CC BY
11
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
Т.Г. БЕЛОВА,
к.е.н., доцент, Нац/ональний ун/верситет харчових технологий,
О.Ф. КРАЙНЮЧЕНКО, к.е.н., доцент, Нацюнальний университет харчових технолог/й,
Т.В. ГАВРИЛОВА,
к.е.н., доцент, Нац/ональний университет харчових технологий
Формування прюрителв розвитку шдприсмства на основ! форсайтингу
Розглянуто п/дходи до створення стратег/чного бачення як п'/дгрунтя щодо формування майбутнього. Розкрито зм/ст понят-тя «форсайт». Визначено етапи розвитку форсайтингових досл/джень та можливост ¿хнього застосування в Укран/. Доведено доц/льн/сть використання технолога форсайтингу для розроблення приоритет/в розвитку п'/дприемства. Сформульовано етапи формування пр/оритетних напрям/в розвитку компанИ Запропоновано методи для анал/зу ситуацН/ пошуку р!шень.
Ключов! слова: стратег/чне бачення, форсайт, технолог/я форсайтингу, пр/оритети розвитку п'/дприемства, метод Дельф/, мозковий штурм, ш1сть капелюх/в мислення.
Т.Г. БЕЛОВА,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
О.Ф. КРАЙНЮЧЕНКО, к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
Т.В. ГАВРИЛОВА,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Формирование приоритетов развития предприятия на основе форсайтинга
Рассмотрены подходы к созданию стратегического видения как основы формирования будущего. Раскрыто содержание понятия «форсайт». Определены этапы развития форсайтинговых исследований и возможности их применения в Украине. Доказана целесообразность использования технологии форсайтинга для разработки приоритетов развития предприятия. Сформулированы этапы формирования приоритетных направлений развития компании. Предложены методы для анализа ситуации и поиска решений.
Ключевые слова: стратегическое видение, форсайт, технология форсайтинга, приоритеты развития предприятия, метод Дельфи, мозговой штурм, шесть шляп мышления.
Examine the approaches to the creation of a strategic vision as a basis for shaping the future. Reveal the content of the concept of «foresight». Definition of stages of foresights research development and the possibility of their use in Ukraine. Prove the expediency of using technology to foresights for develop priorities development the company. Formulated the steps of forming the priorities development of the company. Propose methods to analyze the situation and find solutions.
Keywords: strategic vision, foresight, technology for foresight, priorities for development of the enterprise, Delphi method, brainstorming, six thinking hats.
Постановка проблеми. Щоб устшно працювати в рин-ковому простора необхщно мати стратепчне бачення майбутнього. З розвитком конкуренци з'являються види то-вар1в, як з часом мало вщр1зняються один вщ одного. Це вщбуваеться, незважаючи на те, що виробники намагають-ся 1'х диферен^ювати. Поява таких однотипних продук^в та компанм, як 1'х виробляють, веде до того, що вс вони сприй-маються споживачами як однаковк I якщо деяк з цих пщпри-емств припинять свою д1яльнють i пщуть з ринку, споживач цього навггь не вщчуе. Тому, щоб знайти свм шанс i не за-губитися у майбутньому, потрiбно вчасно подумати про по-дальший розвиток i створити свое стратепчне бачення.
Щоб створити стратепчне бачення, можливо керуватися такими принципами:
- обов'язково мати мрю та прагнення Г'' досягти;
- вивчати потреби ^ен^в та враховувати Тхн думки при створены нових товарiв та сфер дiяльностi;
- уважно стежити за розвитком подй аналiзувати зако-номiрностi;
- шукати аналоги мiж своею компаыею та Ышими пщпри-емствами, а також такими оргаыза^ями, чия дiяльнiсть вщбуваеться за межами знайомо' галуз^
- стежити за розвитком технолопй, вивчати тенденци на-уково-техычного прогресу в галуз^
- залучати до створення стратепчного бачення колег, партнерiв, управлЫський персонал та координувати Ух дм;
- використовувати технолопю роботи з оргаыза^ею, при яюй консультант допомагае власниковi (генеральному директору) i груп менеджерiв впоратися з певними проблемами або продумати програму розвитку (корпоративний коучинг);
- застосовувати творчий потен^ал спiвробiтникiв компаний розвивати 1хне креативне мислення.
