CC BY
41
УДК 339.13
ФОРМУВАННЯ Б1ЗНЕС-СЕГМЕНТ1В ТА МОДЕЛЮВАННЯ
РИНКОТВОРЕННЯ
Н.1. Подольчак, к.е.н., доцент
Нацюнальний утверситет «Львгвська полгтехнгка», Льв1в, Украта
npocrip функцюнування сучасних риншв е динамiчним та невизначеним, а внутpiшньopинкoвi процеси
перебувають пiд впливом еконо]шчних та сoцiальних чинник1в. Ценфальним елементом pинкoвих вiднoсин е дует «виpoбник-спoживач», який за умови злагоджено1 взаемoдiï - досягае оптимального peзультату poзвитку pинку. Тобто pинкoутвopюючi ^оцеси iнiцiюються виходячи i3 пoтpeб кшенпв, як1 можуть задовольнити спoживчoopiентoванi в^обники. Пepспeктиви poзвитку oкpeмих галузей визначають напpями pуху фiнансoвих peсуpсiв, а poзумiння пpавил за якими фopмуються та iснують pинки - ствopюють пepeдумoви успiшнoгo pинкoтвopeння. Тому дослщження сучасних пpинципiв утвopeння, функцioнування, виявлення взаемозв'язк1в та взаемoвпливiв учасник1в pинку е актуальною науковою пpoблeмoю, що пoтpeбуе глибокого дoслiджeння.
Пошук та твopeння «нових pинкiв» для oптимiзацiï, poзвитку та poзшиpeння пiдпpиемницькoï' дiяльнoстi чи ствopeння нового бiзнeсу стають нагальними пoтpeбами сучаснoï' eкoнoмiки. Швидшсть з якою змiнюються пoтpeби людей, способи opганiзацiï 1хнього життя, ^ащ, дoзвiлля, спонукае фахiвцiв piзних галузей (еко-нoмiстiв, маpкeтoлoгiв, психoлoгiв) пpацювати над пpoблeматикoю фopмування та дослщження пpoстopу заpoджeння та функцioнування «нових pинкiв». Новий pинoк пepeдбачае утвopeння та пpoдукування чогось «нового», доа ще нeвiдoмoгo - нoвi тoваpи, послуги, poбoти чи нoвi способи 1хнього oтpимання тощо [1]. Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Пpoблeматикoю твopeння нових pинкiв та ефектившстю 1хнього функцioнування займалися автopи: Тол^аст Е. [2, 3], Вipсeм Ф. [4, 5], Кацман Я. [6], Мoбopн Р. [7], ^ахалад К. [8], Сливоцький А. [9, 10], Tperäi М. [4, 5], Топчишвш Г. [6], Чан Кiм В. [7, 11], Хемел Г. [8, 12], Шнeйдep А. [6] та iншi [15]. Концепщя квантoвo-eкoнoмiчнoгo аналiзу (КЕА), автopiв А. Шнeйдepа, Я. Кацмана та Г. Топчишвш [6], змiнюе pакуpс oцiнювання дiяльнoстi шд^иемс-тва - з аналiзування peзультатiв дiяльнoстi кoмпанiï за даними бухгалтepськoï звiтнoстi, на
Подольчак Н.1. Формування б1знес-сегмент1в та моделювання ринко творення.
Проанатзовано основн cy4acHi теори творення нових ринкiв та формування 6i3^cy. Уточнено понятшний апарат ринкотворчих процеав: новий ринок, новий попит, нова пропозищя, нова цiнa, новий товар та бiзнeс-сeгмeнт. Базуючись на результатах дослщження, розроблено клaсифiкaцiю нових ринюв, виокремлюючи тaкi види: кардинально нoвi ринки, нoвi ринки всeрeдинi кнуючих, нoвi ринки як результат взаемодй iснyючих, нoвi ринки як результат об'еднання iснyючих (за способом утворення); природш, штyчнi та змiшaнi (за природою фyнкцioнyвaння); абсолютно нoвi ринки, ринки з новим елементом (за елементами новизни); монол^ний, багатосегментний (за складом). Також розроблен мoдeлi утворення нових ринюв, якi вiдoбрaжaють суп^ш принципи формування та зaкoнoмiрнoстi функцюнування.
Подольчак Н.И. Формирование бизнес-сегментов и моделирования образования рынков
Проанализированы основные современные теории образования новых рынков и формирования бизнеса. Уточнен понятийный аппарат процессов образования рынка: новый рынок, новый спрос, новое предложение, новая цена, новый товар и бизнес-сегмент. Основываясь на результатах исследования, разработана классификация новых рынков, выделяя следующие виды: кардинально новые рынки, новые рынки внутри существующих, новые рынки как результат взаимодействия существующих, новые рынки как результат объединения существующих (по способу образования); природные, искусственные и смешанные (по природе функционирования); совершенно новые рынки, рынки с новым элементом (по элементам новизны); монолитный, многосегментный (по составу). Также разработаны модели образования новых рынков, которые отображают существенные принципы формирования и закономерности функционирования.
Ключевые слова: рынок, бизнес-сегмент, образование рынков, модель
Podolchak N. I. Business Segments Establishment and Market Formation Modeling
The basic modern theories of new markets' formation and establishing business have been analyzed. Conceptual apparatus of market formation processes: new market, new demand, new supply, new price, new product, and business segment have been clarified. Based on the research results the classification of new markets has been developed by outlining the following types: cardinal new markets, new markets within the existing ones, new markets as a result of interaction of the existing, and new markets as a result of the existing markets' association (by formation mode); natural, artificial and mixed (by the operation nature); completely new markets, markets with new elements (by elements of novelty); monolithic, multisegment (by composition). Models of new markets' formation reflecting the essential principles of organization and functioning rules have also been developed.
