CC BY
68
М.М. Мархайчук
ФОРМУВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 СТРАТЕГИ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА З УРАХУВАННЯМ ОЧ1КУВАНЬ КОН'ЮНКТУРНИХ ЗМ1Н
Однieю з найважливiших складових стратепчного управлiння пiдприeмством е формування швестицшно! стратеги. Будь-яке пiдприемство являе собою вщкриту систему, чутливу до впливу факторiв мiнливого внутрiшнього та зовшшнього середовища функцiонування. 1снуе така об'ективна сукупшсть умов дiяльностi тдприемства, на яку вплинути неможливо, проте можна прогнозувати !! змiни, пристосовуватись до них, враховуючи у стратепчних планах та тактицi пiдприемства.
Замкнена система значно меншою мiрою залежить вiд кон'юнктури на ринках, шж вiдкрита. Однак важко уявити шдприемство, яке виступае в господарськiй дiяльностi як абсолютно замкнена система, тому доцшьним е врахування коливання кон'юнктури в швестицшнш стратеги, що шдкреслюе актуальнiсть теми дослiдження.
Питання стратепчного управлiння пiдприемством та, зокрема, формування швестицшно! стратеги пiдприемства дослiджували С. Алафшов [1], Н.П. Дребот [5], А.1. Землянкiн [7], Н.1. Лахметкiна [10], Д.А. Мардар [11], О.В. Михальов [12], О.Н. Пономаренко, В.В. Гриб [13], Р.В. Ску-дар [14], А. Строкович [15], О.М. Ястремська [18] та ш. Дослiдженням економiчно! кон'юнктури, циктчносп економiки, промислових та дiлових циктв займались: Л.1. Абалкiн, Н.Д. Кондратьев, Ю.В. Яковець [8], А.В. Коротаев [19], М.1. Туган-Барановський [16] та ш.
У працях вчених висвiтлено теоретичш та практичнi особливостi формування швестицшно! стратеги тдприемства: етапи й ана-л^ичш iнструменти розробки швестицшних стратегiй, обгрунтування, вибiр та ощнка ефективностi iнвестицiйних проектiв, вплив зовшшшх i внутрiшнiх чинникiв на формування швестицшно! стратеги, здшснена спроба врахувати ризики, що привносять у
дiяльнiсть суб'eктiв господарювання мiнливi та невизначеш фактори зовнiшнього середовища та ш. Окремо розглядаються кон'юнк-турш змiни. Проте аспекти формування ш-вестицiйноi стратегii пiдприeмства з ураху-ванням кон'юнктури залишаються невисв№ леними i потребують бiльш глибокого до-слiдження та теоретичного обгрунтування.
Мета статп - дослiдження теоретичних засад та практичних аспектiв формування iнвестицiйноi стратегii промислового пiдприeмства з урахуванням очiкувань кон'юнктурних змiн.
Iнвестицiйна стратепя як частина загальноi стратегii розвитку тдприемства (функщональна стратегiя) являе собою систему довгострокових цiлей iнвестицiйноi дiяльностi та вибiр найбiльш ефективних шляхiв 1'х досягнення. Вона носить вщносно стратегii розвитку пiдприемства
пiдпорядкований характер та мае бути узгодженою з и цiлями та напрямками [7, 92]. Довгостроковють цiлей iнвестицiйноi стратеги передбачае и чутливiсть до економiчних флуктуацiй та вимагае адаптивностi до змш середовища функцiонування пiдприемства. Проте для ефективно1' реалiзацii iнвестицiйноi стратеги необхщною е адаптацiя не тод^ коли змiни вже настали i пiдприемство вiдчувае на собi 1'х негативний вплив або помiчае упущенi вигоди та прибутки, а тод^ коли вони тiльки очiкуються. Тшьки за умов передбачення пiдприемство матиме змогу уникнути негативних впливiв або пом'якшити !'х, скористатися можливими сприятливими умовами та йти на крок попереду сво!'х конкурент. Таким чином, успiшне формування системи довгострокових завдань iнвестицiйноi дiяльностi пiдприемства i вибiр найефективнiших шлях1в 1'х досягнення, тобто формування швестицшно! стратеги [6, 454], потребуе врахування очшувань
© Мархайчук Марiя Михамвна - аспiрант. Донбаський державний техшчний унiверситет, Алчевськ.
ISSN 1562-109X
кон'юнктурних змш.
