CC BY
10
УДК 338.43.01:636.2:658.512
ФОРМИРОВАНИЕ МЕХАНИЗМА КОНКУРЕНЦИИ НА РЫНКЕ ПРОДУКЦИИ СВИНОВОДСТВА
© 2015
В.Н.Орел, кандидат экономических наук, доцент кафедры «Экономики и менеджмента» Европейский университет, Николаев (Украина)
Аннотация: Процессы становления конкурентной борьбы в украинской экономике характеризуют возможности формирования продовольственного рынка в новейшем институциональной среде. Конкуренция считается базовым институтом рынка, условием его отдачи как формы организации производственной и финансовой деятельности. Уровень ее становления - главный указатель рыночных реформ. Усиление интеграционных процессов, интенсивное включение Украины в международные финансовые процессы, необходимость соблюдения условий конкурентоспособного рынка ставят перед предприятиями задачу необходимости анализа моментов формирования их конкурентных стратегий. Это обусловливает увеличение интереса к исследованиям в области становления конкурентной борьбы, ее трансформации. В это время существенно увеличивается влияние факторов конкурентности государственного и региональных рынков на стратегическую привлекательность ключевых товаропроизводителей, региональных агропродовольственных систем.
Ключевые слова: агропродовольственная отрасль, конкурентная борьба, продовольственная сфера, теневая экономика, инновационная деятельность, конкурентные стратегии, товарные рынки, монопольное положение.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ii зв'язок 1з важливими науковими чи практичними завдан-нями. Становлення конкурентно! боротьби - це чинник шституцюнальних i структурних перетворень. В агро-продовольчш галузi справи не гарантовано вщповвда-ють розвиненому ринку. У такому стат речей важливе обгрунтування дшчих моделей конкурентно! боротьби, И незвичайностей на сучасному крощ трансформацшно! економiки.
1нтерес до завдань конкурентно! боротьби в агропро-довольчому комплекс полягае в критерiях ринку, який розбудовуеться. Також юнуе потреба формування на-укових знань у сферi теорп й практики допомоги й становлення конкурентно! боротьби, з урахуванням характеристик особливого положення конкурентно! боротьби в ринковш економщ.
Конкурентна боротьба в агропродовольчому комплекс Укра!ни формуеться за критерiями розвитку ринку, недосконалосп ринкових шститупв. Це визначае умови !! становлення.
Анализ остантх дослгджень i публ1кац1й, в яких за-початковано розв'язання даноi проблеми i на як спи-раеться автор, видшення не виршених ратше частин загально'1' проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Питанням формування мехашзму конкуренци на ринку продукцп свинарства придшяють увагу бага-то вичизняних вчених, серед яких Саблук П.Т., Малш М.Й., Данилiв Б.В., Лушнов I.I., Юрчишин В.В., Козир В.С., Рибалко В.П., Герасимов В.1 та ш. Бiльшiсть ав-торiв сходиться на думщ про перспективи вщродження свинарства в Укра!нi на базi крупних вертикально ште-грованих структур.
Низька концентращя капiталу в сферi виробництва свинини не дае пвдприемствам змоги самостiйно реаль зовувати щдприемницьш проекти, спрямованi на вщнов-лення пвдгалузг А тому актуальнiсть питань пов'язаних з пвдвищенням ефективностi дiяльностi тдприемств-ви-робникiв свинини та рiвня концентрацi! капiталу та ште-граци галузей не викликае жодних сумнiвiв.
Формулювання цшей статтi. Вдала конкуренщя вимагае критерiю для забезпечення науково-техшчно! конкурентоспроможностi, тобто можливостi вдало су-перничати в плинi тривалого перюду. Мова йде про дов-гостроковий розвиток науково-технiчно! конкурентно! боротьби, стратеги багаторазових iнновацiй, адаптацi! до постшних перетворень.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Важливе значения мають неринковi фактори. Це адмшь стративне давлення на окремих суб'ектiв ринку, яке най-бiльш часто виражаеться у зведенш рiзних бар'ерiв, як1 заважають розвитку агробiзнесу. В агропродовольчiй галузi сформований великий роздiл тiньово!' економiки,
який робить значний вплив на конкурентш вiдносини.
