CC BY
13
© Осадчук З. В., Печеник С. О., Акопян Г. Р., Ковалiв I. Б., Юцера Н. I. УДК:616.411-006.32-053.2] - 07-08
Осадчук З. В., Печеник С. О., Акопян Г. Р., Ковалв I. Б., Юцера Н. I.
ФОРМУВАННЯ ГРУПИ РИЗИКУ ЩОДО ХВОРОБИ ГОШЕ СЕРЕД ПАЦ1СНТ1В,
ЯК1 ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛ1КУ В ДИТЯЧ1Й ПОЛ1КЛ1Н1Ц1 м. ЛЬВОВА
ДУ «1нститут спадковоГ патологи НАМН УкраГни» (м. Льв1в)
Дана робота е фрагментом НДР: «Роль гене-тичного полiморфiзму механiзмiв репарацiI i мети-лування ДНК в реалiзацiI ктычного полiморфiзму захворювань людини та визначенн схильностi до виникнення соматичних i гермiнативних мутацiй», № державно! реестрацп 0114и001551.
Вступ. Хвороба Гоше (керазиновий ретикулоен-дотелiоз) э це спадкове захворювання iз автосомно-рецесивним типом успадкування, що розвиваеться в результат недостатностi ферменту глюкоцеребро-зидази, яка в свою чергу, призводить до накопичен-ня глюкоцереброзидiв у тканинах багатьох оргаыв, включаючи насамперед селезшку, печiнку, нирки, легенi, головний мозок i кiстковий мозок. Захворювання названо на честь французького лкаря Фтта Гоше, який першим описав його в 1882 роц [1-3].
Хвороба Гоше е найпоширеншою з лiзосомних хвороб накопичення. Зустрiчаеться, за даними рiз-них авторiв, iз частотою 1:40000 - 1:60000 у бть-шостi бвропейських популяцiй [1], та 1:700 - 1:1200 серед евре!в- ашкеназi [4,5].
Це спадкове захворювання автономно-реце-сивного типу, яке виникае внаслщок мутацм в ген ОБА1. На сьогоднiшнiй день описано бтьше 300 му-тацiй, найбтьш часто зустрiчаються N3708, _444Р, 040914, 8400. В сусщых iз Украшою кражах поши-ренi наступнi генотипи: у Роси э N3708, в Полы^ э _444Р/_444Р, Угорщинi э N370S/RECNCI1. В гено-типi бтьш, як 80% хворих зареестровано м^мум
I алель N3708. Вiдмiчено корелятивний зв'язок мiж генотипом хворого та важюстю клiнiчного перебiгу захворювання. Так при генотип N3708/N3708 рее-струеться легкий ктычний перебiг при 1_444Р/поп N3708 э важкий, а при N3708^ э середньо! важкостi [6,7].
Описан три основнi типи хвороби Гоше.
Тип I (ненейронопатичний). Хвороба Гоше I типу зустрiчаеться з частотою 1/50000. Найчастше э серед еврет-ашкеназг Першм симптоми можуть з'явитись як у дитинств^ так i в дорослому вМ i вклю-чають збтьшення печiнки, виражене збiльшення се-лезiнки, що в окремих випадках може призводити до
II розриву i додаткових ускладнень. У хворих вщмГ чаеться пiдвищена ламкiсть юсток, можуть виникати спонтаннi переломи. ЗмЫи, що вiдбуваються в органах системи кровотворення э селезЫщ юстковому мозку викликають анемiю, тромбоцитопенiю та лей-копенiю. Можуть вiдмiчатись змЫи зi сторони легень
та нирок. У таких хворих часто виникають гематоми, що пов'язан з тромбоцитопеыею. Вони скаржаться на бол1 в к1стках та пост1йну втому, патогенетично пов'язану з анем1ею. Хвор1 i3 першим типом хвороби Гоше можуть доживати до дорослого вку, а при легюй кгмычнм формi s симптоми можуть бути вщ-сутнi [8].
