Формування екологічного мислення під час опанування дисципліни "екологічний дизайн" для магістрів-дизайнерів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ

УДК 7:621 (075.3) Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украми, м. nbsis

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ П1Д ЧАС ОПАНУВАННЯ ДИСЦИПЛ1НИ "ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ДИЗАЙН" ДЛЯ МАГ1СТР1В-ДИЗАЙНЕР1В

Розкрито теоретичнi аспекти формування еколопчного дизайну як свiтогляду сустльства. Виявлено, що на стадiях навчального проектування завдяки програмним цшям i педагогiчнiй дидактицi прищеплюеться ощадливе ставлення до природних ресурсiв, надаеться прюритет екологiчно чистим матерiалам, програмуеться модель тривалосп повноцiнного iснування запроектованих речей, передбачаються можли-востi "деконструкцп" виробiв довготривалого використання з подальшим викорис-танням складових елементiв цих виробiв.

Assoc. prof. N. G. Luk'yanchuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv

Forming of ecological thought at teaching of discipline "Ecological design" for master's degrees-designers

Theoretical positions of forming of ecological design are exposed as to the world view of society. It is discovered that on the stages of the educational planning due to programmatic aims and pedagogical didactics is inoculated prudent attitude toward natural resources, priority is given ecologically to clean materials, the model of duration of valuable existence of the projected things is programmed, possibilities of "deconstructions " of wares of the of long duration use are foreseen with the subsequent use of component elements of these wares.

Пошук вщновлення гармонiйноi взаемодп сустльства з природою е життево необхщним для людини внаслщок еколопчних проблем, що були породжеш у ХХ ст. та продовжують спричинювати негаразди у ХХ1 ст.

На сьогодш юнуе два головних тдходи до розумшня взаемин Людини i Природи [1]. Представники антропоцентриського шдходу категорично стверджують, що взаемини формуються за правилами, як встановлюе Люди-на, яка е центром i метою Всесвггу. ВЫ проблеми навколишнього середовища виникають унаслщок неправильного господарювання, проте ix можна вирь шувати за допомогою реструктуризацп виробництва, технолопчного онов-лення. Вважаеться, що закони природи не можуть заважати науково-техшч-ному й сощальному прогресу людства. Под1бна позищя характерна для бшь-шосл полггиюв, економ1спв, господарник1в, виробничник1в. Науково-техн1ч-на револющя к1нця XIX ст. стала могутшм поштовхом для остаточного домь нування людини над природою. Арх1тектура та дизайн XX ст. - це активне використання досягнень техшки та науки задля творення теxнократичноi ес-тетики, основною 1деею я^' е пропаганда протиставлення досягнень людсь-кого розуму i природи.

Представники бю(еко)центриського пiдxоду вважають, що Людина -бюлопчний вид, який залишаеться пiд контролем головних екологiчниx зако-

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.1

шв i у сво!х взаеминах з природою повинна приймати 11 умови. Це - так звана екологЫна парадигма, за яко! вщдаеться перевага еколопчним прiоритетам у iсторичному розвитку людства. Розвиток суспiльства розглядаеться як части-на еволюци природи, космосу, де ддать об,ективнi закони еколопчних обме-жень, незворотностi й вщбору. Прогрес людства обмежений екологiчними iм-перативами, вимогами пiдпорядкованостi законам природи. Такий шдхщ властивий професiйним екологам i певному колу аналiтикiв, як системно уявляють глобальнi проблеми з еколопчними наслiдками.

Правильний вибiр мiж цими двома пiдходами, виважений компромю мiж ними визначить стратегiю виживання людства. Традицшш методи взае-моди суспiльства i природи себе вичерпали i виникла потреба змiнити пара-дигми iснування всього людства. Але суспшьство не встигае адаптувати свою культуру юнування до тих змш, якi вiдбуваються у природному середовишд. З цiею метою доцiльним е створення правового закону еколопчно! безпеки, сталого розвитку i виживання цившзаци в бiосферi на основi Екологiчноi' Конституци Землi [2]. В Укра!т природт ресурси та мехатзми регулюван-ня основ життя вкрай деградоваш i не здатнi шдтримувати ефективний про-цес соцiально-економiчного розвитку. Впровадження принцишв сталого розвитку сприятиме досягненню такого рiвня оргашзаци виробництва, за якого встановиться вщповщшсть екологiчним вимогам i нормативам, буде злжвь довано вплив екодеструктивних чинниюв на всiх стадiях життевого циклу то-варiв i послуг.

