CC BY
135
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 55-62
УДК: 334.722.24:621.115.11(477)
JEL: Q 12
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3/9
Ю. Солоненко, асп.
Донецький нацюнальний унiверситет, Вiнниця
1НСТИТУАЛ1ЗАЦ1Я С1МЕЙНОГО ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ С1МЕЙНОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1
У статт/' до^джено становище смейних фермерських господарств у ceimi, тдкреслена ix ключова роль у забез-печенн продовольчоi безпеки та збереженн природних ресурсе. Розглянуто дiяльнicmь Продовольчоi i сльськогос-подарськоi органзаци (ФАО) ООН спрямованоi на пiдmримку та розвиток &мейних фермерських господарств на рего-нальному, национальному, мiжнародному рiвняx. Проаналiзовано заходи держави та суспльства з питань нституалi-заци ciмейниx фермерських господарств в УкраШ. Окреслено перспективи становлення укранських ciмейниx ферм та запропоновано iнcmиmуцiйнi механзми щодо забезпечення функцонування збалансованоi життездатноi моделi ci-мейного фермерського господарювання в конmекcmi розвитку смейного бiзнеcу в УкраМ.
Ключовi слова: смейне фермерське господарство; смейне фермерське господарство в Укран; смейний бiзнеc; Продовольча i сшьськогосподарська органзаця (ФАО) ООН; 1'нститут; iнcmиmуцiалiзацiя смейного фермерського господарства; нституц йне середовище;
Вступ. У процеа реформування аграрнот галузi Укра-тни вщбуваеться пошук ефективних форм i метадв господарювання. Впроваджуючи свппвий досвщ прогресив-ного Ыституцмного пщходу до ринковоТ економки у сфе-рi сiльськогосподарського виробництва, кратна стала на шлях створення та формалiзацiТ амейного фермерського господарства (СФГ) як життездатнот стiйкоТ модели яка базуеться на власностi, управляй та сiм'Т, трьох основ-них компонентах амейного бiзнесу. Актуaльнiсть розгля-ду трaнсформaцiй пострадянського командно-адмУ-стративного Ыституцмного наповнення викликана сучас-ними економiчними процесами та потребою громадянсь-кого суспiльствa. Вивчення та визначення iнституaлiзaцiТ агроутворень сiмейного типу вaжливi ще й тому, що вони вщбуваються одночасно зi створенням СФГ i можуть мати практичне значення, до того ж, подiбнa тематика досить нова для укратнськот науковот думки.
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публкацш свщ-чить, що питання iнституaлiзaцiТ пiднiмaлись ще в пер-шiй половинi ХХ столiття та розроблялись в подальшо-му такими вщомими зaрубiжними вченими як M. Weber, T. Parsons, S. Huntington, T. Veblen, D. North, R. Coase,
H. Becker та rn.
Вагомий внесок у розвиток теоретико-практичного потен^алу Ыституцшного пiдходу здiйснюють сучасн дослiдники: Т. Гайдай, А. Гальчинський, А. Олейник, С. Фролов та ш.
Перспективи розвитку аграрних господарств в Укратш та тх iнституцiaлiзaцiТ пiднiмaють у свотх пра-цях в^чизняш нaуковцi: О. Бородiнa (шституцшний розвиток сiльського господарства, iнституaлiзaцiя малотоварного стьськогосподарського виробництва), В. Кифяк (шституцмний мехaнiзм розвитку аграрних пщприемств), Л. Курило (iнституцiйне забезпечення формування Ытелектуального кaпiтaлу в aгрaрнiй сферО, Ю. Лопатинський (iнституцiйнa трaнсформaцiя аграрного сектору), I. Прокопа (формaлiзaцiя амейного фермерського господарства), О. Шпикуляк (шститу-цп аграрного ринку, iнституaлiзaцiя iнновaцiйного розвитку аграрного сектору економки) та iн.
Успiшний розвиток амейного фермерського господарства можливий лише за умови вщповщного Ыститу-цiйного забезпечення, що доводять зaрубiжнi автори J.- M. Sourisseau, J. MacDonald, R-A. Hoppe, D-E. Banke,
I. Maltsoglou, T. Koisumi, E. Felix та н
За вщсутносл сiмейних фермерських господарств у секторi економiки кратни спостерiгaеться брак як теоре-тичних, так i емтричних праць з данот проблематики. Формування шституцмного середовища для сiмейних фермерських господарств потребуе фундаментальних
розробок та наукових об^рунтувань, що буде сприяти сталому розвитку означених суб'ек^в господарювання.
Дослщження Ыституцмного розвитку сiмейних фермерських господарств базуеться, в основному, на ме-тодолопчних засадах неоiнституалiзму, який характе-ризуеться такими основними течiями як теорiя трансак-цмних витрат, теорiя прав власностi, теорiя суспiльного вибору та нова економiчна iсторiя. Найвiдомiшi пред-ставники неоiнституалiзму були вiдзначенi Нобелiвсь-кими премiями: D. Buchanan (1986), R. Coase (1991), D. North i R. Fogel (1993) роках. Дослщжуючи процес iнституалiзацií сiмейних ферм, ми будемо застосовува-ти пiдхiд неоiнституалiстiв до природи шститупв, орга-нiзацiй та шституцшних змiн.
При роботi над статтею використано такi методи як аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення, емтричне спостереження, графiчний метод, статистичний метод. Методи аналiзу та синтезу використано для детального вивчення передумов та формалiзацií амейних ферм та побудови рис. 1нституцшне середовище (за D. North). Методом порiвняння ми скористалися при вивченн н ституцiйного становища свппвого фермерського господарювання та нацюнального. Для доведення провiдноí ролi СФГ у забезпеченнi свiтовоí продовольчо!' безпеки було застосовано статистичний та графiчний методи. Метод емтричного спостереження допом^ у визначеннi впливу мiжнародноí органiзацií ФАО (ООН) на створення СФГ в Украшг Метод узагальнень використано при оформлены висновш та питань до дискусп.
Наукова новизна роботи. Вперше розглянуто формування амейних фермерських господарств кражи з Ыституцшних позицй Встановлено роль та вплив мiжнародних та нацюнальних органiзацiй на початко-вих стадiях процесу iнституалiзацií сiмейних ферм. Висвтено становлення iнституту сiмейного бiзнесу в Укратш у процесi створення сФг. Запропоновано ряд заходiв для розвитку збалансовано1 моделi сiмейного фермерського господарювання, як потребують Ысти-туцiйного виршення.
