CC BY
23
УДК 338.436: 332
Макарчук I.M.,
к.е.н., доцент кафедри фшанав ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡MeHi Григсря Сковороди"
ФОРМУВАННЯ ПРОМИСЛОВО-АГРАРНИХ СТРУКТУР У ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКС1 РЕГ1ОНУ
Досл1джено теоретичн i практичн аспекти розвитку нових орган1зашйно-правових форм сучасного агробизнесу у ре-rioHi за умов iнституцiйних перетворень аграрного сектору Украши.
Ключовi слова. Агропромисловий комплекс, регональна пoлiтика, аграрний регон, агропромислове виробництво, сльське господарство, агро&знес, аграрнi перетворення, iнтеграцiйнi зв'язки.
Исследовано теоретические и практические аспекты развития новых организационно-правовых форм современного агробизнеса в регионе при условиях институционных превращений аграрного сектору Украины.
Ключевые слова. Агропромышленный комплекс, региональная политика, аграрный регион, агропромышленное производство, сельское хозяйство, агробизнес, аграрные преобразования, интеграционные связи.
Investigational theoretical and practical aspects of development of new legal forms of modern agribusiness in a region at the terms of instituciynikh transformations agrarian the sector of Ukraine.
Keywords. Agroindustrial complex, regional policy, agrarian region, agroindustrial production, agriculture, agribusiness, agrarian pretvorennya, integration copulas.
Постановка проблеми. Свтевий досвщ пщтверджуе, що в бтьшосп краш покращення якосл життя визначаеть-ся, у першу чергу, рiвнeм розвитку стьського господарства та АПК в цтому. Ускладнення eкономiчниx i господарсь-ких вщносин, динамка ринковоУ ситуацп, необхщнють полтшення матeрiально-тexнiчноï бази агропродовольчоУ сфе-ри економки, поспйний пошук шляxiв пщвищення ефективност виробництва зумовлюе нeобxiднiсть активiзацiï ре-гiональноï складовоï аграрноï пол^ики держави. Дотепер використовуеться надто обмежений набiр iнструмeнтiв що-до регулювання розвитку агропродовольчо|' сфери, насамперед на регюнальному рiвнi. В основному дiяльнiсть держави та рeгiонiв щодо ^eï проблеми концентруеться навколо питань встановлення законодавчих та шструктивно-нор-мативних обмежень, нормативiв, положень щодо дiяльностi аграрних товаровиробникiв та проведення пасивного мо-нiторингу ситуацiï. Процес формування репонально!' аграрноï полiтики в сучасних умовах ускладнюеться вiдсутнiстю практичного досвщу, нeдостатнiстю вiдповiдного наукового забезпечення.
Актуальнють теми. У структурi загальнодержавного господарського комплексу важливе мiсцe належить сфeрi аг-ропромислового виробництва. Вiд того, насктьки ефективно розвиваеться сьогоднi агропромисловий комплекс як на окремих тeриторiяx, так i в кра^ы у цтому повнютю залежить не лише продовольча безпека (яка стае нагальною проблемою у сучасному свт), але й можливе юнування сусптьства (громади) в майбутньому. Саме цьому повинн слу-гувати заходи з пошуку нових органiзацiйниx, eкономiчниx, правових i технолопчних форм розвитку агропромисло-вого комплексу з урахуванням сучасних передових досягнень науки та практики.
Ступшь дослщження проблеми. Дослiджeння сучасних проблем аграрного сектору нацiонального господарства проводили в^чизняы та зарубiжнi дослщники Голдберг Р., Демьяненко С., Кропивко M., Кукса I., Лукiнов I., Месель-Веселяк В., Oнiщeнко А., Павлишенко М., Саблук П., Трейс М., Хорунжий М., Цвi Лерман та ш.
Метою написання дано[ статт е розвиток теоретичних та аналiз практичних положень по формуванню промисло-во-аграрних структур у господарському комплекс рeгiону, що дозволяе пщвищити eфeктивнiсть ïx функцiонування у сучасних умовах.
