Формування моделі ринку повторного використання товарів у контексті дематеріалізації економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

1нформацшне та математичне забезпечення eKOHOMÏHHnx процешв

Information and mathematical support of economic processes

УДК 502.173:620.2:330.131

ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 РИНКУ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТОВАР1В У КОНТЕКСТ ДЕМАТЕР1АЛ1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ

О.С. Гончаренко

Одеський нацюнальний полтехшчний ушверситет, Одеса, Украта

Гончаренко О. С. Формування моделг ринку повторного використання товар ie у контекат дематергалгзацй економжи.

У статп побудовано модель ринку товар1в повторного використання, виявлено основш складов! та дослщжено IX вплив на дематер1шпзацпо економки, що обумовлюе зниження екодеструктивного впливу ринюв споживання. Особливу увагу придшено щш на товари повторного використання, транзакцшним витратам та життевому циклу товар1в.

Ключовг слова: дематер1агизащя економки, транзакцшш витрати, життевий цикл, цша на товари повторного використання, еколопзащя

Гончаренко А. С. Формирование модели рынка повторного использования товаров в контексте дематериализации экономики.

В статье построена модель рынка товаров повторного использования, выявлены основные составляющие и исследовано их влияние на дематериализации экономики, обуславливающее снижение экодеструктивного воздействия рынков потребления. Особое внимание уделено цене на товары повторного использования, транзакционные издержки и жизненному циклу товаров.

Ключевые слова: дематериализация экономики, транзакционные издержки, жизненный цикл, цена на товары повторного использования, экологизация

Goncharenko O.S. Formation of the market model reuse of goods in the context of the dematerialization of the economy.

In the article, we built a model of the market for goods re-use, basic components and investigated their influence on the dematerialization of the economy, causing the decrease of codestyling exposure to consumer markets. Special attention is paid to the price of the goods re-use, transaction costs and the life cycle of goods.

Keywords: dematerialization of the economy, transaction costs, lifecycle, the price of goods re-use, greening.

Починаючи з 1970 рр. минулого столлтя. вчеш в галуз1 економки природо-користування припустили, що пщви-щення ефективносл використання мате-р1альних ресурс1в, використання новггнк мате-р1ал1в, повторна переробка та утжмзащя призводять до дематер1ал1зац11 економки, що в свою чергу знижуе ïï екодеструктивний вплив на навколишне природне середовище. Не дивлячись на те, що кшцевою метою було обрано таку модель господарювання, за яко'1 вс1 матер1альш ресурси будуть перероблюватися та повторно використовуватись або утил1зуватись, на даний час немае теоретичного тдгрунтя для цшсного розумшня еволюцп поводження з вщходами. В багатьох розвинених крашах почали впро-ваджувати процес дематер1ал1зацп економки, або окрем1 його складов! та активно обговорювати його у наукових колах. У [1] дематер1ал1защя була визначена як зниження в час1 маси матер1ал1в у кшцевш продукци, що використовуються у вироб-ництвц без шкоди ïï споживчими властивостям. У широкому сенс1 п1д дематер1ал1зац1ею розум1еться абсолютне або в1дносне скорочення юлькоси використовуваних матер1ал1в, необх1дних для повнощнного функц1онування економ1ки при п1дтримц1 постшного р1вня ïï розвитку [2]. Для Украши це досить новий процес, який не набув належного вивчення у рамках теори та практики еколопзацп виробництва. Тому на даний час фундаментальш досл1дження та емтричний анал1з дематер1ал1зац11 набувае особливо'1 актуальносл.

Анал1з останн1х досл1джень та публжацш

Науков1 основи розвитку дематер1ал1зацГ1 та еколопзацп економки були закладеш у роботах закордонних та вггчизняних вчених: С. Ардекаш, А. Арбора, Дж. Аусубела, И. Верника, П. Ваггонера, О.Ф. Балацького, Б.В. Буркин-ського, Б.М. Данилишина, Л.Г. Мельника, И.Н. Сотник та ш. У рамках сучасних досл1джень активно вивчаеться один з напрям1в де мате-р1ал1зацп - «зниження потреби у продукл», описаний у [2]. Суть його полягае у вщмов1 в1д використання або потреби у певних продуктах, що призводить у кшцевому рахунку до зниження матер1ало- та ресурсоемност1 споживчого попиту, що i е метою дематер1ал1зацп. Щодо практично'] реал1зацГ1 даного напряму, то, на наш погляд, альтернативу класичному споживанню може

ЕКОНОМ1КА: реалп часу

№6(16), 2014

ECONOMICS: time realities

скласти тимчасове використання з подальшим переходом прав власносп (або тимчасового права власностi) на продукт шшому власнику, тобто повторне використання.

