CC BY
22
УДК 619:614. 747:551. 444:636. 084. 31
Соколюк В.М., докторант*© E-mail: [email protected] Нацюналънийутверситет 6iopecypcie i природокористування Украши, м. Кигв
формування складу води, що використовусться для напування тварин у центральнш бюгеох1м1чн1й зон1укра1ни
Тварини потребуютъ щоденного багаторазового напування яюсною водою. Важливо враховувати, що навтъ при достатши ктъкоот кормгв, але через обмежене споживання води можутъ значною м1рою втрачатися продуктивт якост1 сшъсъкогосподарсъких тварин. Використання тдземних джерел для централ1зованого еодопостачання в господарствах мае багато переваг пор1вняно з тшими. Зокрема, вода отримана з таких джерел захищена eid зовтшнъого забруднення, безпечна в етдемюлог1чному вгдношент та збер1гае постшшстъ свого складу. При гтешчши оцтц1 артез1ансъких вод з природними факторами формування i'x складу ми враховували можливии вплив штучних фактор1в антропогенного походження.
Уpo6omi дослгджували яюстъ води та стан джерел еодопостачання в господарствах центральног 6io2eoxiMi4Hoi' зони Украши. Досл1дження проводили у п 'яти господарствах Втницъког та Кшвсъког областей. Проби води, яка використовуетъся для напування тварин, у господарствах вгдбирали з двох точок (свердловина i напувалка) посезонно, eidnoeidno до методики.
Було встановлено, що за ступенем meepdocmi питна вода для тварин належитъ до твердого типу, за xiMi4HUM складом - г1дрокарбонатна калъщева, концентрац1я мангану в niu перевищувала donycmuMi меж1 маиже у три рази. Для напування тваринугосподарствах центрально! бюгеох1м1чногзони Украши використовуютъ трщинш води докембршсъких nopid Украгнсъкого щита. Зони саттарног охорони тдземних джерел води в господарствах не eidnoeidawmb саштарно-етдемюлог1чним вимогам. За результатами дослгдження зразтв води, органолептичш характеристики eidnoeidawmb регламентованим величинам, окргм показника каламутност1 води. Показник МАФАМ води з артез1ансъких свердловин не eidnoeidae вимогам Державного стандарту.
Ключов1 слова: склад води, тварини, свердловини, напувалки, водоност горизонти.
© Соколюк В.М., 2014
*Науковий консультант - д. вет. наук, професор Д.А. Засешн
312
УДК 619:614. 747:551. 444:636. 084. 31
Соколюк в.М., докторант Национальныйуниверситет биоресурсов и природопользования Украины,
г. Киев
формирование состава воды используемой для поения животных в центральной биогеохимической зоне
украины
Животные нуждаются не только в ежедневном но и в многократном поении в течение суток. Важно знать то, что даже при достаточном количестве кормов, но из-за ограниченного потребления воды теряется производительность животных. Использование подземных источников для централизованного водоснабжения в хозяйствах имеет много преимуществ по сравнению с другими. В частности, вода полученная из таких источников защищена от внешнего загрязнения, безопасна в эпидемиологическом отношении и сохраняет постоянство своего состава. При гигиенической оценке артезианских вод с природными факторами формирования их состава мы учитывали искусственные факторы, прежде всего антропогенного происхождения.
В работе исследовали качество воды и состояние источников водоснабжения в хозяйствах центральной биогеохимической зоны Украины. Исследования проводили в пяти хозяйствах Винницкой и Киевской областей. Пробы воды, используемой для поения животных, отбирали из двух точек (скважина и поилка) посезонно, согласно методике.
Было установлено, что по степени твердости питьевая вода для животных относится к твердому типу, по химическому составу -гидрокарбонатная кальциевая. Концентрация марганца в питьевой воде превышала допустимые пределы почти в три раза. Для поения животных в хозяйствах центральной биогеохимической зоны Украины используют трещинные воды докембрийских пород Украинского щита. Зоны санитарной охраны подземных водоисточников хозяйствах не соответствуют санитарно-эпидемиологическим требованиям. По результатам исследования образцов воды, органолептические характеристики соответствуют
регламентированным величинам, кроме показателя мутности воды. Показатель МАФАМ воды из артезианских скважин не отвечал требованиям Государственного стандарта.