Н.Д. Кондратьев пропонуе розум^и пiд кон'юнктурою сукупнiсть обставин, що виявляеться завдяки ринку, вiд яко! залежить i у якiй виражаеться пiднесення або занепад напруги приватно- та народногосподарського життя. 1ншими словами, поняття кон'юнкту-ри вказуе на зб^ обставин, вiд яких залежить i у яких проявляеться усшх господарсько! дiяльностi. Вiн будуе це поняття у зв'язку з коливальною змшою елементiв господарства та !х сукупностi, розумiючи пiд економiчною кон'юнктурою кожного даного моменту напрям та стушнь змiни сукупностi елементiв народногосподарського життя порiвняно з попереднiм моментом [8, 30-33].
Основними ознаками кон'юнктури е грошовi доходи споживачiв, щни i попит на товари, обсяг i структура товарних ресурсiв, у тому чи^ товарних запасiв. Вивчення кон'юнктури передбачае систематичне спостереження за ринком, реальними i можливими вiдхиленнями попиту i пропозици [6, 249].
Кон'юнктура мае вплив на вс етапи здшснення стратегiчного управлiння iнвестуванням. На рис. 1 наведено схему, що вщображуе основш складовi швестицшно! стратеги тдприемства, а також вплив кон'юнктури та змш законодавства на И формування.
Економмчна кон'юнктура
Аналiз
Прогнозування
Мошторинг
Г
Врахування результатiв дослiдження кон'юнктури в швестицшнш стратегií
Вплив держави на кон'юнктуру
Змши законодавства
Податкове законодавство
Екологiчне законодавство
Регулювання цш
Експортнi обмеження та iн.
Вплив законодаства на формування швестицшно''' стратегií
lнвестицiйна стратегiя промислового тдприемства
Мета швестицшно''' стратеги
1 1
Об'екти швестування
1
1нвестицшш проекти
к
Формування швестицшних ресурсiв
Самофшансування
Зовнiшнi iнвестицiйнi ресурси
lнвестицiйна привабливiсть тдприемства
Рис. 1. Схема формування гнвестицШно! стратеги промислового тдприемства з урахуванням очтуванъ кон 'юнктурних зм1н
Розробка швестицшно! стратеги тюно пов'язана з мюею тдприемства. Проте мгая може змшюватись пiд впливом як кон'юнктури, так i законодавства. 1з мiсi! пiдприемства випливае мета формування швестицшно! стратеги. Але цш шдвладш змiнам, якщо чiтко усвiдомлювати необхщнють гнучкого пристосування до кон'юнктури. За наявност сформульовано! мети iнвестицiйно! дiяльностi пiдприемства здiйснюеться вибiр об'ектiв швестування та розглядаються можливi iнвестицiйнi проекти. Врахування кон'юнктурних коливань передбачае перегляд швестицшних проекпв, що знаходяться на стади реалiзацi!, на адекватнiсть очшуванш кон'юнктурi. За результатами перегляду деяю проекти продовжують реалiзовуватись, iншi закриваються за неадекватнiстю, роз-робляються новi iнвестицiйнi проекти.
Вiд кон'юнктури також залежить можливють формування достатнiх обсяпв iнвестицiйних ресурсiв. Особливо це стосуеться кон'юнктури iнвестицiйного та фiнансового ринюв. Пiд !х впливом змiнюеться швестицшна привабливiсть пiдприемств та спроможнiсть залучення зовнiшнiх iнвестицiйних ресурсiв для виконання iнвестицiйних проектiв.
Оскiльки економiчна кон'юнктура шдвладна циклiчним коливанням, е можливють спрогнозувати !! та врахувати в швестицшнш стратеги тдприемства. Однак юнуе ряд випадюв, коли !! вплив згладжувався державним регулюванням економши. Наприклад, за допомогою розробки плашв економiчно! стабiлiзацi! та консервування цiн [2]. Тому формування та корекщя iнвестицiйно! стратегi! мае здшснюватись з урахуванням не тiльки кон'юнктурних, а й законодавчих змш.
Перманентш змши у законодавчш базi е невщ'емною особливiстю укра!нсько! економiки. Вщбуваються модифiкацi! у податковому, екологiчному законодавств^ а також у законах щодо державного регулювання цiн (тарифiв), обмеження або заборони експорту тiе! чи шшо! продукцi!, що не може не вщбиватися на особливостях господарсько! дiяльностi пiдприемств та !х швестицшних стратепях.