Виклад основного матер1алу. В агропромисловому комплека Украши за останы роки вщбулися пeвнi змiни, пов'язанi з реформуванням вщносин власносл i форм господарювання. Вщтворювальы процеси, що спостeрiгаються у стьському господарствi, мають значнi регюнальы вiдмiнностi, якi е наслiдком найважлившого принципу розмiщeн-ня продуктивних сил, а саме тeриторiального розподiлу працк Вiдмiнностi в аграрному потeнцiалi економки рeгiонiв Украïни зумовлюють рiзнi тдходи до вибору форм господарювання, масштабiв концeнтрацiï виробництва, особливо-стей розвитку агропромисловоï iнтeграцiï.
Зарубiжний досвiд оргаызаци агробiзнeсу переконуе у перевагах великотоварних форм господарювання, в яких концентращя виробництва пов'язана з досить вузькою спeцiалiзацieю.
Розвиток ресурсного потенщалу аграрного сектора економки рeгiону у значый мiрi залежить вiд ефективного функцюнування рiзниx форм пiдприeмницькоï дiяльностi у систeмi агробiзнeсу, мiж якими встановлюються багаторiв-нeвi eкономiчнi зв'язки, аналiз розвитку яких дозволяе розглядати сучасний агропромисловий комплекс як нову форму розвитку процеав концентрацп i цeнтралiзацiï виробництва. До складу агропромислового комплексу входять до семидесяти рiзниx галузей, у його межах створюеться велика частка доданоï вартостi, рeалiзацiя якоï здiйснюeться у структурi штеграцмних зв'язкiв. Розвиток рiзниx форм взаемодп у систeмi агробiзнeсу здiйснюeться за двома на-прямками: горизонтальноï i вертикально[ iнтeграцiï. Iнтeграцiйнi зв'язки структур агробiзнeсу (зумовлюють органiза-цiю процесу виробництва i рeалiзацiю сiльськогосподарськоï продукцп), i виникають у рамках агропромислового комплексу ^жгосподарсью зв'язки) i зв'язки, що виникають мiж рiзними суб'ектами сiльськогосподарського виробництва i впливають на пщвищення його ефективносп (внутрiшньогалузeвi зв'язки). Саме вертикальна штегращя сприяе якнайшвидшому проникненню досягнень науково-техычного прогресу в усi сфери агропромислового виробництва, дозволяе уыфкувати тexнологiчнi процеси i, з рештою, забезпечити пщвищення ефективносп сiльськогосподарсько-го виробництва у цтому [4].
Результатом перетворень, що вщбуваються в аграрному сeкторi Украши, мае стати цтюна, iнтeгрована система
© Макарчук 1.М., 2012
Eкономiчний вiсник унiвeрситeту | Випуск № 18/1
15
peгioнaльнoгo aгpoбiзнecy, фyнкцioнyвaння яшго бaзyвaлocя б нa ocнoвi пoeднaння вepтикaльниx i гopизoнтaльниx зв'язкiв, щo дoзвoляe мaкcимaльнo eфeктивнo з'eднaти нaявнi pecypcи i, з oднoгo 6o^, пiдвищити пpибyткoвicть roc-пoдapюючиx cyб'eктiв, a, з iншoгo - виpiшити пpoблeми peгioнaльнoгo пpoдoвoльчoгo pинкy.
Xapa^ep poзвиткy iнcтитyцiйниx пepeтвopeнь в aгpapнoмy ceктopi мae cпeцифiчнi ocoбливocтi, зyмoвлeнi ктькю-ними тa якicними xapaктepиcтикaми pecypcниx пoтeнцiaлiв peгioнaльниx кoмплeкciв. Ыституцмы пepeтвopeння co-цiaльнo-eкoнoмiчнoгo (зoвнiшньoгo) cepeдoвищa фyнкцioнyвaння peгioнaльниx cтpyктyp aгpoбiзнecy визнaчeнo як пpoцecи вiдпoвiдниx змiн, cпpямoвaниx нa cтвopeння нoвoÏ eфeктивнo функц^ную^!', a, oтжe, й бiльш дocкoнaлoÏ c^ cтeми гocпoдapювaння (внyтpiшньoгo) crpyicryp aгpoбiзнecy в гocпoдapcькoмy кoмплeкci eкoнoмiки peгioнy [1].
