FREQUENCY OF OSTEOPOROSIS AND TRABECULAR BONE SCORE IN WOMEN WITH METABOLIC SYNDROME AND LOW-ENERGY FRACTURES IN THE HISTORY Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ

Martynyuk L.P.

PhD, associated professor of the Department of Emergency Medicine, I. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Мартинюк Л. П.

канд. мед. наук, доцент кафедри HeeidKnadHoi та екстреноХ медичноХ допомоги, ДВНЗ «Тернотльський державний медичний ymiверситет iмeнi 1.Я.Горбачевського»

FREQUENCY OF OSTEOPOROSIS AND TRABECULAR BONE SCORE IN WOMEN WITH METABOLIC SYNDROME AND LOW-ENERGY FRACTURES IN THE HISTORY

ЧАСТОТА ОСТЕОПОРОЗУ ТА ЯК1СТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ У Ж1НОК З МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМ ТА НИЗЬКОЕНЕРГЕТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ В АНАМНЕЗ1

Summary: To study the frequency of osteoporosis and trabecular bone score in women with metabolic syndrome and the presence of low-energy fractures in history we conducted a retrospective analysis of case histories of 446 postmenopausal women at age 50 - 79 years. Patients were compared into two groups: a control group -313 women without obesity (BMI < 29.9 kg / m2) and a group of people (133 patients) with metabolic syndrome (IDF, 2005), which additionally were divided into subgroups based on the presence of fractures in history. Bone mineral density and trabecular bone score were determined on X-ray densitometer (Prodigy, 2005). Statistical analysis was performed using Statistica 6.0. The study found that in patients with metabolic syndrome BMD at all levels is significantly higher than in the control group patients, the frequency of osteoporosis significantly lower, significant differences in trabecular bone score is absent. However, the frequency of fractures among patients in both groups did not differ significantly, so, further studies are required to establish the pathogenesis of fractures in patients with metabolic syndrome.

Key words: bone mineral density, trabecular bone score, osteoporosis, metabolic syndrome, fracture.

Анотащя: З метою вивчення частоти остеопорозу та якосп шстково! тканини у жшок з метаболiчним синдромом та !х впливу на наявтсть низькоенергетичних переломiв в анамнезi нами було проведено рет-роспективний аналiз даних 446 пащенток в перiодi менопаузи. Обстежеш були роздшеш на двi групи сш-вставш за вжом i тривалютю перюду менопаузи: контрольну групу - 313 жшок без ожиршня Индекс маси тша < 29,9 кг/м2) та групу оаб (133 хворих) з метаболiчним синдромом (IDF, 2005 року), як додатково були роздшеш на шдгрупи залежно ввд наявносп переломiв в анамнезг Показники мшерально! щшьносп та якосп шстково! тканини визначали за допомогою приладу двохенергетично! рентгешвсько! абсорбщо-метри (Prodigy, 2005). Встановлено, що у пащенпв з метаболiчним синдромом МЩКТ на вах рiвнях шс-ткового скелету е вiрогiдно вищою порiвняно з пащентами контрольно! групи, частота остеопорозу вiро-пдно нижчою, значущих вiдмiнностей у показниках якосп шстково! тканини не виявлено. Разом з тим, частота переломiв у пащенпв обох груп вiрогiдно не вiдрiзнялася, що потребуе подальшого вивчення ме-ханiзмiв розвитку переломiв в осiб з метаболiчним синдромом.

Ключoвi слова: мшеральна щiльнiсть шстково! тканини, яшсть кiстково! тканини, остеопороз, мета-болiчний синдром, переломи.

Постановка проблеми. Медична та соща-льно-економiчна актуальнiсть проблеми остеопорозу зумовлена зниженням якостi життя, шдвищен-ням рiвня iнвалiдностi та зростанням смертносп населенна у результатi розвитку ускладнень з боку даного захворювання кiстково!' системи у виглядi переломiв внаслiдок низькоенергетично! травми [3, 4]. Ризик розвитку остеопорозу та остеопоротичних переломiв збiльшуеться iз вiком людини i асощю-еться з перюдом постменопаузи у жiнок [10]. Збшь-шення тривалостi життя населення у цшому, дозво-ляе науковцям прогнозувати подвоення кiлькостi хворих на дану недугу наступш 40-50 рокiв [5]. Це зумовлюе необхiднiсть виявлення взаемозв'язшв мiж iншими загрозливими для життя населення за-хворюваннями та станом шстково! системи лю-дини.

