CC BY
13
УДК 373.5.015:[796.011.3+793] DOI 10.25128/2415-3605.20.1.22
1РИНА МАШТАЛЕР
orсid id: 0000-0001-5033-2562 pqtnitsa 13 @gmail.com кандидат наук з фiзичного виховання та спорту, доцент Тернопшьський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопшь
ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО КОМПОНЕНТА Р1ЗНОБ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УЧН1В 5 КЛАСУ В ПРОЦЕС1 Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Розглянуто заняття танцями й описано !хню ефективнiсть, що полягае у цшеспрямованш реалгзацИ комплексного використання у фiзичному i естетичному вихованш учнiв засобiв, як формують уявлення про красу в рухах людини та и nоведiнцi. Розроблено й апробовано зм^т естетичного компонента програми рiзнобiчного розвитку учнiв 5 класу в процеа фгзичного виховання, який включае класичний танець, польку, шюльний вальс, ча-ча-ча, джайв i базову аероб^. Вказано, що у змiстi програми ми виокремили естетичний, руховий, етичний i гендерний компоненти, оскшьки заняття танцями приносять дтям естетичне задоволення, сприяють розвитку Iх творчих здiбностей, духовно збагачують. Шд час педагогiчного експерименту використовувались так методичнi прийоми переважно щодо естетичного компонента: додатковi орiентири i сигнали; вправляння в уявi; самоконтроль i самооцтка рухових дш; естетична оцiнка та самооцiнка якостi виконання вправи; демонстра^я свiтлин i кiнофiльмiв; вiдтворення руховими дiями прослуханих ритмiчних моделей; чергування напруження i розслаблення м 'ятв. Вiдзначено, що значущкть занять хореографiею пояснюеться тим, що танець за своею природою е синтетичним видом мистецтва, котрий поеднуе духовно-культурний i тыесно-культурний компоненти, гармонiя яких сприяе рiзнобiчному розвитку дiтей. Проведений педагогiчний експеримент тдтвердив позитивний вплив занять танцями на розвиток естетичного компонента, що дозволяе рекомендувати Iх для широкого впровадження в практику фгзичного виховання учтв.
Ключовi слова: учень, фгзичне виховання, естетичний компонент, рiзнобiчний розвиток, танцювальнi вправи.
ИРИНА МАШТАЛЕР
кандидат наук по физическому воспитанию и спорту, доцент Тернопольский национальный педагогический ушверситет имени Владимира Гнатюка ул. Максима Кривоноса, 2, г. Тернополь
ФОРМИРОВАНИЕ ЭСТЕТИЧЕСКОГО КОМПОНЕНТА РАЗНОСТОРОННЕГО РАЗВИТИЯ УЧЕНИКОВ 5 КЛАССА В ПРОЦЕССЕ ФИЗИЧЕСКОГО
ВОСПИТАНИЯ
Рассмотрены занятия танцами и описана их эффективность, которая заключается в целенаправленной реализации комплексного использования в физическом и эстетическом воспитании учащихся средств, формирующих представление о красоте в движениях человека и его поведении. Разработана и апробирована содержание эстетического компонента программы разностороннего развития учащихся 5 класса в процессе физического воспитания, включая классический танец, польку, школьный вальс, ча-ча-ча, джайв и базовую аэробику. Указано, что в содержании программы мы выделили эстетический, двигательный, этический и гендерный компоненты, поскольку занятия танцами не только приносят детям эстетическое наслаждение, но и помогают развить их творческие способности, стремление к самосовершенствованию и духовному обогащению. В ходе педагогического эксперимента использовались такие методические приемы преимущественно относительно эстетического компонента: дополнительные ориентиры и сигналы; упражнения в воображении; самоконтроль и самооценка двигательных действий; эстетическая оценка и самооценка качества выполнения упражнения; демонстрация фотографий и кинофильмов; воспроизведения двигательными действиями прослушанных ритмических моделей; чередование напряжения и расслабления мышц. Отмечено, что важность занятий хореографией объясняется тем, что танец по своей природе является синтетическим видом искусства, который сочетает духовно-культурный и телесно-
культурный компоненты, гармония которых обеспечивает разностороннее развитие детей. Проведенный педагогический эксперимент подтвердил положительное влияние занятий танцами на развитие эстетического компонента, что позволяет рекомендовать их для широкого внедрения в практику физического воспитания учащихся.
