CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.2 - С. 39-45
УДК 811.161.2'373.72:81'23
Фразеолопчш одиниц украшсько'Г мови на позначення альтруютично'' поведiнки людини: iдеографiчний i семантичний аспекти
Грозян Н. Ф.
РВУЗ «КИПУ», м. Смферополь, Республка Крим n.f.grozyan@mail.ru
У cmammi до^джуються питання семантичног й iдеограф1чног характеристики фразеолог1чних одиниць на позначення альтругстичног поведтки людини з ураху-ванням досягнень сучасних фразеологiчног та психологiчног наук в украгнськт Moei. Iдеографiчна класифтащя фразеологiчних одиниць на позначення альтругстичног поведтки людини в украгнськт мовi вiдповiдаe класифтацп, прийнятт у психологИ. Фразеологiчна мтросистема «Альтругстична поведтка людини» передаеться широким дiапазоном фразеологiчних засобiв украгнськог мови. Виявлено три тематичт групи ФО, яю безпосередньо складаються з синонiмiчних рядiв «Ситуативна альтругстична поведтка людини», «Опосередкована альтругстична поведтка людини» «Свiдома цттсна альтругстична поведтка людини». До^джений матерiал засвiдчуе, що iдеографiчна структура фразеологiчног мiкросистеми «Альтругстична поведтка людини» не ерозгалуженою. У нт вiдсутнi ланки: семантична група, се-мантичне поле. Найчисленншими виявилися синонiмiчнi ряди зi значенням «допома-гати виробити правильну лтт поведтки», «сприяти кому-небудь у чомусь».
Ключовi слова: iдеографiя, фразеологiчна одиниця, альтругстична поведтка, вчинок, тематичне поле, тематична група, синонiмiчний ряд
Постановка проблеми. У мовознавсга з'явилися першi спроби опису в iдеографiчному аспект багатого фразеолопчного матерiалу, накопиченого фразеогpафieю (див. пращ: М.Ф. Алефiренка [1], Ю.О.Гвоздарьова [2], М.Т. Демсь-кого [3], А.М. Емiровоl [21; 22 ], А.О. 1вченка [4], О.М. Каракущ [5], С.1. Кравцово! [6], Т.В. Крисенко [7], В.М. Моюенка [9], Ю.Ф. Прадща [12; 13; 14], П.О. Редша [17], Л.М. Рязановського [18], В.Д. Ужченка [19] та ш. учених).
Однак слщ сказати й про те, що проблеми фразеолопчно! щеографи в бшьшосп праць названих авторiв вивчалися, як правило, принапдно, у зв'язку з дослщженням шших аспекпв фразеологп, унаслщок чого аналiзовi шдлягали лише окремi поняттевi поля, покрит фразеолопчними одиницями (ФО), не враховувалися даш таких науко-вих дисциплш, як фiлософiя, психологiя та ш.
Актуальтсть теми дослiдження визначаеться, по-перше, посиленням в iнтересу до опису окремих фразеолопчних мiкросистем; по-друге, потребою подальшого вив-чення фразеолопчних мшросистем укра1нсько1 мови, залучаючи до аналiзу деякi данi теорiй, висновюв iнших наук i галузей лшгвютики; по-трете, пiдвищеним iнтересом науковцiв до проблеми глибинних зв'язкiв мiж фразеолопзмами й нацiональним менталiтетом.
Мета статтi - вирiзнити з фразеологiчного складу украшсько! мови групу фразеологiчних одиниць, загальна семантична ознака яких мае екстралшгвютичну
природу (Bci вони позначають альтру!стичну поведшку людини), зробити iдеографiчну характеристику цих ФО й описати !х семантичш особливостi i3 урахуванням до-сягнень сучасно! фразеолопчно! та психолопчно! наук. Вважаемо, що дослiдження фразеологiчних мшросистем потребуе нових методик аналiзу фразеолопчних оди-ниць.