Неокласичнiй доктринi властива недосконала конкурентна боротьба й м1ж фiрмова кооперацiя, включа-ючи картел^ що стримують випуск продукцп, ведуть до збiльшення цiн i зниження iнновацiйноi активностi. Але, юнування в рядi держав з розвиненою ринковою еко-номiкою неiдеальноi' конкурентноi боротьби i, в той же час, зростаючо! iнновацiйноi i не шфляцшно! економiки, спростовуе дане положения.
У цей час актуальними е новi концепцii екосистем бiзнесу, яш трактують конкурентну боротьбу не як зма-гання, як спiльну роботу для досягнення поставлених цiлей. Сшвюнування неiдеальноi конкурентноi боротьбi та пвдйом полягае не у цiновiй конкурентнш боротьбi. Це може стати каталiзатором до короткотермiновоi вщ-дачi.
Порiвняльна оцiнка рiзних теоретичних концепцiй дозволяе виявити вiдмiтнi риси формування середовища на рiзних кроках формування украшського продоволь-чого ринку i його продуктових сегментiв. Це дозволяе по-новому осмислити парадокси монопольно! влади, ключовi конкурентоспроможиi чинники, зв'язок зо-вшшшх моментiв (попиту, мунiципального втручання, структурних даних ринку) i внутрiшнього адаптацшного потенцiалу товаровиробник1в.
Дослвдження вiдмiтних рис формування конкурен-тоспроможного середовища на продовольчому ринку враховуе тест цих рис, як ланку охорони (однаковий або ж нерiвний) уах форм приналежиостi; висоту вхвдних i початкових бар'ерiв ринку; iмовiрнiсть незалежного перемщення капiталiв; доступнiсть кредитних ресурав; основи оподатковування для всiх форм господарювання.
Як1сть змiнюеться виходячи з текстури галузевого сегмента, вiдмiтних рис галузi й ф^нтово! поведiнки суб'екпв.
Створення однакових критерiiв конкурентноi боротьби збшьшуе можливiсть свiжих стратепчних рiшень, на базi яких пвдприемство домiнуе на ринку. Прiоритетною функщею вважаеться шдтримка державою малого тд-приемництва через створення механiзмiв захисту прав власносп.
Конкурентне середовище залежне ввд значення вхщ-них i початкових бар'ерiв на галузевий ринок. Мова йде не лише тшьки про бар'ери входу у виробництво, але й про бар'ери входу в торговельну мережу. Саме даний вид бар'ерiв мае для фiрм харчовоi iндустрii актуальне значення.
У харчовш iндустрii не розвинена система банкрут-ства, важкими й рiзноплаиовими е умови, яш описують функцш банкрутства як вихiд з ринку. Це заважае ринковш селекци компанш за показником прибутковостi.
Законодавство про банкрутство використовуеться не як шструмент ринково! селекцii, а як устшний меха-
шзм установлення контролювання над шдприемством. Формальна вiдсутнiсть вигоди е пiдсумком викривлен-ня економiчно! звггаосп щдприемств. Перешкодою для конкурентно! боротьби виступае регiоналiзацiя товар-них i економiчних ринк1в.
Сформованi iнституцiйнi л1мгга (недоступнiсть жит-лового ринку й ключових виробничих фондiв; нероз-винешсть ринку робочо! сили) визначили фжсований характер витрат i нетрадицiйну для розвинено! ринко-во! економiки структуру витрат великих промислових пвдприемств. Зокрема, у !х валових витратах занадто ви-соку частку становлять фжсоваш витрати, представлен витратами на утримання зайвого устаткування, вироб-ничих примiщень [1].
Економiя на витратах, пов'язаних з утримуванням за-йво! робочо! сили, мае можливють забезпечити прийнят-ну прибутковiсть бiльшо! частини переробних фiрм. На рiвень конкурентно! боротьби дуже впливае своервдна структура ринку, на яш працюють посередницьк1 орга-шзацп.
Аналiз ситуацi! в продовольчiй сферi й конкурент-нiй боротьбi в нш вважаеться початковим пунктом при оцшщ конкурентних позицiй i переваг окремих компа-нiй, обгрунтуваннi !х конкурентних стратегiй. Важливу роль отут вiдiграе тест конкурентностi ринку, для якого вживаеться ряд характеристик.
