CC BY
247
Отже, дидактичний потенцiал тестових методик може бути реатзованим лише при дотриманш певних умов та вимог, серед яких визначальною е професшна готовнiсть педагога до використання тестових технологш як засобу контролю професшно! пiдготовки майбутнiх спецiалiстiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. — 7-е изд. — СПб.: Питер, 2005. — 688 с.
2. Безпалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика III тысячилетия).
- М.: Изд-во Москов. Психол.-социал. Ин-та, 2002. — 352 с.
3. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. — СПб.: Питер, 1999. — 528 с.
4. Валеев Г. Х. Методология и методы психолого-педагогических исследований: Учеб. пособие для студентов 3-5-х курс пед. вузов по специальности «031000 — Педагогика и психология». — Стерлитамак: Стерлитамак. гос. пед. ин-т, 2002. — 134 с.
5. Долинер Л. И. Компьютерные тесты успеваемости как средство оптимизации учебного процесса // Вестник Московского университета. — 2004. — № 1.
6. Клайн П. Справочное Руководство по конструированию тестов / Перевод Е. П.Савченко. — М.: ПАН Лтд, 1994. — 283 с.
7. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. — М.: Народное образование, 2000. — 352 с.
8. Малихш А. Тести у навчальному процес сучасно! школи // Р1дна школа. — 2001. — № 8.
9. Методичт рекомендацп з оргашзацп тестового контролю освггньо-професшно! тдготовки вчителя. — Тернотль: Вид-во ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2004. — 100 с.
10. Паращенко Л., Леонський В., Леонська Г., Богачков Ю., Радченко В. Система тестування учшв у середнш школг Методичний поабник // Завуч. — 2007. — № 16-18.
11. Педагогическая диагностика / Под ред. К. Ингенкампа; Перевод с нем. — М., 1991. — 525 с.
12. Челышкова М. Б. Применение математических моделей для разработки педагогических тестов: Учеб. пособие. — М., 1995. — 48 с.
13. http://testolog.narod.ru/index.html
Надш ГИШКА
ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНИХ УМ1НЬ I НАВИЧОК В УЧН1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У статтi розкриваються закономiрностi i суттсть процесу формування загальних навчальних умiнь i навичок в учнiв початкових клаав. Подаеться загальна характеристика цих умiнь i навичок школярiв. Показана роль самоконтролю i контролю в програмованому навчаннi учтв.
Швидюсть сощальних i технолопчних змш у сучасному свт, прискорене нагромадження шформацшних ресуршв i засобiв навчання, що стають доступними бiльшостi людей, мобшьшсть населення зумовлюють переосмислення функцiй i результатiв загально! середньо! освiти. Сучасне iнформацiйне суспiльство ставить перед школою завдання формувати в учнiв бажання i вмiння вчитися, використовувати рiзнi джерела шформаци, застосовувати одержанi знання для творчого вирiшення проблеми [1].
О. Я. Савченко розглядае вмшня вчитись як ключову компетентшсть загальноосвггаьо! школи. На И думку,«вмiе вчитися той учень, який:
- сам визначае мету дiяльностi або приймае поставлену вчителем;
- виявляе защкавленють у навчаннi, докладае вольових зусиль;
- оргашзовуе свою працю для досягнення результату;
- вщбирае або знаходить вщповщш знання;
- усвщомлюе свою дiяльнiсть i прагне И вдосконалювати;
- мае вмiння i навички самоконтролю та самооцшки» [7, 34].
Навчання учшв умшню вчитися е одшею з кардинальних проблем дидактики, що на рiзних етапах И розвитку набула рис або певно! дидактично! теори. До виршення проблеми «вчити вчитися» ведуть рiзнi шляхи, одним з яких е озброення учшв у процеш навчання певним комплексом умшь та навичок, що мають мiжпредметне значення. У нових умовах розбудови
нащонально! школи Укра!ни, розробки програм i концепцiй освiти XXI столотя ця проблема набувае нового змюту i значення.
Загальна середня освга мае забезпечити умови для штелектуального, соцiального та морального розвитку учшв, а в стратегiчно — закласти базис для формування демократичного суспшьства, яке визначае освiченiсть, вихованiсть, культуру тощо.