Ключевые слова: ученик, физическое воспитание, эстетический компонент, всестороннее развитие, танцевальные упражнения.
IRYNA MASHTALER
Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, Associate Professor Ternopil
Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University 2 Maksyma Kryvonosa Str., Ternopil
FORMING AESTHETIC COMPONENT OF VERSATILE DEVELOPMENT OF 5TH GRADE STUDENTS IN THE PROCESS OF PHYSICAL EDUCATION
The article describes the effectiveness of dance classes, which lies in the purposeful implementation of integrated use of physical and aesthetic education that "inspires", ennobles the content and forms of classes, harmonizes the physical and spiritual qualities of children, ensures the development of body beauty, grace, elegance, aesthetic effect of appearance. The content of the aesthetic component of the program of versatile development of 5th grade students in the process of physical education has been substatiated and verified in this research. It includes classical dance, polka, school waltz, cha-cha-cha, jive and basic aerobics. In the content of the program, the following interrelated components have been identified: aesthetic, motional, ethical and gender, as dancing not only brings children aesthetic pleasure, but also helps to develop their creative abilities, desire for self-improvement and spiritual enrichment. During the pedagogical experiment we used the following methodological techniques mainly for the aesthetic component: additional guidelines and signals; exercises in the imagination; self-control and self-assessment of motor actions; aesthetic assessment and self-assessment of the quality of the exercise; demonstration of photos and movies; reproduction of motor actions of rhythmic models heard; alternating tension and muscle relaxation. Their implementation was aimed not only at achieving the maximum possible for a particular student level of mastery of dance exercises and the development of the aesthetic component, but also at the formation of a healthy, comprehensive and harmoniously developed personality of a student. Thematic construction of the series of the lessons allow to form motor actions in the process of aesthetic cognition, gradual enrichment of motor experience of students based on elements of novelty, an integrated approach to learning motor actions and the development of physical qualities. Promoting the generalization of physical qualities, in which the education of one quality is accompanied by the growth of others, that are not specially developed and providing interdisciplinary links. The importance and significance of choreography classes is explained by the fact that dance by its nature is a synthetic art form that combines spiritual-cultural and physical-cultural components, the harmony of which ensures the diverse development of children. The conducted pedagogical experiment confirmed the positive influence of dancing on the development of the aesthetic component, scientifically substantiated that dancing is a particularly effective means of multifaceted positive influence on the education of young people, which allows to recommend it for widespread implementation of physical education.
Keywords: student, physical education, aesthetic component, comprehensive development, dance exercises.
Гармошзащя фiзичнoгo i духовного як життевих щнностей пов'язана з втшенням у сощокультурш процеси фiзичнol культури, що забезпечуе спрямування нащонально! свщомосл на необхщнють духовного та фiзичнoгo розвитку кожного члена суспшьства. У зв'язку з цим у процес виховання все бшьше уваги придшяеться прoблемi взаемозв'язку вшх структур духовно! та фiзичнol сутносп людини як цшсно! особистосп, а в нашому випадку -взаемозв'язку фiзичнoгo виховання з естетичним [2, с. 34; 6, с. 44].
Естетичне виховання е невщ'емною складовою гармоншного розвитку сучасно! людини, яка спроможна оволодгги культурними i духовними щнностями, будувати життя за законами краси. Його засобами можуть бути вс види i форми життедiяльнoстi людини, в т. ч. фiзична культура i спорт. Краса тша спортсмена, гармошя високо координованих рухiв, поеднання чггкого ритму i швидкосп, нарешт естетико-спортивш досягнення - все це належить до галузi краси [10, с. 78]. Деяю спортивш вправи вщповщають найвищим канонам мистецтва, зокрема: художня пмнастика, ф^урне катання, стрибки у воду, акробатика, синхронне плавання.
