CC BY
10
УДК 005 591.6-047.44(477)
ФОРМУВАННЯ П1ДХОДУ ДО ОЦ1НЮВАННЯ МАКРОСЕРЕДОВИЩА 1ННОВАЦ1ЙНОТ ОФЕРИ П1ДПРИСМСТВ
©2018
ЧЕРНО1ВАНОВА Г. С.
УДК 005 591.6-047.44(477)
4epH0iBaH0Ba Г. С. Формування тдходу до оцшювання макросередовища шновацшно!' сфери тдприемств
Метою cmammi е формування nidxody до оцнювання макросередовища ¡нновацшно! сфери п/дприемства. Побудовано лог'жу процесу ои/нювання макросередовища ¡нновацшно! сфери тдприемств; об(рунтовано тдюд до оц/нювання макросередовища ¡нновацшно! сфери тдприемств, який базуеться на компаративному анал'в1 статистичних даннях; видлено ¡нструменти оц/нювання макросередовища ¡нновацшно! сфери; запропо-новано оцтювання мiжнародного та нацюнального р'ютв стану iнноваиiйно! Ыяльност'! на основ'! глобального ¡нновацшного ¡ндексу; проведено детальний аналiз складових глобального ¡нновацшного ¡ндексу; видлено перелк факторв макросередовища, якi впливають на ¡нновацшну сферу тдприемств, i наведено вiдповiднi статистичнi показники, якi дають змогу провести оцнювання; проведено оцтювання ¡нновацшного макроото-чення укранських тдприемств, що дозволило виявити негативн тенденцИ, напрямки та проритети розвитку iнноваиiйно! сфери тдприемств. Ключов'! слова: глобальниш iнноваиiйний ¡ндекс, оцтювання макросередовища iнноваиiйно! сфери, ¡нструменти оцтювання. Рис.: 8. Ббл.: 12.
4epHOiBaHOBa Ганна Степашвна - кандидат економiчниx наук, докторант, доцент кафедри менеджменту та бiзнесу, Хартли нацональниш економiчний утверситет ¡м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: anna1213ch@ukr.net
УДК 005 591.6-047.44(477) Черноиванова А. С. Формирование подхода к оценке макросреды инновационной сферы предприятий
Целью статьи является формирование подхода к оценке макросреды инноваиионнош сферы предприятия. Построена логика процесса оценки макросреды инноваиионнош сферы предприятий обоснован подход к оценке макросреды инноваиионнош сферы предприятий основанныш на компаративном анализе статистических данных; выделены инструменты оценивания макросреды инноваиионнош сферы; предложена оценка международного и национального уровнеш состояния инноваци-оннош деятельности на основе глобального инновационного индекса; проведен детальныш анализ составляющих глобального инновационного индекса; выделен перечень факторов макросреды, влияющих на инновационную сферу предприятиш, и приведены соответствующие им статистические показатели, которые позволяют провести оценку; проведена оценка инновационного макроокружения украинских пред-приятиш, что позволило выявить негативные тенденции, направления и приоритеты развития инноваиионнош сферы предприятиш. Ключевые слова: глобальныш инновационныш индекс, оценка макросреды инноваиионнош сферы, инструменты оценивания. Рис.: 8. Библ.: 12.
Черноиванова Анна Степановна - кандидат экономических наук, докторант, доцент кафедры менеджмента и бизнеса, Харьковскиш на-циональныш экономическиш университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: anna1213ch@ukr.net
UDC 005 591.6-047.44(477) Chernoivanova H. S. The Formation of Approach to Assessment of Macro-Environment Innovation Sphere of Enterprises
The article is aimed at forming an approach to the evaluation of macro-environment innovation sphere of enterprise. Logic of the process of assessing of macro-environment innovation sphere of enterprises is designed; approach to assessment of macro-environment innovation sphere based on comparative analysis of statistical data is substantiated; instruments of assessment of macro-environment innovation sphere are allocated; an assessment of international and national levels of the status of innovation activity on the basis of the Global Innovation Index is proposed; a detailed analysis of the components of the Global Innovation Index is carried out; the list of macro-environment factors influencing the innovation sphere of enterprises is provided and the corresponding statistical indicators which allow to carry out assessment are presented; assessment of innovative macro-environment of Ukrainian enterprises is carried out, which allowed to identify negative tendencies, directions, and priorities of development of innovative sphere of enterprises. Keywords: Global Innovation Index, assessment of macro-environment innovation sphere, assessment tools. Fig.: 8. Bibl.: 12.
