CC BY
35
Посилання на статтю_
Рач В.А. Формування якосл продукту ocTiBTHix npoeKTiB / В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мiрoшнiченкo // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2003. - № 3(7).- C.55-60._
УДК 65.018:378
В.А. Рач, А.Ю. Борзенко^рошшченко ФОРМУВАННЯ ЯКОСТ1 ПРОДУКТУ ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В
Уточнено поняття якосп продукту ocвiтнiх прoектiв, запропоновано новий глдхщ до формування якocтi продукту ocвiтнiх прoектiв у прoцеci Тх реалiзацií, побудована cиcтемна модель формування яко^л продукту ocвiтнiх прoектiв. Ри^ 1, табл. 1., дж. 17.
Ключoвi cлoва: ocвiта, якicть, продукт проекту, cамocтiйна робота, зони реперного контролю, модель.
В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мирошниченко
ПОДХОД К ФОРМИРОВАНИЮ КАЧЕСТВА ПРОДУКТА ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОЕКТОВ
Уточнено понятие качества продукта образовательных проектов, предложен новый подход к формированию качества продукта образовательных проектов в процегсе их реализации, построена ^стемная модель формирования качества образовательных проектов. Ри^ 1, табл. 1., ист. 17.
V.A. Rach, A.Y. Borzenko-Miroshnichenko
APPROACH TO QUALITY FORMING IN EDUCATION PROJECTS
The notion of education project quality is defined more precisely. Besides, the new approach to quality forming in education projects is suggested including its system model.
Постановка проблеми та анал'з досл'джень. Сьогодш важл^ змши у cиcтемi нацюнальноТ' ocвiти пов'язан з явищами загальноТ глoбалiзацiТ i полггично'Т та екoнoмiчнoТ штеграци до бвропи.
Удocкoналення та пщвищення ефективнocтi cиcтеми ocвiти е одним iз заcoбiв, якi УкраТна може використати у прoцеci руху до штеграци.
У 2000 роц керiвниками краТн eврoпейcькoгo Союзу була розроблена стратега розвитку та модершзаци ocвiти [1]. Згiднo з цiею стратепею пiдвищення якocтi ocвiти стоТ'ть на першому мюц cеред ocнoвних завдань удооконалення первинноТ ocвiти, тобто удоаконалення cукупнocтi уciх заcoбiв i метoдiв надання мoлoдi виcoкoТ фаховоТ компетентно^т за чаc вiд народження - до виходу на ринок працк
^м того, cлiд вiдзначити, що останшм чаcoм поняття „якють" стало невщ'емною чаcтинoю уciх cфер людского життя, у тому чиcлi й ocвiти. Якють ocвiти у вищш шкoлi cтае ocнoвним заcoбoм дocягнення та пiдтримання кoнкурентocпрoмoжнocтi будь-якого вищого навчального закладу, його iмiджу, а також запорукою кoнкурентocпрoмoжнocтi його виту^ни^ на ринку працi.
Це твердження узгoджуетьcя з чаcтинoю европей^^Т' ocвiтньoТ стратеги, яка cтocуетьcя рoлi ocвiти у життi мoлoдi, - первинна ocвiта повинна надати
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
1
кожному молодому eвропейцю достатню за обсягом i змютом компетентнiсть (реальнi знання, вмшня i навички), яка б гарантувала його шдивщуальж успiхи на ринку прац та свiтову якють створено!' продукцiï чи наданих ним послуг [1].
КрГм того, у Нацюнальнш доктринi розвитку освiти наголошуeться: „Якють освiти e нацiональним прюритетом, передумовою нацiональноï безпеки держави, додержання мiжнародних норм i вимог законодавства Укражи щодо реалiзацiï права громадян на освгту" [2].
Таким чином, нацюнальне розумiння ролi освiти у загальному розвитку кражи цтком спiвпадаe iз eвропейськими аксiомами з цього питання. Але якiсть освiти у кражах СНД, на жаль, залишаe бажати кращого. Про це свщчать невтшш результати мiжнародноï програми (2000 рк) вимiрювання навчальних здобуткiв учшв 8-го класу, у якiй брали участь 32 кражи. Кращою в усьому свт було визнано школу Фшлянди, а росiйська школа опинилася серед аутсайдерiв [3].
Таким чином, свГтовий досвiд повинен розглядатися як одна iз складових частин при створенн концепци' стратегiчного розвитку системи освГти та и якостi в УкраМ, але з обов'язковим урахуванням нацюнальних особливостей.
На сучасному етап розвитку економiки Украïни особливого значення набувають новГ механiзми та методи управлшня. Свiтова практика свГдчить про те, що одним з найбтьш ефективних iнструментiв виробництва i бiзнесу e управлiння проектами.