Через те що поняття швестицшно! стратеги включае джерела формування швестицшних ресуршв, доцiльно розглянути потенщальний вплив дiяльностi держави на можливють залучення достатшх обсягiв iнвестицiйних ресуршв. Як вiдомо, джерелами фiнансування швестицшних проекпв можуть бути власнi ресурси (самофiнансування через реiнвестування прибуткiв та використання амортизацшних вiдрахувань), кредити банюв та iншi зовнiшнi iнвестицiï. Яким чином може вплинути держава на самофшансування? Шляхом законодавчого регулювання амортизацiйноï пол^ики, норми амортизацiï та ш. Пiдвищення норми амортизацiï обумовлюе утворення бшьшого обсягу ресурсiв для самофшансування через зменшення податкових вiдрахувань. Ще один iнструмент збiльшення власних ресуршв для iнвестування - пiльгове оподаткування прибуткiв, що йдуть на решвестування. Проте збiльшення норми амортизацiï та шльгове оподаткування прибуткiв зменшуе надходження до державного бюджету, тому питання про оптимальний розмiр даних показниюв е суперечливим.
Деякi дiï держави щодо покриття бюджетного дефiциту можуть зашкодити залученню iнвестицiй у реальний сектор економши. Так, емiсiя високодохщних державних облiгацiй дозволяе значною мiрою збiльшити доходи бюджету, але така грошова полiтика може призвести до того, що комерцшш банки, дотримуючись логiки ринку, замiсть того, щоб надати пiдприемствам довгостроковий
iнвестицiйний кредит та короткостроковий кредит на вщновлення й поповнення об^ових коштiв, будуть у масовому порядку купувати державш цiннi папери, що забезпечить 1'м незрiвнянно бiльш високий прибуток. Також не тiльки комерцiйнi банки, а й iншi суб'екти ринку прямо або за посередництва комерцшних банюв будуть купувати державнi цiннi папери [3, 24-25].
За сприятливо!' кон'юнктури цш iнвестування досягаються швидше. I навпаки, за несприятливоï кон'юнктури шдприемство стикаеться з перешкодами на шляху до реалiзацiï iнвестицiйноï стратеги. Вмше управлiння може зменшити
негативний вплив кон'юнктури. Яскравим прикладом гнучкого захисту вщ змш ринково! кон'юнктури е розподш ризикiв. Взаемна тдтримка пiдприемств давно i широко практикуеться у свiтi i називаеться хеджуванням. Хеджування - це термiнова угода (угода на визначений строк), що укладаеться для страхування (захисту) вiд можливо! змiни вартостi товару (активу), що знаходиться в основi угоди [17, 43]. За допомогою хеджування шдприемство може захиститися, наприклад, вiд шдвищення цiн на виробничi ресурси.
При стратепчному управлiннi iнвестицiями нерiдко постае питання, як визначити момент часу, коли необхщно повшстю перейти на швестування ново! технологii i до яких пiр пiдтримувати стару. Ця задача зводиться до визначення так званого часу «технолопчного розриву» i передбачае стратегiю змiшаних
капiталовкладень в оби^ технологii або в обидва продукти протягом всього iнтервалу
часу [7, 91]. В цих обставинах доцшьним е прогнозування кон'юнктури товарного ринку.
Оскшьки стратепчне планування швестицш передбачае врахування довгострокових цшей, слiд пам'ятати про швидку втрату актуальностi технологiй, деяких продуктiв та послуг. Те, що сьогодш користуеться достатньо великим попитом, може втратити свою привабливють для покупщв через появу на ринку удосконалених, бiльш дешевих та якiсних замшниюв. Запобiгти втратi пiдприемством конкурентних переваг може врахування очшувань кон'юнктурних змш на ринку товарiв.
На складовi iнвестицiйноi стратегii окремi види кон'юнктури впливають по-рiзному. Для бшьш точного розумiння 1'хнього впливу необхщно класифiкувати види кон'юнктури за рядом ознак. Узагальнена класифiкацiя видiв кон'юнктури наведена у таблищ.
Таблиця 1
КласифЫащя вид1в кон 'юнктури_
Класифшацшна ознака Вид кон'юнктури
За масштабом дп свiтова; у масштабi держави; регiональна
За охопленням галузей галузева; загальногосподарська
За типом ринку товарного ринку; швестицшного ринку; фiнансового ринку; ринку цшних паперiв; ринку працi; транспортного ринку; ринку послуг та ш.
