CC BY
125
УДК 316.612
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
США: ДЕРЖАВА, ПОБУДОВАНА НА ФРЕЙМ1 ШДИВЩУАЛЬНОГО УСП1ХУ ОСОБИСТОСТ1
Здтснено анал1з впливу фрейму индивидуального устху особистост1 на станов-лення та розвиток США як незалежног держави. Показано, що в основу тдив1ду-ального устху громадян Сполучених Штат1в покладено ц1нност1 самов1дданог працг, самост1йност1, ¡ндив1дуал1зму та прагматизму, а його метою 7 основним критер1ем е р1вень матер1ального добробуту людини. Доведено, що негативними наслгдками оргентацИ людини тгльки на матергальт цгнностг стало знещнення практик духовного розвитку та внутр1шнього св1ту особистост1.
Ключовi слова: людина, культура, ц1нност1, ментальшсть, ¡ндив1дуальнийустх.
Актуальтсть проблема. Розвиток украшського суспшьства, його еко-номiчнi та пол^ичш трансформацп супроводжуються вщповщними змша-ми системи сотальних i культурних цшностей як найважливших регуля-торiв сощальних практик людини. Зважаючи на те що Украша завжди перебувала на перетиш захщно! i схщно'1' культурних суперсистем, вплив яких тшьки посилюеться в умовах глобалiзацii свiту, актуальною постае проблема аналiзу структури цiнностей рiзних народiв свiту, зокрема розу-мшня сутностi та шляхiв досягнення устху людини для врахування тих змш, яю можуть вiдбутися в ментальност украштв уже найближчим часом.
Аналiз остантх джерел i публЫацш. Серед уах народiв на Землi пи-танням особистого успiху найбiльше переймаються громадяни США. Вони розкуповують книги, присвячеш життевому успiху, аналiзують та роблять спроби розробити «ушверсальш» теорп i формули успiху. Наприклад, ши-року популярнiсть здобула книга Н. Хшла «Думай i багатiй» [1], а вщомий американський бiзнесмен Дональд Трамп написав книгу «Формула устху», в якш виклав принципи, що дозволяють будь-якш людинi, з точки зору автора, ефективно використовувати сво'1' особист якостi i досягати максимального устху [2]. Значну увагу аналiзу рiзних аспектiв проблеми життевого устху людини також придшяють i науковцi [3-9]. Але тим не менш, феномен успiху людини i надалi залишаеться недостатньо вивченим. Зокрема, метою статтi е аналiз ролi, яку вiдiграла щея iндивiдуального успiху людини у становленн та розвитку США.
Виклад основного матерiалу. Пошук вiдповiдi на питання, чому бшь-шiсть громадян Сполучених Штатв так зосередженi на досягненн шдивь
© Маркозова О. О., 2015
247
дуального устху, слщ шукати в юторп виникнення ще'1 держави. На вщмшу вiд шших краш свiту, якi розвивалися на основi минулого досвiду та тради-цiй, США змушенi були створювати свою iсторiю заново. Теоретично, ю-нувало три шляхи державного будiвництва: навколо нацп, навколо вождя або навколо релiriйноi чи пол^ично!' щеь На «вождя» специфiчне суспшь-ство iммiгрантiв, змучене нерiвнiстю i пригтченням у европейських крашах, навряд чи погодилося б. 1снував варiант розбудови ново'1 держави навколо релiriйноi ще'1', тим бiльше, що спочатку це так i було: переселенцi прибули на новий континент для побудови Царства Божого, заснованого на свободу рiвностi i соцiальнiй справедливостi. У першi роки, слiдуючи бiблiйним постулатам, протестантсью громади обмежували самостiйнiсть i шдивщу-алiзм людини. Але в умовах свободи, що створювала можливосп для шди-вiдуальноi н^приемни^^ дiяльностi, свiтосприйняття европейських пере-селенцiв почало змшюватися. Доброчесною стали вважати людину, яка була спроможна самостiйно заробляти грош^ а частину доходiв вщдавати на потреби громади. Виходило, що хто бшьше заробляе сам, той бшьше допо-магае громадi, а отже, вш е бiльш корисним для суспшьства. Бiднiсть уже була не в пошат, оскiльки бщняк нiчого не вносив до громади. Протестант-ська заповiдь «ус люди браття» замiнювалася iдеями iндивiдуалiзму, а здаттсть створювати багатство почали вважати майже божественним даром, який дозволяв людин наблизитися до Бога. Позитивно тепер ощнювалося все, що вело до фшансового устху, а неспроможшсть людини заробляти грошi оцiнювалася суспшьством як порочнiсть.