При хворобi Гоше II-го типу (нейронопатичний, ш-фантильний) середнiй вiк манiфестацiI захворювання 3-5 мю. Неврологiчнi ускладнення (важк судомнi напади, гiпертонус, апное, виражена затримка ро-зумового розвитку) виявляються до 6 мiсячного вку. В клiнiчнiй картинi, окрiм виражено! гепатосплено-мегалiI, домiнуe прогресуюче пошкодження мозку, порушена моторика очей, схильнють до спазмiв, судом, ригiднiсть юн^вок. Хворi дiти погано смок-чуть i ковтають; зазвичай помирають у вц вiд одного до двох роюв. Частота серед новонароджених скла-дае 1/100000, без етнiчних особливостей [9].
Тип III хвороби Гоше може проявитись як у ди-тинств^ так i у дорослих. Частота захворювання 1/100000. У бтьшост випадюв клiнiчний перебiг характеризуеться повтьним прогресуванням i по-мiркованiстю невролопчних симптомiв. Першою не-врологiчною ознакою е, як правило, окуломоторна апракЫя, розлад окорухових функцiй. В подальшому приеднуеться атаксiя, спастичнiсть м'язiв, розумова вщсталють. Поряд iз гепатоспленомегалiею виявля-ють патологiчнi змiни iнших оргаыв та систем. Спле-номегалiю зазвичай виявляють випадково. Хворi доживають до тдпггкового та дорослого вiку [10].
Одыею з головних причин швалщизаци при I-му та III-му тип хвороби Гоше е ураження кютково! тка-нини. Порушення нормальних фiзiологiчних процесiв вiдбуваеться через накопичення лт^в у остеокластах та замщення нормальних елементiв кiсткового мозку Ыфтьтратами клiтин Гоше. Незважаючи на збтьшення печЫки та II дисфункцiю, випадки важко! печiнковоI недостатностi зустрiчаються рщко. Най-частiше зустрiчаеться вiдносна портальна ппертен-зiя як наслiдок фiброзу [11].
Достовiрним методом дiагностики хвороби Гоше е визначення активност глюкоцереброзида-зи у лiмфоцитах чи фiбробластах. Для обстеження достатньо сухоI плями кровг Метод визначення ак-тивност ферменту у сухiй плямi кровi е швидким та надiйним. На територп УкраIни дiагностику хвороби Гоше проводить Центр Метаболiчних Захворювань
при клшМ ОХМАТДИТ (Ки1в) за пiдтримки компани «Джензайм». У випадку виявлення низького рiвня активностi глюкоцереброзидази, додатково проводиться молекулярно-генетична дiагностика. Пащ-енти з хворобою Гоше у пщлггковому вiцi переважно характеризуються зниженням активност ферменту до 10-30% вщ норми. При важкому клiнiчному пе-ребiгу у дiтей реестрували рiвень активностi нижче 10%. Однак рiзко знижена активнiсть ферменту не завжди поеднувалась iз важким клмычним пере-бiгом захворювання.
Дiагноз пiдтверджують також результати бюпсп селезiнки та кюткового мозку. При цьому виявля-ють специфiчнi клiтини Гоше, навантаженi лтщами тканиннi макрофаги, якi мають характерний вигляд зморщено! тканини або паперу [12]. Паралельно з низьким рiвнем активной глюкоцереброзидази, при хворобi Гоше практично завжди спостеркають-ся пщвищеы рiвнi хiтотрiозидази (маркер активова-них макрофапв), тартарат-резистентно! фосфатази (TRAP), анпотензин-конвертуючиого бiлку (ACE), лiзозиму та сироваткового ферритину, сироватково! лактатдегiдрогенази (LDH) [13].
Дiагностика хвороби Гоше все ще викликае зна-чнi труднощк З моменту виникнення перших симп-томiв до моменту постановки правильного дiагнозу проходить в середньому вщ 4 до 10 рокiв. По статис-тицi кожного пацiента консультували лiкарi 8 рiзних спецiальностей Найчастше такi хворi потрапляють до гематолопв [14]. Серед 406 гематологiв ттьки 20% запiдозрили хворобу Гоше за наявност у пащ-ента цитопенп, гепатоспленомегалiI та кiсткового болю [15]. Найчастiшими помилковими дiагнозами були лейкоз (65%), лiмфома (36%) та множинна мiе-лома (22%) [12].