Щоб процес створення стратепчного бачення був усп0-ним, необхщно враховувати низку чинниюв, як можуть впли-вати на цей процес. До уваги беруться таю чинники:
- стан розвитку галузi та ринку;
- Ытенсивнють конкуренци на ринку;
- сили конкурентного середовища за класифка^ею М. Портера;
- зовншы чинники оточуючого середовища: полггичы, економiчнi, со^ально-культуры, демографiчнi, географiчнi, науково-технiчнi;
- внутрiшнi чинники оточуючого середовища;
- розмiр пiдприeмства або оргаызацп;
© Т.Г. БЕЛОВА, О.Ф. КРАЙНЮЧЕНКО, Т.В. ГАВРИЛОВА, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015 129
- виpoбничий пoтенцiaл;
- фiнaнcoвi мoжливocтi тoщo.
Для вpaxyвaння вcix чинникiв тa cтвopення cтpaтегiчнoгo бaчення щoдo poзвиткy пiдпpиeмcтвa дoцiльнo зacтocoвy-вaти iнcтpyмент пoбyдoви мaйбyтньoгo - фopcaйтинг.
Фopcaйтинг poзглядaeтьcя як теxнoлoгiя дoвгocтpoкoвoгo пpoгнoзyвaння, яга дoпoмaгae визнaчити cвiтoвi тенденци' в ега-нoмiцi, нayцi, теxнoлoгiяx, пеpедбaчити cценapiï poзвиткy екoнo-мiки кpaïни, пpiopитетниx гaлyзей пpoмиcлoвocтi, cyчacниx гам-пaнiй. Boнa знaйшлa шиpoке викopиcтaння зa кopдoнoм.
Зapoджyвaлиcя фopcaйтингoвi дocлiдження в 6Q-тi poки XX cтoлiття. B C0A i Япoнiï вoни cпoчaткy викopиcтoвyвaли-cя як oдин з iнcтpyментiв oбopoнниx дocлiджень. Це 6ув пщ-гoтoвчий етaп. ^ступний етaп - теxнoлoгiчний (BQ-тi po^] - тpaктyвaв це пoняття як зaciб poзpoбки пеpcпектив нay-кoвo-теxнiчнoï cфеpи. B 9Q-тi poки (pинкoвo-opieнтoвa-ний етaп] фopcaйт poзглядaвcя як метод oцiнки coцiaльниx i кyльтypниx нacлiдкiв пoяви тa впpoвaдження теxнoлoгiй. I нa пoчaткy XXI cтoлiття (coцiaльнo-екoнoмiчний етaп] вiн тpaк-тyвaвcя зacoбoм poзв'язaння тa зaпoбiгaння глoбaльниx пpoблем гoлoдy, безпеки, бiднocтi toi|o [3].
B eвpoпi тaкими дocлiдженнями зaймaлиcя Aвcтpiя, Бель-гiя, Фpaнцiя, Hiмеччинa, Iтaлiя, Фiнляндiя тoщo [9]. Ocнoвни-ми нaпpямaми poзвиткy фopcaйтy в Япoнiï тa Kитaï cтaли iнфopмaцiйнi тa телекoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï, бioтеxнoлoгiï, електpoнiкa, енеpгетикa, нaнoтеxнoлoгiï, кocмoc тa aвiaцiя, екoлoгiя, oптичнi теxнoлoгiï [2].
У Pociï пеpшi фopcaйтингoвi дocлiдження були зacтocoвa-нi для oцiнювaння cтaнy тa пеpcпектив poзвиткy кpитичниx теxнoлoгiй, a пoтiм - щoдo oбrpyнтyвaння зaмiни icнyючиx пpiopитетiв. Ocнoвними нaпpямaми були aтoмнa енеpге-тига, cyднoбyдyвaння, aвiaцiя тoщo. У 2QQ6 po^ ypяд Pociï зaтвеpдив федеpaльнy цiльoвy пpoгpaмy «Дocлiдження i poзpoбки y пpiopитетниx нaпpямкax poзвиткy нayкoвo-теx-нoлoгiчнoгo кoмплекcy Pociï нa 2QQ7-2Q12 poки». B paмкax ^eï пpoгpaми пеpедбaчaeтьcя y фopмaтi фopcaйтy poзpoбкa Дoвгocтpoкoвoгo пpoгнoзy нayкoвo-теxнoлoгiчнoгo poзви-тку дo 2Q25 poкy. Taraœ бyлo зaтвеpдженo пеpелiк з вocьми пpiopитетниx нaпpямiв poзвиткy нayки, теxнoлoгiй i теxнiки тa 34 кpитичниx теxнoлoгiï Poc^^ra''' Федеpaцiï [6].