Chernoivanova Hanna S. - PhD (Economics), Candidate on Doctor Degree, Associate Professor of Department of Management and Business, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: anna1213ch@ukr.net
Досл^ження сутност та тенденцш розвитку процесу шновацшно! дiяльностi на шдприем-ствах неможливо без оцшювання сучасного нновацшно'! пращ на пiдставi обгрунтованого перелку шформацшних джерел.
Зростання защкавленост вичизняних i зару-бiжних учених до питань стану шновацшно! дiяль-носп та шновацшно! пращ, а також виявлення осно-вних тенденцш !х розвитку та процесу оцшювання простежуеться в наукових працях [1-5]. Так, автори роботи [1] розглядають аналiтичну ретроспекцш стану й умов шновацшно! дiяльностi в Укра'М. Ткачен-ко А. М., Дробецька Т. О. [2] пропонують оцшювати шновацшний потенщал та шновацшну актившсть
шдприемства з метою вдосконалення мехашзму управлшня шновацшно! дiяльностi тдприемств. Го-родникова Н. В., Гохберг Л. М., Дитковський К. А. та ш. у робот [3] видкяють шдикатори шновацшно! дь яльность
Але слк зазначити, що згадаш автори залиша-ють поза увагою особливосп оцшювання зовншньо-го середовища, що впливае на шновацшну дiяльнiсть та шновацшну працю. Це свкчить про актуальшсть розробки тдходу до оцшювання макросередовища шновацшно! сфери тдприемств.
Метою статп е формування тдходу до оцшювання макросередовища шновацшно! сфери шдпри-емства.
Для досягнення поставлено! мети досл1дження визначено таи науковi завдання:
1) побудувати лопку процесу оцшювання ма-кросередовища iнновацiйноi сфери пiдприeмств;
2) видкити фактори макросередовища, що впливають на шновацшну сферу пiдприeмства;
3) обгрунтувати пiдхiд до оцiнювання макросередовища шновацшно! сфери пiдприeмств, який базуеться на компаративному аналiзi статистичних даннях.
Aналiз економiчноi лiтератури, використан-ня дослiджень мiжнародноi бiзнес-школи ДОБЕЛБ [6], даних Державно! служби статистики Укра!ни з питань забезпечення шновацшно! пращ [7] дозволили побудувати таку лопку процесу оцшювання (рис. 1).
2) фактори оцшювання: + для оцшки й аналiзу макросередовища тд-приемств - глобальний шновацшний шдекс; шдикатори розвитку шновацшних шдпри-емств;
f для оцшки й аналiзу внутршнього мшро-середовища - шдикатори розвитку шдпри-емств та оргашзацш, що займаються шно-вацiйною працею; шдикатори фшансування iнновацiйноï активностi шдприемств.