У 1991 роЦ вперше впроваджено мiжнародний реестр хворих s ICGG Gaucher Registry, що на початку налiчував 16 пацiентiв та 8 лiкарiв учасникiв. До 2012 року у реестрi зiбранi данi про 54000 пащенпв iз 62 кра!н свiту [16].
В нашiй державi в 2004 роцi була створена та зареестрована в установленому Законом порядку Всеукра!нська громадська оргаызащя «Об'еднання iнвалiдiв - хворих на хворобу Гоше», що зайняла активну позищю в укра!нському суспiльствi для за-хисту прав сво!х членiв. Протягом 2004-2006 роюв проблема лiкування хворих на хворобу Гоше набула полггичного значення. Г! розв'язання стало першо-черговим для представникiв майже вЫх полiтич-них партiй, що були представлен у Верховнiй Радi Укра!ни. Проте незважаючи на пiдтримку держави на найвищому рiвнi, iснують серйозн вади в орга-нiзацiйному механiзмi надання медично! допомоги цiй категори хворих. Iснуючi нормативнi акти, що ре-гламентують надання медично! допомоги за кошти державного бюджету Укра!ни, призначен лише дiтям, тобто патентам вiком до 18 рокiв [17].
У 2007 рощ в лкары «Охматдит», м. Ки!в, створено Центр з питань дiагностики та лкування хвороби Гоше на пiдставi наказу Мiнiстерства охорони здоров'я № 116 вщ 9 березня 2006 року «Про удо-сконалення медично! допомоги д™м з хворобою Гоше». На диспансерному обл^ сто!ть 31 пацiент
з хворобою Гоше, з яких 24 отримують ферменто-3aMicHy терапiю. Клiнiчний та бiохiмiчний монiторинг ефективностi лiкування здiйснюeться двiчi на piK [18]. На сьогодншнм день, за пiдтpимки компани Джензайм, створено реальну можливють не ттьки виявляти хворобу Гоше, а й надавати хворим пато-генетичну ферментозамюну теpапiю рекомбЫант-ною глюкоцереброзидазою. В Укра1ы pекомбiнант-на глюкоцереброзидаза представлена препаратом «Церезим».
У 2012 рощ Мастерство охорони здоров'я видало Наказ № 574 «Про затвердження концептуальних засад щодо створення системи надання комплек-сно|' допомоги д™м, хворим на piдкiснi захворювання в УкрашЬ» [2].
Спадковi метаболiчнi захворювання вiдносяться до рщюсних захворювань, тобто пошиpенiсть кож-но'| окремо'| хвороби мае частоту не бтьше 1:2000 населення, але |'х сумарна пошиpенiсть становить 1:600 - 1:700 населення. Хвороба Гоше знаходить-ся на першому мiсцi в перелку piдкiсних (орфанних) захворювань, як згiдно Наказу № 525 Мшютерства охорони здоров'я Украши вiд 25.07.2014 року, при-водять до скорочення тривалост життя хворих або |'х швалщизаци [2]. Отже, внесок ще'| патологи в структуру захворюваност та смеpтностi населення, особливо дитячого в^, е вагомим. Розвиток такого сучасного напрямку, яким е метаболiчна медицина, буде сприяти впровадженню найсучасыших методiв дiагностики та профтактики цих захворювань, зни-женню показниюв дитячоï смеpтностi, суттевому по-кращенню якостi життя хворих та |'х родин.
Мета дослiдження: виявлення дггей з ризиком щодо хвороби Гоше серед пащен^в, якi перебува-ють на облiку в дитячiй пол^нМ м. Львова.
Об'ект i методи дослщження
Оглянуто 36 дiтей, у яких, в силу характерного поеднання симптомiв, можна було запiдозpити хворобу Гоше у дитячому полкл^чному вщдтены 4-о'| мiськоï комунальноï полынки м. Львова. Проана-лiзовано медичну документацю, зокрема s форми 112/у та iншi доступнi джерела Ыформаци, наданi персоналом дитячоï полiклiнiки та батьками.
