CC BY
86ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Жукова О. С.
Донецький інститут соціальної освіти
Анотація. У запропонованій статті розглядається проблема комп'ютеризованого навчання, яке дає сучасним освітянам можливість досягти дидактичної мети при застосуванні різних видів діяльності через різностороннє представлення матеріалу, постійний контроль й аналіз роботи об'єктів навчання, що сприяє удосконаленнюй мобілізації пізнавального процесу. На належному рівні розглянуто хід роботи при застосуванні електронних засобів, який призводить не до модифікації навчальної діяльності, а до її вдосконалення.
Ключові слова: комп'ютеризоване навчання, модифікація навчальної діяльності, дидактична мета,
удосконаленняй мобілізація пізнавального процесу.
Аннотация. Жукова Е. С. Формирование познавательной активности студентов при использовании в учебном процессе новых информационных технологий. В предложенной статье рассматривается проблема компьютеризованногоучения, которая дает современным педагогам возможность достичь дидактической цели при применении разных видов деятельности через разностороннее представление материала, а также постоянный контроль и анализ работы объектов учения, что содействуетусовершенствованию и мобилизации познавательного процесса. На надлежащем уровне рассмотрен ход работы при применении электронных средств, который приводит не к модификации учебной деятельности, а к ее совершенствованию Ключевые слова: компьютеризованное учение, модификация учебной деятельности, дидактическая цель, усовершенствование и мобилизация познавательного процесса.
Annotation. Zhukova O. S. Forming cognitive activity of students using new information technologies in the educational process. The article is devoted to the problem of PC study which enables the modern teachers to achieve the didacticobjective at the application of different types of activity through scalene presentation of material, and also through permanent control and analysis of the improvement and mobilization of cognitive process. At a proper level there is considered the motion of work at application of electronic tools, which results not in modification of educational activity, but in its sophistication.
Key words: PC study, didactic objective, modification of educational activity, improvement and mobilization of cognitiveprocess.
Вступ.
Початок XXI століття - час переходу до інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культуринаселення набуває вирішального значення Інтеграція і глобалізація у структурі й різних галузях діяльності людства потребують модернізації освітнього простору, що повинен формувати активних і творчих особистостей, які мали б ґрунтовну теоретичну і практичну підготовку. Адже сьогодні особливої ваги набуває вміння мислити, тобто вичленовувати й аналізувати явища, процеси, помічати в них суттєве, самому робити відповідні висновки, давати оцінки й приймати вчасні виважені рішення.
У сучасному динамічному і мобільному світі для реалізації себе як особистості важливим стає не стільки сума знань, скільки вміння їх здобути та осягнути, при цьому формуючи практичні вміння та навики. До цього повинна готувати дітей сучасна школа, формувати гармонійно всебічно розвинену особистість, виробляти в ній сучасний стиль мислення, щоб вона не розгубилась у нинішньому потоці інформації, а вміла застосовувати її для власних потреб.
Робота виконана за планом НДР Донецького інституту соціальної освіти.
Формулювання цілей роботи.
Оскільки однією з вирішальних умов оновлення навчального процесу є розвиток пізнавальної активності учнів, мета пашой статті - довести, що саме комп’ютеризоване навчання веде до активізації цієї пізнавальної діяльності, а електронні засоби найповніше реалізують сучасну дидактичну мету і є пріоритетним і невід'ємними у сучасному освітньому просторі, а також вирішують проблему поширення меж пізнання об'єктивного світу та вдосконалення практичної діяльності.
Результати дослідження.
Донедавна провідне місце в теорії навчання посідав умовно-рефлекторний процес. Навчання розглядалось як повідомлення учням (студентам) знань, що повинні стимулювати пізнавальну і дослідницьку активність. Згодом у навчальному процесі все частіше почали використовуватисьрізні види самостійних робіт , які більше потребують від учнів (студентів! пошукової діяльності, уміння володіти прийомами логічного мислення, що найкраще сприяє активізації пізнання.
Для того, щоб довести, що новий крок у формуванні пізнавальної активності учнів (студентів! - це комп'ютеризоване навчання, треба спершу уточнити що вкладається у поняття «пізнавальна активність».
Так, М. І. Махмутов визначає пізнавальну активність як вияв в навчальному процесі вольової, емоційної та інтелектуальної сторін особистості [2]. Г. І. Шамова розглядає її як «єдність діяльності, в якій проявляється особистість самого учня з його відношенням до змісту, характеру діяльності і бажання мобілізувати свої морально-вольві зусилля на досягнення навчально-пізнавальної мети» [5]. Г. І. Щукіна доводить, що пізнавальна активність є найсильнішим стимулом формування цілісної особистості, рівень якого залежить від розвитку інтересу в системі інших мотивів [б].
Автори статті «Активізація процесу навчання» М. Б. Волович, Л. І. Новіков зазначають, що пізнавальна активність розвивається і формується за висхідною лінією при удосконаленніметодів і засобів навчання [3].
