CC BY
172
УДК 316.612
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ФРЕЙМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ЛЮДЕЙ ПРО УСП1Х
1НСТРУМЕНТАМИ ЗАСОБ1В МАСОВО1 1НФОРМАЦ11
Проанал1зовано процеси фреймування уявлень людей про устх тструментами засоб1в масовог тформацп (ЗМ1). Показано, що в умовах тформацтного сустльства основными агентами фреймування сустльног св1домост1 стають аудюв1зуальт ЗМ1: телебачення та 1нтернет. Доведено, що фреймування уявлень людей про устх стае пол1структурним 7 динам1чним процесом, оскыьки його суб'ектами, генераторами та в1дправниками тформацтних потоюв виступають як власники ЗМ1, так 7 звичайм громадяни.
Ключовi слова: людина, сустльство, устх, фрейми, фреймування, засоби масовог тформацп, комунгкацгя.
© Маркозова О. О., 2014
Актуальтсть проблеми. Останн десятил^тя ХХ ст. вщзначилися активним розвитком засобiв масово! шформацп (ЗМ1), якг через застосування рiзноманiтних технологий ютотно впливають на формування та трансформатю суспшьно! свщомосп, у тому чист уявлення людей про устх та шляхи його досягнення. Суттсть цих впливiв перш за все полягае у змшГ ролi шформацп в сучасному свт, що виявляеться як у способах п передавання, так 1 у мехашзмах оперування шформацшними ресурсами. Зважаючи на те, що сьогодт в Укршт попереднi сощальш цiнностi та соцiальнi орiентири зруйновано, а iснуючi мають мозшчний та фрагментарний характер, основним агентом формування уявлень людей про устх стають рiзноманiтнi ЗМ1, до яких належать телебачення, 1нтернет, радю, преса тощо. У зв'язку iз цим актуальною постае проблема аналiзу фреймування уявлень людей про устх ЗМ1, бо вщ того, яким чином цей ресурс буде застосований, значною мiрою залежить не тiльки самореалiзацiя особистосп, а й напрямок розвитку сустльства в цшому.
Аналiз останнгх джерел i публЫацш. Незважаючи на значний науковий штерес до проблем, пов'язаних з шформатизатею суспiльства [1-3], рiзних аспектiв фрейм-аналiзу [4-6], а також до вивчення феномену устху людини [7-10], аналiз впливу ЗМ1 через цшеспрямоване фреймування смислiв, якi безпосередньо позначаються на цiннiсних орiентацiях i мотивацп дiяльностi людей, спрямовано! на досягнення устху, е недостатньо вивченим. У зв'язку iз цим метою статп е аналiз процесiв фреймування уявлень людей про устх та шляхи його досягнення шструментами ЗМ1.
Вщомо, що соцiальна взаемодiя влаштована таким чином, що кожного разу, коли стар1 фрейми втрачають свою користсть i регулюючий вплив, з'являеться необхщтсть у формуваннi нових фреймiв життедiяльностi людини i суспiльства. Сотальш фрейми можуть виникати, функцiонувати та поширюватися природним чином як реактя на змiни, що вiдбуваються в сустльст, а можуть бути штучно сконструйованими сотальними структурами. У цьому разi вiдбуватиметься фреймування свiдомостi людей, тд яким дослiдники полiтичних i суспiльних рухiв Д. Яноу та М. Хультс розумiють те, «як саме потрiбно керувати суспiльним сприйняттям подiй i явищ, аби домагатися сво!х рiшень через цiлеспрямоване формування смисшв» [6, с. 92].