Ключевые слова: состав воды, животные, скважины, поилки, водоносные горизонты.
313
UDC 619:614. 747:551. 444:636. 084. 31
SokolukV.M., doctoral
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
THE FORMATION OF WATER USED FOR WATERING ANIMALS IN THE CENTRAL ZONE BIOGEOCHEMICAL UKRAINE
Animals require not only once daily but repeated drinking during the day. It is important to know that even when sufficient quantities of feed, but due to limited water consumption lost productivity. The use of groundwater sources for centralized water supply is the practice that has many advantages compared to others. In particular, the water obtained from such sources is protected from external contamination, safe epidemiologically and maintains consistency of its supply and content. When assessing the hygiene of artesian water with the natural origin of their structure and content we mostly considered the influence of artificial factors on water formation, primarily components of human activity.
The paper investigated the water quality and the status of water sources in the area of Central biogeochemical zone of Ukraine. The study was conducted on the five farms in Vinnytsia and Kyiv regions. Samples of water were selected from two points (wells and drinking bowls), seasonally according to the methodology. It was found that the degree of hardness of drinking water for animals refers to the solid type, chemical composition was hydrocarbon calcium and concentration of manganese in it exceeded the permissible limits of almost three times. For watering animals in the farms of central Ukraine biogeochemical zones there is used water from fractured Precambrian rocks of the Ukrainian shield. Zones of sanitary protection of underground water sources on the farms do not meet sanitary and epidemiological requirements. The organoleptic characteristics of the water samples corresponded to the regulated values, except for turbidity indicator. Index MAFAM of the water from artesian wells did not meet the requirements of the standard.
Key words: composition of water, animals, wells, watering, aquifers
Вступ. Вода e одшею i3 найважливших поживних речовин необхщних для тварин. Ф1зюлопчне значения води полягае в тому, що вона бере участь у травленш i обмм речовин; виведенш продукт1в обмшу i3 оргашзму; транспортуванш поживних речовин та шших сполук у кл1тини тканин та з них; пщтриманш електрол1тного балансу в оргашзмц терморегуляци тощо [ 1].
Забезпечення худоби водою високо! якост1 i в достатнш кшькост1, як i рацюнальна, повноцшна год1вля тварин, е необхщною умовою ix високо! продуктивности Споживання безиосередньо води е основним джерелом забезпечення потреби у н1й для тварин, а вода, що надходить з кормами - лише доповнюе його[ 2].
Тварини потребують не тшьки щоденного, але й багаторазового напування протягом доби. Важливо знати те, що нав1ть при достатнш кшькост1 корм1в, але через обмежене споживання води втрачаеться продуктивн1сть. Так, зменшення споживання води на 15-20% може призвести до зниження продуктивное^ на 10 - 15%[ 3 ].
314
Для забезпечення сшьськогосподарських тварин водою використовують як поверхнев1, так i пщземш джерела.
Пщземш водн дшяться на три основш види: верховодки, грунтов! i м1ж-пластов1 (HanipHi i безнатрш). Частше в господарствах як джерела водопостачання використовують HanipHi (артез1ансью) води. Зони ix розиовсюдження називають водоносними басейнами, яю охоплюють велию TepHTopii' i часто мають по декшька водоносних горизонта, що залягають на р1знш глибиш. 3 ппешчно! точки зору це е найкращ1 джерела водопостачання. В Укрш'ш е потужш водоносш горизонта з яккною водою: сарматсью, бучачсью, юрсью, сеномансью, меотичш, понтичш та ш. [4 - 6].
