CC BY
30
Т. О. Пожуева
д-р екон. наук м. Днтро
БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК НАПРЯМОК УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ Д1ЯЛЬН1СТЮ П1ДПРИ€МСТВ
Постановка питання. В умовах трансформацп вгт-чизняно! eKOHOMiKH, яка супроводжуеться високими темпами шфляцй, нестабiпьнiстю дiючого законодав-ства, змiцненням конкуренцп, мiнливiстю цiн на фь нансових та товарних ринках, низькою фiнансовою результативнiстю, платоспроможнiстю та лжвщшстю вiтчизняних промислових пiдприемств, обГрунтова-ною е необхiднiсть та доцшьшсть пошуку та впрова-дження i застосування бшьш ефективних методiв уп-равлiння фiнансово-господарською дiяльнiстю. Одним з таких метсдав управлiння е оперативне фшан-сове планування — бюджетування.
Зростае значення ретельно пророблених, збалан-сованих планiв на вах етапах управлiння пiдприем-ством.
Пiдприемство, що функцiонуе в умовах ринково! економiки, зобов'язане з необхiдною вiрогiднiстю ви-значити потребу у фiнансових, матерiальних, трудових i iнтелектуальних ресурсах, а також джерелах !хнього одержання. Важливе значення надаеться вмiнню до-сить точно розрахувати ефектившсть наявних ресуретв i юнцевий економiчний i фшансовий результат.
Всi розрахунки, як здшснюються в процесi фор-мування бюджету пщприемства, дозволяють у пов-ному обсязi й у потрiбний час визначити необхщну суму коштiв за !хню реалiзацiю, а також джерела над-ходження цих коштiв (власш, кредитнi, бюджетнi або кошти швестора).
Результати розрахунюв знаходять свое вщбиття в довгострокових i стратегiчних планах пщприемства.
Труднощi при здiйсненнi методики бюджетування виникають на початкових етапах 11 впрова-дження на пщприемста, що пов'язане з виконанням ряду умов:
- потрiбно визначитися iз цiлями дiяльностi щд-приемства;
- зрозумгти й визначити для чого буде впроваджу-ватися внутрiфiрмове планування;
- визначити чи доцшьно використання внутрь фiрмового планування даним господарюючим суб'ек-том.
В управлiннi бюджетування застосовуеться на вичизняних пiдприемствах в кращому випадку для того, щоб контролювати окремi показники, наприклад розмiри дебггорсько! та кредиторсько! заборгованостi, або для того, щоб встановити рiвнi витрат в окремих структурних пщроздшах. 1ншими словами, призна-чення бюджетування невиправдано звужуеться. Крiм того, така важлива функцiя бюджетування, як контроль майже не використовуеться в системi внутрiш-нього контролю.
- методика бюджетування не може бути ушверса-льною для будь-якого пщприемства, тобто тут варто враховувати галузевi особливость У зв'язку iз цим, не-обхщно ретельно проаналiзувати структуру розгляну-того господарюючого суб'екта, що припускае певш тимчасовi, трудовi й iншi витрати. Як правило, набiр бюджетiв, як й формують систему бюджетування, може вардаватися в певних рамках.
- 36ip вихщно! шформацп для розробки проекту бюджету, а також аналiз i узагальнення 3i6paHo'l ш-формацп, розрахунок науково обГрунтованих показни-к1в економiчноí дiяльностi. При цьому необхщно вiдповiсти на ряд питань: як краще враховувати витрати пщприемства, як роздшити вже враховаш витрати на постшш й змiннi й iн.
- формування проекту бюджету з обов'язковою оцшкою ризику невиконання бюджету.
Бюджетування е першим етапом розробки сис-теми регулярного економiчного управлiння й сприяе оптимiзацil фiнансових потоков i ресурсiв пщприем-ства, що дозволяе значно знизити !хнш обсяг i потребу в них, собiвартiсть i пiдвищити конкурентоспромож-нiсть пiдприемства. Особливо варто видшити бюджетування як найважлившу сполучну ланку м1ж страте-гiчним i оперативним управлiнням вама господарсь-кими операцiями, спрямовану на координащю еконо-мiчних процесiв пщприемства й, як наслщок, на тд-вищення його конкурентоспроможностi. Таким чином, аргументована необхщшсть бюджетування для рiзних структур, що складають фiнансово-економiчну систему держави, цим i визначаеться актуальшсть об-рано! теми.