Спираючись на вищенаведені визначення поняття «пізнавальна активність», можна зробити висновок, що пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості людини в процесі пізнання нею власної діяльності, а для того, щоб їх розвинути і вдосконалити в кожного з нас у сучасному перевантаженому інформацією і змінами світі, освіта звертається до нових інформаційних технологій, які є носіями вдосконалених методів і засобів навчання.
Слід зазначити, що дослідження пізнавальних процесів сучасної людини вказують на те, що нинішнє суспільство не задовольняє гіпертрофія розуму в діяльності особистості, тому що, як доведено психологами, надмірний розвиток будь-якої однієї функції призводить до її виснаження і безвиході Виходом з такої ситуації і напрямком подальшого вдосконалення пізнавального процесу вважається пошук шляхів універсального розвитку, рівноваги і гармонії між інтелектом і почуттям В цьому якраз і допоможе комп'ютер, бо на практиці розглядається як засіб підтримки логічного способу пізнання, джерело символічно-словесного інформаційного потоку.
Ми погоджуємось з думкою Б. С. Гершунського що комп'ютер повинен вирішити в першу чергу проблему інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, а саме якісного рівня інформаційної подачі навчального матеріалу, що включає системність, логічність, послідовність, чіткість, проблемність, мобільність і глибину викладу, гарантує оперативне представлення інформації такого виду (оптимальної як за об'ємом, так і за змістом), який на даний момент потрібен учителю (викладачу) та учню (студент}).
Раціональна подача інформації, тобто її ущільнення, графічний вигляд, швидкий пошук в різних текстах - важливий крок до активізації навчального процесу і формування творчих здібностей. Адже всебічний гармонійний інтелектуальний розвиток особистості буде діючим тільки тоді, коли навчальний матеріал подаватиметься різносторонньо і одночасно впливатиме на всі почуттєві сприйняття: зір, слух, дотик і серце, тобто емоції, при цьому активізуючи візуальне мислення, що подразнює зовнішні почуття, які збуджують і оживляють властивості сил розуму, що в свою чергу породжують прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.
Поняття, образ, дія - стержень, на якому будуєтьсяподача інформації на електронних носіях, візуальна суть якої полягає в тому, що текст подається як традиційно, так і у вигляді схем, таблиць, графічних зображень, поєднуючи аналіз і синтез із слуховим і зоровим сприйняттям Таким чином, звук, колір, рух впливають на почуттєве сприйняття інформації, що стимулює мотивацію процесів пізнання і розвиває позитивне ставлення до навчального процесу.
Для того, щоб дитина розкрила найповніше свої здібності, їй потрібно створити належні умови для пізнання. Найбільш цінні результати, на мою думку відомих психологів і педагогів, досягаються тоді, коли розвивається пізнавальна активність через принцип самостійності. Деякі науковці (Р.Г.Лемберг, М. І. Махмутов, В. А. Крутецький) вважають, що пізнавальна активність є певною формою вияву самостійності. Ми також з таким твердженням погоджуємось бо, справді, будь-яка самостійна дія починається з появи бажання проявити свою активність, що можливе за умови обізнаності та впевненості в діях. Спираючись на відоме, школяр (студент) на основі зіставлення, порівняння, аналізу та узагальнення в процесі самостійного пошуку «відкриває» нові знання, створюючи при цьому власні способи здобуття цих знань. Кульмінаційним моментом розвитку такої пізнавальної активності - вироблення пошуково-дослідницьких умінь.
Комп’ютеризовані засоби навчання сприяють якнайкращі реалізації цього матеріалу програмою пропонується час від часу, під керівництвом учителя (викладача), навчально-рефлекторні запитання та завдання різної модифікації, відповідні на які повинні дати самі користувачі, а якщо вони їх не знають, то можуть знайти потрібні матеріал в опорних конспектах даного підручника самі чи скористатись довідкою або підказкою, дидактичною операцією, яка підтримує зацікавленість та впевненість здобувача тому що надає можливість пригадати призабутий матеріал і «наштовхує) на правильний хід думок і дій. Програма передбачає також варіативність у виборі питань і завдань для кожного окремого етапу подачі чи закріплення знань, тому кожного разу, навіть при неодноразовому зверненні до повтору чи контролю, учень (студент) отримує новий пакет запитань і завдань.
Така тенденція у викладанні й опрацюванні навчального матеріалу дозволяє користувачам програми усвідомити зв'язок попередніх знань з новими, сприяє їхній систематизації Об'єднання цих зв'язків у систему відбувається в результаті аналітико-синтетичної діяльності, внаслідок чого виявляється відношення суміжності, значимості, схожості виучуваних понять, які включаються згодом у асоціативні ряди, що становлять вихідний елемент глибоких і сталих знань.