Оскшьки вода е добрим розчинником, то окр1м гщрогену i оксигену, вона м!стить багато шших елемент1в i складових. Тому цшком справедливо можна стверджувати, що потреба тварин у мшеральних речовинах задовольняеться не лише за рахунок вмюту ix у кормах, але й у водг Тому яюсть води, И х1м1чний склад впливають на смаков1 характеристики води, а отже i на р1вень споживання тваринами. Однак у практичних умовах спещалкти тваринництва бшьше уваги придшяють повноцшнш i збалансованш за мшеральним складом год1вл1 тварин, шж на вмкт у вод1 макро- i м1кроелемент1в, наявност1 токсичних речовин i мжробнш забрудненост1 води.
Дослщження якост1 води та И впливу на оргашзм сщьськогосподарських тварин присвятили багато в1тчизняних i заруб1жних вчених [7,8] , але ця проблема залишаеться вщносно маловщома. Це особливо е актуальним за сучасних технологш виробництва молока i м'яса.
Мета роботи -дослщити яюсть води та стан джерел водопостачання в господарствах центрально! бюгеох1м1чно! зони Украши.
Матер1ал i методи. Дослщження проводили протягом 2011-2012 рр. у п'яти господарствах Вшницько! та Кшвсько! областей, а саме: ПП «Рад1вське» Калишвського району, СВК «Маяк» Козятинського району Вшницько! облает^ ТДВ «Терезине», TOB «Остршське» i TOB ФК «Агро-Лщер Украша» Бшоцерювського району Кшвсько! области
Проби води, яка використовуеться для напування тварин, в господарствах вщбирали з двох точок (свердловина i напувалка) посезонно, вщповщно до методики [9].
Дослщження води проводили методами паралельних проб (n=3) у сертифжованих державних лаборатор1ях ветеринарно! медицини. Х1м1чний склад води визначали за формулою Курлова[10].
Яккть води оцшювали за державними саштарними нормами та правилами «Ппешчш вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною» (ДСанПШ 2.24-171-10) [11].
Результати дослщження. При оргашзацп водопостачання в господарствах, де проводили дослщження, основною умовою е одержання доброяюсно!, в достатнш кшькост1 i економ1чно дешево! води.
Враховуючи господарсько-економ1чш умови виробництва, забезпечення молочнотоварних ферм водою здшснюеться за рахунок централ1зованих систем
315
водопостачання. Як джерела використовують пщземш води Украшського щита, а саме Дншровського артез1анського басейну (табл. 1).
Використання пщземних джерел для централ1зованого водопостачання в господарствах мае багато переваг пор1вняно з шшими, зокрема, що води захищеш вщ зовшшнього забруднення, безпека в епщемюлопчному вщношенш, постшшсть якост1 i деб1т води.
При ппешчнш оцшщ артез1анських вод з природними факторами формування i'x складу ми враховували штучш фактори, перш за все, складов! антропогенного походження.
Глибина артез1анських свердловин у господарствах визначалась глибиною залягання i потужшстю експлуатацшного водоносного горизонту - вона становила вщ 68 м до 100 м. Згщно з водозаб1рною техшчною документащею системи водопостачання в господарствах експлуатуються протягом 25-40 роюв. Водонатрш башти, водоводи та водопровщш мереж1, призначеш для транспортування води вщ артез1анських свердловин до м1сць споживання виготовлеш ¿з сталевих труб. У процеЫ експлуатаци обладнання пщдавалося корози, псуеться, що в свою чергу негативно впливае на яюсть води. На молочнотоварнш ферм1 TOB ФК «Агро-Лщер Украша» водопровщна мережа в примщеннях змонтована i3 оцинкованих труб, що також позначалося на яюснш характеристик води, що п'ють тварини.
