CC BY
14
Выводы. Преобразования в украинском высшем образовании для IT-сферы (в том числе национальная адаптация современнейших мировых образовательных стандартов) будут возможны, если украинский IT-бизнес, достаточно эффективно зарабатывающий и аккумулирующий деньги и на внутреннем рынке, и в режиме аутсорсинга, будет заинтересован в модернизации подготовки кадров для себя и окажется способен выразить эту заинтересованность в виде моральной, материальной и организационной поддержки украинских университетов. Изолированные примеры подобной поддержки имеются в РФ и Украине, но они, к сожалению, не носят системный характер.
Л1ТЕРАТУРА
1. Calhoun С. The University and the Public Good // Thesis Eleven, number 84, SAGE Publications. February 2006. — p. 7-43. (русский перевод: Калхун К. Университет и общественное благо // Полярная звезда, 15 октября 2007. - режим доступу: http://zvezda.ru/prn_612.htm).
2. Chang C., Denning P. J. (chairs) et al. Computing Curricula 2001: Curriculum Guidelines for Undergraduate Degree Programs in Computer Science / A volume of the Computing Curricula Series — IEEE CS Press, ACM Press, 2001. — 240 p.
3. Le Blanc R., Sobel A. (chairs) et al. Software Engineering 2004: Curriculum guidelines for undergraduate degree programs in software engineering / A volume of the Computing Curricula Series — IEEE CS Press, ACM Press, 2004. — 129 p.
4. Soldan D. (chair) et al. Computer Engineering 2004: Curriculum guidelines for undergraduate degree programs in computer engineering / A volume of the Computing Curricula Series. — IEEE CS Press, ACM Press, 2004. — 160 p.
5. Shackelford (chair) et al. Computing Curricula 2005: The Overview Report / A volume of the Computing Curricula Series. — IEEE CS Press, ACM Press, 2006. — 62 p.
6. Quality Assurance Agency for Higher Education. A report on benchmark levels for computing / Gloucester, England: Southgate, 2000. — 18 p.
7. Quality Assurance Agency for Higher Education. A report on benchmark levels for computing / Gloucester, England: Southgate, 2007. — 31 p.
8. Сейдаметова З. С. Подготовка инженеров-программистов по специальности «Информатика» : Монография. — Симферополь: Крымучпедгиз, 2007. — 480 с.
9. CS 2001 Interim Review Contents. — режим доступу: http://wiki.acm.org/cs2001/index.php
10. Wing J. M. Computational Thinking // Communications of the ACM, Viewpoint, 49 (3), 2006. — pp. 33-35.
11. Wing J.M. Five Deep Questions in Computing // Communications of the ACM, 51 (2), 2008. — pp. 58-60.
Серий СЕМЕР1КОВ
ФУНД1ЮВАННЯ ЗМ1СТУ НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВА ФУНДАМЕНТАЛ1ЗАЩ1 1НФОРМАТИЧНО1 ОСВ1ТИ
У cmammi розглянуто мкце фундЮвання змасту навчання в модифтацп методичног системы на-вчання тформатичних дисциплт на основi концепцИ фундаменталгзацИ. Встановлено зв 'язок фундЮвання та стабтзацИзмкту, визначено шляхи та умови ефективностi фундЮвання.
Постановка проблеми. Шдготовка вчителш шформатики та iнженерiв-програмiстiв за суттю е профеийною освгтою, проте в сучасних соцiально-економiчних умовах показником ви-соко! сощально! захищеност е не вузька профЫзащя, а мобшьшсть, набути яко! може лише широко освiчена людина, здатна гнучко реагувати на зм^ технологш. Вузькопрофесшна шдготовка поступово вимиваеться iз системи вищо! освгти, переходячи у сферу професшно-техшчно! освгти та виробництва. Яскравим проявом вказано! тенденцп е заходи Мгтстерства освгти та науки Укра!ни, спрямоваш на фундаменталiзацiю вищо! освгти, зближення педагопч-но! та класично! ушверситетсько! освгти. Усунення кнуючого протирiччя мiж сощальним за-мовленням сустльства, ушверсальшстю фундаментально! тдготовки, з одного боку, та кную-чою теорiею i практикою навчання, з шшого, е сустльно значущою проблемою.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Г. О. Широких [9] видшяе два аспекти розв'язання проблеми фундаменталiзацi! предметно! тдготовки вчителя шформатики: внутрь шньопредметний (спрямований на застосування формальних метсдав i вщповвдного математич-ного апарата) та мiжпредметний (спрямований на педагопчну штегращю, подолання розриву
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
71
мiж знаннями, отриманими студентами при вивченш рiзних навчальних дисциплш за рахунок icTOTHoro розвитку мiжпредметних зв'язкв).
