CC BY
202
УДК 316.612
О. О. Маркозова, кандидат сощолопчних наук, доцент
КРОС-КУЛЬТУРНА БАГАТОВИМ1РШСТЬ ФРЕЙМУ «УСП1ШНА ОСОБИСТ1СТЬ»
Зд1йснено крос-культурний анал1з фрейму «успшна особист1сть». Показано, що залежно в1д типу фрейм-культури та гг ядра, яким е ор1ентац1я на ¡ндив1дуальт або колективн ц1нност1, в сустльств1 формуеться индивидуалистична або колекти-в1стська ментальмсть людини, яка в1дображаеться у спрямованост1 на особисту самореал1зац1ю та досягнення ¡ндив1дуального устху, або на досягнення колектив-ного устху та зобов'язання сустльног сол1дарност1.
Ключовi слова: крос-культурний анал1з, устх, фрейми, ментальмсть, ¡ндив1ду-альний устх, колективний устх.
Актуальтсть проблеми. В умовах сучасних украшських реалш актуальтсть аналiзу впливу культури на розвиток сустльства полягае у тому, що в ситуацп значно! дестабшзацп сотально-пол^ично! системи культур-ш мехашзми, з одного боку, стають основними регуляторами дiяльностi людини, а з другого, навпаки, культурш вщмшносп можуть виступати фактором дестабшзацп сощального простору. Сьогодш в Укра'1'ш ми маемо таку ситуащю нестабшьносп, коли полiтичнi та економiчнi мехашзми ре-гуляцп соцiальних вiдносин е малоефективними. Тому актуальною постае проблема аналiзу впливу культури на рiзнi сфери життедiяльностi суспшь-ства i людини, в тому числi - на формування практик успiху з метою по-шуку шляхiв, спроможних забезпечити стабшьшсть i розвиток нашо! дер-жави.
Аналiз останнгх джерел i публшацш. Виходячи з того, що життевий успiх — феномен складний i багатогранний, вивченню рiзних аспекпв його сутностi, проявiв та шляхiв досягнення присвяченi працi багатьох учених [1-6]. Ус дослiдники проблеми життевого успiху людини визнають, що вш детермiнований як соцiальним середовищем, так i якостями особистостi, i фшсуеться у визнаннi певних досягнень людини. Тобто, з одного боку, устх завжди залежить вщ шдивщуально! активносп щодо досягнення поставлено! мети, а з другого — вщ об'ективних сощальних умов життедiяль-носп людини. На нашу думку, досить впливовим i недостатньо вивченим фактором формування спрямованосп людини на досягнення життевого устху е культура сустльства. У зв'язку з цим метою статп е крос-культурний аналiз фрейму «устшна особиспсть» з метою виявлення залежностей
© Маркозова О. О., 2015
187
формування уявлень про складовi устху та шляхи його досягнення вщ культурних контекспв сотального середовища.
Виклад основного матерiалу. Вщповщно до поставлено! мети, методом дослщження устху особистосп був обраний крос-культурний аналiз, роз-робцi якого присвячеш працi таких вiдомих учених, як Г. Трайандю, Дж. Берi, Д. Мацумото [7-10]. Розкриваючи сутнiсть цьго методу, Дж. Берi вказуе, що «змют методу крос-культурного аналiзу полягае, по-перше, у порiвнян-нi двох або бшьшо! кiлькостi фактiв рiзних культур, що iстотно вiдрiзня-ються; по-друге, у визначеннi впливу культурних умов на поведшку люди-ни; по-трете, у встановленн систематично! залежносп мiж культурними та поведiнковими змшними. Таким чином, завдання полягае у розумшт того, як двi системи на рiвнi групового та мiжособистiсного аналiзу стввщно-сяться одна з шшою» [9, р. 5]. Виходячи з того, що об'ективна сфера методологи крос-культурного аналiзу е досить широкою, очевидно, що !! можна застосувати для пошуку вщповвд на запитання: як розумшня сутност та шляхiв досягнення успiху людини вiдрiзняються залежно вiд впливу рiзних культур на свiдомiсть i щнносп особистостi.
