CC BY
10
не ставлення студента до навчання. Якщо ж виходити з позицн суб екта навчання, то самостшна робота - це насамперед самостшна думка. Тому потр1бно студент ¡в вчити самостшно мислити на лекщях, шд час розв'язування задач, важливо щоб студента навчились самостшно працювати без вказ1вок з боку викладача. Тому процес розвитку ui ei проблеми вимагае цЫсного шдходу в контекст! шдготовки фах1вщв у систем! неперервно! ocbIth, психолопчних особливостей становления особистосп.
У широкому значенш шд самостшною роботою розу\пють будь-яку д1яльнють особистосп з досягнення поставлених перед нею шлей без безпосередньо! учасп викладача. Будь-яка форма занять, що створюе умови для зародження самостшно! думки, шзнавально! активност1, пов'язана з самостшною роботою студента. На нашу думку, НПД - це сукупшсть самостшних д1яльностей студента (як в умовах аудитори, так i за II межами, спшьно з викладачем чи за його вщсутност!) з визначення мети, завдань, засоб1в i'x досягнення на основ! шзнавальних потреб та ¡нтсрсав. формування власного «¡нстру менту мислення», спрямованого на самооргашзащю навчально! д1яльност1 та створення творчого осв1тнього продукту.
Незважаючи на pi3Hi шдходи до визначення сутност1 дослщжуваного явища, його структура мютить таю компонента: суб'ект, об'ект, мета, змют, засоби, результат. Продуктившсть самостшно! робота залежить вщ сформованосп II структурних компонетлв: MOTHBäui йно-ui ншено! сфери (ставлення до дiяльнocтi, ycвiдoмлeння II значущосп); операцшного компонента (розроблення зм1сту та використання метод ¡в i прийом1в самостшно! робота шд час аудиторних i позааудиторних занять); результативного (сформовашсть якостей самостшносп, самооргашзацп, самоконтролю, саморегуляцп). H,i компонента можуть бути i KpHTcpiiiMH сформованосп умшь самостшно! НПД студенев [10, с. 53].
Результата дослщницького 3pi3y на виявлення р1вшв готовносп студенев до самостшно! робота (350 oci6), проведеного нами разом з проф. В. М. Чайкою заевщчили, що до найбшып вагомих показниюв II сформованосп належать таю: уевщомлення шлей i mothbIb НПД (40%), самостшшсть (51%), защкавлснс ставлення до процесу д1яльносп И результате (45%), вольов1 зусилля (36%), умшня здшенювати самоаналп i самооцшку (33%), умшня приймати опт им ал ьш ршення (31%). Для д1агностики готовносп студенпв до самостшно! НПД проведено анкетування у Хмельницькому нацюнальному ушвсрситсп i Тернотльському нацюнальному педагопчному ушверситет1 ¡м. В. Гнатюка (опитано 550 респондент). Студента вбачають вияв самостшносп у навчанш, насамперед у його конкретних поточних i шдсумкових результатах (81%). Багато з них (майже 40%) самостшшсть поеднують з розвитком особистюних якостей, серед яких називають самостшшсть (29%), цшеспрямовашсть (28%), актившеть (25%), самодисциплшу (18%), самокритичшсть (15%).
На запитання в анкетi «Як Ви ощнюете власний р1вснь готовносп до самостшно! навчально! роботи?» одержано даш, яю евщчать, що б1лышсть студенпв (59%) ощнюють свш р1вень як середшй, 28% респондент! в вважають свш р1вень готовносп високим, а 13% - низысим.
Як евщчать результата нашого дослщження, для 70% майбутшх фах1вщв самоспйна робота не стае об'ектом самошзнання i самоконтролю. Причина цього явища, на нашу думку, полягае в тому, що студента часто не сприймають себе як активних суб'екпв власно! д1яльносп, не уевщомлюють и багатьох аспекпв, прилаштовуються до тих сталих форм професшно! повед1нки, яю панують в оевггаш сфер1 i задовольняе багатьох викладач1в i студент!в.
