CC BY
21ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧНШХ ЗАСАД РОЗВИТКУ СЕРВ1СОЛОГ11
ШДУСТРП ГОСТИННОСТ1
Поворознюк 1.М.
Уманський державний педагоггчний унгверситет гменг Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украгна, Кирилюк 1.М.
Уманський державний педагоггчний унгверситет гменг Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украна, Нещадим Л.М.
Уманський державний педагоггчний унгверситет гменг Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украгна Литвин О.В.
Уманський державний педагоггчний унгверситет гменг Павла Тичини,
старший викладач, Украгна Благополучна А.Г.
Уманський державний педагоггчний унгверситет гменг Павла Тичини,
викладач-стажист, Украгна
FORMATION OF THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR THE DEVELOPMENT OF SERVICE INDUSTRY IN THE HOSPITALITY INDUSTRY
Povorozniuk I.
Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine Kyryliuk I.
Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine Neshchadym L. Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine
Lytvyn O.
Uman State Pedagogical University, Senior Lecturer, Ukraine Blahopoluchna A. Uman State Pedagogical University, Lecturer-trainee, Ukraine DOI: 10.5281/zenodo.6579846
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена дослщженню питань щодо формування теоретико-методолопчних засад розвитку сервюологп iндустрiï гостинностг Доведено, що сервюолопя допомагае обгрунтувати норми i правила, регулюе стосунки у сферi сервюу. Сервю як система шдиввдуального обслуговування, передбачае комплекс оргашзацшних, техшчних i технологiчних видiв дiяльностi, як1 забезпечують комфортнiсть жит-тедiяльностi людей.
Визначено, що одним i3 головних напрямiв подальшого розвитку сервюологп можна назвати ро-зробку та застосування у сферi послуг приватних методик, моделей для опису, проектування, аналiзу i оцiнки якосп або конкурентоспроможностi послуг.
ABSTRACT
The article is devoted to the study of issues related to the formation of theoretical and methodological foundations for the development of service industry in the hospitality industry. It is proved that servisology helps to substantiate the norms and rules governing relations in the field of service. Service as a system of individual service, provides a set of organizational, technical and technological activities that ensure the comfort of people's lives.
It is determined that one of the main directions of further development of servisology can be called the development and application in the field of services of private methods, models for describing, designing, analyzing and assessing the quality or competitiveness of services.
Ключовi слова: послуга, iндустрiя гостинносл, сервюолопя, сервю, сервюна дiяльнiсть, готельний та ресторанний бiзнес, сфера обслуговування.
Keywords: service, hospitality industry, serviceology, service, service activities, hotel and restaurant business, service sector.
Pavlo Tychyna Pavlo Tychyna Pavlo Tychyna Pavlo Tychyna Pavlo Tychyna
Постановка проблеми. Сьогодн в умовах глобалiзацiйного розвитку iнтенсивно розвиваеть-ся сфера ресторанних та готельних послуг, з'яви-лися новi послуги та технологи, а глобалiзацiя сфери цих послуг гостро ставить питання конку-рентоспроможносл укра1нсько1 сфери щдустри гостинностi. Як галузь економiки, укранський ресторанний та готельний сервiс мае дедалi бшьше орiентуватися на потреби та штереси споживачiв.
Для гармонiйного та сталого розвитку шду-стрп гостинностi, як частини постщдустдоальнох сфери сервiсу та нацюнально! економiки важливе значення мае формування теоретико-методологiчних засад розвитку сервюологп в го-тельному та ресторанному бiзнесi.
Анатз останшх досл1джень i публiкацiй. На сьогодш юнуе безлiч фахових досл1джень щодо розумiння сервiсу та сервюно1 дiяльностi, сервiсного обслуговування, якостi послуг в шду-стрп гостинностi. Серед укранських та закордон-них вчених досить вичерпно розкривають зазна-чене питання такi вченi, як: Г. Аванесова [1], Ю. Безрученков [2], Н. Ведмщь [3], Ф. Котлер [7; 8], Т. Лук'янець [9], Л. Малюк [10], О. Моргулець [11], Г. Толок [12], О. Федулша [13], Шоул Дж. [14] та багато iнших.