Т. В. Мшькович, аналiзуючи тенденцп фундаменталiзацп шкiльнoгo курсу шформатики у Poci!, пропонуе шляхи штеграцп теоретично1 iнфoрматики та iнфoрмацiйних технологш засо-бами комп'ютерного моделювання [3]. Представники пермсько! школи дидактики шформатики серед заcoбiв фундамеш^зацп шкiльнoгo курсу шформатики видшяють [6]: а) побудову курсу шформатики на ocнoвi модельного тдходу; б) вивчення системного аналiзу, метoдiв прийняття рiшень в умовах невизначенocтi.
У звiтi об'еднано! комки ACM та IEEE Computer Science 2001 року зазначаеться, що студента повинш володгта фундаментальними знаннями, яю допоможуть !м виробляти нoвi необ-хiднi навички в мiру того, як евoлюцioнуе область [5, 62]. Для досягнення ще! мети пропону-еться: а) застосовувати методику викладання, яка стимулюе cтудентiв мислити незалежно; б) навчати студенлв на творчих задачах та вправах, що розвивають !хню iнiцiативнicть; в) застосовувати методично узгоджеш теoретичнi та практичш курси, що забезпечуе стабшьшсть закрiплення матерiалу; г) ознайомлювати студенлв зi cтратегiями оновлення сво!х знань; д) пе-реконувати cтудентiв у необхвдноста продовження прoфеciйнoгo розвитку та самовдосконален-ня протягом усього життя [5, 64-65].
У якocтi фундаментальних концепцш шформатики цей документ визначае спшьш ще!, iнварiантнi по ввдношенню до виробник1в ПЗ, конкретних програмних пакетiв та вузькоспеща-лiзoваних вмшь, наводячи в якocтi прикладiв теорто алгoритмiв, архiтектуру ЕОМ, способи по-дання шформацп, моделювання та ш [5, 68].
Формулювання цiлей статть Фундаменталiзацiя шформатично! ocвiти впливае на вм компоненти методично! системи навчання iнфoрматичних диcциплiн: цiлi, змicт, форми, мето-ди, засоби навчання. Метою статл е розгляд прoвiднoгo напрямку модифжацп методично! системи навчання шформатичних диcциплiн — фундЮвання 3Micmy навчання: надання йому влас-тивостей cтiйкocтi, cтабiльнocтi, збережуванocтi, тривалocтi.
Виклад основного матерiалу. На нашу думку, досягнення цЫ фундамеш^зацп шфор-матично! ocвiти можливе через oрганiзoвану цшеспрямовану педагoгiчну дiяльнicть, яка забезпечуе реалiзацiю наступних функций фундамеш^зацп освгта:
• опанування метoдoлoгiчнo важливими та iнварiантними знаннями, що мають довгий термiн життя, неoбхiдними для професшно! дiяльнocтi фахiвця в галузi шформацш-них технoлoгiй (методологiчна функщя);
• тюний зв'язок шформатично! ocвiти з професшною практичною дiяльнicтю (профе-сiйно-орieнтовна функщя);
• розвиток творчо! i тзнавально! активнocтi та cамocтiйнocтi (розвивальна функщя);
• розвиток методичних систем навчання iнфoрматичних дисциплш з урахуванням перспектив розвитку «економжи знань» та iнфoрмацiйнoгo cуcпiльcтва (прогностична функщя);
• системшсть засвоення шформатичних дисциплш на ocнoвi глибокого розумшня су-часних проблем iнфoрматики (ттегративна функщя).
За В. Д. Шадриковим, професшна cпрямoванicть формуеться у мотивацшнш cферi та яв-ляе собою «систему мoтивiв, що спонукають професюнала до виконання прoфеciйних задач та задач професшного розвитку. У якост мoтивiв виступають потреби, iнтереcи, установки, пере-конання, iдеали та шпй пcихoлoгiчнi утворення людини. Головна !х ocoбливicть полягае в тому, що вони... реалiзуютьcя в прoцеci виконання професшно! дiяльнocтi чи розв'язання задач професшного розвитку» [1, 177].
В. О. Сластьонш вважае, що профеийна спрямовашсть ocoбиcтocтi, «представляючи собою вибiркoве вiднoшення до дшсносл та iерархiчну систему мoтивiв,... пробуджуе та мобшь зуе прихoванi сили людини, сприяе формуванню у не! ввдповвдних здiбнocтей, прoфеciйнo важ-ливих особливостей мислення, вoлi, емощй, характеру» [8, 8].