За масштабом ринку внутрiшнього ринку; мiжнародного ринку
За ступенем передбачуваносп прогнозована; слабко прогнозована; непрогнозована
За наявшстю циклiчностi циктчна; нециклiчна
За характером впливу на господарську дiяльнiсть сприятлива; несприятлива
За напрямом змши сукупностi елементiв народногосподарського життя кон'юнктура, що шдвищуеться; кон'юнктура, що знижуеться
Кон'юнктура товарного ринку розглядаеться в св^овому, державному та регюнальному масштабi, тому як перша класифшацшна ознака виступае масштаб дп. Також кон'юнктура може мати галузевi особливостi або впливати на господарство в цшому. З ще! позицiï доцiльно внести до класифшаци ознаки охоплення галузей. Галузева кон'юнктура у деяких випадках виступае як ринкова або товарна. За типом ринку видшяють кон'юнктуру фiнансового, iнвестицiйного, товарного ринку та ш. Оскiльки на дiяльнiсть пiдприемства впливають як вгтчизняш, так i iноземнi конкуренти, доцшьною е класифiкацiя кон'юнктури за масштабом ринку. За щею ознакою видшяють кон'юнктуру
внутршнього та мiжнародного ринку. Корисним е прогнозування окремо стану внутршнього та мiжнародного ринку для шдприемств, що виробляють продукцiю для втизняного ринку та на експорт. Однак не завжди можна спрогнозувати кон'юнктуру, оскшьки вона шддаеться державному регулюванню та iншим непрогнозованим чинникам. Тому наступною ознакою класифшаци е ступiнь передбачуваностi.
Такi вчеш, як Н.Д. Кондратьев, К. Жюг-ляр, Дж. Китчин, С.С. Кузнець, доводили циктчшсть економiчноï кон'юнктури. С. Ланде [9] на основi критики кредитних теорш кон'юнктури обгрунтовуе
неспроможшсть iдеï ïï стабiлiзацiï. Однак шд дiею державного регулювання ïï цикшчнють може порушуватись, як було показано вище. Тому доцiльно подiлити кон'юнктури на циктчну та нециклiчну. За характером впливу на господарську дiяльнiсть кон'юнктуру подшяють на сприятливу та несприятливу. Кон'юнктура, що
шдвищуеться (або знижуеться), може бути сприятливою для одного пiдприемства, але несприятливою для iншого, тому у наведенш класифiкацiï використовуеться ще одна класифшацшна ознака - напрям змши сукупностi елементiв народногосподарського життя.
Розроблена класифшащя дозволяе бiльш точно визначити аспекти прогнозування кон'юнктури з метою формування iнвестицiйноï стратегiï тдприемства. Цшавим е визначення
взаемозв'язку напрямiв впливу рiзних видiв кон'юнктури на дiяльнiсть суб'ектiв господарювання. Наприклад, на етат формування iнвестицiйних ресурсiв за рахунок зовшшшх джерел доцiльним е аналiз кон'юнктури кредитного та швестицшного ринкiв. За несприятливоï кредитноï кон'юнктури шдприемство стикаеться з проблемою залучення кредита в iнвестицiйнi проекти, що мае безпосереднш вплив на можливють реалiзацiï iнвестицiйноï стратегiï у повному обсязг Прогнозування цього виду кон'юнктури дасть змогу тдприемству сформувати правильне уявлення про спроможшсть залучення iнвестицiйних ресурсiв у формi кредиту у той чи шший перiод часу. Це дозволить бшьш доцшьно позицiонувати рiзнi iнвестицiйнi проекти у чаш та вчасно здшснювати переформування швестицшного портфеля: вилучати кошти з фшансового iнвестування та спрямовувати ix в iнвестування реальних активiв.
Прогнозування рiзниx видiв кон'юнк-тури, що безпосередньо впливають на формування iнвестицiйноï стратеги, дозволить також досягти балансу мiж iнвестуванням у реальш активи та здiйсненням фiнансовиx швестицш.
1нвестування носить динамiчний характер, тому невщ'емними його елементами мають бути мошторинг та контроль за реалiзацiею стратеги, оцiнка та прогнозування результата впровадження iнвестицiйниx проектiв. У разi очiкуваноï змiни кон'юнктури на сприятливу чи несприятливу доцшьно переглянути стратеги швестування. О.В. Михальов проранжував мотиви iнвестицiйноï активностi за «прогресившстю» та визначив такi типи «чистих» iнвестицiйниx стратегiй: консервативна (шдтримка потужностей), екстенсивна (розширення iснуючого виробництва), штенсивна (iнтенсифiкацiя та модернiзацiя виробництва) та прогресивна (випуск новоï продукци) [12, 94]. Доцiльно визначити, як на вибiр типу стратеги швестування у реальш активи впливае очшування змши сукупност рiзниx видiв кон'юнктури (рис. 2). До аналiзу включено кон'юнктуру кредитного ринку, оскшьки ïï коливання впливае на спроможшсть
використання шдприемством iнвестицiйних ресурсiв у формi кредиту. Також розглядаються коливання кон'юнктури iнвестицiйного ринку, яю впливають на можливiсть залучення iнвесторiв.