Таблиця 1
Водоносш горизонти, вода яких використовусться для напування тварин в
господарствах центрально! 6ioreoxiMi4Ho'i зони Укра'ши
Назва господарства Глибина забору води, м Водоносш горизонти
ПП «Рад1вське» с. Рад1вкаКалишвський р-н Вшницька область 78 Трщинш води докембршських порщ
СВК «Маяк» с. Глух1вщ Козятинський р-н Вшницька область 80 Трщинш води докембршських порщ
ТДВ «Терезине» с.м.т. Терезине Бшоцершвський р-н Кшвська область 68 Трщинш води докембршських порвд, четвертинних ввдклад1в
TOB «Остршське» с. Остршки Бшоцершвський р-н Кшвська область 45 Трщинш води докембршських порвд, четвертинних ввдклад1в
TOB ФК «Агро-Лщер Украша» с. 1вашвка Бшоцершвський р-н Кшвська область 100 Трщинш води докембршських порщ
У господарствах, де проводили вищезазначеш дослщження, на артез1анськ1 свердловини виготовлений паспорт. Вш складений згщно техшчних умов проектування I спорудження бурових свердловин на воду. Зазвичай свердловини розмщеш на територи молочнотоварних ферм, на вщдал1 за 20-80 м вщ тваринницьких примщень, споруд для збер1гання силосу,
316
сшажу, жому, вигульних двориюв, резервуар1в накопичення побутових стоив тощо.
Разом з тим водозаб!рш свердловини у господарствах не огороджеш, е вшьний доступ стороншх оаб, домашшх тварин, вщм!чаеться засм!чешсть територи. 1ншими словами, зона саштарно! охорони водних джерел не вщповщае саштарно-епщемюлопчним вимогам. Вщсутшсть надшних запоб1жних заход1в може сприяти випадковому або ж зловмисному забрудненню джерел водопостачання, що в свою чергу позначиться на попршенш якост! води, яку використовують для напування тварин у господарствах.
Результата експериментальних дослщжень якост! води ¿з джерел водопостачання дослщних господарств наведен! в таблиц! 2.
Запах, забарвлешсть, каламутшсть, смак та присмак е важливими сан!тарним показником якост! води, що використовуеться для напування худоби. Несприятлив! органолептичн! властивост! води позбавляють !! можливост! актив!зувати д!яльн!сть важливих для травления секреторних механ!зм!в, при спраз! викликають негативну ф!з!олог!чну реакцш, яка проявляеться у в!дмов! або ж зменшенш вживання тако! води тваринами.
Показники органолептичних досл!джень проб води у господарствах знаходилися в межах регламентованих величин, за винятком показника каламутност!. Останн!й був дещо п!двищений протягом всього пер!оду дослщження. Це може вказувати на наявшсть завислих речовин орган!чного походження та бактер!альну забруднен!сть.
Показники сан!тарно-бактер!олог!чних дослщжень уах проб води не вщповщали вимогам Державного стандарту. Так, кшькють мезоф!льних, аеробних ! факультативно анаеробних м!кроорган!зм!в (МАФАМ) зм!нювалась протягом дослщжень вщ 114,9±3,16 до 130,5±5.02 КУО/см3' Показники ж кол!-¿ндексу були в межах норми.
Концентрац!я юшв г!дрогену у природн!й вод! дуже мала, пор!вняно з ¿ншими юнами. Але реакц!я води (рН) мае велике значения у формуванн! !! х!м!чного складу, переб!гу б!олог!чних процеав тощо. Найб!льш ц!нна з ппешчно! точки зору вода ¿з значениям рН в межах 6,5-8,5. У проведених досл!дженнях активна реакц!я води у господарствах центрально! бюгеох!м!чно! зони Украши була нейтральною: 7,0±0,06 - 7,2±0,06 (табл. 2).
Азотовм!сн! (штрогеновмкш) речовини (азот амон!йний, н!трити, штрати) - це показники забруднення води чинники орган!чного походження. Джерелом !х надходження в п!дземн! води слугують побутов!, господарськ! (фермерськ!) стоки. Не виключена можлив!сть !х попадания у пщземш водоносш горизонта внаслщок м!грацп компонент!в азотних добрив у грунтах, забруднювач!в м!нерального походження. У дослщжуваних пробах води з господарств лише вмкт н!трат!в знаходився у пщпорогових величинах, а саме -26,0±19,1 - 28,2±15,69мг/дм3, ¿нш! ж не виходили за л!м!туюч! меж!.
