CC BY
38ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ АДАПТИВНІЙ ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ В УМОВАХ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Яшна О.П.
Національний педагогічний інститут імені Н.П.
Драгоманова
Анотація. В статті розглянуто існуючу модель організації адаптивної фізичної культури в умовах центрів соціальної реабілітації. Висвітлено теоретичні і практичні основи організації навчання, виходячи із особливостей функціонування реабілітаційних установ, співпраці фахівців з фізичної реабілітації і родини, що виховує дитину з вадами в розвитку. Визначено основи доцільної організації навчання засобами адаптивної фізичної культури.
Ключові слова: відновлення, навчання, модель організації, родина, фахівець з фізичної реабілітації
Аннотация. Яшна О.П. Основы организации обучения детей адаптивной физической культуре в условиях центров социальной реабилитации. В статье рассмотрено существующую модель организации адаптивной физической культуры в условиях центров социальной реабилитации. Освещено теоретические и практические основы организации обучения, исходя из особенностей функционирования реабилитационных организаций, совместной работы специалистов по физической реабилитации и семьи, которая воспитывает ребенка с отклонениями в развитии. Определены основы целесообразной организации обучения средствами адаптивной физической культуры.
Ключевые слова: восстановление, обучение, модель организации, семья, специалист по физической реабилитации. Annotation. Yashna O.P. Fundamentals of organization of children education to adaptive physical training in conditions of the centers of a social aftertreatment. In the article the existent model of organization of adaptive physical culture is considered in the conditions of centers of social rehabilitation. Theoretical and practical bases of organization of teaching are lighted up, coming from the features of functioning of rehabilitation organizations, joint work specialists on a physical rehabilitation and family which educates a child with rejections in development. Bases of expedient organization of teaching of adaptive physical culture facilities are certain.
Keywords: renewal, teaching, model of organization, family, specialist on a physical rehabilitation.
Вступ.
Проблема дитячої інвалідності в нашій країні є однією з найактуальніших. Дітьми, що мають вади в розвитку, опікуються, поряд із іншими установами, центри соціальної реабілітації. Їх діяльність передбачає комплексний підхід до відновлення і корекції, навчання і виховання засобами педагогічних, психологічних, медичних і соціальних технологій [7, 10].
Соціальний запит ставить перед діячами медицини, освіти і інших галузей завдання розвитку повносправної особистості. Сучасні наукові погляди і новітні педагогічні технології вбачають в
© Яшна О.П., 2009
дитині з вадами в розвитку, як об’єкт так і суб’єкт педагогічної діяльності. Це сприяє корінної зміни моделі її відновлення і навчання [1, 8].
Адаптивна фізична культура (АФК) займає особливе місце у структурі реабілітаційних заходів, тому що за специфікою своєї дії справляє вплив не лише на фізичний і психічний стан дитини, але й на розширення її соціального досвіду.
Обґрунтування основ організації проведення занять з АФК в центрах соціальної реабілітації, на наш погляд, сприятиме доцільній організації праці фахівців з фізичної реабілітації, а також допоможе родині у вихованні дитини засобами АФК в домашніх умовах.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - обґрунтувати основи організації навчання дітей адаптивній фізичній культурі в умовах центрів соціальної реабілітації.
1. Дослідити існуючу модель організації реабілітації і навчання дітей з вадами в розвитку засобами АФК на базі центрів соціальної реабілітації.
2. Визначити теоретичні і практичні засади організації навчання дітей адаптивній фізичній культурі в умовах центрів соціальної реабілітації.
3. Визначити доцільну структуру основ організації навчання і відновлення дітей засобами АФК в умовах центрів соціальної реабілітації України.
Результати дослідження.
Проведене нами опитування фахівців і керівників 36 центрів реабілітації України, спостереження за проведенням занять з фізичної реабілітації на базі 5 центрів реабілітації [9, 10], опитування 53 батьків, що виховують дітей з психофізичними вадами, а також аналіз наукової літератури виявили наступні особливості існуючої моделі організації навчання дітей АФК в умовах центрів соціальної реабілітації.