ЗгГдно з класифiкацieю типГв проектiв освГтнГ проекти видтяють за характером цГльового завдання проекту.
Також у робот [4] доведено, що процес навчання у вищому навчальному закладi маe ус ознаки проекту: тимчасовiсть, унiкальнiсть, спрямованють на розвиток. Отже, навчання контингенту студенлв конкретно!' спецiальностi у визначеному вищому навчальному закладi можна розглядати як проект з фксованим результатом.
Вщомо, що результатом реалГзаци' проекту e продукт чи послуга, якють яких може оцжити сам виконавець, замовник, а головне, споживач [5]. Оцжювання можливе тГльки за наявност сформульованих вимог до якостГ. Сама ж якють продукту у бтьшосл буде залежати вГд розробки та налагодження процесу IT формування.
Продуктом освггшх проектГв e сам випускник вищого навчального закладу як особистють, людина, яка вiдповiдаe вимогам, сформульованим на початковш стадiï навчання. ЦГ вимоги розкладаються на три складовГ частини: тГ, якГ вГдображають суспГльно-соцГальне замовлення, потреби конкретного замовника, головну мГсш освГти [4].
Таким чином, вимоги встановлеш, але залишаeться вГдкритим питання формування якоси освГтнГх проектГв.
СлГд зазначити, що також важливу роль вiдiграe контроль якостГ продукту у процеа реалiзацiï освГтнГх проектГв.
Формулювання цлей cmammi (постановка завдання). Цтлю стагп e уточнення поняття якостГ продукту освГтшх проектГв, запропонування нового пщходу до формування якостГ продукту таких проектГв.
Основна частина досл'дження. Якють будемо розглядати у вГцповщносп до сучасноГ концепци' менеджменту.
Один з чотирьох ключових аспектГв якостГ [6] наголошуe, що якГсть повинна бути обумовлена вщповщнютю ринковим потребам та сподГванням.
Також будемо спиратися на два Гз семи принцишв, якГ лежать в основГ найбтьш популярного напрямку в управлшш якютю - Total Quality Management [6,7]:
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
- якють - це те, що вимагае ^оживач, а не виго^вник;
- контролювати прoцеc завжди ефектившше, нiж результат.
Прoаналiзуемo поняття якостк
З точки розу управлiння якютю у проектах, якють - це цтюна cукупнicть характериcтик об'екту, як вiднocятьcя до його cпрoмoжнocтi задовольняти встановлеш чи припуcтимi потреби [6,7].
Саме таке визначення яко^л мютив Мiжнарoдний cтандарт ISO 8402-94 [8]. Але згщно з Мiжнарoдним стандартом ISO 9000:2000 пщ якютю розумшть cтупiнь, до якого cукупнicть вла^их характериcтик продукту задовольняе вимогам [9].
Об'ектом до^щження е якicть ^стеми ocвiти, отже також розглянемо трактування поняття яко^л ocвiти.
Мiжнарoдний шститут планування ocвiти пiд якютю освти пропонуе розум^и „якюш змiни в навчальному процеа i в навколишньому cередoвищi учнiв, якi можна заф^увати як пoлiпшення Т'хшх знань, умшь i цiннocтей [10].
На думку ро^^ких учених, якють освти - штегральна характериcтика cиcтеми ocвiти, що вщображае cтупiнь вiдпoвiднocтi дocягнутих результат нормативним вимогам, coцiальним та ocoбиcтим oчiкуванням [11]; або якють oceimu - ступшь задоволення oчiкувань рiзних учаcникiв прoцеcу навчання вiд наданих ocвiтнiм закладом ocвiтнiх пocлуг або ступшь дocягнення пocтавлених в ocвiтi мети i завдань [12].
Згщно з компле^ом нормативних дoкументiв для розроблення ^ладових cиcтеми cтандартiв вищоТ ocвiти пiд якютю вищоУ oceimu рoзумiетьcя cукупнicть якocтей ocoби з вищою ocвiтoю, що вiдoбражае ТТ прoфеciйну кoмпетентнicть, цiннicну oрiентацiю, ^^альну cпрямoванicть i обумовлюе здатнicть задовольняти як о^би^л духoвнi i матерiальнi потреби, так i потреби cуcпiльcтва [13].
Аналiз визначень, якi було наведено у роботах [6,7,9,10-13], дозволив за допомогою використання методу ^стемних дефшщш виявити компоненти, якi вiдoбражують цтюнють, елементнicть та зв'язанicть. У таблиц виначення поняття якocтi наведенi у виглядi вище вказаних кoмпoнентiв.