Бюджетний метод, заснований на контрольова-ному прогноз^ мае цший ряд достошств i в цей час е одним з найбшьш передових метсдав керування щд-приемством.
Тому розробка методики формування бюджету як основного фiнансового плану й економiчного регулятора вщносин м1ж структурними пiдроздiлами щдпри-емства й пщприемства iз зовнiшнiм середовищем, а також системи керування цим процесом е актуальним науковим i практичним завданням, ршенню якого.
Актуальним завданням будь-якого пщприемства на сучасному етапi е пщвищення його конкуренто-спроможностi. Це пов'язане з жорстюстю конкурентно! боротьби й рiзким обмеженням зовншшх ресурсiв. Дана ситуацiя приводить до вщсутноси можливостей для росту бiзнесу, виходу його на новi ринки, дивер-сифiкованостi й зниженню, в остаточному тдсумку, його конкурентоспроможностi. У цих умовах необхщно налагодити самонастроювальну систему бiзнесу, здатну адекватно й вчасно реагувати на впливи навко-лишнього середовища у всiх областях.
Аналiз дослщжень. Вагомий внесок у розробленнi теоретичних i методологiчних основ системи бюджетування суб'екив господарювання внесли так! вчеш, як 6.В. Акимова, 6.О. Ананьина, М.Д. Бшик, I.A. Бланк, С.Г. Вербовецька, С.В. Данилочюн, Н.Г. Да-нилочюна, Р.Г. Долiнська, К.В. Глляшенко, Т.О. 1лля-шенко, I.M. Карасьова, О.Г. Кулакова, А.П. Кулш, A.I. Кучеренко, М.В. Мельник, О.Г. Мельник, Я.1. Невмержицький, В.П. Савчук, М.В. Скобенко, О.О. Терещенко, А.М. Ткаченко, Ю.Р. Туманян, Л.С. Ша-ховськая, В.В. Хохлов та шшь
Незважаючи на це, значна кшьюсть питань зали-шаеться вщкритою для дослщження, зокрема: визна-чення сутносп концепцп бюджетування; виокрем-
лення та систематизащя принцитв та етатв бюджету-вання, а також чинниюв, що обмежують впрова-дження та використання бюджетування в сучасних умовах; розкриття особливостей оргашзацшно! проце-дури впровадження бюджетування та iншi
Метою статтi е дослiдження методологiчних ас-пектiв бюджетування для пщвищення ефективностi роботи пщприемства.
Виклад матерiалу. Реформування фiнансового планування дiяльностi пiдприемств вiдповiдно до ринкових умов господарювання розпочалося iз зако-нодавчого закрiплення у 1991 рощ норми про самос-тiйнiсть планування пщприемствами свое! дiяльностi та перспективи розвитку [1]. На державних пщприем-ствах фiнансове планування вщроджено Наказом МЬ нiстерства економiки Укра!ни вщ 25 грудня 2000 року № 277 Про затвердження Положення про порядок складання рiчного фiнансового плану державним шд-приемством [2]. Наказ Мшютерства економiки Укра-!ни вщ 25 грудня 2000 року № 277 втратив чиннiсть на пiдставi Наказу Мiнiстерства економiки та з питань европейсько! штеграцп Укра!ни вщ 27 травня 2003 року № 137 Про затвердження Порядку складання фь нансового плану державним пщприемством (крiм казенного) та контролю за його виконанням [3], згщно якого була введена нова форма фшансового плану, яка дещо покращила попередню форму плану, але який, в свою чергу, також втратив чиншсть згщно з наказом Мшстерства економiки та з питань европейсько! ш-теграцп Укра!ни вiд 21 травня 2004 року № 198 [4].
В останнш редакцп Закону Укра!ни «Про Держа-вний бюджет Укра!ни на 2017 рж» не було встанов-лено (даний пункт перенесено до Бюджетного Кодексу Укра!ни), що господарсью оргашзацп, в тому числi державш пiдприемства, а також акцiонернi, холдин-говi компанп та iншi суб'екти господарювання, у ста-тутних фондах яких больше 50 вiдсоткiв акцш (часток, па!в) належать державi, та !х дочiрнi пiдприемства зо-бов'язат складати i виконувати рiчний фшансовий план, який пiдлягае затвердженню в порядку, визна-ченому Кабiнетом Мшс^в Укра!ни, на пiдставi якого був затверджений наказ Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю вико-нання фшансових планiв державних пщприемств, ак-цiонерних, холдингових компанш та iнших суб'ектiв господарювання, у статутному фондi яких больше 50 вщсотюв акцiй (часток, па!в) належать держав^ та !х дочiрнiх пщприемств [6].