Основними категорiями крос-культурного аналiзу е: культура, культурна одиниця, ядро культури. Що стосуеться поняття культури, то в методологи крос-культурного аналiзу перевага вщдаеться визначенню, яке надае Г. Трайандiс. Вш характеризуе культуру як «створену людиною частину середовища свого проживання» i розглядае 11 у двох площинах: з одного боку, в матерiальному вимiрi, а з другого — у суб'ективному виражент. Саме суб'ективна сторона культури як «сукупшсть суб'ективних вщповщей на те, що створено людьми i що виступае у формi мiфiв, ролей, цiнностей i вiдносин, становить сферу суб'ективно! культури» [7, р. 2]. Такий тдхщ до розумiння культури дозволяе роздшити !! матерiальнi i духовнi складов^ а також зробити акцент на поведшкових проявах — «культурних паттернах», тобто на вивчент впливу культури на дiяльнiсть людини. Але водночас це визначення залишаеться досить широким i проблема полягае у пошуку таких узагальнюючих понять або характеристик, яю дозволять чiтко й однозначно видшити одну культуру з-помiж iнших. Допомогти у цьому, на нашу думку, може визначення культури, запропоноване американським ученим Ф. Боком: «Культура в широкому значенн — це те, через що ти стаеш чужаком, коли залишаеш свш дiм. Культура включае у себе вс переконання i вс очiкування, якi висловлюють i демонструють люди. Коли ти у сво!й групi, серед людей, з якими подшяеш спiльну культуру, ти не вимушений обмiрковувати й проектувати сво! слова i вчинки, бо вс ви — i ти, i вони — бачите свiт у принцит однаково, знаете, чого очшувати один вiд одного. Проте, перебуваючи в чужому суспшьсга, ти будеш зазнавати труднощiв,
вщчуття безпорадносп й дезорiентованостi, що можна назвати культурним шоком» [11, с. 17-18].
У щй трактовщ культура виступае як сукупшсть типових моделей по-ведiнки людей, яка базуеться на усвщомленш iснуючих щнностей, норм та розумiннi «правильностi» тих чи шших способiв життедiяльностi, що ю-торично склалися або цшеспрямовано сформованi в суспiльствi та засвоеш людьми i якi ми називатимемо фрейм-культурою, видшяючи !! з-помiж ш-ших не тiльки матерiальних, але й духовних форм культури. Саме засвоен-ня фрейм-культури як типового взiрця життедiяльностi, а не отримання громадянства чи включення в економiчнi вщносини, дозволяе людинi вщ-чувати себе повнощнним членом соцiуму. А з шшого боку, фрейм-культура, навт у сучасному глобалiзованому свiтi, е тим, що вiдрiзняе i вирiзняе однi нацп i народи з-помiж iнших: якщо поведiнка яко!сь людини не вщповщае типовим фреймам суспшьства або сощально! спiльностi, вона сприймаеть-ся як «неправильна» та нав^ь може здаватися iншим неадекватною. Тому, якщо ми бажаемо тзнати культуру шших народiв, то насамперед потрiбно аналiзувати не !! матерiальнi та духовш цiнностi взагалi, якi впливають на дiяльнiсть людини опосередковано, а найбшьш типовi, «еталоннi» фрейми життедiяльностi, що е обов'язковими для представниюв певно! культури i якi безпосередньо реалiзуються в практиках повсякденного життя. З ура-хуванням специфiки нашого дослщження — аналiзу крос-культурно! бага-товимiрностi успiху людини — застосування поняття фрейм-культури дозволяе здшснити комплексний порiвняльний аналiз розумiння усшху особистостi в рiзних культурах з точки зору: типових щнностей, що визна-чають цш людей; типових взiрцiв дiяльностi, спрямовано! на досягнення устху, а також типових ощнок результатiв цiеí дiяльностi. Важливiсть застосування до крос-культурних дослщжень поняття фрейм-культури по-лягае i в тому, що фрейми як образи щнностей i способiв життедiяльностi являють собою стшю норми належного ^ на вiдмiну вiд загального поля культури, завжди орiентованi на дiяльнiсть людини.
