CC BY
44
15. Sustainable development — socioeconomic development / Eurostat Statistics Explained, 2015 [Online]. — Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/statisticsex-plained/index.php/Sustainable_development_-_socioeco-nomic_development.
16. Treisman D. Defining and Measuring Decentralization: A Global Perspective / D. Treisman. — 2002 [Online]. — Available at: http://www.sscnet.ucla.edu/ polisci/faculty/treisman/Papers/defin.pdf.
17. Булеца Н.В. Фюкальна децентралiзацiя та со-цiально-економiчний розвиток регюшв [Електронний ресурс] / Н. В. Булеца // Ефективна економжа. — 2015.
— № 12. — Режим доступу: http://www.economy.nayka. com.ua/pdf/12_2015/55.pdf.
18. Кваша Т. К.Фюкальна децентралiзащя: моделi 11 впливу на економiчний розвиток [Електронний ресурс] / Т.К. Кваша // Технологический аудит и резервы производства. — 2015. — № 5/5 (25). — С. 70-74.
— Режим доступу: http://journals.uran.ua/tarp/article/ viewFile/52202/48392.
19. Сало Т.В. Децентралiзацiя фшансово! сис-теми: стан таоцшка рiвня в Укра'1ш [Електронний ресурс] / Т.В. Сало //Ефектившсть державного управ-лшня. — 2013. — Вип. 35. — С. 324-330. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/efdu_2013_35_42.pdf.
С. Т. Шлецька
д-р екон. наук,
Д. В. Процюк
Нацюнальний авiацiйний утверситет, м. Кшв
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ НА АВ1АЦ1ЙНИХ ПЩПРИвМСТВАХ
Постановка проблеми. На наш час кризовi явища в економiцi Укра'1ни та значний вплив зовнiшнього се-редовища на дiяльнiсть вiтчизняних пiдприeмств зу-мовлюе необхiднiсть пошуку б1льш ефективних мето-дiв та iнструментiв управлiння з метою стабМзацп 1х розвитку i досягнення стратегiчних ц1лей. Одним iз таких iнструментiв i е процес бюджетування. Удоскона-лення управлшня стратегiчно важливими п^дпр^м-ствами, де одним з елеменив сукупно'1 системи пось дають авiацiйнi пiдприeмства, ставить питання про до-цiльнiсть використання бшьш ращонально1 системи щодо тдвищення ролi бюджетування, що дозволить забезпечити безпосереднш контроль за процесом реа-лiзацií довгострокових ц1лей розвитку. Особливо'1 ваги воно набувае з огляду на досить вузьке тлумачення бюджетування у втизнянш теорп, а також орieнту-вання пiдприeмств переважно на виршення поточних завдань, що призводить до неефективно'1 структури витрат, попршення фiнансово-економiчного стану та втрати конкурентних позицiй на ринку.
Авiацiйна промисловють в Укра'ш — це галузь, яка реально може приносити Укра'1ш прибутки. Укра-1на спроможна розробити та презентувати конкурен-тоздатнi проекти не лише на регiональному, а й на свь товому рiвнi.
Стабильна та ефективна робота авiакомпанiй e не-вiд'eмною умовою нормального функцюнування еко-номiки Украши. Однieю з головних проблем авiацiй-но'1 транспортно'1 галузi e пошук джерел формування iнвестицiйних ресурсiв. Потенцiал ринку авiацiйноí технiки — досить великий у свгговому та регiональ-ному масштабах, але його розвиток неможливий без сприяння з боку держави.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Вагомий внесок в дослщження теорп та практики бюджетування зробили зарубiжнi та вiтчизнянi вченi, серед яких: Ч. Хорнгрен [1], I. Данилов [2], Ю. брешко [3], Г. Мюкова [4], О. Кошелюк, Г. Кошелюк [5], О. Кар-минський, М. Оленев, О. Примак, С. Фалько [5],
Д. Гладких [6], С. Полщук [7], В. Чеснакова [8], 6. Манюшко [9], М. Панов [10], 6. Пушкарьов [11], 6. Синщин [12].