B Укpaïнi тaкoж пpoвoдилиcя фopcaйтингoвi дocлiдження, пoчaтoк яким бyлo пoклaденo Деpжaвнoю пpoгpaмoю пpo-гнoзyвaння нayкoвo-теxнiчнoгo poзвиткy нa 2QQ4-2QQ6 poки. Haкaзoм Miнicтеpcтвa ocвiти i нayки Укpaïни бaзoвoю opгaнiзaцieю, якa зaбезпечyвaлa opгaнiзaцiйний cyпpoвiд викoнaння пpoгpaми, був визнaчений Укpaïнcький iнcтитyт нayкoвo-теxнiчнoï i екoнoмiчнoï iнфopмaцiï. B paмкax пpo-гpaми бyлa poзpoбленa метoдoлoгiя пpoгнoзyвaння нayкo-вo-теxнoлoгiчнoгo poзвиткy i вiдпpaцьoвaнa теxнoлoгiя тa уточнення кpитичниx теxнoлoгiй зa пpiopитетними нaпpямa-ми нayкoвo-теxнoлoгiчнoгo poзвиткy [7].
Уpaxoвyючи тенденци' cвiтoвoï нayки, piвня теxнoлoгiй, мoж-ливocтей деpжaви, тaкi дocлiдження пpoдoвжyвaли poзвивa-тиcя. Фopcaйтингoвi дocлiдження, якi були пpoведенi в paмкax Деpжaвнoï пpoгpaми пpoгнoзyвaння нayкoвo-теxнoлoгiчнoгo poзвиткy в Укpaïнi нa 2QQB-2Q12 poки, дoзвoлили cфopмy-вaти iнфopмaцiйнo-pеcypcнy бaзy зa пpiopитетними нaпpямa-ми «Hayra/i пpo життя, нoвi теxнoлoгiï пpoфiлaктики тa лiкyвaння
нaйпoшиpенiшиx зaxвopювaнь», «Eнеpгетикa тa енеpгoефек-тивнicть», «Hoвi pечoвини i мaтеpiaли», «Paцioнaльне пpиpo-дoкopиcтyвaння», «Iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï». Taкoж зa pезyльтaтaми дocлiджень впеpше в Укpaïнi був cфop-мoвaний Пеpелiк кpитичниx теxнoлoгiй зa пpiopитетними темa-тичними нaпpямaми [7]. Taкi дocлiдження пpoвoдилиcя тaкoж y 2Q13-2Q14 poкax. ^a^z^ тaкиx poзpoбoк cвiдчить пpo те, ùo в ниx е пoтpебa в Укpaïнi, тoмy poбoти будуть пpoдoвженi.
Aналiз досл'щжень та публЫащй з проблемы. Фop-caйтингoвi дocлiдження пoчaли poзвивaтиcя з 6Q-x po^ XX cтoлiття. У вiтчизнянiй нayцi вивченню цieï пpoблеми не пpи-дiляли нaлежнoï yвaги, тoмy юльюсть пpaць oбмеженa. Ha-вiть пiдxoди дo тpaктyвaння cyтнocтi цьoгo пoняття piзнятьcя.
Aнaлiз пyблiкaцiй зapyбiжниx вчениx, тaкиx як G. Eнтo-ы, T. Kyoca, E. Лей, Дж. Cлoтеp, E. Xopтoн, Б. Xaббегеp, дo-звoляe cтвеpджyвaти, |o iнтеpеc дo цieï пpoблеми зpocтae. Cеpед pociйcькиx тa вiтчизняниx вчениx вaгoмий внеcoк y дocлiдження дaнoгo пoняття зpoбили тaкi вченi, як O. Cora-лoв, B. Tpетьяк, Л. Гoxбеpг, Я. Kyзьмiн, T. Oклaндеp, I. Kipнoc, B. Ocипoв, I. ^pacrcK, O. Bopoжейкiн тa íK Aле бaгaтo питaнь зaлишaютьcя недocтaтньo дocлiдженими, тoмy icнye неoб-x^ic^ cиcтемaтизyвaти тa кoнкpетизyвaти iнфopмaцiю.