Метою статт1 е з'ясування стану амейних фермерських господарств у св^овш економiцi для доведення 1х провiдноí ролi у сiльськогосподарському виробництвi, завдяки i iнституцiйному пiдходу в тому числ^ аналiз початкових етапв iнституiалiзацií СФГ в Укратш у процеа становлення амейного бiзнесу; виявлення Ыститу-цiйних фaкторiв для ефективного функцiонування СФГ.
Результати. Визначено сутнюш характеристики та етапи iнституaлiзaцií СФГ. Доведено ключову роль свь тових сiмейних фермерських господарств у творены сусптьних благ. Проaнaлiзовaно формування сФг та
© Солоненко Ю., 2016
виокремлено шституцшний ландшафт розвитку амей-них ферм УкраТни в контекст становлення сiмейного 6i3Hecy як перспективно!' форми господарювання.
Основна частина. Фмейш фермерськi господарст-ва покликан забезпечити свiтовy продовольчу безпеку та збереження природних ресурав землi. Ферми вщь грають ключову роль в агропромисловому секторi кож-ноТ краТни, виробляючи значний вiдсоток стьськогоспо-дарськоТ продукцп та демонструючи свою багатофунк-цiональнiсть. Доречно зауважити, що амейш фермер-ськi господарства втiлюють собою базисы шститути: iнститyт сiм'Т та Ыститут приватно!' власностi.
1нститут, згщно з D. North - це "правила гри" в суспь льств^ створенi людиною обмежyвальнi рамки, яга орга-нiзовyють взаeмовiдносини мiж людьми. 1нститути немо-жливо побачити, вщчути i навiть вимiряти. 1нститути - це конструкций створенi людською свщомютю [1, с.17, 138]. Вони складаються з формальних писаних правил, непи-саних кодексiв поведiнки та механiзмiв примусу. 1нститу-ти структурують взаемодю людей, оптимiзyючи невизна-ченiсть. 1нституцмы обмеження виробляються спе^аль-но за людським задумом або вони формуються в процес юторичного розвитку як культурний пласт. 1нститути на-дають можливост членам соцiyмy. Кожнiй Ыституцмнм системi (олiгархiчнiй, диктаторськiй чи демократична) вiдповiдае свiй набiр iнститyтiв.
Оргашза^я - це група людей, об'еднаних прагнен-ням спiльно досягти будь-яко! мети. Органiзацií як "гра-вцГ, виникають для того, щоб у свош дiяльностi скорис-татися можливостями та стимулами, якi !м пропонуе iнституцiйна система, граючи за и правилами. Правила покликанi визначати як проходить гра, та кожна команда мае свою стратегю задля досягнення результату, до якого правила вже не мають стосунку.
1нститути спричиняють дю на економiчний процес тим, що мають вщношення до витрат обмЫу та виробни-цтва. "Пщ iнституцiйною структурою економiки розумь еться упорядкований набiр iнституцiй, яга формують рамки дано! системи координацп економiчноí дiяльностi, створюють моделi економiчноí поведiнки господарюючих суб'ектiв, визначають та обмежують сукупнють варiантiв вибору та взаемодп", - вважае Т. Гайдай [2, с. 61].
1нституцмш змЫи, що вiдбуваються, визначають, як сусптьство розвиваеться в часi, якщо формальн правила можна змшювати швидко, то неформальнi потре-бують бтьше часу, адже вони вироблялися протягом столiть i навiть тисячолпъ. Цi культурнi норми пов'язу-ють минуле з сьогоденням i майбутшм та надають ро-зумiння траекторп iсторичного розвитку. Органiзацií можна розглядати в якост агентiв iнституцiйних змЫ. Взаемодiя iнститутiв та органiзацiй створюе шституцш-не середовище (див. рис.1).
Рис. 1. 1нституцшне середовище (за D. North)
Джерело: розроблено автором за матер1алами [1].
Оргашза^я Ыституцмного середовища, яке буде сприяти надшному виконанню контрактв вимагае складно' шституцшноТ системи, яка зможе забезпечити здмснення трансакцiй з низькими витратами.
Вивчаючи проблему iнститyалiзацiТ СФГ, ми вияви-ли, що не юнуе однозначного пiдходy до тлумачення поняття "iнститyалiзацiя" в сучасному науковому прос-торi. Проте бiльшiсть вчених трактують його як процес формування та функцюнування iнститyтiв. 1нституаль зацiя, за визначенням Ю. Лопатинського, розглядаеться як становлення та функцюнування мережi сусптьних iнститyцiй, фyнкцiями яких е структурування взаемовщ-носин мiж економiчними суб'ектами, узгодження Тхнiх iнтересiв, а також обмеження, що формують мотива-цмш та поведiнковi механiзми [3, с. 36]. С. Фролов вва-
жае, що iнституалiзацiя - це створення чпжо! статусно-рольово! структури вщповщно до норм i правил, яка е со^ально-схваленою бiльшiстю учасникiв певного соць ального процесу [4, с.15].
Етапи iнституалiзацií можуть мати такий вигляд:
1. Етап зародження (виникнення потреби, формування пертинентних норм, традицш у ходi стихмно! соцiально-економiчноí взаемодií).
2. Етап творення Ыститупв (визначення прийнят-них правил на основi перенесених з першого етапу норм, "що прижились", у процеа взаемозв'язгав та вза-емовiдносин).
3. Етап функцюнування (закртлення та практичне застосування попередых напрацювань, "правил гри",
отримання CTaTyciB та ролей, унормування повед^ки для ycix учаснигав процесу).
4. Етап визнання (не визнання) сусптьством ^аг-ностування та мошторинг новостворених iнститyтiв).
5. Етап трансформацш (здатнiсть до оновлень та адаптувань).
Iнститyалiзацiя, безумовно, впливае на функцюну-вання економiки, зокрема, в нашому випадку, на стьсь-когосподарське виробництво.