Загальна жорстк!сть (тверд!сть) води зумовлена сумою вах розчинених у н!й солей. У господарствах, де проводили дослщження, за ступенем твердост! вода належить до твердого типу, а показник твердост! становив 7,2±1,97 -8,4±0,85 мг.екв/дм3. П!двищення твердост! може вщбуватися за рахунок забруднення води оргашчними речовинами, як! п!зн!ше м!нерал!зуються. Вживання тако! води негативно д!е на оргашзм тварин ! створюе певш
317
незручносп у робел молочнотоварных ферм (пщ1гр1вання води, мнття молочного обладнання, дезшфекци примщень тощо).
Таблиця 2
Середш показники якосл пнтноУ води для тварин ¡з свердловин господарств центрально! бюгеох1м1чно'1 зони Укра'ши, М ±m, п = 3
№ п/п Показники Одинищ вишру гдк Весна Л1то Осшь Зима
1 Запах г 200 С,600 С Бали <2 3/2 1/1 1/1 2/3
2 Забарвлешсть Градуси <20 19,0±1,0 6,0±1,0 9,0±1,9 17,0±2,9
3 Каламутшсть НОК <1,0 1,1±0,52 1,3±0,47 1,2±0,12 1,2±0,18
4 Смак та присмак Бали <2 1,4±0,25 1,0 1,2±0,2 1,2±0,2
5 КолНндекс - - <3 <3 <3 <3
6 МАФАМ КУО/см3 не>100 114,9±3,16 118,3±6,55 139,6±6,2 130,5±5,02
7 Водн. показн. рН 6,5-8,5 7,0±0,06 7,2±0,06 7,0±0,05 7,2±0,03
8 Азот.амон. мгЫ/дм3 <0,5 0,1±0,03 0,3±0,13 0,1±0 0,7±0,59
9 Нирати мгЫ/дм3 <50 28,0±19,1 17,3±9,92 26±19,1 28,2±15,69
10 Нирити мгЫ/дм3 <0,5 0,03±0,012 0,05±0,026 0,05±0,026 0,02±0,004
11 Лужшсть мг.екв/дм3 <6,5 9,0±1,9 8,3±1,3 7,6±1,3 7,3±0,37
12 Загал. жорстшсть мг.екв/дм3 <7,0 7,2±1,97 7,3±2,11 7,8±2,56 8,4±0,85
13 Са2+ мг/дм3 <130 117±36,3 131±36,2 143±47,5 158±13,8
14 м^+ мг/дм3 <80 10±4,2 11±3,9 11±6,7 11±0,6
15 К++№+ мг/дм3 <200 150±19,6 99±11,9 67±28,0 32±13,3
16 НСО 3- мг/дм3 - 539±113,5 497±77,6 467±91,1 439±22,3
17 Хлориди мг/дм3 <250 44±8,8 46±8,1 51±10,0 50±11,1
18 Сульфати мг/дм3 <250 79±21,8 74±18,0 66±16,7 62±19,5
19 Мшерал.заг. мг/дм3 <1200 869±208,2 810±145,3 739±151,4 724±71,3
20 Сухий зал. мг/дм3 <1000 595±151,7 549±109,3 538±113,2 489±18,4
21 Окисн. (перм) мгО/дм3 <5,0 2,6±0,4 2,1±0,5 2,7±0,86 3,9±0,43
22 РЬ2+ мкг/дм3 <10 0,4±0,12 0,6±0,1 0,4±0,11 0,5±0,06
23 Са2+ мкг/дм3 <1,0 0,04±0,015 0,03±0,004 0,03±0,009 0,03±0,007
24 А82+ мкг/дм3 <10 1,8±0,31 1,7±0,37 1,4±0,18 1,7±0,23
25 Hg2+ мкг/дм3 <0,5 0,5±,005 0,5±0,12 0,4±0,07 0,3±0,11
26 Си2+ мкг/дм3 <1000 17,4±0,5 22,0±2,08 12,4±1,08 24,0±1,3
27 ги2+ мкг/дм3 <1000 14,2±4,5 12,8±2,76 15,4±2,16 27,2±5,6
28 Ре(заг.) мкг/дм3 <200 126±73,6 152±72,7 120±35,2 156±43,6
29 Мп2+ мкг/дм3 <50 132±19,7 138±19,2 168±39,7 144±14,2
30 Со2+ мкг/дм3 <100 10,0±1,9 8,6±10,3 4,2±0,58 7,8±0,8
До головннх юшв, що мктнлнся у пробах води з артез1анських свердловин дослщних господарств, належать: НСО 3-,Са2+, К++№+, 8042-, С1-, Mg2+.