Keywords: market, business segment, market formation, model
аналiзування перспектив розвитку оргашзаци за показниками виготовлено! продукцп, технологiй виробництва та масштабiв дiяльностi. Автори концепцп використовують три компоненти-вимiрники для оцiнювання перспективностi проекту: товар, компашя та ринок. За цими вимiрами-компонентами сформовано стратегiчну матрицю КЕА, де визначено успiшнi, неусшшш та забороненi поля. I, не окрема складова, а саме рацюнальне поеднання етапiв розвитку товару, компанп та ринку, визначае успiшнiсть ринкотворення. Утворення та ефективне функцiонування нових риншв можливе, згiдно теорп, за умови вдалого маневрування успiшними полями матриц КЕА.
Стратегiя «блакитного океану» В. Чан Юма та Р. Моборна [7, 11] полягае у створенш тдприемс-твом нового ринку, уникаючи постiйного удосконалення конкурентно! боротьби на юнуючих ринках. Згiдно теорп, компромiс мiж цiннiстю продукту i його цiною - вiдсутнiй. Знижуючи витрати, i разом з тим, стаючи бiльш привабливою для споживачiв, компанiя збiльшуе цiннiсть для себе i для сво!х клiентiв. Цшшсть для покупця складаеться з характеристик продукту, цши, способiв обслуговувания, а цшшсть для компанп - iз сшввщношення витрат i цiни. Стратепя «блакитного океану» формуеться тiльки тод^ коли всi дп компанп е коректно узгоджеш та враховують власш iнтереси та iнтереси споживачiв. Стратепя «блакитного океану» - це системний тдхвд, який забезпечуе стабiльнiсть перетворень функцюнально-операцшно! дiяльно-стi оргашзаци та творения нових риншв.
«Теорiя обмежень» (ТО) Е. Голдратта [2, 3], спрямована на пiдвищения рiвия ефективносп роботи компанп, через оптимальний вибiр точки прикладения максимальних зусиль. Дiяльнiсть пiдприемства складаеться iз ланцюжка процеав, де кожна ланка споживае продукцш попередньо! i мае власну продуктившсть. Результативнiсть вае! системи визначаеться продуктившстю проблемно! дiлянки (згiдно термiнологi! теорп - «вузького мiсця»). Реалiзуеться ТО за допомого послщовних етапiв: щентифжувания «вузького мiсця» роботи компанi!; дослщжения потеншалу та нарощения його пропускно! здатностi; перезавантажения роботи системи; забезпечення синхронно! роботи всiе! компанi! (через реалiзацiю принципiв «барабан», «буфер», «мотузка»). Коли проблемна дiлянка перестала бути «вузьким мiсцем», тодi необхiдно повторно шукати проблему, оск1льки обмежения постшно змiнюють мiсце дислокацi! (з виробництва у управлшську, фiнансову, маркетингову сфери або за меж1 ринку). Такий постшний монiторинг забезпечуе пiдприемству новий рiвень продуктивностi та створения нового ринку.
Концепшя «iнтелектуальне лiдерство» розроб-лена Г. Хемелом та К. Прахаладом [8, 12] стверджуе, що ефектившсть пiдприемства залежить у сучасних умовах не вщ успiшностi на дшчих ринках, а вiд «iнтелектуального
лщерства», тобто вмiния менеджерiв прогнозу-вати, моделювати та аналiзувати можливостi утворення i функцiонування неiснуючих ринк1в. Центральною фпурою концепцi! стае споживач та його реальш, потенцiйнi, несвiдомi потреби. Автори пропонують вивчати споживачiв, створювати новi продукти, формувати у споживачiв потреби використовувати цi продукти, формувати шновацшний портфель неординарних iдей i таким чином утворювати новi ринки.
Дшова модель А. Сливоцького [9, 10], фокусуе увагу на споживачах, як опосередковано керують зростаниям катталу компанi!, а не рiвнем виробничих технологiй, як це було десятирiччя тому. Для побудови тако! моделi варто спроектувати бiзнес компанi! iз чотирьох стратегiчних елементiв: вибiр споживачiв, вибiр масштабу дiяльностi, забезпечення винагороди за власну дiяльнiсть та стратепчний контроль. Важливо забезпечувати функцiонування дшово! моделi як едино! системи, де ва елементи взаемодiють та взаемовпливають. Цi елементи мають вiдповiдати основним прюритетам споживачiв - гнучко реагувати на потреби i не вгадувати !х, а знати про них все. Особливу увагу, автор придме ризикам, як1, на його думку, доцшьно трансформувати iз найстрашшших загроз на унiкальнi можливостi. Лише за таких умов модель матиме устх.
М. Трейа та Ф. Вiрсем [4, 5], у власнш теорi! цiнностей, запропонували при розробленш стратегi! визначати найяскравiшi характеристики оргашзаци, яш е привабливими та цшними для iснуючих споживачiв. Для тдсилення цiнностi органiзацi!, необхiдно максимально сконцентру-вати зусилля на розвиток одше! нiшi позицiонування: виробничих процесах, продукцп, системi обсл^говування. Обравши прiоритетний напрям, а iншi необхiдно пiдтримувати на рiвнi середньогал^зевих показник1в. Таким чином щентифжуючи власну унiкальнiсть, органiзацiя перетворюе !! на довгострокову стратегiю та створюе новий варiант творення ринку. Однак слщ уникати ризик1в помилкового вибору напряму прикладення зусиль та пов'язаних iз ним ризик1в невикористаних можливостей.
Видiлення мевир1шеми\ рам1ше частин загальноТ проблеми
Сучаснi теорi! фрагментарно описують процес та способи формування нових ринк1в, тому вважаемо за доцшьне уточнити поиятiйний апарат, виокремити класифжацшш ознаки нових ринк1в та розробити моделi ринкотворення.