Напрямок оцiнювання мiжнародного та нащо-нального рiвнiв стану iнновацiйноï дiяльностi реаль зуеться на основi глобального шновацшного iндексу (Г11), який вважаеться одним iз основних показникiв порiвняння рiвня розвитку iнновацiй по кра'шах свiту [6; 8; 9] та публкуеться щорiчно, починаючи з 2007 р. За допомогою шдексу ощнюють елементи нащональ-
НАПРЯМОК:
Оцшювання м1жнародного та нацюнального р1вня макросередовища
РЕЗУЛЬТАТ:
Визначення напрямк1в розвитку та прюритет1в розвитку шновацшно''' сфери
Рис. 1. Схема лопки процесу оцiнювання макросередовища шновацшноУ сфери пiдприcмств
Наведена схема вкдзеркалюе доцiльнiсть фор-мування системного уявлення про стан i перспективи розвитку шновацшно! дiяльностi промислових шдприемств Укра!ни, що характеризують шновацшний кллмат у кра!нi, який мае шдтримуватися поеднан-ням зусиль держави та тдприемницько! активностi суб'ектiв господарювання. 1нструментами оцiнюван-ня виступають:
1) комплекс методiв оцiнки та аналiзу сучасного стану шновацшно! дiяльностi та iнновацiйно'! пращ, а саме:
+ метод логiчного узагальнення та системного тдходу - для обгрунтування методолопч-ного тдходу до процесу оцiнювання; + методи статистичного, економiчного (табличного, порiвняльного, шдексного) та ма-тематичного аналiзу - для дослкження стану та перспектив розвитку шновацшно! дiяльностi, шновацшно! пращ та оцшки !х результайв;
+ метод регресшного аналiзу - для виявлення факторiв впливу на результатившсть шнова-цiйно'! дiяльностi та iнновацiйно'! працi; + графiчнийметод - для наочного зображення положень аналiзу;
них економш, в яких протшають iнновацiйнi процеси, зокрема шститути, людський капiтал, дослiдницьку дiяльнiсть, iнфраструктуру, рiвень розвитку ринку та бiзнесу.
Наведенi на рис. 2 дат свiдчать про те, що про-тягом п'яти рокiв лидером iнновацiй е Швейцарiя.
Станом на 2018 р. наша кра'ша займае 43 мк-це зi значенням шдексу 38,52, вона увшшла до групи 50 найбкьш iнновацiйно активних держав i випередила такi кра'ши, як Росiйська Феде-рацiя, Монголiя, Грузiя, Бiлорусь, Туреччина, Руму-шя, Молдова, що обумовлено високим коефщентом iнновацiйноï ефективностi, тобто спiввiдношенням шновацшного результату до шновацшних ресурав. Це св^дчить про поступове створення в кра!ш гарного iнновацiйного кл1мату.
Детальний аналiз складових глобального ш-новацiйного iндексу (Г11) довiв, що локомотивом укра'шсько! iнновацiйноï конкурентоспроможностi е людський каштал. Його ефективна реалiзацiя i е основною конкурентною перевагою Украши. Це по-яснюеться доступшстю вищо! освiти в краïнi, наяв-нiстю велико! кiлькостi закладiв вищо! освiти (ЗВО) та зростаючою чисельшстю випускникiв [9; 11]. Од-
1ндекс
80 -
70 60 50 40 30 20 10 0
¥
s
^ i? / s* y4
# ^ ^ & KpaÏHa
* / * s ^v * </
□ 2013 p. □ 2014 p. □ 2015 p. ■ 2016 p. ■ 2017 p. ■ 2018 p.
Рис. 2. Динамiка рейтингу глобального iнновацiйного iндексу по краУнах (фрагмент) Джерело: складено за [10].
нак на тл того, що в Укра'М спостеркаеться позитивна тенденщя посилення iнновацiйноï активностi, ще кнують певнi перешкоди щодо ïï подальшого зрос-тання. На рис. 3 наведено компаративну дiаграму зна-чень складових Г11 Укра'Уни, ШвейцарГУ (найкращий рейтинг iндексу) та ГрузЦ' (рейтинг нижче за середне значення шдексу).
Найкращi позици Укра'Уна мае за такими складо-вими Г11: Людський каттал та дослiдження (43 рейтин-гове мiсце), Розвиненiсть бiзнесу (46 рейтингове мкце), Науковий i технолопчний результат (27 рейтингове мiсце), Креативний результат (45 рейтингове мкце).
Складовими, де недостатнш iнновацiйний роз-виток, е: Тнституцц, зокрема полiтичне та бiзнес-се-
редовище; 1нфраструктура в частиш екологiчно! стш-костi; Розвиненiсть ринку в частинах швестицш та кредиту; Креативний результат у частиш креативних товарiв та послуг.