Але не зважаючи на вагомий внесок учених, питання сервюологп iндустрil гостинностi завжди потребуе розгляду так, як юнуе безлiч ризик1в, що прямо або опосередковано впливають на сервюну дiяльнiсть пiдприемств iндустрil гостинносл.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Сучасний стан розвитку сервюно1 дiяльностi пiдприемств iндустрil гостинносл розвиваеться пiд впливом безл1ч зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв, що негативно впливають на якюне обслуговування споживачiв. На сьогоднi не достатньо придшено уваги щодо розвитку сервюно1 дiяльностi пiдприемств iндустрil гостинносл в перiод криз спричинених рiзними ситу-ацiями, зокрема пандемiя, вшна тощо.
Формулювання цiлей статтi (постановка завдання). Метою статл е теоретичне обгрунту-вання та формування теоретико-методолопчних аспектiв розвитку сервюологп шдустрп гостинносл.
Виклад основного матерiалу дослвдження.
Сфера послуг це досить складне сустльне та еко-номiчне явище, яке виступае об'ектом вивчення рiзноманiтних наук: економiки, маркетингу, менеджменту, соцюлогп, права, iнформатики, психологи та iнших наук. Проте, загалом теорiя сфери сервiсу на сьогодш розроблена не достатньо.
Термш «сервюолопя» поеднуе у собi два слова «сервю» та «логос (наука)», а iндустрiя гостин-ностi акцентуе галузеву приналежнiсть, а саме специфшу сервiсу в готельному, ресторанному та туристичному бiзнесi.
Сама етимологiя слова «сервю» походить ще з давшх iсторичних часiв. Серви (ввд лат. servus -раб) - раби в Стародавньому Римi та кршаки слуги феодал1в у середньовiчнiй £врош. Вже тодi це були соцiальнi групи, головним заняттям яких було
обслуговування, задоволення повсякденних потреб сво!х господарiв, представник1в «верхiв» суспiль-ства.
Можна говорити, що це було сферою 1хньо1 професшно1 дiяльностi. Слуга - офiцiйно вказане заняття, трудова дiяльнiсть людини, яка володiе комплексом знань та практичних навичок, набутих у результатi досвiду. Дiяльнiсть з обслуговування сво!х господарiв зазвичай була для слуг основним джерелом доходу.
На наступних етапах у суспшьному розвитку цей взаемообмш дiяльнiстю та И результатами вторично видозмiнювався, i можна стверджувати, що сервiсна дiяльнiсть, як результат под^ працi залежала вiд рiвня розвитку товарно-грошових ввдносин, вiд сощально! структури суспiльства, ввдносин власностi, ввдносин мiж людьми та соцiальними групами.
Сервiсна дiяльнiсть пов'язана з виникненням у суспiльствi нових потреб та функцш, що виклика-ють ускладнення його структури, з науково-техшчним прогресом, iз виникненням соцiальних груп, що володiють спецiалiзованими, професш-ними навичками, яш закрiплюють за собою рiзнi сфери дiяльностi, зокрема, виробництво послуг як особливого товару.
На сьогоднi сфера сервюу е частиною еко-номши, яка включае синтез i надання всiх видiв комерцiйних та некомерцшних послуг. У сучаснiй економiцi сфера обслуговування стае все бшьш значущим елементом економiки i соцiального життя. Ця сфера прискорюе темпи свого зростання та стае ключовим сектором розвитку економiки та некомерцiйного сектора. В економiчно розвинених кра1нах вона складае (60-80%) економiки.
Отже, сфера сервюу виступае одночасно як структурний елемент держави (державш послуги), бiзнесу (посередництво, технiчний сервiс та ш.), суспiльства (соцiальнi послуги). При цьому комплекс послуг може розглядатися як iнструмент пiдтримки працездатностi, адаптаци та розвитку держави, бiзнесу, техносфери, економши та сощально1 сфери.
Основою розвитку сфери сервюу можна назвати сукупнють об'еднання фшософи, вдеологп, полггики розвитку галузi послуг. Пiд фiлософiею розвитку сфери послуг можна розумли найбiльш загальний погляд на процеси та результат проек-тування нових послуг та И видiв, розширення та створення нових ринк1в тощо.