Початкова школа, зберiгаючи наступнють iз дошкiльним перiодом дитинства, забезпечуе подальше становлення особистост дитини, И штелектуальний, соцiальний i фiзичний розвиток.
При вивченш базового рiвня освгги для рiзних типiв шкiл важливо мати програму розвитку загальнонавчальних умшь i навичок для всiх вшових груп учнiв. Авторами таких програм е Н. А. Лошкарьова, О. Я. Савченко, В. Ф. Паламарчук. Програми, вщповщно, повиннi мати своерщну методику, розраховувати на учнiв початкових класiв загальноосв^ньо! школи, на обдарованих школярiв закладiв нового типу.
Мета статт — висвiтлення питания про формування загальнонавчальних умшь i навичок в учшв початкових клашв, що дае змогу досягти вищих результат у навчаннi та вихованнi дггей, !х розвитку загалом.
Проблема формування загальнонавчальних умшь пею чи шшою мiрою вирiшуеться передовою педагогiчною практикою. Умшнями в дидактицi вважаються способи дiяльностi, що мають осмислений характер i забезпечують 11 успiшне виконання в певних умовах. Автоматизованi вмшня набувають характеру навичок [2]. Загальнонавчальними називають умiння та навички, що мають мiжпредметний характер, широке дидактичне значення.
У дидактицi е рiзнi класифшацп загальнонавчальних умiнь. Визначають чотири групу умiнь: органiзацiйнi, загальнопiзнавальнi, загальномовленнев^ контрольно-оцiннi.
До першо! групи належать умшня i навички науково! оргашзаци працi (вмiния пiдготуватись до сприймання матерiалу, працювати в потрiбному темт, застосовувати правила навчально! роботи, створювати необхiднi умови для працi тощо).
Друга група включае:
- умшня мислительш, розподiляти ч^ко i послiдовно, мiркувати взаемопов'язаними судженнями в монологiчного повiдомления;
- вщтворювати iнформацiю з елементами лопчно! обробки матерiалу (визначення головних думок, встановлення зв'язку мiж вiдомим i новим матерiалом тощо);
- спiлкуватися шд час виконання групових i колективних навчальних завдань.
Третя група — це шформацшш вмiния:
- вмшня визначати головне,
- самостшно робити висновок з пояснення вчителя;
- знаходити нове дос невщоме, ставити запитання;
- користуватися порiвняниями за аналопею як засобами встановлення нових ознак i якостей;
- користуватись прийомами осмисленого запам'ятовування (план, зiставлення, опорш слова).
Четверта група передбачае вмшня:
- ощнювати якiсть навчально! роботи;
- здшснювати взаемоперевiрку;
- контролювати послiдовнiсть роботи за самостiйно складеним планом;
- визначати якi судження завжди неправильнi;
- висловлювати оцшш судження.
Згаданi види загальнонавчальних умшь i навичок функцiонують у системi мiжпредметних зв'язкiв i формуються безперервно протягом усього перюду початкового навчання вiдповiдно до можливостей програмового матерiалу з рiзних предметiв та обов'язкового облшу попереднього рiвия оволодiния ним [4, 5]. Пропонований змют загальнонавчальних умшь i навичок та його розподш за роками можуть уточнюватися вчителем залежно вiд умов роботи з певним контингентом учшв.
У навчальних програмах визначено змют роботи початково! школи з формування загальнонавчальних умшь i навичок. Вони формуються протягом уше! початково! школи, мають мiжпредметний характер, а тому час для ще! роботи вчитель знаходить на рiзних уроках, враховуючи розвивальш можливосп тiе! чи iншо! теми.
Деяю вчителi обмежують проблему формування оргашзованост учнiв тим, що починають урок так званим оргашзацшним моментом: перевiркою готовностi класу до роботи, часто вдаються до зауважень щодо порядку на парть Органiзованiсть у навчанш не можна зводити лише до зовшшшх виявiв. Вона передбачае сукупшсть умiнь, взаемодiя яких забезпечуе швидке включення молодших школярiв у навчання, !х здатнiсть дiяти цшеспрямовано, орiентуватись у часi, заздалегiдь обдумувати послщовшсть i способи виконання завдання.