Характеризуючи сольовий склад дослщжувано! води, можна стверджувати про стал1сть гщрокарбонатних юшв, хлорид1в, сульфаив, юшв магнш. Вмкт юшв кальцш у вод1 регюну поступово пщвищувався, { в осшньо-зимовий перюд становив 143±47,5 - 158±13,8 мг/дм3, а це вище допустимих
318
концентрацш. Вмкт катюни калш \ натр1ю протягом року, навпаки, зменшувався, з 150±19,6 мг/дм3весною до 32±13,3 мг/дм3 взимку.
Вираження х1м1чного складу води ми проводили за формулою Курлова. Згщно з цим дослщжувана вода була гщрокарбонатного класу, кальщево! групи, переважно першого типу (табл. 2).
Сухий залишок е показником ступеня загально! мшерал!зацп \ характеризуе сольовий склад вод. Слщ зазначити, що сухий залишок, як показник якост! питно! води, волод1е суттевим недолгом, тому що його значения, як зазначено у таблиц!, залежить вщ складу та кшькюного стввщношення окремих шград1ент1в, яю визначають загальну мшерал!защю води.
Результата дослщження показують, що загальна кшькють солей зменшуеться протягом року з 869±208,2 мг/дм3 весною до 724±71,3 мг/дм3взимку. За ступенем мшерал1заци вода в господарствах, де проводили дослщження, належить до пркних з пщвищеною мшерал!защею.
Про вмют оргашчних речовин у вод! можна судити за показниками перманганатно! окиснюваност! \ забарвленостг У наших дослщженнях щ два показники не перевищували допустимих норматив1в.
Мшеральш речовини, яю потрапляють в оргашзм тварин з водою, доступш для засвоення, тому що вони знаходяться у вигляд! розчишв, що полегшуе !х всмоктування у шлунково-кишковому канала Поширешсть \ вмкт мшеральних речовин у тдземних водах р1зний, тому прийнято видшяти макро-I мжроелементи. Характеристику макрокомпонентного складу води в господарствах центрально! I бюгеох1м1чно! зони Украши ми навели вище, тому зупинимося на мжрокомпонентах.
Мжроелементи, вмют яких ми дослщжували в пробах води, характеризують ф1зико-х1м1чш I саштарно-токсиколопчш показники води, яку використовують для напування тварин. Деяю ¿з них, при пщвищенш концентраци шкщлив! для оргашзму тварин, формуються природним шляхом (кадмш, мер кур ш, кобальт, хром, шкель та ш), хоча 1 не виключаеться антропогенна складова.
Результати анал1зу проб води вказують на незначну концентрацш таких м1кроелемент1в, як плюмбуму, кадмш, арсену, купруму, цинку, кобальту.
При анал1з1 вмкту меркурш у вод! И кшькють була у пщпорогових величинах 0,5±0,12 мкг/дм3 у весняно-лпшй перюд, за гранично допустимо! концентраци (ГДК) - 0,5 мкг/дм3.