Метою статтi е уточнения категорiального апарату, розроблення класифiкацi! нових ринк1в та моделювання процесу !хнього функцiонування.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Творения нового ринку - це процес взаемодiя нових попиту та пропозицп, предметом яко! е новi товари, послуги чи роботи, а також способи обсл^говувания, доставки та здшснення розрахунку. Новий ринок - це мехашзм спiвпрацi
HOBHx noKynuiB Ta npogaBuiB, aKuH BH3HaHae цiнн Ta KÎnbKÎcTb TOBapiB, nocnyr Ta po6ÎT, aK ^e He icHyBanu go Toro, a6o aKux ^e y TaKuH cnoci6 He BuoKpeMnroBanu hh TaKHM hhhom He npogaBanu. Ochobhhmh perynaTopaMH HoBoro pHHKy, aK 3a6e3neHyroTb Mo®nHBocri ^yHKqioHyBaHHa TaKoro pHHKy e HoBi nonuT, npono3uuia, ToBap Ta цiнa.
HoBa npono3uuia - цe KÎnbKÎcTb HoBoro npogyKTy, aKy bhpo6hhk 6a®ae i cnpoMo®HHH BHpo6uTH i nocTanaTH gna npoga®y Ha phhok 3a neBHy uiHy (mo®thbo TaKo® HoBy gna pHHKy) 3a neBHHH npoMi®oK Hacy. Bhpo6hhk e ochobhhm iнiцiaтopoм ^opMyBaHHa HoBoro pHHKy, aKuH npogyKye HoBi igeï y c^epax: cTBopeHHa HoBoro npogyKTy, Horo npoga®y, gocTaBKH, naKyBaHHa, HagaHHa cynyTHix nocnyr, 3giHcHeHHa onnaTH to^o.
Hobhh nonuT - цe KÎnbKÎcTb HoBoro npogyKTy, aKy cno®HBaHi 6a®aroTb i cnpoMo®Hi KynHTH Ha pHHKy 3a hobhx цiн 3a neBHHH npoMi®oK Hacy. CaMe HaaBHicTb nonmy nigTBepg®ye peanbHicrb ^yHKuioHyBaHHa HoBoro pHHKy i BH3HaHae noro KoHKypeHTocnpoMo®HicTb Ta Mo®nHBicrb noganbmoro icHyBaHHa. Cno®HBaH - KaTani3aTop HoBoro pHHKy, aKHM 6 gocKoHanHM, hobhm i He3BHHHHM He 6yB HoBoyTBopeHHH npogyKT, aK^o y Hboro He 6yge cno®HBaHÎB, BiH He ^yHKuioHyBaTHMe. BunycK Ha phhok «cnpaBgi» HoBoro npogyKTy, a He ygocKoHaneHoï Bepciï B®e icHyroHoro, cynpoBog®yeTbca 3aB®gu neBHHM onopoM 3 6oKy cno®HBaHÎB. BuHHKae HopManbHa npoTugia HoBoMy, Hepe3 HeB6aHaHHa nepeBar, HeBMiHHa eKcnnyaTyBaTH a6o ® B3arani He3HaHHa npo icHyBaHHa. ToMy Heo6xigHoro e cucreMa npeBeHTHBHHx gin ^ogo: BH3HaHeHHa cKnagoBHx pauioHanbHocri Ta ippauioHanbHocri y noBegÎHui cno®HBaHÎB; BHKopucraHHa ncuxonoriHHHx MeTogiB BnnuBy Ha Bu6ip cno®HBaHa; cTBopeHHa Heo6xigHocri y HoBoMy npogyKTi to^o.
HoBa urna - цe rpomoBHH Bupa3 BapTocTi ToBapy, po6oTH hh nocnyru, aKHH 6a3yeTbca Ha BHKopucTaHHi hobhx nigxogiB. Цiнa Mo®e cTaTH KnronoBHM eneMeHToM hobh3hh pHHKy, aK^o BoHa cyTTeBo BH^a a6o HH®Haro Big cepegHbopuHKoBoï.
npuKnagy, hobhh phhok ocHoBaHHH Ha HH3bKHx цiнax c^opMyBanu: r. ®opg, Konu 3anponoHyBaB npuHHaTHi цiнн Ha HegocrynHHH 6inbmocTi cno®HBaHÎB ToBap po3Komi - aBToMo6inb, i nepeTBopuB Horo Ha ToBap nepmoï Heo6xigHocTi; BiTHH3HaHi gH3aHHepu, aKi npogaroTb eKcKnro3HBHHH gH3aHHepcbKHH ogar 3a gocrynHHMH цiнaмн. I HaBnaKH, TBopeHHa HoBoro pHHKy i3 bhcokhmh цiнaмн nponoHye «.HbBiBcbKa MaHcTepHa moKonagy», BnacHHKH aKoï nepeTBopunu 3BHHanHi conogo^i Ha moKonagHi bhtboph мнcтeцтвa, aKi 3a cMaKoM, aKÎcrro, acopTHMeHToM craroTb ToBapoM npeMiyM Knacy.
HoBi ToBapu, po6oTH, nocnyru - цe ocHoBHi o6'eKTH KyniBni-npoga®y Ha pHHKy, ^o BignoBigaroTb KprnepiaM hobh3hh Ta ÎHHoBauiHHocTi i BH3HanaroTb B3aeMoBigHocuHH Mi® npogaBuaMH Ta noKynuaMH.
Ko®eH eneMeHT pHHKy Ha6yBae hobh3hh, Konu BiH e BigMiHHHM Big B®e icHyroHHx y cBiToBiH eKoHoMiui.