На вщмшу вiд попередшх роив, складати рiчнi фiнансовi плани повиннi товариства, контрольний пакет акцш яких належить державi.
I хоча для пщприемств шших форм власносп ця норма закону мае рекомендацшний характер, складання фшансового плану е обов'язковим, необхщним, з метою обГрунтування надходжень i видатюв, вико-нання зобов'язань пiдприемства, при обГрунтуваннях надання кредитiв та бiзнес-плануваннi тощо. Багато-рiчний досвiд закордонних фiрм i вiтчизняних пщпри-емств свщчить, що недооцiнка фiнансового планування в умовах ринку, зведення його до мшмуму, Гг-норування або некомпетентне здшснення призводить до великих, шчим не виправданих економiчних втрат. За оцiнкою економiстiв, через вщсутшсть точного i системного планування i контролю сво!х фшанетв, компанп втрачають до п'ято! частини прибутюв.
На сьогодш тдприемства самi повинш розумгги важливiсть й необхщшсть грамотних розрахунюв на
перспективу свое! дiяльностi — важливiсть складання бюджета [7, с. 187].
Бюджет — оперативний фшансовий план, що ро-зробляеться зазвичай в рамках до одного року, який вщображае витрати та надходження коштiв за окре-мими господарськими операцiями або швестицшними проектами. Розробка бюджетiв характеризуемся тер-мiном бюджетування та спрямоване на виршення двох основних задач:
- визначення об'ему та складу витрат;
- забезпечення покриття цих витрат фiнансовими ресурсами iз рiзних джерел [8, с. 94].
Бюджетування (оперативне фшансове планування) являе собою процес оргашзацп управлшня фь нансово-господарською дiяльнiстю суб'екпв господарювання, який базуеться на розробленш бюджетiв у розрiзi цен^в вiдповiдальностi чи напрямiв дiяльно-di, здiйсненнi на цiй основi контролю за !х виконанням, проведенш аналiзу вiдхилень фактичних результата вiд бюджетних та регулюваннi господарсько! дiя-льностi з метою узгодження та досягнення намiчених результатiв на ветх рiвнях управлiння. Бюджетування Грунтуеться на iнтегрованому пiдходi до основних функцш управлiння: прогнозування та планування, оргашзащя, облiк, контроль, регулювання, аналiз.
Метою бюджетування е опис майбутнього стану тдприемства в економiчних показниках таким чином, щоб оптимально забезпечити досягнення вартюних (чи iнших, що виражаються через фшансово-госпо-дарсью показники) цшей пiдприемства.
Задача бюджетування полягае в розробщ бюджету пiдприемства, який забезпечуватиме отримання оптимального результату для даного об' ему господарсько! дiяльностi в плановому перiодi [9, с. 213].
Зазвичай бюджети складають на рж, на квартал, на мiсяць. Термш, на який розробляють бюджет, на-зивають бюджетним перiодом. На багатьох пщприем-ствах складають так зваш «ковзаючЬ» бюджети: бюджет, складений на досить тривалий перiод часу (на рж), коректуеться в процес виконання (наприклад, щомiсячно).Так, наприклад, в грудш складаеться план на 12 мюящв (з сiчня по грудень), в ачш — на на-ступних 12 мiсяцiв (з лютого поточного року по лютий наступного) i так даль Це дозволяе точнше врахову-вати змiни умов, в яких працюе пщприемство [10, с. 159].
На кожному пщприемсга може бути своя специ-фжа бюджетування в залежностi як вщ об'екту фшан-сового планування, так i вiд системи фiнансових i не-фiнансових цшей. Тому, кажучи про призначення бюджетування, необхщно пам'ятати, що на кожному щд-приемствi як управлiнська технологiя воно може пере-слiдувати сво! власш цiлi i використовувати сво! власш засоби, свiй iнструментарiй.