Аналiз дослщжень i публiкацiй. У кiнцi ми-нулого столiття з метою виявлення популяцп пащ-eнтiв з високим кардюваскулярним ризиком для проведення профшактичних заходiв було створено консенсус при метаболiчному синдромi (МС) [7]. У рядi дослiджень показано, що наявшсть МС сприяе не лише розвитку атеросклерозу, цукрового дiа-бету, дисшнезп жовчовивiдних шляхiв, хронiчному холециститу, жовчнокам'янш хворобi, пухлинам рiзноi локалiзацii, але i захворюванням опорно-ру-хового апарату [0]. Проте, бiльше уваги з проблеми кiстково-суглобових ускладнень при МС придшено вивченню остеохондрозу хребта, обмшного-дис-трофiчному полiартриту, а менше ризику розвитку остеопорозу та переломiв внаслiдок низькоенерге-тичноi' травми у даних пащенпв. При цьому заува-жимо, що оприлюдненi результати дослвджень р1з-них авторiв з цих питань е суперечливими [11, 12], що i спонукало нас до даного дослвдження.

Ul

Традицшно дiагностика остеопорозу за вщсут-носп низькоенергетичних переломiв (падшня з ви-соти зросту) грунтуеться на результатах визначення мшерально! щiльностi шстково! тканини (МЩКТ) за допомогою двохфотонно! рентгешвсько! абсорб-цюметрп [2]. Проте, лише 70-75 % мвдосп шстково! тканини забезпечуе МЩКТ [3]. До шших фак-торiв, як1 впливають на не! вщносять стан макроге-ометри кортикально! i мiкроархiтектонiки трабекулярно! шстки, наявнiсть мiкропошкоджень та мiкротрiщин у нш. З метою оцiнки мжроархгте-ктонiки трабекулярно! к1стки останне десятирiччя впроваджуеться розрахунковий iндекс якостi трабекулярно! шстки (TBS), запатентований компа-шею MED-I maps (м. Бордо, Франщя) у 2006 роцi [3, 6]. Оцшка даного показника, на нашу думку, е важливою для виконання дано! роботи.

Мета дослвдження: вивчити частоту остеопорозу та яшсть к1стково! тканини у жшок з метаболь чним синдромом та !х вплив на наявнiсть низькоенергетичних переломiв.

Матерiали i методи дослвдження. Проведено ретроспективний аналiз даних 446 пацiенток Укра-!нського науково-медичного центру проблеми осте-опорозу (ачень 2009 - сiчень 2016 рошв) в постме-нопаузальному перiодi вжом 50 - 79 рок1в (середнш вiк - 64,04 ± 8,08 рошв; середнш зрют - 1,61 ± 0,06 м; середня маса - 71,38 ± 11,73 кг; середнш шдекс маси тiла (1МТ) 27,63 ±4,40 кг/м2; середня трива-

лiсть менопаузи - 14,98 ± 8,57 рок1в). Залежно вщ

наявносп метаболiчного синдрому пацiентки були роздшеш на двi групи. Контрольну групу (група 1) склало 313 жшок без ожирiння (1МТ < 29,9 кг/м2) вщповадно до класифiкацi! надлишково! маси та ожирiння (ВООЗ,1997 р., опублжовано 2000 р. [14]) (середнш вш - 64,40 ± 7,97 рошв; середнш зрют -

1.60 ± 0,06 м; середня маса - 67,02 ± 8,69 кг; середнш iндекс маси тша 25,70 ± 2,67 кг/м2; середня три-валiсть менопаузи - 15,32 ± 8,66 рок1в). До складу групи 2 увшшло 133 жшки з МС (дiагноз вистав-ляли вщповщно до критерi!в IDF, 2005 року [7]) (середнш вш - 64,152 ± 8,04 рошв; середнш зрют -

1.61 ± 0,06 м; середня маса - 81,63 ± 11,59 кг; середнш iндекс маси тша 32,18 ± 4,33 кг/м2; середня тривалють менопаузи - 15,08 ± 8,59 рошв). Групи вiрогiдно не вiдрiзнялися за вiком та тривалiстю постменопаузального перiоду. Пацiентки обох груп були додатково роздшеш на шдгрупи залежно вщ наявностi низькоенергетичних (падiння з висоти зросту) переломiв в анамнеза без переломiв (БП) -251 жшка (1 група - 177 оаб, 2 група - 74 обстеже-них), з вертебральними переломами (ВП) - 45 хво-рих (1 група - 28 оаб, 2 група - 17 хворих) та неве-ртебральними переломами (НВП) - 150 жшок (1 група - 112 оаб, 2 група - 42 пашентки) (рис. 1). Об-стежеш шдгруп були сшвставними за показниками вiку, маси, 1МТ, тривалостi постменопаузального перiоду у вщповщних групах.