Таким чином, робота з комп'ютером дозволяє як індивідуалізувати, так і диференціювати навчання, в свою чергу забезпечуючи функцію спостереження: вивчення манери обробки, засвоєння інформації кожного користувача програми. Комп'ютер активно, навіть без втручання вчителя (викладача), включає себе у навчальний процес, при цьому звертає увагу на найбільш важливі аспекти матеріалу, що вивчається, здатний врахувати індивідуальні психологічні особливості навчання (темп запам'ятовування зосередженість уваги, час і якість завдань) кожного окремого учня (студента). Така методика роботи дозволяє вчителеві (викладачеві) у будь-який час і з будь-якої теми отримати інформацію про рівень і якість підготовки учнів (студентів!, а також дізнатися про те, скільки разів він звертався до даного курсу навчання, щоб отримати належну оцінку. За
результатами комп’ютеризованого навчання педагогові легко спроектовувати наступні заняття, проводити їх по-іншому, корегувати рівні подачі матеріалу та його контролю.
Отже, комп'ютеризовані засоби пропонують такий хід навчальної діяльності: теоретичне опрацювання інформації - діагностичні запитання - завдання різного характеру і спрямування - відповіді - оцінювання -аналіз - опрацювання додаткової літератури (якщо виникає в цьому потреба), що сприяє в ході самостійної роботи формування пізнавальної активності.
Можливості комп'ютерів застосовуються в навчально-виховному процесі в першу чергу у виконанні таких дидактичних задач, які не можуть бути повністю розв'язані при традиційному навчанні, тому вони його не модифікують а тільки вдосконалюють допомагають педагогам формувати пізнавальну активність учнів та студентів через побудовутакої системи пізнавальних завдань і методики їх впровадження, які забезпечують реалізацію принципу єдності навчання і розвитку особистості, сприяють формуванню самостійності, підвищенню пізнавального інтересу до навчання, що реалізується в пошуковій дослідницькій діяльності, яка знаходить вияв у результатах навчання.
Тому комп’ютеризоване навчання - це технологізація особистісно орієнтованого освітнього процесу, яка передбачає нове представлення не тільки навчального тексту, дидактичного матеріалу, а й створення якісно нових форм контролю за індивідуальним розвитком учня в ході навчально-пізнавальної діяльності, реалізацію субєктного принципу навчання, що складає основу сучасної освіти.
Висновки.
Розвиток науково-технічного прогресу поставив перед психолого-педагогічною наукою важливе завдання - розробити
сукупність методів і принципів збирання, збереження, опрацювання, передачі інформації за допомогою технічних засобів, робота яких зорієнтована на активізацію навчального процесу.
Розв'язання цього завдання - впровадження в освітній процес нових інформаційних технологій, що надає вчителям і викладачам можливість досягнути дидактичної мети при застосуванні різних видів діяльності через різностороннє спроектовування навчального середовища, що дозволяє реалізувати принципово нові форми й методи навчання, а для учнів та студентів відкриває доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає цілком нові можливості для творчості, закріплення практичних умінь і навиків, що ведуть до актуалізації пізнавальної діяльності.
Як показує педагогічна практика, впровадження нових інформаційних технологій в школу та ВНЗ - це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки і використання сучасних засобів навчання, орієнтованих на реалізацію її психолого-педагогічної мети.
Згідно з Національною доктриною розвитку освіти сучасні інформаційні технології забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу при використанні педагогічних програмних засобів за умови пріоритету педагогічної ідеї, тобто підкорення техніки педагогіці
Новітні інформаційно-технічні засоби дають змогу освіті вийти на відмінний від усталених технологій рівень викладання і навчання, який ми називаємо «комп’ютеризованим».
Переважна більшість вчених (А.Пилипчук, Г.Костюк, І.Мархель, Й.Ривкінд, Є. Маргуліс, Л.Забродська, М. Жалдак, Р. Шиян, Ю. Машбіц), задіяних у сфері освіти на сучасному стані її трансформації, підтримують думку про те, що досягнення належної якості освіти, яка відповідає вимогам сьогодення неможливе без розвитку і впровадження інформаційних технологій в освітню галузь.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування пізнавальної активності студентів при застосуванні в навчальному процесі нових інформаційних технологій
Література
1. ГершунскийБ. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы- М.: Педагогика, 1987.- 263 с.
2. Махмутов М. И. Проблемное обучение: Основные вопросы теории.- М.: Педагогика, 1975.- 137 с.
3. Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України Зб. статей по проблемам шостої
Української наук-метод конф. 8-10 вересня 1998 р. під редакцією І. І. Мархеля.- Одеса, 1999.- 275 с.
4. Ривкінд Й. Я., Маргуліс Є. Д. Комп'ютер в школі: Кн. для вчителя.- Рад.школа, 1991.-191 с.
5. Шамова Т. И. Активизация учения школьников- М.: Педагогика, 1982.- 209 с.
6. Щукина Г. И. активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе: Учебное пособие
для студентовпед. институтов- М.: Просвещение, 1979.- 160 с.
Надійшла до редакції 03.04.2008 р.
