CC BY
16
Г. I. Демидась УДК 631.962.2:57:633.2
доктор с.-г. наук, професор
завщувач кафедри кормовиробництва,
мелюраци i метеорологи
Нацюнального университету 6iopecypciB
i природокористування УкраТни
Ю. В. Демцюра
acnipaHT кафедри кормовиробництва, мелюраци i метеорологи Нацюнального уыверситету 6iopecypciB i природокористування УкраТни
ФОРМУВАННЯ Щ1ЛЫНОСТ1 С1ЯНИХ АГР0Ф1Т0ЦЕН031В ЗАЛЕЖНО В1Д ВИДОВОГО СКЛАДУ БАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ ТА Р1ВНЯ
IX УДОБРЕНИЯ
Анотащя. Висв/тлено вплив cnoco6ie авби, р'тня минерального удобрения та видового складу багатор/чних травосум'шок на формування щтьносл травостою та ¡нтенсивност/ досягнення ним уюсноТ стиглосп. Використано наступи/ види / сорти трав: люцерна поавна сорту Синюха, очеретянка звичайна сорту КиУвська, пир'ш безкореневищний сорту Марусинський, стоколос безостий сорту Арсен, костриця лучна сорту Катр'ша, грястиця зб/рна сорту Украшка, тонконог лучний сорту Приекульський. Вивчено вплив авби в один рядок та розд'тьно смугами через 2 рядки. Встановлено, що найб/лылу юльюсть пагон'т на 1 м2 забезпечують травосум/шки, до складу яких входять люцерна поавна, грястиця зб/рна та стоколос безостий з тонконогом лучним. Щ/льн/сть таких травостоТв за внесения повного мшерального удобрения i смугового способу авби становила 1064-1095 шт./м2.
Ключовi слова: щтьнють травостою, видовий склад, р/вень удобрения, споаб авби. Г. И. Демидась
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедрой кормопроизводства, мелиорации и метеорологии
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Ю. В. Демцюра
аспирант кафедры кормопроизводства, мелиорации и метеорологии Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
ФОРМИРОВАНИЕ ПЛОТНОСТИ СЕЯНЫХ АГРОФИТОЦЕНОЗОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВИДОВОГО СОСТАВА МНОГОЛЕТНИХ ТРАВ И УРОВНЯ ИХ УДОБРЕНИЯ
Аннотация. Освещены влияние способов сева, уровня минерального удобрения и видового состава многолетних травосмесей на формирование плотности травостоя и интенсивности достижения им укосной спелости. Использованы следующие виды и сорта трав: люцерна посевная сорта Синюха, двукисточник тростниковый сорта Киевская, пырей безкорневой сорта Марусинский, костер безостый сорта Арсен, овсяница луговая сорта Катрина, ежа сборная сорта Украинка, мятлик луговой сорта Приекульский. Изучали влияние сева в один ряд и раздельно полосами через 2 ряд. Установлено, что наибольшее количество побегов на 1 м2 обеспечивают травосмеси, в состав которых входят люцерна посевная, ежа сборная и костер безостый с мятликом луговым. Плотность таких травостоев при внесении полного минерального удобрения и полосового способа посева составляла 1064-1095 шт./м2. Ключевые слова: плотность травостоя, видовой состав, уровень удобрения, способ сева.
G. I. Demydas
Doctor of Agricultural Sciences, Professor
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine J. V. Demcjura Post-Graduate Student
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
DENSITY FORMATION OF SEEDED AGROPHYTOCENOSES DEPENDING ON SPECIES COMPOSITION OF GRASSES AND THEIR LEVEL OF FERTILIZATION
Abstract. The influence of seeding techniques, level of fertilization and species composition of perennial grass mixtures on the formation of vegetation density and intensity of reaching cut-sample matureness were highlighted. The following types and varieties of grasses were used: Medicago sativa variety Synjuha, Digraphis arundinacea variety Kyi'vs'ka, Agropyrum tenerum variety Marusynskyy, Bromus inermis variety Arsen, Festuca pratensis variety Katrina, Dactylis glomerata variety Ukrai'nka, Poa pratensis variety Pryjekul's'kyj. The effect of sowing in one line and the divider by two lines was studied in this experiment. The largest number of shoots per 1 m2 provide travosumishky, which include Medicago sativa, Dactylis glomerata and Bromus inermis with Poa pratensis. The density of such mixtures for making complete mineral fertilizing and seeding method was band 1064-1095 pcs./m2.