В Укра'1ш, як i в багатьох шших кра'1нах постра-дянського простору, повномасштабно вiдбуваeться трансформацiя соцiально-економiчноí системи. Сьо-годнi досить мала частина п^дпр^мс^ Украши вико-ристовують бюджетування у свош господарськiй дь яльностi. Таким чином проблема розвитку спецiалiзо-ваних методичних пiдходiв i практичних рекомендацiй щодо становлення i використання бюджетування на пiдприeмствах залишаeться актуальною.
Мета статтi i виклад основного матерiалу. Бюджет зазвичай включаe в себе фiнансовi та нефiнансовi ас-пекти плану i використовуeться як програма тдпри-eмства, яко! необхiдно дотримуватись в наступний пе-рiод. Фiнансовий бюджет виправдовуe очiкування менеджменту щодо прибутк1в, грошових потоюв i фшан-сового становища. Так само як фшансова звигасть маe бути пiдготовленою на останнш перiод, також може бути подготовлена i на майбутнiй перiод, наприклад: звiт про рух грошових потоюв або бюджетний баланс. В основi фiнансових бюджетiв лежать нефiнансовi бю-джети для виготовлених одиниць, що враховують ю-лькiсть спiвробiтникiв, юльюсть нових впроваджених на ринок продукпв тощо [1, с. 84].
В даний час не iснуe eдиного пiдходу до визна-чення бюджету та бюджетування. Тому основш визна-чення наведено в табл. 1.
Отже, з точки зору процесного тдходу, бюджетування — це управлшський шструмент, який спрямо-вано на розпод1л ресурсiв, необхщних для досягнення цшей пiдприeмства за умови !х ефективного використання. В процеа бюджетування складаeться бюджет пiдприeмства — план в якому наведено показники дь яльностi пiдприeмства в натуральному та грошовому виразь
Бюджетування «з нуля» переважно використову-ють при створеннi нового, eдиного порядку розробки
й форми подання бюджета у тдприемствах за рiз-ними галузями чи оргашзацшними формами просто не може юнувати. На основi пропозицп авторiв роботи [13] щодо ре^зацп процесу бюджетування, видшимо п'ять етатв реалiзацií даного процесу (див. рисунок).
Перший етап може бути ре^зовано через орга-нiзацiю засiдань вищого рiвня менеджменту чи серп засщань менеджерiв нижньо'1, середньо! й вищо! ланок з використанням результатiв стратепчного аналiзу. На цьому етапi розробляються й доводяться вищим рiв-нем менеджменту до нижтх рiвнiв загальш коротко-строковi цiлi пiдприемства, розроблеш на основi стра-тегiчних цшей, а також встановлюються межi еконо-мiчних та iнших показниюв щодо продукцп, персоналу, засобiв виробництва тощо.
Другий етап пов'язаний iз виявленням «вузьких мюць» та розробкою шляхiв 1х усунення. Третiй етап полягае у проектуванш й затвердженш змiн оргашза-цшно1 структури, визначенш центрiв вiдповiдальностi, в розрiзi яких здiйснюватиметься бюджетування дiяль-ностi та формування фактично'1 облжовог, анали-ичнох шформацп та контрольованих величин. Четвертий етап пов'язаний iз безпосереднiм упровадженням в дда бюджетування й потребуе певних змш у системах об-лжу й контролю та навчаннi спещалюта, яю вщповь дають за складання бюджетiв, керiвникiв центрiв вщ-повщальноси й вищого рiвня управлiння основам пла-нування, оргашзацп контролю та аналiзу. П'ятий етап — контроль за етапами впровадження бюджетування в дiяльнiсть пiдприемств.