У навчальному процеи вищо! школи прoфеciйна cпрямoванicть навчання виступае як ос-новний принцип, що дозволяе розв'язати прoтирiччя мiж теоретичним характером виучуваних дисциплш та необхвдшстю практичного застосування знань у професшнш дiяльнocтi.
72
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
1нтегративна функцiя фундаменталiзацiï шформатичжй освгти, що реалiзуе принцип системности передбачае таке об'еднання фундаментальжй та варiативноï частин 3MicTy шформа-тичних дисциплш, яке формуе нову яюсть майбутнього спецiалiста — професiоналiзм, що стае основою професiйно-орiентовноï функцп. Також системнiсть е необхiдною умовою реалiзацiï принципу науковоста, що реалiзуеться методологiчною функцiею та створюе умови для реаль зацiï розвивальноï функцп.
Професiйно-орiентовна функцiя фундаменталiзацiï iнформатичноï освгти, введена пiд впливом iдей Г. О. Михалша, мае наступнi структурш компоненти: щльовий, змiстовий, техно-лопчний та пiдсумковий.
Враховуючи, що головною метою шформатичжй пiдготовки студентiв е формування професiйних iнформатичних компетентностей, основою цiльовоï компоненти обрано суспiльне замовлення, державнi стандарти вищоï освiти та особистий вибiр студента. Змiстова компонента мктить специфiчну iнформатичну теорж>, що вiдображае професiоналiзацiю обраноï спеща-льностi. Технологiчна компонента здiйснюе вiдбiр засобiв, форм та методiв реалiзацiï задачi фундаменталiзацiï iнформатичноï освiти. Шдсумкова компонента для методичноï системи навчання е дiагностичною та вказуе на рiвень сформованостi професiйних шформатичних компетентностей студентiв.
Змiст навчання е тим стержнем, який з'еднуе всi складовi системи освiти, визначаючи ïx-ню послiдовнiсть та наступшсть. При формуваннi змiсту важливо встановити баланс мiж фун-даментальнiстю та професшною спрямованiстю iнформатичноï пiдготовки, реалiзувавши видь лений Г. О. Михалшим принцип диференцiйованоï фундаментальностi [4]. Як зазначае Г. О. Михалш, педагопчний процес пiдготовки потрiбно розглядати як формування цЫсжй системи професшжй дiяльностi майбутнього педагога в напрямку ввдповвдноста професiйному стандарту педагогiчноï дiяльностi. Для iнформатичноï освiти цей процес може бути роздшений на три етапи:
I — етап професюнальзацй. На цьому етат формуються базовi предметнi знання й умш-ня, призначенi для набуття базових iнформатичниx компетентностей (при шдготовщ iнженерiв-програмiстiв) та узагальнення базових навчальних елеменпв шкiльного предмета (при шдготовщ вчш^в iнформатики).
II — етап фундаментал1заци. На цьому етат здшснюеться глибоке теоретичне узагальнення знань та вмiнь, набутих на попередньому етапi.
III — етап технологiзацiï. На цьому етат ввдбуваеться включення професiоналiзованого та фундаменталiзованого знання в структуру професiйноï дiяльностi як засiб самореалiзацiï фа-хГвця в галузi iнформацiйниx теxнологiй.
Автори [1] визначають фундЮвання як «процес становлення особистост педагога в ож^ на поетапне розширення й поглиблення якостей особистостi школяра, необxiдне й достатне для теоретичного узагальнення шшльжи освгти, у напрямку розвитку мислення, особистiсниx i професiйниx якостей майбутнього педагога». За своею основою, принцип фундтовання е дiале-ктичним. Так, В. Д. Шадриковим пропонуеться стралеждабна схема моделювання базових знань, ум1нь, навичок предметноï тдготовки студентiв. Концепщя фундiювання припускае роз-гортання в процес предметноï тдготовки студентiв наступних двох компонента:
• визначення, аналiз i меxанiзми реалiзацiï змсту р1втв базових навчальних елементiв i видГв дГяльносп (знання, умшня, навички, математичт методи, iдеï, алгоритми й про-цедури, зм^тста лiнiï, характеристики особиспсного досвщу);
• визначення й реалiзацiя теxнологiï фундiювання з урахуванням проектування шдивь дуальних освгттх траекторiй i розвитку самостшносп студеппв як основи конкурен-тоздатностi на ринку пращ (мехатзми керування пiзнавальною й творчою дГяльшстю студеппв, блоки формування професшжй мотивацiï в освоеннi базових навчальних елеменпв i вид1в дшльноста, варiативнiсть способ1в розв'язання навчальних завдань).
