CC BY
45Формування функціональної підготовленості працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України
Лаврентьєв О. М.
Національний університет державної податкової служби України
Анотації:
Показано вимоги до службово-професійної підготовки працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Наведено напрямки удосконалення функціональної підготовленості за рахунок розвитку когнітивних функцій.
Розглянуто особливості виконання оперативно-розшукових дій. Подано підстави на перебудову методів підготовки. Наголошується на своєчасній концентрації при виконанні комплексних та спеціальних вправ прикладного напрямку. Виділено напрямки урахування індивідуальних особливостей курсантів.
Ключові слова:
службово-професійна підготовка, оперативно-розшукова діяльність, функціональна підготовленість, когнітивні функції.
Лаврентьев А.Н. Формирование функциональной подготовленности работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины. Показаны требования к служебно-профессиональной подготовке работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины. Приведены направления совершенствования функциональной подготовленности за счет развития когнитивных функций. Рассмотрены особенности выполнения оперативно-розыскных действий. Представлены основания по перестройке методов подготовки. Делается ударение на своевременной концентрации при выполнении комплексных и специальных упражнений прикладного направления. Выделены направления учета индивидуальных особенностей курсантов.
служебно-профессиональная подготовка, оперативно-служебная деятельность, функциональная подготовленность, когнитивные функции.
Lavrent’ev A.N. Forming of functional preparedness of workers of operative subsections of law enforcement authorities of Ukraine. Requirements are rosined to officially-professional to preparation of workers of operative subsections of law enforcement authorities of Ukraine. Directions of perfection functional preparedness are resulted due to development of cognitive functions. The features of implementation are considered opera-tively-search actions. Presented foundation on re-erecting of methods of preparation. Emphasized timely concentration at implementation of complex and special exercises of the applied direction. Directions of account of individual features of students are selected.
operative train, operative activity, extreme conditions, physical preparation, lever of sensational anglesites, cognitive functions.
Вступ.
Сучасна оперативна робота працівника правоохоронних органів виконується за умов швидкої зміни обставин. В залежності від характеру здійснення вона може бути пошуковою, розвідувальною, пізнавальною і, як свідчить правоохоронна практика, пов’язана з переслідуванням або затриманням правопорушника. Тому, ефективне виконання поставлених завдань та формування функціональної підготовленості працівника оперативних підрозділів пов’ язано з вмінням швидко орієнтуватися в ситуаціях, концентрувати увагу на об’єктах, оперативно розшукувати порушників. Специфічною особливістю роботи працівника оперативних підрозділів є те, що їй притаманний переважно розумовий вид діяльності із значною нервово-емоційною, фізіологічною і фізичною напруженістю. Де психічна поведінка працівника пов’язана зі спілкуванням з новими людьми, підозрюваними, знаходженням в незнайомих місцях.
В розумовій діяльності особливе значення має розвиток таких якостей, як швидкість переробки інформації, гнучкість і оперативність процесів мислення, пам’яті, уваги.
Одне з головних місць по вирішенню питань оперативно-розшукових завдань, серед професійних якостей займають когнітивні функції.
На думку автора, до когнітивних функцій можна віднести показники з розвитку професійної уваги, оперативної пам ’яті, психічної стійкості, ефективності роботи і часу впрацьованості.
Професійна увага навички концентрації та розподілу уваги на об’єктах оперативно-службової, розшуко-вої діяльності, збільшення об’єму уваги та покращення її сталості до впливу різних видимих і невидимих перешкод.
© Лаврентьєв О. М., 2009
Оперативна пам'ять вміння запам’ятовувати інформацію, опрацьовувати її та відтворювати за короткий час, вона складає індивідуальний досвід особистості.
Психічна стійкість прояв індивідуальних психологічних якостей працівником в ході довготривалих оперативно-розшукових заходах, пов’язаних із зміною обставин, об’ єктів спілкування, виконання розвідувальних дій.
Ефективність роботи залежить від вміння працівником тривалий час зберігати рівновагу до зовнішніх подразнень.
Впрацьованість це вміння швидко прийняти умови виниклої ситуації, щодо реалізації поставлених завдань, за рахунок власних сил і знань.
Автором був проведений аналіз нормативно-правових документів професійної підготовки працівників податкової міліції та органів внутрішніх справ (кримінальна міліція), на основі якого розроблена (табл. 1). В ній наведені данні розподілу годин на рік для проведення службово-професійної підготовки особового складу працівників податкової міліції та кримінальної міліції.