На шдстав1 теоретичних напрацювань учених, наших дослщжснь можна визначити два основш напрямки ефективного формування умшь самоспйно! НПД студент! в. Перший - це ¿нтенсифисащя самоспйно! роботи в npoueci аудиторних занять. Рсалгзащя цього напрямку вимагае вщ викладач1в розробки нових методик i форм оргашзащ! аудиторних занять. Другий напрямок - це самостшна навчальна робота у вшьний вщ занять час. Однак оргашзащя цього виду самоспйно! д1яльносп студенев пов'язана з деякими утрудненнями: 1) неготовшетю до не! бшыпосп студенпв i викладач1в у професшному i психолопчному аспектах; 2) недостатшм шформащйним забезпеченням навчального процесу загалом i самоспйно! роботи зокрема; 3) вщеутшетю штелектуально! ¿шщативи та шзнавально! активносп суб'екпв процесу навчання.
Осюльки самостшна навчальна робота студент!в пов'язана з !х самостшним мисленням, оргашзащйними формами навчальних занять, то очевидно, що ефектившеть аудиторних занять,
на якл припадае бшыпа частина робочого часу студенпв, обумовлена р1внем 1х самостшно! розумово!' д1яльносп. Як справедливо зазначае Г. Атанов, самостшна робота на заняттях е найбшып продуктивним 1 важливим видом НПД студент ¡в [6, с. 98]. Вщтак виникае проблема розвитку самостшно! НПД студент!в саме шд час аудиторних занять (лекцн, практичш, лабораторно-практичш, семшарсью заняття). Зрозумшо, що ефектившсть цих занять визначаеться ступенем самостшно! розумово! д1яльност1 студент!в в аудиторн, а також самостшною роботою у вшьний вщ занять час. Ми розглядаемо самостшну роботу студент!в як заело формування 1х НПД, як основну 1 провщну форму НПД студент!в шд час активного 1 щлеспрямованого засвоення способ!в дш, знань, яю забезпечують 1х здшенення.
У сво1Й с к с п с р и ме нта л ь н! й робот! ми реатзовували д1яльшсний шдхвд до засвоення знань, формування умшь самостшно! НПД студент!в шд час вивчення фундаментальних дисциплш на лабораторно-практичних заняттях у пронес! диференщацн п¡знавальних штереав та штеграцн 1х з професшними ¡нтересами.
Д1яльшсний шдхвд пов'язуе розвиток ¡нтелекту з цшеспрямованою оргашзащею системи дш та операщй, яю включен! в конкретш засвоюваш знания. Засвоення знань характеризуемся як процес штерюризацн розумових дш [7]. Варто вщзначити, що провщна роль у цьому пронес! належить ф1зищ, яка штегруе фундаментальш дисциплши 1 е основою вивчення спещальних дисциплш. Вивчення ф1зики пов'язано з експериментальними дослщженнями, розв'язанням завдань piзниx типiв i piвнiв, в процест якого здiйcнюeтьcя засвоення студентами знань, способ!в дш. що е основою формування умшь самостшно! НПД.
Оргашзащя 1 забезпечення засвоення способ! в дш. знань з фундаментальних дисциплш, допомога кожному студентов! у формуванш його «¡нструменту мислення» е основним 1 найбшып важливим завданням викладача. Знания з фундаментальних дисциплш, яю забезпечують формування способ!в дш. необхщних для розв'язання задач р1зних тишв 1 р1вшв, студент може здобути тшьки у пронес! самостшно! НПД. У цш д1яльност1 кожному студентов! необхщна допомога викладача у форм! створення план! в самостшно! д1яльност1, тс кет! в з основ теорн, методичних розробок тощо. Тому дидактико-методична д1яльшсть викладача, на нашу думку, повинна бути спрямована на:
- управлшня (пряме 1 безпосередне) самостшною НПД студент!в щодо засвоення системи дш. знань вщповщно до визначених навчальних щлей;
- цшеспрямоване забезпечення кожного студента шформащею про понятшно-методолопчний змют, способи самостшно! НПД! галуз1 використання знань окремо! дисциплши.
