробництва за 1990 - 2012 рр. виявилася ттьки в Черкаськш, КиТвськш, Закарпатськiй та 1вано-Франмвськш областях. У всiх iнших аграрне виробництво скоротилося у порiвняннi з 1990 р. Найбтьшого скорочення стьськогосподарське виробництво зазнало у Запорiзькiй на 45 %, Одеськiй 41 % областях, АР Крим - 41 %. Що пояснюеться як недолками природньот ренти територiй так i порушенням агротехнiки, виводу з обороту частини зрошувальних земель.
282774,2
201564
223254
179605,8
194886
151022,2
1990 1995 2000 2005 2008 2010 2012
Рис. 2. Динамка виробництва продукцп стьського господарства УкраТни
Рис. 3. Динамка виробництва валовоТ продукцп стьського господарства упродовж 1990 - 2012 рр., %
Лщерами за душовими показниками виробництва стьськогосподарськоТ продукцп е Черкаська, Полтавська, Юровоградська област1. Ц1 ж рег1они вир1зняються I найб1льшою позитивною динам1кою душового виробництва аграрноТ' продукцп упродовж 1990 - 2012 рр. Поряд 1з позитивною динамкою, у частини областей краТни мае мюце скорочення душових показник1в виробництва стьськогосподарськоТ продукцп. Найбтьше у Запор1зьк1й, МиколаТвськш, АРК.
Сталися велик! деструктивн1 зм1ни у функцюнально-компонентнш структур! с1льського господарства, зокрема його переспец1ал1зац1я на виробництво продукцп рослинництва (табл. 2).
Якщо у 1990 р. частка рослинництва у валовому виробництв1 стьськогосподарсько'Т продукцп становила 51 %, то в 2012 р. вона збтьшилася до 67%, тобто зросла на 16 %, тод1 частка тваринництва зменшилася з 49 % у 1990 роц1 до 33% у 2012 роцк
Таблиця 2.
Частка рослинництва i тваринництва у виробницв стьськогосподарськоТ продукцп, %
1990 1995 2000 2005 2008 2010 2012
Продук^я рослинництва 51 58 61 64 68 64 67
Продукцiя тваринництва 49 42 39 36 32 36 33
Складено автором за даними ДержавноТ служби статистики УкраТни
Якщо ми розглянемо динамку виробництва продукци рослинництва та тваринництва (рис. 4), то ситуац1я виглядае ще бтьш катастроф1чною. Впродовж досл1джуваного пер1оду виробництво
продукци рослинництва до 2000 р. зменшилося на 36 %, пот1м показники почали зростати, I станом на 2012 р. навпъ перевищило р1вень 1990 р. на 2,5 %. Щодо тваринництва то скорочення виробництва у 2000 р. становило аж 68 %, не значно покращилася ситуац1я за 2001-2012 рр., хоча вщбувалося I незначне п1двищення виробництва продукци тваринництва, I у 2012 р. становило 54 % р1вня 1990 р.
Рис. 4. Динамка виробництва продукци рослинництва та тваринництва упродовж 1990 - 2012 рр.
Якщо розглянути сп1вв1дношення м1ж рослинництвом та тваринництвом по областях (рис. 5), то тваринництво переважае ттьки в Закарпатськш та 1вано-франк1вськш областях. В шших регюнах переважае рослинництво, I мае найбтьшу частку у Юровоградськш - 78 %, Херсонськш - 76 %, Сумськ1й - 75 %, Черн1г1вськ1й - 75 % областях.
Рис. 5. Динамка поавних площ у розрiзi областей УкраТни за 1989 - 2012 рр., %
Така тенденц1я у розвитку стьського господарства е негативним явищем, осктьки позбавляе можлив1сть забезпечувати населення найбтьш висококалор1йними, поживними I дуже цшними продуктами харчування. Головними причинами катастроф1чного спаду в тваринництв1 стали: руйнування кормо виробництва, як спец1ал1зованоТ галуз1, дорожнеча корм1в, низька культура ведення тваринництва, низька продуктивнють тварин, збитковють галуз1 та ш.
Вагомим 1ндикатором галузевих зм1н у розвитку аграрноТ сфери УкраТни е трансформац1я пос1вних площ. При загальному Тх скороченн1 б1льше як на 14 % за 1990 - 2012 рр., мав мюце також Тх перерозпод1л м1ж р1зними типами культур. Загальний тренд змши структури поавних площ полягае у зростанн частки земель, зайнятих п1д зерновими (45 та 56 % вщповщно) та техшчними (12 та 28 %) культурами при суттевому скороченш площ п1д кормовими культурами (37 та 9 % вщповщно), поави картопл1 та овоче-баштанних фактично не змшилися (рис. 6).