Альтру!стична поведiнка людини - це «будь-яю альтру!стичш ди людини, направленi на благополуччя iнших людей, надання !м допомоги» [8, с. 532]. (альтру!зм (вiд лат. alter - шший) - у психологи - вид дiяльностi, безкорислива турбота про благо людей, готовшсть поступатися й жертвувати особистими штересами заради шшо! людини [15, с. 12].
Форми альтруистично! поведшки рiзноманiтнi: вiд просто! люб'язностi до серйозно! благодiйно! допомоги, яку надае людина iншим людям, iнодi з великою шкодою для себе, щною самопожертвування. Деяю психологи вважають, що в основi тако! поведiнки лежить особливий мотив, i називають його мотивом альтру!зму (мотивом допомоги, мотивом турботи про шших людей) [8, с. 532]. Альтру!стична поведiнка людини може бути ситуативною, «яка актуалiзуеться в дiях суб'екта в кон -кретних небезпечних ситуацiях (наприклад, врятування дитини цiною власного жит-тя)» [16, с. 18]. Альтру!зм може стати свiдомою цiннiсною орiентацiею, яка визначае поведiнку особистостi в цшому; у цьому випадку вш перетворюеться в сенс життя особистост [16, с. 18].
Мовнi засоби вираження альтру!стично! поведiнки людини не були предметом дослщжень у мовознавствь Однак потреба в такому опис iснуе, оскiльки в лексич-ному та фразеолопчному складi укра!нсько! мови е чимало ^в i ФО, яю позначають альтру!стичну поведiнку людини.
Семантичний аналiз ФО, що об'еднуються в тематичне поле ФО (iерархiчна структура iдеографiчно! класифiкацi! подаеться за Ю.Ф. Прадiдом [14, с. 40]), «Альтру!стична поведiнка людини», дае тдстави запропонувати таку структуру те-матичного поля ФО (див. Схему 1).
Схема 1. Структура тематичного поля ФО «АльтруТстична поведшка людини»
Як бачимо, iдеографiчна структура фразеолопчш! мшросистеми «Альтру!стична поведiнка людини» не е розгалуженою. У нiй вщсутш ланки: семантична група, се-мантичне поле. Тематичнi групи складаються безпосередньо з синонiмiчних рядiв. Так, тематична група ФО «Ситуативна альтру!стична поведшка людини» складаеться з синонiмiчних рядiв зi значеннями:
1) рятувати кому-небудь життя. Значення цього синонiмiчного ряду передають ФО, вилученi з творiв художньо! лiтератури й не зафшсоваш Фразеологiчним словником укра!нсько! мови [20]: вирвати з обiймiв смерт^ прийняти удар:
- Родичi, котрим вона [жшка] була, певне, не дорога, викинули гг на вулицю, як рiч негодящу й непотрiбну, а я тдняв гг, доклавши вах зусиль i старань, вирвав гг з обiймiв смертi (Бокаччо, перекл. Лукаша); [Сва (до чоловша):] Скарга наша тиха, А трон високий. Чом мене не кличеш? Я тшом затулю тебе свогм, Прийму ус удари (Мадач, перекл. Лукаша) та ш..;
2) пожертвувати собою в iм'я когось: вiддати (покласти) /вiддавати (поклада-ти) душу. Пожертвувати собою чи бути готовим умерти заради кого-, чого-небудь [20, с. 119]. Заради подруги [Надiя] душу ладна вiддати (Я. Баш). До цього синонiмiчного ряду належать ФО, вилучеш з творiв художньо! лггератури й не зафшсоваш ФСУМ: вiддати серце, вручати (припоручити) душу, як е варiантами ФО вiддавати (покласти) / вiддавати (покладати) душу: [Фауст:] Тобi вiддав навш я серце й душу, Нехай i вмру - тебе побачить мушу! (Гете, перекл. Лукаша); А рицар, скоро вчув той голос плачливий, зараз, атже не мiркуючись, про жодну небезпеку не дбаючи, тяжкокутог зброг з себе не здтмаючи, вручае душу свою Боговi та й дамi свогй кохант ... (Сервантес, перекл. Лукаша); Сее сказавши, [Дон Юхот] припоручив душу свою володарц Дульсшег, просячи гг допомогти йому в такт притузi, затуливши добре щитом i, пустивши Росинанта вчвал, угородив списа крайньому вiтряковi в крило (Сервантес, перекл. Лукаша) та ш.;