Бюджети можуть бути складеш як для тдприемства в цшому, так i для його пiдроздiлiв. Бюджети щд-роздiлiв зводяться в единий бюджет пщприемства, який називаеться основним або головним [11, с. 324; 12, с. 33].
Поширеною проблемою вггчизняних пщприемств багато роив залишаеться проблема вщсутносп кваль фiкованих управлiнцiв, що знайомi хоча б з основами бюджетування. Але для розроблення ефективних бюджетних плашв в Укра!ш зараз активно впроваджують рiзнi шструменти, починаючи вiд простого Exsel та за-кшчуючи програмним продуктом Microsoft Axapta вартiстю близько 1 млн дол. США (маеться на увазi
повна система, а не OKpeMi модул^. KpiM того, засто-совуються так програмнi комплекси, як Hiperion Pillar (розробник Hiperion), Adaytum e. Planning (розробник Adaytum), Comshare MPC (розробник Comshare), Corporate Planner (розробник Corporate Planning), Active Planner (розробник Epicor Software), Oracle Financial Analys Er (розробник Oracle), SyteLine Budgeting, НЕФРИТ (розробник Центршвестсофт), ШЕК/Бюджетування (розробник 1НЕК), програмнi продукти компанп 1нталев-Украша та iншi [13, с. 43].
Сьогодш бюджетування застосовують на вичиз-няних пiдприемствах в бiльшостi випадках для того, щоб контролювати окремi показники (розмiри дебь торсько'1 та кредиторсько'1 заборгованостей, рiвень ви-трат пiдроздiлiв пiдприемства), тобто носить фрагмен-тарний характер, i тим самим не дозволяе ефективно управляти фшансами, насамперед рухом грошових коштiв, приймати точш та зваженi в фшансовому планi управлiнськi рiшення. Тальки налагоджений ме-ханiзм використання технологи бюджетування дасть змогу ефективно управляти фшансово-господарською дiяльнiстю пiдприемства [14, с. 3].
У процес бюджетування визначають:
- чого хоче досягти тдприемство у перспектив^ тобто обГрунтовують основну мету дiяльностi пщпри-емства (пiдвищення рiвня рентабельностi виробни-цтва, збiльшення вартосп капiталу, обсягу реалiзацiï продукцiï, рiвня квалiфiкацiï персоналу, формування нового позитивного iмiджу пiдприемства тощо);
- яким чином можна досягти поставлено! мети, тобто вибирають стратегiю пiдприемства ( вихщ на новi ринки з продукщею, що вже виготовляеться на щд-приемствi, розроблення ново'1 продукцп для наявних i нових ринюв збуту тощо). На основi прогнозiв ринку опрацьовують клька альтернативних варiантiв стратеги i вибирають ту. Яка дае можливють отримати най-кращi поточнi результати дiяльностi у поеднанш з дов-гостроковою фшансовою стабiльнiстю пiдприемства. При обГрунтуванш стратегш пiдприемства важливо також виявити обмежувальш фактори («вузью мюця»), якими можуть бути його матерiальнi ресурси, потуж-нiсть, квалiфiкацiя працiвникiв тощо. Однак найчас-тiше «вузьким мюцем» для пiдприемства е обсяг реа-лiзацiï продукцiï, якого можна реально досягти (з огляду на мютюсть ринку), i масштаби конкуренцп;
- яю ресурси i в яюй кiлькостi потрiбнi пщпри-емству, тобто розробляють оперативний план (бюджет) дiяльностi пщприемства;
- як здшснюватиметься контроль за виконан-ням планових показниюв.
Розроблення бюджетiв (бюджетування) передба-чае розв'язання таких завдань: визначення обсягу та складу витрат; забезпечення покриття цих витрат фь нансовими ресурсами з рiзних джерел.
Бюджети можна розробляти як у грошових, так i в натуральних показниках [15, с. 50-51].