Основш засоби естетичного виховання поеднуються у танцювальних вправах, яю формують поставу, гармоншно розвивають мускулатуру, презентують цшеспрямованють досконалих складно координацшних рухiв, отож межують з мистецтвом, допомагають
сприйняти естетичш елементи природнього середовища, захоплюватись ними i прагнути до !х втiлення у власних рухових дiях.
В. В Клименко вважае, що вже на рiвнi неусвiдомленого потягу до краси юнуе особливий прояв активносп емоцiй людини у формi «м'язово! радосп», яка пов'язана з природними потребами, що !х задовольняе рухова активнiсть [4, с. 18]. 1хню життеву силу як запоруку гарного стану здоров'я та фiзичного юнування людини важко переоцiнити. Саме емоцп «м'язово! радосп» спонукають до занять фiзичною культурою i спортом. Але, на жаль, щ емоцп яскраво виявляють лише дiти молодшого вiку, старшi учнi та доросш часто живуть у станi «м'язового голоду», звикають до нього i вважають, що так i мае бути. Танцювальш вправи, як нам здаеться, будуть надихати на прояв емоцш i таким чином мотивувати учшв до занять фiзичними вправами.
Проте стихшш впливи об'ективно прекрасного у фiзичному вихованнi школярiв, на думку В. 1ванова [3, с. 39], ще не можуть сформувати достатнш рiвень естетично! культури шдростаючого поколiння. Неспецифiчним засобом, який мае спшьну основу з фiзичним вихованням - рухову активнiсть, е танцювальш вправи, що суттево посилюють естетичний компонент впливу тако! активностi на розвиток дней.
З-помiж багатьох форм художнього виховання особливе мюце займае хореографiя. Заняття танцювальними вправами прищеплюють не тiльки розумiння прекрасного, а й стимулюють образне мислення i фантазда, впливають на цiлiсний пластичний розвиток. Хореографiя мае величезнi можливосп для вдосконалювання дитини [11, с. 21].
Метою статт е обгрунтування i представлення змiсту естетичного компонента програми рiзнобiчного розвитку учнiв 5-х клашв у процесi фiзичного виховання.
Нас^зним компонентом структури середньо! освгги е процес естетизацi! як сощокультурного середовища, так i культури особистосп, основним рушiем якого е процес естетичного виховання. Однак щ потенцшш можливостi трансформуються в реальнi лише вихованням. Можна мати бездоганний слух i не чути музики, мати чггкий зiр i не бачити шедеврiв мистецтва або красу природи.
Формування творчих можливостей дггей i пiдлiткiв у процесi естетичного виховання можливе на основi природних задатюв та iнтересiв з урахуванням схильносп i бажання кожного. Естетичне виховання виконуе сво! завдання в тюнш взаемодi! з iншими видами виховання: трудовим, правовим, еколопчним, фiзичним, художшм. Естетичному розвитку учнiв сприяе багатство сенсорно! культури (наявшсть музичного слуху, сприйняття кольору, вiдтворення ритму), умшня мислити образами, емоцiйно реагувати на естетичш цшносп предметiв i явищ навколишнього свiту [8, с. 31]. Вс цi якостi можна розвивати у проце^ фiзичного виховання i особливо використовуючи танцювальнi вправи, тобто хореографда.
Заняття хореографiею у школi допомагають рiзнобiчному розвитку дiтей [5, с. 35]. Вони розвивають емоцшнють i образнiсть сприйняття музики, мелодшний та гармонiчний слух, вiдчугтя ритму i музично! форми, музичну пам'ять. Хореографiя сприяе гармонiйному розвитку дггей, укладаючи програму, формуе !х ф^уру, розвивае фiзичну силу, витривалiсть, спритнють.