Таким чином, для того, щоб детальнше про-аналiзувати стан розвитку iнновацiйно! дiяльностi та iнновацiйноi працi в УкраУш на макрорiвнi, доц1льно провести аналiз за такими показниками:
1) загальна юльккть працiвникiв наукових оргашзацш;
2) кiлькiсть працiвникiв наукових оргашзацш за категоршми;
3) кiлькiсть наукових спещалкив у регюналь-ному розрiзi;
Креативний результат
Науковий i технолопчний результат
1нституц||' 100_
Людський капiтал i дослщження
1нфраструктура
Pозвиненiсть Pозвиненiсть бiзнесу ринку
•Швейцарiя
Укра'Уна
•Грузiя
Рис. 3. Сильш та слабi сторони УкраУни у Глобальному iнновацiйному шдека в 2018 роцi Джерело: складено за [10].
4) ккьюсть доктор1в наук, як1 виконують на-уков1 та науково-техн1чн1 роботи;
5) питома вага наукових кадр1в;
6) ккьюсть наукових кадр1в за вковою структурою;
7) загальний обсяг фшансування шновацшно! д1яльност1.
Розглянемо тенденци зм1ни цих показник1в докладные.
1. Загальна киьккть пращвнитв наукових ор-гашзацш. Динамка змши ккькост наукових пращв-ник1в представлена на рис. 4.
Кшьккть, ос1б
350000 300000 250000 200000 150000 100000 50000
нкш роботи (у 1995 р. ця частка складала понад 60% у загальнш ккькосп наукових пращвнишв, у 2000 р. -64,2°%, у 2005 р. - 61,8°%, у 2013 р. - 63,2°%, у 2014 р. -63,3%, у 2015 р. - 63%). Ккьшсть спещалшпв, яю виконують науков1 та науково-технкш роботи, за пер1-од за 1995-2015 рр. суттево зменшилася (з 179,8 тис. оаб до 63,9 тис. оаб), або у 2,8 разу. Протягом остан-н1х двох роив на шдприемствах 1 в оргашзацшх, як1 зд1йснювали НДР, к1льк1сть виконавщв таких роб1т на к1нець 2017 р. становила 94,3 тис. оаб (з урахуван-ням сумкнишв та оаб, як1 працюють за договорами цивкьно-правового характеру), з яких 63,0% - до-
К
\
у = 1,0033.x4 - 95,895х3 + 3186х2 - 47114х + 366120 И2 = 0,9967
0101^01010101№01010000000000'— *— *— *— *— *— *— *— *— *— 999999999900000000000000000000
*— *— *— *— *— *— *— *— *— *— ("N1 СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ СМ
Р1к
Примака:
■ ретроспективна динам1ка;
■ перспективна динам1ка.
Рис. 4. Ретроспективна та перспективна динамка ктькост науковщв у наукових оргашзащях, оаб Джерело: складено за [7].
У 2017 р. загальна ккьккть пращвникш зменшилася на 6,48% пор1вняно з 2016 р. 1 склала 59,39 тис. оаб, а пор1вняно з 1990 р. - на 81%. Таким чином, за весь дослкжуваний перюд ккьккть пращвникш у наукових оргашзацшх поступово зменшуеться, тоб-то така тенденцш може спостер1гатись 1 протягом на-ступних рок1в.
Визначення к1лькост1 прац1вник1в у 2018 та 2019 роках проводилося на основ1 найбкьш адекватно! пол1ном1ально! трендово! модел1 з кое-ф1ц1ентом детермшащ! 0,99, тобто результати визначення перспективного р1вня к1лькост1 ос1б за даною моделлю е найбкьш реальними. Таким чином, на 2018 1 2019 рр. очкуеться зменшення ккькост пра-ц1вник1в наукових орган1зац1й.
2. Кйьккть пращвнитв наукових оргатзацш за категорiями. У загальнш ккькосп пращвникш наукових органкацш найвагом1шу частку займають спещалкти, як1 виконують науков1 та науково-тех-
сл1дники, 9,7% - технки, 27,3% - допом1жний персонал [7].