Таблиця 1
Щдходи до визначення сутност1 бюджету та бюджетування
Автор Визначення процесу бюджетування
Данилов 1.А. [2, с.129] Це процес формування та виконання бюджету тдприемства, що включае стадп розро-бки та розгляду проектiв бюджету, затвердження найбшьш прийнятного з них у виглядi мiстить кiлькiснi показники документа, вщповщно до якого здiйснюеться формування i розподiл фондiв грошових коштiв та !х ефективне використання для забезпечення виршення завдань i виконання функцш господарюючого суб'екта
брешко Ю.О. [3, с.101] Бюджетування (фшансове) — це створення процесно! моделi впливу причин i чинниюв на збшьшення або зменшення притоку грошових кошта або !х вiдтоку
Мiокова Г.1., Кошелюк О. В. [4, с.97] Бюджетування — це, з одного боку, процес складання фшансових плашв i кошторисiв, а з iншого — нова система фшансового планування, управлшська технологiя, призна-чена для вироблення й пщвищення фшансово1 обГрунтованоси ухвалених управлшсь-ких рiшень
Харко А.Ю. [5, с.87] Бюджет являе собою плановий документ, що вщображае у вартiсних показниках май-бутт господарськi операцп та фiнансовi результати, пов'язаш з !х реалiзацiею
Царев В.В. [6] Бюджетуванням називають процес розрахунку й узагальнення фiнансових показникiв, що передбачае деталiзацiю фiнансових планiв пiдприемства в грошовому i натуральному вираженнi на конкретний перюд часу
Василенко В.О. [7] Бюджетування — це процес складання бюджета i контроль за !х виконанням. Бюджет — це фшансовий план на конкретний перюд, погоджений з виробничою дiяльнiстю щд-приемства, мета якого виражена в показниках звггноси в грошовому вираженш у вза-емозв'язку iз зобов'язаннями
Розробка та
тактичними заеданиями з метою визначення рамок
I Д1агностика ¡снуючоТорган1зац1йно1 | 1 структури, ¡нформац1йноУ системи, системи _планування та контролю_
^И^ГПроектування й затвердження змш оргатзацтноУ структури, ^^^ видтення центрш вщповщальносп, визначення змкту каналш \ способш передач! планово! та облшовоТ ¡нформацн, побудова ^_системи контролю
Навчання спец1ал1спв, кершникш центрш В
^ вщповщальносп й вищого ршня менеджменту та м беспосередне впровадження бюджетування В
^ЦН Контроль за етапами впровадження ^ бюджетування в
Рисунок. Етапи реал1заци процесу бюджетування [13]
Процес формування бюджепв авiацiйного щд-приемства, галузевi особливостi якого вказаш в табл. 2, спрямовано на виршення наступних завдань: формування концепцп дiяльностi пiдприемства, цшей пiдприемства; оптимiзацiю планових показниюв та уз-годження дiяльностi окремих структурних пiдроздiлiв та всього пщприемства; координацiю дiяльностi рiзних пiдроздiлiв пiдприемства; мотивацiю керiвникiв окремих рiвнiв управлiння на досягнення планових показниюв; забезпечення ефективного використання вах ресурсiв пiдприемства, своечасне вщображення ш-формацп про рух грошових коштiв, потреби в фшан-сових ресурсах, стан активiв та пасивiв пiдприемства; контроль ефективностi дiяльностi, використання ресу-рсiв, досягнення планових показниюв; монiторинг вiдповiднiсть прогнозованих фшансових показниюв фактичним.
Аналiзуючи особливостi побудови систем бюджетування, крiм зазначених характеристик систем бюджетування, необхщно також додати основш загальнi недолiки та помилки, з якими стикаються тдприем-ства. Найбшьш серйозною методологiчною помилкою, що набула поширення на багатьох тдприемствах i в групах компанш, е формування бюджетно1 моделi без чггкого подолу грошових потоюв i показниюв, що ви-значають фшансовий результат, а також бюджетних моделей, що вщображають тальки рух грошових кошпв або тальки формування собiвартостi i прибутку. Згiдно результатiв анатзу таких складових, як: розробка бюджета, узгоджешсть бюджетних даних та мотивацИ, аналiз вiдхилень, управлiнський вплив та бюджетний регламент було виявлено, що на багатьох авiацiйних тдприемствах роль системи бюджетування щдмь няеться складанням бюджетiв, аналiзом вiдхилень тощо i характеризуе штучно-звужений стан останньоь Спiвставлення факторiв системи бюджетування досль джуваних пiдприемств дозволило констатувати вщсут-нiсть «найкращоЬ> практики органiзацiï процесу бюджетування на авiацiйних пiдприемствах. Лише по вщношенню до окремих його елеменив на деяких iз дослщжуваних пiдприемств можна спостерiгати пози-тивну динамiку.