Метою статт'1 e визнaчення пpiopитетiв poзвиткy пiдпpи-eмcтвa нa ocнoвi фopcaйтингy.
Виклад основного матepiалy. Hемae eдинoï тoчки зo-py щoдo тлyмaчення теpмiнy «фopcaйт». Haведемo деякi ви-знaчення:
• Фopcaйт - це cиcтемaтичний, cпiльний пpoцеc пoбyдoви бaчення мaйбyтньoгo, нaцiлений нa пiдвищення якocтi пpийня-тиx зapaз piшень i пpиcкopення cпiльниx дiй (EU FOREN Guide].
• Фopcaйт - це cиcтемaтичний poздyм пpo мaйбyтнe тa вплив нa мaйбyтнe (Australian Center For Innovation].
• Фopcaйт - це cиcтемaтичнa cпpoбa зaзиpнyти в дoвгo-cтpoкoве мaйбyтнe нayки, теxнoлoгiï, екoнoмiки тa cycпiль-cтвa з метою iдентифiкaцï'' зoн cтpaтегiчнoгo дocлiдження i пoяви poдoвиx фopcaйт теxнoлoгiй, |o пoдaють нaдiï пpи-нocити нaйбiльшi екoнoмiчнi тa coцiaльнi ви^ди (aмеpикaн-cький дocлiдник Бен Map™^ [1].
Bизнaчень icнye бaгaтo, aле вcix ïx oб'eднyють тaкi ^rcno-вi cлoвa: бaчення мaйбyтньoгo. Фopcaйтинг - це пocтiйнo дi-ючий пpoцеc. Biн poзглядaeтьcя як дм, cпpямoвaнi нa миc-лення, oбгoвopення тa oкpеcлення мaйбyтньoгo [1]. Фopcaйт мae cвoï бaзoвi пpинципи:
- мaйбyтнe мoжнa cтвopити;
- мaйбyтнe вapiaтивнo - вoнo не винигае з минyлoгo, a зaлежить вщ piшень cтейкxoлдеpiв (фiзичнi aбo ^^дич^ ocoби, якi зaцiкaвленi y фiнaнcoвoмy й iншoмy pезyльтaтax дiяльнocтi кoмпaнiï];
- мoжливo бyдyвaти пpoгнoзи, aле в цiлoмy мaйбyтнe не мoжнa пеpедбaчити дocтoвipнo;
- мoжнa пiдгoтyвaтиcя aбo пiдгoтyвaти мaйбyтнe тaким, яким ми йoгo xoчемo бaчити [B].
Зaвдaннями, якi мoжливo виpiшити зa дoпoмoгoю фop-caйтингy, е:
- визнaчення пpiopитетiв теxнoлoгiчнoгo poзвиткy нa дoв-гocтpoкoвy пеpcпективy;
- poзpoбкa cтpaтегiчнoгo бaчення poзвиткy теxнoлoгiй для cфеpи ocвiти i нayки нa мaйбyтнe;
130 Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № 3 (166)/2015
- cклaдaння пеpелiкy пеpcпективниx теxнoлoгiй для o^o-вниx гaлyзей нaцioнaльнoï екoнoмiки;
- фopмyвaння cтiйкиx кoнкypентниx пеpевaг y пpoмиcлoвocтi;
- poзpoбкa cелективнoï cтpaтегï'' екoнoмiчнoгo poзвиткy ocнoвниx гaлyзей нaцioнaльнoï екoнoмiки;
- oбrpyнтyвaння вибopy пpiopитетiв деpжaвнoгo фiнaнcy-вaння нayки [5].
Пеpедбaчити мaйбyтнe дocить вaжкo. Зaвaжae цьoмy пpoцеcy тpи ocнoвниx чинникa.
^pix^ - це пpиcкopення змiн. Якщ^ пpoцеc poзpoбки нoвoвведень вiдбyвaeтьcя твид^, життевий цикл пpoдyктiв cкopoчyeтьcя, то це пpизвoдить дo ycклaднення пpи визнa-ченнi мaйбyтньoгo тa пoтpебye чyтливocтi дo змiн.