Фрейм-культура формуеться пiд впливом усього комплексу пол^ичних, економiчних, щеолопчних, iсторичних та iнших факторiв, створюючи та затверджуючи фрейми життедiяльностi, яю виступають як суспiльно необ-хщш вимоги, що висуваються до кожного шдивща. Формування фрейм-культури вщбуваеться тому, що в пошуках шляхiв та варiантiв задоволення сво!х потреб люди постшно опиняються в ситуацп необхiдностi оцiнки цiнностей, цiлей та засобiв !х досягнення з точки зору добра чи зла, при-пустимого чи забороненого. Ощнювати ситуащю самостiйно i щоразу заново практично неможливо. Тому залежно вщ рiвня розвитку суспiльства, поступово або цшеспрямовано спираючись на релтйш канони або поль
тичш доктрини, створюються та затверджуються як загальнообов'язковi фрейми сощальних вщносин, що мютять не окремi та загальш оцiнки, нор-ми, щнносп, а фрейми як цшсш цiннiснi еталони сприйняття дшсносп та поведiнкових практик. Пiсля того як фрейми засвоеш, вони реалiзуються в повсякденному життi автоматично, але роль ращонального у цьому про-цесi все ж таки досить велика, оскшьки кожна людина засвоюе фрейм-культуру шдивщуально, пропускаючи ^зь свою свiдомiсть.
Фрейм-культура кожного народу, з одного боку, перебувае у сташ по-стiйного руху, а з другого — характеризуеться вщносною стабшьшстю. Тому кожнiй державi вщповщае базова модель фрейм-культури, що форму-еться навколо Гг ядра — такого компонента, що значною мiрою детермшуе всi iншi складовi та проявляеться в ушкальних, стiйких фреймах життедь яльностi людей, формуе своерщшсть, менталiтет Г! носiя i на цш основi дозволяе видiлити культуру в окрему культурну одиницю.
Поняття «культурна одиниця» введене у науковий об^ Р. Нароллом для позначення «людей, яю, розмовляючи загальною рщною мовою, належать до одшег держави або до одше'Г контактно! групи» [12, р. 248]. 1снують й iншi думки щодо масштабу i кордонiв культурно! одиницi, але практично вс вони як ядро культури називають п цiнностi. Такий пiдхiд е правомiрним, бо цiнностi дшсно е основою будь-яког культури. Але якщо говорити про цiнностi взагал^ то це буде характеристика культури, а не п ядра. Аналiзу-ючи цю проблему, Г. Трайандю включив до характеристики «культурно! одинищ» три параметри: час, мiсце i мова: «Час, оскiльки нас зазвичай ць кавить конкретний iсторичний перюд; мiсце, оскiльки ми зосередженi на мiжособистiсному контактi чи полiтичнiй оргашзацп; мова, оскiльки ми фокусуемо нашу увагу на взаемному нерозумшш» [8, р. 2]. При цьому Тра-йандю вважав, що аналiзувати таю велик культурнi одиницi, як, наприклад, народи, досить складно, оскшьки вони самi складаються з культурних оди-ниць меншого порядку. Виходячи з цього бшьшють учених обмежують «культурну одиницю» насамперед мовою. Але Н. Безпам'ятних справедливо зазначае, що «такий тдхщ виправданий в умовах лшгвютичноТ гетерогенности суспiльства, однак вбачаеться стрним у ситуацп мовног гомогень зацп, при якiй продовжуе юнувати культурна варiативнiсть. Наприклад, серби, хорвати i боснiйцi говорять одшею мовою, проте не становлять единого народу i не можуть бути тдведеш пiд категорiю «культурно! одинищ»» [13, с. 15]. Тому визначення культурно! одинищ та Гг ядра вимагае певного уточнення. Ми пропонуемо визначати ядро культури на основi такого критерш, як орiентацiя на шдивщуальш або колективш щнносп, якi у кiнцевому пiдсумку детермшують усi iншi вiдмiнностi у свщомосп i ментальностi людини, у тому чист: ставлення до людськог особистосп,
до св^у, держави, сощально'! солщарносп та орiентацп щодо досягнен-ня устху.