1990
2012
Зерновi культури
Технчы культури
Кормой культури
Картспля1 свсчебашт анн
культури
Рис. 6. Структура пос1вних площ УкраТни
Якщо розглянути скорочення поавних площ з 1990 по 2012 рр. в розрiзi адмiнiстративних областей, то спостер^аеться така закономiрнiсть: найбтьше скорочення посiвних площ характерне для швшчних Полiських та гiрських областей. Найбтьше скорочення поавних площ мало мюце у Житомирськш (-38 %), Львiвськiй (-31 %), Волинськiй (-26 %), Чернiгiвськiй областях та АР Крим (-35 %).
Найменше скорочення поавних площ, простежуються в регюнах, якi розташованi в зонi люостепу з кращими фунтово-^матичними умовами. Найменше поавш площi скоротилися у Черкаськш (-4 %), Тернопiльськiй (-3 %), Кiровоградськiй (- 4 %), Днтропетровськш (-4 %) областях.
Значних змш зазнала спецiалiзацiя сiльського господарства УкраТни. Так упродовж 1990 - 2012 рр. виробництво озимих зернових зменшилося на 50 %, а ярих навпаки збтьшилося. За останн двадцять рош у сiльському господарствi УкраТни спостер^аеться занепад деяких виробництв. Яскравими прикладами е виробництво льону, яке скоротилося на 98 %, кормових культур на 86 %, зернобобових на 85 %, цукрових буряш на 58 %. Значно зменшилося поголiв'я ВРХ на 81 %, овець та кiз на 79 %, свиней на 60 %. Поряд з цим виробництво деяких стьськогосподарських культур навпаки збiльшилося. Валовi збори соТ зросли у 24 рази, ртаку у 9 разiв, кукурудзи у 5 та соняшника у 3 рази. Що бтьшою мiрою пояснюеться економiчними чинникам, осктьки вони забезпечують вищий економiчний ефект i користуються попитом на зовшшшх ринках.
Трансформацiя економiчних умов та оргашзацшно-правового поля в аграрних вщносинах обумовили перерозподiл виробництва сiльськогосподарськоТ продукцп мiж рiзними за формами власност категорiями господарств краТни. Цi змши вiдображено в табл. 3.
Таблиця 3.
Продукця сiльського господарства за категорiями господарств, %
Продукц1я стьського господарства 1990 1995 2000 2005 2008 2010 2012
С1льськогосподарськ1 пщприемства 70,4 53,3 36,3 36,0 43,3 42,1 44,3
Фермерськ1 господарства 0,8 2,1 4,6 7,0 6,1 6,3
Господарства населення 29,6 45,9 61,6 59,5 49,7 51,7 49,3
Складено автором за даними ДержавноТ служби статистики УкраТни
Частка одних категорш господарств пом^но зросла, iнших - знизилася. У 90-х р. ХХ ст. провщна роль у структурi аграрного сектора належала господарствам державноТ i колективноТ форм власностi. У 1990 р. стьськогосподарськими пiдприемствами вироблялося 70,4 % продукци сiльського господарства УкраТни. По™ Тх частка знижувалася i досягла мiнiмального показника у 2000 р. - 36,3 %. За 2001 - 2012 рр. питома вага стьськогосподарських пщприемств знову зросла до 44,3 %.
Динамка частки фермерських господарств е шшою. 1х питома вага у виробництвi стьськогосподарськоТ продукцп зросла з 0% (у 1990 р. фермерських господарств не було взагал^ до 6,3 % у 2012 р. Проте частка фермерських господарств залишаеться незначною, забезпеченють цих господарств стьськогосподарською технiкою, шшими засобами виробництва знаходиться на низькому рiвнi. Основою спецiалiзацiТ фермерських господарств е здебтьшого рослинництво, насамперед вирощування зернових культур. Тваринництво у фермерських господарствах поки що розвинуте недостатньо.
Найсуттев1шим зрушенням сл1д вважати зростання частки селянських господарств у виробництв1 стьськогосподарськоТ продукци. За 1990-2000 рр. Тх питома вага зросла з 29,6 до 61,6 %. Головною причиною цього явища стали сусп1льно-економ1чн1 перетворення в аграрному сектор1, як1 спричинили значне падшня с1льськогосподарського виробництва у колективних господарствах. В останн роки частка селянських господарств дещо знизилася, осктьки, по-перше, формування потужних агрохолдинпв актив1зувало д1яльн1сть громадського сектора, по-друге, через старшня с1льського населення праце ресурсний потенц1ал с1льськоТ м1сцевост1 попршився.