Виклад основного матерiалу. Одним iз дiевих iнструментiв динамiчного фреймування уявлень людей про устх в умовах шформацшного сустльства е ЗМ1. Рiч у тГм, що пiсля здобуття Украшою незалежност було зруйновано типовi уявлення громадян не тiльки про сотально-пол^ичш та економiчнi вiдносини, а й про мюце i роль людини в сустльста, критерп iндивiдуального i соцiального успiху, !х спiввiдношення та способи досягнення. Колишн фрейми бшьше не можуть адекватно пояснити сотальт подп, та й самi ситуацп змГнюються настiльки динамiчно, що людям стае досить складно самостшно осмислити
сутнють i засвогги новi цiнностi. Тому основним агентом пояснення того, «що тут вщбуваеться» (Г. Бейтсон), стають ЗМ1, якi в умовах шформатизацп суспiльства мають можливiсть значно штенсифшувати свiй вплив на всi сфери сошального життя через збiльшенi шформацшш потоки. Основою цього процесу е те, що з появою нових шформацшних технологiй вiдбулася низка якюних змiн у механiзмах створення, поширення та споживання шформацп. Iнтенсифiкацiя шформацшного потоку зростае за рахунок його надшвидкюного передавання; пiдвищуеться доступнiсть шформацп; змiнюються можливостi створення та обмшу iнформацiею i як наслiдок змшюються механiзми комушкацп в суспiльствi.
Комушкащя передбачае наявнiсть як мiнiмум чотирьох учасниюв цього процесу: суб'екта впливу, або суб'екта фреймування, яким можуть виступати окремi люди чи спшьносп; агента, який е вiдправником комушкативного повiдомлення, шформацп (ЗМ1, iнформацiйна система); повщомлення, тобто шформацп, що передаеться каналами зв'язку; об'екта впливу, адресата, одержувача шформацп.
Зрозумшо, що одне з основних питань полягае у тому, хто е суб'ектом впливу, або суб'ектом фреймування цшностей та орiентацii людей на досягнення устху. Зважаючи на те, що ми живемо не тшьки в шформацшному, а й в ринковому суспшьст, основними суб'ектами iнформацiйних повiдомлень стають власники ЗМ1. За цих умов державш структури, соцiальнi i пол^ичш сили, окремi особистостi, якi е реальними власниками ЗМ1, замовляють i контролюють iнформацiйну продукцiю та шформацшш послуги, а отже, стають ключовими суб'ектами фреймування свщомосп громадян. Але у той же час, якщо, наприклад, в СРСР единим власником уах ЗМ1 була держава i фреймування проводилося iз единого центру i за единим взiрцем, то сьогодш воно стае полiструктурним, оскшьки вплив на уявлення людей про устх спроможнi справляти не тшьки власники ЗМ1, а й переачш громадяни. Рiч у тiм, що в сучасному суспшьсга рух шформацп мае горизонтальний характер, i тому й вплив зростае у мiру того, як усе бiльше людей стають не тшьки одержувачами комушкативних повщомлень, а й генераторами та вщправниками iнформацiйних потокiв. Наприклад, користувачi 1нтернетом перетворюються на суб'ектiв комушкативного процесу, самостшних учасникiв фреймування свщомосп iнших людей, коли щодня виробляють шдивщуальну iнформацiйну продукцiю у виглядi текстiв, рисункiв, аудiо- i вiдеофайлiв та поширюють 1'х, розмiщуючи в мережь Таким чином, фреймування в сучасному соцiумi фактично перетворюеться на дiалог iнформацiя — осмислення — дiя. При цьому учасники комушкативно'1 взаемодп у будь-який момент можуть змшювати сво'1 ролi, стаючи то суб'ектом, то об'ектом. Вщповщно фреймування стае полютруктурним, мережевим, динамiчним, безперервним процесом. Тому дану модель фреймування ми вважаемо лопчним називати серфшгфреймуванням. Цим динамiзуеться процес створення та поширення фреймiв, оскiльки включае в нього людину як активного суб'екта формування уявлень про устх та шляхи його досягнення.
Що стосуеться агенпв комушкативних повщомлень, то найбшьш масовий i сильний вплив на формування уявлень людей про устх справляють аудiовiзуальнi ЗМ1: телебачення та 1нтернет. «Це пов'язано з "ефектом присутностi", оскiльки в органiчнiй едносп знаходяться звуко- i вiдеоряд, що забезпечуе створення бшьш мiцних зв'язюв з людьми, якi сприймають шформацш», — пiдкреслюе О. чернецька [2, с. 217].