Кон'юнктура ринку працi впливае на доцшьшсть залучення додаткових трудових ресурсiв, однак для спрощення аналiзу цей
вид кон'юнктури не враховуеться. Необхвдшсть прогнозування стану товарного ринку не тдлягае сумнiву. Слiд зазначити, що до розгляду можна було б додати коливання кон'юнктури фiнансового ринку, однак в Укра!ш вiн недостатньо розвинений i не пiддаеться прогнозуванню.
Коливання кон'юнктури
кредитного та швестицшного ринюв за
умови пщнесення кон'юнктури товарного ринку
Кредитний ринок Т 1нвестищйний ринок Т Товарний ринок Т_
Кредитний ринок I (Т) 1нвестищйний ринок Т (I) Товарний ринок Т
Кредитний ринок I 1нвестищйний ринок I Товарний ринок Т
1нвестищйш стратегИ, ранжоваш за прогресившстю
Прогресивна ^
1нтенсивна
Екстенсивна
^ ^ Консервативна'
Коливання кон'юнктури
кредитного та швестицшного ринк1в за умови падшня кон'юнктури товарного ринку
Кредитний ринок Т 1нвестицшний ринок Т Товарний ринок I_
Кредитний ринок I (Т) I 1нвестицшний ринок Т (I) Товарний ринок I
Кредитний ринок I 1нвестицшний ринок I Товарний ринок I
Рис. 2. Вибгр гнвестицШно! стратегиз урахуванням очгкуванъ кон 'юнктурних змт (Т - тднесення кон 'юнктури, ^ - пад1ння кон 'юнктури)
Таким чином, рис. 2 вщображуе доцшьшсть вибору то! чи шшо! швестицшно! стратеги тдприемства залежно вщ можливосп використання швестицшних ресуршв (окрiм самофшансування) та кон'юнктури товарного ринку. Цей вибiр здшснюеться за iнших рiвних умов. На формування iнвестицiйно! стратеги тдприемства впливае ряд некон'юнктурних факторiв, тому при дослiдженнi кон'юнктурного впливу вважатимемо iншi фактори незмiнними.
За умови шднесення всiх видiв кон'юнктури, яю включенi до розгляду, доцшьним е вибiр прогресивно! стратегi!, тобто випуску ново! продукци у рамках того ж самого товарного ринку, або штенсивно! стратеги (штенсифшащя та модершзащя виробництва). Можлива також комбшащя цих двох стратегiй.
Пiднесення або падшня кредитного та iнвестицiйного ринюв, що не спiвпадають у чаш, призводить до необхiдностi вибору менш прогресивних стратегiй (iнтенсивно! або екстенсивно!, що передбачае розширення iснуючого виробництва). Вибiр залежить вiд обсягу сформованих iнвестицiйних ресурсiв.
Падiння кон'юнктури кредитного та швестицшного ринюв за умови шднесення товарного ринку свщчить про недостатшсть зовнiшнiх iнвестицiйних ресурсiв, тому найбшьш ймовiрною для прийняття е консервативна стратепя (пiдтримка потужностей).
Падшня кон'юнктури товарного ринку навт за умов шднесення шших видiв кон'юнктури, яю включенi до розгляду, призводить до необхщносп прийняття консервативно! стратеги. Однак за достатнього обсягу швестицшних ресуршв (власних та залучених) стае можливим освоення випуску ново! продукци та вихщ на новi товарш ринки, тобто обираеться прогресивна стратепя.
Висновки. За результатами дослщження доведено необхщшсть врахування очiкувань кон'юнктурних змш при формувант iнвестицiйно! стратегi! тдприемства. Обгрунтовано можливi наслiдки для тдприемств вiд несвоечасного реагування на кон'юнктуру. На прикладах розглянуто, яким чином врахування кон'юнктурних коливань в швестицшнш стратеги тдприемства може шдвищити ефектившсть його функцюнування.