Висновки
В трансформац1йний пер1од в аграрнш сфер1 сталися глибок1 змши. Як1 зач1пають не т1льки шституцшш та орган1зац1йн1 перетворення, а й територ1альн1 та галузев1 зм1ни в аграрнш сфер1. Ситуац1я в аграрнш сфер1 набула глибокоТ кризи: вщбулося пад1ння с1льськогосподарського виробництва, утворилося масове безроб1ття на сел1, занепала соц1альна сфера.
Анал1з наукових досл1джень з проблем трансформацшних процес1в УкраТни I статистичних показник1в у розр1з1 регюшв, дозволяють виокремити так1 головн1 зрушення, як1 сталися в галузево-територ1альнш структур! аграрноТ сфери: 1) загальне падшня виробництва стьськогосподарськоТ продукци (21 % пор1вняно з 1990 р.); 2) суттеве скорочення поавних площ при одночаснш змш1 Тх структури на користь зернового господарства та окремих техшчних культур; 3) зростання архаТзацп стьськоТ економ1ки, св1дченням чого е збтьшення частки селянських господарств у виробництв1 аграрноТ продукцй; 4) зростання виробництва тих вид1в стьськогосподарськоТ продукци (соя, ртак, зернов1), як1 забезпечують вищий економ1чний ефект I користуються попитом на зовшшшх ринках; 5) зростання переваги рослинництва над тваринництвом; 6) зростання концентраци стьськогосподарського виробництва, поавних площ у регюнах 1з кращими фунтово-кл1матичними ресурсами та бтьшими ринками збуту. Вс1 ц1 та 1нш1 проблеми потребують детального практичного I наукового обфунтування та пояснення.
Лтература
1. Беляев О.О. Держава i перехщна економiка: мехашзм взаемодп / О. О. Беляев, А. С. Бебело, О. М. Комяков. -К.: КНЕУ, 2003. - 190 с. 48-50
2. Вечканов Г.С. Краткая экономическая энциклопедия / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова, В.Т. Пуляев. - СПб.: Петрополис. - 1998. - 368 с.
3. Гражевська Н. I. Вщображення трансформацмних процеав у системм категорш со^ально-економмчноТ динамки / Н. I. Гражевська // Економiчна теорiя. - 2007. - № 4. - С. 19-29.
4. Новий тлумачний словник украТнськоТ мови: У 4-х т. - К. 2001. Т.4. - 561 с.
5. Онищенко О.М. Стьське господарство, село i селянство УкраТни у дзеркалi пострадянськоТ аграрноТ полiтики / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економка УкраТни. - 2006. - № 1. - С. 4 - 14.
6. Онищенко О. М. Аграрн трансформацп в УкраТш: оцЫки, проблеми, прогнози / О. М. Онищенко // Економка i прогнозування. - 2001 р. - № 3. - С. 7-24.
7. Осташко Т. О. Аграрн трансформаци в перехщних економках: перспективи для УкраТни // Економка i прогнозування. - 2003. - № 1. - С. 59-69.
8. Осташко Т. О. Ринкова трансформа^я аграрного сектора: монографiя / Т.О. Осташко.- К.: Фешкс, 2004. - 280 с.
9. Пепа Т. В. Репональна динамка i трансформа^я економiчного простору УкраТни: монографiя / Т. В. Пепа. -Черкаси : Брама-УкраТна, 2006. - 440 с.
10. Саблук П.Т. Нова економiчна парадигма формування стратеги нацюнальноТ продовольчоТ безпеки УкраТни в ХХ1 столiттi. - К.: 1нститут аграрноТ економiки УкраТнськоТ академп аграрних наук, 2001. - 638 с.
11. Трансформа^я стьського господарства та села: ювтейний збiрник наукових статей /за ред. Ю. Е. Губенi.- Л.: ЛНАУ. - 2010. - 420 с.
Аннотация А. В. Марущинец Отраслевая и территориальная трансформация аграрной сферы Украины. Исследованы теоретические и практические аспекты трансформационных процессов в аграрной сфере. Проанализированы различные взгляды на сущность и толкования трансформационных процессов. Рассмотрены отраслевые и территориальные изменения в сельском хозяйстве Украины за трансформационный период.
Ключевые слова: трансформация, процесс, изменение, развитие, динамика, аграрная сфера.
Abstract. A. Maryschinets Sectoral and territorial transformation of the agrarian sector of Ukraine The theoretical and practical aspects of the transformation processes in agriculture. Analyzed different views on the nature and interpretation of the transformation process. Considered sectoral and territorial changes in agriculture of Ukraine for the period of transformation.
Keywords: transformation, process change, development, dynamics, agriculture..
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