Рисунок 1. Частота переломiв вна^док низькоенергетичноi травми у групах жток. Примири: БП - без переломiв; ВП - вертебральш переломи; НВП -невертебральш переломи.

Визначення показник1в МЩКТ на рiвнi всього скелета, поперекового вщдшу хребта (L1-L4), шийки стегново! шстки, шсток передплiччя в дм-нщ переважання компактно! к1стково! тканини (на рiвнi 33%) проводили на прилащ двохфотонно! ре-нтгенiвсько! абсорбцiометрi! (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, модель 8743, 2005). Вимiрювали сумар-ний вмют мiнералу в дослiджуванiй дiлянцi (г), проекцшну мiнеральну щiльнiсть к1стки (г/см2), Т i Z-критерi!. Нами були проаналiзованi результати DXA поперекового вщщлу хребта (L1-L4) та шийки стегново! шстки. Ошнювали показник Т-критерiя

(вщ -1,0 до -2,5 СВ свщчив про наявнiсть остеопе-нi!, менше -2,5 СВ - про остеопороз) вщповщно до критерив ВООЗ, 1993 p. та офщшно! позицi! ISCD, 2007 р. (переглянута у 2015 р.) [9]. Яшсть трабекулярно! шстково! тканини (L1-L4) ошнювали за допомогою показника TBS, який визначали, викорис-товуючи методики TBS iNight (Med-Imaps, Pecass, Францiя) [2, 4].

Статистичний аналiз проводили з використан-ням програми Statistica 6.0. Результати наведеш як середнi величини (±SD). Використовували кореля-цiйний, регресшний i однофакторний дисперсiйний аналiз ANOVA iз поправкою Шеффе. Показник

р<0,05 визначався як вiрогiдний. Вщмшшсть у час-топ переломiв, остеопорозу, зниженш якосп шстково! тканини мiж групами пащенпв визначалася за допомогою X1 - тест Шрсона та вважалася стати-стично значущою на рiвнi р<0,05.

Показники МЩКТ були вiрогiдно вищими на всiх рiвнях у хворих 2 групи порiвняно з 1 групою осiб в цшому i при порiвняннi даних показнишв у

Показники МЩКТ на рiвнi поперекового вщ-дiлу хребта у пщгрупах пaцieнтiв 1 групи (БП -0,914 ± 0,175 г/см1, ВП - 0,876 ± 0,149 г/см1, НВП -0,946 ± 0,151 г/см1, F=2,030, р> 0,05) та шийки сте-гновоï шстки (БП - 0,771± 0,121 г/см1, ВП - 0,734 ± 0,101 г/см1, НВП - 0,776 ± 0,100 г/см1, F=1,625, р > 0,05) не мали значущих вщмшностей м1ж собою. У пaцieнтiв 2 групи показники МЩКТ на рiвнi поперекового вщщлу хребта (L1-L4) (БП - 1,124 ± 0,197 г/см1, ВП - 1,051 ± 0,197г/см1, НВП - 1,006 ± 0,167 г/см1, F=5,753, р < 0,05) були вiрогiдно кращими у

Результати та ïx обговорення. Мшеральна щiльнiсть та як1сть шстково! тканини залежно вщ нaявностi МС представлена у таблиц 1.

Таблиця 1

пщгрупах пaцieнтiв залежно вщ нaявностi низькоенергетичних переломiв в aнaмнезi (рис. 2).

пщгруш ж1нок БП порiвняно з особами пщгрупи НВП (р< 0,05). Значущих вiдмiнностей показник1в МЩКТ на рiвнi шийки стегново! шстки у пщгрупах пащенпв дано! групи (БП - 0,883 ± 0,144 г/см1, ВП - 0,830 ± 0,162 г/см1, НВП - 0,823 ± 0,106 г/см1, F=3,050, р > 0,05) виявлено не було.

У пащенпв з 2 групи частота остеопорозу на рiвнi поперекового вщщлу хребта (L1-L4) та шийки стегново! шстки була вiрогiдно меншою, нiж в осiб 1 групи - X 1 = 31,733, р < 0,01 та X1 = 10,114, р < 0,01 вщповщно (рис.3).