За допомогою клiнiчного, клшко-генеалопчного та медико-статистичного методiв проведений вщ-бip випадкiв патологiï iз ймовipними ознаками хвороби Гоше з метою формування групи ризику пащ-eнтiв для подальшоï веpифiкацiï цього спадкового захворювання. Дан про Ц захворювання внесено в електронну базу даних, за допомогою програми Microsoft Excel 2007.
Результати дослщжень та ïx обговорення
Пiсля фунтовного iнфоpмування широкого кола лiкаpiв (педiатpiв, гастроентеролопв, гематологiв, оpтопедiв-тpавматологiв, лiкаpiв сiмейноï практики) про латентн форми хвороби Гоше за допомогою розроблених авторами Ыформацмних листюв та прочитання лекцм на дану тематику було проана-лiзовано медичну документацiю - реестрацмы ме-дичнi карти пацieнтiв. Оглянуто 36 дтей у дитячому полкл^чному в^тены 4-оï мiськоï комунальноï полклЫки м. Львова. У створену електронну анкету внесено Ыформацю про батьюв дитини, ïх вiк, мiсце
народження, наявнють у них побутових та профе-сiйних шкiдливих факторiв, зазначено опис переб^ вагiтностi та пологiв, репродуктивний анамнез по-дружжя, особливостi спадкового анамнезу. Вносились також дан про соматичний статус, результати консультацм вузьких спе^алю^в.
У всiх зареестрованих випадках не виявлено ви-соких частот неспецифiчних факторiв ризику перинатального перюду. Досить значними (36%) були показники хроычно! патологiI матерiв хворих дiтей (захворювань шлунково-кишкового тракту, сечо-вивiдноI системи, серцево-судинно! системи та ендокринопатм). У 39% матерiв перебiг вагiтностi припадав на вковий перiод бiльше 30 рокiв. У 56% проаналiзованих випадкiв батьки хворих дггей зло-вживали палiнням. Жоден iз батькiв хворих дiтей не брав участ у лiквiдацiI наслщюв Чорнобильсько! катастрофи i не був переселеним iз забруднених те-риторй Не виявлено жодного випадку народження дитини у спорщненому шлюбi.
Аналiз лiтературних даних дозволив визначити спектр, так званих маркерних захворювань та симп-томiв у дiтей для подальшого селективного скринш-гу щодо хвороби Гоше. Серед найбiльш характерних для хвороби Гоше, попередньо вивчених скарг та ктычних проявiв, виявлених у дтей дослiдноI групи, ми визначили анемю як патологiю, яка зустрiчала-ся найчастiше (ц = 1.0). Зважаючи на вщповщнють виявлених показниюв даним лiтератури, саме ане-мИ були обранi нами за основу для селективного скриншгу щодо хвороби Гоше. У багатьох вивчених випадках анеми найчастше супроводжувалися скаргами на болi в живот (ц = 0,22), збiльшенням лiмфатичних вузлiв (ц = 0,20) та загальними симптомами пщвищено! втомлюваност, головного болю i порушення сну (ц = 0,20). Важливi виявлен у пацг ентiв симптоми гепатомегали (ц = 0,06) та сплено-мегалiII (ц = 0,03) були також визначен як ймовiрнi маркери щодо хвороби Гоше. Пюля докладного клг нiчного обстеження цiеI групи дтей рiзного вiку ви-явлен маркернi випадки патологiI та симптоми були внесен до новостворено! бази даних i вiдображенi у таблица
Аналiз даних, представлених у таблицi, показав, що iз 36 анемм у хворих, якi знаходилися на диспансерному обл^ у дитячому вешены 4-о! мiськоI комунально! лкарн мiста Львова э бiльшу частину
випадюв зареестровано у хлопцiв э 20 (56%) захворювань, у дiвчат, вщповщно, э 16 (44%) захворювань. Вкова структура виявлених анемм коливалась в межах вiд перших мюя^в життя до пубертатного перюду. Дтьничы педiатри та сiмейнi лiкарi дiагнос-тували анемiI у дггей вком вiд 1 мiсяця до 3 роюв у 14 (39%) випадках; вщ 3 до 7 роюв э у 12 (33%) випадках; вщ 7 до 12 роюв э у 6 (16%) випадках та в пубертатному вМ э у 4 (11%) .