Для забезпечення успшного впровадження бюджетування, ефективного його використання на пщ-приемстта необхiдно дотримуватися певних принци-тв, а саме:
- принцип цшепогодження — потребуе, щоб процес бюджетування починався «знизу вгору». Це об-Грунтовуеться тим, що керiвники нижчого рангу краще знають ситуацiю на ринку i зi свого боку забез-печать реалiзованiсть бюджетних величин. Далi шляхом узгодження бюджетних плашв мiж керiвниками вищого та нижчого ранпв забезпечуеться вiдповiднiсть
цшям конкретних планiв пщприемства. Процес змь нюе напрям i реалiзуеться за схемою «згори вниз» [16, с. 10];
- принцип прюритетноси вщносно завдання координаци бюджетування повинен забезпечити використання дефщитних засобiв в найбшьш вигiдному напрямку. У бюджетi свiдомо формуеться напрям «основного удару», при цьому витрати на iншi напрями скорочуються;
- принцип причинноси припускае, що кожна планова одиниця може планувати i вщповщати тальки за тi величини, на яю вона може чинити вплив;
- принцип вiдповiдальностi, який концентру -еться виключно на величинах, що пщдаються впливу, передбачае передачу кожному пщроздшу вiдповiдаль-ностi за виконання його частини бюджету разом з по-вноваженнями втручатися у разi потреби в розвиток ситуацп з вiдповiдними заходами, що корегують. Ви-користання цього принципу сприяе виробленню в ке-рiвництва нижнього рiвня навиюв заповзятливостi в мисленнi i в дiях;
- принцип постiйностi цшей передбачае. Що встановленi один раз базовi величини не повиннi бути принципово змшеш протягом контрольного перюду, що продовжуеться;
- принцип повноти, який полягае у тому, що розроблення бюджету мае охоплювати всi сторони дi-яльносп та усi пiдроздiли пiдприемств;
- принцип обГрунтованоси та реальностi, який виходить iз необхiдностi прiоритету реалiзацiï продукцп над виробництвом та врахуванням обмеженосп ре-сурсiв, яю е в розпорядженнi пiдприемства [17, с. 33];
- принцип штегрованоси, що зумовлюеться потребами тюного взаемозв'язку (як горизонтально, так i вертикально) мiж рiзними видами i рiвнями бюдже-тiв. Виконання цього принципу означае: при розроб-ленш бюджетiв нижчого рiвня (наприклад, бюджети окремих пщроздЫв пiдприемства) обов'язково врахо-вуються завдання, передбаченi бюджетом вищого рь вня (бюджет пiдприемства). Аналопчно i в часовому планi розроблення короткострокових (поточних) бю-джетiв здшснюеться, базуючись на завданнях, перед-бачених бшьш довгостроковими (стратегiчними) бюджетами;
- принцип гнучкосп, який допускае при роз-робленнi й виконаннi бюджета можливють 1х коригу-вання при змш внутрiшнiх чи зовнiшнiх умов дiяль-ностi пiдприемства;
- принцип економiчностi полягае у тому, що витрати на бюджетування повинш рацюнально спiв-вiдноситися з отриманими результатами. Враховуючи те, що бюджетування — це досить складний процес, який потребуе додаткових витрат часу, фшанетв тощо, виконання цього принципу е дуже важливим. Воно може забезпечуватися розробкою рацюнальних форм бюджетiв, виключенням дублюючо'1 та нерелевантно'1 iнформацiï, а головне — ефективною оргашзащею всього процесу;
- принцип перюдичносп бюджетування: означае, що бюджети повинш складатися на певш перiоди, термiн яких залежить вiд специфiки органiзацiï фiнан-сово'1 дiяльностi пiдприемства;
- принцип прозороси: передбачае, що бюджети повиннi складатися так, щоб уа задiянi у 1хньому ви-конаннi особи чгтко уявляли завдання, як1 перед ними ставляться, й мали стимули до к виконання [18, с.17-19; 19, c. 139; 20, с. 268-269].
Важливо також ураховувати принцип ефективно-CTi, сутшсть якого полягае в тому, що витрати, пов'язанi з органiзацiею та функцюнуванням бюджетування, не повиннi перевищувати ефект, який буде отримано вщ його впровадження. При формуваннi си-стеми бюджетування не можна переходити «межу». 1н-акше виникае «надлишок бюджетування», який стри-муе шщативу та знижуе мотивацiю персоналу [21, с. 281-282].
Таким чином, бюджетування — це процес планування майбутньо'1 дiяльностi пщприемства, результати якого оформляються системою бюджепв. Бюджети складаються як для окремих структурних пщроздЫв, так i для пiдприемства в цшому. Бюджети пiдроздiлiв зводяться до единого бюджету пщприемства, який на-зиваеться основним або головним.