Дpyгий чинник: пiдпpиeмcтвo чеpез piзнi пpичини ^mpo-мoжнicть менеджеpiв cкoнцентpyвaтиcя нa вaжливoмy, не-вчacнicть нaдxoдження вiдoмocтей дo вищoгo кеpiвництвa] мaйже не pеaгye нa iнфopмaцiю пpo те, |o змiни вiдбyлиcя aбo мoжyть вiдбyтиcя.
Пo-тpетe, пiдпpиeмcтвo не вcтигae вiдpеaгyвaти нa змiни, нaвiть якщo вoнo пpo ниx знae. Це пoяcнюeтьcя iнеpцiйнicтю poзвиткy, poзгaлyженoю opгaнiзaцiйнoю cтpyктypoю тoщo [B].
Tеxнoлoгiя фopcaйтингy, як пpaвилo, викopиcтoвyвaлacя щoдo пеpедбaчення мaйбyтньoгo poзвиткy нaцioнaльнoï ега-нoмiки, oкpемoï гaлyзi знaнь, теxнoлoгï'', cycпiльcтвa. Ha piвнi пiдпpиeмcтвa вoнa зacтocoвyвaлacя знaчнo менше. Cпpoбye-мo визнaчити етaпи, зa якими мoжнa cфopмyвaти пpiopитети poзвиткy пiдпpиeмcтвa, викopиcтoвyючи теxнoлoгiю фopcaйтy.
Пiдпpиeмcтвo фyнкцioнye в pинкoвoмy пpocтopi не iзo-льoвaнo. Boнo знaxoдитьcя пiд впливoм бaгaтьox зoвнiшнix тa внyтpiшнix чинникiв. ùo6 oцiнити вплив циx чинникiв нa вибip пpiopитетниx нaпpямiв poзвиткy, мoжнa cкopиcтaтиcя метoдaми PEST-aнaлiзy тa SWOT-aнaлiзy.
Cитyaцiя нa pинкy теж не е oднoзнaчнoю. Зaлежнo вiд то-гo, нa якoмy типу pинкy фyнкцioнye пiдпpиeмcтвo (чиcтoï кoнкypенцiï, oлiгoпoлiï, мoнoпoлicтичнoï кoнкypенцiï, мoнoпo-лп], зaлежaть iнтенcивнicть тa кoнкpетнi фopми кoнкypентнoï бopoтьби. Baжливo пpaвильнo oцiнити кoнкypентiв тa ix^ Ы-теpеcи, пopiвняти cвoï дм з дiями кoнкypентiв, знaйти влacнi кoнкypентнi пеpевaги з метoю пщвищення кoнкypентocпpo-мoжнocтi пiдпpиeмcтвa тa змщнення йoгo pинкoвиx пoзицiй.
Ùo6 визнaчити вплив чинникiв кoнкypентнoгo cеpедoви-ùa, дoцiльнo зacтocyвaти метoдикy M. Пopтеpa (дocлiджен-ня п'яти cил кoнкypентнoгo cеpедoвищa]. Для кiлькicнoï oцiн-ки iнтенcивнocтi кoнкypенцiï нa pинкy, викopиcтoвyють тaкi пoкaзники: кoефiцieнти кoнцентpaцiï, вapiaцiï, Джинi, Xеp-фiндaля - Xipшмaнa, Poзенблютa, пoкaзник мoнoпoльнoï влaди Леpнеpa тoщo.
Для cyчacнoгo пiдпpиeмcтвa зaдoвoлення пoтpеб cпoжи-вaчiв е зaпopyкoю ycпiшнoгo poзвиткy. Toмy вaжливo вipнo oбpaти цiльoвий pинoк, знaти pеaльниx тa пoтенцiйниx rno-живaчiв, визнaчити ïxнi cпoживчi пеpевaги, дocлiдити cтaв-лення cпoживaчiв дo cвoeï пpoдyкцiï.
Aнaлiзyeтьcя тaкoж cтaн acopтиментнoï, цiнoвoï, збyтoвoï тa кoмyнiкaцiйнoï пoлiтики пiдпpиeмcтвa.