Мшеральна щшьмсть та яккть кктковоТ тканини у групах хворих

Групи обстежених хворих 1група (n=313) 2 група (n=133) F Р

МЩКТ на рiвнi поперекового вщщлу хребта (L1-L4), г/см1 0,917±0,166 1,078±0,190 70,145 < 0,001

МЩКТ на рiвнi шийки стегново! шстки, г/см1 0,770±0,113 0,858±0,138 49,477 < 0,001

МЩКТ на рiвнi всього скелета, г/см1 0,810±0,116 0,950±0,146 90,570 < 0,001

МЩКТ на рiвнi 33% вщдшу шсток передплiччя, г/см1 0,687±0,115 0,761±0,101 37,775 < 0,001

ТBS, Од 1,189±0,144 1,160±0,160 3,515 > 0,05

Рисунок 2. MirnpanbHa щшьмсть тстково1 тканини на pieHi: А - поперекового eiddrny хребта (L1-L4), Б - стегново'1 шстки; - В - всього mina ; Г- 33% плечово'1 шстки у хворих з низькоенергетичними переломами залежно eid нaявносmi меmaболiчного синдрому. Приметки: БП - пщгрупа хворих без переломiв; ВП - пщгрупа оаб з вертебральними переломами; НВП -пщгрупа жшок з невертебральними переломами; * - р < 0,05.

LI

Рисунок 3. Частота остеопенй та остеопорозу на pieHi А - поперекового eiddiny хребта (L1-L4) та Б -стегново'г' юстки у групах жiнок залежно eid наявностi переломiв вна^док низькоенергетичноi травми Приштки: БП - шдгрупа хворих без переломiв; ВП - шдгрупа oci6 з вертебральними переломами; НВП -шдгрупа жшок з невертебральними переломами.

Нами не було виявлено вiрогiдних вщмшнос-тей у показниках якосп трабекулярно! шстково! тканини мiж грушами пащенпв (табл.1) та шдгру-пами хворих (рис.4). У пащенпв 2 групи мала мюце

лише тенденщя до зниженняTBS у пiдгрупi жшок ВП порiвняно з особами шдгрупи БП.

Частота знижено! якостi трабекулярно! юстки (TBS < 1,200) м1ж групами пацiентiв вiрогiдно не в1дазнялася (X2 = 2,006, р > 0,05).

1,200 1,150 1,100 1,050

ш

БП ВП НВП

I1група I2 група

Рисунок 4. Яюсть трабекулярног юстковог тканини у хворих з низькоенергетичними переломами залежно вiд наявностi метаболiчного синдрому Примтка: БП - niдгруnа хворих без переломiв; ВП - пiдгрупа осiб з вертебральними переломами; НВП -пiдгрупа жток з невертебральними переломами; вiдмiнностi мiж до^джуваними групами пацieнтiв не

е вiрогiдними.

Ввдсоток невертебральних переломiв у жшок 2 (рис. 1), проте вiрогiдно значимо! вщмшносп у час-групи (13%) був вищим, шж в оаб 1 групи (9%) топ вах низькоенергетичних переломiв, ВП та

НВП мiж групами пащенпв не було (X2 = 0,031, р >

0,05 X2 = 1,514, р > 0,05 X2 = 0,358, р > 0,05, вадпо-вщно). Проведений анал1з частоти перелом1в м1ж групами пащенпв за умови наявносп у них остео-порозу на р1вн1 поперекового ввддалу хребта ^1-L4) показав в1ропдно вищу частоту НВП у пащенпв 2 групи пор1вняно з групою контролю (X 2 = 4,426, р < 0,05).

Оприлюднеш метаанал1зи результапв науко-вих дослщжень, що проводилися впродовж остан-шх десятир1ч з метою виявлення взаемозв'язк1в м1ж станом кiстковоi тканини та факторами, яш вплива-ють на розвиток перелом1в, не дають однозначноi вщповвд на дане питання [12]. Ряд науковщв вказуе на меншу частоту перелом1в у хворих з МС [13], шш1 в1дм1чають збшьшення випадшв даного ускла-днення остеопорозу у хворих за наявносп метабо-л1чного синдрому [8, 10].

Результати нашого дослвдження показали, що у пащенпв з метабол1чним синдромом МЩКТ на вах р1внях к1сткового скелету е в1ропдно вищою пор1вняно з пащентами контрольноi групи, а частота остеопорозу в1ропдно нижчою. Разом з тим, значущих ввдмшностей у показниках якосп шстко-во! тканини м1ж пащентами обстежених груп хворих виявлено не було. При цьому частота перелом1в у пащенпв 1 1 2 груп в1ропдно не в1др1знялася. Отримаш даш сввдчать, що на частоту перелом1в у пащенпв суттево впливае не лише виражешсть остеопорозу, але 1 як1сть шстково!' тканини.