Представлен! даш св1дчать про тенденщю до зменшення к1лькост1 пращвникш в наукових оргашзацшх. Так, з 2010 р. до 2017 р. !х ккьккть зменшилася на 88210 оаб (49%). У 2017 р. частка виконавщв НДР (дослкникш, техншв 1 допом1жного персоналу) в загальнш ккькост зайнятого населення становила 0,58%, у тому числ1 дослкникш - 0,37%. Питома вага доктор1в наук та докторш фкософи (кандидатш наук) серед виконавц1в НДР становила 27,7%, серед дослкникш - 43,8%.
3. Кйьккть наукових спецiалiстiв в регюналь-ному розрiзi. На рис. 5 показано динамку ккькосп фахшщв, як1 виконують науков1 та науково-технкш роботи за регюнами Укра!ни.
Як бачимо, протягом останнього десятилктя чисельшсть фах1вц1в, як1 виконували науков1 та на-уково-техн1чн1 роботи, поступово зменшуеться. Одним к основних фактор1в цього е зниження ккькосп
0
Кшьккть, оаб
60000 -
50000
40000
30000
20000
10000
0
Р # ^ & & & & & & Рег'он
•2016 р.
2014 р. --О--2010 р.
Рис. 5. Динамта кiлькiсть наукових спецiалiстiв у регiональному розрiзi, осiб Джерело: складено за [7].
спещалктш, як мають науковий ступень (докторiв та кандидатш наук), тому необхiдно проаналiзувати зниження цiei категори наукового персоналу.
4. Кйьккть докторiв наук, як виконують нау-ковi та науково-техтчтроботи, з 2010 р. до 2014 р. поступово збкьшувалася, однак починаючи з 2015 р. iх ккьккть зменшилася на 5% (на 200 оаб) вкпов^но до 2014 р. (а порiвняно з 1995 р. i 2000 р. залишилася без змш). Слiд також зазначити, що протягом 2010, 2012, 2013 рр. ця ккьккть не змшювалася та була на рiвнi 4500 оаб. Протягом останшх рокiв спостерь гаеться тенденцiя до зменшення ккькост наукових працiвникiв, якi мають науковий ступень. Так, у 2017 р. порiвняно з 2016 р. в^дбулося зменшення на 4,2%.
У регюнальному розрiзi найменше значення кiлькостi пращвникш, якi виконують НТР, за остан-нi 15 рокiв зафiксовано в таких областях: Волинська, Рiвненська, Тернопкьська, Кiровоградська, Жито-мирська, Хмельницька. Таким чином, ккьккть фа-хiвцiв вищоi квалiфiкацii (докторiв та кандидатiв наук), як зайнятi в економiцi Украши, у ц1лому сут-тево зростала до 2014 р., а вже починаючи з 2015 р. 1х ккьккть поступово зменшуеться.
З 1995 р. по 2005 р. спостеркалося збкьшення кiлькостi наукових працiвникiв, як виконували на-уково-технiчнi робот за сумкництвом, однак з 2011 р. 1х кiлькiсть почала зменшуватися. У 2017 р. порш-няно з 2011 р. 1х кiлькiсть зменшилася 28,8 тис. оаб.
5. Питома вага наукових кадрiв. Значення цьо-го показника у загальнш ккькост населення складае незначну частку (менше 0,5%) та мае тенденщю до зниження за перюд 2010-2017 рр. У 2016-2017 рр. питома вага наукових кадрiв у загальнш ккькосп на-
селення склала лише 0,23%, що е найменшим значен-ням за перюд дослкження.