Щд фiлософiею формування методично1 ос-нови розвитку сфери сервюу пропонуеться ро-зумли найбiльш загальний погляд на процес формування загально1 теори сервюу (сервюологп) та И значення для сталого розвитку, зниження ризик1в розвитку сфери послуг.
1деолопя формування методично1 основи розвитку сфери сервюу охоплюе: основну iдею розвитку сервюологп як розвинуто1 загально1 теорп сфери обслуговування; розподiл особисто1 влади та/або влади посади у процеа такого розвитку, як найбiльш загально1 методологи сфери обслуго-вування.
Политикою формування методично! основи розвитку сфери сервiсу слiд називати сукупшсть конкретних заходiв, спрямованих на формування методично! основи !! розвитку.
Формування методично! основи розвитку сервюу покликане знизити ризики розвитку постiндустрiально! сфери сервiсу, зробити такий розвиток стшким на тлi глобально! кризи.
Послугу як спосiб та продукт, створений для задоволення iндивiдуальних та сустльних еко-номiчних, соцiальних, техтчних та екологiчних потреб, слад описувати з !! призначення, особливо-стей, переваг та недолiкiв.
Соцiально-економiчну сутшсть будь-яко! по-слуги ввдображають !! функцп та роль у процесах функцiонування держави, суспiльного вироб-ництва та споживання.
Готельна та ресторанна послуга може розгля-датися як структурна частина загального поняття послуги. Послуга може бути визначена як спожив-ча варпсть працi, а не як продукт, так i результат попередньо! дiяльностi; невловима дiя, що не при-зводить до володшня чимось.
Надання готельних та ресторанних послуг по-в'язане з матерiальними продуктами та/або техно-логiями обслуговування споживачiв.
Однieю з вiдмiнних характеристик ресторан-но! та готельно! послуги е Г! нематерiальнiсть (не-вловимють).
Нерозривнiсть виробництва та споживання ресторанно! послуги визначаеться тим, що значна частина послуг така, що вона з'еднуеться у чай та просторi з процесом виробництва, розподiлом та споживання послуги. При цьому в мiру шду-стрiалiзацi! та розвитку високих технологiй у сферi ресторанних послуг вщбуваеться активне вiддiлення виробничо! стади ввд стадп розподiлу (доставки додому) та споживання (у транспортi, вдома).
Крiм того, в умовах нових комушкацшних технологiй багато видiв ресторанних та готельних послуг, набувають форми товару та/або виключа-ють безпосереднш контакт м1ж виробником по-слуги та !! споживачем.
Вiдмiннiсть якостi таких послуг пов'язана з тим, що значна частка послуг надаеться спожива-чевi безпосередньо пращвником шдприемства.
При цьому яшсть послуг, що надаеться е виршальною мiрою та залежить не пльки вiд стабiльних факторiв, а й ввд багатьох змiн, у тому чи^ випадкових факторiв (якостi сировини, настрою працiвника, сучасних технологiй та ш.). Крiм того, на яшсть цих послуг впливае i безлiч супутнiх обставин (швидк1сть надання послуги, комплексний характер послуги та !! допов-нювашсть iншими видами послуг).
Даш особливосп, обставини виробництва i споживання ресторанних послуг ускладнюють ощнку якостi та визначення стандартiв якосп ре-сторанно! послуги. Проте, саме в цьому напрямку робляться основнi зусилля щодо досягнення ста-лостi якостi послуг.
Непостшнють якостi ресторанно! послуги пов'язана з iндивiдуальним характером окремих еле-ментiв ресторанних послуг (включаючи приготу-вання !ж1, обслуговування офщантом, оформлен-ня ресторану та ш.).
Що стосуеться готельно! послуги то вона залежить ввд шдиввдуальних запитiв конкретного клiента, його настрою, а також вiд працiвника який надавав дану послугу.
Вiдомi та iснуючi в даний час класифшацп (ВТО та ш.) у сферi сервiсу вимагають подальшого уточнения та систематизацi! у рамках сервюологп даного розумiння. Це обумовлюе важливiсть визначення головних та другорядних критерi!в класифiкацi! рiзних видiв послуг.