Наше дослiдження проводилося на базi Тернопiльсько! загальноосвiтньо! школи № 19. У науковому експеримент взяли участь 69 учшв 5 клашв основно! медично! групи: 35 учнiв експериментально! групи (18 хлопцiв i 17 дiвчат) i 34 школяра контрольно! групи (17 хлопщв i 17 дiвчат). Дiтей та !хнiх батьюв було проiнформовано про завдання, змют, особливостi дослiдження i вони дали згоду на участь в експериментг
Ми розглядали танець як вид мистецтва, в якому художш образи створюються засобами пластичних рухiв i ршмчно чiтко! й безперервно! змши виразних положень людського тiла, як основу хореографiчно! пiдготовки учнiв [11, с. 22].
Навчання дггей за експериментальною програмою розпочиналося з класичного танцю, адже вш е основою хореографп. Серед народних танщв були обраш найбiльш поширенi iз них: полька i шкiльний вальс. Наступними вивчалися латиноамерикансью танцi - ча-ча-ча i джайв. Далi змiст навчально-виховного процесу доповнювали вправи з базово! аеробши [7, с. 53-71]. Важливо, що реалiзацiя урокiв фiзично! культури передбачала не тшьки навчання учшв основним крокам, а й оволодшня дпъми основами хореографi!.
Дiти люблять фантазувати, вигадувати сво! рухи. На заняттях танцями варто особливо заохочувати рухи, що йдуть вщ серця, з глибини душ^ виражають шдивщуальнють. Засобами танцю вибудовуеться комунiкацiя з самим собою, шшими людьми i навколишнiм свiтом, вiдбуваеться залучення в дда всiе! особистостi цiлком: тша, iнтелекту i душi. Тому нашим
завданням було, розкриваючи перед дитиною свгг танцю 1 його красу, навчити и показувати в рухах його характер, передавати вщповщний настрш, ознайомити ¡з засобами музично! виразносп, передавати в рухах И ритм, динамшу, сприяти правильному ф1зичному розвитку, ретельно тдготувати до подальшого розучування танщв.
Щд час педагопчного експерименту використовувались таю методичт прийоми переважно щодо естетичного компонента.
Додатковг оргентири / сигнали. Для формування зд1бностей керувати часовими параметрами треба застосовувати спос1б «використання додаткових звукових сигнал1в», який тд час виконання танцювальних вправ розвивае умшня дггей управляти темпом { ритмом рух1в. 1ншим шляхом формування зд1бностей керувати частковими параметрами е «вщтворення часу» в руховш д1яльносп, що розвивае в учшв вщчуття часу [1, с. 19].
Щд час розучування танцювальних вправ ор1ентувались на додатков! ор1ентири, наприклад: поворот не направо, а до вшна, а пот1м навпаки - не нал1во, а до дверей. Ще можна це робити за допомогою р1зних сигнал1в: тдняти руку тсля оплеску, витягнути носочки тсля стуку тдбором. Це надзвичайно допомагае тим учням, як не попадають у ритм музики. Також е дгги, як плутають праву руку чи ногу з л1вою, а тсля тако! тдказки набагато легше зор1ентуватися у примщент. I завдяки цьому танцююч! не «вилггають» з музики, а продовжують танцювати з ус1ма, що суттево впливае на естетичне сприйняття !х д1яльносп.
Вправляння в уявг («прокручування» в думщ, в1зуальне вщтворення) - це вправи, як учень не виконуе практично, а думае про них, уявляе соб1 послщовнють рух1в, !х техшку або рухову дш загалом [8, с. 495].