У науковiй лiтературi на сьогодш немае однозначного визначення шди-вiдуалiстичного або колективiстського типу свщомосп i поведiнки людини. Ми дотримуватимемося визначення, яке дае американський вчений Д. Ма-йерс: «Iндивiдуалiзм — концепцiя, що вiддае прюритет особистим цiлям порiвняно з тлями групи. При цьому самоiдентифiкацiя здшснюеться на основi особистiсних атрибуцiй, а не за допомогою ототожнення себе з гру-пою. Колективiзм — концепщя, що вiддае прiоритет цшям тсе! чи шшо! групи (як правило, ам'! або трудового колективу) порiвняно з особистими цiлями. Вщповщно до цього вiдбуваеться самоiдентифiкацiя людини» [14, с. 249]. Розгляд шдивщуалютично! i колективютсько! свiдомостi i по-ведiнки людини дозволив ученим зробити висновок, що залежно вщ фак-торiв культурного середовища можна видшити два вiдносно стiйкi типи «Я-конструкпв», що являють собою модель особистосп, яка об'еднуе в собi сукупшсть певних рис i ознак, що можуть бути виявлеш i систематизоваш в певному культурному контекстi. Перший — шдивщуалютичний, само-стiйний i незалежний тип — називають захiдним. Опозицiйним йому ви-ступае схщний тип — колективiстський та штерзалежний.
Узявши як ядро культури шдивщуалютичт або колективiстськi цшнос-тi людини, ми можемо проаналiзувати двi найбшьш впливовi в сучасних умовах культурн суперсистеми: захiдну та схiдну з точки зору розумшня успiху людини та шляхiв його досягнення. Виходячи iз такого розумiння ядра культури культурною одиницею вважатимемо сощальну спшьшсть, у якiй люди однаково розум^ть фрейм «успiх особистостi», що складаеть-ся iз розумiння цiлей, цшностей, шляхiв та результатiв досягнення особис-тостi. Порiвняння типових фреймiв представнимв рiзних культур дасть можливiсть, з одного боку, розглянути феномен устху в динамщ, тобто з точки зору механiзмiв виникнення та поширення фреймiв-цiнностей та фреймiв-цiлей, а з другого — дозволить знайти таю взiрцi розумшня устху, яю найбшьшою мiрою вiдповiдають украíнськiй ментальностi та максимально рацiоналiзують досягнення устху в умовах сучасного глобалiзованого св^у.
Одним iз найважливiших чинникiв розвитку культури i ментальностi людини, орiентованоí на iндивiдуалiстичнi або колективiстськi цшносп, було становлення свiтових релiгiй i масових iдеологiй як цiлiсних фшософ-сько-етичних систем, а також подш !х по векторах, що визначали ставлення до людсько! особистостi та ролi людини в системi св^у. Так, християнство взагалi i протестантизм зокрема задають шдивщуалютичний вектор дiяль-ностi людини, який спираеться на виршальну роль iндивiдуальноí свiдо-
мост особистосп у ïï сощальних практиках, на здатшсть самостшно усвь домлювати цiлiснy картину св^у i свою роль у нш, а отже, на досягнення шдивщуального yспiхy. Водночас бiльшiсть схщних релiгiй орieнтyють людину на колективютсью цiнностi й акцентують увагу на вщсутносп сенсу досягнення устху в сотальному просторi, оскiльки головна мета людини — це порятунок душГ
Що стосуеться заxiдноï кyльтyрноï суперсистеми, то слiд зазначити, що в юторп европейсько'1' культури юнувало декiлька етапiв змiн ментальних характеристик людей, яю детермiнyвали уявлення про характер сил, що визначають устрш i долю свiтy, а також долю людини. На етат раннього християнства у свiтоглядi i св^осприйнятп европейцiв панували уявлення про зумовлешсть усього, що вiдбyваеться у свт та життi людини, впливом сил, нетдконтрольних ш. Але, починаючи з Нового часу, в процес соць ально-економiчних змiн роль релш'1' у формyваннi фрейм-культури евро-пейсько'1' спiльноти знижуеться. На змiнy релтйним свiтоглядним iдеям приходять рацiонально обгрунтоваш полiтичнi концепцп, що оформлюють-ся в щеологп, якi базуються на фреймах, призначених для св^ського життя, та проголошують самостiйнiсть i свободу шдивща в його дiях та св^оглядГ