YTBopeHHa geaKux hobhx phhkîb noTpe6ye npoMi®Horo eTany pHHKoTBopeHHa - ^opMyBaHHa 6i3Hec-cerMeHTy. Bi3Hec-cerMeHT - ue HacruHa pHHKy, aKa ^yHKuioHye y Me®ax pHHKy Ta MicTHTb eneMeHTH hobh3hh. ,3,oBoni Hacro, BuoKpeMneHuH 6i3Hec-cerMeHT cTae nepexigHHM eTanoM B yTBopeHi HoBoro pHHKy. npoTe He Bci 6i3Hec-cerMeHTH nepeTBoproroTbca y HoBi phhkh, a HacTo npogoB®yroTb ^yHKuioHyBaTH y Me®ax pHHKy, 3aHMaroHH cBoro Himy Ta BHKopHcroByroHH nepeBaru MaTepHHcbKoro pHHKy.
Knacu^iKauia hobhx phhkîb, gae 3Mory Kpa^e po3yMiTH npouec pHHKoTBopeHHa Ta BuoKpeMneHHa 6i3Hec-cerMeHTÎB, a TaKo® TnyMaHHTH ochobhî npaBHna Ta MeTogu ïxHboro ^yHKuioHyBaHHa. OT®e, BuoKpeMneHo ochobhî Knacu^iKauiHHi o3HaKH hobhx phhkîb, ^o c^opMoBaHi Ha nigcTaBi aHani3yBaHHa HayKoBoï niTepaTypu [2-13] Ta $aKTÎB ^yHKuioHyBaHHa pi3Hux phhkîb [14-19]: 1. 3a cnoco6oM yTBopeHHa (puc. 1):
— KapgHHanbHo hobî phhkh - ue phhkh, aKi yTBopHnHca BHacnigoK cTBopeHHa HoBHx ToBapiB, nocnyr HH po6iT, aKÎ BuoKpeMHnu hobî noTpe6u hh hobhh cnoci6 ïxHboro 3agoBoneHHa, BHacnigoK Horo c^opMyBanuca hobî cno®HBaHÎ. npuKnag: phhok couianbHHx Mepe® (Facebook, BKoHTaKTe to^o), phhok po6otîb;
— hobî phhkh BcepegHHi B®e icHyroHHx - ue phhkh, ^o BHHHKaroTb b pe3ynbTaTi BuoKpeMneHHa oKpeMoï (-hx) o3HaKH icHyroHoro ToBapy (nocnyrH, po6oTH) Ta aKueHTyBaHi Ha HiH 6e3 BTpaTH ocHoBHoro npu3HaHeHHa. npHKnag, KoMnaHia Kodak cTBopuna cropiHKy b iHTepHeTi, ge ïï KnieHTH Mornu po3Mi^yBaTH cboï $oTorpa$iï Ta o6MÎHroBaTuca Bpa®eHHaMH. Цe ^aKTHHHo 6yno cnpo6a, cTBopeHHa couianbHoï Mepe®i (HoBoro pHHKy) y cepegHHi pHHKy $oto npogyKuiï (B®e icHyroHoro);
— hobî phhkh, aK pe3ynbTaT B3aeMogiï B®e icHyroHHx - ue phhkh, aKi bhhhkth BHacnigoK BHKopucTaHHa noTeHuiany icHyroHHx phhkîb gna oTpuMaHHa HoBoro a6o Mogu^iKoBaHoro npogyKTy. npuKnag: phhok Mo6inbHHx Tene^oHÎB;
— hobî phhkh, aK pe3ynbTaT o6'egHaHHa B®e icHyroHHx - ue phhkh, ^o ^yHKuioHyroTb BHacnigoK noegHaHHa icHyroHHx phhkîb gna yTBopeHHa ygocKoHaneHoro npogyKTy (nocnyr, po6ÎT). npuKnag: phhok TopriBenbHux ueHTpiB -o6'egHaHHa phhkîb po3gpi6Hoï Ta rypToBoï TopriBni pi3HorpynoBHx ToBapiB (xapHoBHx npogyKTiB, npoMHcnoBHx ToBapiB, ToBapiB nerKoï npoMHcnoBocTi), pHHKy po3Bar (KiHoTeaTpH, 6oyniHru, KoB3aHKH, guTani na6ipuHTH to^o), pHHKy no6yToBHx nocnyr (nomHTTa, peMoHT, xiMHHcTKa ogary, a TaKo® B3yTTa to^o) Ta pHHKy rpoMagcbKoro xapHyBaHHa (pecTopaHH, Ka^eTepiï, niuepiï to^o).
I
Кардинально новий ринок
Новий ринок як результат взаемоди iснуючих ринюв
I____I
Новий ринок всередиш юнуючого
■
Злиття ч
Новий ринок як результат злиття iснуючих ринкiв
Умовш позначення:
I "
— новий ринок; :......и — 1снуючий ринок.