Хоча вигоди для навколишнього середовища в1д повторного використання уживано! продукцп очевиднi, формалiзованi результати та ефекти отримати досить складно внаслвдок вiдсутностi статистично! шформацп щодо функцюнування ринкiв повторного використання продукцп. Прикладами таких риншв можуть служити: ринки одягу, автомобiлiв, дитячих товарiв тощо. Отже, метою статтi е теоретичне обгрунтування побудови моделi ринку повторного використання товарiв та визначення взаемозв'язку мiж його складовими i дематерiалiзацiею ринк1в спожи-вання.

Виклад основного матерiалу

Однiею зi складових процесу дематерiалiзацil е «споживання та поведiнка споживачiв» [1]. Матерiалiзацiя, як зворотний до дематерiалiзацп процес, залежить вiд юлькосп споживачiв, а також !х iндивiдуального та колективного поводження. Очевидним фактом е те, що к1льк1сть споживачiв у свiтi неухильно зростае, збшьшуючи попит i формуючи стиль життя. Сьогоднi тiльки в багатих нащях лише невелика частка споживання обумовлена фiзичним виживанням, бiльша ж частина слугуе для задоволення i затвердження свого статусу в суспiльствi. На рис. 1 показано рух матерiальних потоков у межах життевого циклу товарiв.

«Iндивiдуалiзацiя» продукцп також сприяе зростанню матерiалiзацil економiки. Порцшна, пакетована продукцiя е прикладом 1ндив1-дуатзацд. За даними статистичного агентства США з 1980 по 1993 рр. чисельшсть нових видiв продукцп, що продавалися в ушверсамах, збiльшувалася в середньому на 14% на рш. У 1993 р. на полицях магазинiв з'явилося бiльше 17 тис. видiв продуктiв i цi тенденцп зберiгаються дотепер [1].

Хоча бшьшсть продукцп тимчасово насичуе споживчi ринки, товари часто повторно матерiалiзуються на вищому рiвнi. Наприклад, у 1930-х рр. в США на кожш десять чоловш припадало по 2 телефони. У 1970-х рр. стало важко контролювати к1льк1сть телефонiв на ринку США, зараз юнуе !х величезна к1льк1сть. Збереження ще1 тенденцп призведе до того, що у 2020 р. обсяги цих пристро1в складуть сотш мiльйонiв. Кожне нове поколшня телефонiв мае менший розмiр, вагу, нiж його попередники, 1 виконуе бiльше Функц1й (наприклад, передача факсу, голосова пошта та бездротов! мо61льн1

телекомушкацп). Питання полягае в тому, насшльки зм1нилося сукупне використання р1знор!дних матерiалiв ваею телекомунiкацiйноl сферою пор1вняно з !х первiсним станом на початку стор1ччя [1].

Як споживач^ ми розумiемо, що необхвдно пiклуватися про довк1лля, купувати 61льш дорога екологiчно чист1 товари, пам'ятати про майбутш покол1ння, рацiонально використовувати мате-рiали тощо, проте на практищ виходить з точн1стю до навпаки (купуемо, розширюемо 1 витрачаемо). На р1вн1 споживача ми не бачимо тяких суттевих зв'язк1в мгж товарами, як1 ми купуемо та, наприклад, загальним погiршенням здоров'я людей i не можемо скоротити сво1 потреби в матерiалах. Тому для практичного запровадження процесу дематерiалiзацil доцшьно досл1дити можливост1, як одного з и напрямiв, розвитку ринку товарiв повторного використання на основ1 його моделювання.