Таким чином, протягом 2010-2017 рр. питома вага юлькосй пращвникш наукових оргашза-цiй у загальнiй юлькосй населення поступово зменшувалася, що демонструе тенденщю зменшення ккькост наукових кадрiв. На кiнець 2017 р. питома вага пращвникш у наукових оргашзацшх склала 0,23%, тобто порiвняно з 2010 р. вона зменшилася на 28,13%. Середня питома вага ккькост пращвникк наукових органiзацiй за 2010-2017 рр. скала 0,27%, а по ккькосп спещалктш, якi виконують науковi та на-уково-технiчнi роботи, - 0,19%. Виникнення тако'1 тен-денци пов'язано не т1льки з економiчними та полiтич-ними факторами, а й зi збiльшенням трудово'1 мгграцц в Украiнi та вковою структурою наукових кадрiв.
6. Кйьккть наукових кадрiв за вжовою структурою. При доЫдженш ккькост наукових кадрк доц1льно провести 1х аналiз за вiковою структурою. У 2013 р. майже половину досмдникш (45,8%) ста-новили жiнки, однак поршняно з 2012 р. 1х ккьккть зменшилася на 4,3%. З кожним роком середнiй вiк спецiалiстiв збкьшуеться: у 2014 р. вiн становив майже 50 роив (жшок - 45, чоловкш - 54 роки). У 2014 р. частка фахiвцiв з науковими ступенями вком до 40 рокш становила 33,4%, старше 60 рокш - 25,6%. При цьому !хня частка серед жшок становила в^дпов1дно 42,9% i 13,8%; серед чоловiкiв - 24,6% i 36,4%. Дина-мiку змши вiковоi структури наукових спецiалiстiв надано на рис. 6.
Представлена на рис. 6 динамка розподку наукових спещалктш з наукових ступенем доктора наук свкчить про те, що з кожним роком науковий
Кшьккть, оаб
2500 -
2000
1500
1000
500
А
_1_
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Р'1К
В1к (ромв): ^ до 29 □ 30-39 40-49 ■ 50-54 ■ 55-59 ■ 60-64 ■ 65 \ бтьше
Рис. 6. Динaмiкa розподiлу за втом наукових спецiалiстiв, що мають науковий ступень доктора наук Джерело: складено за [7; 12].
потенщал краши зменшуеться. У 2016 р. найбкьша кiлькiсть докторiв була у вщ 65 рокiв i старше, така тенденцш зберiгаеться з 2010 р. Найбкьша ккьккть докторiв наук зафксована у 2015 р., а вже з 2016 р. к ккьккть суттево зменшилась, i така тенденцш зберь гаеться до теперiшнього часу.
Невиправдаш управлiнськi рiшення щодо ско-рочення термiну докторантури, реальне зменшення оплати працi докторантiв i фактичне зниження к статусу спричинили суттеве скорочення контингенту докторантiв.
Негативна тенденцш зменшення спостеркаеть-ся в наукових спещалктш з науковим ступенем кандидата наук. Так, з 2010 р. до 2015 р. к ккьккть змен-шилася на 3110 оаб, а у 2015 р. поршняно з 2014 р. -на 7,2%. Однак у 2016 р. кандидатш наук, як займа-ються науковою, науково-технiчною роботою, збкь-шилося порiвняно з 2015 р. на 6272 оаб - цьому сприяло збкьшення обсягш фiнaнсувaння наукових дослкжень та розробок. Серед вково! структури кaндидaтiв наук найб1льшу частку займають науковц1 у вiцi 30-39 рокш, а найменшу - до 29 рокш.
7. Загальний обсяг фшансування. Анaлiзуючи обсяг витрат за перюд 2010-2017 рр., можна зробити висновок, що загальний обсяг витрат на фшансування наукових i науково-технкних робк мае тенденцiю до зростання (рис. 7).
Так, за аналкований перюд збкьшення витрат склало 65% i досягло у 2017 р. 13379.3 млн грн. Вк-повкно до видiв робiт витрати розподкяються на
фундaментaльнi, приклaднi до^дження та науково-технiчнi (експериментaльнi) розробки, причому в се-редньому 56% витрат припадае на останнш вид робк.
Таким чином, сьогодш в УкраМ робиться акцент на прикладних дослкженнях, що при-значеш швидко iмплементувaтися у практику дшльноск господарюючих суб'ектiв.