На вiдмiнy вiд Свропи, Сполyченi Штати вiдразy виникли як катталю-тична держава з притаманними ш цiнностями iндивiдyалiзмy, прагматизму та орiентацiею на досягнення iндивiдyального, бшьшою мiрою матерiаль-ного yспiхy. Тому, незважаючи на рiзний шлях, який пройшли у своему становленнi американська та европейська фрейм-культури у ставленн до людсько'1 особистостi i ïï ролi в системi свiтy, сьогодш ix об'еднуе те, що захщна культурна суперсистема грунтуе свое бачення св^у та порятунку на тому, що людина е його початком i творцем. Захщна культурна традишя тдкреслюе активне ставлення людини до св^у, до умов свого юнування. ïй властивi особиста вiдповiдальнiсть за свое життя, ршучють у взаемовщ-носинах iз зовнiшнiм свiтом та орiентацiя на досягнення iндивiдyального устху.
Водночас ментальтсть сxiдноï людини завжди включала високу оцшку духовних аспектв життя, що формують смиреннiсть перед обставинами життедiяльностi. Тому сxiдна культурна суперсистема базуеться на ще! умовносп iндивiдyальниx форм соцiального життя i вщдае перевагу док-тринi «не дiяння», вiдчyженостi вiд сyспiльства та заглибленню у свш внут-ршнш свiт. Оскiльки людина нiчого не може змшити у цьому житл, ш залишаеться тiльки вдосконалюватися духовно та вiрити у майбyтнi пере-родження.
Аналiз впливу фрейм-культури на формування сошальних вiдносин, розyмiння соцiальноï солщарносп та взаемодп людини i держави свщчить,
що в умовах феодального ладу в Сврот релтйна свщомють не створювала пщгрунтя для самостiйностi людини, спрямовано! на досягнення шдивщу-ального устху. Але починаючи з перюду буржуазних революцiй соцiальна активнiсть громадян европейських кра!н зростае. Стверджуеться новий по-гляд на державу, який грунтуеться на впорядкованому на основi природного права об'еднаннi шдиввдв у громаду, надiлену верховною владою. У зв'язку з тим що сощальний статус людини почав визначатися не тшьки фактом !! народження, напрямом активносп особистостi стае досягнення шдивщуального успiху, спрямованого на змшу свого соцiального статусу, перш за все економiчного та професiйного. У Сполучених Штатах закони, сощальш традицп i фрейми успiху створювалися вщразу на основi демократа i загально! рiвностi. Переселенцi при!хали в нову кра!ну з рацюналь-ною, ринково орiентованою свiдомiстю, яка стала одним iз найважливiших факторiв формування сощальних вiдносин, а перетворення матерiальних благ в основну мету i критерiй успiху людини призвело до однозначного стввщнесення соцiального статусу й устху з грошовим е^валентом.
Для схщно! культури у соцiальних вщносинах домiнуючою залишаеться орiентацiя на безпосередт, мiжособистiснi, груповi зв'язки i норми та ро-зумiння справедливостi як рiвностi, яке виникае на грунт! релшйних уявлень про рiвнiсть перед Богом i цiлком уживаеться iз соцiальною нерiвнiстю людей. Так, в 1ндп найбiльш поширеною релiгiею i сьогоднi залишаеться шду!зм. Мета цього вчення — виправдати кастовий подш, примирити лю-дину з !! соцiальним та економiчним становищем i сформувати фрейми не тiльки неможливосп, а й непотрiбностi щось змшювати у цьому життi. Крiм того, така фрейм-культура зтмае з держави та ел^и суспiльства всю вщпо-вiдальнiсть за соцiальнi проблеми i перекладае !! на вищi сили та людину, яка начебто вела неправедне життя в шших народженнях.