Примiтка: сформовано автором
Рис. 1. Класифжащя нових риншв за способом утворення
2. За природою функцюнування (рис. 2):
J—»
г*-*-*-*-*-*-* ■*■*■*■*■*■*■
Природнi потреби
Природный ринок
S
Штучш потреби -
Штучний ринок
Змшаний ринок
Примтка: сформовано автором
Рис. 2. Класифжащя нових риншв за способом утворення
— природш ринки - це ринки, як виникли в наслщок закономiрних процеав розвитку суспiльства, враховуючи стан НТП для задоволення природнiх потреб людини. Це ринки, як1 вирiшують реальш проблеми, задовольияють iснуючi потреби людини чи полегшують !! життедiяльнiсть. Приклад: ринок побутово! технiки, автомобiльний ринок, ринок засобiв особисто! гiгiени тощо;
— штучнi ринки - це ринки, яш виникають для створення штучних способiв задоволения природних потреб людини або утворення нових «штучних» потреб. Характерною ознакою розвитку сучасного сустльства е вiртуальнiсть, швидшсть, штучнiсть, тобто замiннiсть чогось природного на щось надумане. Це охоплюе всi сфери життедiяльностi людини. Яскравим прикладом е виникнения ринку електронних iграшок, як1 фактично замiнюють стлкування мiж дiтьми, мiж батьками i дiтьми та iншими. Тому дти, сво! природнi потреби у комушкацп, турботi про iншого, любовi та прийнятп iншими
живими iстотами, замiнюють на контакт iз електронною Дашкою. До таких iграшок належать, зокрема - «Тамагочп», «Фьорбi», комп'ютернi ^и тощо. Також прикладом штучних риншв е виникнения сощальних мереж. Виникли, вони для задоволення природних потреб стлкування,
ствпереживання, а через перенасичення iнформацiею життевого простору людини, неможливосп спiлкувания та гострою потребою дшитися великими об'емами iнформацi! iз рiзними людьми - соцiальнi мереж1 замшили живе спiлкувания. З плином часу, можливе вiдторгнения штучно! продукцi! як непотрiбно! (килимки для комп'ютерних мишок тощо) чи шкодливо! (використания мжрохвильових печей, консервантiв тощо). Коли вщбуваеться звикания тодi штучнi потреби чи неприродш способи задоволения сво!х потреб перетворюються у справжт чи единоможливi (оск1льки вони стають елементами - культури, етикету, моди, способу життя, нацюнальних традицiй), тодi так1 ринки стають змшаними.
— 3MimaHi pHHKH - ue pHHKH, aKi 3a 3agyMoM BHHHKnu gna 3agoBoneHHa mTyHHHx noTpe6 nrogHHH, ane 3rogoM nepepocnH y noTpe6H HaTypanbHi Ta cTBopunu inro3iro 3HaHHMocTi, e^eKTHBHocTi Ta noTpi6HocTi. Be3 phhkîb, aK BHroToBnaroTb TaKy npogyKuiro cyHacHa nrogHHa
B®e He yaBnae cBoro no6yTy, xoHa ïxHe 3HHKHeHHa He 3aBgano 6h 3HaHHoro gucKoM^opTy. npuKnag: 3aco6u gna apoMaTH3auiï noBiTpa, ogary, naKeTH gna 3aniKaHHa, $opMH gna 3aMopo®eHHa to^o. 3. 3a eneMeHTaMH hobh3hh (puc. 3):
YMOBHi no3HaieHHa:
|___I - none (^yHKuioHyBaHHS icHyroHoro eneMeHTa pHHKy; - none c^yHKuioHyBaHHa HoBoro eneMeHTa pHHKy.
npuMimm: efyopMoeano aemopoM
Phc. 3. Knacu^ÎKauia hobhx phhkîb 3a eneMeHTaMH hobh3hh
— a6conroTHo HoBHH pHHoK - ue HoBoyTBopeHHH pHHoK, ge BHHHKaroTb BigHocHHH KyniBni-npoga®y hobhx ToBapiB, po6ÎT hh nocnyr, 3a HoBHMH uiHaMH gna 3agoBoneHHa HoBoyTBopeHoro nonuTy. Цe phhok, aKHH ^e He icHyBaB;
— pHHoK 3 HoBHM eneMeHToM - ue pHHoK, aKHH yTBopuBca BHacnigoK BHHHKHeHHa xoHa 6 ogHoro HoBoro eneMeHTy pHHKy - nonHTy, npono3Huiï, ToBapy (po6oTH, nocnyru) hh uîhh.
4. 3a cKnagoM (puc. 4.):
— MoHoniTHHH phhok - ue phhok, aKHH 3a cboï cKnagoM e ogHopigHHM, To6To nponoHye ogHoTHnHy npogyKuiro, igeHTHHHHM cno®HBaHaM, 3a aHanoriHHHMH uiHaMH, to6to ue puHKH, ge Ba®Ko 3giHcHHTH gu^epeHuiauiro;
— 6araTocKnagoBHH pHHoK - ue pHHoK, aKHH cKnagaeTbca i3 neBHoï KinbKocTi 6i3Hec-cerMeHTiB
(BC), aKÎ BuoKpeMHnuca Î3 pHHKy Ta noTeHuinHo
Mo®yTb BigoKpeMHTHca Ta nepeTBopHTHca y HoBHH pHHoK.
BiôoKpejMneHHM 6i3nee-eeeMenmy i3
Mownueiemw ymeopennn noeoao puHKy
BuoKpeMnennx 6i3nee-eeemenmie i3 puHKy
Mononimnuü puHOK npuMimKa: e^opMoeano aemopoM
EaaamoeeeMenmnuü punoK
Phc. 4. Knacu^iKauia hobhx phhkîb 3a cKnagoM
IcHyBaHHa phhkîb y eKoHoMÎHHoMy npocropi Big6yBaeTbca 3a neBHHMH npHHuHnaMH Ta 3aKoHoMipHocTaMH, po3yMiHHa aKHx e Ba®nHBHM gna MogenroBaHHa pHHKoTBopeHHa. MogenroBaHHa hobhx pHHKiB - ue npouec Bi3yanbHoro npegcTaBneHHa MexaHÎ3My ^yHKuioHyBaHHa HoBoro puHKy 3a gono-Mororo cnpo^eHoï Mogeni, aKa Bigo6pa®ae nume cyrreBi BnacTHBocTi. Mogenb HoBoro puHKy (Big naT. modulus - «Mipa, aHanor, 3pa3oK») - ue 3pa3oK, aKHH
iMiTye npHHuHnH BHyTpimHboï opraHi3auiï Ta ^yHKuioHyBaHHa, HoBoro puHKy, nigKpecnroroHH neBHi Horo BnacTHBocTi, o3HaKH Ta xapaKTepHcTHKH. Ochobhhmh MogenaMH ^yHKuioHyBaHHa hobhx phhkîb e (puc. 5):
Mogenb № 1 «CoHue». YTBopeHHa «HoBoro puHKy» npoBoKye Ta noTpe6ye ogHoHacHoro BHHHKHeHHa iHmHx pHHKiB Heo6xigHHx gna 3a6e3neHeHHa ^yHKuioHyBaHHa ocHoBHoro puHKy.