Heoбxiднicть пpoвeдeння aгpapниx пepeтвopeнь y гocпoдapcькoмy кoмплeкci KиÏвcькoÏ oблacтi, як i в iншиx peno-нax УкpaÏни, бyлa викликaнa кaтacтpoфiчним знижeнням oбcягiв виpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoÏ пpoдyкцiÏ (див. тaблицю) [3, 5].
Taблиця 1. Динaмiкa змiни обcягiв ciльcькогоcподaрcького виробництвa, цiн рeaлiзaцiï тa грошових доход i в ciльcькогоcподaрcькиx пiдприeмcтв Кив^ко! облacтi (у % до попeрeднього року)
р
a д
Iндeкcи обcягу ciльcькогоcподaрcького виробництвa, у % до попeрeднього року
уа кaтeгорil гоcподaрcтв
у тому чи^
Роки ог 5 У £ É S i-£ * 0 g a к íá л с продукщя ^ль^кого гоcподaрcтвa з нeï Ciльcькогоcподaрcькi пщпри-eмcтвa гоcподaрcтвa нaceлeння
продук-цiя роc-линниц-твa продук-цiя твa-ринниц-твa продук- цiя ^ль^ко-го го^о-дaрcтвa з нeï продук- цiя ^ль^ко-го го^о-дaрcтвa з нeï
продук-цiя роc-линниц-твa продук-цiя твa-ринниц-твa продук-цiя роc-линниц-твa продук-цiя твa-ринниц-твa
1995 1655,9 93,7 95,9 91,5 BB,1 93,4 B3,5 99,7 9B,4 101,1
1996 1652,9 92,2 100,0 B4,0 B0,9 90,3 71,4 103,0 10B,B 96,6
1997 1650,7 B3,5 B0,3 B7,4 B2,0 B7,7 74,7 B4,6 74,7 96,7
199B 1636,5 102,1 101,B 102,3 100,4 9B,4 103,4 103,3 104,9 101,7
1999 1627,6 B4,9 72,3 99,2 B9,B B0,B 102,5 B1,4 65,1 97,3
2000 1560,7 112,6 134,2 94,B 102,9 116,7 B7,6 120,2 152,5 99,1
2001 1565,3 105,9 9B,3 114,9 115,4 107,2 127,6 99,6 91,2 10B,1
2002 1563,6 10B,2 102,3 114,1 11B,2 103,7 136,3 100,5 101,0 100,0
2003 1557,6 96,2 100,6 92,1 96,0 B9,9 101,7 96,4 111,0 B3,B
2004 1547,7 113,1 11B,1 10B,2 135,4 144,7 127,6 92,9 97,4 B7,7
2005 1541,6 106,9 100,3 114,0 110,5 97,5 122,9 102,1 103,6 100,3
2006 153B,3 109,1 10B,4 109,B 111,7 105,0 116,7 105,5 112,1 96,B
2007 1532,0 100,7 99,5 101,B 104,6 97,1 109,7 94,B 101,9 B3,9
200B 1525,3 105,4 114,3 97,3 106,6 11B,0 99,7 103,4 110,7 90,0
2009 1523,9 9B,0 97,4 9B,6 99,3 99,9 9B,9 95,7 94,B 97,6
2010 1517,1 99,4 99,9 9B,9 95,9 93,9 97,3 105,7 106,5 104,0
Icтoтнe пaдiння oбcягiв виpoбництвa пpoдyкцiÏ в гaлyзi pocлинництвa е peзyльтaтoм нeмoжливocтi зacтocyвaння cy-чacниx cиcтeм гocпoдapювaння в aгpapнoмy ce^opi внacлiдoк бpaкy фiнaнcoвиx pecypciв, щo пpизвeлo дo знижeння тexнiчнoÏ ocнaщeнocтi, змeншeння кiлькocтi внeceниx opгaнiчниx i мiнepaльниx дoбpив тa зacтocyвaння зacoбiв зaxи-cтy pocлин. Ocтaннe тaкoж бyлo зyмoвлeнo диcпapитeтoм цiн, нeдocкoнaлicтю кpeдитнoÏ пoлiтики, якi cфopмyвaлиcя нe нa кopиcть ciльcькoгo гocпoдapcтвa, вкpaй низьким piвнeм iнвecтицiй [7].