Проаналізувавши дані, наведені в (табл. 1), можна зробити висновок, що існує різниця у кількості годин, відведених на проведення службово-професійної підготовки, яка направлена на удосконалення професійних якостей особового складу податкової міліції та кримінальної міліції. Наприклад, в органах податкової міліції не розглядається та не вивчається тактика дій особового складу в типових і екстремальних ситуаціях, відсутня психологічна підготовка. В кримінальній міліції не вивчають медичну допомогу. При заняттях із службово-професійної підготовки треба вводити елементи до прояву працівниками когнітивних функцій, за допомогою яких можливо вдосконалювати індивідуальні здібності працівників оперативних під-
розділів оперативно приймати рішення, що впливає на якість виконання завдання.
Найвищим критерієм в оцінці підготовленості працівників оперативних підрозділів є поєднання високої динаміки дій з паралельним тактичним осмисленням всієї ситуації [1, 2, 3, 4,].
Успішність виконання поставленого перед працівником оперативного підрозділу завдання залежить від того, який темп руху пов’язаний з можливостями своєчасного переключення і розподілу уваги з направленістю його думки. Необхідно пам’ятати, що не треба починати виконання складного, з ризиком для життя завдання, коли працівник не має точної направленості дій і пошук рішення йде одночасно з хаотичними рухами. Необхідно будувати тактику дій спільно з напрацьованими руховими навичками та вмінням прогнозувати на ходу ситуацію. Все ці процеси відбуваються в пам’яті й дозволяють повніше прорахувати ймовірність розвитку сутички [2,5].
Наукове дослідження виконується згідно зведеного плану НДР Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України на 2006 - 2010 роки номер державної реєстрації 0106Ц010778 та за науковою темою кафедри спеціальних дисциплін та організації професійної підготовки факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної податкової служби України на 2006 - 2012 роки номер державної реєстрації 0108Ш04234.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Об ’єкт дослідження - професійна підготовка працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України.
Предмет дослідження - методика формування функціональної підготовленості працівників оперативних підрозділів засобами фізичної та спеціальної фізичної підготовки.
Мета дослідження - удосконалити функціональну підготовленість працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів за рахунок розвитку когні-тивних функцій та їх професійних здібностей.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан дослідження когнітивних функцій, відображену в наукових публікаціях з системи професійної підготовки працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України.
2. Експериментального перевірити ефективність
запропонованої методики, щодо розвитку
когнітивних функцій.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, комп’ ютерне тестування, хронометрія, експеримент, обробка кількісних результатів методами математичної статистики.
Результати дослідження.
Дослідження було проведено на базі кафедри Університету. Під час проведення дослідження, показники знімались з контрольної групи (п = 25), яка займалась за звичайною програмою навчання; експериментальної групи (п = 25), що працювала за розробленою методикою, орієнтованою на розвиток індивідуальної підготовки працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Адап-
тація контрольних груп до тренувальних навантажень, вміння протидіяти злочинцям в екстремальних умовах за наявності обмежень різного характеру, що направлена на формування функціональної підготовленості працівників оперативних підрозділів до дій в оперативно-службової діяльності.
На основі проведеного аналізу, автором були розроблені тести для визначення когнітивних функцій, які направлені на удосконалення оперативно-службової діяльності:
• оцінка рівня переключення та розподілу уваги (за тестом Горбова «Червоно-чорна таблиця»);
• оцінка рівня психічної стійкості, ефективності роботи, впрацьованості (за тестом Шульте-Платонова);
• оцінка рівня оперативна пам’ять (за методикою визначення короткочасної зорової пам’яті).
В результаті проведеного експерименту були отримані наступні результати, які наведені в (табл. 2).
В результаті проведеного експерименту відбулися певні зміни. Так, в контрольній групі (табл. 2), показник часу переключення та розподілу уваги на початку експерименту складав 151,68 сек., протягом експерименту він покращився і в кінці дорівнював 137 сек.