Для побудови моделi нами було обрано як базову категорш корисносп товарiв для споживача. На наш погляд, модель, створена на основа

iH^opMayÎHHe Ta MaTeMaTHHHe 3a6e3neneHHa eKoHoMlHHHx npoyeclB

Information and mathematical support of economic processes

Teopii KopHCHOCTi, go3Bonae Kpa^e 3po3yMiTH cyTHicTb noBegiHKH cno®HBaHlB Ta ynpaBnaTH MaTepia^bHHMH noToKaMH. BuKopucraeMo opguHa-nlcTcbKy KoHyenyiM kophchoctI, ma cTBepg®ye, ^o lHguBlgHe Mo®e KlnbKlcHo BHMlpaTH KopucmcTb 6nara. y 3B'a3Ky 3 yuM, plmeHHa lHguBlga ^ogo BHÖopy 6nara rpymyeTbca Ha oylHyl Toro, hh e gaHe 6naro Kpa^HM a6o rlpmuM Blg nonepegHboro. ,3,na noganbmoro MogenroBaHHa 3a 6a3oBy HaMH 6yno npuHHaTo Mogenb, po3po6neHy Banepl M. ToMac [3], aKa xapaKTepu3ye phhkh ToBaplB noBTopHoro BHKopucTaHHa. Ha BlgMlHy Blg yleï Mogenl, Mogenb, ^o nponoHyeTbca HaMH, aganroBaHa go oco6u-BocTen HayloHanbHoï eKoHoMlKH Ta gonoBHeHa aHanl3oM BnnuBy puHKy ToBaplB noBTopHoro BHKopucTaHHa l noro cKnagoBux, cnpaMoBaHux Ha geMareplanraylro eKoHoMlKH.

Aanl po3rnaHeMo ochobhI nono®eHHa ^ogo no6ygoBH Hamoï Mogenl puHKy ToBaplB noBTopHoro BHKopucTaHHa (TnB) b KomeKCTl geMaTeplanl3aylï cno®HBaHHa.

—k npaBuno, ToBapu BHKopHcroByroTbca ogHHM cno®HBaHeM neBHHH neplog (HanpuKnag, 1 plK), npu yboMy bohh, aK npaBuno, MaroTb 6lnbmuH TepMlH KopucHoro BHKopucTaHHa (6lnbmuH 1 poKy). no3HaHHMo noro L, oT®e, noBHa rpuBanlcTb 3aranbHoro ®HTreBoro yuKny npogyKylï CTaHoBHTHMe (1+L). Hexan yrna HoBoro ToBapy - pn, a aK^o ToBap 6yB npogaHHH nlcna BHKopucTaHHa, to ylHy TnB no3HaHHMo aK ps. TaKo® Heo6xlgHo BpaxyBaTH rpaHcaKymm Burparu - t, aK Hece noKyneyb nlg Hac nomyKy TnB, noro gocTaBKH to^o. HaBlTb aK^o ps = 0, TpaHcaKymm BurpaTH (t) Mo®yrb 6yTH 6lnbmHMH Blg 0. Цlннlcтb TnB no3HaHHMo - u, ylHHlcTb «hobh3hh» ToBapy - k, oT®e 3aranbHa ymmcTb HoBoro ToBapy Mo®Ha no3HaHHTH - «u+ k».

KopucHlcTb TnB no3HaHHMo aK ^yHKylro U(u), KopucHlcTb HoBoro ToBapy - U(k), oT®e, 3aranbHy ylHHlcTb HoBoro ToBapy Mo®Ha nogaTH aK (U(u)+ U(k)).

-3k npaBuno, noKynyl MaroTb pl3Hl ynogo6-6aHHa ^ogo Bu6opy HoBoro ToBapy Ta TnB, cnuparoHucb Ha napaMeTp 6, aKHH xaparcreproye KynlBenbHy

cnpoMo®HlCTb cno®HBaHa Ta Konu-BaeTbca y npoMl®Ky 0<6 <1.