За дослщженням J.-M. Sourisseau сiмеИнi фермер-ськi господарства е реальними, дiевими одиницями сiльськогосподарського виробництва, причому домЫу-ючими в стрyктyрi сiльського господарства багатьох краТн та репоыв свiтy. Це твердження справедливе як для Ыдуст^ально розвинутих краТн, так i краТн "третьо-го свпу". Стмке зростання сiмеИних фермерських гос-подарств вiдмiчаеться у вах регiонах свiтy у порiвняннi з 1961 роком [5, с. 131]. ^мейы фермерськ господарства адекватно, тонко i чiтко реагують на тенденцп i на-прями розвитку стьськогосподарського виробництва.
Бiльше того, I. Maltsoglou i спiвавтори, аналiзyючи розвиток бюенергетики в краТнах, що розвиваються, видiляють сiмеИнi фермерськi господарства, як струк-тури, що здатнi виршувати не тiльки виробничi, техно-лопчш, але i iншi проблеми, таю, як еколопчш, со^аль-нi, у тому чи^ i бiоенергетичнi [6].
За даними статт R-A. Hoppe and D.-E. Banke [7] у стрyктyрi стьського господарства США у 2003 роц ак-тиви амейних фермерських господарств складали 94.9%, вщповщно 23.5% - великi фермерськi господарства i 71.4% - малi [7, дiаграма 4, с. 9]. Отже, амейш фермерськi господарства становлять основу стьського господарства США. При цьому вони виробляли 86.2% валового збору стьськогосподарськоТ продукцп - 59.1%
- малi фермерськ господарства та 27.1 % - велик [7, дiаграма 3, с. 7].
Бтьш новiтнi данi пiдтверджують цю тенденцю. На-приклад, сiмейнi господарства, що складають 97,6% всiх ферм США, несуть вщповщальнють за 85% об'ему стьськогосподарського виробництва, з рiчною вируч-кою 230 млрд. дол. На амейы ферми США приходиться 96% виробництва основних польових культур (кукуру-дзи, бавовни, со'1 та пшеницi), а також свиней, птицi, яець. Однак, вони займають меншу частку у вирощу-ваннi бiльш дороговартюних фруктiв та овочiв - 62%, та у молочному виробництвi - 75% [8]. Бразильськ сiмейнi господарства обробляють 25% земл^ забезпечуючи 40% об'ему основних аграрних культур. У 2010 роц на амейш ферми СС припадало майже 97% господарств з 12млн. 200 тис вах iснуючих. Сiмейнi ферми домiнують у структурi сiльського господарства сС з точки зору IX чисельностi та внеску в зайнятють, i меншою мiрою,з огляду на земельнi площ^ якi вони обробляють [9]. Для стьського господарства Ымеччини сiмейнi фермерськ господарства мають дуже велике значення i володiють вiдповiдним юридичним статусом. Так, близько 90% стьськогосподарських пщприемств крайни - це Ыдивь дуальн господарства, якими, як правило керуе одна родина. При цьому ведення стьськогосподарського виробництва для них може являти собою як джерело основного, так i додаткового прибутку. В оброб^ку в таких пщприемств перебувае близько двох третин уах стьськогосподарських площ Ымеччини. ^мейш ферми, окрiм виробництва "у робот поеднують рiзнi напря-мки, яга так чи Ыакше пов'язан з стьським господарст-вом, - сiльський туризм, переробка i продаж продукцií, люництво тощо" [10]. Сiмейнi фермерськi господарства у свт розподiляються наступним чином (див. рис. 2).
Рис. 2. Частка амейних фермерських господарств у свт
Джерело: за матер1алами ФАО: http://www.fao.org/home/en/
Генеральна Асамблея Оргашзацп Об'еднаних Нацш (ГА ООН), пюля тривало1 аптацмно-роз'яснювально1 та пщготовчо1 роботи, скоординовано1 Продовольчою i сiльськогосподарською органiзацiею (ФАО) ООН, ^ж-народна органiзацiя, яка представляе штереси СФГ), за участ представникiв громадськостi, проголосила 2014 рк Мiжнародним роком сiмейних фермерських господарств (МРСФГ-14). Офiцiйний лозунг МРСФГ-2014: "Нагодувати свiт - зберегти планету". Було пщтвердже-но, що "амейы фермерськi господарства i дрiбнi фер-
мерськi господарства е важливою основою стмкого виробництва продовольства, направленого на забезпе-чення продовольчоí безпеки, визнано IX важливий вне-сок у забезпеченн продовольчоí безпеки та лквщацп злиднiв на пiдтримку досягнення узгоджених на мiжна-родному рiвнi напрямiв розвитку, в тому чи^ сформу-люваних в Декларацп тисячолггтя" [11].
Сiмейнi фермерськi господарства сприяють ство-ренню робочих мiсць, збтьшуючи зайнятiсть населення в сiльськiй мюцевостк Представники аграрного сiмейно-
го бiзнесу рацiонально використовують землю, на якiй працюють, намагаючись досягти високоТ продуктивнос-тi, i разом з тим, турбуються про еколопю свого краю, зберiгаючи бюгенофонд та бiорiзноманiття для наступ-них поколЫь. Вони навчились працювати на малородю-чих Грунтах, складних ландшафтах, використовуючи iнновацiйнi методи землекористування та сучасн знан-ня про агровиробництво.
У свiтi нараховуеться бiльше 500 млн. амейних фе-рмерських господарств, яга використовують до 98%
стьськогосподарських угщь. Вони виробляють 56% стьськогосподарськоТ продукцiТ на 56% землi i бiльше 80% свiтовоТ продовольчоТ продукцп у вартiсному еквь валентi. Саме СФГ обробляеться значна частина земе-льних угщь у свт. Так, середн показники обробiтку землi на континентах тага: 85% приходиться на Азю 83% - на Африку, 83% - на ^вшчну i Центральну Америку, 68% - на Свропу, 18% - на ^вденну Америку. (За даними ПродовольчоТ i стьськогосподарськоТ оргашза-ц1Т ООН (ФАО))
Рис. 3. Обсяг земельних упдь, займаних сiмейними фермерськими господарствами у свiтi
Джерело: за матер1алами ФАО: http://www.fao.org/home/en/
МНжнародний керiвний ком^ет ФАО запропонував окреслити загальнi принципи у робочому визначеннi сiмейного фермерського господарства. СФГ здмснюе всi види стьськогосподарськоТ дiяльностi, як "засоби оргаызаци сiльськогосподарського, лiсогосподарського, рибопромислового, пасовищного i аквакультурного ви-робництва, яке управляеться i забезпечуеться сiм'ею, переважно покладаеться на сiмейнi трудовi ресурси, включаючи як жiнок, так i чолов^в. Сiм'я i фермерське господарство нерозривно пов'язан мiж собою, разом розвиваються i поеднують в собi економiчнi, екологiчнi, соцiальнi i культурнi функцп" [11].