Keywords: grass density, species composition, level of fertilization, seeding method.
Постановка проблеми. У виршенш проблеми забез-печення тваринництва високобшковими кормами важливе значения мае вирощування сумшок бобових i злакових
багатортних трав. У pa3i дотримання вимог технологи вирощування вони спроможш забезпечити вже у piK авби за безпокривного способу повноцшний урожай зелено!
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
45
CROP PRODUCTION
маси. Проте Тх продуктившсть значною м1рою залежить вщ густоти травостою, висоти рослин, ршня удобрения та пдротермннихумовупродовж перюду вегетаци. Надмфне використання травостою та недостатне внесения добрив призводять до його зрщження, що не дозволяв повною мфою проявити генетико-морфолопчш ознаки рослин у перюд росту \ розвитку кожного виду злакових \ бобових трав та забезпечити виробництво повноцшноТ рослинно! продукци.
Рют \ розвиток рослин - це два взаемопов'язаних про-цеси, яю значною м1рою залежать вщ зовшшшх умов навколишнього середовища. Вщомо, що для проходжен-ня етатв органогенезу рослинам у перюд вегетаци необхщна наявшсть у достатнш кшькосп основних факторш життя. При цьому у р1зш перюди багаторнш трави потребують неоднакових умов вирощування. Тому знания бюлопчних особливостей росту \ розвитку кожного виду трав у дослщжуваних травостоях е важливим фактором у комплекс! заходш, що направлен! на тдви-щення врожайносп сумшок люцерни \ злакових трав та полтшення якосп корму. Пщ час створення моделей травосумшок одним з основних завдань е вщповщшсть компоненте до абютичних умов середовища (ршня зво-ложення, кл1матичних \ фунтових умов), знания конку-рентних властивостей видш (останш повинш характери-зуватися оргёнтовно однаковою ценотичною актившстю) та антропогенних факторш (режимш використання, систем удобрения та догляду).
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. Для спйюшого росту \ розвитку та ршномфшшого надходження зелено! маси за роками використання виавають просп травосумшки ¡з найбшьш пристосованих до умов мюце-зростання \ режимш використання компоненте, в яких кожен вид може бути представлений ктькома високо-врожайними сортами ¡з взаемодоповнюючими кормовими, господарськими та еколопчними властивостями. Збшь-шення компонент^ штучно створених рослинних угру-повань на ршш 1'х пщвидових структур пщсилюе в час1 та простор! загальний позитивний ф1тоценотичний ефект у використанш життевих ресурав навколишнього середовища \ формуванш врожайност1 та пщвищуе стабшьшсть сЫних травостоТв [4-6].
Вирощування травосумшок ¡з насиченням р1зних видш трав сприяе пщвищенню врожайносп зелено! маси та м стабшьносп за роками використання. При цьому забезпечуеться ршномфне надходження рослинноТ сиро-вини впродовж вегетаци за рахунок неоднаковоТ ритм1ки вщростання окремих видш трав та не знижуеться яюсть корму.
За бюлопчними особливостями росту \ розвитку ба-гаторнж трави теля вщчуження надземноТ маси мають властивють до вегетативного вщновлення, що дае можли-в1сть повторно використовувати 1'х упродовж перюду вегетаци.
Доведено, що вщростання багатортних трав вщбу-ваеться у два перюди весняного та л1тньо-осшнього утво-рення пагонш. Весняне кущення припиняеться з початком виходу в трубку \ поновлюеться з настанням фази цвЬ тшня, тобто теля припинення ростових процеав [9]. Вщростання вкорочених \ виникнення нових пагонш ¡3 вузла кущення у злакових та з кореневоТ шийки у бобових мае виршальне значения, особливо у формуванш отави на сшожатях \ пасовищах [7, 8]. При цьому, на ростов! процеси пагонш багаторнних трав ¡статно впливають не тшьки водний \ поживний режими фунту [1], а й бюлопчш властивосп рослин.