Важливим компонентом крос-культурного аналiзу устху людини е по-рiвняння фреймiв ставлення людини до працi. У Сврот за багатовшову iсторiю погляд на працю зазнав ютотно! еволюцп. На першому етапi ста-новлення европейсько! фрейм-культури ставлення християн до прат було неоднозначне: вона сприймаеться як прокляття за грiхопадiння людини, але водночас неробство завжди вважалося ^хом. 1з розвитком капiталiстичних вщносин служiння Боговi вже ототожнювалося не тшьки з молитвами, але й з трудовою дiяльнiстю, яка перетворюеться на одну з головних чеснот i найкращий споаб заслужити суспшьне схвалення. Але ставлення евро-пейщв до працi, на вiдмiну вщ громадян США, так i не стало фанатичним. Фрейм-культура суспшьства постшно наголошуе на тому, що в суспшьсга рiвних можливостей тiльки наполеглива праця — гаран^я досягнення устху. Тому життя людини максимально зорiентоване на те, щоб вона могла
продуктивно працювати, витрачаючи MÏHÏMyM часу на все шше: ам'ю, дрyзiв, вiдпочинок.
У схщнш кyльтyрi також icHye ставлення до пращ як до головно'1 чесно-ти людини. Аналiзyючи культуру японтв, G. Малiнiн доходить висновку: «"Праця — основа основ!" — це об'ективно обумовлений життевий принцип, що став рисою нацiонального характеру японщв. Вш навiюeтьcя лю-диш з колиски i супроводжуе до кшця життя. Японт вважають, що ранок тшьки тодi приносить щастя, коли icнye можливicть багато i наполегливо працювати» [2, с. 10]. Але, зважаючи на те, що самовщдана праця, спрямо-вана на служшня громадi, не приносила самш людинi реальних матерiаль-них прибутюв, а також вiра у вищi сили, вiдмова вiд особистого «Я» зроби-ла cхiднy людину фаталютом: вона швидше вiрить в удачу, а не в устх, який можна досягти через наполегливу працю.
Наступною складовою крос-культурного аналiзy устху людини е ставлення до грошей та матерiальних щнностей узагаль Як пише М. Гофман, европейщ завжди бачили в багатcтвi «не мету, а зааб, ключ до дверей, що ведуть у вищий св^, де обов'язковими були естетизм, культура почутпв, витончений розум, духовне багатство особистосп. У европейських крашах мрiя про багатство включалася в широкий спектр уявлень про повнощнне юнування, була розчинена в загальнш кyльтyрi суспшьства» [3]. Тому у европейщв сформувалося адекватне ставлення до грошей — вони сприйма-ються як зааб для повноцiнного життя людини. В США склалася шша си-тyацiя, бо в кра!т iндивiдyального пiдприeмництва досягнення багатства стало можливим для багатьох. Св^осприйняття европейських переселентв швидко змiнювалоcя на оcновi ново'1 фрейм-культури i досягнення фшан-сового ycпiхy перетворилося на основну життеву мету. Тому тшьки наяв-тсть багатства у людини в США розглядаеться як устх, а грошi виступають репресивним початком стосовно вах iнших сфер життя.
Для схщних культур фрейм ycпiхy особистосп бiльшою мiрою ототож-нюеться з духовним вдосконаленням, а не з досягненнями у зовтшньому свт. Тому бщтсть не сприймаеться як порок, бо не заважае людит бути багатою духовно. Схщна людина розyмie матерiальний добробут тiльки як один iз заcобiв духовного розвитку, а за певних обставин yзагалi готова вщмовитися вiд матерiальних цiнноcтей на користь духовного розвитку.