Починаючи з ршьничо! справи i закшчуючи вивченням космосу люди мають справу з певним довюллям - сприятливим чи несприятливим. Ураху-вання його особливостей, змш, принцишв управлшня ним дають змогу шдтри-мувати сталють людського iснування на рiвнi окремого шдивща та людсько! спiльноти у бюсферь Саме класична екологiя дослщжуе найвишi рiвнi штегра-ци живо! матери та в процес шзнання переходить вiд популяцiй одного виду до спшьнот, екосистем i бюсфери загалом [3]. Наука екологiя сформувалась ще до початку ХХ ст. i на сучасному етапi набувае статусу св^огляду людства i вимагае еколопзаци всiх форм суспшьно! свщомосп, всiх сфер життедiяль-ностi сучасно! людини. На основi дослiджень бюлопв, фiзикiв, хiмiкiв розви-ваються природно-науковi уявлення про взаемозалежнiсть людини i природи. Виникають новi галузi бюлопчних наук, зокрема, бiонiка дае змогу ввшти су-часнiй екологи в техшку: бiологiчнi структури та процеси, яю у них вщбува-ються, е моделями для конструювання складних технiчних апаратур. Медицина, бютехнолопя, сiльськогосподарськi науки, урбанiстика, охорона природи i космонавтика окреслюють прикладнi можливост екологи. Найглибше розумiе проблематику взаемин людства i середовища наука "сощалъна екологiя". 1стот-ним сенсом е вказiвка на суспiльний характер використання природних та ш-ших ресурсiв середовища, а отже, на спшьну вiдповiдальнiсть за колективне (у глобальних масштабах) ухвалення рiшень. Людина розумiеться в цьому випад-ку широко, у всш сукупностi И психолопчних i соцiальних потреб та штереЫв. Так само широко трактуеться поняття "середовище", що охоплюе матерiальнi та духовнi можливостi людсько! жи"шодяльносл, природнi компоненти, ан-

тропогенш i власне соцiальнi - людськi товариства pi3Hrn iеpаpхiчних piBHiB. Як альтернативний термш часто вживаеться "yp6oeKono8iH"., чи соцюлопя мю-та, яка дослщжуе ставлення людини до cоцiального середовища, роль i пове-дiнку шдивща в cиcтемi cуcпiльних вiдноcин. У цьому випадку розглядаються проблеми сшввщношення cоцiальних груп, т.з. "колективний" суб'ект, i вщпо-вiднi його взаемозв'язки з мicьким середовищем. Теpмiн "глобальна eкологiя", який також використовують у pядi випадкiв, надмipно широкий i не визначае головною оpiентацiю на людину. Проте важливим акцентом цього поняття е потреба глобального розгляду проблем екологи людини. Термш "охорона нав-колишнього середовища" звужуе екологiчну проблематику i позбавляе и най-важливiшого конструктивного напряму на цшеспрямоване вiдтвоpення при-родно-антропогенного середовища.

Людина створюе cвiй cвiт, який сшвюнуе зi cвiтом живо! i неживо! природи. Штучне середовище також створюють для себе бджоли, мурахи та багато шших видiв, яю живуть колонiями, але заcтоcованi ними технологи формувались внаcлiдок природно! еволюци i не чинять екологiчного тиску на загальне середовище проживання. Людина ж, проектуючи i формуючи свое навколишне середовище, почала застосовувати для цього таю шструменти, якi порушують динамiчну piвновагу природних пpоцеciв. Коли ж штенсив-нicть екологiчного тиску технологи перевищила здатнicть природи до само-вiдтвоpення, вiн став небезпечним. Внаслщок цього техноcвiт, який розви-ваеться, стае агресивним до природних форм бюсфери. Це зумовлено потребою виршення цшо! низки еколопчних проблем, яю постали перед люд-ством на поpозi нового тисячолггтя. Прискорення руйнування екосистем, роз-повсюдження урбашстичних ландшафтiв, забруднення довкiлля як наслщок промислово! pеволюцi! ХХ ст. змушують звернути увагу на негативш аспек-ти технiчного прогресу. Безконтрольне втручання техшки у повсякденне життя змiнюе його форми i традици. Наcлiдком цього стало не тшьки забруднення навколишнього середовища, але i викривлення моральних основ юну-вання cуcпiльcтва i взаемовiдноcин людини з природою [4].