Ключовим у концепцiï фундговання е принцип наскрiзноï ттеграци навчальних дисциплш (навчальноï iнформацiï) на осжга формування шформатичних компетенцш (унiверсальниx i профеСйних). Показником iнтегративностi навчальних дисциплш служить наступшсть у розго-ртаннi навчального змкту й структури навчальних дисциплш на осжш фундаментальних кон-цепцш iнформатики.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
73
На думку С. А. Ракова, цшшсть фундЮвання 3Micmy навчальжй дисциплiни полягае в пе-реходi вiд навчального елемента (унiверсальноï навчальжй д1п) на piBHi «даних» до його глибо-кого теоретичного узагальнення на рiвнi «сутносп» для навчального процесу у BH3i та в май-бутнiй професiйнiй дiяльностi. Саме тому фундтовання змiсту навчальноï дисцигшни дозволяе визначити стiйке (iнварiантне) ядро ïï змiсту, а фундаментальнiсть може бути досягнута, якщо в зтсп навчання чiтко виокремленi фундаментальнi основи навчального предмета, що ввдповь дають фундаментальним основам предметноï областi.
СтабЫзащя ядра навчальних курсiв на осжга вiдокремлення ïx фундаментальноï складо-воï вiд теxнологiчноï е одним з найбшьш перспективних напрямкiв фундаменталiзацiï шформатичних дисциплш. Усталення змiсту та засобiв навчання iнформатики через iнварiантнiсть ввд-носно операцiйноï системи, мови програмування: сприяе пiдвищенню р1вня теоретичжй тдго-товки та формуе компетентности необxiднi для опанування сучасних шформацшних техноло-гш; реалiзуе взаемозв'язок рiзниx пiдxодiв (системного, дiяльнiсного та ш), мiжпредметну ш-теграцiю та застосування методiв сумiжниx наук (математики, фiзики, фiлософiï, природознав-ства); надае широю можливостi вибору апаратних та програмних засобiв навчання шформатич-них дисциплш, знижуючи ïx вартiсть за рахунок використання лiцензiйно чистого, вiльно по-ширюваного, локалiзованого програмного забезпечення; дозволяе створити стабшьт тдручни-ки [7].
Фундтовання змiсту iнформатичниx дисциплiн характеризуемся наступним компонент-ним складом:
1. Освоення сучасних галузей науки на осжга виявлення генезису базових навчальних елементiв i способiв дiяльностi.
2. Наступнiсть змютових лiнiй ВНЗ-х курсiв iнформатики й варiативнiсть способiв розв'язання навчальних та практичних завдань на рiвнi мiждисциплiнарноï взаемодiï.
3. Створення умов (психолопчних, педагогiчниx, органiзацiйно-методичниx, матерiаль-но-теxнiчниx) для розвитку креативности пошуковоï й творчоï активностi студентiв у розв'язаннi навчальних i професiйно-орiентованиx завдань.
У фундтованш змiсту навчального предмета в контекста професiйно-орiентовноï функцiï фундаменталiзацiï iнформатичноï освгти простежуються три лiнiï:
• визначення змiсту навчального предмета, виходячи з його особливостей: вiдбiр, структура, етапи вивчення, iнтегративнi знання, стввщношення фундаментальноï та тех-нологiчноï складових тощо;
• наступностi й змкту теоретичного узагальнення базових навчальних елеменпв: поси-лення прикладного й дiяльнiсного компоненпв навчання предмета, модульний принцип розгортання змiсту навчального предмету й т. п.;
• психолопчних i педагопчних особливостей сприйняття, засвоення, подання, застосування, аналiзу й синтезу навчального матерiалу суб'ектом навчання: наочне моделювання, iмiтацiйне моделювання, структурний аналiз базових навчальних елеменпв, посилення евристичного й гуманiтарного компонента, розвиток iнтелектуальниx i особистiсниx характеристик, варiативнiсть розв'язання навчальних завдань i т. п. [2].
Ефективтсть опанування шформатичних дисциплш на осжга концепцп фундтовання змiсту може бути визначена через:
а) рiвень засвоення базового знання (професшно-предметний pieeHb);
б) р1вень засвоення фундаментального знання (фундаментальний рiвень)^;
в) рiвень розвитку загальнонавчальних i професшних умiнь, творчоï активностi студенлв (загальнопрофесшний рiвень)^;
г) рiвень розвитку особисткних якостей та iнтересiв студенлв (штелектуальна, мотива-цiйна оцiнка рис особистоста) (рiвень самореалiзацi{)^;
д) рiвень професiйноï iдентичностi особистост (професiйна самооцшка, задоволенiсть професiею, взаеминами, р1вень тривожност й т.п.);
е) рiвень соцiалiзацiï та взаемодп в процесi професшжй дiяльностi.