3) допомогти кому-небудь у якшсь конкретнш ситуацп: вивести з лабiринту. Допомогти комусь вийти зi складного становища. Дон Фернандо склав дяку Всевиш-ньому, що вт, милосердний, вивiв його з того безвихiдного, здавалось, лабiринту, в якому вт мало не згубив життя свого й доброг слави... (Сервантес, перекл. Лукаша) тощо;
4) захистити когось щною власного життя: лягти головою. Загинути в бою, за-хищаючи кого-небудь. 1х [воропв] би, звичайно, розбили, але мшьйони лягли б головою (Стшь, перекл. Лукаша); вiддати / вiддавати життя. Загинути, борючись за кого-небудь, захищаючи когось [20, с. 119]. [Теодоро (до Дiани):] Гордт красотi служить мушу вiрною душею. Я за вас життя вiддам, лиш скажть (Лопе де Вега, перекл. Лукаша); проливати / пролити кров. Гинути, помирати, зазнавати страж-дань, вщстоюючи щось, захищаючи кого-небудь. [Третш придворний:] Не розумiе вт [Адам], що справжнтрицар обожнювати може даму серця й готовий кров свою пролить, коли на честь гг обмова кине пляму, - Вт скритi цм в службi тт вбачае (Мадач, перекл. Лукаша) та ш.
Тематична група «Опосередкована альтру!стична поведшка людини» складаеться з синонiмiчних рядiв зi значеннями:
а) допомагати, тдтримувати кого-небудь: тдставляти /тдставити плече. До-помагати кому-небудь, тдтримувати когось [20, с. 640]. У найскруттших ситуащях мет неодмтно хтось простягував руку допомоги, тдставляв плече (I. Головченко, О. Мусiенко); держати (тримати) руку. Щцтримувати, обстоювати кого-небудь [20, с.229-330]. Терентт недолюблював пана i, коли чув про подт помщицьког землi, тримав руку за людьми: наситяться дворянським, то менше зазiхатимуть на му-жицьке (М. Стельмах) та ш.;
б) допомагати виробити правильну лшда поведiнки: виводити / вивести на путь праведну (на вiрний шлях). Допомагати кому-небудь виробити правильну лшда поведшки, правильно поводити себе [20, с. 83]. - Я по щирост1 кажу: спасиб1. Спасиб1 тим, хто: вивiв мене на путь праведну (О. Гончар); наставляти (напряв-ляти, напучувати, спрямовувати i т. ш.) / наставити (направити, напутити, спрямувати i т. ш.) на [добру (в1рну i т. т.)/ путь, (на путь ^тини, на добрий, вiрний шлях, дорогу, стежку i т. ш.). Корисними порадами, вказiвками, навчаннями спрямовувати, скеровувати чш-небудь дп в ютинному напрямку [20, с. 535]. То був чоловщ який утовкмачив соб1 в голову тверде переконання, що людей, ув 'язнених у гартзоннт тюрм1, можна настановити на путь праведну з амвона (Я. Гашек, перекл. С. Масляка); Сошенко залучив Тараса до малярсъког школи й напутив його на добру путь (I. Нечуй-Левицький) та ш.;