Перетворення телебачення на основного агента фреймування уявлень людей про устх значною мiрою вщбуваеться завдяки безконтрольному збiльшенню потоку шформацп в сучасному свт. С. Барматова з цього приводу пише: «Сучасшсть насилу пiддаеться людському осмисленню. Швидюсть провокованих ЗМ1 реакцiй випереджае думку настшьки, що, наприклад, молодi члени сошуму волiють жити сьогоднiшнiм днем, вважаючи, що завтра буде вже "шша сучасшсть"» [11, с. 160]. Унаслщок того, що св^ переповнений розрiзненою, невпорядкованою iнформацiею, у людей формуються клшовють свiдомостi, бiполярне i хаотичне уявлення про iндивiдуальний i соцiальний успiх, яке активно пвдживлюе телебачення. За таких умов телебачення може досить легко
використовувати методи тдсвщомого впливу, коли ставлення людини до досягнення устху та його складових фреймуеться за допомогою рiзних технологш, що впроваджуються у телевiзiйнi програми i рекламу.
Телебачення також справляе сильний вплив на людей на основi методу асощацш. Цей метод базуеться на ретельному вiдборi i спецiальнiй компоновцi понять, яю викликають у людей позитивн або негативнi асощацл вiдносно подш, що висвiтлюються. Крiм того, телебачення проникае у сферу духовних повсякденних практик i справляе прямий вплив на формування особистосп, оскiльки використовуе шформащю у виглядi вже готових образiвфреймiв, якi пояснюють, як треба розум^и тi чи iншi поди сощального життя. «Мас-медiйнi технологи, — зазначае Й. Кунде, — пропонують споживачевi клши, бренди, образи, в яю необхiдно вiрити» [12, с. 112]. Отже, телебачення е досить дiевим шструментом фреймування суспшьно! сввдомосп, яке спроможне особливим чином «тдганяти» iнформацiю пiд необхiдний фрейм, перетворюючи його на загальноприйнятий. Сформувавши новi фрейми, легко манiпулювати свiдомiстю i поведiнкою людей.
Все 6шьшо1 популярносп набувае 1нтернет, бо вiн несе в собi елементи двох функцш: ЗМ1 як джерела шформацп i зв'язку як джерела комушкацп. 1з техшчно'х дивовиж комп'ютер i 1нтернет швидко перетворилися на iнформацiйний зааб, який надае людинi великi масиви будь-яких даних. Однак найголовнiше полягае у тому, що 1нтернет, як 1 телебачення, заздалепдь виробляе готовi смисли, тобто чiтко фреймуе свою аудитор^, 1 сьогоднi вже вiртуальна реальнiсть iнодi починае пiдмiняти реальний свт При цьому слiд ураховувати, що вiртуальнi об'екти легше створювати, чггко «пiдганяючи» 1х пiд поставлеш завдання. Штучно створенi поди призводять до iмiтацii реальностi або п маскування, створення фреймiв, необхiдних зацiкавленим у цьому структурам суспiльства. В результат iнформацiйний простiр стае комбшованим: вiн мiстить вiдображення як реальних подiй, так i вiртуально створених фреймiв сощально'х взаемодп, якi часто сприймаються людьми як цшком реальш.
Зважаючи на те, що владш структури в Укрш'ш протягом останшх десятилiть так i не змогли розв'язати економiчнi та соцiальнi проблеми, в суспшьнш свiдомостi посилюються розчарування i песимiзм, якi значною мiрою вiдбиваються на розумiннi того, що в сучасних умовах украшського суспшьства звичайна людина не спроможна досягти успiху. Вiдсутнiсть iдей та дш, адекватних проголошеним реформам, викликають необхщшсть звертатися до емоцiй людей. На допомогу владi приходять технологи деструктивного фреймування суспшьно'1 свiдомостi, коли увага переводиться в шше вiд нагальних сощальних проблем рiчище: вбивства, аварп, стихiйнi лиха тощо. Постiйно демонструються таю сюжети, щоб ще бшьше створити в суспiльствi атмосферу невизначеносп, пiдвищити тривогу. Тому в цшому ЗМ1 не тiльки не сприяють саморозвитку людини, формуванню 11 активносп i самостiйностi, спрямовано! на досягнення устху, а навпаки, створюють деструктивне iнформацiйне середовище, яке негативно позначаеться на формувант суспiльноi свiдомостi громадян.