На базi iндексiв Херфiндаля-Хiршмана (НН1) може бути проведене к1льк1сне порiвняння рiвня конкурент-ностi на окремих товарних ринках Укра!ни. Аналiз про-демонстрував, що ця ознака властива на сировинних ринках менше, н1ж на ринках перероблено! продукцп [2].
Як1сний i шльшсний анал1з впливу значения конкурентно! боротьби на рiзних продуктових ринках на при-бутковiсть його учаснишв продемонстрував, що особли-вiстю сучасного моменту становлення конкурентного середовища е вщсутшсть взаемозв'язку м1ж рiвнем зо-середження й прибутковiстю областi.
Значення показника конкурентно! боротьби харчово-го ринку дуже рiзняться у чай.
Приведена оцшка конкурентного середовища за до-помогою iндексiв (табл. 1).
Таблиця 1 - Показники рiвня концентрацi! продо-вольчого ринку в Укра!ш, %
Продукт Р1вень кониеЕгграш! иаиб1лыш!х Бирооннь^в
2000 р. 2005 р. 2012 р.
М'ясо: еелючэючи субпродутли 3-5 1;-[ т 39.7 20.1 16.5
КовЬасш вироби 54.6 60.8 64.3
Ц1льн омолочна щ>одутщ1я 66.5 66.0 56.4
Масло тааринне 40,7 35,0 28
Ол1ярослинна 98.2 98.5 89
Борошно 59.5 59.3 45
Крупи 89.7 85.5 45
Хлп&та хл1бобулочш вироби 27.5 41.8 38
Махаронш вироби 98.2 91,0 60,2
Кондитерсыа вироби 59.4 81.0 90
Пов'язаним з лiбералiзацiею зовнiшньоекономiчно! торгiвлi в Укра!нi е вагомий вплив iмпорту на вичизня-ний ринок, який загострюе положення товаровиробник1в пов'язане з невисокою конкурентоспроможшстю !х про-дукцi!. Це мае мюце бути у цiново! конкурентно! боротьби вгтчизняно! та iмпортно! продукцi!. У харчовiй шду-стри бiльш гостро виявляе себе укра!нська конкурентна боротьба, впливаючи на фшансовий пiдйом галузi.
Небагато поступаеться !й конкуренцiя з товарами iз близького заруб1жжя. Девальваця гривнi призвела до пвдвищення конкурентоспроможностi вичизняно! продукцi! на внутршньому ринку, що, у свою чергу, вплинуло на зниження iмпорту. Однак iмпортнi потреби Укра!ни досить обширнi - ввд продукпв харчування до високотехнологiчного устаткування. Для цього е вс об'ективнi передумови: практично незасвоений вну-трiшнiй ринок, велик матерiальнi й сировиннi ресурси,
простоюючи потужиостi вiтчизияноl промисловостi.
Можливосп грошового регулювання конкурентно! боротьби поеднаш з надiйним змiцненням гривнi в се-редньостроковiй перспективi. У довгостроковому про-ектi полiтика "слабко!" гривш цiкава, як правило, сиро-винним галузям. Завданням довгостроково! макроеко-номiчно! полiтики, здатно! втримати макроекономiчну рiвновагу, е стримуваиия активного й стшкого пiдйому економiки й плавне справжне закрiпления гривнi [3].
Для пошуку iнтенсивностi становлення конкуренто-спроможного середовища на продуктових ринках вихо-дячи iз причин попиту, стратегiчно! поведiнки окремих товаровиробнишв (рiвень витрат, вкладення) iмпорту, цiн суперник1в побудована багатофакторна модель по часових рядах пропозицп харчово! iндустрi! Укра!ни за 2000-2012 року. На и базi виявлена спрямованiсть становлення ринку продовольчих продукпв.
У виглядi результуючого фактору множинно! регресп в моделi пропозицi! прийнятий розмiр виробництва продукцi! харчово! галузi у вартiсному вираженнi.