Держбюджетнi кошти були i залишаються пере-важним джерелом фшансування наукових i науково-технкних робiт. 1хня частка у загальнш сумi витрат склала вiд 44,4% (у 2010 р.) до 35,6% (у 2015 р.) i до 32,1% (у 2016 р.).
Пкля державного бюджету найбкьший внесок у фшансування наукових розробок у 2016 р. здшсню-вали органкаци шдприемницького сектора (29,2%) та iноземнi держави (22%).
Що стосуеться 2017 р., то 21,9% загального об-сягу витрат були спрямоваш на виконання фунда-ментальних наукових дослкжень, як на 92,4% профь нансовано за рахунок коштш бюджету. Частка витрат на виконання прикладних наукових дослкжень ста-новила 23,6%, як на 51,5% фшансувалися за рахунок коштш бюджету та на 27,6% - за рахунок коштш орга-нкацш шдприемницького сектора (рис. 8).
Таким чином, проведений аналк фшансування наукових дослкжень i розробок показав, що, незва-жаючи на iснуючi складноск, Украша зберегла потуж-ний науковий потенщал. У 2017 р. частка виконавщв НДР (дослкникш, технiкiв i допомiжного персоналу)
О
Витрати, млн грн
16000 -
14000 -13379,3
12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
8107,1
I I I I I I I I
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017 PiK
Рис. 7. Динамша витрат на виконання наукових дослщжень i розробок, млн грн Джерело: складено за [7].
ВЛЭСН1 кошти 10,0%
кошти шоземних джерел 24,4%
бюджеты кошти 36,6%
кошти 1нших джерел 1,1%
кошти в1тчизняних замовник1в 27,9%
кошти орган1зац1и державного сектора 5,3%
кошти оргаызацш сектора вищо'| осв1ти 0,1% кошти орган1зац1И пщприемницького сектора 22,5%
кошти приватних некомерцшних орган1зац|И 0,0%
Рис. 8. Розподш загального обсягу витрат на виконання наукових дослщжень i розробок за джерелами
фшансування у 2017 р., %
Джерело: складено за [7].
в загальнш кiлькостi зайнятого населення становила 0,58%, у тому чи^ дослкникв - 0,37%. Питома вага докторiв наук та докторiв фкософи (кaндидaтiв наук) серед виконaвцiв НДР становила 27,7%, серед дослкникв - 43,8%.
ВИСНОВКИ
Таким чином, у результат проведеного досль дження видкено перелiк фaкторiв макросередовища, як впливають на шновацшну сферу шдприемств, та поставлено !м у вкповкнкть стaтистичнi показ-ники, якi дають змогу провести оцшювання. Також проведено оцшювання шновацшного макрооточен-ня украшських пiдприемств, яке дозволило виявити негативш тенденци, напрямки та прiоритети розвит-ку iнновaцiйноi сфери пiдприемств. Напрямком по-
дальшого дослiдження може бути обрано оцшювання мкросередовища iнновацiйноï сфери гадприемства з метою формування системного уявлення про не!'. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Коваленко О. В., Конащук В. Л., Кромська Л. А.
Управлшня iнновацiйною дiяльнiстю: шляхи вдосконалення : монографiя. Запорiжжя : ЗД1А, 2014. 144 с.
2. Ткаченко А. М., Дробецька Т. О. Формування шно-вацiйних пiдходiв до управлшня металурпйним пщприем-ством : монографiя. Днiпропетровськ : Вид-во ДВНЗ УДХТУ, 2015. 188 с.
3. Индикаторы инновационной деятельности: 2015 : стат. сб. / Городникова Н. В., Гохберг Л. М., Дитковский К. А. и др. М. : НИУ ВШЭ, 2015. 320 с.
4. Методолопя та технолопя управлiння сучасними пiдприeмствами: теоретичний та практичний аспекти : мо-нографiя / пщ заг. ред. докт. екон. наук, проф. Т. I. Лепейко. Харш : Вид. ХНЕУ iM. С. Кузнеця, 2014. 338 с.