Основну частину виявлених у данм груп анемм вщнесено до легкого (1-го) ступеня важкосД при якому рiвень гемоглобiну (Нв) знижувався до 100 г/л. Таких у дгтей було зареестровано 24 випадки, що становить 67%, або бтьше ыж 2/3 вiд загально! кiлькостi виявлено! патологiI. АнемiI середнього (II) ступеня важкост, при яких рiвень гемоглобiну (Нв) знижувався до 80 г/л були дiагностованi у 8 (22%) дгтей, а анеми важкого (III) ступеня з рiвнем гемогло-бiну (Нв) нижче 80 г/л э у 4 (11%) хворих (табл.).
Слщ зазначити, що переважаюча бтьшють хворих дтей дослщно'! групи, в яких дiагностували анемiI середнього (II) i важкого (III) ступеыв, були скерованi до Захщноукрашського спецiалiзованого дитячого медичного центру i отримали консультацiI гематологiв. Анеми III ступеня, здебтьшого, були вторинними, виникали на фон важко! онколопчно! патологiI, зокрема э нейробластоми право! нирки, ембрюнально! пухлини черевно! порожнини, лiмфо-ми Ходжкiна II та нейробластоми заочеревинного простору. В 3-х випадках (8%) вони супроводжувалися важкою тромбоцитопеыею, викликаною хiмi-отератею. Випадюв поеднання тромбоцитопенiI, лейкопенiI та анеми I та II ступеыв в дослщнм групi не виявлено. Причина виникнення анемм легкого ступеня, здебтьшого, була розцшена лiкарями як алiментарна.
Гепатомегалiя та спленомегалiя у 3 (8%) випадках була виявлена у дтей, хворих на лiмфоми Ходж-кiна II та нейробластому заочеревинного простору. ВЫ хворi були проконсультован вузькими спе^алю-тами, отримали необхщну терапiю та залишаються пщ спостереженням у диспансернiй групг
Двом iншим дiтям (5,5%) iз симптомами гепа-тоспленомегалiI пiсля ключного огляду, поглибле-ного лабораторного обстеження та неодноразово! консультацiI фахiвцiв вщповщного профiлю (га-строентерологiв, iнфекцiонiстiв, гематолопв, хи
Таблиця.
Маркерн1 захворювання та симптоми у д1тей з ризиком щодо хвороби Гоше
Патолог1я Стать 1 в1к Анем1я Тромбо-цитопешя та лейкопешя Гепатомегал1я та спленомегал1я Первинна та супутня патолопя
I ступ1нь II стушнь III стушнь
Стать д1тей Хлопц1 14 (39%) 4 (11%) 2 (5,5%) 2 (5,5%) 3 (8%) 2 (5,5%)
Д1вчата 10 (27,7%) 4 (11%) 2 (5,5%) 1 (2,8%) 2 (5,5%) 1 (2,8%)
В1к д1тей До 3 рок1в 12 (33,3%) 2 (5,5%)
3-7 роюв 7 (18,8%) 4 (11%) 1 (2,8%) 1 (2,8%) 1 (2,8%)
7-12 роюв 5 (13,8%) 1 (2,8%) 2 (5,5%) 3 (8%) 2 (5,5%)
Старом 12 роюв 2 (5,5%) 2 (5,5%) 1 (2,8%) 1 (2,8%)
Всього випадк1в 24 (67%) 8 (22%) 4 (11%) 3 (8%) 5 (13,8%) 3 (8%)
рургiв та Ыших) було поставлено дiагноз щюпатич-ного гепатиту. В одного хлопчика (2,8%) з ще! пари випадюв було виявлено поеднання гепатоспле-номегали та анемiI середнього (II) ступеня важко-стi, а в шшого (2,8%) - анемiI легкого (I) ступеня. За вщсутност позитивно! динамки в симптоматичному л^ваны i використовуючи вищезгаданi кри-терi¡, Ц два випадки патологiI очолили групу ризику щодо хвороби Гоше.