Один з вар1ант1в цього методу - малювання фкурок, як зображають послщовтсть танцювальних рух1в у цшснш руховш ди так, як це робиться в кшограм^ Встановлено, що т учт, котр1 правильтше малюють ф1гурки, виконують танцювальну вправу точтше, а отже, 1 красивше. Уява рух1в зумовлюе т ж ф1зюлопчш процеси, що характерш для !х реального виконання, але з меншою штенсивтстю. Цей методичний прийом давав нам можливють: виправляти помилки в танцювальних рухах; скорочувати час на практичне оволодшня рухами !, як наслщок, зменшувати навантаження на оргатзм у навчально-тренувальному занятп; розвивати здаттсть до зосередження уваги на виконання конкретно! рухово! ди; навчитися регулювати свш емоцшний стан, оволодгги здаттстю розслабляти м'язи; безпосередньо перед виконанням танцювально! вправи вщтворювати !! в пам'ят { образу створивши цим передумови для досягнення вищих результата при виконант композици; зберегти досягнутий р1вень засвоення танцювально! техшки тд час вимушених перерв у практичних заняттях.
Самоконтроль / самооцгнка рухових дт. Самоконтроль - це здаттсть людини контролювати сво! рухов1 ди в процес виконання будь-яко! д1яльносп, в. т. ч. навчально!. Вш важливий на вс1х основних етапах творчо! д1яльносп: 1) сприйнятп танцювальних композицш учнями та способ1в !х виконання; 2) у ход! безпосереднього виконання певних танцювальних дш; 3) тсля завершення танцювально! д1яльносп, при зв!рянн! отриманих результата (скшьки танц!в вивчили, як ми !х танцюемо). Самоконтроль е усвщомленою регуляц!ею дитиною свое! повед!нки для забезпечення вщповщносп !! результат!в поставленим цшям, вимогам, нормам, правилам, стандартам. Учтвський самоконтроль потр!бен для запоб!гання помилкових д!й, виправлення !х. Важливу роль у процесах самоконтролю особистосп вдаграе !! самооц!нка [5, с. 35].
Самооцшка передбачала визначення учнями власних умшь, д!й, якостей, мотив!в, мотивац!й ! ц!лей свое! поведшки, !х усв!домлення та вм!ння оцшити сво! сили й можливосп, узгодити !х !з зовтштми умовами, вимогами навколишнього середовища, вмшня самостшно ставити перед собою мету. Вона могла стимулювати або, навпаки, пригтчувати активтсть школяра. Так, учт, яю були впевнент у сво!х вмшнях танцювати, проявляли активтсть на урощ: учням !з заниженою самооцшкою не завжди вдавалося виконати правильно танцювальну вправу { вони ставали пасивними.
Естетична оцтка та самооцгнка якостг виконання вправи. Справжня естетична оцшка доступна кожнш людит з тонким розумшням почутта, з1 здаттстю ствпереживати, ствчувати. Одним з перших, хто здшснюе естетичну оцшку свого виконання танцю, е сам танщвник. Вш прагне свободи творчосп й одночасно бажае сво!ми композищями, а можливо й !мпров1защями показати, нав'язати свою оцшку дшсносп товаришам. Учт створюють щось нове завдяки сво!й уяв1 у танцювальнш виразносп. Постшно пор1внюючи краще з пршим, маленьк! митщ в певний момент можуть загратися в оцшки { втратити те гарне, що в них вже е,
в пошуку недосяжного кращого. У цьому pa3i ïm не обiйтись без допомоги i пiдтримки один одного та вчителя. Тут мова йде лише про естетичну оцшку майстерносп виконання танцювальних елементiв зокрема i танцю загалом [12, с. 345].
Ощнюючи яюсть свого танцювання, учень спостерiгав за виконанням такого руху iншими школярами. Будь-яке вiдхилення у виконанш танцювальноï вправи вважалося помилкою. Танцiвник з впевненiстю знав, ощнюючи себе, яких неточностей вш припускасться i при наступному виконаннi старався ïx не робити.