5. Мазоренко О. В., Майстренко О. В. Методичний шструментарм стратегiчного планування. Глобальнiта на-цiональнiпроблеми eKOHOMiKU. 2015. Вип. 6. С. 373-376.
6. The Global Innovation Index 2014. The Human Factor in Innovation. Cornell University, INSEAD, WIPO. 2014. 400 p.
7. Офщмний сайт Державно! служби статистики УкраТ-ни. URL: http://ukrstat.gov.ua/
8. Глобальный индекс инноваций. Гуманитарная энциклопедия // Центр гуманитарных технологий, 20062018 (последняя редакция: 12.05.2018). URL: http://gtmarket. ru/ratings/global-innovation-index/info
9. Глобальный инновационный индекс 2016 г.: в рейтингах лидируют Швейцария, Швеция, Соединенное Королевство, США, Финляндия, Сингапур; в число 25 ведущих стран вошел Китай. URL: http://www.wipo.int/pressroom/ru/ articles/2016/article_0008.html
10. The Global Innovation Index 2018. URL: http://www. wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2018.pdf
11. Методика розрахунку сумарного шдексу шно-вацм, затверджена наказом Держстату вщ 28.12.2015 р. № 368. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_ doc/2015/368/368_2015.htm
12. Наукова та шновацмна дiяльнiсть УкраТни : статис-тичний збiрник / за ред. О. О. Кармазша. КиТв : ТОВ «Август Трейд», 2017. 141 с.
REFERENCES
"Globalnyy indeks innovatsiy. Gumanitarnaya entsik-lopediya" [Global innovation index. Humanitarian Encyclopedia]. Tsentr gumanitarnykh tekhnologiy, 2006-2018. http://gt-market.ru/ratings/global-innovation-index/info
"Globalnyy innovatsionnyy indeks 2016 g.: v reytingakh lidiruyut Shveytsariya, Shvetsiya, Soyedinennoye Korolevstvo,
О
ш ^
О Q_
SShA, Finlyandiya, Singapur; v chislo 25 vedushchikh stran voshel Kitay" [Global innovation index 2016: Switzerland, Sweden, United Kingdom, USA, Finland, Singapore are leading in the ratings; among the top 25 countries entered China]. http:// www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2016/article_0008.html
Gorodnikova, N. V. et al. Indikatory innovatsionnoy dey-atelnosti [Indicators of innovation activity]. Moscow: NIU VShE, 2015.
Kovalenko, O. V., Konashchuk, V. L., and Kromska, L. A. Upravlinnia innovatsiinoiu diialnistiu: shliakhy vdoskonalennia [Innovative business management: ways to improve]. Zapo-rizhzhia: ZDIA, 2014.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://www.ukrstat.gov.ua/ metod_polog/metod_doc/2015/368/368_2015.htm
Mazorenko, O. V., and Maistrenko, O. V. "Metodychnyi instrumentarii stratehichnoho planuvannia" [Methodological Toolkit for Strategic Planning]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2015): 373-376.
Metodolohiia ta tekhnolohiia upravlinnia suchasnymy pidpryiemstvamy: teoretychnyi ta praktychnyi aspekty [Methodology and technology of modern enterprises management: theoretical and practical aspects]. Kharkiv: Vyd-vo KhNEU im. S. Kuznetsia, 2014.
Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy / Karmazin O. O. (ed.) [Scientific and innovative activity of Ukraine]. Kyiv: TOV «Avhust Treid», 2017.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua/
"The Global Innovation Index 2018". http://www.wipo. int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2018.pdf
The Global Innovation Index 2014. The Human Factorin Innovation. Cornell University, INSEAD, WIPO. 2014.
Tkachenko, A. M., and Drobetska, T. O. Formuvannia inno-vatsiinykh pidkhodiv do upravlinnia metalurhiinym pidpryiemst-vom [Formation of innovative approaches to the management of metallurgical enterprises]. Dnipropetrovsk: Vyd-vo DVNZ UDKhTU, 2015.
<
m о
<
Si
ш