Як вважають О. Долженко 1 В. Шатуновський [8], сутшсть 1 значения контролю за процесом формування НПД, його ефектившсть 1 яклеть визначаеться ступенем самостшно!' розумово! д1яльност1 студент ¡в [ полягае в тому, що:
а) допомагае студентам ощнити власш уешхи у вивченн! навчального матер1алу вщповщного предмета, правильно оргашзувати свою подалыпу самостшну НПД, розвиваючи та поглиблюючи рпш форми самоуправлшня 1 самоконтролю;
б) виховуе такл якосп особистосп студента, яю допомагають йому досягти вщповщальносп, дисцшшнованост!, шицативносп, рсзультативносп у пронес! самостшно!' НПД;
в) виховуе потребу у самовдосконаленш, саморозвитку, самозбагаченш, самокритичности 1 в!дпов!дальнему ставленш до сво!х обов'язюв;
г) стимулюе студент!в до систематично! розумово! пращ - своечасного представления ними зв!тних матер!ал!в за результатами вс!х вид!в НПД д!яльност! (зв!ти про виконання лабораторно-практичних роби; !ндив!дуальн! завдання кожного модуля, колокв!уми тощо);
д) дае змогу викладачев! одержати шформащю про хщ засвоення студентами знань, способ!в дш.
Цшеспрямоване формування ум!нь самостшно! НПД студенпв у нашому педагог!чному дослщженш зд!йснювалося поетапно: ор!ентащйний (п!дготовчий), навчально-моделювальний (рефлексивний), результативно-корекцшний етапи.
На першому еташ студенти були зор!ентоваш на ефективне засвоення сощально-психолопчних знань (уевщомлення узагальнених характеристик зм!сту навчальних дш ! знань фундаментальних дисциплш), необхщних для уевщомлення специф!чних особливостей
саморегулящ! формуючо! д!яльносп. Важливою психолопчною передумовою саморегулящ! НПД е рсфлская. яка забсзпсчуе усвщомлсння студентами щннюних ор!ентацш, способ ¡в [ прийом1в здшснення самостшно! шзнавально! д!яльносп, перетворення II на об'ект цшеспрямованого аналпу. Тому на другому еташ забезпечувалн акптазащю рефлекснвннх пропса в. де кожен студент мав можливють внпробуватн ргзш способн, прнйомн, стратеги здшснення снстемн дш, розшнрнтн власннй спектр умшь. скорегуватн сво! профешйно-цшшсш ор!ентацп та установки у мотиващйнш сфер! (формування «шстру менту мислення»). На третьому еташ шдводили шдсумки д1яльносп кожного студента 1 вносили вщповщш корективи.
В експериментальнш методиш формування умшь самостшно! НПД студенпв було використано рпш форми, методи 1 прийоми навчання: виршення завдань р1зних тишв 1 р1вшв, перенесения знань, умшь у нову ситуащю, пошук рацюнального способу розв'язування задач, внесения елеменпв рацюналпацп у виконання лабораторно-практичних роби" тощо. Це сприяло розвитков! самостшно го мислення, творчих зд1бностей студенпв за допомогою нового еле мента д!яльносп - активно! самостшно! розумово! д!яльност!. Процес формування вмшь самост1йно! НПД поступовий, тривалий, тому для подалыпого розвитку самостшно! розумово! д!яльност! студентам важливо було бачити перспективу, певний еталон культури мислення, який у нашому дослщженш виконував проблемний метод.