Проектно-художня дiяльнicть також набувае нових рис, що вщобража-ють екологiчну свщомють. На cьогоднi з'явилася необхiднicть видшити в ок-ремий напрямок дизайну середовища екологiчний дизайн, який виpiшуе проблему сприятливого впливу на людину проектованого навколишнього се-редовища [5, 6]. Активно еколопчний дизайн поширений i розвиваеться в Сврош, а саме - у Шмеччиш, Великобpитанi!, Icпанi!, кра!нах Скандинавсь-кого пiвоcтpову. Значно менше пpикладiв пpоектiв цього напрямку можна виявити у дизайнеpiв Америки та Ази, адже екологiчний напрям дизайну розвиваеться значно повшьшше з огляду на мале зацiкавлення з боку виробни-кiв, а головний акцент робиться на промислових розробках, яю фшансуе держава. Причини такого теpитоpiального поширення е очевидними - в полггищ Захiдно! Свропи еколопчш питання виpiшуютьcя на найвищому piвнi: активно розвиваеться iндуcтpiя переробки та уташзаци вiдходiв, впроваджуються енергоощадш системи, розробляються новi методи проектування.

Кра!ни Центрально! та Схiдно! Свропи спрямовують бiльшi зусилля на еколопзащю пpомиcловоcтi (очиcнi споруди, заводи з переробляння та

Шуковий вкиик HЛTУ yKpa'1'ни. - 2009. - Bип. 19.1

yтилiзaцiï вiдxoдiв), тoмy яскpaвиx пpиклaдiв екoлoгiчнoгo дизайну не де-мoнстpyють. В У^шт екoлoгiчний стиль пеpевaжнo нaбyвae нaцioнaльниx pис, пpичoмy дyже чaстo шняття екoлoгiчнoгo дизaйнy poзглядaeться дoсить пoвеpxневo i тoмy, бaгaтo yкpaïнськиx виpoбникiв aсoцiюe йoгo лише iз е^-лoгiчнo чистими мaтеpiaлaми, oсoбливo це стoсyeться меблевиx виpoбникiв. Тaкoж тpaдицiйними бyдiвельними мaтеpiaлaми e деpевинa дyбa, бyкa, шс-ни - пpиpoднi pесypси екoсистем (це за л^дефшиту в Укpaïнi!). Для oбли-цювання стiн викopистoвyють тaкoж деpевинy, вапш, глину. Xapaктеpним e викopистaння нapoднoï opнaментики poзpoбленoï на oснoвi poслинниx та аш-мaлiстичниx мoтивiв. Збшьшення екoлoгiчниx пpoектiв в Укpaïнi y майбут-ньoмy зpoсте з oглядy на:

• зaстoсyвaння нaтypaльниx мaтеpiaлiв y пoeднaннi з сyчaсними теxнoлoгiями;

• мoжливiсть yтилiзaцiï викopистaниx мaтеpiaлiв;

• викopистaння aльтеpнaтивниx (вiднoвлювaниx) джеpел енеpгiï;

• викopистaння мaтеpiaлiв, яю paнiше вважались вiдxoдaми людськoï цившзаци.

Швидкий poзвитoк екoлoгiзaцiï пpoектнoï дiяльнoстi в Укpaïнi с^и-чинюe ш^аз бiльшy oбpaзнy iдентичнiсть кoжнoгo з на^ям^в.

Екoлoгiчний дизайн e в^аженням нoвoгo свiтoглядy людства, щo шу-кae виxoдy iз пopyшениx взaeмoзв,язкiв iз пpиpoдним дoвкiллям. У poзвиткy пpoектнoï кyльтypи екoлoгiчний чинник нaбyвae все бiльшoï вaгoмoстi i dae oднieю з ключoвиx yмoв фopмyвaння гapмoнiйнoгo пpедметнo-пpoстopoвoгo сеpедoвищa.

Важливим стаго впpoвaдження питань екoлoгiï y навчальний пpoцес пiдгoтoвки дизaйнеpiв-мaгiстpiв, для фopмyвaння ïxньoгo екoлoгiчнoгo мис-лення. Унаслдак вивчення дисциплiни мaгiстpaнт пoвинен знати:

• екoлoгiчнi тенденцiï XX ст.;

• iCTopro фopмyвaння пoняття "екoлoгiчний дизайн";

• гoлoвнi нaпpями i ^иннит фopмyвaння мислення y сyчaснoмy дизaйнi;

• вплив нaнoтеxнoлoгiй на пpoцес фopмoтвopення в дизaйнi;

• пpoцес втopиннoгo викopистaння мaтеpiaлiв;

• зaстoсyвaння в пpoцесi фopмoтвopення iндyстpiaльниx вiдxoдiв;

• викopистaння мaтеpiaлiв пaпеpoвo-целюлoзнoгo виpoбництвa;

• пpoцес pециклiнгy як метод фopмoтвopення;

• xapaктеp впливу чинникiв зaкpитиx пpимiщень, xiмiчнi зaбpyднювaчi житго-вoгo сеpедoвищa, тoксикoлoгiчнa xapa^rep^raRy пoлютaнтiв;

• пеpспективи poзвиткy екoлoгiчнoгo дизайну в Укpaïнi.