Демонстрацгя свгтлин i ктофшъм1в. Нашi танцювальнi заняття передбачають великий обсяг матерiалу, на який видшяеться мiнiмальна кiлькiсть годин, тому використання сучасних iнформацiйних технологш дозволяло ефективно вирiшити цю проблему. Показ використовували при формуванш уявлення про танцювальну вправу. Пiд час демонстраци свiтлин i кiнофiльмiв ставили дням в приклад кращих виконавщв, порiвнювали ïхнi танцювальнi можливостi iз знаменитостями, щоб вони покращували своï результати. Також демонстрували ïm помилки, яких припускаються найчастiше танцiвники i на яю треба звернути увагу, щоб у подальшому усувати ïx тд час вивчення танцювального руху.
Вiдтворення руховими дiями прослуханих pumMÎnnux моделей. За допомогою цього прийому спрямовували навчання на розвиток музичного сприйняття, прагнення рухатися вщповщно до характеру музики, форми твору, формування любовi до танцювальних i ршмчних рухiв, умiння рухатися легко i пластично, отримували вщ цього задоволення.
Модель ршмчного розвитку особистосп школяра, згiдно з якою ршмчний розвиток проходить в единому процес фiзичного та естетичного виховання, цшеспрямовано виховуе руховий i музичний ритм. В естетичному вихованш ритм е першоосновою, що поеднуе в едине цше закладене природою в особистосп учня почуття краси. Ритм впливае на духовшсть школяра, пов'язуеться з музичним i поетичним мистецтвом як основний засГб виховання творчоï особистосп. Музичш ритми впливали на психiчну сферу дитини, викликаючи бажання супроводжувати музику тшорухами [3, с. 38].
Учш за допомогою танцювальних рухiв розвивали i передавали художнiй образ, в якому обов'язково вщображаються зютавлення контрастних i схожих структур твору, забарвленють ладу, розмiр, ритмiчний малюнок, динамiка, вiдтiнки, темповi змiни. Ми навчали дггей передавати своï емоцшш переживання через танцювальнi рухи. Для цього сприяли розвитку здiбностей володпи своïм тшом. Усвiдомлений рух дозволяв глибше сприйняти музику i виразшше передати емоцiйний стан, який викликае музичний твГр.
Чергування напруження i розслаблення м 'я3ie. Будь-який танцювальний чи фГзичний рух у певному розумшш е результатом поеднання напруження i розслаблення в м'язах. Розслаблення вщповщних м'язГв у потрГбний момент необхiдне для устшного виконання танцювальноï композицiï, як i напруження. Напруження м'язових груп, що при бездоганному виконанш руху повинш бути у певний момент розслаблеш, призводять до скутосп танцювання [4, с. 88]. Напружешсть, скутють танцювальних рухГв негативно позначаеться на результат та естетичному сприйнятп танцювальних рухГв.
У танцювальних вправах, яю вимагають витривалосп, напруженiсть м'язГв призводить до зайвоï витрати енергiï i швид^' втоми. Особливо шкiдлива напруженiсть при виконанш швидюсних танцiв (зокрема, джайв), вона значно знижуе максимальну швидюсть. Для ïï подолання ми використовували вправи на розслаблення у виглядГ вшьних рухГв кiнцiвками i тулубом, схожих на потрушування. Вправи такого характеру, крГм свого прямого призначення, сприяли швидкому вщновленню тсля навантаження.
Негативно позначаеться на естетичнiй оцшщ танцювальних вправ координацiйна напруженiсть.
Учш експериментального класу вивчили чотири танщ. Для них проводились конкурси, де обирали кращих, яких нагороджували. На шкшьних святах вони демонстрували сво'' умшня перед батьками та учителями, яю не приховували задоволення вщ побаченого. Але найбшьше користГ вщ таких виступГв була зацiкавленiсть дней; до реч^ 40 % учшв експериментального класу почали вщвщувати танцювальш секци.
ОскГльки одним Гз стимулГв до занять фГзичною культурою учшв е певна увага до свое'' зовшшносп, то ïx фГзичне виховання мае проводитися так, щоби заняття включали естетичну складову, чому сприяють танцювальш вправи.