З метою ефективноТ реалiзацiТ потенцiалу сiмейних фермерських господарств на нацюнальних рiвнях, необхiдно вести постмний дiалог за участi суспiльних оргашзацш, привертаючи увагу до проблем, з якими вони стикаються, це: насамперед, нормативно-правове забезпечення СФГ, демографiчнi, економiчнi, соцiокультурнi умови, в яких вони знаходяться, прове-дення стьськогосподарськоТ, еколопчноТ i соцiальноТ полiтики, що сприяе життестмкост СФГ, поглиблення знань, розширення поiнформованостi та обiзнаностi сптьноти про СФГ, осмислення потреб СФГ, Тх потен-цiалу та стримуючих факторiв.
КраТнам необхiдно використовувати власн напра-цювання у визначеннi амейних фермерських господарств, враховуючи економiчнi реалп, культурнi традиций нацюнальш критерiТ. Наприклад, Служба економiч-них дослщжень Мiнiстерства сiльського господарства США визначае амейы ферми як т де головному керу-ючому та членам його ам'Т належить бтьша частина сiльськогосподарськоТ дiяльностi. Визначення Служби фокусуеться на власност i контролi над стьськогоспо-дарською дiяльнiстю ам'Т, а не на розмiрах ферми чи роботах, яга виконуються на нй Була створена Мiжна-родна робоча група (МРГ) в рамках ФАО, котра буде
вивчати та встановлювати загальш критерп для напра-цювання визначень, термЫолопТ та типологп СФГ на нацiональних та репональних рiвнях. ФАО також роз-роблено Платформу знань про амейш фермерсьга господарства, як сучасну цифрову колекцю полiтичноТ, науковоТ, юридичноТ i статистичноТ iнформацiТ з питань фермерського амейного бiзнесу, покликаноТ пiдтримати розроблен полiтичнi заходи та обмiн накопиченим до-свiдом i знаннями. Мiжнароднi iнституцiйнi системи ви-значають вектор, за яким накопичуються знання, що може стати виршальним фактором довгострокового розвитку сусптьства.
Пюля оголошення 2014 Мiжнародним роком амей-них фермерських господарств, керiвництво ФАО на офщмному рiвнi звернулось до урядiв уах краТн з про-ханням посилити пщтримку подiбним господарствам. Та парадокс полягав у тому, що в економiцi УкраТни офiцiйно не юнувало таких агроформувань, як сiмейнi фермерсьга господарства. Де-факто вони функцюнува-ли (понад 20%), та не були закртлеш де-юре.
В "Стратеги економiчного i соцiального розвитку УкраТни (2004-2015 роки): шляхом европейськоТ Ытеграцп" було визначено: що важливим напрямом удосконалення iснуючих форм господарювання в аграрному сеюг^ мае стати стимулювання розвитку крупнотоварних господарств, як найбтьш ефективноТ та конкурентоспромож-ноТ форми оргаызацп сiльськогосподарського виробниц-тва. Господарства населення оцЫювались, як такi, що, знаходяться на найнижчому щаблi сусптьноТ органiзацiТ виробництва: через малi розмiри вони е консервативни-ми до науково-техычного прогресу сучасноТ органiзацiТ агробiзнесу, не здатними формувати мiнiмально необ-хiднi товарнi партп стандартизованоТ продукцп, яких по-требуе внутрiшнiй, i особливо зовнiшнiй ринок [12, с. 182, 185]. А це свщчить про фактичне iгнорування сiмейного типу господарювання, адже в Стратеги не було визначе-
но навпъ HaMipiB робити його piBHonpaBHMM суб'ектом соцiально-економiчних вщносин на селi.
I до сьогодн в УкраТы ще нема справжнього розу-мiння того, що в критичшй економiчнiй ситуацп - ризики дефолту, банкрутства, збиткiв, заборгованостi у агро-холдингiв на порядок вищ^ нiж у фермерських господарств. Про це свщчать публiчнi заяви щодо свого ни-нiшнього невтшного фiнансового становища за результатами 2014 фЫансового року вiд: компанп "Кернел", головноТ компанп' агрохолдингу "Sintal Agriculture", агро-холдингу "Укрледфармiнг", агрогрупи "Креатив", групи компанш "Мiлкiленд", молочного агрохолдингу "Укрпро-дукт Груп", агрохолдингу "Мрiя" та iнших.
Об'ективна необхщнють створення СФГ, особливо з огляду на пщписання Украшою Угоди про асо^ацю з GC, рекомендацiï ФАО, потреби сусптьства, поступово почала вттюватись на законодавчому рiвнi. Адже "еко-номiка села европейських краТн базуеться на сiмейних формах господарювання. ^мейш ферми протягом сто-лiть демонстрували свою ефективнють i можливостi пристосування до змЫ внутрiшнiх i зовшшшх шститу-цiйних середовищ" [13, с.55]. 1нститут сiмейного бiзнесу, який офщшно iснуе в зарубiжних кражах протягом галь-кох сотень рокiв, характеризуеться довгостроковими перспективами розвитку, безперервнютю, наступнютю (процес передачi власностi i управлЫня наступному поколiнню), успiшнiстю дiяльностi та правами наймати пра^вниюв, не члешв сiм'ï, з'являеться в Украïнi у ви-глядi галузевоТ (аграрной) його складовоТ.