Розроблено класифiкацiю видiв кон'юнктури за такими класифiкацiйними ознаками як масштаб ди, охоплення галузей, тип ринку, масштаб ринку, стушнь передбачуваносп, наявнiсть циклiчностi, характер впливу на господарську дiяльнiсть та напрям змши сукупност елементiв народногосподарського життя, яка дозволяе бшьш точно визначити аспекти прогнозування кон'юнктури з метою формування швестицшно! стратеги тдприемства.
Запропоновано використовувати для формування швестицшно! стратеги тдприемства прогноз рiзних видiв кон'юнктури, яю мають безпосередньо впливають на фшансово-господарську дiяльнiсть, що дозволить досягти балансу мiж iнвестуванням у реальш активи та здiйсненням фшансових iнвестицiй, а також обрати найбшьш адекватну за рiвнем прогресивностi стратепю iнвестування у реальнi активи, вибiр яко! базуеться на взаемодi! можливосп формування iнвестицiйних ресурсiв в умовах коливань кредит-
но! та швестицшно! кон'юнктури i стану кон'юнктури товарного ринку.
Л^ература
1. Алафинов С. Инвестиционная стратегия / С. Алафинов // Журнал для акционеров. - 1998. -№ 9.-С. 31-36.
2. Бабо А. Прибыль: пер. с фр. / А. Бабо; под ред. В.И. Кузнецова. - 4-е изд., испр. - М.: Прогресс; УНИВЕРС, 1993.- 176 с. - (Деловая Франция).
3. Волынский Г. Неплатежи и сокращение инвестиций / Г. Волынский // Бизнес информ. -1997.-№ 6 (202).-С. 23-26.
4. Джанчатов И.В. Теоретические подходы к анализу цикличности хозяйственной деятельности / И.В. Джанчатов // Экономический вестник Ростовского государственного университета. - 2008. - Т. 6. - Часть 3. - С. 34-38.
5. Дребот Н. 1нвестицшна стратепя тдприемства: засади i особливосп !! формування в сучасних умовах / Н. Дребот // Репональна економша. - 2000. - № 1. - С. 63-69.
6. Загороднш А.Г. 1нвестицшний словник: навч. поабник / А.Г. Загороднш, Г.А. Вознюк, Г.О. Партин. - Львiв: Бескид Бгг, 2005. - 512 с.
7. Землянкин А.И. Вопросы стратегического развития инвестиционной деятельности на промышленных предприятиях /
А.И. Землянкин, Г.В. Моисеев // Економша промисловосп. - 2008. - № 3. - С. 88-95.
8. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н.Д. Кондратьев, Ю.В. Яковец, Л.И. Абалкин. - М.: Экономика, 2002. - 766 с.
9. Ланде Е. Кредит и конъюнктура / Е. Ланде. - М.: Изд-во Коммунистической академии, 1930.- 147 с.
10. Лахметкина Н.И. Инвестиционная стратегия предприятия: учеб. пособие / Н.И. Лахметкина. - М.: КОНКУРС, 2006. - 186 с.
11. Мардар Д.А. Инвестиционная стратегия в экономическом развитии предприятия / Д.А. Мардар // Економiчний вюник Донбасу. - 2008. - № 2. - С. 135-140.
12. Михалев О.В. Инвестиционные стратегии предприятий / О.В. Михалев // ЭКО. - 2004. -№ 2.-С. 91-101.
13. Пономаренко О.Н. Модель ограничения удовлетворительного уровня риска при выборе оптимального портфеля производственных стратегий и инвестиций / О.Н. Пономаренко, В.В. Гриб. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 16 с.
14. Скударь Р.В. Формирование инвестиционной стратегии на основе непрерывного потока машиностроения / Р.В. Скударь // Економша промисловосп. - 2005. - № 3.-С. 115-121.
15. Строкович А. Инвестиционная стратегия развития предприятия / А. Строкович // Бизнес информ. - 1997. - № 9. - С. 29-31.
16. Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы / М.И. Туган-Барановский. - М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. - 479 с.
17. Фельдман А. Гибкая защита от конъюнктуры / А. Фельдман // Журнал для акционеров. -1998.-№ 6.-С. 43-45.
18. Ястремська О.М. 1нвестицшна дiяльнiсть промислових шдприемств: методолопчш та методичш засади: моногр. - 2-ге вид. - Х.: ВД «ИЖЕК», 2004. - 488 с.
19. Korotayev A.V. A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008-2009 Economic Crisis / A.V. Korotayev, S.V. Tsirel // Structure and Dynamics. - 2010. - Vol. 4. - № 1. - P.3-57.