Висновки. Таким чином, проведений аналiз дозволяе стверджувати, що розумшня фрейму «устшна особистють» значною мiрою детермiнyeтьcя культурою конкретного суспшьства. Фрейми cхiдноï культури привчають людину бути залежною вщ суспшьства або вщ долi, орieнтyватиcя на цш духовного самовдосконалення чи служшня громадi в процеci досягнення колективного устху. Захщна культура формуе у людини фрейми самостш-
ного творця свое! долi з орiентацiею на досягнення iндивiдуального, бшь-шою мiрою матерiального ycnixy. При цьому, на нашу думку, слщ розрiз-няти захiднy, суто шдивщуалютичну ментальнiсть, яка найбiльш яскраво проявляеться у США, i европейську, що поеднуе в собi помiркований шди-вiдyалiзм i здоровий прагматизм, розглядаючи матерiальний добробут як засiб для повноцшного життя людини. Саме така фрейм-культура найбшь-шою мiрою вщповщае укра'шськш ментальностi та максимально рацюналь зуе досягнення yспiхy в умовах сучасного глобалiзованого свiтy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бевзенко Л. Д. Змют життевого усшху: сощально-культуролопчний контекст / Л. Д. Бевзенко // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2000. - № 1. - С. 34-51.
2. Малинин Е. Д. Философия жизненного успеха : учеб. пособие / Е. Д. Малинин. -[2-е изд., доп.] - М. : Изд-во Моск. психол.-соц. ин-та ; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. - 304 с.
3. Гофман М. Американские мифы. Цена Успеха [Електронний ресурс] / М. Гофман. - Режим доступу: http://world.lib.ru/g/goiman_m/priceofsuccess.shtml.
4. Маркозова О. О. Змша уявлень людей про усшх як наслщок щеолопчних впли-в1в постмодершзму / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. УкраШи 1меш Ярослава Мудрого. Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2013. - № 5 (19). - С. 338-345.
5. Маркозова О. О. Фреймування уявлень людей про усшх шструментами засоб1в масово! шформацн / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡меш Ярослава Мудрого. Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 1 (20). - С. 279-285.
6. Маркозова О. О. Мехашзм мотивацн досягнення життевого усшху людини / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши 1меш Ярослава Мудрого. Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 2 (21). - С. 214-221.
7. Triandis H. C. The Analysis of Subjective Culture / H. C. Triandis. - New York : John Wiley, 1990. - 313 р.
8. Triandis H. C. Introduction to Handbook of Culture Psychology / H. C. Triandis. -Boston : Allyn and Bacon, 1980. - Vol. 1: Perspectives. - Р. 1-28.
9. Berry J. W. Cross-Cultural Psychology: Research and Applications / J. W. Berry. - New York : Cambridge University Press, 2002. - 610 p.
10. Matsumoto D. The Handbook of Culture and Psychologyю / D. Matsumoto. - New York : Oxford University Press, 2001. - 458 p.
11. Ионин Л. Г. Социология культа / Л. Г. Ионин. - [4-е изд., перераб. и доп.] - М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. - 427 с.
12. Naroll R. Handbook of Method in Culture Psychology / R. Naroll, R. Cohen. - New York : Natural History Press, 1970. - 532 р.
13. Беспамятных Н. Н. Методология кросс-культурного анализа: базовые концепты,
направления и перспективы исследования / Н. Н. Беспамятных // Наука. Релтя.
Сустльство. - 2008. - № 1. - С. 11-19.
14. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. - СПб. : Питер, 2014. - 800 с.
КРОСС-КУЛЬТУРНАЯ МНОГОМЕРНОСТЬ ФРЕЙМА «УСПЕШНАЯ ЛИЧНОСТЬ»
Маркозова Е. А.
Осуществлен кросс-культурный анализ фрейма «успешная личность». Показано, что в зависимости от типа фрейм-культуры и ее ядра, которым является ориентация на индивидуальные или коллективные ценности, в обществе формируется индивидуалистическая или коллективистская ментальность человека, которая отражается в направленности на личную самореализацию и достижения индивидуального успеха или на достижение коллективного успеха и обязательства общественной солидарности.