Пiсля того як релшйш постулати протестантизму втратили свш вирь шальний вплив на свщомють та життевi практики людини, залишався тшь-ки один шлях будiвництва держави — навколо нацп. У той же час, зважаю-чи на вщсутшсть iсторичних традицiй та багатонацюнальний склад ново'1 держави, зробити це можна було тшьки на основi iдеi, просто! i зрозумшо! для всiх, iдеi, спроможнох не тшьки згуртувати людей, але i створити непо-вторний нацiональний дух. Пол^ично це було досконале ршення. Якщо держава будуеться навколо видатноi особистостi, то вона гине разом iз по-лiтичною чи фактичною смертю вождя. Якщо ж держава будуеться навколо нацп, то формуються стшю, довготривалi системи. Але виникало питання: яка щея спроможна iз розрiзненоi маси iммiгрантiв з уах краш свiту створити едину нащю? Перше, без чого не можна було обштися, це щея свободи. Однак свобода сама по собi в умовах дикого краю та невпорядкованих со-цiальних вщносин була майже небезпечна i могла призвести не до демократа, а до анархп. Тому отцьзасновники шукали нов^ оригiнальнi фрейми для контролю за свщомютю громадян. Зважаючи на т змiни, що вже активно вщбувалися в суспiльнiй свщомосп i соцiальнiй практицi, ставка була зроб-
лена на щею шдивщуального економiчного успiху людини, запорукою яко-го е проголошена в суспiльствi свобода.
Одним iз ключових, комплексних фреймiв ново!' держави став фрейм «Американська мрiя», який набув значного поширення пiсля публшацп у 1931 р. книги Джеймса Траслоу Адамса «Американський епос» [10]. Сут-нiсть фрейму «Американська мрiя» саме i полягала у тому, що кожен аме-риканець — це вiльна людина у вшьнш кра!ш, основне завдання яко! — досягнення iндивiдуального матерiального успiху.
1дея iндивiдуального успiху особистосп була унiверсальною, оскiльки з 11 реалiзацiею вирiшувалися практично всi проблеми держави. Економiчний розвиток кожно! людини забезпечував економiчне процвiтання суспiльства в цшому. Орiентацiя на те, що люди повинш вирiшувати сво! проблеми са-мостiйно, значною мiрою зшмала питання реалiзацii соцiальних програм. Крiм того, займаючись iндивiдуальною економiчною дiяльнiстю, громадяни прагнули пол^ично! i сощально! стабiльностi, оскiльки будь-якi потрясiння шкодять бiзнесу. Основний фрейм «Американська мрiя» вдало доповнював-ся слотами, яю пояснювали, що, як i для чого треба робити: «Справа Америки — робити справу», «Час — це грошЬ», «Помри, але стань багатим».
Першою складовою шдивщуального устху проголошувалася самовщ-дана праця людини. У цьому напрямi змшюеться трактовка постула^в протестантизму, а поступово релтя як така взагалi замiнюеться «релiгiею» працi. Якийсь час ще зберiгаеться зв'язок мiж розумшням спасiння душi як основи життевого успiху людини, але поступово оцшка успiху перестае за-лежати вщ доброчесностi чи любовi до ближнього. Спасшня тепер обiцяно тому, хто невпинно працюе. Л. Бевзенко пише про це так: «Тепер уже не потрiбнi храми й ч^ко окреслений час л^ргшного дшства — повсякденна праця ..Л становить служшня Боговь Достатньо працювати — невтомно, безупинно, щоб догодити Богов^ заслужити прощення, спасiння i благодать. Свгг перетворюеться на суцiльний монастир, а життя — на безупинну аскезу, щеалом стае розпорядок i регламентащя життя, яка ранiше поширюва-лася не далi монастирських стш» [6, с. 40-41].