Відновлення дітей з вадами в розвитку має переважно медичний характер, а безпосередня реабілітація і соціальна адаптація реалізуються під час індивідуальних занять [9, 10]. Це пов’язано, по-перше, із усталеним сприйманням дитини з вадами в розвитку, як пацієнта медичних установ. По-друге, фактичною відсутністю програмного і методичного забезпечення навчальних занять. По-третє, недостатньою компетентністю фахівців, що займаються корекційним навчанням в реабілітаційних установах (психологів, педагогів, соціальних працівників і т.п.). По-четверте, непоінформованістю батьків про низку необхідних заходів відновлення і навчання їх дитини.
Не сформованість суспільної думки щодо потенціалу розвитку дітей з психофізичними вадами, вимушене змінення умов їх життя (відсутність цілеспрямованого навчання і виховання, ізольованість від товариства однолітків і суспільства в цілому), гіперопіка з боку батьків призводять до зниження
психофізичних і соціальних якостей цієї категорії дітей. Останнє призводить до того, що діти з психофізичним вадами на 2-3 роки відстають від норми загального розвитку [8].
В ролі посередника між суспільством і родиною, що виховує «особливу» дитину виступає центр соціальної реабілітації. Затверджена від 8 жовтня 2007 р. N° 623 форма Індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда передбачає серед інших засобів навчання і відновлення адаптивну фізичну культуру, у вигляді фізичної і фізкультурно-спортивної реабілітації [6].
Адаптивна фізична культура розглядається як частина загальної культури, підсистема фізичної культури, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на задоволення потреби осіб, що мають відхилення у стані здоров’я у руховій активності, відновленні, зміцненні й підтриманні здоров’я, особистого розвитку, самореалізації фізичних і духовних сил з метою покращення якості життя, соціалізації та інтеграції у суспільство [8].
За рахунок різноманітних видів АФК має широкий спектр впливу на особистість дитини. Кожний вид адаптивної фізичної культури має своє значення: адаптивне фізичне виховання призначено для формування базових основ фізичної освіти; адаптивна рухова рекреація - для оздоровчого дозвілля, активного відпочинку, ігор, спілкування; адаптивний спорт - для вдосконалення і реалізації фізичних, психічних, емоційно-вольових здібностей; фізична реабілітація - для лікування, відновлення і компенсації втрачених можливостей. Бегідова Т.П. ще розглядає креативні (художньо-музикальні) тілесно-ориєнтувальні практики АФК і екстремальні види рухової діяльності. Всі ці види АФК тісно зв’язані між собою [1, 8].
Аспект реабілітації засобами АФК включає відновлення, корекцію і компенсацію втрачених і порушених функцій у процесі навчання, виховання і розвитку.
Навчання адаптивній фізичній культурі полягає у засвоєнні соціального досвіду спеціальними методами, що враховують недоліки психічного і фізичного розвитку дитини. Корекційний розвиток припускає подолання недоліків розумового і фізичного розвитку, вдосконалення фізичних і психічних функцій, спираючись на збереженні сенсорні функції відбувається розвиток нейродинамічних механізмів компенсації дефекту [2].
Концепція особистості Мясіщева В.Н., (підтверджена у дослідженнях Бодалева А.А., Вацлавік П.І., Платонова К.К. і ін.) розуміє людину як єдину біо-психо-соціальну систему. На думку Корневої Є.Н., якість соціальності людини залишається незмінною протягом всього життя. Змінюються лише форми її взаємодії із соціумом і міра відповідності очікуванням і вимогам останнього. Таким чином, соціалізація дитини полягає не в збільшенні міри її соціальності, а в зміненні форм її взаємодії із соціальним оточенням і механізмів реалізації цієї взаємодії [3, 5].
Саме адаптивна фізична культура, є таким соціальним явищем, яке відповідає всім вимогам впливу на розвиток особистість, як цілісної системи.
Керівники центрів і фахівці з фізичної реабілітації є безпосередніми гарантами практичної реалізації Індивідуальної програми реабілітації. Їх робота полягає у доцільному плануванні, практичній організації, контролі вирішення завдань на заняттях, корекції їх організації в залежності від отриманих результатів.