Рiвияния множинно! регреси мае такий вигляд:
де х1 - забезпеченiсть сировиною;
х2 - рiвень витрат;
х3 - платоспроможний попит;
х4 - швестици;
х 5 - цiни конкурента;
х6 - iмпорт;
Я62 = 0,84
Бшьш значущими факторами, яш характеризують рь вень i динашку пропозицi!, е платоспроможний попит, рiвень забезпеченостi сировиною, витрати виробництва, значення iмпорту [4].
Дослiджения продемонструвало, що модифшують-ся старi й розбудовуються новиш форми конкурентно! боротьби на продовольчому ринку. Цiнова конкурентна боротьба приймае шших форм, вона не така проста як колись. Компани опанували новi форми жорстко! ць ново! конкуренцi!, якi долають старi класичнi форми. Майже вiдсутнiй демтнг, але компаиi! пускають у хщ короткочаснi цiновi маневри, ворож1 стратеги. Нецшова конкурентна боротьба також трансформувалася. Вона не зводиться лише до брендингу, просування торговельних марок, покращення властивостей продукци. Стратегiчнi альянси, навмисне руйнування компанш - тiльки окрем1 з них.
Щоб вистояти в конкуренци, фiрми застосовують концентращю грошей, утворюють стратегiчнi альянси, створюють штегроваш об'еднаиия у формi галузевих союзiв i асоцiацiй, або ж входять у холдинги.
Кращими найбшьш успiшними формами концен-трацi! грошей е злиття й поглинання, що приводять до поеднання рiзних бiзнесiв, перебудови горизонтально! форми у вертикальну.
Досвiд взаемодi! укра!нських фiрм демонструе вели-ку кiлькiсть зразк1в поглинань i злиттiв, дружиiх гори-зонтальних злитпв бiзнесiв, що суперничають.
Багатообщяючим напрямком вважаеться формуван-ня стратепчних альянсiв мiж укра!нськими компанiями рiзного профiлю. Так1 альянси мiж компашями, як1 не вважаються прямими суперниками, не призводять до росту масштабiв дiяльностi. Вони викликають мульти-плiкативний ефект.
Стратепчний альянс дозволяе концентрувати ресурси, хоча головну вигоду вш надiе в наслiдок диверсифi-кованосл роботи й п1дключення учасник1в-представни-шв рiзного бiзнесу.
Галузевi iнститути створюють зворотну д1ю на дi-яльшсть фiрм, !х стратег1ю, конкурентоспроможиiсть. Щдприемства не стiльки суперничають, !м надаеться можливiсть, крiм iншого, кооперуватися для перетво-рення в життя спшьних проектiв, для формування сильного сегменту i утворення взаемодоповнюючих страте-
гш.
На розвиток конкурентного середовища на продо-вольчому ринку, ^м шшого, значно впливае ринок ть ньово! економiки. I! вплив суперечливий: з одного боку, держава не одержуе шяких випд ввд дiяльностi «арих» i «чорних» фiрм, з шшого, - вона пом'якшуе потрясшня, викликанi кризовими явищами.
Економiка значною мiрою, пристосовуеться до ви-живання, а не для максимiзацii вигоди пвдприемств. При регулюваинi й лiмiтуваннi тiньовоi економiки важливо-го значення мае оцiнка Г! масштабiв i глибини. У про-гресивнiй практищ немае багатоцiльових способiв для оцшки розмiру тiньовоi економiки. Кожен споаб грун-туеться на конкретних здогадах, якi, до того ж, приво-дять до розб1жностей в оцшках, крiм того розбiжиостi е дуже великими.
Вагому роль при вимiрi масштабiв тшьово! економь ки вiдiграють статистичнi способи, як грунтуються на застосуваннi ознак системи державних рахункiв. Вимiр тшьово! економiки на базi впровадження характеристик системи державних рахуншв грунтуеться на зютавленш ознак валового внутрiшнього продукту, розрахованого за способом тдсумовування заробитав з подiбною озна-кою, розрахованим за способом тдсумовування видат-шв. Рiст тiньового сектору активiзуеться з ростом частки гопвкових платеж1в, осшльки основна маса розрахункiв за тшьовими операц1ями йде саме за допомогою гопвки.