Iнституалiзацiю СФГ в УкраТы ми розглядаемо як процес формалiзацiï фактично iснуючих суб'ектiв господарювання у виглядi особистих селянських господарств (ОСГ) та фермерських господарств (ФГ), яга пщ-падали пщ запропонован критери, надання Ум правового статусу. В дю вступили формальн правила (консти-туцiï, закони, адмшютративш акти). Формальнi правила включають полiтичнi (i юридичнi), економiчнi правила i контракти. Як зазначалося вище, юнують також нефор-мальнi обмеження (традици, звича'1', норми, договори), дю яких ми будемо спостерiгати в процес розвитку сiмейних ферм та мехашзми примусу, здiйснюванi тре-тьою стороною, якi повиннi забезпечити Ыституцмний порядок для СФГ. Перехрещення со^ально-економiчних процесiв та культурно-iсторичних традицм протягом вiкiв формували ментальнi домЫанти у ви-глядi цiннiсних життевих орiентирiв, поведiнкових сте-реотипiв, табу, моральних засад, етики господарювання, важливост репутацп, виконання договорiв, тобто неформальних рамок. Здмснення контролю третьою стороною означае розвиток держави як примусовоТ си-ли, здатноТ ефективно наглядати за дотриманням прав власносп та справедливостi контрактiв. Та в такому пiдходi е ризик використання керiвництвом краТни цього iнструменту у своТх iнтересах.
Варто зазначити, що нацюнальним сiмейним фер-мерським господарствам непросто буде вписатись у "свое" Ыституцмне середовище, адже воно ттьки фор-муеться. Iнституцiйне середовище може носити мюце-вий, регiональний, нацюнальний та мiжнародний характер, i ми спостер^али вплив мiжнародних оргашзацм (СС, ФАО) на створення в УкраТш сФг. Очевидно, варто говорити про глобальне Ыституцмне середовище. Також може вщбуватися iмпорт Ыститутв, якi адапту-ються до незвичних умов шляхом визначення своТх прав, обов'язгав, можливостей, ресурсiв та компетенцп. 1нтегральне (цiлiсне) iнституцiйне середовище, яке фо-рмують iнститути новоТ генераци, що призведе до шсти-туцмних змiн, здатне подолати корупцiю, (основного опонента шституцшного розвитку економiки) зокрема, в
аграрнш сферi, коли на державы ршення буде мати змогу впливати кожен член сусптьства. Успшний розвиток СФГ можливий лише за умови вщповщного Ысти-туцмного забезпечення.
Основними характеристиками iнституцiйного подходу до сталого розвитку СФГ е:
• еднють мети, цтей, iнтересiв, завдань;
• iнтегральна оргаызацмна структура;
• науковiсть, динамiчнiсть, мобтьнють;
• високi функцiональнi можливостi, Ыституцмна компетентнiсть;
• об'ективний, справедливий пщхщ;
• узгодженiсть дiй, зкоординованiсть;
• розвинута комунiкацiйна мережа;
• фЫансове забезпечення;
• легiтимнiсть.
До нормативно-правових актв у стьськогосподар-ськiй сферi господарювання належать: Земельний кодекс Украши, Податковий Кодекс Украши, Закон Укра'1-ни "Про фермерське господарство", Закон Украши "Про особисте фермерське господарство", Закон Украши "Про державну пщтримку сiльського господарства", в яга необхщно було вносити змiни. Наказом МЫютра аграрной' полiтики та продовольства Украши вiд 4 червня 2014 року № 212 було створено мiжвiдомчу робочу трупу з питань розвитку малих форм господарювання на сел^ до складу якоТ увмшли i провщы фахiвцi аграрной' науки. Члени робочоТ групи пщготували законопроекти №№ 1874, 1159, 1599, направлен на становлення та розвиток амейного фермерського бiзнесу в кра'шк
Структурними елементами аграрного устрою Укра'1-ни були виробники стьськогосподарськоТ продукци двох категорiй, а саме: фермерськ господарства та сiльськогосподарськi пщприемства, якi мають статус юридичноТ особи та особист селянськi господарства (ОСГ) - зi статусом фiзичноï особи. За офщмними да-ними "Стьське господарство Украши за 2013 рк. Ста-тистична звiтнiсть" особистi селянськ господарства (яких понад 4 млн. господарств), виростили 86% овочiв борщового набору, в тому чи^ - 90% ваеТ картоплi. Вироблено майже 80% молока, близько 65% свинини, понад 75% яловичини i т. д., що становить 46% валовоТ стьськогосподарськоТ продукци. Вони обробляють бтя 15% земельних упдь, забезпечують роботою близько 40% стьського населення. Саме ОСГ годують краТну та формують платоспроможнють селян [14].
На нашу державу припадае майже третина запаав чорнозему та 27% орноТ землi в Свропi (на одну особу в УкраТш приходиться 0,68 га орноТ землi, тодi, як у Свро-пi цей показник становить у цтому 0,25 га, у т.ч. у Польщi - 0, 30 га, Франци - 0,31 га [12]. Закон УкраТни "Про особисте селянське господарство" зазначав, що "Особисте селянське господарство - це господарська дiяльнiсть, яка проводиться без створення юридичноТ особи фiзичною особою шдивщуально або особами, яга перебувають у амейних або родинних вщносинах i сильно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки i споживання стьськогосподарськоТ продукци, реалiзацiï ïï надлишгав та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, в тому чи^ й у сферi стьського зеленого туризму" [15]. Проте, можна констату-вати, що цей тип господарювання не е перспективним i конкурентоспроможним, вш не вщповщае вимогам ча-су,носячи ознаки натурального господарства та патрiа-рхальних традицш. Особистi селянськi господарства обмежен в земельних, трудових, фiнансових, матерiа-льно-технологiчних ресурсах, державнiй пiдтримцi. 1хня дiяльнiсть мае в бiльшiй сво'ш частинi споживчий харак-
тер, переслщуе iншi мотивацмш цiлi на вiдмiну вiд фермерських господарств.
Особист селянськi господарства (ОСГ) роздтяють на 3 типи:
1. Господарства, яга вироблять альськогосподарську продукцю, як для власного споживання, так i на продаж.
2. Господарства, яга виробляють стьськогосподар-ську продукцию лише для власного споживання.
3. Господарства, яга виробляють стьськогосподар-ську продукцю виключно на продаж.