Показник ефективність роботи на початку семестру складав 50,26 сек., найкращій показник ефективності був зареєстрований в 3 семестрі навчання, і дорівнював 47,12 сек., на кінець експерименту склав 47,3сек. Показник часу впрацьованості на початку експерименту дорівнював 1,04 хв., найкращій час був досягнутий в 3 семестрі навчання і дорівнював 1 хв., на кінець експерименту склав 1,31 хв. Показник психічна стійкість на початку експерименту дорівнював
1.01 хв., найкращій час був досягнутий в 3 семестрі навчання і дорівнював 0,97 хв., на кінець експерименту склав 1,05 хв. Показник оперативна пам’ять на початку дорівнював 6,48 раза, протягом експерименту він покращувався і на кінець дослідження становив 7,16 раза.
В експериментальній групі (табл. 2) показник часу переключення та
розподілу уваги на початку експерименту складав
150.1 сек., протягом експерименту він покращується і в кінці дорівнює 136,9 сек. Показник ефективність роботи на початку складав 47,28 сек., найкращій показник спостерігався в 2 семестрі і дорівнював 44,8 сек., на кінець експерименту він складав 46,61 сек. Показник часу впрацьованості на початку експерименту дорівнював 1,02 хв., протягом експерименту погіршився і на кінець склав 1,03 хв. Показник психічна стійкість на початку дорівнював 1 хв., найкращій час був досягнутий в 2 семестрі і дорівнював 0,96 хв., наприкінці експерименту погіршився і склав 1,02 хв. Показник оперативна пам’ять на початку дорівнював 6,12 раза, протягом експерименту покращився, і на кінець склав 7,92 раза.
При проведені порівняльного аналізу за середніми результатами між контрольною та експериментальною групами, які зображені на (рис. 1) на основі опрацьованих тестів встановлено, що середні показники в контрольній групі з часу переключення та розподілу уваги (Т1) збільшились на 9,68% (Р<0,05); показник ефективність роботи (Т2) збільшився на 5,9% (Р<0,05), показник часу впрацьованості (Т3) зменшився на 25,96% (Р>0,05); показник психічна
Таблиця 1
Порівняльна характеристика розподілу годин на рік для проведення службово - професійної підготовки особового складу податкової міліції та органів внутрішніх справ
№ п/п Назва заходів Податкова міліція* Кримінальна міліція**
1. Функціональна підготовка 48 годин на рік 48 годин на рік
2. Фізична підготовка 100 годин на рік 192 годин на рік
3. Вогнева підготовка 26 годин на рік 24 годин на рік
4. Психічна підготовка Не проводиться 12 годин на рік
5. Тактика дій особового складу в типових і екстремальних ситуаціях Не проводиться 24 години на рік
6. Медична підготовка 6 годин на рік Не проводиться
Примітка: * - наказ ДПА № 411,
** - наказ МВС України № 1444.
Таблиця 2
Показники розвитку когнітивних функцій протягом експерименту
Назва тестів Контрольна група Експериментальна група
початок кінець початок кінець
Час переключення та розподілу уваги тест Горбова (червоно-чорна таблиця) (сек.) 151,68± 81,58 137±57,73 150,08±38,7 139,12±35,6*
Таблиця Шульте ефективність роботи (сек.) 50,26±7,07 47,3±2,48* 47,28±3,76 46,61±2,17*
Таблиця Шульте час спрацьованості (хв.) 1,04±0,26 1,31±1,58 1,02±0,06 1,03±0,06
Таблиця Шульте психічна стійкість (хв.) 1,01±0,2 1,05±0,11* 1±0,04 1,02±0,13
Оперативна пам’ять (кількість раз) 6,48±1,48 7,16±0,94* 6,12±0,93 7,92±0,7*
Примітка: * - наявність достовірної різниці (Р < 0,05) між показниками відносно першого семестру.
140
129,4
120
100
§ 80 I-
о
о
■І 60
40
20
109,68 108,8
105,9 101,4
99,02
96,04 98
74,04
3
тести
□ контрольна група □ експериментальна група
110,5
Мал. 1. Діаграма середніх показників когнітивних функцій в контрольній та експериментальній групах
0
1
2
4
5
стійкість (Т4) зменшився на 3,96% (Р>0,05); показник оперативна пам’ять (Т 5) збільшився на 10,5% (Р<0,05).
В експериментальній групі спостерігаються достовірні зміни показників когнітивних функцій. Так, аналізуючи середні показники з часу переключення та розподілу уваги (Т1), вони збільшились на 8,8% (Р<0,05); показник ефективність роботи (Т2) збільшився на 1,4% (Р<0,05); показник час впрацьованості (Т3) зменшився на 0,98% (Р>0,05), але в порівнянні з контрольною групою, зниження незначне; показник психічна стійкість (Т4) зменшився на 2% (Р>0,05), але, в порівнянні з контрольною групою, має кращій відсоток успішності; показник оперативна пам’ять (Т5) збільшився на 29,4% (Р<0,05).