Внутрiшия конкурентна боротьба не дуже впливае на новаторську активнють компанп. Ключовими причинами шновацш вважаеться вдосконалювання фшан-сового стану, тдйом компаиii на ринку й зниження ви-трат зi створення продукцii. Найбiльш вiдоме джерело фшансування iнновацiйноi дiяльностi - це власш кошти фiрми. Банювсью кредити майже не застосовуються в продовольчому комплекс як джерело фiнаисуваиня iнновацiй. 1нновацшна дiяльнiсть обумовлена намаган-нями покращення властивостей товару, викликаних потребами ринку. I! активiзацiя залежна вщ становлення довгострокового кредитування (3-5 рошв), розширення здатностей входу в програму пiльгового кредитування, мiнiкредитування, становлення системи страхування [5].
Оцiнка конкурентних стратегш демонструе, що ба-гато компанш адаптувалися до ринкового середовища. Однак, дана адаптащя часом зводиться до пасивного пристосування. Ввдбуваються немаловажиi зрушення в усвiдомленнi потреби стратегiчного бачення, визначен-ня напрямк1в роботи агробiзнесу на довгостроковий пе-рiод. Найбшьш успiшно працюючi фiрми ставлять цш в довгостроковiй перспективi й розробляють стратеги формування власних конкурентних переваг у нестабшь-ному макроекономiчному середовища
У критерiях конкурентно! боротьби на рiзних товар-них ринках вщсутня пряма залежиiсть м1ж рiвнем конкурентно! боротьби й конкурентоспроможшстю продукцп за вартiстю: невисокий рiвень цiновоi конкурентно! боротьби на деяких галузевих ринках поеднуеться iз цшовою конкурентоспроможиiстю на внутрiшньому й зовшшньому ринках.
Разом з цим, найвищий рiвень конкурентно! боротьби, велика шльшсть професiоналiв харчово! iндустрii не характеризуеться найвищою конкурентоспроможшстю. Дане говорить про незавершешсть формування конку-рентоспроможного середовища.
Укра!нсьш компанп починають енергiйно шукати шляхи виходу на свiтовий ринок. Деякий час тому шь цiатива експортних поставок продовольства виходила ввд шоземних комерсаитiв. Зараз систематичнi поставки до Захщно! Свропи здiйснюе ряд вичизняних компаиiй. Украiнськi пвдприемства розробляють спешальш бренди для експортно! продукцп, прагнучи зiграти на рщко-сл свое! технологii. Ряд вiтчизияних товаровиробнишв продовольства претендуе на одержання европейських сертифiкатiв якостi. Експортуватися можуть i продукти, яким сьогоднi немае аналогiв в iнших кранах i яш по-
зицiонувалися як традицiйно украшсьш.
Чималу нiшу мають усi шанси зайняти продукти бiльш природнi, шж аналоги, примiром, бiопродукти.
Але, головним для товаровиробнишв е непогодже-шсть iз митним оформленням в Украш й у краiнi екс-порту.
Присутнi, крiм iншого, багато мережних бар'ерiв для експорту - сертифшац1я якостi товару, потреба вступу в рiзнi асоцiацii виробник1в.
Переробнi шдприемства пiсля приватизацii зберегли статус основного партнера сшьських товаровиробникiв i, як i раиiше, закуповують основну масу виготовлено! продукцii. Використовуючи свое монопольне положен-ня, вони встановлюють цши на закуповувану продук-цiю, не враховуючи рiвень видатк1в на виробництво в сiльськогосподарських пiдприемствах. Переробнi шдприемства не защкавлеш в скороченш сво!х видатк1в, тому що вони мають можливють пiдвищувати оптово-ввдпускш цiни й отримувати прибуток за будь-яких ви-трат виробництва.
Перебуваючи в монопольному положенш, фiрми пе-реробно! шдустрп встановлюють цiни на продукцiю, яка випускаеться не на базi ринкового балансу «попит - про-позишя», а на базi практичних витрат, яка дозволяе !м у ввдсутносп модернiзованих потужностей, удосконалю-вання використання ресурсiв i збiльшения конкуренто-спроможносп продукцii п1двищувати прибуток.
Регулювання цш на сiльськогосподарську продукцiю може здшснюватися через стимулювання попиту на не!. Роздрiбнi цiни на продукти харчування повиннi бути доступними для придбання всiма верствами населення, включаючи людей з низькими доходами. Роздрiбна цша продукту перебувае в прямiй залежносп в1д закупiвель-них цiн сировини, витрат на переробку, зберiгаиня й ре-алiзацiю в торговельних шдприемствах.