Бюджетування на пiдприемствi виконуе три основш функцп: планування, прогнозу та аналiзу. Функцiя планування е найважлившою, бюджетування — це основа для внутрiшньофiрмового планування. Тобто виходячи зi стратегiчних цшей пщприемства, бюджети вирiшують завдання розподшу фшансових ресуретв, що знаходяться у розпорядженш пщприем-
Встановлено, що стан та тенденцп розвитку авiа-цiйних пщприемств визначають як зовнiшнi (ринки збуту, регуляторна полiтика, цiнова полiтика), так i внутршш фактори (неефективна структура витрат, низька рентабельнiсть, яюсть менеджменту). Саме внутршш фактори, таю як: значш суми заборговано-стей, неефективна структура витрат та низька рента-бельтсть загострюють питания впровадження нових i сучасних економiчних методiв управлiння, серед яких провiдне мiсце посiдають бюджетування та стратепчне управлiння. У процесi дослщження динамiки використання бюджетування та його ролi у реалiзацiï цшей довгострокового розвитку було проаналiзовано показ-ники дiяльностi пiдприемств авiацiï, осюльки вiд функцiонування останнiх залежить конкурентоспро-можнiсть товарiв i послуг як на внутршньому, так i на зовншньому ринках.
Таблиця 2
ства. Функщя прогнозу полягаe у розрахунку прогно-зних показниюв з виконання планових завдань на ос-новi облiку (бухгалтерського та управлiнського). Функщя аналiзу передбачаe зiставлення фактичних даних з плановими показниками на кожному етат, виявлення вiдхилень, наступне коригування дiй.
Практичний досвiд бюджетування на п^дпр^м-ствах, узагальнений О. Карминським, дозволяe видЬ лити п'ять основних принцитв бюджетування [5, с. 78-79]:
- узгодження цiлей, що вимагаe, щоб процес бюджетування починався «знизу вгору», так як ниж-честоящi керiвники краще володiють ситуацieю на ринку i зi свого боку забезпечать реалiзованiсть бюджетних величин;
- встановлення прюритету стосовно завдання координацп бюджетування, що забезпечуe використання дефщитних ресурсiв в найбшьш вигщному на-прямi;
- пiдпорядкованiсть, що припускаe, що кожен пiдроздiл пiдприeмства плануe i вiдповiдаe тальки за та економiчнi показники, на яю воно впливаe;
- вiдповiдальнiсть, що передбачаe передачу кожному пiдроздiлу функцп контролю за виконанням своel частини бюджету разом iз повноваженнями здш-снювати при необхiдностi координуючi заходи;
- сталють цшей, припускаe, що встановлеш ба-зовi величини принципово не змшюються протягом планованого перюду.
До зазначених принципiв, iнколи додають [3; 4;
12]:
- послщовшсть, яка передбачаe, що бюджет фо-рмуeться вiдповiдно до облжово1 политики п^дпр^м-
Галузевi особливостi промислових aBianpnpTCMcra
Ознаки Характеристика пiдприемства
Цша Щна на продукцiю формуеться на пiдставi ринкових спiввiдношень попиту i пропозицп
Постачальники Пiдприемство вшьне у виборi постачальниюв
Попит Попит на продукцiю визначаеться вимогами ринку
Конкуренцiя Конкуренщя визначаеться перевагами споживачiв
Життевий цикл функщонування Пiдприемства знаходяться на стадп зршосп або спаду
Етапи кризового процесу Кризова ситуацiя ^ передкризовий стан ^ кризовий стан ^ криза
Типи економiчноï стiйкостi Достатня стiйкiсть ^ нестiйкий економiчний стан ^ низька еконо-мiчна стiйкiсть ^ катастрофiчна економiчна стiйкiсть
ства, застосовувано'1 послщовно вщ одного званого перiоду до iншого;
- вщповщшсть фiнансового (бухгалтерського) облiку, що передбачае формування бюджетних таб-лиць таким чином, щоб прогнознi дат були щентичш вщомостями, знаходить вщображення в бухгалтерсь-ких проводках, що дозволить не тшьки значно полег -шити процес складання бюджету, але i досить оперативно здшснювати аналiз його виконання, не створю-ючи при цьому додаткових шформацшних потоюв.