Cтpaтeгiя poзвиткy pocлинницькиx гaлyзeй oблacтi мae бути cпpямoвaнa нa:
•yдocкoнaлeння poзмiщeння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp пo тepитopiÏ oблacтi;
•пoглиблeння cпeцiaлiзaцiÏ бaзoвиx paйoнiв кoжнoÏ oблacтi, ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв, фipм тa iншиx гocпoдapcтв з виpoбництвa oкpeмиx видiв ciльcькoгocпoдapcькoÏ пpoдyкцiÏ;
• paцioнaлiзaцiю poзмiщeння пoтyжнocтeй зaгoтiвeльнo-пepepoбнoÏ cфepи для oптимiзaцiÏ мiжpaйoнниx пoтoкiв pocлинницькoÏ пpoдyкцiÏ, зaoxoчeння cтвopeння кoмплeкciв пo виpoщyвaнню i пepepoбцi пpoдyкцiÏ в зoнax ÏÏ тoвapнo-гo виpoбництвa;
•ocвoeння нayкoвo oбфyнтoвaниx ciвoзмiн, eнepгoзбepiгaючиx i eкoлoгoбeзпeчниx тexнoлoгiй oбpoбiткy фунлв i пociвiв;
•впpoвaджeння cyчacниx тexнoлoгiй виpoбництвa тa пepepoбки пpoдyкцiÏ;
•cтвopeння cиcтeми copтooнoвлeння тa cпpияння впpoвaджeнню виcoкoпpoдyктивниx copтiв pocлин, ceлeкцiйнoÏ poбoти в ц^му;
•oнoвлeння пapкy ciльгocптexнiки тa oблaднaння;
•фopмyвaння eфeктивнoÏ cиcтeми cтимyлювaння poзвиткy виpoбництвa шляxoм cтвopeння aгpoпpoмиcлoвиx фop-мyвaнь, вдocкoнaлeння cиcтeми цiнoyтвopeння, нaдaння дepжaвниx дoтaцiй, пiльгoвиx кpeдитiв;
•фopмyвaння cyчacнoÏ pинкoвoÏ iнфpacтpyктypи збуту пpoдyкцiÏ, мaкcимaльнo нaближeнoÏ дo бeзпocepeднix ви-poбникiв;
16 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 1B/1
•cтимyлювaння eкcпopтy пpoдyкцiÏ.
Bиключнo вaжливим cтpaтeгiчним зaвдaнням e вiдpoджeння твapинництвa, якe пpoтягoм ocтaнньoгo дecятиpiччя зaзнaлo знaчниx втpaт. Пoгoлiв'я вeликoÏ poгaтoÏ xyдoби зa цeй пepioд cкopoтилocь - в 3,2 paзи, cвинeй - 2,6 paзи, oвeць i кiз - y 4,7 paзи. Bиpoбництвo м'яca змeншилocя в 2,4 paзи i мoлoкa - в 1,6 paзи (тaбл.1).