Незважаючи на те, що харчовi й переробнi п1дприем-ства УкраТни е локальними монополiстами, вони, як i всi пiдприемства, перебувають у кризовому стаиi. На пiд-приемствах м'ясопереробно! промисловостi, у зв'язку зi скороченням реалiзацii тварин на вибш, сiльськогоспо-дарськими п1дприемствами використовуеться iмпортна сировина.
Треба використовувати фiнансовi заходи лiмiтуван-ня невиправданих витрат в сферах переробки й торпвлг встановлювати граниш нацiнок i збiльшувати ставки по-датку при !х перевищеннi, забезпечувати пристосування взаеморозрахунк1в мiж сiльськими товаровиробниками, переробними пвдприемствами й торгiвельними оргаш-зацiями за операцiйним принципом: спочатку господар-ство при реалiзацii продукцп одержуе явну необхiдну суму ввд авансу, а пiсля !! реалiзацii - частку в додатко-вому виторзi.
Загострення конкурентно! боротьби на ринку м'ясопродукпв, п1двищення обсягiв виробництва при практично постiйнiй емностi споживчого попиту при-зводить до загострення труднощiв забезпечення конку-рентоспроможиостi продукцп м'ясопереробно! галузг Для забезпечення конкурентоспроможносп власно! продукцii в критерiях вщкритого ринку вiтчизияним м'ясопереробним фiрмам потрiбно подбати про збiль-шення якосп власно! продукцii.
Висновки з даного до^дження i перспективи по-дальших розвiдок у даному напрямi. У м'яснш iнду-стрii, примiром, у зв'язку зi зменшенням виробництва сировини, впровадженням квотування м'яса, вiтчизиянi товаровиробники пред'являють пiдвищений попит на украшську сировину. Тому, ряд компаиiй, щоб вистояти в конкуренцп, починають створювати альськогосподар-ськ1 виробництва. Це мае можливють привести до рiзко-го зб№шення виробництва за допомогою вертикально побудованих холдингiв.
Моментом, який гарантуе пiдйом конкурентоспро-можиостi фiрм, е платоспроможний попит. Поруч iз ль мiтуваинями попиту починае проявлятися й шша спря-
мовашсть. Вщбуваеться поступове насичення попиту на доступнi xap40Bi продукта, яке зрушуе акценти в 6iK просування св1жих бpендiв найвищого цшового сегменту.
Отже, намiтилися позитивш тенденцп становления конкурентного середовища на продовольчому ринку, а внутpiшнiй потенщал фipм сприяе формуванню !х дов-гострокових конкурентних позитивних стоpiн на вггчиз-няному й глобальних ринках. Потенщал мае ус шанси бути pеалiзованим повнiстю при iнтенсивнiй полпищ кра!ни щодо iнституцiйного середовища конкурентно! боротьби: створення однакових критерпв становлення форм власностi й форм господарювання, захист прав власностi, лiквiдацiя баp'еpiв входу на ринок i виходу з нього, успiшна антимонопольна политика, стимулю-вання малого бiзнесу. Кpiм того, значну роль вiдiгpае створення сприятливих макpоекономiчних умов: стиму-лювання внутpiшнього попиту, дiева пpотекцiонiстська политика, взаемодiя галузей економiки, становлення ш-новацiйного пвдприемництва.
Складаиия ринку продовольства pегiонiв Укра!ни вiдбуваеться, як правило, за допомогою власного ви-робництва i переробки на мiсцевих переробних тдпри-емствах. Основними виробниками зерна, м'яса, молока i яець е сшьськогосподарсьш пiдпpиемства, якi спещаль зуються, переважно, на виpобництвi продукцп тварин-ництва: молока, м'яса i яець, а також каpтоплi й овочiв - у пpимiськiй зонi.