Пропонуеться додати до вищеперелiчених прин-ципiв бюджетування принцип синергетичность Си-нергетичний ефект виявляеться в зниженш витрат за рахунок оптимiзацiï органiзацiйноï структури та бага-тофункцюнального використання наявних ресурсiв.
Впровадження системи бюджетування в управ-лiння запасами надае можливють перейти на яюсно iнший рiвень аналiзу умов поставок, що пропонуються рiзними контрагентами. При впровадженш системи бюджетного планування з'являеться можливють при-ведення всiх умов до порiвнянноï бази з точки зору складу цши при рiзнiй системi розрахунюв. Крiм того, можливо проводити порiвняння цiн i умов рiзних по-стачальниюв з урахуванням рiвня лiквiдностi розрахунюв (при використанш негрошових iнструментiв). Бюджетування в системi управлiння запасами повинне спрямовуватись на тдтримку прийняття поточних управлшських рiшень, забезпечуючи контроль поточних витрат, але, крiм того, i на забезпечення досяг-нення стратепчних рiшень в управлiннi пiдприем-ством.
Головною iдеею бюджетування в управлiннi запасами е забезпечення контролю ресурав, яю пщляга-ють нормуванню та управлшню. Бюджетування допо-магае вирiшувати проблеми оптимiзацiï витрат на при-дбання та збереження ресурсiв, що дозволяе збшь-шити обсяги реалiзацiï продукцiï, пiдвищити прибу-ток, покращити фiнансовi результати. Точнiсть бюджета при плануваннi матерiально-технiчного забезпечення суттево впливае на виконання виробничих пла-нiв та виконання плашв збуту продукцiï. Навiть незна-чне вщхилення запланованого обсягу надходження си-ровини та матерiалiв може призвести до суттевого вiдхилення основного бюджету вщ фактичного. Крiм того, часто сировина для виробництва продукцИ тд-приемств харчово'1 промисловостi мае обмежений тер-мiн зберiгання, що при прорахунках у потребi сиро-вини може мати негативш наслiдки для здшснення виробничо'1 дiяльностi та, вщповщно, призвести до фь нансових втрат. Бюджети запасiв вiдрiзняються вiд ш-ших за предметом управлiння та за мехашзмом реаль зацп. Бюджети запаав вiдносять до ресурсного планування, проте ресурсне планування, як правило, викли-кае найбшьшу кшьюсть проблем.
Для забезпечення успiшного впровадження й по-дальшого функцiонування системи бюджетування на пiдприемствi необхiдно: сформувати оргашзацшш структури пiдприемства, як! будуть забезпечувати процес бюджетування, визначити гх функцп та м!ру вщ-повiдальностi керiвникiв; розробити стандартизованi форми бюджета для окремих структурних пщроздЫв та в цшому для пщприемства; визначити перелiк ш-формацп, необхщно'1 для складання бюджетiв, вимоги до не1 та джерела отримання; узгодити процес бюджетування з оргашзацшною та шформацшною структурами пщприемства.
Одним !з iнструментiв управлiння запасами на пщприемствах може стати структурування бюджетiв за балансовим принципом. Результатом використання такого методу бюджетування стае бшьш прозора система управлшня запасами.
Висновки
Систематизащя вгтчизняних i шоземних концеп-цш бюджетування, гх комплексне пор!вняння дало змогу визначити бюджетування як складову системи управлшня пщприемством, що полягае у формуванш системи бюджетiв, пов'язаних з визначенням обсягу i структури витрат та ресуретв пщприемства для забезпечення функцюнування на вах р!внях управлшня. Пдбиваючи пщсумки можливо стверджувати, що саме бюджетування мае стати тим шструментом, який до-поможе створити досконалу систему управлiння фь нансовими потоками будь-якого авiацiйного пщпри-емства.