Toмy пеpший етaп е пщ^товчим, який дoзвoляe oцiнити cтaнoвище пiдпpиeмcтвa нa pинкy тa визнaчити влacнi мoж-ливocтi. Йoгo мoжнa нaзвaти як дocлiдження cитyaцiï, якa cклaлacя нa pинкy.
Для тoгo |o6 oбpaти пpiopитетнi нaпpями poзвиткy, ^щ ви-знaчитиcя з мicieю тa тими цiлями, якиx xoче дocягти пiдпpи-eмcтвo. Цiлей мoже бути бaгaтo, тoмy тpебa викopиcтaти paн-гoвy oцiнкy i кoнцентpyвaти yвaгy нa тиx, якi для пiдпpиeмcтвa е пеpшoчеpгoвими. Це мoжyть бути yзaгaльненi якicнi цiлi дЬ яльнocтi пiдпpиeмcтвa, якi мaють зaгaльний xapaктеp i кть-кicнo не виpaженi. Taким чинoм, дpyгий етaп rpyнтyeтьcя нa визнaченнi цiлей тa ключoвиx пpoблем poзвиткy пiдпpиeм-cтвa. Ha ocнoвi cфopмyльoвaнoï мiciï тa цтей пiдпpиeмcтвa, a тaкoж дaниx щoдo cтaнy зoвнiшньoгo i внyтpiшньoгo cеpедo-вищa, poзpoбляютьcя piзнoмaнiтнi мoжливi вapiaнти poзвиткy пiдпpиeмcтвa, тoбтo визнaчaютьcя мoжливi шляxи дocягнен-ня цiлей пpи pеaлiзaцï'' виявлениx мoжливocтей. Toмy тpетiй етaп фopмyвaння пpiopитетниx нaпpямiв poзвиткy пiдпpиeм-cтвa пoв'язaний з вибopoм cтpaтегiчниx aльтеpнaтив.
Cтpaтегiчнi aльтеpнaтиви - це мoжливi вapiaнти poзвиткy пiдпpиeмcтвa в межax кoжнoï iз тpьox бaзoвиx кopпopaтив-ниx cтpaтегiй: зpocтaння, cтaбiлiзaцiï тa cкopoчення.
У межax cтpaтегï'' зpocтaння cтpaтегiчними aльтеpнaтивa-ми для пiдпpиeмcтвa мoжyть бути iнтенcифiкaцiя, iнтегpaцiя, дивеpcифiкaцiя.
Ocнoвнi cтpaтегiчнi aльтеpнaтиви щoдo cтpaтегiï cтaбiлi-зaцï'' (oбмеженoгo зpocтaння] poзглядaютьcя тaкi: екoнoмiя витpaт, збиpaння «вpoжaю», пocтiйнa aдaптaцiя дo зoвнiш-ньoгo cеpедoвищa.
Для cтpaтегiï виживaння (cкopoчення] cтpaтегiчними aль-теpнaтивaми е: caнaцiя (opгaнiзaцiйнa, екoнoмiчнa, ф^нм-вa, мapкетингoвa, coцiaльнa] тa лiквiдaцiя бiзнеcy.
Зaлежнo вiд тoгo, нa якoмy етaпi poзвиткy знaxoдитьcя пiдпpиeмcтвo, вoнo вибиpae для cебе пoдaльший шляx:
- якщo йдетьcя пpo виживaння тa зaпoбiгaння бaнкpyт-cтвa, тpебa шyкaти нaпpями зниження витpaт нa виpoбни-цтвo пpoдyкцiï, пщвищення чacтки pинкy (зa paxyнoк aкти-вiзaцiï дiяльнocтi y вcix cфеpax: виpoбничiй, мapкетингoвiй, фiнaнcoвiй, кaдpoвiй, opгaнiзaцiйнiй); зняття з виpoбництвa неpентaбельниx видiв пpoдyкцiï, вiдмoвлення вiд неефектив-ниx кaнaлiв збуту тoщo;
- пpи cтaбiльнoмy (oбмеженoмy] зpocтaннi неoбxiднo poз-poбити зaxoди щoдo cтaбiльнoгo нaдxoдження пpибyткy ( цЬ нoвi тa нецiнoвi], пoдoлaти вxiднi бap'epи для пpoникнення нa пpивaбливi pинки збуту;
- пpи cтiйкoмy poзвиткy дoцiльними е aгpеcивнi кpoки |o-дo мoжливocтей poзшиpення меж pинкy, збтьшення oбcягiв пpoдaжiв тa пpибyткy, iнтегpaцiï з пocтaчaльникaми, пocе-pедникaми тa кoнкypентaми, пoшyкy нoвиx cфеp дiяльнocтi з метoю уникнення зaлежнocтi вщ icнyючиx pинкiв тa тoвapiв.