Унaслiдoк вивчення дисциплши мaгiстpaнт пoвинен вмiти:

• здшснювати aнaлiз екoлoгiчнoï пpoблемaтики в дизайт;

• систематизувати oснoвнi на^ям^ екoлoгiзaцiï пpедметнo-пpoстopoвoгo се-pедoвищa;

• застосувати гoлoвнi пpинципи бioдизaйнy, ци^чгост!, енеpгoзбеpеження;

• aнaлiзyвaти пеpспективнiсть екoлoгiчнoгo дизайну, як iз тoчки зopy екoлoгiч-нoстi, так i щoдo теxнoлoгiчнoстi, екoнoмiчнoï дoцiльнoстi;

• виявляти специфiчнi xapaктеpистики пpoектнoï пpaктики екoлoгiчнoгo дизайну;

• oкpеслювaти стpaтегiï пpoектyвaння, щo забезпечують екoлoгiчнo пpийнят-ний poзвитoк кyльтypи i теxнoлoгiй;

• aнaлiзyвaти пеpспективи poзвиткy екoлoгiчнoгo дизайну ^TOp^œ викopис-тання мaтеpiaлiв, викopистaння нaнoтеxнoлoгiй в дизaйнi тoщo) [7].

Таким чином, на стадiях навчального проектування завдяки програм-ним цiлям i педагопчнш дидактицi прищеплюеться ощадливе ставлення до природних ресурЫв, надаеться прiоритет еколопчно чистим матерiалам, про-грамуеться модель тривалост повноцiнного iснування запроектованих речей, передбачаються можливостi "деконструкцп" виробiв довготривалого вико-ристання з подальшим використанням складових елемент1в цих виробiв.

Лггература

1. Прусак В.Ф., Лук'янчук Н.Г., Кршь Д.Я., Кохалевич М.1. Еколопчний дизайн : конспект лекцш. - Львiв : НЛТУ Украïни, 2007. - 190 с.

2. Туниця Ю. Еколопчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. - Львiв : Вид-ий центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 298 с.

3. Кучерявий В.П. Еколопя. - Львiв : Свiт, 2000. - 500 с.

4. Назарук М.М. Соцюеколопя : словник-довщник. - Львiв : ВНТЛ, 1998. - 172 с.

5. Дизайн i ергономжа. Термши та визначення. Державний стандарт Украши 3899-99. - К. : Держстандарт, 1999. - 32 с.

6. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / под общ. ред. Г.Б. Минервина и В.Т. Шимко. - М. : Изд-во "Архитектура-С", 2004. - 288 с.

7. Прусак В.Ф. Еколопчний аспект у професшнш пщготовщ майбутшх дизайнерiв // Педагопка i психолопя професшно'!' освiти. - 2006. - № 3. - С. 54-61.

УДК 303.211: [330.357*316.42] Асист. М.П. Душна - НЛТУ Украти, м. Львiв

МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИМ1РЮВАННЯ СУСШЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

У контекст переходу Укра!ни до модел1 сталого розвитку важливою е ор1ентац1я на досягнення реальних цшей суспшьного прогресу. Найважлив1шим вдикатором, що дае змогу приймати ефективн р1шення щодо розвитку вае! соц1о-еколого-економ1чно! систе-ми, е ¡нтегральний 1ндикатор - 1ндикатор справжнього прогресу (Genuine Progress Indicator, GPI), який дае змогу ощнити реальний cуcпiльний прогрес, враховуе економiчнi, еко-логiчнi та cоцiальнi аспекти розвитку cуcпiльcтва та деякi види неринково! дiяльноcтi. 1н-дикатор справжнього прогресу враховуе понад двадцять аспекпв життя cуcпiльcгва, що збiльшують чи зменшують добробут, однак його не беруть до уваги у розрахунках еконо-шчних iндикатоpiв, тому доречно розглядати цей iндикатоp як альтернативу до ВВП.

Ключов1 слова: сталий розвиток, суспшьний прогрес, iндикатоp справжнього прогресу, валовий внутршнш продукт.

Assist. M.P. Dushna - NUFWT of Ukraine, L 'viv

Methodological approaches to the measuring of societal progress in the

context of sustainable development

During the transition to the sustainable development it is important to follow the idea of societal progress. We analyzed main indicators which a widely used internationally to measure the progress of society and concluded that GPI (Genuine Progress Indicator) has several advantages in comparison with others. It is integral indicators which consider economic, environmental, and social dimensions including many non-market values. In comparison with GDP it takes into account more than twenty issues of increasing or decreasing the human well-being. It can be considered as an alternative to GDP (Gross Domestic Product).

Keywords: sustainable development, societal progress, Genuine Progress Indicator, Gross Domestic Product.