Новi постiндустрiальнi послуги створюються для того, щоб актуалiзувати новi потреби; повнше задовольнити суспiльнi та особисп потреби спо-живачiв у нових ситуащях; забезпечити надiйнiсть функцiонування техногенних та сощальних об'ектiв; пiдвищити безпеку та ефективнiсть функцiонування техногенних та сощальних об'екпв; змiнити окремi характеристики функцюнування цих техногенних та сощальних об'екпв; покращити дизайн товарiв як сощальних та техногенних об'екпв тощо.
Одним iз головних напрямiв подальшого розвитку сервюологп можна назвати розробку та застосування у сферi послуг приватних методик та моделей для опису, проектування, аналiзу та ощнки якостi та/або конкурентоспроможностi по-слуг.
У маркетингу вщома описова трирiвнева модель товару, яка може бути використана для до-слiдження послуг, !х конкурентоспроможносп та ефективностi [8, с. 247-248]. Ця модель була до-повнена четвертим (стратепчним, соцiально-екологiчним) рiвнем та представлена у роботi [4].
На практищ зазначена модель була викори-стана при аналiзi готельних послуг у роботi [5]. При цьому було обгрунтовано, що перший рiвень готельно! послуги становить !! головне призначення або вигоду: задоволення iндивiдуальних та сустльних потреб у тимчасовому проживанш. Дру-гий рiвень готельно! послуги вщображае характер послуги при реальному виконанш (площа номера, наявнiсть саштарного вузла, ванни, розмiр та яшсть лiжка, якiсть бiлизни, наявнiсть телевiзора, наявнiсть телефону, 1нтернету, звукоiзоляцiю, безпеку проживання та iн.), оформлення внутрiшнiх iнтер'ерiв та зовнiшне оформлення будiвлi, назва готелю тощо.
Третiй рiвень готельно! послуги включае можливiсть: бронювання номерiв; проживання у кредит, страхування проживання тощо.
Четвертий рiвень послуги повинен описувати та характеризувати вплив послуги на сощально-економiчну та еколопчну систему (витрати ма-терiалiв та сировини, збитки навколишнього сере-довища при наданнi послуг та ш.), стратегiчне управлiння.
Також, можна зазначити, що цей рiвень го-тельно! послуги характеризуе вплив готельних
послуг на розвиток бiзнесу та сощальне середови-ще; тдвищення комфортностi та безпеки тимчасо-вого проживания; зниження екологiчних витрат на готельне обслуговуваиия, шдтримания економiч-но! стiйкостi бiзнесу, наприклад, при розмщенш постраждалих ввд надзвичайних ситуацiй (пан-демiя, вiйна та iн.).
Описана вище чотирьохрiвнева модель го-тельно1 або будь-яко1 iншоl послуги може викори-стовуватися при проектуваинi, позицюнуваиш, абсолютнiй i порiвияльнiй оцiнцi конкурентос-проможиостi та економiчноl ефективностi готель-них та iнших видiв послуг на тдприемствах шду-стрп гостинносп.
При проектуваинi послуг iз застосуванням чо-тирьохрiвневоl моделi послуги можна рекоменду-вати використати наступний алгоритм послвдовно-го процесу проектуваиня послуги, роздшивши И на наступнi кроки (етапи) проектувания: ро-зробляеться чотирьохрiвнева описова модель (структура та основш характеристики) певно1 послуги; для кожного рiвия та кожного показника послуги, розробляеться оцшка шкали для оцшки якостi послуг за цим показником (наприклад, за десятибальною чи стобальною шкалою); експерт-ним шляхом (або шляхом опитуваиия споживачiв) виконуеться оцiнка якостi кожиого показника ще1 послуги; на основi аиалiзу експертних оцшок, порiвияния реальних показникiв з проектними по-казниками видiляються «вузьш мiсця» послуги, як1 мають бути покращенц генеруються варiаити по-кращения показник1в якостi послуги до рiвия проектних показник1в; за допомогою аналiзу траекторiй шдвищення якостi послуги видшяють реалiзоваиi або найбiльш доцiльнi варiанти по-кращения показник1в послуги; з використаниям формальних (наприклад, критерiю «ефек-тивнiсть/витрати») або неформальних критерив видшяють найкращий (оптимальний) варiаит управл1ния траекторiею пiдвищения якостi послу-ги тощо.