Характерною особливктю артез1анських вод е наявшсть у високих концентращях домшок феруму I мангану, яю потрапляють у воду внаслщок вимивання ¿з порщ. У пробах води, яку ми дослщжували, концентращя феруму була в допустимих величинах, а вмют мангану - перевищував норму майже у три рази. Це свщчить про необхщшсть корегування води, перед И подачею в розподшьну водомережу примщень для тварин.
Висновки:
1. Для напування тварин у господарствах центрально! бюгеох!м!чно! зони Украши використовують трщинш води докембршських пор!д Укра!нського щита.
2. Зони саштарно! охорони тдземних вододжерелу господарствах не в!дпов!дають саштарно-епщемюлопчним вимогам.
319
3. За результатами дослщження зразюв води, органолептичш характеристики вщповщають регламентованим величинам, окр1м показника каламутност1 води.
4. Показник МАФАМ води з артез1анських свердловин не вщповщав вимогам Державного стандарту.
5. В господарствах, де проводили дослщження, за ступенем твердoctí вода належить до твердого типу.
6. За xímÍ4hhm складом дослщжувана вода perioHy вщповщае значениям гщрокарбонатно-кальщевш вод1.
7. У дослщжуваних пробах води концентращя мангану перевищувала допустим! меж1 майже у три рази.
Л1тература
1. Linn J. Impact of minerals water on dairy cows. Dairy Star. - November 17, 200S. - P. 13-20.
2. Gengler W.R. Effect of temperature on food and water intake and rumen fermentation / W.R. Gengler, F A. Mart H.D. Johnson et al. // J.ofDairySci., 1997.-Vol. 53 (4). - P. 434-437.
3. Оформление мест и подходов к кормовому столу: что заставляет сытую корову сьесть ещё больше / Ефективш корми та год1вля. - 2013. - № 2 (66). - С. 23-2б.
4. Сафонов H.A. Сельскохозяйственное водоснабжение / H.A. Сафонов, В.М. Сивак, А.Н. Сафонов. - К.: Выша шк. Головное изд.-во, 19SS. - 244с.
5. CaHÍTapHO-ririeHÍ4HÍ вимоги до води та водопостачання сшьськогосподарських пщприемств. Навчальний поЫбник / М.О. Захаренко, Л.В. Польовий, В.М. Поляковський [та íh.] - Вшниця: Видавничий центр ВНАУ, 2011. - 244с.
6. Блшов П.В. Стан використання пщземних водних pecypciß в Украм / П.В. Блшов // Вода i водоочисш технологй'. - 2004. - №1. - С.15-16.
7. Трофимов А.Ф. Влияние качества питьевой воды на продуктивность и здоровье крупного рогатого скота./ А.Ф. Трофимов, И.В. Брыло // Весщ Нацыянальнай акадэмй навук Беларус1. - Минск: Беларуская навука. - 2009. -№ 4. - С.92-96.
S. Вороняк В.В. Зоогигиеническая оценка качества воды основных типов источников водоснабжене ферм и ее влияние на организм молодняка крупного рогатого скота: автореф. дис. на соискание научной степени канд. вет. наук: спец. 16.00.0S «Гигиена сельскохозяйственых животных» / В.В. Вороняк. -Жодино, 1992. - 16 с.
9. Вороняк В.В. Методи оц1нки якост1 води та охорони джерел водопостачання. / В.В. Вороняк, М.В. Демчук, О.В. Козенко // Навчально-методичний пос1бник. - Льв1в: Льв1вська нац1ональна академ1я ветеринарhoï медицини !мен! С.З. Гжицького. 2006. - 11S с.
10. Х1льчевський В.К. Основи riflpoxÍMÜ': п1дручник / В.К. Х1льчевський, B.I. Осадчий, С.М.Курило. - Нка-Центр, 2012. - 312 с.
11. «ririeHÍ4HÍ вимоги до води питно1, призначено! для споживання людиною»: ДСанП1Н 2.2.4 - 171-10: Наказ МОЗ Укра1ни в1д 12.05.2012, № 400 (3Í зм1нами в1д 15.0S.2011).
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
320