ОСГ неспроможн самостiйно виходити на ринок, бо нема законних пщстав укладати з ними договори. До реч^ eвропейськi виробники агропродукцп, в бтьшост свош, е юридичними особами, працюючи в чiтко регла-ментованому правовому полк
Отже, було виршено переформатувати особист се-лянськi господарства в амейш фермерсьга господарства, так як вони за своею суттю вже е амейними госпо-дарствами, ïx велика кiлькiсть, вони в^фграють значну роль у виробниф^ сiльськогосподарськоï продукцп', (яка в майбутньому буде спрямовуватися лише за офь цiйними каналами реалiзацiï) та залишаються стабть зуючою ланкою господарювання. Процес трансформа-цiï мае вiдбуватись добровтьно, вмотивовано i мати гарантовану стимулюючу державну пщтримку у виглядi птьг, програм, дерегуляцп, доступу до фшанав тощо. Протягом 2014-2015 рокiв в УкраТш працюють спе^аль сти з Францп, Канади, США та Ыших краТн, надаючи експертну та техшчну допомогу у створеннi сiмейниx фермерських господарств. Вщбуваються зустрiчi фер-мерiв, науковцiв, експертiв, проводяться нацiональнi та репональш конференцп. Разом з представниками Mirn-стерства аграрной' полiтики та продовольства, депутатами Верховно! Ради активно ствпрацюють фаxiвцi Нацiональноï асо^ацп сiльськогосподарськиx дорадчих служб УкраТни, 1нституту аграрно! економiки, Miжнарод-ного благодшного фонду "Добробут громад", компанiï "Данон Укра'!на", Проекту USAID "Агро1нвест", учасники Нацюнального прес-клубу з аграрних та земельних пи-тань, Асоцiацiя фермерiв та приватних власникiв Укра'!-ни, яка пропонуе державно-приватне партнерство для створення Фундацп з розвитку амейного фермерства. Центр мiжнародного приватного пщприемництва та Асо^а^я власникiв сiмейниx компашй УкраТни могли також долучитись до процесу, та цього не вщбулося. Вище перечислен органiзацiï мають статус промiжниx, посередницьких мiж економiчними структурами, зокре-ма СФГ та пол^ичними органами, займаючи свое мiсце в Ыституцмному середовищi.
Вивчаються матерiали МРСФГ-14, украïнськi пред-ставники приймають участь у заходах фАо, зокрема в форумi "Сiльськогосподарськi сiмейнi пiдприемства в усьому свт - бачення, виклики та перспективи", що проходив у вересн 2014 року в м. Берл^ (Нiмеччина), знайомлячись з мiжнародним досвiдом ведення фермерського господарювання тощо. Верховна Рада Укра-|'ни у березнi 20l5 року пiдтримуе у першому читаннi законопроект № 1599 "Про внесення змЫ до деяких закошв УкраТни щодо стимулювання створення та дiя-льностi амейних фермерських господарств" [16], (у ве-ресн 2015 року - у другому читаны), який направлений, насамперед,на легалiзацiю сiмейного фермерського господарювання. Законопроект iнституалiзуе створення, як амейних фермерських господарств, так i, закла-дае законодавчий фундамент для розвитку амейного бiзнесу в Укра'шк Вщповщно до нього - "сiмейне фер-мерське господарство засновуеться членами одые! сiм'ï, якi спiльно проживають, пов'язан спiльним побу-том, мають взаемн права та обов'язки, вiдповiдно до
ст. 3 Амейного Кодексу УкраТни. Воно може набувати або не набувати статусу юридично! особи". При цьому СФГ може використовувати виключно працю члеыв одше! сiм'ï, та управляеться членами ^е! сiм'ï. Для ви-конання сезонних та окремих робп" можна залучати необxiдниx фаxiвцiв на договiрниx засадах. Окремо виписано особливост створення та дiяльностi СФГ без набуття статусу юридично! особи: господарська дiяль-нiсть здiйснюеться на основi пiдприемницькоï дiяльностi фiзичноï особи пщприемця; СФГ створюеться на основi Договору про створення сiмейного фермерського господарства; Доп^р укладаеться у письмовм формi, пщ-писуеться вама учасниками, пiдписи, яких завiряють-ся;членами СФГ можуть бути подружжя, ïx батьки, дiти, якi досягли 14^чного вiку, iншi члени сiм'ï; СФГ вважа-еться створеним з дня державно'1' реестрацп', що надае право реалiзацiï продукцiï на ринках; СФГ е виробником стьськогосподарськоТ продукцп (стьськогосподарським товаровиробником).
Державна пщтримка СФГ передбачае: "додаткову державну пiдтримку", (не зрозумiло кому, за яких умов i в якому розмiрi), звтьнення ïx вщ сплати податкiв на доходи, сплати земельного податку, ^i збори на 3 роки; внесення СФГ до складу учаснигав Програм державно!' фЫансово! пщтримки; встановлення пiльговоï системи со^ального страхування осiб, зайнятих у СФГ; звтьнення вщ сплати за пщ'еднання потужностей елект-роенергп, теплозабезпечення, каналiзацiï; надання СФГ та створеним ними стьськогосподарським кооперативам переважного права на отримання замовлень при здмс-ненн державних закутвель з мюцевих бюджетiв.
Miнiстерство аграрно! полiтики та продовольства Украши вже пiдписало угоду з Канадським фондом про фшансову пщтримку таких амейних ферм. "А якщо d-мейн ферми допомогти об'еднати в стьськогосподар-ськi обслуговук^ кооперативи, якщо кооперативам допомогти створити власы переробн та збутовi коопера-тивнi пiдприемства, то амейне фермерство стане ще бiльш привабливим. Особливо для молодк I це найва-жливiше i найважче завдання. Бо молодь - це перспектива для нашого села. А поки тут мало оптимiзму" [17].
Вносячи змЫи До Закону УкраТни "Про особисте се-лянське господарство", вже заборонено особистим се-лянським господарствам реалiзацiю надлишково! виро-блено! стьськогосподарськоТ продукцп. Така дiяльнiсть можлива лише виключно за умови набуття ними статусу суб'екта пщприемницько! дiяльностi. У вщповщь на такi кроки, частина ОСГ можуть самолквщуватись або тти у тiнь, та сподiваемось бiльша частина все ж спро-буе створити власний сiмейний фермерський бiзнес.
Сама процедура реестрацiï зарегульована i надвит-ратна, оскiльки потребуе вщ ОСГ, яке захоче набути статусу суб'екта пщприемницько! дiяльностi (СПД) -фiзичноï особи-пiдприемця, таких дм:
- пiдготовки комплекту документiв для реестрацп' СПД;
- реестрацп СПД у районнм державна адмiнiстрацiï;
- постановки фiзичноï особи пiдприемця (ФОП) на облк у податковiй Ыспекцп;
- постановки ФОП на облк у Пенсiйному фондi;
- постановки ФОП на облк у мюькому управлiннi статистики;
- виготовлення печатки (в разi потреби) та iн. [18].