в) допомагати знайти свое мюце в житп: виводити /вивести на [широку/ дорогу. Допомагати кому-небудь знайти свое мюце в житп, в суспшьсга [20, с. 83]. - Невже ти такий дивак, що вважаеш свогм обов 'язком вивести когосъ на широку дорогу, а самому одразу в кущ1 сховатися? (М.Ю. Тарновський); [Катерина:] Щоб краще дШшло, що я про них думаю (посмiхнулась). Щоб не забували, хто гм пелюшки мгняв, хто гх [керiвникiв] на дорогу вивiв (О. Корншчук); поставити нарвт/ноги. Допо-могти кому-небудь утвердитися, шдтримати когось [20. с. 681]. На флотг Павло був веселий, км1тливий 7 швидкий, як чайка в полъот1. Це з ним тут сталося. Треба його поставити нарiвнi ноги, розбудити, щоб прокинувся назавжди (В. Кучер) та ш.;
г) допомагати позбутися злидшв: витягти (витягнути) / витягати (витягу-вати) з болота (з багна, з калюжц з гряз^ з грязюки, з бруду). Допомогти кому -небудь вийти з принизливого становища чи позбутися злидшв [20, с. 109-110]. Не заприм1тъ гг Олександра, може б вона 7 дос у свогх дрантях завита ходила. В1н ви-тяг гг з калюжН (Панас Мирний); - Я дурна, жалувала, що нею все нехтували, - так гй 7 треба було, пройдисв1тцИ Я ж, гг за вуха з грязi витягла, в люди вивела! (Леся Укра!нка); узяти з гряз1 Допомогти кому-небудь позбутися злидшв, вийти з принизливого становища [20, с. 100]. Чи ти ба! В1н [чоловш] так тобою [дочко] понев1ряе, мовби з грязi тебе взяв! А нехай в1н трич1 западетъся! (Боккаччо, перекл. Лукаша) та ш.
Свщома цшнюна альтруютична поведшка людини визначае поведшку людини в цшому. Як зазначають психологи, така поведшка перетворюеться в сенс життя особистосп [16, с. 18]. Наведемо декшька прикладiв: прийняти тд руку. Узяти ко -го-небудь тд свш захист, стати покровителем когось. [Учень (до Мефютофеля):] О, приймть мене тд вашу руку! Я з щирим серцем сюди прийшов (Гете, перекл. Лукаша); тдкаладати /тдкласти (тдложити) руки (рщко плеч1). Безкорисливо нада-вати допомогу кому-небудь, робити все можливе для когось [20, с. 634]. - Та я б руки тд нъого тдложила, щоб видужав, та в1к би весъ не спала, за ним би дивиласъ, аби прочуняв (Ю. Збанацький); ти/тти на жертву. Поступатися сво!ми штересами, вщмовлятися вщ сво!х випд задля когось [20, с. 354]. I чого б тглъки вона [Надшка] не зробила, на якг тыъки жертви не тшла, щоб тыъки знову побачити його по-блажливу усмшку (П. Козланюк) та ш.
Приклади переконують, що на позначення альтруютично! поведшки людини ФО передають, в основному, повний вчинковий акт (ВА). При повному ВА дiе закон внутршнього визрiвання вчинку (закон достатньо! шдстави) [дет. про це див. 11, с.190]. Ситуацшний конфлшт переходить у мотивацшну амбiвалентнiсть, а поим у ВА (див. Схему 2):
Схема 2. Вчинок - лопчний осередок психологи
С - ситуащя
М - мотивацiя ВА - вчинковий акт
мотив1в
Розглянемо окремi приклади:
Привела тата Вiронцi - вiд втру валився той нужденний скелет у обмотках... Одхаяла, вiдволодала його мати, тдлжувала, iз могили видрала, - на таке здатна справжня подружня любов (О. Гончар). ФО iз могили видрала «врятувати кого-не-будь вщ неминучо! смерти» передае, що практична дiя вчинку вщбулася, причиновий ланцюг замкнувся (див. Схему 2) - Вiронька допомогла своему коханому;
[Мефютофель:] ММстром стала скоро - Аж сяють ордени, Весь рiд взяла до двору, Вах вивела в пани (Гете, перекл. Лукаша). ФО вивела в пани «допомогти кому-небудь посюти видне мюце» передае, що практична дiя вчинку вщбулася, причиновий ланцюг замкнувся - мшютр допомогла родичам.