Висновки. В умовах iнформацiйного суспшьства ЗМ1, власниками яких е державш та олiгархiчнi структури, перетворюються на основного агента фреймування уявлень людей про устх. У той же час цей процес не е однозначним. через те, що в сучасному суспшьств1 розширюються можливосп створення та поширення шформацп, фреймування стае полютруктурним, динамiчним та дiалогiчним процесом, суб'ектами якого виступають не тшьки власники ЗМ1, а й переачш громадяни, якi е не тшьки одержувачами комунiкативних повiдомлень, а й генераторами та вщправниками iнформацiйних потоюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Демина М. Н. Изменения в когнитивных практиках индивидов под влиянием новых
информационных технологий / М. Н. Демина // Социол. исслед. СОЦИС. - 2010. - № 6 (314). -
С.87-92.
2. чернецька О. В. Глобальний розвиток систем масово1 комушкаци i мiжнароднi вщносини / О. В. чернецька. - К. : Освгга, 1999. - 351 с.
3. 1нформащйне суспшьство в соцiально-фiлософськiй ретроспективi та перспективГ / В. В. Лях,
B. С. Пазенок, Я. В. Любимий та íh. - К. : ТОВ «ХХ1 столiття: дiалог культур», 2009. - 404 с.
4. Бейтсон Г. Шаги в направлении экологии разума / Г. Бейтсон ; пер. Д. Федотов. -М. : КомКнига, 2010. - 248 с.
5. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман ; пер. с англ. А. Д. Ковалёва. - М. : КАНОН-пресс-Ц, 2000. - 304 с.
6. Яноу Д. Фреймы политического: от фрейм-анализа к анализу фреймирования / Д. Яноу, М. Хультс // Социол. обозрение. - 2011. - № 1-2, т. 10. - С. 87-113.
7. Здравомыслова О. М. От 80-х к 90-м: трансформация моделей успеха / О. М. Здравомыслова, И. И. Шурыгина // Народонаселение. - 1998. - № 1. -
C.17-22.
8. Бевзенко Л. Д. Змют життевого устху: сощально-культуролопчний контекст / Л. Д. Бевзенко // Сощолопя: теорiя, методи, маркетинг. - 2000. - № 1. - С. 34-51.
9. Маркозова О. О. Роль культури у розумшш життевого усшху людиною европейсь^ ментальносп / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полгголопя, сощолопя / редкол.: А. П. Гетьман та íh. - Х. : Право, 2013. - № 2 (16). - С. 327-336.
10. Маркозова О. О. Сощальний усшх особи у контекст юторичних практик свободи / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полгголопя, сощолопя / редкол.: А. П. Гетьман та íh. - Х. : Право, 2013. - № 3 (17). - С. 169-178.
11. Барматова С. Изменение места и роли коммуникаций в современном мире / С. Барматова // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2009. - № 3. -
С. 158-168.
12. Кунде Й. Корпоративная религия / Й. Кунде. - СПб., 2004. - 272 с.
ФРЕЙМИРОВАНИЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ЛЮДЕЙ ОБ УСПЕХЕ ИНСТРУМЕНТАМИ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ
Маркозова Е. А.
Проанализированы процессы фреймирования представлений людей об успехе инструментами средств массовой информации (СМИ). Показано, что в условиях информационного общества основными агентами фреймирования общественного сознания выступают аудиовизуальные СМИ: телевидение и Интернет. Доказано, что фреймирование представлений людей об успехе становится полиструктурным и динамичным процессом, поскольку его субъектами, генераторами и отправителями информационных потоков являются как собственники СМИ, так и обычные граждане.
Ключевые слова: человек, общество, успех, фреймы, фреймирование, средства массовой информации, коммуникация.
FRAMINg PEOPLE'S IDEAS ABOUT SUCCESS TOOLS MEDIA
Markozova O. A.
The analysis of the processes of framing people's ideas about the success of media tools. It is shown that in the information society, the main agents of framing social consciousness become audiovisual media: television and the Internet. It is proved that the framing ofpeople's ideas about success is field structural and dynamic process, as his subjects, generators and shippers of information flows act as owners of the media and ordinary citizens.
Key words: people, society, success, frames, framing, media, communication.