Po3rnaHeMo CHTyaylï, am Mo®yrb BHHUKaTH Ha puHKy:

— npug6aHHa HoBoro ToBapy Ta npoga®, hh gapyHoK, hh BHKugaHHa noro y cmIthhk (N);

— napug6aHHa, a6o orpuMaHHa b gap TnB Ta npoga®, hh gapyHoK, hh BHKugaHHa noro y cmIthhk (U);

— He npug6aHHa HlaKoro ToBapy (Z). Bu3HaHHMo KopucHlcTb ToBapy (V) b Ko®HoMy 3

uhx BunagKlB:

vn = 6(U(u)+ u(k)) — pn + ps (1)

vU = 6lU(u) —p—T (2)

vz = 0 (3)

3rigHo 3 TeopleM oHlKyBaHoï kophchoctI ko^hhh cno®HBaH o6upae MaKCHManbHo kophchhh gna Hboro BaplaHT [4], BuxogaHH 3 yboro, plBHaHHa (1), (2), (3) xapaKTeproyMTb Mogenb puHKy TnB. Po3rnaHeMo BnnuB napaMeTplB Mogenl puHKy TnB Ha MaTeplanbHl noToKH, aKl BH3HaHaroTb npoyec geMaTeplanl3aylï eKoHoMlKH.

^na BlgnoBlgl Ha nHTaHHa, aK phhok TnB BnnuBae Ha geMaTeplanl3aylM eKoHoMlKH, Heo6xlgHo 6lnbm goKnagHo po3rnaHyTH cKnagoBl Mogenl.

OHeBugHo, ^o bci cno®HBaHl, y aKHx KynlBenbHa cnpoMo®HlcTb BH^a, hi® ToHKa nepeTHHy VN Ta VU; o6uparoTb npug6aHHa HoBoro ToBapy, thm caMHM cTHMynMMHH 36lnbmeHHa MaTeplanbHux noToKlB b eKoHoMlyl l 3MeHmyMHH e^eKTH geMaTeplanl3aylï. HaBnaKH o6upaeTbca BaplaHT noKynKH TnB. Bu3HaHHMo KynlBenbHy cnpoMo®HlcTb y yux BunagKax, BuxogaHH 3 $opMyn (1), (2) Ta (3):

On

P„ - 2 P. ~r

u(1 - L)+k

0 - Ps+T .

onz ~

On

L

k + v

(4)

(5)

(6)

Po3rnaHeMo KynlBenbHy cnpoMo®HlcTb Hace-neHHa Ha gocnlg®yBaHoMy puHKy Ta ïï BnnuB Ha geMaTeplanl3aylM. Ha puc. 2 rpa^lHHo npolnwcTpo-BaHo plBHaHHa (1), (2) Ta (3) aK ^yHKylw KynlBenbHoï cnpoMo®HocTl 6.

V

- (Ps+ T)

- Pn + Ps

VN Vu

Phc. 2. rpa^lHHe 3o6pa®eHHa Mogenl puHKy TnB [3]

0

EKOHOMIKA: pecwii uacy

№6(16), 2014

ECONOMICS: time realities

OT®e Cno®HBan, KyniBe^bHa CnpoMO®HiCTb aKoro 3HaxogHTbCa y npoMi®Ky mi® 0uz Ta 0NU, Han6iflbm HMOBipHO o6epe npHg6aHHa TnB, ^o CnpuaTHMe geMarepiam3aqii. 3a BigCyTHOCTi TnB Ta ^Hi Ha hhx, piBHiH 0, Cno®HBan 6№m HMOBipHO npug6ae hobhh TOBap a6o 30BciM BigMOBHTbCa Big npng6aHHH TOBapy. nonuT Ha HOBi TOBapu npegCraBHMO aK N = 1 - 0NU, a6O

PN-2 PS

N = 1-

'T

v(1 - L) + k

BignoBigHO nonuT Ha TnB U = 0NU-0UZ: .. Pn - 2 Ps-T Ps + T .

(7)

(8)

v(1 - L) + k Lv bh3hanehhh tohkh nepethhy, aka e h pibhoba^hom ^hom ha TnB, heo6xigho npupibhath

nOnHT Ha TnB Ta nonuT Ha HOBi TOBapu (7) Ta (8), b pe3y^braTi orpuMaeMo:

2LvPN-T (k + v + Lv)-Lv(k + v + Lv) (9) Ps 3Lv + k + v

OT®e, aK^o TnB npogaMTbCa 3a ^hom bh^om Ps, to Cno®HBan, MaKCHMi3yMHH cbom Burogy, HaniMOBiprnme npug6ae hobhh TOBap, ^o He cnpuaTHMe geMaTepiam3a^i. OneBugHO, ^o aK^o nonuT Ha TnB MeHme, Hi® пpoпoзнцia, to ^Ha Ha6^H®aTHMeTbca go 0.