74
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Висновки.
1. Досягнення цЫ фундаменталiзацiï iнформатичноï освгти можливе через оргашзовану цiлеспрямовану педагогiчну дГяльтсть, яка забезпечуе реалiзацiю методологiчноï, професшно-орiентовноï, розвивальноï, прогностичноï та iнтегративноï функцш.
2. Ключовим у концепцiï фундГювання е принцип наскрiзноï iнтеграцiï навчальних дисциплш на осжга формування шформатичних компетенцш. Показником iнтегративностi навчальних дисциплш служить наступшсть у розгортанш навчального змкту й структури навчальних дисциплш на осжга фундаментальних концепцiй iнформатики.
3. Фундгювання змюту навчальноï дисциплГни дозволяе визначити стшке (iнварiантне) ядро ïï змкту, а фундаментальнiсть може бути досягнута, якщо в змют навчання чГтко виокре-мленi фундаментальнi основи навчального предмета, яю вiдповiдають фундаментальним основам предметно1 областi.
4. СтабЫзащя ядра змюту та засобiв навчання шформатики через iнварiантнiсть вщносно операцшно1 системи та мови програмування сприяе пiдвищенню рГвня теоретичноï тдготовки, реалiзуе мiжпредметну iнтеграцiю, надае широк можливост вибору апаратних та програмних засобiв навчання iнформатичниx дисциплш, знижуючи ïx вартiсть за рахунок використання ль цензiйно чистого, вшьно поширюваного, локалiзованого програмного забезпечення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьев В. В., Поваренков Ю. П., Смирнов Е. И., Шадриков В. Д. Профессионализация предметной подготовки учителя математики в педагогическом вузе. — Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2000. — 389 с.
2. Буракова Г. Ю. О проблеме профессионализации в обучении математике студентов педвузов // Ярославский педагогический вестник. — 2002. — №»3 (32).
3. Минькович Т. В. Обучение компьютерным технологиям с позиции решения сквозных проблем информатики // Матер. XI Междунар. конф.-выставки «ИТО — 2001». — М., 2001.
4. Михалш Г. О. Професшна шдготовка вчителя математики у процес навчання математичного аналГ-зу. — К.: ДШТТ, 2003. — 320 с.
5. Рекомендации по преподаванию информатики в университетах: Пер. с англ. — СПб., 2002. — 188 с.
6. Семакин И. Г., Хеннер Е. К. Информатика в школе гуманитарного профиля // Матер. XI Межд. конф.-выставки «ИТО — 2001». — М., 2001.
7. Семержов С. О. Стабтзащя курсГв шформатики як засГб фундаменталГзаци шформатично'1 освГти // Рщна школа. — 2008. — №5. — С. 11-12.
8. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. — М.: Просвещение, 1976. — 160 с.
9. Широких А. А. Методическая система подготовки учителя информатики по основам искусственного интеллекта: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Пермский гос. пед. ун-т — Омск, 2007. — 23 с.
Людмила СИДОРЧУК
ФОРМУВАННЯ EPrOHOMI4HOÏ КУЛЬТУРИ ЯК МЕХАН1ЗМУ ОСОБИСТ1СНО ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Суттсть людини полягае в постшному розвитку як тдив1да, особистост1, суб'екта д1яльност1 та тдив1дуальност1. Сенс тдвищення профестного рЬвня ергономгчног культури фахЬвця — сформувати палШру професшно значущих властивостей i якостей особистост1 та зробити процес самовдоскона-лення суттстю всього ïï подальшого професюнального життя.
Постановка проблеми. !нтегращя Укра1ни в загальноевропейський освгтнш простГр де-далГ бшьш рГшуче висувае у центр вгтчизняно! системи освгти i виховання прюритет людсько! особистостг Складшсть i неоднозначшсть змш, яю ввдбуваються у нашому сустльствг став-лять учителя перед необхвдтстю цштсного самовизначення, вимагають ввд нього реалГзацл демократичних i гумашстичних принцитв у педагопчнш дГяльноста, тдвищення рГвня його профеСйно! тдготовки. Це потребуе переходу ввд типових педагопчних технологш навчання до креативних, творчих, особисткно орГентованих.
Науков1 записки. Серш: Педагоггка. — 2008. — №8
75