В сучасних умовах господарювання, бюджетування, мае стати бшьш динамiчною, гнучкою системою, яка забезпечить пщприемству ефективну д!яль-шсть. Оск1льки, бюджетування це управлшський ш-струмент який спрямовано на розподш ресурсiв, необ-хщних для досягнення цшей пщприемства за умови гх ефективного використання, то лише завдяки профе-сшному управлiнню можна досягти устшносп та про-цвiтання пiдприемства. Тому питання бюджетування на пщприемстта потребуе подальшого вивчення i уто-чнення з урахуванням потреб сьогодення.
Список використаних джерел
1. Хорнгрен Ч. Управленческий учет, 10-е изд. / Ч. Хорнгрен, Дж. Фостер, Ш. Датар; пер. с англ. — СПб.: Питер, 2007. — 1008 с.
2. Данилов И. А. Теоретические аспекты бюджетирования как современной эффективной технологии корпоративного финансового планирования / И.А. Данилов // Вестник Челябинского государственного университета. — 2009. — № 9 (147). — С. 123-129.
3. брешко Ю.О. Бюджетування — шструмент оп-тимiзацiï грошових потоюв пщприемства / Ю.О. брешко // Економ1чний вюник НТУУ «КП1». — 2010. — №7. — С. 100-105.
4. Мюкова Г.1. Бюджетування у процес фшансо-вою д1яльшстю пщприемства / Г.1. Мюкова, О.В. Ко-шелюк / Зб1рник тез доповщей Всеукрашсько1 студе-нтсько'1 науково-практично'1 конференцiï "Фшансова политика: глобальнi та нацiональнi прiоритети формування й реатзацп". — Юровоград: КНТУ, 2012. — С. 96-98.
5. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / [A. M. Карминский, Н. И. Оленев, А. Г. Примак, С. Г. Фалько]. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 256 с.
6. Гладких Д. Особливосп планування доход1в та витрат / Д. Гладких // Вюник НБУ. — 2008. — № 1. — С. 6-8.
7. Полщук С. В. Аналiз пщход1в до оргашзацп бюджетування / С. В. Полщук // Зовшшня торпвля: економжа, фшанси, право. — 2013. — № 1. — С. 48-56.
8. Чеснакова В. В. Моделювання бюджету руху грошових кошта. // Моделювання та шформацшш системи в економщ: м1жвщом. наук. зб. заснов. у
1965 р. / Вщп. ред. М.Г. Твердохшб. — К.: КНЕУ, 2002. — Вип. 67 — С. 133-141.
9. Манюшко 6.В. Процесно-орiентоване бюджетування в промислово! компани: автореферат дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / Е. В. Манюшко. — Ростов н/Д : [б. и.], 2009. — 27 с.
10. Панов М. Збалансована система показниюв у процесно-орiентованому бюджетуванш дiяльностi коммерческого банка / М. Панов // Управлшня кор-поративними фшансами. — 2008. — № 4. — C. 24-29.
11. Пушкарьов 6. Типи бюджетних моделей i !х застосовшсть в сучасних умовах [Електронний ресурс] / 6. Пушкарьов. — Режим доступу: http://www. т^^.
1541312.
12. Синщин 6. Стратепчне бюджетування / 6. Синщин // Управлшський облж i фiнанси. — 2007. — № 1. — С. 35-37.
13. Чорна Л.О. Система бюджетування для торп-вельного пiдприeмства [Електронний ресурс] / Л.О. Чорна, Н.М. Нестеренко, Н.Ю. Чорна. —Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=376.
Г. Ю. Попова
канд. екон. наук Донбаська нацюнальна академiя 6ydieHuu,mea i архтектури, м. Краматорськ
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ РИЗИКОЗАХИСТУ ШЖИШРИНГОВОÏ Ф1РМИ
Постановка проблеми. Одна з головних причин, що стримують шновацшний розвиток економiки, — високий ризик капiталовкладень. У роботах I.A. Бланка [2], I.P. Бузько, Г.1. Велiкоiваненко, В.В. Вгглш-ского, А.С. Гапьчiнського, В.М. Гейця [3], М.М. Кш-менюка, C.I. Наконечного, A.A. Пересади, A.I. Сухо-рукова, Д.М. Черваньова, A.I. Яковлева та iнших вче-них закладеш основи управлiння ризиками. Однак си-стемний, комплексний пiдхiд до формування стратеги ризикозахисту iнжинiринговоï фiрми поки не реашзо-ваний i е одшею з найбшьш актуальних проблем в об-ластi оргашзаци управлiння, планування i економiч-ного регулювання.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй показуе, що проблемам розвитку шжишрингу в Украш прид!-ляеться велика увага [2-7 та ш.]. Розробляються i пи-тання державного регулювання шновацшно! сфери [89], i анал^ико-шструментальш основи забезпечення ефективного управлiння ризиками пщприемств [10], i стратепчне планування ризиюв на основi збалансова-но! системи показник1в [11].