Серед галузей сшьського господарства найважливь шу роль займае тваринництво, яке включае калька само-
стiйних галузей, найважлившими з яких е скотарство, свинарство, вiвчарство й птахiвництво. Вони дають основну частину високоцiнних продуктiв харчування для населення, сировину для ряду галузей промисловос-тi. Розведенням велико! рогато! худоби, свиней i птиц займаються багато сiльськогосподарських пiдприемств, особисп пiдсобнi господарства населення й фермерсьш господарства. Це пов'язане з великим значенням про-дукцi! тваринництва в харчуваиш населення й забезпе-ченням продовольчо! безпеки регiону.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Рыбалко В. П. Свиноводство Украины: состояние и стратегия развития / В. П. Рыбалко // Свиноферма. -2006. - № 7. - С. 30-33.
2.Олядшчук Н. В. Основш напрями шдвищения рiвия штенсифжацп свинарства / Н. В. Олядшчук // Економiка АПК. - 2008. - № 6. - С.4- 10.
3. Месель-Веселяк В.Я. Шдвищения конкуренто-спроможиостi м'ясного подкомплексу Укра!ни / В.Я. Месель-Веселяк // Мясной Бизнес. - 2008. - №1 - С. 3538.
4.Мазуренко О. В. Шдвищения конкурентоспромож-носп галузi свинарства / О. В. Мазуренко // Економжа АПК. - 2008. - № 10. - С. 143-146.
5.Гаиначенко С. Л. Зростання конкурентоспро-можиосп АПК на основi iнновацiй / С.Л. Ганначенко // Сб. материалов XII междунар. науч.-практ. конф. "Проблемы и перспективы инновационного развития экономики". - К.: СПД Цудзинович Т. И., 2008. - С. 358.
ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ КОНКУРЕНЦ11 НА РИНКУ ПРОДУКЦП СВИНАРСТВА
© 2015
В.М. Орел, кандидат економ1чних наук, доцент кафедри економши та менеджменту Миколагвсъка фтя ПВНЗ «Свропейсъкий умверситет», Миколагв (Украгна)
Анотацгя: Процеси становлення конкурентно! боротьби в укра!нськтш економщ характеризують можливосп формування продовольчого ринку в новпньому ТнституцТйному сеpедовищi. Конкуpенцiя вважаеться базисним ш-ститутом ринку, умовою його вiддачi як форми оpганiзацi! виробничо! i фiнансово! дТяльностТ. Рiвень l! становлення - найголовнiший покажчик ринкових реформ. Посилення iнтегpацiйних пpоцесiв, штенсивне включення Укра!ни в мiжиаpоднi фiнансовi процеси, необхiднiсть дотримання умов конкурентоспроможного ринку ставлять перед п1д-приемствами завдання необхiдностi аиалiзу моментiв формування !х конкурентних стpатегiй. Це обумовлюе з6Тль-шений ентузiазм до дослщжень у сфеpi стаиовления конкурентно! боротьби, и тpансфоpмацi!. У цей час суттево збiльшуеться вплив фактоpiв конкурентносп державного й pегiональних ринк1в на стратепчну пpивабливiсть клю-чових товаровиробнишв, pегiональних агропродовольчих систем.
Ключовi слова: агропродовольча галузь, конкурентна боротьба, продовольча сфера, тшьова економiка, шнова-цiйна дТяльнТсть, конкуpентнi стpатегi!, товарш ринки, монопольне положення.
FORMATION MECHANISM OF COMPETITION IN PRODUCT MARKETS PIG PRODUCTION
© 2015
V.M. Orel, candidate of economical science, associate professor of the chair «Economics and Management»
Mykolaiv branch PVNZ «European University», Mykolaiv (Ukraine)
Abstract. The process of competitiveness formation in the Ukrainian economy is characterizes the possibility of forming food market in the latest institutional environment. Competition is considered as basic market institutions, condition that return as a form of industrial and financial activities. The level of its development is the most important index of market reforms. Strengthening the integration process, intensive inclusion of Ukraine in international financial processes, the need for compliance with the competitive market enterprises have set tasks necessary analysis points from their competitive strategies. This leads to increased enthusiasm for research in becoming competitive and its transformation. At this time, significantly increases the impact factors of competitiveness of the state and regional markets for strategic attractiveness producers, regional agro-food systems.
Keywords: of agrarian food product industry; competitive struggle; food sector; shadow economy; innovation; competitive strategies; commodity markets; monopoly position.