Проведений педагопчний експеримент тдтвердив позитивний вплив занять танцями на ефектившсть розвитку естетичного компонента, що дозволяе вважати !х дiйовим засобом впливу на духовне виховання учнiв.
Отже, танцювальш вправи за певних умов е ефективним засобом реалiзацi! ще! взаемозв'язку фiзичного та естетичного виховання. Адже популярнiсть танщв у тому, що в сучасних умовах розвитку нацюнально! системи виховання акцент переноситься на побудову фундаменту духовносп, особистостi школярiв, взаемозв'язок фiзичного виховання з шшими видами виховання, передусiм естетичним. Останне в процесi фiзичного розвитку виявляе в ньому елементи краси i духовностi й перетворюе його в зашб естетичного розвитку, освiти i виховання особистостi.
Для вирiшення завдань естетичного виховання на уроках ф!зично! культури потрiбне вдумливе педагогiчне керiвництво, використання неспецифiчних для фiзичного виховання методiв i засобiв впливу. За таких умов саме танцювальш вправи сприятимуть виршенню завдання естетичного виховання учшв, сформують !х уявлення про красу в рухах людини, красу тша i поведiнки, забезпечать гармоншний та фiзичний розвиток.
Ми визначили у змют програми такi взаемопов'язаш компоненти: естетичний, руховий, етичний i гендерний, адже заняття танцями одночасно приносять дггям естетичну насолоду i допомагають розвинути !хш творчi здiбностi, прагнення до самовдосконалення i духовного збагачення. Проведений педагопчний експеримент тдтвердив позитивний вплив занять танцями на розвиток естетичного компонента, науково обгрунтував, що танщ е особливо дiевим засобом багатогранного позитивного впливу на виховання молодо а це дозволяе рекомендувати !х для широкого впровадження у практику фiзичного виховання школярiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безверхня Г. В. Мотиващя до занять ф1зичною культурою i спортом школяр1в 5-11-х клаав: автореф. дис. ... канд. наук ф1з. вих. i спорту: 24.00.02 / Г. В. Безверхня. - Умань, 2004. - 23 с.
2. Зязюн I. А. Нацюнальна державна комплексна програма естетичного виховання / I. А. Зязюн, О. М. Семашко // Рщна школа. - 1995. - № 12. - С. 29-52.
3. 1ванов В. Оргатзащя музичного та кольорового середовища на уроках ф1зкультури для естетичного виховання школяр1в / В. 1ванов // Фiзичне виховання в школ! - 2001. - № 3. - С. 38-40.
4. Клименко В. В. Ф1зична культура та естетичне виховання / В. В. Клименко, В. Ф. Омельчук. - К.: Рад. школа, 1986. - 136 с.
5. Кругляк О. Шдготовлешсть майбутшх учител1в ф1зично! культури та початкових клаав до реал1зацп мiжпредметних зв'язк1в у процеа ф1зичного виховання молодших школяр1в / О. Кругляк // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту. - Харкав: ХХП1, 2004. - № 24. - С. 31-40.
6. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т. Ю. Круцевич. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.
7. Кушнерчук I. I. Танцювальш вправи на уроках ф1зично! культури як зааб р1зноб1чного розвитку учшв / I. I. Кушнерчук. - Тернопшь: ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2012. - 113 с.
8. Отич О. М. Мистецтво у систем! розвитку творчо! 1ндив1дуальносп майбутнього педагога професшного навчання: теоретичний i методичний аспекти: монограф1я; за наук. ред. I .А. Зязюна / О. М. Отич. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2009. - 752 с.
9. Ротерс Т. Педагопчш аспекти тдготовки майбутшх вчител1в ф1зично! культури до естетичного виховання школяр1в / Т. Ротерс // Спортивний в1сник Придшпров'я: науковий методичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 30-32.
10. Сморж Л. Естетика: навч. поабник / Л. Сморж. - К.: Кондор, 2007. - 333 с.