Аналiз зарубiжного прогресивного досвiду нормативно-правового забезпечення сiмейного фермерства показав, що у краТнах СС законодавчо закртлюють стимулювання фермерського сiмейного бiзнесу та вва-жають його основою стьськогосподарського виробниц-тва в кра'шк Наприклад, про це зазначено в Закон Францiï "Про орiентацiю стьського господарства" вiд
04.07.1980 р. США використовуе "цЫи пщтримки" для своТх фермерiв, гарантуючи збут i певний рiвень доходу i т.д. Рiвень державних субсидiй у вщсотках до вартостi виробленоТ стьськогосподарськоТ продукци за останнi роки становив: у Швейцарп - 73%, Норвегп - 70%, Японп - 63%, кражах СС - 45%, (в УкраТш лише - 4,3%) [19].
ВИСНОВКИ. 1нституцмш рамки як стимулюють, так i гальмують економiчну активнють. Так, економiчнi та полiтичнi керiвники краТн "третього свiту" через набiр можливостей частiше спрямовують дiяльнiсть на пе-рерозподiл, а не на виробництво матерiальних цЫнос-тей, формують монополи, а не конкурентне середовище, обмежують, а не розширюють вибiр. Вони рiдко iнвестують в осв^у, яка пiдвищуе продуктивнiсть пра-цi. Контроль за виконанням угод ненадшний через невизначенiсть юридичноТ доктрини та поведЫки юри-дичних агентв [1, с. 25, 82].
Устшнють функцiонування СФГ в УкраТы залежить вщ базовоТ iнституцiйноï системи, пол^ичних структур, вiдповiдноï комбiнацiï формальних та неформальних правил, можливостей та стимулiв, яга вони надають, механiзмiв вттення стратегiй та верховенства права, особливо в контекст закртлення та захисту прав влас-ностi. Так, як амейш фермерськi господарства поедну-ють в собi економiчнi, екологiчнi, со^ально-культурш функцп, то i органiзацiï, яга будуть Ух представляти та просувати будуть мати подiбний зрiз. До Ыституцмного середовища СФГ можуть також входити осв^ы закла-ди, науково-дослщы та технологiчнi парки, громадськi оргашзаци, об'еднання експертiв, професiйнi асоцiацiï, сптки, аграрнi палати, партнери, донори, фонди тощо, та його ще потрiбно моделювати. Стьськогосподарське виробництво, як правило, потребуе локалiзованих знань, гнучкостi i здатност швидко адаптуватись до змЫ в економiчному просторi, мобiльно реагувати на них, а це е сильн сторони амейного бiзнесу.
Отже, амейы фермерськi господарства - найефек-тивнiша форма господарювання на сел^ за умови ТхньоТ iнституалiзацiï, державницькоТ пiдтримки, боротьби з корупцiею та монополiями в агробiзнесi. Процес фор-мування збалансованоТ життездатноТ моделi амейного фермерського господарювання в Украïнi, на наш по-гляд, може розглядатись виключно через iнституцiйний розвиток стьського господарства, який може забезпе-чити реалiзацiю комплексу таких заходiв, як:
• вважати створення СФГ як одну з основних реформ аграрного сектору на шляху економiчного зрос-тання краТни;
• завершити формування нормативно-правовоУ ба-зи функцюнування сiмейного фермерського господарювання, можливо, подолати дуальнiсть у визначеннi правового статусу амейного фермерського господарства;
• визнати на державному рiвнi амейы фермерськ господарства як основних виробнигав продовольства, пщ-няти |'х авторитет у суспiльствi, надавати пiдтримку в фь нансовому, соцiальному, просвп"ницькому аспектах, створивши передумови для вщродження украТнського села;
• провадити цтеспрямовану стьськогосподарсь-ку, екологiчну, соцюкультурну державну полiтику на селi, поглибити земельну реформу, удосконалити агра-рний ринок, реформувати амортизацмну та податкову системи, розвивати матерiально-технiчну базу, цЫову полiтику, на основi вiльного цЫоутворення у поеднаннi з елементами державного регулювання та посиленням антимонопольного контролю за цЫами;
• забезпечити гарантований доступ СФГ до земельних та природних ресурав, рингав, фЫанав, технолога, знань, досвiду зарубiжних краТн, професiйного на-вчання;
• удосконалити систему бангавських послуг. Ство-рити Рустикальний банк;
• розробити та запустити птотний проект "Омейне фермерське господарство" на базi декiлькох амейних господарств, моделюючи життевий цикл пщприемств;
• постйно здiйснювати суспiльну фахову методо-логiчну, методичну, консультативну, техшчну, техноло-гiчну допомогу при розвитку СФГ.
ДискуЫя. У вiтчизняному науковому полi визрiла необхiднiсть системних дослщжень теоретичних та практичних засад iнституалiзацiï аграрного сiмейного бiзнесу в УкраТш: виявлення структурних характеристик формальних та неформальних обмежень та Тхнього впливу на функцюнування СФГ, аналiз здмснення контролю третьою стороною, моделювання Ыституцмного середовища, вивчення адаптативноТ ефективност н ститутiв, ролi полiтичних структур в економiчному про-цесi, розвитку теори прав власностi в украТнських реа-лiях, iсторичностi iнституцiйних змш тощо.
Список використаних джерел
1. Норд Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норд. - М., 1997. - 188 с.
2. Гайдай Т. Не1нституц1ал1зм та його анал1тично-дослщницький потенц1ал / Т. Гайдай // Економка УкраТни. - 2003. - № 9. - С. 60-66.
3. Лопатинський Ю. М. Трансформац1я аграрного сектору: шсти-туцюнальы засади / Ю. М. Лопатинський. - Черывцг Рута, 2006. - 344 с.
4. Фролов С. С. Социология организаций / С. С. Фролов. - М.: Га-рдарики, 2011. - 304 с.