Отже, представлен у таблицi випадки захворю-вань у дiтей рiзного в^, якi перебувають на диспансерному облку у дитячому вiдцiленнi мюько! кому-нально! лiкарнi, е основою для новостворено! бази даних пащен^в з метою подальшого формування групи ризику щодо хвороби Гоше. Два (5,5%) вид^ лен випадки патологи iз симптомами гепатосплено-мегалi¡ в поеднанн з анемiею з ще! групи, на нашу думку, потребуватимуть верифiкацi¡ з залученням аналiзу активной ферменту глюкоцереброзидази для пiдтвердження або виключення хвороби Гоше.
Висновки
1. Зважаючи на лiтературнi данi, вивчен скарги i клiнiчнi прояви в обстеженм групi дiтей було ви-значено спектр, так званих, маркерних симптомiв i захворювань у пащен^в, якi перебувають на облiку в дитячм полiклiнiцi м. Львова для створення групи ризику щодо хвороби Гоше.
2. Започатковано базу даних хворих, у яких були виявлен маркеры симптоми та захворювання, характеры для хвороби Гоше, зокрема э гепатоспле-номегали в поеднанн з анемiею чи тромбоцитопеы-ею. Два (5,5%) виявленi випадки патологи, на нашу думку, потребуватимуть верифкаци з залученням аналiзу активностi ферменту глюкоцереброзидази для пщтвердження або виключення хвороби Гоше.
3. Вважаемо доцтьним надалi продовжувати проведення селективного скриынгу серед пацiентiв, якi перебувають на обл^ в рiзних лiкувальних уста-новах м. Львова, з метою поповнення групи ризику хворих дггей та наступною верифкащею дiагнозу хвороби Гоше.
Перспективи подальших дослiджень. Вивчен-ня лiтературних джерел, даних свггового досвiду та власних спостережень спонукае до розширення групи ризику пащен^в щодо хвороби Гоше за раху-нок аналiзу перебiгу iнших захворювань, зокрема патологи опорно-рухового апарату, а саме - хвороби Пертеса у хворих, як перебувають на облку в рiз-них дитячих лкувальних закладах м. Львова. Отже, випадки хвороби Пертеса у дтей, особливо в поед-нанн з визначеними ранше маркерними захворю-ваннями та симптомами (змЫами формули кровi та гепатоспленомегалiями), повиннi розглядатися як потенцмы для внесення у групу ризику щодо хвороби Гоше.
Л^ература
1. Гречашна О. Я. Медична генетика: [пщручник] /за ред. чл.-кор. АМН УкраУни, проф. О. Я. ГречаншоУ, проф. Р. В. БогатирьовоУ,
проф. О. П. Волосовця. - КиУв: Медицина, 2007. - С. 44-45.
2. Наказ МОЗ УкраУни вщ 30.07.2012 № 574 «Про затвердження Концептуальних засад щодо створення системи надання
комплексно! допомоги д^ям, хворим на рщюсш захворювання в УкраУш» [Електрон. ресурс]. s Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120730_574.html.
3. Наказ МОЗ УкраУни № 525 вщ 25.07.2014 року «Про затвердження перелку рщюсних (орфанних) захворювань в УкраУш»
[Електрон. ресурс]. s Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120730_574.html.
4. Найштетк 6. В. Хвороба Гоше. Росмська рулетка сучасного суспшьства / 6. В. Найштетк // Новости медицины и фармации,
2008. s № 3. s С. 234.
5. Beutler E. Hematologically important mutations: Gaucher disease / E. Beutler, T. Gelbart, C. R. Scott // Blood Cells Mol Dis. - 2005. -
№ 35(3) - P. 355-364.
6. Futerman A. H. Gaucher Disease / A. H. Futerman, A. Zimran // Boca Raton, FL: CRC Press; 2006.
7. Goker-Alpan O. Phenotypic continuum in neuronopathic Gaucher disease: an intermediate phenotype between type 2 and type 3 /
O. Goker-Alpan, R. Schiffmann, J. K. Park [et al.] // J Pediatr. s 2003. s № 143(2). s P. 273-276.
8. Grabowski G. A. Phenotype, diagnosis, and treatment of Gaucher's disease / G. A. Grabowski // Lancet. - 2008. - № 372(9645). -
P. 1263-1271.
9. Grace M. E. Type 1 Gaucher disease: null and hypomorphic novel chitotriosidase mutations-implications for diagnosis and therapeutic
monitoring / M. E. Grace, M. Balwani, I. Nazarenko, A. Prakash-Cheng, R. J. Desnick // Hum. Mutat. - 2007. - № 28. - P. 866-873.