Звичка штенсивно'! працi формувалася в Америцi як традищею вiльноi працi незалежних виробниюв, так i ринковим характером останньо!. В май-бутньому американськi фермери принесли на заводи i фабрики особисту вщповщальшсть та навички штенсивно! працi, завдяки чому США стали лщерами в рацiональнiй органiзацii виробництва. З цього приводу I. Супо-ницька зазначае: «Творець теорii наукового управлшня Ф. Тейлор увiв най-бiльш ефективний темп роботи людини i машини. Г. Форд довiв до автоматизму працю роб^ниюв на конвеерi, постiйно стимулював зростання продуктивносп за допомогою пiдвищення зарплати, скорочення робочого
дня, участ в прибутках компанп, що формувало особисту вщповщальтсть, сумлштсть, професiоналiзм» [11, с. 53]. Робочi в США завжди отримували зарплату, що значно перевершувала оплату пращ европейського робочого, мали вищий рiвень життя, проте i праця 1'х була бiльш штенсивною. Зважа-ючи на те що будь-яка праця, яка приносить грошi та дозволяе людин бути самостшною, викликала повагу у громадян США, К. Кушдж у 1925 р. дав нове визначення щлям Нового Св^у: «American business is business» — «Справа Америки — робити справу», — зазначае М. Гофман [5].
Очевидно, що саме акцент на досягненн шдивщуального устху в про-цес самовщдано'1 працi, без вщкритого тиску держави, на основi чiтко сформульованих фреймiв життедiяльностi, розповсюджених через ЗМ1, рекламу та щеолопю, дозволив створити в США новi ефективнi соцiальнi вiдносини. Негативною стороною цього процесу було те, що основним суб'ектом сощальних вщносин стала не держава, не громадянське суспшь-ство, а економiчнi структури, очолюват потужними олiгархiчними кланами. Використовуючи складну систему матпуляцп суспiльною свiдомiстю, яка прищеплювала людям необхiднi фрейми св^огляду i способiв життя, влас-ники ТНК разом з уама тдконтрольними 1'м державними iнститутами щ-леспрямовано створювали колективну фрейм-iлюзiю, яка потм створювала реальний свiт. Це пояснюе, чому i сьогоднi, незважаючи на пгантську рiз-ницю в оплат прат керiвникiв та звичайних пращвниюв, на те, що успiх не дютаеться тим, хто важко i продуктивно працюе, така ситуацiя не викли-кае в США громадських протеспв. Сила системи тримаеться на непохитно-му переконаннi американцiв, що в умовах конкуренцп можливостi досягти успiху е у всiх.
Для посилення влади корпоращй 1'х власники створили в США суспшь-ство масового споживання. Таке суспшьство грунтуеться на ще'1 нескiнчен-ного заробляння грошей для придбання все нових i нових речей: машин, квартир, одягу тощо, за допомогою яких людина тiльки й може показати оточуючим, що вона успiшна. М. Вебер характеризував даний процес таким чином: «Сьогодш прагнення до збагачення, позбавлене свого релшйно-етичного змюту, набирае там, де воно досягае свое'1 найбшьшо'1 свободи, а саме у США, характеру нестримано'1 пристрастi, часом близько'1 до спортивно!» [12, с. 181]. I дшсно, устх у бiзнесi, науцi, культурi, мистецтв^ спортi, в будь-якiй професiйнiй сферi визначаеться в США тiльки кшькютю грошей, якi заробляе людина. I саме грошима визначаеться оцiнка важли-востi для суспiльства дiяльностi кожного окремого шдивща, оскiльки «iнших життевих цшей, окрiм ще'1, економiчне суспшьство не надае» — пише М. Гофман [4]. Нав^ь займаючись благодшною дiяльнiстю, американець завжди очiкуе отримати прибуток, наприклад, у виглядi зменшення податкiв.
Тому ycnix для громадян США ототожнюеться з багатством, з матерiальни-ми цшностями взагалi, i базуеться на прагненн людей до постшного на-копичення капiталy, а не до внутршнього самовдосконалення.
На жаль, у результат безупинно'1' боротьби за економiчне процвiтання, громадяни США опинилися в стан перманентного вiдчаю, що почав при-зводити до нервових розладiв i депресп. Оскiльки офшшна пропаганда по-стiйно наголошуе, що вс можуть стати багатими й устшними лише завдя-ки особистим зусиллям i якостям, бiльшiсть американщв сприймають сво'1' невдачi як особисту недосконалють. Крiм того, люди докладають усе бiльше зусиль на шляху до шдивщуального yспiхy тому, що ненавидять переможе-них. Для них немае страштше грiха, нiж бути лузером, невдахою. Америка прощае все, ^м поразки. I «л^ература устху» дае практичнi поради. М. Корда доводить, що «бути жадiбним, мати амбщп, бути першим, бути Маюавелл^ порушувати правила чесно'1' гри, .. .бути багатим — дуже добре. "Die or be rich" — "Помри, але стань багатим". Програш у боротьбi за устх означае не тшьки економiчнy смерть, злиднi, це перш за все доказ ткчем-ност його здобувача, програш особистосп» [13, с. 217].