Бюджетування е комплексною системою захо-дiв й охоплюе вс основш сторони дiяльностi тд-приемства — фшанси, виробництво, збут, поста-чання, оргашзащю та координуе 1х. Приймаючи управлшсью рiшення на всiх рiвнях менеджменту, слiд акцентувати на фшансовш сторонi, що й дае можливють оптимiзувати витрати, максимiзувати прибуток, забезпечувати збалансовашсть залучених фiнансових ресурсiв за напрямами 1х використання як в обсягах, так i в чаш за вшма секторами дiяль-ность
При побудовi системи бюджетування необхщно обов'язково враховувати галузеву специфiку дiяльно-стi пiдприемств, яка впливае на формування первин-них бюджетiв, 1х характеристики. В основу бюджетування на промисловому пщприемств^ на вщмшу вiд iнших галузей економiки, покладено особливостi кругообiгу оборотних (фiнансовий цикл) та необо-ротних (iнвестицiйний цикл) активiв. Фiнансовий цикл у промисловоси включае стадiю виробництва, що обумовлюе бшьш складну систему бюджетування витрат. Що ж стосуеться дiяльностi фшансових ш-ституцiй чи торгiвлi, то в них зазначених ускладнень не виникае, основна частина 1хшх витрат — це опе-рацiйнi витрати, обсяг яких визначаеться загальними умовами пщтримання бiзнесу. При цьому головне завдання пщприемств таких галузей полягае в макси-мiзацiï рiзницi мiж «вхщними» й «вихщними» грошо-вими потоками, з одного боку, та доходiв i витрат, з шшого. У промисловоси на стадп виробництва вщ-буваеться яюсна змiна «вхщних» потоюв, тобто величина «вихщних» потоюв визначаеться не тальки рин-ковою (зовнiшньою), а й виробничою (внутршньою) полiтикою пiдприемства. Наявнiсть виробничо'1 стадп визначае специфiку не тшьки фiнансового циклу, а й швестицшного. На вiдмiну вiд iнших галузей, де ш-вестицiйний цикл достатньою мiрою узагальнено (тобто основнi засоби стандартизован й забезпечу-ють вимоги бiзнесу), у промисловостi бшьша частина швестицш спрямовуеться на виготовлення рiзних ви-дiв продукцiï, тобто значною мiрою iндивiдуалiзо-вана. Що стосуеться галузевих особливостей управ-лiння промисловим пщприемством, то вони пов'я-заш з таким складним сегментом бюджетного про-цесу, як виробничий облж та планування, й охоплю-ють стадда трансформацiï «вхiдних» ресурсiв у «ви-хiднi» товарнi потоки. Отже, наявшсть стадп виробництва i, як наслщок, виробничого облiку й планування, е пею особливютю, яка визначае технологiю бюджетного процесу на промисловому пiдприемствi [21, с. 282-283].
Розроблення бюджепв може здшснюватися синхронно чи послiдовно. Метод синхронного (симуль-тацiйного) бюджетного планування полягае в одно-часному розробленш й координуванш бюджетiв на рiзних рiвнях та рiзного спрямування. Така процедура досить трудомютка, оскльки передбачае значнi видатки на координування i постшне узгодження, спричинюе велику кшьюсть iтерацiй. Застосування цього методу часто зумовлюе забезпечення розроб-лення оптимальних бюджетiв i досягнення максимального ефекту, бо на вшх етапах формування бюдже-тiв ураховуються й узгоджуються взаемозалежнi пи-тання виробничо-господарсько'1 дiяльностi й усува-ються протирiччя м1ж пiдроздiлами пiдприемства. За вщсутноси синхронного бюджетного планування iс-нуе загроза, що керiвники враховуватимуть тшьки власш штереси, якi часто не вщповщають загально органiзацiйним.
Якщо пщприемство дуже велике, мае високий рiвень диверсифiкацiï дiяльностi, значну кLлькiсть видшених функцiональних сфер, то при розробленш бюджепв доц^льно використовувати метод послщов-ного (сукцесiйного) бюджетного планування, який полягае у лопчному послiдовному розробленш роз-пису надходжень i видатюв об'ектiв бюджетного планування з метою формування зведених бюджепв пщ-приемства. За цим методом розроблення зведених бюджетiв передбачаеться попередне i послщовне розроблення бюджетiв структурних пiдроздiлiв, функцюнальних сфер, видiв бiзнесу, проектiв тощо [22, с. 40].