10. Hruska K. S. Gaucher disease: mutation and polymorphism spectrum in the glucocerebrosidase gene (GBA) / K. S. Hruska, M.E. LaMarca, C. R. Scott, E. Sidransky // Hum Mutat. - 2008. - № 29(5). - P. 567- 583.
11. Hughes D. Current Opinion in Hematology / D. Hughes [et al.] // Brit. J. Haemat. - 2013. - № 281.V20. - P. 41-47.
12. Jmoudiak M. Gaucher disease: pathological mechanisms and modern management / M. Jmoudiak, A. H. Futerman // Brit. J. Hae-mat.- 2009. - № 129. - P. 178-188.
13. Meikle P. J. Prevalence of lysosomal storagedisorders / P. J. Meikle, J. J. Hopwood, A. E. Clague, W. F. Carey // Jama - 1999. -№ 281(3). - P. 249-254.
14. Mistry P. K. A reappraisal of Gaucher disease-diagnosis and disease management algorithms / P. K. Mistry, M. D. Cappellini, E. Lukina, H. Ozsan, S. Mach Pascual, H. Rosenbaum, M. Helena Solano, Z. Spigelman, J. Villarrubia, N. P. Watman, G. Massenkeil // Am J Hematol. - 2011. - № 86(1). - P. 110-115.
15. Slatkin M. A population-genetic test of founder effects and implications for Ashkenazi Jewish diseases / M. Slatkin // Am. J. Hum. Genet. - 2008. - № 75. - P. 282-293.
16. Vellodi A. European Working Group on Gaucher Disease. Management of neuronopathic Gaucher disease: revised recommendations / A. Vellodi, A. Tylki-Szymanska, E. H. Davies, E. Kolodny, B. Bembi, T. Collin-Histed, E. Mengel, A. Erikson, R. Schiffmann J // Inherit Metab Dis. - 2009. s № 32(5). - P. 660-664.
17. Wang R. Y Lysosomal storage diseases: diagnostic confirmation and management of presymptomatic individuals / R. Y Wang, O. A. Bodamer, M. S. Watson, W. R. Wilcox // Genet. Med. - 2011. - № 13. - P. 457-484.
18. Weinreb N. J. Life expectancy in Gaucher disease type 1 / N. J. Weinreb, P. Deegan, K. A. Kacena, G. M. Pastores, P. Mistry, P. Velentgas [et al.] // Am J Hematol. s 2008. s № 83(12). s P. 896-900.
УДК:616.411-006.32-053.2] - 07-08
ФОРМУВАННЯ ГРУПИ РИЗИКУ ЩОДО ХВОРОБИ ГОШЕ СЕРЕД ПАЦЮНТ1В, ЯК1 ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛ1КУ В ДИТЯЧ1Й ПОЛ1КЛ1Н1Ц1 М. ЛЬВОВА
Осадчук З. В., Печеник С. О., Акопян Г. Р., Ковалiв I. Б., Кщера Н. I.
Резюме. Завдяки визначеному комплексу маркерних CMMnTOMiB i захворювань, була створена база даних пащен^в, якi перебувають на обл^ в дитячiй полiклiнiцi м. Львова з ризиком щодо хвороби Гоше. Першими до ще1 групи були зарахован два випадки патологи iз гепатоспленомегалiею в поеднаннi з анемiею, якi потребують верифiкацiI за допомогою визначення рiвня ферменту глюкоцереброзидази. Продовження селективного скринiнгу серед пащенпв рiзних лiкувальних установ надалi дасть можливiсть розширити групу ризику щодо хвороби Гоше.
Ключовi слова: метаболiчна медицина, мiтохондрiальна хвороба накопичення, рщкюне (орфанне) за-хворювання, спадкова патолопя, хвороба Гоше.