Факторами подальшого формування методо-логiчного забезпечения розвитку сфери послуг можиа назвати: створения прецедентiв фшансу-вания дослвджень у цiй сферi з боку окремих ор-гаиiзацiй та об'еднань бiзнесу; консолiдацiю зусиль вчених, працюючих у цiй галузi; створения науково1 платформи методичного забезпечения розвитку сфери обслуговуваиия; розширения дiалогу мiж практиками, вченими та споживачами послуг; тдвищения ефективностi громадського контролю за якютю послуг та результатами науко-вих дослвджень тощо.
Висновки. Сфера послуг як одна iз сфер сус-пiльного життя представляе собою взаемодш трьох елементiв: сукупнiсть фiрм, оргашзацш, шдприемств, установ, як1 надають рiзноманiтнi послуги населению; iндивiдiв (споживачiв), що е споживачами послуг; принцитв, норм та правил поведшки, на основi яких здiйснюеться взаемодiя мiж виробниками (постачальниками) послуг та !х споживачами.
Специфша cepBicy полягае в тому, що сервю як обслуговуюча компонента дiяльностi, присутня так чи шакше в стрyктyрi Bcix iнших важливих сощальних сфер. I в той же час е самостшним феноменом, що виникае, функцюнуе та реaлiзyеться за сво1ми внyтрiшнiми, тiльки йому притаманними зaкономiрностями, що фiксyють стшку повто-рювaнiсть та зв'язок мiж lхнiми характеристиками i явищами.
На майбутне пiдприемствaм iндyстрil гостин-носп слiд все бiльше прагнути до iндивiдyaлiзaцil обслуговування, враховуючи не тшьки зовнiшнi фактори, що мотивують поведшку споживача, так1 як культура, сощум, економiкa, а й внyтрiшнi -життевий стиль, особистiснa та психолопчна своерiднiсть споживача, його запити та потреби.
Лтратура
1. Аванесова Г. А. Сервисная деятельность: историческая и современная практика, предпринимательство, менеджмент: учеб. пособ. для студентов вузов. 2-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2006. 320 с.
2. Безрученков Ю.В. Сервюна дiяльнiсть як частина культури на тдприемствах ресторанного господарства. Рекреацшно-туристичний потенщал регiонiв Укра1ни: сучасний стан, проблеми та пер-спективи розвитку: мaтерiaли III Всеукр. наук.-практ. iнтернетконференцil (м. Луцьк, 15-16 трав-ня 2019 р.). Луцьк: Терен, 2019. С.64-67. URL: http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/1 23456789/7831/2019.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 26.04.2022)
3. Ведмiдь H.I. Термiнологiчнi тдходи до визначення категорй' «сервiс» та його роль в еко-номщ кра1н. Економiчний часопис - XXI. 2012. № 3-4. С. 49-52 URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/12345678 9/48223/14-Vedmid.pdf?sequence=1 (дата звернен-ня: 25.04.2022)
4. Глущенко В. В. Управление рисками. Страхование. Железнодорожный: Крылья, 1999. 336 с.
5. Глущенко В. В., Глущенко И. И., Винницкий А. А., Сайтбатталова Э. Р., Якименко В. В. Формирование методологической основы развития и оценки качества услуг в сфере гостиничного сервиса // Молодежный научный вестник. 2017. №4 (16). URL: http://www.mnvnauka.ru/2017/04/Glushchenko.pdf (дата звернення: 24.04.2022)
6. Камушков О.С., Ткач В.О., Язша В.А., Жилко О.В. Культура сервюу: дефшщя поняття, основш структурш склaдовi сервюу та aнaлiз його ролi в iндyстрil гостинносп // Актyaльнi проблеми iнновaцiйноl економши. 2021. № 2. С. 38-43. URL: http://apie.org.ua/wp-
content/uploads/2021/12/apie_2021_r02_a07.pdf (дата звернення: 23.04.2022)
7. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль / Ф. Котлер. СПб.: Питер, 1998. 887 с.
8. Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ. М.: Бизнес-книга, ИМА-Кросс, Плюс, 1995. 702 с.