Неповш ВА передаються невеликою кшьюстю ФО: Поведу я тебе, дiвчино, до одмег статечног сарацинки, у яког роблю дещо по хазяйству; то жтка стара i мае добре серце. Язамовлю за тебе слово i думаю, що вона прийме тебе залюбки за рiдну дитину, а ти ж гляди, як у нег житимеш, старайся гй якнайлтше догодити, аж поки Господь не пошле тобi кращог долi (Боккаччо, перекл. Лукаша). ФО замовлю слово «звернутися до когось з клопотанням про кого-небудь» передае, що ВА не-повний, фшсуеться лише перший момент учинку - ситуащя: бщнш дiвчинi обiцяють допомогти. Установлено, що на позначення просощально! поведшки людини передача ФО повного й неповного ВА в кожнш тематичнш груш мае певш особливосп.
Отже, висловлеш вище мiркування дозволяють резюмувати: 1) тематичне поле ФО «Альтру!стична поведшка людини» включае в себе три тематичш групи ФО, яю безпосередньо складаються з синонiмiчних рядiв; 2) найчастiше ФО вживаються на позначення опосередковано! альтру!стично! поведшки людини; 3) найчисленшшими виявилися синонiмiчнi ряди зi значенням «допомагати виробити правильну лiнiю по-ведiнки», «сприяти кому-небудь у чомусь»; 4) велика кшьюсть ФО передають повнi ВА; 5) фразеолопчш одинищ на позначення альтру!стично! поведiнки людини по-требують подальшого лiнгвiстичного дослiдження.
Список л^ератури
1. Алефiренко М.Ф. Теоретичш питання фразеологп / М.Ф. Алефiренко. - Харюв: Вища школа, 1987. - 134 с.
2. Гвоздарев Ю.А. Фразеологические группы ФЕ, их структура и представление в идеографических словарях / Ю.А. Гвоздарев // Фразеологические словари и компьютерная фразеология. - Орел, 1990. - С. 48-49.
3. Демський М.Т. Системш зв'язки у сферi фраземши / М.Т. Демський // Мовоз-навство. - 1991. - № 2. - С. 36-43.
4. 1вченко А. Укра!нська народна фразеолопя: ареали, етимолопя / А. 1вченко. -Харюв: Око, 1996. - 160 с.
5. Каракуця О.М. Фразеолопзми укра!нсько! мови з компонентом «душа» (струк-турно-семантичний, iдеографiчний, лiнгвокультурологiчний аспекти): ): автореф. дис. канд. фшол. наук: спец. 10.02.02 «Укра!нська мова» / О.М. Каракуця. - Харюв, 2002. - 19 с.
6. Кравцова С.И. Фразеологические единицы со значением количества в русском языке (в сопоставлении с украинским): автореф. дис. канд. филол. наук: спец. 10.01.02 «Росшська мова». - Ростов-на-Дону, 1981-1. - 26 с.
7. Крисенко Т.В. Фразеолопчш одинищ зi значенням говоршня в прагматичному аспект (на матерiалi сучасно! росшсько! мови): ): автореф. дис. канд. филол. наук: спец. 10.01.02 «Росшська мова». - Харюв, 2002. - 17 с.
8. Маклаков А.Г. Общая психология / А.Г. Маклаков. - СПб.: Питер, 2001. - 592 с.
9. Мокиенко В.М. О тематико-идеографической классификации фразеологизмов / В.М. Мокиенко // Словари и лингвострановедение: сборник статей [под ред. Е.М. Верещагина]. - М.: Русский язык, 1982. - С. 108-121.
10. М'ясо!д П.А. Загальна психолопя: навчальний посiбник / П.А. М'ясо!д. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.
11. Основи психологи: тдручник / [За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця]. -[4-те вид., стереотип.] - К.: Либщь, 1999. - 632 с.