Прикладом e ринок електромобшв, який зумовив забезпечення свого юнування потребують
потребу розвитку риншв зарядних електростанцiй, розвитку шло! шфраструктури обслуговування,
станцiй пiдзарядки, виробництва комплектуючих, без яко! вони приреченi на невикористання. електробатарей тощо. Отже, електромобш для
1 ^-2
Модель № 3 «Дiада»
4 ооо©
Модель № 1 «Сонце»
Модель № 2 «Квтка»
Модель № 4 «Намисто»
Модель № 5 «Павутина»
i7 -Л
Модель № 6 «Богомол»
Умовш позначення
О
: О
- новии ринок:
; О
похiднии ринок вiд нового;
— iснуючиИ ринок; — руИнування ринку.
Примтка: сформовано автором
Рис. 5. Моделi утворення та функцюнування нових ринк1в
Темпи приросту ринку електромобшв у 2014 рощ у свт становили 76 %, зокрема станом на 01. 01. 2015 р. було 740 тис. електромобшв, i прогнози на 01. 01. 2016р. - 1,5 млн. Ринок зарядних електростанцш та станцш тдзарядки збшьшуються ще стрiмкiше [14]. Китай швестуе 16 млрд. доларiв в розвиток електрозарядно! iнфраструктури, яка складаеться iз державно! та приватних електромереж. На початок 2015 р. побудували 24 000 електрозарядних автомобшь-них паль, 650 зарядних станцш, а також понад сотню станцш тдкачки та смарт-зарядки [15]. Розвиток вщбуваеться не лише у мютах, але i в провiнцiях. TESLA i корпорацiя BYD, iнвестують близько 5 млрд. у розвиток випуску батарей. BMW, Daimler, General Motors, Mitsubishi Motors, Nissan Motor, Renault, iншi провщш компанп активними темпами розвивають виробництво комплектуючих. В Укра!нi ринок електромобшв, не зважаючи на невелик! обсяги (у 2013 р. - 4, 2014 р. - 39 [16]), також спонукае утворення та розвиток нових похщних риншв. Зокрема,
вщбуваються спроби розвинути мережу електростанцш, яку створюють приватш компанп на дшчих бензозаправних станцiях, велик! тдприемства встановлюють заряднi пристро! для тдзарядки акумуляторiв електромобiлiв сво!х сшвробггнишв. Також в Укра!т вщкрилося спiльне тдприемство Sumitomo Electric для виробництва комплектуючих (кабельно! продукцп тощо) [16].
Розвиток ринку консерванпв, стимулятор!в, барвник1в та шших штучних регуляторiв смаку, кольору, сприяв розвитку ринк1в кондитерських виро6!в, молочних, м'ясних та шших харчових продукпв, як1 отримали додатковi функдп щодо продовження термiну використання, широкого асортименту смашв, спосо6!в збереження i, водночас, спричинив виникнення ринку медикаментiв, як1 нейтралiзують наслiдки вживання таких речовин у органiзмi людини.
Модель № 2 «Квита». У м!ру розвитку соцiально-технiчно-економiчних процесiв у сустльст, продукщя окремих ринк1в постшно
затребувана, це зумовлюе необхiднiсть злиття цих продукпв та !хшх ринк1в i утворення единого штегрованого продукту для вщповщносп потребам сучасно! людини. Утворений новий синерпчний ринок, може поступово випснити iншi ринки, як «падатимуть» як зiв'ялi пелюстки квiтки.
Вщповщним прикладом е такий iнтегрований пристрш, як мобшьний телефон. Цей апарат еволюцюнував вщ засобу зв'язку до розумного помiчника людини. Спершу задовольняючи потреби людини у спiлкуваннi та обмш iнформацiею, вш iнтегрував у соб! численнi функцп, як1 були затребуваш споживачами i задовольнялися продукщею шших ринк1в, а саме функцп: письмового листування (ринок поштового зв'язку) замiнена на SMS повiдомлення; фжсування часу та налаштування сигналу будильника (ринок ручних та стацiонарних годиннишв) - на мобшьний годинник; фжсування дати (ринок календарiв) -мобшьний календар; оргашзацп робочого дня (ринок друкованих щоденник1в, дшових записник1в) - органайзер; збереження пам'ятних подш через фото- та вщеозйомку (ринок фото- та вщеоапаратури) - на мобшьш камери; здiйснення розрахунк1в (ринок обчислювально! технiки) -мобшьний калькулятор; запис розмов сшвбесщнишв (ринок диктофошв); формування файлiв та перевiряння електронно! пошти (ринок персональних комп'ютерних пристро!в) тощо. Сучасний мобшьний телефон, який замiнюе значну к1льк1сть приладiв, що виконували поодинок функцп, - е результатом штеграцп р!зних ринк1в. Внаслiдок чого, обсяги продаж1в продукцп iнтегрованих риншв р!зко скорочуються. Тепер не так часто зустршеш людей, як1 використовують ручш годинники, щоб знати годину (це вже швидше аксесуар) чи фотоапарати, щоб зафжсувати подш. Звичайно мова йтиме про зашну потреб у р!зних пристроях швидше на побутовому р!вш Тому що, жоден професiйний фоторепортер не здшснюе професiйну зйомку за допомогою телефону, чи програмiст не використовуе телефону для написания комп'ютерних програм. Проте очевидним е то факт, що ринкотворч! процеси вадбувають шд впливом злиття р!зних сфер життед!яльносп людини.