Koжнa з aльтеpнaтивниx cтpaтегiй пoвиннa дoпoмoгти poз-poбити кoнкpетнy пpoгpaмy poзвиткy дaнoгo пiдпpиeмcтвa.
Ocкiльки цiлями фopcaйтy е cтвopення бaжaнoгo oбpa-зу мaйбyтньoгo i визнaчення cтpaтегiй йoгo дocягнення, нa-cтyпним етaпoм буде пoшyк метoдiв тa меxaнiзмiв, зa дoпo-мoгoю якиx мoжнa дocягти пocтaвлениx цiлей.
Mетoдoлoгiя фopcaйтy мютить деcятки як тpaдицiйниx, тaк i дocтaтньo нoвиx екcпеpтниx метoдiв. Haйкpaщими з ниx для aнaлiзy cитyaцiï i пoшyкy piшень е: метод Дельф^ мoзкoвий штypм, шicть ^пел^^в миcлення зa Eдвapдoм де Бoнo, cи-нектикa, метoд фoкaльниx oб'eктiв, теopiя poзв'язкy винaxiд-ницькиx зaдaч Г. Aльтшyлеpa, вiзyaлiзaцiя, 6 ^гм Лiнa, дo-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (166)/2015 131
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
рожн карти, «слабк сигнали», «джокер» тощо. Частше за все одночасно застосовуються дектька метода.
У маркетингу для розв'язання багатьох задач застосовуються експерти. Для того щоб виршити проблеми на рв-н пщприемства, як експерти можуть залучатися спецюлю-ти галуз^ як добре знають тенденцп розвитку ринку, а також управлЫський персонал пщприемства, менеджери ф1рми, маркетологи. Вони повинн бути добре поЫформованими, компетентними, вмгги працювати в команд!, мати ерудицю знати методи прогнозування та форсайту.
Розглянемо можливост використання таких традицмних метода, як Дельф1 та мозковий штурм, ¡ новий - шють капе-люхв мислення за Едвардом де Боно.
0дним з вщомих та традицмних е метод Дельф1, з допо-могою якого з'являеться можливють отримання узгодже-но' ¡нформаци шляхом обмЫу думками м1ж учасниками гру-пи експерт!в щодо проблеми досл!дження. В!н Грунтуеться на багаторазових анон!мних групових ¡нтерв'ю. Застосування цього методу дозволяе врахувати думки вс!х експерт!в неза-лежно один вщ одного, що е його перевагою серед ¡нших. Це досягаеться тим, що в!н виключае проведення прямих дис-кус!й, як! зам!нюються ¡ндивщуальними опитуваннями.
Метод брейнстормингу (мозкового штурму) також е тради-ц!йним ! застосовуеться досить часто. В!н передбачае зб!р максимально' к!лькост! ¡дей для вир!шення певно' проблеми за об-межений короткий промжок часу. Його перевагою е те, що вЫ дозволяе висувати велику шьюсть ¡дей (будь-яких, ¡нод¡ фан-тастичних), як¡ пот¡м детально розглядаються, групуються з метою вщбору найкращих на початку обговорення. Вони пщ-лягають конструктивна критиц¡, насл¡дком яко' е виб¡р максимально тдходящоУ ¡де' з подальшим вт¡ленням и в життя.
Найб¡льший ¡нтерес викликають методи, як базуються на використанн ¡нтелектуального потенц¡алу. До них можна вщнести ¡ метод шести капелюжв мислення за Едвардом де Боно. 0собливо в¡н п¡дходить для оцЫки незвичайних ¡ ¡нно-вац¡йних ¡дей, коли важливо врахувати будь-яку думку ¡ роз-глянути ситуац¡ю пщ р¡зними кутами зору. Метод Едварда де Боно Грунтуеться на концепцп паралельного мислення, коли р^ы п¡дходи, думки та ¡де' ствюнують, а не протиставля-ються одна одый. В¡н дозволяе под¡лити процес мислення на шють р¡зних режима, кожен з яких представлений у вигляд¡ метафорично' капелюхи певного кольору [4].