Таке планування починаеться з визначення об-межувального бюджетного фактору — «вузького мюця» на пщприемствь Оскшьки найчастiше в рин-кових умовах «вузьким мюцем» дiяльностi пiдприем-ства е обсяг реалiзацiï продукц11, то насамперед фор-мують бюджет продажу (реалiзацiï), якщо ж для пщприемства проблематичною е закутвля певного виду необхщних матерiалiв, то послiдовне бюджетне планування може починатися iз формування бюджету матерiалiв. З бюджету виробництва сукцесш не бюджетне планування починаеться тод^ коли на пщ-приемствi обмежувальним фактором е виробничi по-тужностi [22, с. 40; 15, с. 52].
На пщприемствах, яш мають високий рiвень ди-версифiкацiï, для iдентифiкацiï видiв бiзнесу, розроблення за кожним видом бiзнесу рiзних видiв бю-джепв iз метою виокремлення високорентабельних, низькорентабельних i нерентабельних видiв бiзнесу, прийняття рiшення щодо доцiльностi розвитку окремих низькорентабельних видiв бiзнесу, проведення гнучко'1 реструктуризацiï та реорганiзацiï застосову-еться метод бюджетного планування за видами бiз-несу.
Впровадження процесу бюджетування на пщприемствах дозволить: полшшити фiнансовi результати на основi управлшня прибутком i витратами, рацiона-льно розподшяти та використовувати ресурси, оптимь зувати витрати по пiдприемству та впровадити опера-тивний контроль за постшними та змiнними витратами; полшшити платоспроможшсть пiдприемства на основi ефективного управлiння грошовими потоками; пщвищити як1сть та оперативнiсть прийняття управ-лiнських рiшень; узгоджувати, координувати дИ окремих пiдроздiлiв i вщдМв пiдприемств, а також на-прямюв дiяльностi для досягнення поставлених глоба-льних завдань [23].
Останшм часом особливо'1 актуальноси набув проектно-програмно-цiльовий метод бюджетного планування, який передбачае формування бюджепв на пщприемста за конкретними цшьовими проектами i програмами. При цьому вся виробничо-госпо-дарська дiяльнiсть пiдприемства втшюеться у сукуп-ностi проектiв i програм, за кожними з яких може формуватися уся сукупшсть операцшних та фшансо-вих бюджетiв, а показники фiнансових бюджетiв на-далi пiдлягатимуть консолiдацiï в основнi загально органiзацiйнi (зведенi бюджети).
Висновки. Пдприемство, що функцiонуе в умовах ринково'1 економiки, зобов'язане з необхiдною вiро-гiднiстю визначити потребу у фшансових, матерiаль-них, трудових i штелектуальних ресурсах, а також дже-релах кнього одержання. Важливе значення надаеться вмiнню досить точно розрахувати ефектившсть наяв-них ресурсiв i кшцевий економiчний i фiнансовий результат. Бюджетування е першим етапом розробки си-стеми регулярного економiчного управлшня й сприяе оптимiзацiï фiнансових потоков i ресурсiв пщприем-ства, що дозволяе значно знизити гхнш обсяг i потребу в них, собiвартiсть i пщвищити конкурентоспромож-нiсть пщприемства.
Щоб система бюджетування зайняла гщне мiсце серед iнструментiв, за допомогою яких можна здшс-нювати ефективне управлiння пiдприемством, потрiб-но бшьш вимогливо пщходити до пiдбору кадрiв на пiдприемствi, встановити чiтку систему контролю за дiяльнiстю, а також не забувати про новгтш технологи та обладнання.
Список використаних джерел
1. Про пщприемства в Украш: Закон Украши вiд 27 березня 1991 року № 877 — XII. (Закон втратив чиншсть на пiдставi Кодексу N 436-IV (436-15) вiд 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144).
2. Про затвердження Положення про порядок складання рiчного фiнансового плану державним пщ-приемством: Наказ Мiнiстерства економiки вщ 25 гру-дня 2000 року № 277. (Наказ втратив чиншсть на пщ-ставi Наказу Мшстерства економiки та з питань европейсько'1 iнтеграцiï N 137 вщ 27.05.2003).