5. Sourisseau, Jean-Michel Family Farming and the Worlds to Come fed.Jean-Michel Sourisseau. - Paris: Editions Quœ, 2015. - 357 p., doi: 10.1007/978-94-017-9358-2. - Access mode:http://link.springer.com/chapter/ 10.1007%2F978-94-017-9358-2_4
6. Maltsoglou I. The status of bioenergy development in developing country. / I. Maltsoglou, T. Koisumi, E. Felix // Global Food Security. - 2013. - № 2(2), P. 104-109, Retrieved 20 Mar 2014. Access mode: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2211912413000163 DOI: 10.1016/j.gfs.2013.04.002.
7. Hoppe, Robert A. Structure and Financesof U.S. Farms:2005 Family Farm ReportUnited States / Robert A. Hoppe and David E. Banke //USDA, AgricultureEconomiclnformationBulletin. - 2006. - № 12, May. - 50 р., doi: 10.2139/ssrn.923592, Access mode: : http://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=923592.
8. MacDonald J. Family Farming in the United States. [Electronic resource] /J. MacDonald // Farm Economy. - 2014, March 04. - Access mode: http://www.ers.usda.gov/amber-waves/2014-march/family-farming-in-the-united-states.aspx#.VQfe2yzy19k
9. Agriculture statistics - family farming in the EU. [Electronic resource]. - Access mode: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics -explained /index.php/
10. Ярошко М. Н1мецью реапм Ымейного господарювання. [Елект-ронний ресурс] / М. Ярошко . - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/infrastruktura-rynku/2504-nimetski-realiii-simeinogo-gospodariuvannia.html
11. Food and agriculture organization of the United Nation (FAO). Fao.org Retrieved February. 2015. -Access mode: http://www.fao.org/family-farming-2014/en/.
12. Стратепя економiчного i со^ального розвитку УкраТни (20042015 роки): шляхом СвропейськоТ штеграци/ авт. кол.: А. С. Гальчинсь-кий, В. М. Геець, С. Г. Бабенко [та ш.]; Нацюнальний Ыститут стратепч-них дослщжень, 1нститут економiчного прогнозування, Мастерство економки та з питань европейськоТ Ытеграцп . - К. : 1ВЦ Держкомстату УкраТни, 2004. - 416 с.
13. БородЫа О. М. 1нституцшний розвиток сiльського господарства та села УкраТни i Росп' та його гармошза^я з европейською полiтичною практикою // Економiка УкраТни. - 2012. - № 11. - С. 48-61.
14. Стьське господарство УкраТни за 2013 рк. Статистичний збiр-ник. [Електронний ресурс] - Режим доступу www.ukrstat.gov.ua
15. Про особисте селянське господарство: закон УкраТни № 742-IV, вщ 15.05.2003 р. // Вщомост Верховно!' Ради УкраТни. - 2003. - № 29. -С. 232.
16. Про внесення змЫ до деяких закошв УкраТни щодо стимулю-вання створення та дiяльностi Ымейних фермерських господарств: проект закону №1599, прийнятий у першому читаны 03.03.2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=53102
17. Коршець Р. Омейш ферми як об'ективна необхщнють. [Електронний ресурс] / Р. КорЫець - Режим доступу : http://www.agrotimes.net/ journals/article/simejni-fermi-yak-ob%E2%80%99ektivna-neobhidnist
18. БородЫа О. Омейш фермерськ господарства: проблеми фор-малiзацiï / О. Бородша, I. Прокопа // Дзеркало тижня. УкраТна. - 2014. -№ 35, 3 жовтня.
19. Беззуб I. Перспективи розвитку сiмейних фермерських господарств в Укран [Електронний ресурс] / I. Беззуб - Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=419: agropromislovij-sektor-2&catid=71&Itemid=382
Hадiйшла дo редакцп 13.02.16
Ю. Сoлoнeнкo, аеп.
Дoнeцкий нациoнальний yнивeрситeт, Винница, Украина
ИНСТИТУАЛИЗАЦИЯ СЕМЕЙНОГО ФЕРМЕРСКОГО ХОЗЯЙСТВА В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ СЕМЕЙНОГО БИЗНЕСА В УКРАИНЕ
В статье исследовано положение семейных фермерских хозяйств в мире, подчеркнута их ключевая роль в обеспечении продовольственной безопасности и сохранении природных ресурсов. Рассмотрена деятельность Продовольственной и сельскохозяйственной организации (ФАО) ООН, как международной организации, направленная на поддержку и развитие семейных фермерских хозяйств на региональном, национальном, международном уровнях. Проанализированы меры государства и общества по вопросам институа-лизации семейных фермерских хозяйств в Украине, Определены перспективы становления украинских семейных ферм и предложены институционные механизмы по обеспечению функционирования сбалансированной жизнеспособной модели семейного фермерского хозяйства в контексте развития семейного бизнеса в Украине.
Ключевые слова: семейное фермерское хозяйство; семейное фермерское хозяйство в Украине; семейный бизнес; Продовольственная и сельскохозяйственная организация (ФАО) ООН; институциализация семейного фермерского хозяйства; институционное пространство;
Y. Solonenko, PhD student
Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
INSTITUTIONALIZATION OF FAMILY FARMING IN THE CONTEXT OF A FAMILY BUSINESS IN UKRAINE
This article explores the situation of family farms in the world, highlighted their key role in ensuring food security and preserving natural resources. We consider the activities of the Food and Agriculture Organization (FAO) of the United Nations aimed at supporting and developing family farms at the regional, national, international levels.
In the process of reforming the agricultural sector of Ukraine is the search for effective forms and methods of management. By introducing international experience progressive institutional approach to a market economy in agricultural production, the country embarked on the creation of family farms. Family farms is the most effective form of economic activity in rural areas, provided their institutionalization, state support, fight against corruption and monopolies in agribusiness. In the article the formation of family farms in Ukraine from institutional positions. Reflects the process of formation of the Institute for Family Business in Ukraine as family farms. Defined intrinsic characteristics and stages of institutionalization of family farms. The analysis measures the state and society on the institutionalization of family farms in Ukraine. Outlined prospects of Ukrainian family farms and proposed institutional arrangements to ensure the balanced functioning of a viable model of family farm management in the context of the family business in Ukraine.
Keywords: family far; family farms in Ukraine; Food and Agriculture Organization (FAO) of the United Nations; Institutionalization of family farming; institutional medium;