Taкий cпaд зyмoвлeний piзким зaнeпaдoм твapинництвa в ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax, дe виpoбництвo м'яcнoÏ пpoдyкцiÏ зaлишaeтьcя xpoнiчнo збитковим нacaмпepeд чepeз нecпpиятливy цiнoвy cитyaцiю нa pинкy пpoдyк-ôiÏ твapинництвa тa нeдocтaтню дepжaвнy пiдтpимкy галузк Bиключeнням е тiльки виpoбництвo птицк
Згiднo зi cтpaтeгieю вiдpoджeння твapинницькиx гaлyзeй повинно здiйcнювaтиcя пoeтaпнo. Зaбeзпeчeння paöio-нaльниx нopм xapчyвaння по молоку (380 кг нa ошбу), яйцяx (290 шт.), по м^у (80 кг) мae бути дocягнyтo в нaйближ-чi б - 7 po^ [7].
Piзкий cпaд пoгoлiв'я вeликoÏ poгaтoÏ xyдoби i знaчний пepioд його вiдтвopeння нe дозволить нaйближчим чacoм зaбeзпeчити знaчний пpиpicт виpoбництвa яловичини. Toмy peaльним peзepвoм збiльшeння виpoбництвa м"яca е пpиcкopeний poзвитoк птaxiвництвa i cвинapcтвa.
Головним пpoблeмним питaнням е збитковють твapинницькoÏ гaлyзi. Heoбxiднo пepeглянyти мexaнiзм нaдaння дepжaвниx дoтaцiй гaлyзi в нaпpямi cтвopeння умов для ÏÏ caмooкyпнocтi. Oбiйтиcя бeз дepжaвниx дoтaцiй твapинниц-тво змoжe лишe тод^ коли pинкoвi цiни нa його пpoдyкцiю зaбeзпeчaть peнтaбeльнicть ÏÏ виpoбництвa, a кyпiвeльнa cпpoмoжнicть нaceлeння бyдe дocтaтньoю, щоб кyпyвaти цю пpoдyкцiю [7]. Cтpaтeгiя poзвиткy твapинницькиx гaлyзeй oблacтi мae бути cпpямoвaнa нa:
•пiдвищeння piвня iнтeнcифiкaцiÏ, кoнцeнтpaцiÏ i cпeцiaлiзaцiÏ виpoбництвa тa вiднoвлeння po6o™ пpидaтниx до по-дaльшoÏ eкcплyaтaцiÏ твapинницькиx фepм i кoмплeкciв, фopмyвaння oптимaльниx зa poзмipaми твapинницькиx фepм;
•icтoтнe пiдвищeння пpoдyктивнocтi xyдoби i птиЦ нa ocнoвi пoлiпшeння якюного cклaдy пoгoлiв'я, oxoплeння ce-лeкцiйнo-плeмiннoю poбoтoю ceлянcькиx i фepмepcькиx гocпoдapcтв;
•poзвитoк кoмбiкopмoвoÏ пpoмиcлoвocтi i виpoбництвa кoмбiкopмiв для зaбeзпeчeння тoвapoвиpoбникiв повноцш-ними кoмбiкopмaми тa бiлкoвo-вiтaмiнними дoбaвкaми;
•впpoвaджeння eфeктивниx pecypcoзбepiгaючиx тexнoлoгiй виpoбництвa пpoдyкцiÏ твapинництвa; •змiцнeння мaтepiaльнo-тexнiчнoÏ бaзи твapинництвa чepeз yдocкoнaлeння пpaктики ф^н^ового лiзингy, зaлy-чeння кpeдитниx pecypciв шляxoм зacтocyвaння мexaнiзмy Ïx здeшeвлeння зa paxyнoк бюджeтниx кoштiв;
•пocилeння пiдтpимки виpoбництвa пpoдyкцiÏ твapинництвa шляxoм збiльшeння дepжaвниx дoтaцiй нa мeтpичнy одиницю тoвapнoÏ пpoдyкцiÏ тa збepeжeння мaтoчнoгo пoгoлiв'я;
•poзвитoк iнтeгpaцiÏ ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв з пpoмиcлoвими cтpyктypaми i бaнкiвcькими ycтaнoвaми, якi здaтнi вклaдaти кошти y ciльcькoгocпoдapcькe виpoбництвo;