Мета дослщження. Встановити закономфносп фор-мування щшьност1 аяних агроф1тоценоз1в багаторнних трав залежно вщ агротехшчних прийомш вирощування та ефективного використання фунтово-кл1матичних умов.
Методика дослщжень. Польов1 дослщження проводили в стацюнарному дослщ кафедри кормовироб-ництва, мелюраци \ метеорологи у ВП НУБ1П УкраТни «Агрономнна дослщна станцЫ» впродовж 2010-2012 рр. на чорнозем1 типовому малогумусному грубопилувато-
середньосуглинковому за гранулометричним складом. Агрох1м1чний склад Грунту дослщно!' дтянки характери-зуеться наступними показниками: bmíct гумусу (за Т. Тюршим) - 4,4%; рН сольово!' витяжки - 6,8-7,3; емшеть вбирания - 307-321 мг-екв/кг фунту, лужно-гщрол1зованого азоту (за Корнфшдом) - 101-111 мг/кг фунту; рухомого фосфору та обмшного кал1ю (за Чирковим) - вщповщно 113-135 i 91-110 мг/кг фунту. Щшьшсть Грунту у ршноважному стаж - 1,16-1,25 г/см3, волопсть стшкого в'янення - 10,8%. Глибина залягання фунтових вод - 2-4 м.
Вщповщно до програми дослщжень був закладений трифакторний польовий дослщ: фактор А - сумшки бобових i злакових трав; фактор В - споаб ciвби; фактор С - удобрения. Повтори¡сть у дослщ чотириразова. Po3M¡p облково!' розщеплено!' дшянки - 20 м2, розм1щення BapiaHTÍB систематичне. В дослщ використовували сорти бобових i злакових багатортних трав, занесених до Державного реестру сортш рослин, придатних для поширення в УкраТш.
Агротехнолопчш заходи пщ час виконанн1 польового досл1ду були загальноприйнятими, окр1м заход1в, що дослщжували, зокрема cnoc¡6 c¡b6h бобово-злакових травосумшок. C¡B6y проводили Свалкою С3т-3,6. Для виову нас1ння люцерни nociBHOï та злакових трав на-с1нний ящик роздшяли на секцИ' касетами (металев1 перегородки), за допомогою яких створювали дворядн1 смуги бобових i злакових компонент^. Норма вис1ву люцерни nociBHOï становила 60%, а злакових компонента - 40% Bifl noBHOÏ.
Погодн1 умови в роки дослщжень були наступш: у 2010 р. середньодобова температура становила 8,9°С, сума опад1в - 712 мм, у 2011 р. - вщповщно, 8,9°С та 501 мм, у 2012 р. - вщповщно, 8,9°С i 712 мм, за се-редньобагаторнно!' температура пов1тря i суми опадш BiflnoBiflHO - 7,8°С i 649 мм.
Ochobhí результати досл1дження. Одшею 3¡ скла-дових, що визначае врожайшеть i як1сть рослинно! сировини, е щшьшсть травостою, яка ¡статно залежить вщ тривалосп пер1оду до настання yKiCHOï стиглост1. Зг1дно з анал1зом отриманих даних встановлено, що початок i тривалють фаз росту й розвитку багаторнних трав за роками використання були р1зними i залежали вщ 61олог1чних особливостей видш, гщротермнних умов та удобрения. Настання yKiCHOï стиглост1 у багатор1чних трав вщбувалося посл1довно. Так, у середньому за три роки, теля весняного вщновлення вегетаци найбшьш ранне вщростання спос:тер1галося у травосум1шки, що складалася з люцерни nociBHOï, грястиц1 збфно!' та тонконогу лучного, а до тзшх crpoKÎB настання збираль-hoï стиглосп в1дносилися сум1шки, де вис1вали очере-тянку звичайну, тон кон i г лучний з люцерною постною (табл. 1).