Ключевые слова: кросс-культурный анализ, успех, фреймы, ментальность, индивидуальный успех, коллективный успех.
CROSS-CULTURAL MULTI-DIMENSIONAL FRAME «SUCCESSFUL PERSON»
Markozova E. A.
Done cross-cultural analysis frame «successful person». During the analysis, formulated a new category - frame culture, which includes a set of typical behaviors ofpeople based on an understanding of existing values, norms and sense of «rightness» of certain ways of life that are historically or purposefully formed in society and learned people. Just mastering frame culture as typical models of life, not citizenship or inclusion in economic relations, allows a person to feel full member ofsociety. On the other hand, frame-culture, even in today's globalize world, is what differentiates and distinguishes among nations and peoples among others: if the behavior of a person does not meet the typical frame of society or social community, it is seen as «wrong» and may even seem otherwise inappropriate. Therefore, if we want to know the culture of other nations, the first thing you need to analyze not its material and spiritual values in general that affect human activity indirectly, and the most common «reference» frames of life that are mandatory for members of a particular culture and directly implemented in the practices of everyday life. Given the specificity of our research — analysis of cross-cultural success multidimensional man - frame of the concept of culture allowed a comprehensive comparative analysis of the success of the individual in understanding different cultures in terms of: common values that people set goals; models of typical activities to be successful and model estimates the results of this activity. The importance of application to cross-cultural studies frame the concept of culture lies in the fact that the frames as images of values and ways of life, are
a proper and stable rules, as opposed to the general field of culture, has always focused on human activities.
Frame culture of each nation, on the one hand, is in a constant state of movement, on the other — is characterized by relative stability. Therefore, each state corresponds to the base frame model of culture that formed around its core — this component, which largely determines all other components and manifests itself in unique, sustainable livelihoods frames, shapes identity, the mentality of the media and on this basis can provide a culture separate cultural entity. In this frame the core of culture, in our opinion, is the focus on individual or collective values, which, in turn, creates a society individualistic or collecti-vist mentality of the person shown in the focus on personal fulfillment and achievement of personal success, or to achieve collective success and commitment to social solidarity.
It is proved that frames Eastern culture taught people to be dependent on society, or fate, focus on goals of spiritual self or community service in achieving collective success. Western culture in shaping human frames independent creator of their own destiny with a focus on individual achievement, more material success. We should distinguish between western purely individualistic mentality, which is most evident in the US and European, combining moderate individualism and healthy pragmatism, considering the material well-being as a means for full life. Just this frame culture is most relevant Ukrainian mentality and rationalizes the most success in today's globalize world.
Key words: cross-cultural analysis, success, frames, mentality, individual success, collective success.
Y^K 316.61+323.2
r. r. Vd^Mad^ypid3e, acnipaHT
MI^E nO^ITHHHOI YHACTI y CAMOI^EHTH^IKA^HHOMY nPO^CI OCOEHCTOCTI
Cmammn npuceHHeua eu3uaHeuuw Micqa fyeuoMeuy nonimuHuoi yHacmi y caMoideu-mufyimtyUHOMy npo'qeci cmauoeneuun oco6ucmocmi. Po3Kpueaembcn 3Micm caMoideu-mutyimtyi 3 moHKU 3opy coцionoгiнuoгo nidxody. nounmmn «ideumufyimtyx» onucye npo'qec ua6ymmn aemeumuHuocmi nwduuu. «IdeumuHuicmb» eucmynaehkyceidoMneu-uh cy6'eKmoM uanewuocmi do miei hu iumoi cucmeMU 06 'eKmie. Auam3yembca 3e'H3OK Miw fyeuoMeuoM nonimuHuoi yHacmi iudueidie ma nonimuHuow Kynbmypow cycnrnbcmea. Bu3uaHeuo, ^o npaKmurn nonimuHuoi yHacmi 3aceowembcn iudueidaMu 3aedHKu Mexa-ui3MaM co^ani3a^i.
© Yg^Mag®ypig3e r. r., 2015 197