Поступово в США склалося сустльство самотнiх, вiчно заклопотаних, душевно пригнiчених людей. Безкшечне прагнення до матерiального i про-фесiйного зростання врештi-решт замикае людину на самiй собi, своему власному житп, що ототожнюеться тiльки з роботою, яка сприймаеться як боротьба, постшний ризик та змагальнiсть. Закршлюють цю боротьбу ще'1 про те, що для досягнення життевого устху, який вимiрюеться економiчни-ми показниками, емоцп не тiльки не потрiбнi, вони шкiдливi. Тому внутрш-нш свiт людини, ii почуття не ткавлять навiть близьких людей. На питання: «Як вашi справи?» юнуе тiльки одна коротка вiдповiдь: «Добре». У гонш^ за матерiальними цшностями для багатьох стае очевидним, що сам по собi устх, який визначаеться кшьюстю зароблених грошей, не приносить лю-динi щастя й остантм часом ситyацiя зi ставленням громадян США до прат почала дещо змiнюватися. Зростае кiлькiсть людей, особливо серед молод^ якi вщдають перевагу незалежному способу життя, творчш працi замiсть престижно'1, добре оплачувано'1. Втiм поки це лише тендентя: ма-терiальнi цiнностi та престижна робота продовжують займати центральне мюце у фрейм-кyльтyрi американського сyспiльства, незважаючи на те що можливостей для збагачення людини в умовах корпоративно'1 системи, де вона лише найманий пратвник, стало значно менше. Однак руйнувати «Американську мрш», збудовану на ще'1 шдивщуального yспiхy, нiхто не хоче. Для ел^и сyспiльства це загрожуе кшцем ii панування, а для переач-них громадян — крахом усього життя, у якому шших фреймiв, нiж «Помри, але стань багатим» m сiм'я, m сyспiльство не сформували.
Висновки. Таким чином, проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що в основу розбудови США як незалежно! держави було покладено щею шдивщуального ycnixy людини, який вимiрювався на основi матерiальних показниюв. У такому ставленш до грошей та самовщдано! працi, з одного боку, полягае головна причина економiчних досягнень американського сус-пiльства, яке сформувало у громадян таю якосп, як iндивiдyалiзм, само-стiйнiсть, рацiоналiзм, прагматизм. Але з iншого боку, цей процес мав i не-гативнi наслiдки: гiпертрофоване прагнення до багатства призвело до деформацп особистосп, оскiльки iз засобу для повнощнного життя пере-творилося на едину життеву мету.
Л1ТЕРАТУРА
1. Хилл Н. Закон успеха. Думай и богатей : пер. с англ. / Н. Хилл. - М. : Фиар, 1996. - 315 с.
2. Трамп Д. Формула успеха : пер. с англ. / Д. Трамп. - М. : Добрая книга, 2008. -256 с.
3. Huber R. M. The American idea of success / R. M. Huber. - N. Y., 1971. - 328 p.
4. Гофман М. Американские мифы. Цена Успеха [Електронний ресурс] / М. Гофман. - Режим доступу: http://world.lib.ru/g/gofman_m/priceofsuccess.shtml.
5. Гофман М. Дело Америки - делать дело [Електронний ресурс] / М. Гофман. -Режим доступу: http://www.promegalit.ru/publics.php?id=2103.
6. Бевзенко Л. Д. Змют життевого устху: сощально-культуролопчний контекст / Л. Д. Бевзенко // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2000. - № 1. - С. 34-51.
7. Маркозова О. О. Змша уявлень людей про устх як наслщок щеолопчних впли-в1в постмодертзму / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡мет Ярослава Мудрого». Сер1я: Ф1лософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та im - Х. : Право, 2013. - 2013. - № 5 (19). -С. 338-345.
8. Маркозова О. О. Фреймування уявлень людей про устх шструментами засоб1в масово! шформацп / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши !меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Ф1лософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та im - Х. : Право, 2014. - 2014. - № 1 (20). -С.279-285.
9. Маркозова О. О. Мехатзм мотивацп досягнення життевого устху людини / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра!ни Тмет Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та im - Х. : Право, 2014. - 2014. - № 2 (21). - С. 214-221.
10. Adams J. Epic of America / J. Adams. - Boston : Little, Brown and Co., 1931. - 433 р.
11. Супоницкая И. М. Успех и удача: отношение к труду в американском и российском обществе / И. М. Супоницкая // Вопросы философии. - 2003. - № 5. - С. 44-56.
12. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. - М. : Наука,
2003. - 384 с.