Враховуючи р!зш ¡нтслсктуальн1 можливост! студенев, було розроблено р!знор!внев! завдання до кожно! лабораторно-практично! роботи. Перев!рку завдань зд!йснювали шд час допуску до виконання роботи. Такий шдхад забезпечувався едн!стю р!зних функщй навчання, !ндив!дуал!зац!ею ! диференщащею навчання ! передбачав включения вс!х студенев до активно! самост1йно! розумово! д!яльност!. Розробку таких завдань здшенено з дотриманням вимог приицип!в професшно! спрямоваиост!, доступиост!, зв'язку теор!! з практикою та з метою формування умшь самостшно! НПД. Змют завдань задовольняв таким вимогам:
1) завдання були диференцшоваш за р!внем складносп, оскшьки: а) шдготовка у студенпв р!зна; б) досв!д !х навчально-шзнавально! самост1йност1 не однаковий; в) р!зш р!вн! сформованост! ум!нь та навичок практичного застосування знань, здшенення навчальних д!й;
2) у завданнях вщображенш ¿де! розвивального, проблемного навчання, м!ждисциплшарш зв'язки.
Важливим етапом усп!шного виконання лабораторно-практично! роботи був допуск студенпв до и виконання. У процес! допуску (на початковому еташ навчання) обговорювалися вс! детал! лабораторного експерименту, що ор!ентувало студенпв на уевщомлення зм!сту системи д!й, !х будови, способ!в виконання. У таких умовах кожен студент мав можливють викласти свш шдх!д до вир!шення проблеми. Це забезпечувало поступовий перех!д на р!вень самост1йного складання алгоритму дш проведения лабораторного експерименту. Внасл!док цього у студенпв формувалися умшня ! навички самост1йност1. активност! виконання експерименту й обробки його результат!в. написания висновюв. Такий шдхщ забезпечував формування умшь самоконтролю, психолого-педагопчна суть якого полягала в умшш з!ставити одержаний результат з поставленою метою, що сприяло саморегулящ! НПД.
Ид час шдготовки до лабораторно-практично! роботи (шдготовчий етап) студенти самостшно опрацьовували рекомендовану л!тературу з проблеми досл!дження, внаслщок чого формувалися узагальнен! ум!ння працювати з методичною, науковою л!тературою, комп'ютерною техшкою. На другому етап! студенти теоретично обгрунтовували (моделювали) обраний метод виршення проблеми (складали протокол). Такий шдхщ ор!ентував студенпв вид!ляти головне у змют! навчального матер!алу, систематизувати навчальний матер!ал, глибше розум!ти ф!зичш явища, закони ! застосовувати !х шд час розв'язання р!зних задач.
Наступний етап (експериментальний) - проведения експерименту, обробка його результат!в ! оцшка достов!рност! одержаних результат!в. написания грунтовних висновк!в. «У процес! експериментування проявляеться творча актившеть мислення, яка е характерною рисою ! суттевою ознакою людсько! шзнавально! д!яльност!. Творче мислення шдкреслюе момент його продуктивносп, здатносп до постановки нових проблем ! пошуку !х розв'язання», - зазначав А. Сшркш [9, с. 87]. Це стимулюе мислення, розвивае шзнавальний штерес студенпв ! цим сприяе формуванню ум!нь д!яти самостшно.
На вах етапах, починаючи вщ шдготовки лабораторно-практично! роботи 1 заюнчуючи написаниям висновклв про результата II виконання, студент и засвоювали нов! знания, способи дш у процса аналпу, моделювання 1 виршсння проблемних завдань. Такий шдх1д спонукав студенпв до прояву творчо! активност1 мислення, яка е ознакою здатност1 до постановки 1 виршення нових проблем, сприяв розвитков1 1х шзнавально! активное^ та штсрссу [ забезпечував ефективне формування умшь самостшно! НПД.