Таблиця
Джерело елементнють ц1л1сн1сть зв'язан1сть
[6,7] об'ект cукупнicть характериcтик задоволення потреб
[9] продукт cтупiнь в^ов^но^^ cукупнocтi характериcтик задоволення вимог
[10] навчальний прoцеc змiни у навчальному процеа полтшення знань
[11] дocягнутi результати стутнь вiдпoвiднocтi нoрмaтивнi вимоги,очкування
[12] ocвiтнi пocлуги cтупiнь задоволення oчiкувaнь
[13] ocoба з вищою ocвiтoю cукупнicть влacтивocтей здaтнicть задовольняти потреби
Аналiз таблицi свiдчить, що як елементнють виступае продукт, цiлiснiсть -ступшь вщповщносл, зв'язанiсть - задоволення вимог.
Нагадаемо, що вище було доведено, що продуктом осв^шх проек^в е сам випускник. ^м того, вш е ще й одшею з осiб, яка на початку навчання формулюе
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
3
якюы вимоги у ролi конкретного замовника. У ролi iнших oci6 можуть виступати батьки, пiдприeмство i т.д., але абiтурieнт безумовно е основним замовником.
Все це дае можпивють за допомогою використання методу аналогш визначити яксть продукту oceimHix проект'в як стушнь, до якого сукупнють якостей (знань, вмiнь та навичок) випускника вищого навчапьного закладу задовопьняе встановпеним при плануванн проекту вимогам.
Стушнь якост продукту повинен визначатися ктькюним показником, який буде обов'язково мати фксовану нижню границю.
На сьогодн iснуе два основних напрямки пщвищення якостi освiти у вищш шкопi. Перший базуеться на удосконаленн процесу формування у студентiв знань, умшь та навичок, завдяки якост викладання на введення нових форм та методiв у навчальний процес. Другий, який е найбтьш ютотною рисою сучасного пiдходу до виршення актуальних проблем пiдвищення якостi осв^и, -формування у студентiв повноцшно' навчально-шзнавально' дiяпьностi. Тобто акцентуеться увага на самооргашзаци завдяки самостiйнiй робот студента. Згщно з цим пщходом головним е розвиток та вдосконалення у студенлв рiзних мотивiв, як будуть стимулювати навчання [14].
У межах останнього пщходу основним завданням е формування системного мислення [15].
Самостшна робота е основним засобом вивчення студентом навчального матерiалу на протязi втьного вiд обов'язкових аудиторних занять часу. Час, який вщведено на самостiйну роботу, регламентуеться навчальним планом та повинен становити не менш 1/3 та не бтьш 2/3 загального обсягу навчального часу, видтеного на вивчення конкретно' дисциплши (для програм пiдготовки магiстрiв - 1/2) [16]. ^м того, у процеа навчання у вищому навчальному закладi студент повинен овоподiти навичками самостшно' роботи з пiтературою, вивчення матерiалу та одержання необхiдноï для нього шформаци'.
На жаль, в юнуючих системах керування навчальним процесом, самостшна робота виявляеться найменш керованою iззовнi. Спiд нагадати принцип сучасно' концепци' менеджменту якостi - контролювати процес завжди ефективнiше, нiж результат.
Випускник (як продукт реалiзацiï освiтнього проекту) вищого навчального закладу, який мае квалiфiкацiю бакалавра, спе^алюта, магiстра, повинен волод^и базою знань з уах дисциппiн, якi було поступово накопичено у процеа навчання. Отже, процес накопичення знань необхщно контролювати пщ час реапiзацiï освiтнiх проектiв з метою виявлення так званих кумулятивних „проколiв".
Пщ проколами будемо розум^и вiдсутнiсть можпивостi цiпiсного застосування накопичених знань при виршенш комплексного завдання. Останне формуеться з урахуванням ттьки те' частини кожно' дисциплiни, яку вже було викладено та вивчено на час проведення контролю.
З урахуванням уах положень, як було викладено вище, пропонуеться новий пщхщ до оргашзаци поточного контролю самостшно''' роботи студенев з метою своечасного виявлення проколiв у знаннях та 'х лквщацш зусиллями самого студента.
Даний пщхщ базуеться на таких основних принципах:
1. Принцип комплексного контролю, який полягае в тому, що при проведены поточного контролю перевiряються знання не за окремими дисциплшами, а загальн знання.
2. Принцип контролю знань та навичок - знання перевiряються шляхом вмшня 'х застосовувати при виршенш конкретного практичного завдання, яке потребуе використання усього обсягу знань, отриманих на час контролю.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
3. Принцип просування - подальше просування за програмою подготовки можливе ттьки пiсля усунення недолiкiв, якi були виявлен пiд час поточного контролю.