•cтимyлювaння poзвиткy ciльcькoгocпoдapcькиx виpoбничиx кooпepaтивiв i пpивaтниx пiдпpиeмcтв з пepepoбки тa збуту пpoдyкцiÏ твapинництвa, cepвicниx фopмyвaнь з ceлeкцiÏ й вiдтвopeння xyдoби;
•yдocкoнaлeння iнфpacтpyктypи pинкiв твapинницькoÏ пpoдyкцiÏ, cтимyлювaння тopгiвлi чepeз зaгoтiвeльнo-збyтo-вi кooпepaтиви, ayкцioни живoÏ xyдoби;
•пpoвeдeння eкoнoмiчнo oбфyнтoвaнoÏ зoвнiшньoeкoнoмiчнoÏ пoлiтики щодо пpoдyкцiÏ твapинництвa. Bимaгaють дepжaвнoÏ yвaги тa пiдтpимки pибнe гocпoдapcтвo тa бджiльництвo.
Дocвiд пoкaзye, що шституцмы пepeтвopeння дозволяють cтвopювaти пpинципoвo новий тип пpoмиcлoвo-aгpap-ниx фopмyвaнь. У гocпoдapcькoмy кoмплeкci peгioнy зa paxyнoк зaлyчeння вeликиx peгioнaльниx пpoмиcлoвиx ^e-cтopiв можливий poзвитoк вepтикaльнo-iнтeгpoвaниx фopмyвaнь. Hapoщyвaння oбcягiв виpoбництвa в aгpoпpoмиcлo-виx фopмyвaнняx е можливим зaвдяки iнвecтицiйнiй пoлiтицi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв, y dpy^ypi якиx вони будуть знaxoдятьcя [1, 4].
Heгaтивнi фiнaнcoвi peзyльтaти дiяльнocтi пpoмиcлoвo-aгpapниx фopмyвaнь викликaнi витpaтaми iнвecтицiйнoгo xapaктepy з дoвгocтpoкoвим тepмiнoм oкyпнocтi, якi здiйcнюють пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa по вiднoшeнню до cвoÏx a^ pocтpyктyp. Oнoвлeння й мoдepнiзaцiя ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa, тexнiчнe i тexнoлoгiчнe oнoвлeння мaтe-piaльнo-тexнiчнoгo зaбeзпeчeння е пepшoчepгoвими нaпpямкaми iнвecтицiйнoÏ пoлiтики [4].
Зa умов низького piвня дepжaвнoгo цтьового фiнaнcyвaння ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa ми бaчимo, що пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa фaктичнo мaють пepeклacти нa ceбe вeликy чacтинy тягapя, пoв'язaнoгo з iнвecтyвaнням y цeй cтpaтeгiчний для eкoнoмiки peгioнy ceктop.
Heдocтaтню кiлькicть внyтpiшнix фiнaнcoвиx мoжливocтeй для виpiшeння вкaзaнoÏ пpoблeми мoжнa пoдoлaти зa paxyнoк зовышнього фiнaнcyвaння (y пoзикoвiй aбo пiдпpиeмницькiй фopмax). Пpoвeдeний aнaлiз cтpyктypи нaдxo-джeнь пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй до УкpaÏни зa видaми eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi дaв мoжливicть вcтaнoвити, що тть-ки 17,6% нaдxoджeнь cпpямoвaнi для виpoбництвa i пepepoбки ciльcькoгocпoдapcькoÏ пpoдyкцiÏ. Пpи цьому, бeзпoce-peдньo y аль^^ гocпoдapcтвo нa 01.01.2011 p. iнвecтoвaнo лишe 2,7% вiд зaгaльнoгo oбcягy пpямиx iнoзeмниx ^e-стицм. Taким чином, гaлyзeвa cтpyктypa iнoзeмниx iнвecтицiй нe cпpияe poзвиткy opгaнiзaцiйнoÏ cтpyктypи aгpoпpo-миcлoвoгo виpoбництвa. Ha жaль, тexнiчнe пepeoзбpoeння, peкoнcтpyкцiя i мoдepнiзaцiя ocнoвниx фoндiв ciльcькoгoc-пoдapcькoгo виpoбництвa зaлишaютьcя iнвecтицiйнo нe пpивaбливими [1].