УДК:616.411-006.32-053.2] - 07-08
ФОРМИРОВАНИЕ ГРУППЫ РИСКА ОТНОСИТЕЛЬНО БОЛЕЗНИ ГОШЕ СРЕДИ ПАЦИЕНТОВ, СТОЯЩИХ НА УЧЕТЕ В ДЕТСКОЙ ПОЛИКЛИНИКЕ Г. ЛЬВОВА
Осадчук З. В., Печеник С. О., Акопян Г. Р., Ковалив И. Б., Кицера Н. И.
Резюме. Благодаря определенному комплексу маркерных симптомов и заболеваний, была создана база данных пациентов, которые состоят на учете в детской поликлинике города Львова с риском относительно болезни Гоше. Первыми в эту группу были внесены два случая патологии с гепатоспленомегалией и анемией, которые необходимо верифицировать с помощью определения уровня фермента глюкоцереброзидазы Продолжение селективного скрининга среди пациентов разных лечебных учреждений впоследствии даст возможность расширить группу риска относительно болезни Гоше.
Ключевые слова: метаболическая медицина, митохондриальная болезнь накопления, редкие (орфанные) заболевания, наследственная патология, болезнь Гоше.
UDC:616.411-006.32-053.2] - 07-08
RISK OF GAUCHER DISEASE IN PATIENTS WHO ARE TREATED IN THE CHILDREN'S CLINIC OF LVIV
Osadcuk Z., Pechenyk S., Akopyan H., Kovaliv I., Kitsera N.
Abstract. Gaucher disease is an inherited disorder, the most common metabolic disease with accumulation. Taking into account the world experience studied clinical manifestations in the examined group of children was determined range of so-called marker symptoms and disease in patients who are registered in the children's clinic m. Lviv for the establishment of a risk of Gaucher disease. Due to the complex specified marker symptoms and diseases in creating a database of patients who are registered in the children's of Lviv clinic risk of Gaucher disease. Examined 36 children who were treated in Lviv communal clinic and in which, by virtue of the characteristic combination of symptoms that could be suspected Gaucher disease.
Medical records were analyzed, including form 112/y, and other available sources of information provided by children's clinic staff and parents. Using clinical, family and medical-statistical methods of selection conducted pathology cases with Gaucher disease grounds likely to form risk patients on this hereditary disease. In an electronic questionnaire was made about the child's parents, their age, birthplace, presence of domestic and occupational hazards. Stated description of pregnancy and childbirth, reproductive history of the couple, especially the ancestral history. Made, also, data on somatic status, the results of the consultations of narrow specialists. In all reported cases were found high frequency of non-specific risk factors for perinatal period. Quite significant (36%) had chronic disease indicators mothers of sick children (diseases of the gastrointestinal tract, urinary system, cardiovascular system and endokrynopatiy). In 39% of mothers during pregnancy age period accounted for more than 30 years.
Among the most characteristic of Gaucher disease previously investigated complaints and clinical manifestations found in the experimental group of children we identified anemia as a pathology that is often met (100%). In view of the matching parameters identified by this literature is anemia have been chosen as the basis for selective screening on disease Gaucher. The bulk of the group identified in anemia classified as mild (I th) severity. Anemia degree, for the most part were secondary, occurred against a background of severe cancer pathology.
In many cases studied anemia often accompanied by complaints of abdominal pain (22%), lymphadenopathy (20%) and general symptoms of fatigue, headaches and sleep disorders (20%). Important symptoms found in patients hepatomegaly (6%) and splenomegaly (3%) were also identified as possible markers of Gaucher disease on two other children (5.5%) with symptoms hepatosplenomegaly after consulting various specialists was diagnosed with idiopathic hepatitis. One boy (2.8%) of this pair of cases were found hepatosplenomegaly and anemia combination of average (II) severity, and other (2.8%) - mild anemia (I) degree. In the absence of positive dynamics in the symptomatic treatment and using the above criteria, the two cases led pathology group at risk of Gaucher disease. Continued selective screening among patients of different hospitals continue to widen on risk Gaucher disease.
Keywords: metabolic medicine, mitochondrial storage disease, a rare (orfanne) diseases, hereditary diseases, Gaucher disease.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 09.11.2015 року