Виникае питання оргашзаци та вилтення часу для такого поточного контролю. Тобто необхщно органiзувати зони реперного контролю шд час самостшноТ роботи студенев за двоетапною схемою. Перший етап полягае у комплексному зрiзi знань за матерiалом, який було вивчено на дату контролю. На другому еташ за результатами аналiзу показника комплексного зрiзу, студентам, ям показали недостатнiй на даному еташ рiвень навичок, рекомендуеться усунути „прокол" шд час самостшноТ роботи та перевiрити знання знову (пройти повторний зрiз).
Як вже вiдзначалося, викладений шдхщ потребуе додаткового часу для проведення зрiзiв знань. Наприклад, у СхщноукраТнському нацiональному унiверситетi iменi Володимира Даля протягом семестру (17 тижшв) студентам надаеться три тижш для самостшноТ роботи. Перший з них сшвпадае з п'ятим тижнем навчання, другий - з десятим, де проводиться поточний контроль знань -атеста^я, третш - з амнадцятим, який застосовуеться як додатковий час для подготовки до сесп.
Отже, зони реперного контролю за часом можуть бути скоординованi з тижнями самостшноТ роботи студенев, що дозволить не видтяти додатковий час для проведення зрiзiв та своечасно виявити контингент слухачiв, якi не засвоТли навчальний матерiал пiд час аудиторних занять на дату контролю.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
5
СП
Поточний комплексный зр/'з знань
Рис. 1. Системна модель формування якост1 продукту ocbíthíx проекпв
Поточний контроль у виглядi комплексного зрiзу знань е новим видом контролю, який повинен бути оргашзований незалежним центром у письмовш формi або за допомогою комп'ютера як безпосередньо, так i дистанцшно.
Учасниками процесу контролю виступають студент та викладач, базою контролю - аудиторна та самостшна роботи, засобом контролю - комплексний зрiз знань у письмовш формк
На основi проведених мiркувань побудуемо модель формування якост продукту осв^шх проектiв, яка забезпечуеться акцентуванням уваги на самостшнш роботi студенев (рис.1). Також будемо використовувати основы положення побудови системно' модели ям викладенi у роботi [17].
Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Припускаеться, що викладений пщхщ до формування якост продукту осв^шх проеклв у процесi 'х реалiзацiï дозволить пiдвищити процес забезпечення якост освiти у вищiй школ^ яке так необхiдне суспiльству сьогодш.
У подальших дослiдження плануеться розробити моделi зон реперного контролю якосп продукту освiтнiх проектiв та кшькюний показник, який характеризуе якiсть продукту таких проеклв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Корсак К., Антонюк Л. Стратепя бвропи - як1сть осв1ти. // Науковий св1т.-2003.- № 6.- С.6-8.
2. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Укра'ни в ХХ1 стол1тт1. - К.: 1±1кт.св1т. - 2001. - 24 с.
3. Долженко О. Какова наша школа (по результатам международного сравнения) / Вестник высшей школы (Alma mater). - № 3. - 2002.
4. Россошанская О.В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях.// Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2000. - № 2(2). - С.123-127.
5. Гиссин В.И. Управление качеством продукции: Учебн. пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - 256 с.
6. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. - 574 с.
7. Мазур И.И. Управление качеством: Учеб. пособие. - М.: Высш. шк., 2003. -334с
8. Международный стандарт ИСО 8402. Управление качеством и обеспечение качества. Словарь. Версия 1994 года. М., 1995.
9. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управлшня якютю. Основы положення та словник. - К.: Держстандарт Укра'ни. - 2001. - 27 с.
10. Planning the Quality of Education. The Collection and Use of Data for Informed Decisionmaking. Ed. By K. Ross et al. - Paris: UNESCO, 1990.
11. Ковалева Г.С., Логинова О.Б. Предварительные формулировки концептуальных положений: основные тезисы // Материалы науч.-практ. конференции. Оценка качества образования как фактор развития школы. Самара, 17-18 февр. 2000 г.
12. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. - М.: Рос. пед. агентство, 1998. - 354 с.
13. Комплекс нормативних докуменлв для розроблення складових системи стандарлв вищо' освiти (додаток 1 до наказу МУстерства освiти Укра'ни вщ 31.07.1998 р. № 285 зi змшами та доповненнями). Основы термши та вщповщы визначення. // 1нформацмний вюник. -2003. - № 10. - С. 5-20.
14. Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе // Практична психолопя та со^альна робота. - 2002. - №5.
15. Лобанов А.С. Формирование системного мышления как важнейшая задача вуза // НТИ. СЕРИЯ 1. - 2001. - № 1. - С. 18-21.
16. Болюбаш Я.Я. Оргаыза^я навчального процесу у вищих закладах освiти: Навч. поабник для слухачiв закладiв пщвищення квалiфiкацiï системи вищо' освiти. - К.: ВВП „КОМПАС", 1997. - С.19.
17. Россошанская О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. - 2000. - №1. -С.57-62.
Стаття надмшла до редакцп' 17.06.2003 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
7