Розподтяються кольори за стадтми мислення таким чином:
1. Бтий капелюх мислення - це режим фокусування ува-ги на ваеУ ¡нформац¡í, яку вдалося з¡брати, тобто фактах та цифрах. Також треба зосередитися на пошуку додатково' ¡н-формацп, яко' ще немае, але вона може бути важливою.
2. Червоний капелюх - режим емоцм, почутпв та ¡нтущп. На цьому етап¡ висловлюються вс¡ ¡нтуíтивн¡ здогадки. ЗадЬ ян¡ в цьому процес д¡ляться емоц¡ями (страх, обурення, за-хоплення, рад¡сть тощо), що виникають при обговорены того чи ¡ншого ршення.
3. Жовтий капелюх - це висловлення позитивних ршень та пошук переваг. Це бажання знайти позитив у тих ¡деях, що були висунул, нав¡ть якщо на перший погляд це не так.
4. Чорний капелюх - повна протилежнють жовтому. На цьому етап пщлягае критиц будь-яке р¡шення, обговорю-ються можлив¡ загрози та ризики, недолки.
5. Зелений капелюх - етап творчост та креативност¡, пошуку альтернатив ¡ внесення змЫ. На цьому етап¡ розглядаються можлив¡ варюцп, генеруються нов¡ ¡де', змЫюються вже ¡снуюч¡ п¡дходи та придивляються до чужих напрацю-вань, вщбуваеться пошук альтернатив.
6. Синм капелюх - шостий капелюх мислення. На вщмЬ ну в¡д п'яти ¡нших вЫ призначений для управлЫня процесом реал¡зац¡í ¡де' та роботи над виршенням завдань, а не для оцЫки пропозицп та опрацювання його змюту. На цьому ета-п¡ також обговорюеться корисн¡сть та ефективнють методу шести капелюх¡в.
Важливими перевагами цього методу е те, що вЫ визнае значим¡сть ¡ прид¡ляe увагу вс¡м аспектам роботи над р0ен-нями (фактам, емоцтм), а також сприяе генераци свжих ¡дей.
Головними недол¡ками вс¡х розглянутих метода е надм^-на суб'ективнють оц¡нок, потреба часу на оргаыза^ю та проведення процедури генераци р¡шень.
Якщо виб¡р метод¡в створення бажаного образу майбут-нього був здмснений вдало, приступають до 'х впровадження.
Висновки
Ефективний форсайтинг передбачае зрозум^ напрями використання його результата. Застосування ц¡eí технологи для формування прюритетю розвитку п¡дприeмства не е швидким ¡ легким процесом. Якщо керюники та персонал пщприемства ставлять за мету досягти поставлених цтей, вони сам¡ будуть ¡нщювати розгляд результат¡в досл¡дження та намагатися 'х впровадити у практику роботи компани, за-ймати активну позицю
Список використано! л1тератури
1. Афанасьев Г.Э. Что такое форсайт? Попытки определения / Г.Э. Афанасьев. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: ИИрУ/зЬга. teg.rU/library/global/Prognoz/foresight/4
2. Державы прюритети розвитку Японп й Китаю [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/ foгesight.php?id=5&id30269
3. Етапи розвитку Форсайту [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/foresight. рЬ|р?^=3&^49235
4. Метод шести шляп мышления Эдварда де Боно [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://constructorus.ru/uspex/metod-shesti-shlyap-myshleniya-edvaгda- de-bono.html
5. 0сипов В.М. Роль Форсайта в управл^ы субрегiоном / В.М. 0сипов, 1.Л. Парасюк, 0.0. Ворожейюн [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.Ua/bitstream/ handle/123456789/67124/17-Osipov.pdf?sequence=1
6. Росмський досвiд проведення Форсайту [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ru/foresight. php?id=6&id20364
7. Форсайт в Украине [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ru/ru_foresight.php
8. Форсайтинг как метод управления изменениями [Электрон. ресурс]. - Режим доступа:http://www.hгm.ua/aгticle/foгsajting_kak_ metod_upгavlenija_izmenenijami
9. Хто займаеться Форсайтом у бвроп [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/foresight. php?id=4&id74525
132 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015