Пpaктичний дocвiд poбoти oкpeмиx вiтчизняниx iнвecтopiв в aгpapнiй cфepi cвiдчить, що фopмyвaння умов для po-звитку виpoбництвa y ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax е ocнoвoю для пoдaльшoгo виpiшeння вcьoгo кoмплeкcy зaxoдiв, пoв'язaниx з opгaнiзaцieю aгpoбiзнecy, a caмe: iнтeнcивним зeмлepoбcтвoм i кopмoвиpoбництвoм; paцioнaль-ним гoдyвaнням i викopиcтaнням кopмiв; cиcтeмoю ceлeкцiйнo-плeмiннoÏ poбoти i вiдтвopювaння cтaдa; тexнoлoгiями виpoбництвa твapинницькoÏ пpoдyкцiÏ; peкoнcтpyкцieю i бyдiвництвoм нeoбxiдниx для aгpoбiзнecy пpимiщeнь; пpид-бaнням ciльcькoгocпoдapcькиx мэшин i тexнiки, мiнepaльниx дoбpив, oтpyтoxiмiкaтiв, вeтepинapниx пpeпapaтiв; i, зpeштoю, визнaчeнням poзмipy кaпiтaльниx вклaдeнь y виpoбництвo [2].
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 18/1
17
Складна технолопчна структура стьськогосподарського виробництва вимагае органнного поеднання рюних функ-цюнальних сфер системи агробюнесу, осктьки фунтуеться на тюних ¡нтеграцмних взаемозв'язках Mix рюними суб'ек-тами господарювання. На основ¡ проведених дослдаень ми пропонуемо ряд принцип¡в розвитку ¡нтеграци промислово-го, аграрного, а також банк¡вського кап¡тал¡в. При цьому ¡нтеграцы може зд¡йснюватися у рюних формах з використан-ням мехаызм^, виб¡р яких залежить в¡д специфки виробництва, ринковоТ ситуац¡í, характеру кон'юнктури ¡ т.п.
Як базов¡ принципи пропонуються наступнк
•наявн¡сть р¡вних можливостей для вах учасник¡в агропромисловоТ групи вщносно реал¡зац¡í власних потенц¡ал¡в;
•виключення можливостей дублювання господарськоТ д¡яльност¡;
•компл^ентарнють, яка забезпечуе ефективне використовування потенщал^ кожного п¡дприeмства промислово-аграрного формування при одночасному рацюнальному використовуванн¡ Тхых ресурс¡в [1, 2].
B¡дпов¡дно до запропонованих принципа, ¡снують рекомендац¡Т з оптимюаци системи управл¡ння промислово-аг-рарною структурою. До основних завдань, що стоять перед координуючою агробюнес структурою, вщнесенк коорди-нац¡я зусиль з пщвищення ефективност¡ агропромислово-аграрного формування; обмеження конкуренци; об'еднання ресурс¡в; оптим¡зац¡я фЫансових, матер¡альних поток¡в та ¡н.
Розвиток ¡нтеграцмних зв'язк¡в в агроб¡знес¡ регюну вимагае удосконалення механ¡зму реал¡зац¡Т регюнальних економ¡чних зв'язк¡в на основ¡ рацюнальноТ комб¡нац¡Т виробник¡в з метою забезпечення максимально)' економ¡чноТ ефективност¡. Досв¡д показуе, що лише поеднання рослинництва, тваринництва ¡ переробки дозволяе оптим¡зувати оргаызацмну структуру с¡льськогосподарського п¡дприeмства ¡, як наслщок, максим¡зувати ф¡нансовий результат господарювання.