Завершувалося виконання лабораторного дослщження перев1ркою протоколу 1 захистом роботи (виршення вар1ативних завдань). На цьому еташ вносилися корективи до сформованих способ!в дш у процес1 1х реашзацп в нових (шд час розв'язування задач профса иного змюту), нестандартних умовах. Такий шдхвд давав можливють з'ясувати: уевщомлення значущост1 проведеного експерименту 1 яклеть виконано! роботи; умшня ощнити ефектившеть методу дослщження; р1вень засвоення знань, умшь 1х систематизувати, видшяти головне 1 виконувати систему дш шд час розв'язування задач рпних тишв 1 р1вшв та лопчно пов'язувати м знаниями спещальних дисциплш; умшня вести обробку результат!в вим1рювання, оцшювати 1х достов1ршсть, пор1внювати, узагальнювати систематизувати отримаш результата дослщжень, будувати граф ¡к и. робити висновки. Вар1атившсть змюту завдань передбачала контроль знань, умшь 1 навичок за трьома р1внями складносп (вар¡ант завдання студент обирав самостшно).
У експериментальшй методищ поетапного формування умшь самостшно! НПД студенпв передбачено виршення iндивiдyaльниx завдань («домашшх») piзниx тигпв: репродуктивних, ре ко нстру кт и в но - вар 1 ати в н их. дослщницысих. ГПд час виршення репродуктивних завдань самоспйна розумова д1яльшсть студента протжае у форм1 простого вщтворення знань (обробка в д1ях без поетапносп штерюризацп). Самоспйна НПД студента при цьому спрямована на шдведення нового явища, зразка або способу д1яльносп шд уже вщомий для нього 1 е необхщною умовою для подалыпого виконання завдань вшцого р1вня. У процса вирипення реконструктивно-вар1ативних завдань студент навчаегься анашзувати, пор1внювати р1зш шдходи 1 вибирати найб1лып ефективний (обробка 1 контроль у д1ях з поетапшетю ¿нтерюризаци). У цьому процса формуються ум1ння самоспйно виконувати дй систематизаци, визначати головне, анашзувати, добре володии теоретичними знаниями. Вирипення завдань дослщницького типу спонукае студента пройти шлях вщ висунення гшотези до и доведения або спростування. Висновок, який робить студент в наел ¡до к самосп иного дослижсння. - результат розумового зусилля 1 пов'язаний з творчими процесами, що вщбуваються за активно! учаеп емоцшно-вольово! сфери особистосп. Це сприяе розвитков1 самосп иного мислення, шзнавально! активносп, формуванню умшь моделювати, дослщжувати [ забезпечуе особистюне ставлення до процесу 1 шзнання, мае важливе значения для професшного становления особистосп.
Варто вщзначити, що уешшне засвоення знань, формування способ!в дш здшснювалось в умовах безпосереднього 1х виконання - шд час епшьного розв'язання продуктов них задач. Тому самостшну НПД студент!в ми проектували як сумюну продуктивну д1яльшсть II учасниклв. в яку кожен вносив свш вклад з досягнення II продукту, становления 1 розвиток самосвщомосп, когштивних змш суб'екпв НПД. Саморегулящя ще! д1яльносп - це процес 1 результат взаемодн суб'ект1в д1яльност1, в якому кожен досягае культурно-повношиного продукту, здобувае способи внутршньо! регуляцп: умшня вибирати 1 ставити цЫ. знаходити способи 1х досягнення, уевщомлювати мотиви 1 форми самоконтролю. Важлива роль у цьому процес1 належить лабораторно-практичним заняттям, якл забезпечували регулярну 1 планом1рну роботу студент!в шд час вивчення фундаментальних дисциплш, осклльки сприяли розвитку лопчного мислення студент!в. уевщомленню ними змюту навчально! шформацп, II обробки 1 контролю шд час епшьного розв'язання продуктивних задач, виконання системи дш.
Таким чином, нами виявлено всликл потенцшш можливост1 лабораторно-практичних занять щодо формування умшь самостшно! НПД студенев, осклльки вони сприяють засвоенню знань, умшь здшенювати широкий спектр навчальних дш. пов'язаних з усв1домлснням [ досягненням мсташзнавальних шлей (умшня обгрунтовувати шдходи до виршення проблемних завдань, здшенювати самоконтроль, орган ¡зову ват и часовий режим) вщповщно до поставлено! мети. Наше дослщження не вичерпуе вах аспектов вказано! проблеми. Заслуговують на увагу дослщження теоретико-методолопчних основ формування самостшно!