Модель № 3 «Д!ада». Утворення одного нового ринку спричиняе одночасне виникнення шшого нового ринку. 1хне функцюнування е взаемозалежшстю один вш одного, яке може призвести до спшьного розквиу або руйнування. Прикладом, е взаемозалежшсть риншв: стоматолопчних послуг та стоматолопчних медикаменпв; пластично! х!рургп та !мплантапв; комп'ютерно! техшки та програмного забезпечення тощо.
Модель № 4 «Намисто». Виникнення нового ринку, як правило, зумовлене певним винаходом, що провокуе утворення нового ринку, i саме продукщя цього ринку стае основою для
утворення все нових та нових риншв, як пов'язаш м1ж собою лише ядром винаходу. Тобто, суть ше! модел1 полягае у тому, що ниткою намиста стае певний винахш (наприклад, пластмаса), який е основною створення нового ринку, дал1 починають нанизуватися на жилку намиста р1зш намистини (ринки), як1 використовують цей винахш для утворення все нових риншв (ринку пластмасових 1грашок, ринок пластмасових мебл1в, ринку пластмасового посуду, ринок пластмасових аксесуар1в тощо).
Модель № 5 «Павутина». Виникнення нового ринку, сприяе виникненню цшого ряду взаемозалежних нових ринк1в. Виникае свого роду певна павутинна система, у яшй зникнення одного ринку завдае удару шшим ринкам. Чим ближче до центру павутини, тим бшьшою е взаемозалежшсть м1ж ринками. Зокрема, у 60-х рр.. ХХ ст. американський х1м1к та технолог В. Мшз винайшов шдгузки 1з вологопоглинаючою поверхнею «Памперс». Цей винахш змшив шлу 1ндустрш дитячих товар1в, дитячих 1грашок, засоб1в дитячо! ппени та догляду, дизайну дитячого одягу, медичних товар1в. Водночас змш зазнали 1 споаб життя сучасного поколшня людей, !хнього типу мислення та оргашзацп повсякденного життя. За утворенням ринку нових дитячих товар1в, змш зазнали ринки: раннього розвитку дитини (в1д 0 м1сяшв 1 до 20 рошв), туризму, заклад1в громадського харчування, центр1в розваг, роздр1бно! торпвл1, громадського транспорту тощо. Поширена колись думка про те, що немовлята (дти в1д 0 до 2 рок1в) можуть бути лише у дома, де е !жа та сухий одяг - зазнала кардинальних змш. Змшився тип мислення - дгги усюди з батьками, 1 б1знес не може 1з цим не рахуватися, а повинен пристосовуватися 1 знаходити все нов1 способи задоволення таких потреб.
Модель № 6 «Богомол». Виникнення нового ринку за шею моделлю, вадбуваеться на основ1 використання потенщалу юнуючого ринку. Так, як 1 самка богомола, використавши самця для продовження роду з'!дае його, так 1 новий ринок використавши поле функцюнування старого ринку повшьно «по!дае», а згодом, 1 повшстю руйнуе. Утворившись новий ринок спершу паразитуе на старому ринку, повол1 оволод1вае його споживачами, знаходить нов1 способи задоволення юнуючих потреб, 1 одночасно формуе нов1 потреби. Згодом, запанувавши над споживацькою св1дом1стю, шдводить споживача до думки, що у використанш товар1в старого ринку - не мае жодно! потреби. Прикладом, е утворення нового ринку стшьникового зв'язку на баз1 стацюнарного (юнуючого ринку), який задовольняв потреби спшкування, передання шформацп, формування та тдтримання взаемин. Спершу використовували стшьниковий зв'язок, лише невелика к1льк1сть споживач1в. Проте, наближаючи продукт до потреб споживач1в, формуючи його як «товар з тдкршленням», ламаючи стереотип про компром1с «яшсть/цша»
(яшсшший зв'язок пропонуеться за дешевшою цшою) - ринок стшьникового зв'язку поступово захоплював ринок стацюнарного зв'язку. Послуга стшьникового телефонного зв'язку формуеться 1з постшними вигодами, як е гнучкими елементами впливу: зручним способом задоволення потреби у спшкуванш (зручний проспр та час спшкування); широке покриття (з'еднання 1з будь якою крашою свггу); зручнють засобу спшкування; можливють контролювання мюця знаходження стврозмов-ника; прийнятш цши тощо. Розвиток мобшьного зв'язку призводить до р1зкого скорочення використання стацюнарного зв'язку. Так, за даними Кшвського м1жнародного шституту соцюлогп використання стацюнарного зв'язку становить лише 43 % (з них 31 % використовують i мобшьний зв'язок), на противагу мобшьному -88 % [17]. I з кожним роком показники використання стацюнарних телефошв дедал1 зменшуються.