13. Корда М. Бессмертные / М. Корда. - М. : Новости, 1994. - 624 с.
США: ГОСУДАРСТВО, ПОСТРОЕННОЕ НА ФРЕЙМЕ ИНДИВИДУАЛЬНОГО УСПЕХА ЛИчНОСТИ
Маркозова Е. А.
Проведен анализ влияния фрейма индивидуального успеха личности на становление и развитие США как независимого государства. Показано, что в основе индивидуального успеха граждан Соединенных Штатов находятся ценности самоотверженного труда, самостоятельности, индивидуализма и прагматизма, а его целью и основным критерием является уровень материального благосостояния человека. Доказано, что негативными последствиями ориентации человека только на материальные ценности стало обесценивание практик духовного развития и внутреннего мира личности.
Ключевые слова: человек, культура, ценности, ментальность, индивидуальный успех.
USA: A STATE BUILT ON FRAMES INDIVIDUAL SUCCESS
Markozova O. О.
The analysis of the impact of individual frame of individual success on the formation and development of the United States as an independent state. It is shown that in contrast to other countries that have developed on the basis of past experience and tradition, the United States had to develop their country again. In theory, there are three ways to nation building, around the nation and around the leader, or around religious or political ideas. Given the fact that the idea of the leader was unsuitable for a specific society of immigrants, exhausted inequality and oppression in Europe and the religious tenets of Protestantism on the new continent gradually lost its decisive influence on the minds and practices of human life, was only one way to build state — around the nation. At the same time, in the absence of historical traditions and multi-ethnic composition of the new state to do so could only be based on the idea of a simple and understandable to all ideas can not only unite people, but also to create a unique national spirit. Politically, it was the perfect solution, as the state was built around the nation, contributes to sustainable, long-term systems. In view of the changes that have occurred actively in the public consciousness and social practice, the rate was made on the idea of individual economic success Rights guaranteed by freedom proclaimed in society. One of the key, integrated frames frame building was the US «American Dream», the essence of which was that every American — a free man in a free country, whose main task — to achieve individual, especially material success. The idea of individual personality was a universal success for its implementation were
solved almost all the problems of the state. The economic development of each person provide economic prosperity ofsociety. Focus on what people have to solve their problems on their own, mostly rented question social programs. In addition, the individual engaged in economic activity, citizens sought political and social stability, as any shock hurt business. The main frame «American Dream» successfully supplemented slots, explaining that how and what to do: «It America — doing business», «Time — is money», «Die Another Day, but become rich». It is obvious that the frame achieving individual success in selfless work, without pressure open state, on the basis of clearly defined values of life that contributed to the formation of such human qualities as independence, individualism and pragmatism disseminated through the media, advertising and ideology allowed to create a US new, effective social relations. The downside of this process was that the main subject of social relations was not the state, not civil society and economic structures, led by powerful oligarchic clans. Using a complex system of manipulation ofpublic opinion that people need instilled frames philosophy and way of life, the owners of transnational corporations, with all them accountable state institutions, specifically created collective frame illusion, which then created the real world. This explains why even today, despite the huge difference in pay executives and ordinary workers, that success does not get to those hard working and productive, this situation does not cause the US public protests. The power system is based on unshakable conviction of Americans in a competitive thrive is all. Significant negative effect on human orientation only endless accumulation of wealth was also depreciation practices and spiritual development of the inner world of the individual.
Key words: people, culture, values, mentality, individual success.
УДК 316.7
В. I. Крячко, кандидат сощолопчних наук
ЕТНОРЕЛ1Г1ЙН1 МАРКЕРИ АКЦ1ОНАЛЬНО1 П1ДСИСТЕМИ КАТОЛИЦЬКОГО СИГШФ1КАТИВНОГО ПОЛЯ
Здтснено спробу експлжацп етнорелiгiйних Mapnepie акщоналъног сигтфжа-тивног тдсистеми католицъкого сигтфжополя у контeкстi до^дження iнтe-ракцИ' та кореляцИ' структурних eлeмeнтiв piзних eтноpeлiгiйних пpостоpiв та систем в етносо^ологИpeлiгiг. Пpоaнaлiзовaно частину сучасних наукових та т-формацшнихресурав, пов'язаних i3 вiзуaлъною культурою, peлiгiйними обрядами та догматикою католицизму, а також виявлено деяк nодiбностi мiж певними сигтфжантами ак^оналъног атрибутики католиюв та деякими iдeнтифiкaцiйни-
254
© Крячко В. I., 2015