Вiдповiдно до цього в молодших школярiв треба формувати такi вмшня:
- оргашзовувати свое робоче мюце;
- орiентуватися в часi та берегти його;
- планувати сво! ди;
- доводити роботу до кшця.
Органiзацiйнi вмiння передбачають планування учнями навчально! роботи, яке на урощ може бути самостiйною дiею i засобом досягнення мети. Планування е мислительною дiею, мае на мет усвiдомления змiсту i послщовносп розумових i практичних дiй, необхщних для реалiзацi! певно! мети.
На уроках у початкових класах чимало ситуацш, коли молодшi школярi повинш:
- скласти план прочитаного тексту; виконувати творчi роботи з розвитку мовлення;
- спланувати розв'язування задачу
- спланувати спостереження за розвитком росли, змшами в природi;
- складати план колективно! роботи.
Ефективним прийомом, який зумовлюе об'ективну потребу в планомiрних дiях, е самостшна робота учнiв за технологiчними картками на уроках трудового навчання.
Мовш знання, вмiния та навички — це умова i компонент розвивального навчання. Неправильне мовлення не тшьки звужуе мислительний процес дитини, а й практично унеможливлюе повноцшну навчальну дiяльнiсть. Тому на будь-яких уроках вчитель мае звертати увагу дтей i на змiст сказаного, i на те, як точнiше, виразшше його висловити.
Серед умiнь запитувати та вщповщати надзвичайно важливе для розвитку тзнавальних здiбностей учнiв мае !х вмiния мiркувати. Це — комплексне вмшня, в якому штегруються вмшня лопчно мислити й умшня доладно, послщовно викладати сво! мiркування. Ефективним засобом навчання дiтей мiркувати е використання алгоритмiв i рiзних зорових опор (схем, таблиць, символiв й iн.).
Дослiдження психологiв i дидактiв показують, що формувати шзнавальш вмiння у молодших школярiв можна рiзними шляхами. Учителям необхiдно спещально формувати в учнiв пiзнавальнi прийоми через поетапне оволодшня останнiми. Спочатку дгам пропонують пiдготовчi вправи, яю допомагають набути !м досвiд виконання елементарних операцш: визначення ознак, диференщювання iстотного i неiстотного, розчленування поняття, первинне узагальнення, тобто опановувати операци, без яких неможливе жодне iз загальнопiзнавальних умiнь. 1накше кажучи, це — азбука мислення [8, 156-160].
Формування в учшв початкових клашв контрольно-оцшних умшь i навичок е необхщною умовою повноцiнностi !х навчання. Безпосередньо самоконтроль здшснюеться як система взаемного зворотного зв'язку мiж змютом роботи i дiями школярiв. Будь-який контроль тюно пов'язаний з оцшкою, оскiльки в процесi його не тшьки визначаеться ступiнь правильностi дш i результатiв, а й висловлюються ощнш судження щодо якостi роботи. Тому контрольш та оцiннi вмшня взаемопов'язаш, хоча кожне з них виконуе специфiчну роль у навчальнш дiяльностi. Якщо самоконтроль мае випереджальний характер, то обов'язково пов'язаний з плануванням наступних дiй, прогнозуванням результату.
Формування самоконтролю у молодших школярiв ускладнюе на!вна переконанiсть бiльшостi з них у тому, що перевiрка е обов'язком вчителiв i батьюв, а !м не потрiбно себе перевiряти, бо вони дуже старалися i не могли помилитися. Загалом процес формування самоконтролю передбачае опору на мотивацшний i процесуальний компоненти учшня, тобто виховання потреби яюсно виконувати й перевiряти будь-яку роботу i навчання спецiальних прийомiв самоконтролю.
Контроль за кшцевим результатом широко поширений у початкових класах i мае на метi з'ясувати: як вивчимо вiрш, як1 вставленi букви, якi слова пiдкреслено, чи правильно розв'язано
приклади, чи точно вишряна стрГчка тощо. Якщо ж таке вмшня формуеться як розгорнутий cnoci6 ди, тодi нaйбiльшу цiннiсть мае пооперацшний контроль, котрий забезпечуе свiдоме виконання завдання на Bcix його етапах, своечасне виправлення помилок. Вiн лежить в основi програмованого навчання i коментованого упрaвлiння розумовою дiяльнiстю учтв початкових клaсiв.