Модель № 7 «Дуб-жолудь». Утворення нового ринку зумовлюе появу шших риншв, однак вони не мають тюного взаемозв'язку та залежносп. Вш'еднання вш основного нового ринку («дерева-дуба»), не призводить до руйнацп, а радше дае змогу вирости ще одному повноцшному новому ринку, неначе зародження молодого дуба 1з жолудя. Моделлю функцюнування такого ринку е ринок комп'ютерно1 техшки, який розширився у ринок електронних пристро1'в, який спершу складався 1з електронно-обчислювальних машин, згодом персональних комп'ютер1в, дал розвитку набули ринки ноутбук1в, лептотв, айпед1в, планшепв тощо. До реч1, вчасно спрогнозувавши спад продаж1в персональних комп'ютер1в у галуз1, корпоращя «Apple Computer» у 2007 рощ вшмовилася вш повно1 назви i вилучила слово «Computer», тим самим розширила поле д1яльност1 - з ринку комп'ютерно1 техшки на ринок побутово1 електрошки. На сьогодш ринок планшепв вдало вщщляеться вш ринку персональних комп'ютер1в, i розпочинае перюд юнування «молодого дуба» - ринку планшепв. Дослщження компанп IDC, проведеш у першому квартал 2015 року, показують, що у свт продали 76,3 млн. нових персональних комп'ютер1в (у т. ч. ноутбушв) [18]. Це найпрш1 результати за останш 20 рошв, скорочення продаж1в становило 13,9 %,
осшльки споживач1 обирають бшьш гнучк та мобшьш пристро1. Прогнозують зростання обсяпв продаж1в планшепв у 2016 р. - 265 млн. одиниць, а в 2017 р. - вже 467 млн. [19]. Планшети зайняли шшу домашньо1 техшки, за результатами опитування, планшети використовуються для перегляду електронно1 пошти, новин, сторшок у сошальнш мереж1, фотографш, фшьм1в, а також для гри у комп'ютерш 1гри. Ршше його використовують у робочих, умовах, однак нарощування функцюнальних та апаратних потужностей розширюе коло застосування цього пристрою.
Запропоноваш модел1 мають р1зний життевий цикл, тривалють функцюнування та можливосп розвитку ринку, а тому можуть трансформуватися, комб1нуватися, об'еднуватися та переходити одна в одну. Причини утворення та функцюнування риншв чи окремих б1знес-моделей у бшьшш м1р1 е споживач та динам1ка його характеристик, а також взаемозалежшсть ринкотворчих процеав вш розвитку сучасних техшки та технологш.
Висновки
Творення нового ринку реал1зуеться через взаемодш основних ринкових елеменпв: попит, пропозишя, товар (послуга, виконана робота) та цши. Новизна кожного 1з елеменпв характеризу-ватиме новизну новоутвореного ринку, який юнуватиме вшповшно до певних правил та традицш. Основними моделями функцюнування нових риншв е модели «Сонце», «Квггка», «Д1ада», «Намисто», «Павутина», «Дуб-жолудь», «Богомол». Кожна 1з цих моделей е спрощеним представленням ринкотворчих процеав, як1 можуть юнувати стабшьно або ж перюдично зм1нюватися.
Модел1 функцюнування нових риншв та час 1'хнього юнування, узалежненш вш потреб споживача та особливостей його поведшки. Тому подальш1 дослщження доцшьно спрямувати на: вивчення та прогнозування поведшки споживача шляхом моделювання карт основних споживчих дш; дослщженш складових рацюнальносп та 1ррацюнальносп у здшсненш вибору споживачем; формування споживчих потреб та вивчення способ1в ïï задоволення; формуванш портрета споживача тощо.
Список л^ератури:
1. Подольчак Н. I. Сучасш концепцiï творення нових ринк1в / Н. I. Подольчак, А. I. Ясшська //: Бухгалтерський облш, анал1з i аудит в систем1 шформацшного забезпечення пщприемств: тези доповщей Всеукрашсько1' науково-практичноï iнтернет-конференцiï молодих вчених. -Льв1в: Видавництво Льв1всько1' полггехшки, 2015. - 148 с.
2. Альошина С. Теор1я обмежень доктора Голдратта / С. Альошина, К. Бочарський // -[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://osvita.ua/add-education/articles/tehnol/9302/
3. Голдратт Е. Цель процес непрерывного улучшения. / Е. Голдратт // Цель-2 - дело не ввезенье. Перевод с англ. Е Федурко. И-во «ЛОГОС». - 2005 - 776 с.
4. Трейси М. Маркетинг ведущих компаний: Выбери потребителя, определи фокус, доминируй на рынке. / М. Трейси, Ф. Вирсема // - М.: Вильямс, 2007. - 419 с.
5. Treacy M. The Disciplines of Market Leaders / M. Treacy, F. Wiersema// Reading, MA: Addison-Wesley, 1994. - 419 с.
6. Шнейдер А. Наука побеждать в инвестициях, менеджменте и маркетинге / А. Шнейдер, Я. Кацман, Г. Топчишвили // - М.: ООО «Издательство ACT», 2002. - 232 с.
7. Чан Ким В Стратегия голубого океана / Чан Ким В., Р. Моборн. // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://marketing.web-standart.net/node/49696.
8. Hamel G. Competing for the Future / Hamel G., Prahalad C. K. // Harvard Business School Press. Boston (Mass.) - 1994. - 520 с.
9. Сливоцкий А. Маркетинг со скоростью мысли. / А. Сливоцкий, Д. Моррисон // - М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. - 448 с.
10. Сливоцький А. Дж. Прорив / А. Дж. Сливоцький // Перекл. з англ А. Гусак, I. Гусак. - льв!в: Ви-во УКУ, 2010. - 328 с.
11. Чан Ким В. Барьерные рифы синего океана / В. Чан Ким // Компаньон. Стратегии. 2006. -№4 - С. 6.
Надано до редакдп 03.03.2015
Подольчак Нащя Iгорiвна / Nadiya I. Podolchak
nadiyapod@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Формування бiзнес-сегментiв та моделювання ринкотворення [Електронний ресурс] / Н. I. Подольчак// EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2015. — № 3 (19). — С. 32-40. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n3. html