12. Прадид Ю.Ф. Актуальные теоретические проблемы фразеологической идеографии / Ю.Ф. Прадид Ю.Ф., Н.Ф. Грозян // Ономастика i апелятиви: збiрник науко-вих праць. - Дншропетровськ, 1998. - Вип. 4. - С. 102-105.
13. Прадид Ю.Ф. Принципы выделения лексических и фразеологических микро-и макросистем / Ю.Ф. Прадид, Н.Ф. Грозян // Материалы конф. «Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы».
- М.; Симферополь, 1997. - С. 229-232.
14. Прадщ Ю.Ф. Фразеолопчна iдеографiя: проблематика дослщжень / Ю. Ф. Прадщ - К.; ^мферополь, 1997. - 252 с.
15. Психолопчний словник / [за ред. В.1. Войтка]. - К.: Вища школа, 1982. - 215 с.
16. Психология: словарь / [под общ. ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского].
- [2-е изд., исправл. и доп]. - М. : Политиздат, 1990. - 494 с.
17. Редин П.А. Фразеологизмы с пространственным и временным значением в современном украинском языке: автореф. дис. канд. фшол. наук: спец. 10.02.02 «Украшська мова». - Харьков, 1989. - 24 с.
18. Рязановский Л.М. Идеографические аспекты немецкой фразеологии: темпоральная фразеология / Л.М. Рязановский. - СПб.: Изд-во Петерб. ун-та, 1997. - 200 с.
19. Ужченко В.Д. 1сторико-лшгвютичний аспект формування украшсько! фразеологи: автореф. дис. доктора фшол. наук: спец. 10.02.02 «Украшська мова». -Дншропетровськ, 1994. - 34 с.
20. Фразеолопчний словник украшсько! мови: В 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993.
- Кн. 1 - 2.
21. Эмирова А.М. К концепции фразеологических идеографических словарей / А.М. Эмирова // Фразеологические словари и компьютерная фразеология: тез. со-общ. школы-семинара 13-17 ноября 1990 г. - Орел, 1990. - С. 25-26.
22. .Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А. М. Эмирова. - Ташкент: ФАН, 1988. - 91 с.
Грозян Н. Ф. Фразеологические единицы украинского языка, обозначающие альтруистическое поведение человека: идеографический и семантический аспекты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.2
- С. 39-45
В статье исследуется семантическая и идеографическая классификация фразеологических единиц, обозначающих альтруистическое поведение человека, с учётом достижений современной фразеологической и психологической наук. Выявлено, что идеографическая классификация фразеологических единиц, обозначающих альтруистическое поведение человека, отвечает классификации поведения, принятой в психологии. Три тематические группы фразеологических единиц состоят непосредственно из синонимических рядов.
Ключевые слова: идеография, фразеологическая единица, альтруистическое поведение, поступок, тематическое поле, тематическая группа, синонимический ряд
Grozyan N. F. Phraseological units defining human altruistic behavior of a person in ukrainian language: ideographical and psychosemantical aspects // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications.
- 2014. - Vol. 27 (66). No 1.2 - P.39-45
A semantic and ideographic classification of phraseological units defining human altruistic behavior which considering the achievements of modern phraseological and psychological sciences is studied in the article. Ideographical classification of phraseological units defining human altruistic behavior is revealed with psychological classification. Phraseological microsystem 'Altruistic behavior of person' is transmitted by wide range of phraseological means of Ukrainian language. There are three groups of phraseological units that are consist of synonymous ranges: 'Situational altruistic human behavior', 'Average altruistic human behavior', 'Deliberate evaluative altruistic human behavior'. Researching material shows that ideographic structure of phraseological microsystem 'Altruistic human behavior' is not ramified. There are no semantic groups and semantic field. The subject groups consist of synonymous ranges, the most numeral of them is synonymous ranges with meaning 'to help making the right lines of behavior', 'influence to smb in something'.
Key words: ideography, phraseological unit, altruistic behavior, action, subject field, subject group, synonymous line.
Поступила до редакцИ 19.11.2014 р.