Po3raaHeMO Bn^HB rpaHCaKqinHux BHTpaT Ha npug6aHHa TnB Ta Ha geMarepiam3a^ro. Ha puc. 3 noKa3aHO 3MiHy cememiB puHKy nig b^hbom rpaHCaK^HHux BHTpaT.

i Ps>0, T<T0 Ps=0, Ps>0, T<T0

He npHg6aHHa

TOBapy

a) ____npHg6aHHa TnB

0 npHg6aHHa HOBoro TOBapy

i T

6)

N-0

-w

i T

B)

N k.

CerMeHTH pHHKy TnB

noTiK BigxogiB

fleMaTepiani3a^Hm 3MiHH eKOHOMiKH

TO

T

T

m

Phc. 3. Tpa^iHHe 3o6pa®eHHa cerMeHTiB puHKy TnB b 3ane®HOCri Big rpaHCaK^HHux BHTpaT

TaK, npu цiнi Ha TnB, piBHiH 0, Ta 3pocraroHHx rpaHCaK^HHux Burparax, $yH^ia KopHCHOCTi TnB 3Mi^yeTbca bhh3 no rpa^iKy, 36epiraronH npu ^OMy KyT Haxu^y, TOHKa nepeTHHy 0UZ, to6to KyniBe^bHa cnpoMO®HicTb cno®HBaniB TnB, aK i cnpoMO®HicTb cno®HBaniB hobhx TOBapiB 3Mi^yeTbca BnpaBO no rpa^iKy. npu цiнi Ha TnB, 6i^bmm 3a 0, rpaHCaK^HHi BHTparu, aK ^yHKqia цiнн Ha TnB 3 piBHaHHa (9) 3HH®yeTbca, KpuBa KopHCHOCTi hobhx TOBapiB (VN) 3Mi^yeTbCa Bropy, a KpuBa KopuCHOCTi

TnB (VU) 3Mi^yeTbCa bhh3 no rpa^iKy, to6to nonuT Ha HOBi TOBapu Ta TnB 36i^bmyeTbCa.

Ha puC. 3 noKa3aHO, aK 3MiHMeTbCa bhko-puCTaHHa Marepia^bHux peCypCiB npu 3MiHi

TpaHCaK^HHHx BHTpaT. Ha puC. 3 a noKa3aHO

CerMeHTH Cno®HBaniB, aKi KynyMTb HOBi TOBapu (N), TnB (U) Ta He KynyMTb TOBapiB (Z). Ha puC. 36 noKa3aHO Bigxogu TnB aK ^yHKqiro rpaHCaKqinHux BHTpaT, aKi BH3Hanem aK TnB, ^o He npug6arn Cno®HBaneM, a^e He BHBegeHi 3 o6iry. Ha puC. 3b noKa3aHe 3ara^bHe Cno®HBaHHa MaTepia^bHux

1нформацшне та математичне забезпечення економiчних процес1в

Information and mathematical support of economic processes

ресурс1в, пропорцшне сегменту покупки нових товар1в (N). Воно охоплюе ввдходи процеав ви-робництва i видобутку. Для простоти сприйняття рисунки необхвдно читати справа налiво. Вище певного максимуму трансакцiйних витрат ринок ТПВ не iснуе, при зниженш трансакцiйних витрат ринок починае зростати та кшькють споживачiв нових товарiв знижуеться. Якщо трансакцiйнi витрати зменшуються до мiнiмального рiвня, то шлькють вiдходiв знижуеться до 0, а об'ем ТПВ дорiвнюватиме попиту. Якщо зниження трансакцiйих витрат продовжуеться з т до т0, то ринок ТПВ продовжуе зростання, але й ринок нових товарiв також починае зростати, так як ввдбуваеться стимулювання виробництва нових товарiв.