Разом з тим, ряд проблем, що стосуються розро-бки та коригування стратег!! управлiння ризиками пщприемств, що надають !нжишрингов! послуги, зали-шаються не вирiшеними.
Мета статп полягае в обГруитуваннi основних принцитв i практичних пщход!в до формування стратеги ризикозахисту !нжишрингово'1 ф!рми.
Виклад основного матерiалу дослщження. Подат-ковим кодексом Украши (ст. 14.1.85) надаеться по-няття «анжишринг» — надання послуг (виконання ро-б!т) !з складення технiчних завдань, проектних пропо-зицш, проведення наукових дослщжень i техшко-еко-ном!чних обстежень, виконання передпроектних, проектних, iиженерно-вишукуваnьних, шженерно-розв!-дувальних робгт (послуг) !з будiвництва об'ектiв, роз-роблення техтчно! документации, проектування та конструкторського опрацювання об'екив технiки i технологи, надання консультацш та авторського на-гляду пщ час монтажних та пусконалагоджувальних робгт, а також надання консультацш економiчного, фiнансового або шшого характеру у складi таких послуг (робгт) [1].
1нжишринг як специфiчний вид професiйноï д!я-льносп склався в результатi перших спроб комерщаш-зацiï результата роботи шженер!в у XVIII ст. (школи !нженерного мистецтва, асощаци !нженер!в). Стихш-ний, шчим не керований рашше процес надходження новаторських щей в промисловють, перестав задово-льняти потреби господарства. Зокрема, професшна ш-женерна асощащя виникла в Aиглiï в 1771 р. i отри-мала назву "Товариство цившьних iиженерiв".
Досить значний розвиток !нжишринг отримав, коли стали здшснюватись велик! проекти вщновлення та модершзаци промисловост! в бврот, а тзнше по-чалася масштабна iидустрiаniзацiя краш, що розвива-ються. Саме в цей перюд виникла нова потреба в ш-жин!рингових послугах та проектах, що виконуються на умовах "пщ ключ", i, зокрема, необхщшсть не тшьки побудувати промисловий об'ект, а й посприяти замовнику в освоенш переданих технологiй та пщго-товц! нацiонаnьних кадр!в. Внаслiдок цього послуги в галузi !нжин!рингу стали все бшьш рiзноманiтними, виникли передумови для становлення i розвитку нащ-ональних i м1жнародних ринюв !нжишрингових послуг. З подальшим розвитком !нжишрингу знадобилося систематизувати його види та унiфiкувати послуги на мiжнародному р!вн!. У 1981 роц! Aмериканське Товариство iнженерiв цивильного бущвництва (ASCE) ви-пустило "Kерiвництво з використання послуг !нжене-р!в", в якому розглянута практика iнженерного консу-льтування, показана процедура вибору iнженера, дана кваniфiкацiя !нжин!рингових послуг, що включае на-ступн! групи [4, с. 25]:
попередш технiко-економiчнi дослщження i еко-ном!чн! пор!вняння. Ц! послуги можуть передувати за-твердженню проекту i включати анаniз умов i пор!в-няння декшькох можливих варiантiв, у тому числ! вплив об'екта на навколишне середовище, експлуата-ц!йн! витрати, ф!нансов! м!ркування i оч!куваний до-х!д, як основу для висновюв i рекомендац!й про дощ-льн!сть спорудження об'екта;
вивчення планування, тобто створення генплашв для довгострокових програм економ!чного розвитку репошв i м!ст, досл!дження навколишн!х умов;