3. Про затвердження Порядку складання фшан-сового плану державним пщприемством (крiм казенного) та контролю за його виконанням: Наказ Мшс-терства економiки та з питань европейсько'1 iнтеграцiï Украши вщ 27 травня 2003 року N 137. (Наказ втратив чиншсть на пiдставi Наказу Мшстерства економiки та з питань европейсько'1 iнтеграцiï N 198 вщ 21.05.2004).
4. Про визнання таким, що втратив чиншсть, наказу Мшстерства економiки та з питань европейсько'1 iнтеграцiï Украши вщ 27.05.2003 N 137: Наказ Mi-нiстерства економiки та з питань европейсько'1 штег-раци Украши вщ 21 травня 2004 року N 198.
5. Про Державний бюджет Украши на 2017 рж в редакци Закону Закон Украши вщ 21 грудня 2016 року № 1801 — VIII.
6. Про затвердження Порядку складання, за-твердження та контролю виконання фшансових плашв державних пщприемств, акцюнерних, холдингових компанш та iнших суб'екпв господарювання, у статутному фондi яких больше 50 вщсотюв акцш (часток,
па'1в) належать державi, та 1х дочiрнiх пiдприемств: Наказ Мшстерства економiки Украши вiд 21 червня 2005 року № 173.
7. Карасева И. М. Финансовый менеджмент: учеб. пособие по специализации «Менеджмент оргаш-зацш». — М.: Омега-Л, 2006. — 335 с.
8. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Изд-во «Ника-Центр», 1998. — 544с.
9. Бюджетирование: шаг за шагом / Доброволь-ський Е., Карабанов Б., Боровков П. и др. — СПб.: Питер, 2005. — 448 с.
10. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Ананькина Е. А., С. В. Данилочкин, Н. Г. Данилочкина и др. / Под ред. Н. Г. Данилоч-киной. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 279 с.
11. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий / В.П. Савчук — К.: Максимум, 2001. — 505 с.
12. Кучеренко А. И. Бюджетирование как метод финансового планирования деятельности организации // Справочник экономиста. — 2010. — №3. — С. 33-40.
13. ГлляшенкоТ.О. Бюджетування як напрямок удосконалення системою управлшня дiяльнiстю пщприемств / Т.О. Глляшенко, К.В. Глляшенко, М.В. Ско-бенко // Вюник СумДУ. Серiя «Економ^». — №3. — 2012. — С. 36-44.
14. Акимова Е. В. Бюджетирование в системе финансового управления предприятием / Вюник Донба-сько'1 державно'1 машинобудiвноï академи. — 2007. — №2Е (10). — С. 2-7.
15. Партин Г. О. Бюджетування у системi управлшня витратами пiдприемства // Фшанси Укра'1ни. — 2003. — №5. — С. 50-53.
16. Савчук В. П. Финансовое планирование и разработка бюджета предприятия. — К.: Максимум, 2004.
— 131 с.
17. Долшська Р. Г. Державш фшанси: Навчаль-ний поабник для студенпв iнженерно-економiчних спецiальностей всiх форм навчання — Харюв: НТУ «ХП1», 2002. — 232 с.
18. Мельник М. В., Туманян Ю. Р. Бюджетирование: теория и практика: Учебное пособие / Л. С. Шаховская, В. В. Хохлов, О. Г. Кулакова и др. — М.: КНОРУС, 2009. — 400 с.
19. Бшик М. Д. Фiнансовi результати пщприемств державного сектору економiки в умовах планування // Фшанси Украши. — 2006. — №9. — С. 129-142.
20. Вербовецька С. Г. Принципи бюджетування пщприемства // Економiчний проспр. — 2008. — №19.
— С. 267-273.
21. Фшансова дiяльнiсть суб'екпв господарювання: Навч.-метод. помб. для самост. вивч. дисц. / Терещенко О. О., Невмержицький Я. I., Кулш А. П. та ш. / За заг. ред. О. О. Терещенко.— К.: КНЕУ, 2006.
— 312 с.
22. Мельник О. Г. Методи бюджетного плану-вання // Фшанси Украши. — 2003. — №12. — С. 37-46.
23. Ткаченко А.М. Бюджетування — ефективний зааб попередження впливу кризових явищ [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http://temp.zgia.zp. ua/gazeta/ evzdia_3_005.pdf.