НПД студенпв техшчного ВНЗ шд час засвоення дисциплш профсаиного циклу в умовах кредитно-трансферно! системи оргашзацн навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. ЕсиповБ. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках/Б. П. Есипов. -М.: Учпедгиз, 1961.-239 с.
2. Педагогика / В. И. Журавлев [и др.]; под ред. П. И. Пидкасистого. - 2-е изд., дораб. и испр. - М.: Рос. пед. агенство, 1996. - 602 с.
3. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. - Ростов н/Д: Феникс, 1997. - 476 с.
4. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: учеб. пособие / В. А. Козаков. - К.: Вища шк., 1990. - 248 с.
5. Оргашзащя самоспйно! роботи студенпв в умовах ¡нтснсифшацп навчання / А. М. Алексюк, А. А. Аюрзанайн, П. Г. Щдкасистий, В. А. Козаков; под ред. А. М. Алексюка. - К: 1СДО, 1993. - 335 с.
6. Атанов Г. А. Обучение и искусственный интеллект, или Основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова. - Донецк: Изд-во ДОУ, 2002. - 504 с.
7. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П. Я. Гальперин // Исследование мышления в советской психологии: сб. науч. трудов. -М.: Наука, 1966. - С. 236-278.
8. Долженко О. В. Современные методы и технология обучения в техническом вузе: метод, пособие / О. В. Долженко, В. Л. Шатуновский. -М.: Высш. шк., 1990. - 191 с.
9. Спиркин А. Г. Основы философии: учеб. пособие для вузов / А. Г. Спиркин. - М.: Политиздат, 1988. - 592 с.
10. Чайка В. М. Самостшна та щдивщуальна робота I самоосвггая дальшсть студенпв в умовах кредитно-трансферно! системи оргашзаци навчання у винцй псдагопчнШ шкот / В. М. Чайка // Науксш записки Терношльськош нацюнального педагопчнош ушверситету шсш Володимира Гнатюка. Сер. Педантка / редкол.: М. Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк [та ш.]. - Тернопшь, 2008. - Вип. 1. - С. 26-30.
УДК 371.2:355.233
О. Л. ХОДАНЬ
КРИТЕРП ТА ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТ1 КОРПОРАТИВНО!
КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В: РЕЗУАЬТАТИ ДОСА1ДЖЕННЯ
У статт/ розглядаютъся питания формування корпоративно/ кулътури майбуттх офщергв. Наведет визначення термту «корпоративна культура», проаналгзовано вплив на сформоватстъ корпоративно! кулътури розроблено1 технологи, обтрунтовано вибгр критерив та Их ранжування, проттерпретовано показники сформованостг корпоративно/ кулътури майбуттх офщергв. Розглянутг особливост/ формувалъного експерименту вгдповгдно до етатв його проведения.
КлючогЛ слова: корпоративна культура, майбутт офщери, технологгя, формувальний експеримент, компоненти, критери, показники.
О. Л. ХОДАНЬ
КРИТЕРИИ И ПОКАЗАТЕЛИ СФОРМИРОВАННОСТИ КОРПОРАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ: РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
В статье рассмотрены вопросы формировании корпоративной культуры будущих офицеров. Даны определения термина «корпоративная культура», проанализировано влияние на сформированность корпоративной культуры разработанной технологии, обоснован выбор критериев и их ранжирование, предоставлена интерпретация показателей сформированности корпоративной культуры будущих офицеров. Рассмотрены особенности формирующего эксперимента соответственно этапам его проведения.
Ключевые слова: корпоративная культура, будущие офицеры, технология, формирующий эксперимент, компоненты, критерии, показатели.