Щшьшсть травостою сумшок у першу чергу залежить вщ норми виову, польово!' схожост1 нас1ння, створення вщповщних умов у nepiofl сшба-сходи та удобрения. Завдяки сприятливим погодним умовам у м1жфазний перюд сходи-кущення вщбуваеться ¡нтенсивне пагоно-утворення, завдяки чому рослини формують сильно розвинену кореневу систему й ефективно використовують поживш речовини фунту та нарощують надземну масу. 1нтенсившсть кущення, при цьому, залежить як вщ виду рослин, 1'хнього BÍKy, так i вщ зовн1шн1х чинник1в (cbítho, температура, водний i поживний режими). За повщомленнями М. Г. Андреева [2, 3], кшьюсть уко-рочених naroHÍB у кожного виду трав збшьшуеться в1д першого циклу використання до останнього.
Для формування високого врожаю зелено!' маси важливе важливе значения мае створення сприятливих умов для ¡нтенсивного пагоноутворення впродовж весняного, л1тнього й ociHHboro nepiofliB вегетаци. Як показали дослщження, ранньовесняне внесения добрив сприяе покращенню умов як для вщростання трав, так i для пагоноутворення та формування врожаю.
За одержаними результатами встановлено, що щшь-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
46
№1, 2016
Таблиця 1
Строки настання yKiCHO'i стиглосп сурпшок люцерни поовнснта злакових трав, 2010-2012 pp.
Травосум1шка Календари!дати Вщростання, fli6
перший yKic другий yKic ДО першого укосу вщ першого до другого укосу
Люцерна поавна* + грястиця збфна + тонкошг лучний** 24-26.VI 16-18.VIII 50-52 44-46
Люцерна постна + сгоколос безостий + тонкошг лучний 26-28.VI 18-20.VIII 52-54 46-48
Люцерна постна + костриця лучна + тонкошг лучний 26-28.VI 18-20.VIII 52-54 46-48
Люцерна постна + очеретянка звичайна + тонкошг лучний 28-30.VI 20-22.VIII 54-56 48-50
Люцерна постна + пирш безкореневищний + тонкошг лучний 28-30.VI 20-22.VIII 54-56 48-50
Прим/'тка. * Люцерна поавна - бутошзацт; ** злаков1 трави - повне колосшня.
Таблиця 2
Щшьшсть стеблостою сум1шок люцерни i злакових трав залежно вщ способу с1вби та р1вня удобрения (2010-2012 pp.)» шт./м2
Тра BOcyMiuiKa (А) Удобрения (В) Cnoci6 авби, культура, вид (С)
звичайний смуговий
люцерна злаков1 усього люцерна злаков1 усього
Люцерна постна + грястиця збфна + ТОНКОН 1 г лучнии Без добрив 326 640 966 428 582 1010
Р60К00 336 667 1003 449 594 1043
315 726 1041 406 658 1064
Люцерна постна + стоколос безостий + ТОНКОН 1 г лучнии Без добрив 389 586 975 475 532 1007
Р60К00 407 624 1031 492 553 1045
МзоРЛо 379 667 1046 501 594 1095
Люцерна постна + костриця лучна + ТОНКОН 1 г лучнии Без добрив 389 575 964 443 548 991
Р60К00 400 602 1002 464 564 1028
368 656 1024 426 618 1044
Люцерна постна + очеретянка звичайна + тонкошг лучний Без добрив 427 548 975 459 532 991
Р60К00 443 559 1002 480 538 1018
^ПРЙПКЧП 405 624 1029 464 581 1045
Люцерна постна + пирш безкореневищний + ТОН кон ¡г лучний Без добрив 379 586 965 436 554 990
Р60К00 390 612 1002 471 548 1019
358 666 1024 450 584 1034
шсть травостою в сумшках змшюеться за роками дослЬ джень, а також значно залежить вщ видового складу трав, способу авби та ртня удобрения (табл. 2).
Найсприятлив1им умови для росту \ розвитку люцерни поавноТ створювалися за авби з стоколосом безостим \ внесенш повного мшерального добрива нормою М30Рб0К90, та авб1 по два рядки кожного виду. За таких умов вирощування щшьшсть травостою на цих дшянках була найбшьшою. При цьому, в раз1 внесения лише фосфорних \ калшних добрив (Рб0К90) спостер1галося ¡стотне змен-шення щшьносп стеблостою люцерни поавноТ та збшь-шення злакових трав.