Висновок. Планування економ¡чного розвитку ¡нтегрованих промислово-аграрних формувань у господарському комплекс рег¡ону повинно враховувати три основы складовк економ¡чний блок, спрямований на забезпечення мак-сим¡зац¡Т прибутку ¡ стаб¡льн¡сть функц¡онування; ¡нформац¡йний блок, що забезпечуе своечасне виявлення переваг ¡ можливостей розвитку ¡нтеграц¡йноТ взаемоди; орган¡зац¡йний блок, що визначае ч^кють механ¡зму взаeмостосунк¡в м¡ж учасниками ¡нтеграцмного промислово-аграрного формування.
Отже, система планування економнного розвитку промислово-аграрних формувань повинна фунтуватися на все-сторонньому дослдаены проблем економ¡чноТ д¡яльност¡ в агропромисловому комплека краТни, рег¡онального госпо-дарства. Все це дасть змогу забезпечити конкретн заходи пщвищення активЬаци роботи ¡нтеграцмних промислово-аграрних формувань, ¡ разом з ¡ншими формами агробюнесу вийти на належний р¡вень конкурентоспроможност як на внутр¡шньому, так ¡ зовн¡шн¡х ринках.
Л1тература
1.Жерновой И.А. Принципы развития регионального агробизнеса в условиях реформирования аграрных отношений в Украине /Жерновой И.А. // Менеджер. - 2003. - №2(24).- С.17-23.
2.Жерновой И.А. Институциональные преобразования в сельском хозяйстве Украины /Жерновой И.А. // Менеджер. - 2002. - №2(18). - С. 36-41.
3.Макарчук 1.М. Оценка фактор1в, що впливають на об'екти виручки в^д реал1зацн продукци сльськогосподарських тдприемств / 1.М. Макарчук // П1дприемництво, господарство i право. - 2007. - № 9. - С. 171 - 176.
4.Скидан О.В. Проблеми репонально'1 економiчноl безпеки в Украmi: аграрний аспект / Скидан О.В. // Стратепчна панорама. - 2007. - №1. - С. 135-140.
5.Статистичний що^чник Укра/ни за 2008 рк" [Електронний ресурс] / Державний комiтет статистики Укра'ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Инфодиск, 2009. - CD-ROM.
6.Яшин Н.С. Разработка программ развития региональных рынков / Яшин Н.С., Скопин А.О.// Региональная экономика и управление. - 2005. - №2(2).
7.Ящинський А.М. Село для кожного, кожний для села. / Ящинський А.М. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.narodna.kharkov.ua
УДК. 336.77:338.43(477)
Овс1енко A.M.,
викладач кафедри еконс^чноТ тес^Т та методологи наукових досглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григс^я Сковороди"
ПРОБЛЕМИ КРЕДИТУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1
Однieю з актуальних проблем аграрного сектору вiтчизняноl економiки е подолання снуючих перешкод щодо полiп-шення та розширення кредитного забезпечення альськогосподарського господарства Укра/ни.
Ключовi слова: банювський кредит, вщсоткова ставка, короткострокове кредитування, суб'ект аграрно/ сфери, застава, кредитний ризик.
Одной из актуальных проблем аграрного сектора отечественной экономики является преодоление существующих препятствий по улучшению и расширению кредитного обеспечения сельскохозяйственного хозяйства Украины.
Ключевые слова: банковский кредит, процентная ставка, краткосрочное кредитование, субъект аграрной сферы, залог, кредитный риск.
Опе of the pressing problems of the agricultural sector of the domestic economy is to overcome existing obstacles to the improvement and expansion of agricultural credit of Ukraine.
18 Eкономiчний □¡сник университету | Випуск № 18/1
© Оваенко A.M., 2012