Виходячи із вище сказаного, значущим в організації навчання дітей АФК в умовах центрів соціальної реабілітації є побудова індивідуального і групового плану навчально-відновлювальної роботи за рядом чинників. На прикладі двох центрів реабілітації України, нами було визначено, що особливість навчання засобами АФК полягає в наданні послуг дітям різних категорій за нозологією, віком (рис. 1-4), ступенем важкості і структурою відхилення, часом його виникнення, причинами і характером перебігу захворювання, медичним прогнозом, наявності супутніх захворювань і вторинних відхилень, станом соматичного здоров’я, рівнем фізичного розвитку і фізичної підготовки та іншим якостям.
Одним із завдань, які ставить наша держава перед центрами реабілітації, є соціалізація дітей з вадами в розвитку, яка, на нашу думку, не може реалізуватися без застосування спеціальних технологій і методик навчання дітей в колективі.
Так, згідно нормативним документам [7] центри соціальної реабілітації обслуговують дітей і підлітків у віці до 18 років. У цей період відбувається фізичний і психічний розвиток дитини, формування її особистості, соціалізація і інтеграція в суспільство. В той же час дитячий вік підрозділяється на ряд періодів, що мають свою специфіку, яку також необхідно враховувати при формуванні плану навчання. Для кожного вікового періоду характерні певні якісні характеристики психічного розвитку і провідні види діяльності, тому важливим є розглядання контингенту дітей з точку зору педагогічної періодизації.
Не менш значущим етапом, в роботі фахівців центру, є робота з родиною, що виховує дитину з психофізичною вадою. Оскільки саме в сімейному контексті формуються основи особистості дитини. Так, Ляшенко В.І., у своєму дослідженні зазначив, що батьки можуть займати наступні позиції у процесі відновлення дитини: енергійну, пасивну
Старший шкільний вік - 22,2%
Середній шкільний вік - 27,8%
Хлопці
А
Дівчата
Дошкільний Старший
вік - 20,4%
Молодший шкільний вік - 29,6%
шкільний вік - 20%
Середній шкільний вік - 40%
Б
Дошкільний вік - 20%
Молодший шкільний вік - 20%
Рис. 1. (А, Б) - Педагогічна періодизація дітей за віком на заняттях АФК (Мелітопольський центр
реабілітації і соціальної адаптації)
Старший шкільний вік - 13,3%
Середній шкільний вік - 23,3%
Хлопці
А
Дошкільний вік - 23,3%
Молодший шкільний вік - 40%
Старший шкільний вік - 17,4%
Дівчата
Середній шкільний вік - 39,1%
Б
Дошкільний вік - 13%
Молодший шкільний вік - 30,4%
Рис. 2. (А, Б) - Педагогічна періодизація дітей за віком на заняттях АФК (Центр соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями «ІРИДА» м. Київ)
Хлопці
Розумова відсталість - 3,7% ЗПР 1,9%
Порушення ОРА - 9,3%
Порушення органів слуху - 1,9%
Порушення органів зору - 11,0%
Враження ЦНС і ПНС - 53,7%
Ракові
захворювання - 3,7%
Ззахворювання внутрішніх органів- 13,0%
Інші захворювання - 1,9%
А
в тому числі сполучені захворювання -7,4%
Дівчата
ЗПР - 2,0%
Розумова відсталість - 2,0%
Порушення ОРА - 8,0%
Порушення органів
слуху - 6,0%
Порушення органів зору - 4,0%
Враження ЦНС і ПНС - 52,0%
Ракові захворювання - 2,0%
Ззахворювання внутрішніх органів- 18,0%
Інші захворювання
- 6,0%
в тому числі сполучені захворювання -8%
Б
Рис. 3.(А, Б) - Диференціація дітей за захворюванням і статтю, що відвідували заняття з АФК (Мелітопольський центр реабілітації і соціальної адаптації інвалідів)
або байдужу, агресивну, пристосувальну [4]. Робота з дитиною має починатися із вивчення її сім’ї і найближчого оточення, умов життя, особливостей виховання і навчання поза центром. План роботи з дитиною має передбачати активне залучення сім’ї до процесу навчання і відновлення засобами адаптивної фізичної культури. Практично реалізувати включення батьків можливо на заняттях під керівництвом досвідченого фахівця. Заняття за участю батьків доцільно будувати за наступною схемою: надання інформації щодо особливостей і перспектив розвитку дитини, складання поряд із батьками плану доцільного впливу на психофізичний і соціальний розвиток дитини у центрі і за його межами, проведення реабілітаційних і фізкультурно-оздоровчих занять за участю батьків, контролювати досягнення сумісно поставлених цілей щодо розвитку дитини, корегувати і змінювати спрямування дії фізичних вправ в залежності від досягнутого результату.