Висновки. Найбшьшу щшьшсть бобово-злакового травостою (1064-1095 шт./м2) забезпечують його компонента - люцерна поавна, грястиця збфна та сгоколос безостий з тонконогом лучним, вистш смуговим способом (по два рядки кожного виду) на фош внесения повного мшерального добрива (М30Рб0К90).
/Итература
1. Алтунин Д. А. Справочник по сенокосам и пастбищам / Алтунин В. А. - М.: Агропромиздат, 2003. - 432 с.
2. Андреев Н. Г. Луговое и полевое кормопроизводство / Андреев Н. Г. - М.: Колос, 1975. - 504 с.
3. Андреев Н. Г. Луговедение / Андреев Н. Г. - М.: Агропромиздат, 1985. -255 с.
4. Богов!н А. В. Продуктивнють травосугошок залежно вщ сортового складу багатортних злакових трав / А. В. БоговЫ, В. Г. Кургак // Землеробство. -1970. - Вип. 9. - С. 71-81.
5. БоговЫ А. В. Види та сорти багатортних лучних трав в краУнах захщно! бвропи / А. В. БоговЫ, Р. I. КардЫаловская // Вюник с.-г. науки. - 1973. -№ 5. - С. 104-107.
6. Лукашевич Н. П. Исполвзование вв1сокобелковв1х смесей в кормопроизводстве / Н. П. Лукашевич, С. А. Турко, А. Г. Якубенко // Кормопроизводство. - № 4. - 1998. - С. 22-25.
7. Раменский Л. Г. Об экономическом изучении и систематизации группировок растительности / Л. Г. Раменский // Проблемы и методы изучения растительного покрова: Избранные работы. - Л.: Наука, 1971. - 327 с.
8. Слюсар С. М. Вплив агротехнтних прийом1в вирощування багатортних трав на родюч!сть фунту / С. М. Слюсар // Зб|рник наукових праць 1нституту землеробства УААН / Ред.кол.: В.Ф. Сайко (вщп.ред.). - 2002. - № 1. -С. 56-61.
9. Сметана С. I. Кормова продуктивнють i яюсть пажитнищ багатоуюсноТ залежно вщ застосування добрив / С. I. Сметана // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - Л., 2008. - Вип. 50. - Ч. II. - С. 102-106.
References
1. Altunin D. A. Handbook of hayfields and pastures. / D. A. Altunin - M.: Agropromizdat, 2003. - 432 p.
2. Andreev N. G. Meadow and field forage production. / N. G. Andreev - M.: Kolos, 1975. - 504 p.
3. Andreev N. G. Lugovedenie/ Andreev N. G. - M.: Agropromizdat, 1985. -255 p.
4. Bogovin A. V. Performance grass mixtures depending of the varieta composition of perennial grasses / A. V. Bogovin, V. G. Kurgak // Zemle-robstvo. - 1970 - Vol. 9. - P. 71-81.
5. Bogovin A. V. Types and varieties of perennial grasses in the meadow Western Europe / A. V. Bogovin, R. I. Kardinalovskaja // Visnyk s. - g. nauky. - 1973. -№ 5. - P. 104-107.
6. Lukashevych N. P. Using high-protein fodder mixtures / N. P. Lukashevych, S. A. Turko, A. G. Jakubenko // Kormoproyzvodstvo. - № 4. - 1998. - S. 22-25.
7. Ramenskyj L. G. About economic studies and organize groups of vegetation. / L. G. Ramenskyj// Problems and methods of studying vegetation: Selected Works. - Leningrad: Nauka, 1971. - 327 p.
8. Sljusar S. M. Effect of farming techniques of growing perennial grasses for soil fertility / S. M. Sljusar // Proceedings of the Institute of Agriculture UAAS / Editorial board.: V.F. Sajko (executive editor). - 2002. - № 1. - P. 56-61.
9. Smetana S. I. Forage productivity and quality of Lolium multoflorum depending on the use of fertilizers / Smetana S. I. // Foothill and mountain agriculture and livestock. - L., 2008. - Vol. 50, Part II. - S. 102-106.
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
47