9. Лук'янець Т. I. Маркетингова полггика ко-мушкацш: навч. noci6. 2-ге вид., доп. i перероб. К.: КНЕУ, 2003. 524 с
10. Малюк Л. П., Варипаев О.М. Сощально-iсторичний розвиток потреб у парадигм фор-мування сфери послуг. // Економiчна стратепя i перспективи розвитку сфери торгiвлi та послуг. 2019. Вип. 1. С. 159-169. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2019_1_16. (дата звернення: 26.04.2022)
11. Моргулець О.Б. Розвиток сучасного по-нятiйно-категорiального апарату теорй' послуг // Сталий розвиток економши. 2013. №5. URL: https ://knutd. edu.ua/publications/pdf/Ukrainian_editio ns/Morgulets_st.pdf (дата звернення: 23.04.2022)
12. Толок Г. А. Сервюна д!яльшсть як елемент культури в ресторанних практиках // Укранська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2012. Вип. 18(2). С. 184-188. URL:
http ://nbuv. gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2012_18 (2)_43
(дата звернення: 29.04.2022)
13. Федулина О. О. Сервисология как наука. Мифы о сервисе. URL: http://www.russika.ru/ef.php?s=4069 (дата звернення: 22.04.2022)
14. Шоул Дж. Первоклассный сервис как конкурентное преимущество / Джон Шоу ; пер с англ. 2-е изд., испр. и доп. М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. 337 с.
DEVELOPMENT OF ECONOMIC DEVELOPMENT STRATEGY OF THE GROUPS OF REGIONS OF UKRAINE UNITED BY ECONOMIC DEVELOPMENT LEVEL
Sobolev V.
Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, PhD in Economics, Associate Professor Kharkiv, Ukraine DOI: 10.5281/zenodo.6579868
ABSTRACT
The article analyzes the existing legislative framework of Ukraine, that regulates the development of the entire country and its individual regions. The article proposes development of an economic development strategy for groups of regions united according to predetermined parameters, which will allow, on the one hand, to take into account characteristics of each of the groups, and, on the other hand, to save limited financial and human resources that are spent on implementing the strategy by reducing the number of developed economic development strategies.
Keywords: strategy, development, region, cluster, territory, economic development.
The development of the territory of regions of Ukraine today is faced with a number of objective and subjective factors that have led to its asymmetric nature. The basis for this was the uncertainty of the strategic priorities of regional development in the crisis and post-crisis periods, the unpreparedness of regions for the steadily growing competitive pressure in the domestic and foreign markets in the struggle for material, financial and human resources, the possibility of effective use of the geopolitical location of regional systems and complexes. Tactical miscalculations of the regional development of Ukraine in the short and medium term are due to the lack of clearly defined, scientifically based economic and social strategic priorities, features of long-term trends in regional development operating at the post-crisis stage of economic modernization [1].
Strategic planning is the process of developing a long-term plan for the development of an object by formulating management goals and objectives, analyzing internal problems and the external environment of activity, determining the advantages and disadvantages of an object, choosing development scenarios, predicting the socio-economic development of the entire industry of the object.
The purpose of developing a strategy for the development of the territory is to find ways to improve the efficiency of the functioning of the territory and
increase the level of socio-economic development of the country or region
The development of a strategic plan for the development of the region today is an important scientific and practical task that can be solved by joint efforts of representatives of local governments of the region and prominent scientists in the field of regional management [2].
A lot of scientists pay attention to the research of issues of strategic planning and development of the territory development strategic plans, among them S. Bila, O. Shevchenko, V. Zhuk, M. Kushnir, I. Valiushko and others. However, the analysis of the current state of strategic planning processes and development a strategies of economic development of the regions, requires further study
The purpose of writing this article is to develop an economic development strategy for groups of regions united according to predetermined parameters.
To achieve this goal, the following tasks are supposed to be solved:
analysis of the existing legislative framework of Ukraine, which regulates the development of the territory of the entire country and its individual regions;
development of an economic development strategy for groups of regions united according to predetermined parameters, which will allow, on the one hand, to take into account the characteristics of each of the groups, and, on the other hand, to save limited finan-