Висновки.
Отже, проведений аналіз, синтез і узагальнення теоретичних і практичних фактів свідчить, що ефективність проведення занять з АФК в умовах центру реабілітації полягає у:
- забезпеченні нормативно-правового,
матеріально-технічного, програмно-методичного
поля занять;
- вивченні характеристик особистості дитини (віку, статі, нозології, індивідуальних потреб, інтересів, нахилів і т.п.);
- плануванні і проведенні групових занять для дітей з різними вадами в розвитку;
- вивченні матеріальних, духовних, культурно-побутових і інших характеристик кожної родини, а також визначення установок батьків щодо навчання і відновлення дитини засобами АФК. Активного залучення родини до співпраці по відновленню і навчанню дитини засобами АФК;
- знанні і доцільному застосовувані різнома-
Хлопці
ЗПР - 3,3% Ззахворювання Порушення внутрішніх органів- 16,7%
органів зору - 10,0%
' Інші захворювання - 6,7%
Враження ЦНС і ПНС - 63,3%
в тому числі сполучені захворювання -23%
А
Дівчата
Психічні порушення - 8,7%
Порушення ОРА - 8,7%
Порушення органів зору - 4,3%
Ззахворювання внутрішніх органів- 21,7%
Інші захворювання - 13,0%
в тому числі сполучені захворювання -17,4%
Враження ЦНС і ПНС - 43,5%
Б
Рис. 4. (А, Б) - Диференціація дітей за захворюванням і статтю, що відвідували заняття з АФК (Центр соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями «ІРИДА» м. Київ)
нітних видів, методів, прийомів, підходів, технології АФК з урахування всебічного впливу на дитину, як об’єкт і суб’єкт реабілітаційного процесу.
Напрямки подальшого дослідження. Розробка програми навчання і відновлення засобами АФК дітей в домашніх умовах із батьками.
Література
1. Бегидова Т.П. Основы адаптивной физической культуры: Учебн. пособие. - М.: Физкультура и Спорт, 2007. - 192 с.
2. Быкова О.Е. Специфика разработки индивидуальных программ реабилитации детей-инвалидов // Вестник филиала российского государственного социального университета в г. Красноярске. - Красноярск. - 2006.
3. Корнеева Е.Н. Взгляд на социализацию с точки зрения возрастной психологии // Ярославский педагогический вестник. 1996. - № 2. - С.17-23.
4. Ляшенко В.І. Формування життєвої компетентності дітей-інвалідів у центра ранньої соціальної реабілітації: Дис... канд.пед. наук. - Херсон, 2004. - 277 с.
5. Манухина Н.М. Социальная дезадаптация пациентов с соматическими заболеваниями как объект психологической коррекции // Журнал практической психологии и психоанализа. Ежекварт. науч.-практ. журн. электр. публ. - 2003. - №3.
6. Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та порядку їх складання. Наказ МОЗ України 08.10.2007 № 623.
7. Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів: Наказ Мін. праці та соціальної політики України від 6 березня 2007 р., № 201/1 3468
8. Частные методики адаптивной физической культуры: Учебное пособие / Под ред. Л.В. Шапковой . - М.: Советский спорт, 2004. - 464 с.
9. Яшна О.П. Адаптивна фізична культура в процесі відновлення й навчання дітей в умовах центрів соціальної реабілітації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - № 10. - 2008. - С. 148-151.
10. Яшна О.П. Питання соціалізації дітей засобами адаптивної фізичної культури в умовах центрів соціальної реабілітації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - № 1. - 2009. - С. 148-151.
Надійшла до редакції 19.03.2009р.