Далi дослвдимо ринок ТПВ як функцш жит-тевого циклу продукцiï, тобто проаналiзуемо життевий цикл продукту i його вплив на кориснiсть останнього. З формули (2) очевидно, що чим тривалший життевий цикл товару (L), тим б№ша вигода покупця ТПВ, вщповвдно з1 зменшенням життевого циклу, зменшуеться й цiннiсть ТПВ. (L) обмежуеться (1+ к/ и), iнакше ТПВ мае б№шу кориснiсть, нiж новий товар при великих значениях в. Слщ уточнити, що дана модель не враховуе «фактор часу».

Величина життевого циклу продукци, як уже зазначалося, впливае на поведшку та розмiри ринку ТПВ. Визначення ступеня впливу е одним з ключових питань для ефективного управлiния дематерiалiзацiею продукцiï. Можемо припустити, що зi збiльшенням тривалостi життевого циклу L, об'ем ринку ТПВ замщуе ринок нових товарiв до моменту, при якому всi ввдходи асимiльованi, тсля чого обидва ринки починають зростати.

При ps = 0 зростання тривалосп життевого циклу продукци викликае зростання попиту на

ринку ТПВ та вщповщно зниження попиту на нов1 товари.

Зауважимо, що базова модель ринку, спормо-вана у даному дослiдженнi, презентуе тезу, що коли товари, викинуп або не використаш зберiгаються, зростання ринку ТПВ може знизити попит на новi продукти. Ця гiпотеза дшсна для деяких товарiв, таких як, наприклад, меблi, а для деяких, таких як комп'ютери, не справджуеться.

Ключовим фактором у запропонованiй модел1 е цiна на ТПВ (дорiвнюе або бiльша 0). Прикладом риншв з позитивною цiною можуть бути: ринок автомобшв, дитячих товарiв, одягу та iншоï продукцiï, а прикладом риншв з нульовою цiною: товари широкого вжитку, програмне забезпечення тощо. Висновки

Таким чином, можемо зробити висновок, що на дематерiалiзацiю економiки безпосередньо впливае споживчий попит на новi товари. Альтернативою класичного споживання може стати повторне використання товарiв. 1дея в даному випадку полягае в тому, щоб придбати не сам товар, а властивосп товару. Грунтуючись на цiй тез^ нами сформована модель ринку товарiв повторного використання. При цьому виявлено, що основними факторами, як1 впливають на розмiри сегментiв даного ринку, е: трансакцшш витрати, цiна товарiв, життевий цикл товару. Так, вище певного максимуму трансакцшних витрат ринок ТПВ не юнуе, при зниженш трансакцшних витрат ринок починае зростати та шлькють споживачiв нових товарiв знижуеться, а, отже, знижуеться i матерiалопотiк. Якщо ж трансакцiйнi витрати зменшуються до мшмального рiвня, то кшькють вiдходiв знижуеться до 0, а об'ем ТПВ дорiвнюватиме попиту.

Список лггератури:

1. Гончаренко А. С. Понятие и сущность дематериализации экономики / А. С. Гончаренко // Вюник СумДУ. Серiя «Економша». - 2008. - №2. - Т. 2. - С. 59 - 65.

2. Сотник И. Н. Концептуальные основы управления дематериализацией социально-экономических систем / И. Н. Сотник Л. Г. Мельник // Актуальные проблемы развития социально-экономических систем: теория и практика. Сборник статей III Международной научно-практической конференции, 30 мая 2011 г. - Орел: АПЛИТ, 2011. - С. 62 - 70.

3. Thomas V. M. Demand and Dematerialization Impacts of Second-Hand Markets Reuse or More Use? / V. M. Thomas // Journal of Industrial Ecology. - 2003. - № 2. - Р. 65 - 78.

4. Непман Д. Теория игр и экономическое поведение / Д. Непман, О. Моргенштерн. - М.: Наука. - 1970. - 707 с.

Надано до редакци 15.11.2014

Гончаренко Олексш Сергшович / Oleksiy S. Goncharenko

[email protected]

Посилання на статтю / Reference a Journal Article:

Формування Madeni ринку повторного використання moBapiB у KOHmeKcmi deMamepiani3a^'i eKOHOMiKU [Електронний ресурс] / О. С. Гончаренко // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 6 (16). — С. 188192. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n6.html