Висновки. 1. Показники МЩКТ були в1рог1-дно вищими у жшок з метабол1чним синдромом, пор1вняно з пащентками контрольно!' групи.

2. Частота остеопорозу на р1вш поперекового ввддалу хребта та шийки стегново!' к1стки достовь рно менша у жшок з метабол1чним синдромом, а як-ють трабекулярно!' шстково!' тканини в обстежених групах пащенпв в1ропдно не в1др1знялася, що, ймо-в1рно, зумовило вщсутшсть значимо!' вщмшносп у частот! низькоенергетичних перелом1в м1ж групами жшок.

Отримаш дан1 потребують подальшого ви-вчення механ1зм1в розвитку перелом1в в ос1б з ме-табол1чним синдромом.

Список лiтератури:

1. Маколкин В.И. Метаболический синдром./ В.И.Маколкин - М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2010. - 144 с.

2. Поворознюк В.В. Показник якосп трабеку-лярно!' к1стково!' тканини в клшчнш практиц1: огляд лггератури та результати власних досль джень/ В.В. Поворознюк, Н.1.Дзерович, Т.В.Орлик // Проблеми остеолог!!'. - 2014 - Том 17, №2 - С.3 -2.

3. Поворознюк В.В.Нормативш показники якосп шстково!' тканини на р!вш поперекового ввддшу

хребта в укра!нських жшок рiзного вшу / В.В.Пово-рознюк, Н.1. Дзерович, А.С. Мусiенко // Травма -

2015 - Том 16, №2. - С.36 - 43.

4. Bliuc D, Nguyen ND, Milch VE, Nguyen TV, Eisman JA, Center JR. Mortality risk associated with low-trauma osteoporotic fracture and subsequent fracture in men and women. JAMA. 2009;301:513-521. doi: 10.1001/jama.2009.50.

5. Didier Hans, Andrew L Goertzen, Marc-Antoine Krieg, William D Leslie. Bone Microarchitecture Assessed by TBS Predicts Osteoporotic Fractures Independent of Bone Density: The Manitoba Study// Journal of Bone and Mineral Research, Vol. 26, No. 11, November 2011, pp 2762-2769/ DOI: 10.1002/jbmr.499

6. N.C. Harvey, C.C. Gluer, N. Binkley, et al. Trabecular bone score (TBS) as a new complementary approach for osteoporosis evaluation in clinical practice. Bone. 2015 Sep; 78: 216-224. doi: 10.1016/j.bone.2015.05.016

7. International Diabetes Federation. Worldwide definition of the metabolic syndrome. Available at: https://www.idf.org/e-library/consensus-state-ments/60-idfconsensus-worldwide-definitionof-the-metabolic-syndrome, August 24, 2005.

8. von Muhlen D, Safii S, Jassal SK, Svartberg J, Barrett-Connor E.Associations between the metabolic syndrome and bone health in older men and women: the Rancho Bernardo Study. Osteoporos Int. 2007 Oct;18(10):1337-44. Epub 2007 May 11. DOI: 10.1007/s00198-007-0385-1

9. Official Positions of the International Society for Clinical Densiometry, Copyright ISCD, October 2007, Supersedes all prior "Official Positions" publications at: https://www.iscd.org/official-positions/offi-cial-positions/.

10. Poiana C, Carsote M, Radoi V, Mihai A, Ca-patina C. Prevalent osteoporotic fractures in 622 obese and non- obese menopausal women. J Med Life. 2015 Oct-Dec; 8(4): 462-466.

11. Silva HG, Mendonga LM, Conceigao FL, Zahar SE, Farias ML Influence of obesity on bone density in postmenopausal women. //Arq Bras Endocrinol Metabol. 2007 Aug;51(6):943-9. PMID:17934661.

12. Sun K, Liu J, Lu N, Sun H, Ning G. Association between metabolic syndrome and bone fractures: a meta-analysis of observational studies. BMC Endocr Disord. 2014 Feb 9;14:13. doi: 10.1186/1472-6823-1413.

13. Yang L, Lv X, Wei D, Yue F, Guo J, Zhang T. Metabolic syndrome and the risk of bone fractures: A Meta-analysis of prospective cohort studies. Bone.

2016 Mar;84:52-6. doi: 10.1016/j.bone.2015.12.008. Epub 2015 Dec 18.

14. World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation on obesity. World Health Organization: Geneva, 2000, р.9.