Отже, формування загальнонавчальних умiнь i навичок в молодших школярiв е неодмiнною умовою ïx повноцiнного навчання. Цей процес мае мiжпредметний характер, у ньому оргашчно взaемодiють змiстовa, мотивaцiйнa i процесуальна складовг Разом iз прийомами, що стимулюють учнiв до сaмостiйного застосування цих умiнь i навичок, практикуються спецiaльнi завдання i засоби навчання розумових дiй, якi становлять структуру кожного вмшня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дидактичш аспекти aльтернaтивноï' освгти. — К.: Освгга, 1993. — 78 с.
2. Методические рекомендации для учителей по формированию учений организации учебной деятельности у школьников / Сост. Л. И. Воронина, О. С. Снисаренко. — К., 1988. — 76 с.
3. Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: Просвещение, 1987. — 208 с.
4. Програма для середньо1 загальноосв1тньо1 школи. 1-2 класи. — К.: Початкова школа, 2003. — 296 с.
5. Програма для середньо1 загальноосв1тньо1 школи. 3-4 класи. — К.: Початкова школа, 2003. — 296 с.
6. Савченко О. Я. Розвивай сво1 здабносп: Навч. поабник для молодших школярГв. — 2-е вид. — К.: Освгга, 1998. — 192 с.
7. Савченко О. Я. Умшня вчитися як ключова компетентшсть загально1 середньо1 освгти // Компетенттсний тдавд у сучаснш освт: свиовий досвГд та украшсьш перспективи. Б1блютека з осв1тньо1 полтики / Шд заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: К.1.С., 2004. — С. 34-46.
8. Савченко О. Я. Дидактика початково! школи. — К.: Генеза, 2002. — 367 с.
Ольга ЮЗИК
ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕЗЕНТАЦ1ЙДЛЯ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ УЧН1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У cmammi розкриваеться результативний вплив навчальних презентацш за допомогою новттх iнформацiйних технологш на загальний розвиток учнiв початкових клаыв, засвоення ними навчального матерiалу. На прикладi конкретних уроюв показано переваги презентацтного методу навчання молодших школярiв.
Концепщя зaгaльноï середньоï освГти (12-рГчна школа) передбачае шдвищення ефективност шдготовки учня в почaтковiй школГ [4]. Нацюнальна доктрина розвитку освгш Укрaïни у XXI столГтп у роздш «Мета, прюритети i принципи розвитку освгш» визначае головну мету украшсько1' системи освгш: вона мае забезпечувати «створення та впровадження шформацшних технологш навчання [7].
Доведено, що 87% шформаци людина отримуе за допомогою зорових вщчутпв, а 9 — за допомогою слуху. З побаченого запам'ятовуеться 40%, з почутого — 20%, а з одночасно побаченого i почутого — 80% шформаци. Якщо застосовуються аудювГзуальш засоби, то в пам'ят залишаеться 50% шформаци, а час навчання скорочуеться на 20-40% [5, 145].
Цих прикладГв достатньо, щоб у дидактичному процес одночасно Гз словесними методами використовувати наочш. НайдГевше це поеднуеться при використанш комп'ютерГв для навчання, адже вони надають можливють моделювати будь-який процес або ситуащю, вибирати найбшьш оптимальш варГанти розв'язання навчально1' проблеми i, вщповщно, значно розширюють можливосп наочних методГв [ 3, 56-57].
Впровадження шформацшних технологш у початковш ланщ навчання дослгджують G. П. Сршов, М. I. Жалдак, О. П. Марущак, Н. В. Морзе, В. В. Шакотько. У науково-методичних журналах «Комп'ютер у школГ та сГмЪ>, «Початкова школа», «Рщна школа» публшуеться багато щкавого матерГалу про застосування навчальних презентацш на уроках, лекщях у старшш школь Однак дуже мало спещальних дослщжень, як би стосувалися застосування програми Microsoft PowerPoint у початкових класах.
Мета статт — розкрити значення навчальних презентацш на уроках у початкових класах для розумового розвитку учшв.