11. Соляна О. Хореограф1чна культура у контексп реал1заци загально! мистецько! осв1ти / О. Соляна // Свгг виховання. - 2007. -№ 2. - С. 21-23.
12. Чернишова А. М. Естетичне виховання молодших школяр1в засобами хореограф1чного мистецтва / А. М. Чернишова // Естетичне виховання дней та молодо теор1я, практика, перспективи розвитку: зб1рник наукових праць / за ред. О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ !м. I. Франка, 2012. - С. 343-348.
REFERENCES
1. Bezverkhnia H. V. Motyvatsiia do zaniat fizychnoiu kulturoiu i sportom shkoliariv 5-11-kh klasiv. Avtoref kand. dis. /Motivation to the classes of Physical Education of the pupils of the 5th-l 1th form. Abstract of the candidate's thesis/. Pavlo Tychyna State Teachers' Training University, Uman. Available at: http://repository.lduik.edu.Ua/bitstream/34606048/9847/1/bezverkhnya_g_v.pdf.
2. Zyazyun I. A., Semashko O. M. Natsionalna derzhavna kompleksna prohrama estetychnoho vykhovannia /National state comprehensive program of aesthetic education/. Ridna shkola, 1995, vol. 12, pp. 29-52.
3. Ivanov V. Orhanizatsia muzychnoho ta kolorovoho seredovyshcha na urokakh fizkultury dlia estetychnoho vykhovannia shkoliariv /Organization of musical and color environment in physical education classes for aesthetic education of schoolchildren/. Fizychne vykhovannia v shkoli, 2001, vol. 3, pp. 38-40.
4. Klymenko V. V., Omelchuk V. F. Fizychna kultura ta estetychne vykhovannia /Physical culture and aesthetic education/, Kyiv, Radianska shkola, 1986, 136 p.
5. Kruhliak O. Pidhotovlenist maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury ta pochatkovykh klasiv do realizatsii mizhpredmetnykh zviazkiv u protsesi fizychnoho vykhovannia molodshykh shkoliariv /Readinesss of future teachers of physical education and elementary classes for the implementation of cross-curricular connections in the process of physical education of younger students/. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2004. 24. PP. 31-40.
6. Krutsevich T. Yu. Metody issledovaniya individualnogo zdorovya detey i podrostkov v protsesse fizicheskogo vospitaniya /Research methods of individual health of children and adolescents in the process of physical education/. Kyiv, Olimpijskaia literatura, 1999.
7. Kushnerchuk I. I. Tantsiuvalni vpravy na urokakh fizychnoi kultury jak zasib riznobichnoho rozvytku uchniv /Dance exercises in physical education lessons as a means of versatile student development]. Ternopil, TNPU im. V. Hnatiuka, 2012.
8. Otych O. M. Mystetstvo u systemi rozvytku tvorchoi indyvidualnosti maybutnoho pedahoha profesijnoho navchannia: teoretychni i metodychni aspekty /Art in the system of development of creative individuality of future teacher of professional training: theoretical and methodical aspects/. Chernivtsi, Zelena Bukovyna, 2009/ 752 p.
9. Roters T. Pedahohichni aspekty pidhotovky maybutnikh vchyteliv fizychnoi kultury do estetychnoho vykhovannia shkolyariv /Pedagogical aspects of future physical education teachers' training for aesthetic education of schoolchildren]. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia, 2005, vol. 2, pp. 30-32.
10. Smorzh L. Estetyka /Aesthetics/. Kyiv, Kondor, 2007. 333 p.
11. Soliana O. Khoreohrafichna kultura u konteksti realizatsii zahalnoi mystetskoi osvity /Choreographic culture in the context of realization of general art education/. Svit vykhovannia. 2007. 2. PP. 21-23.
12. Chernyshova A. M. Estetychne vykhovannia ditej ta molodi: teoria, praktyka, perspektyvy rozvytku /Aesthetic education of children and youth: theory, practice, prospects of development/. Zhytomyr, ZhDU im. I. Franka, 2012. PP. 343-348.