Протягом експерименту показники в контрольній групі мають позитивну тенденцію до покращення загальних результатів. Так, при визначенні часу переключення та розподілу уваги, зменшилась кількість помилок та час виконання тесту, при цьому середній показник ефективності роботи має тенденцію на покращення результатів, а показники часу впрацьова-ності та психічної стійкості значно зменшились. Деякі підвищення показників свідчать про те, що процеси функціональної активності нервових центрів дуже варіативні і залежать від багатьох неврахованих факторів. Показники оперативної пам’яті мають позитивну тенденцію. Це пояснюється тим, що курсанти досягли необхідного рівня підготовленості, щоб набути реальних змін швидкості виконання цієї вправи.
Протягом експерименту показники в експериментальній групі мають позитивну тенденцію до покращення загальних результатів. При визначенні часу переключення та розподілу уваги, зменшилась кількість помилок на 31%, та час виконання тесту на 9%, ефективність роботи значно покращилась і має достовірну величину (Р<0,5), середні показники часу впра-цьованості та психічної стійкості значно погіршились але мають незначну перевагу між показниками найбільшого і найменшого часу. Показники оперативної пам’яті мають позитивну тенденцію. Так, на початку експерименту кількість осіб, які могли при виконанні вправи заповнити та відтворити не менше 6 елементів, була 32%, а після експерименту - 100%, при цьому, середнє запам’ятовування у відтворенні склало 8 - 9 елементів. Це пов’язано з тим, що в системі спеціальної фізичної підготовки курсантів експериментальної групи цілеспрямовано планувався розвиток спеціально-силових якостей, спеціальної витривалості, що сприяло підвищенню обсягу та інтенсивності виконання загально розвиваючих та спеціальних вправ, ігор на збільшенні обсягу оперативної пам’яті, заняття насичувались ситуаційними моделями, в яких динаміка супроводжується постійним осмисленням обставин, особистих дій та дій правопорушника.
На основі аналізу даних (табл. 2) можна зробити висновок, що результати дослідження показників ефективності роботи та психічної стійкості мають кращі дані у контрольній групі, ніж в експериментальній. В експериментальній групі перевищують показники контрольної групи з оперативної пам’яті в 2 рази. Показники часу впрацьованості та психічної стійкості за результатами дослідження в експериментальній групі
мають зниження результатів, а в порівняні з результатами контрольної групи - вони не значні.
Таким чином, аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що розвиток когнітивних функцій необхідно проводити у відповідності до основної рухової діяльності працівника оперативного підрозділу із застосування вправ на коротких і довгих дистанціях, в умовах спеціалізованих будівель та на учбових полігонах. В кросову підготовку необхідно впровадити елементи орієнтування на місцевості, ускладнюючи при цьому дистанцію різними допоміжними зовнішніми впливами; підбирати вправи, які виконуються в складних і довгих, багатоходових комбінаціях з різних вихідних положень із зміною умов виконання вправ, що буде сприяти розвитку швидкості простих і складних рухових реакцій на формування функціональної підготовленості працівника до дій в оперативно-розшуковій діяльності.
Висновки.
Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що існуючий рівень когнітивних функцій працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України знаходиться на недостатньому професійному рівні, що надає підстав на перебудову методів підготовки.
Отримані позитивні зміни у контрольній групі залежать від індивідуальних особливостей курсантів, а також від настрою, що проявляється під час здачі контрольних нормативів.
Результати експериментальної групи показують, що проведення систематичних занять, які правильно
і методично організовані, насичені практичними знаннями, вмінням своєчасно концентруватися при виконанні комплексних та спеціальних вправ з прикладного напрямку, є більш прогресивними і досконалими, про, що свідчать отримані результати дослідження.
Перспективи подальший досліджень у даному напрямку буде направлений на вивчення і впровадження в систему навчання новітніх методик підготовки і вдосконалення рівня професійно діяльності працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України.
Література
1. Думко Ф.К. Професійно-психологічна підготовка співробітників ОВС / Ф.К. Думко, Г.Є. Запорожцева. - Одеса: ОІВС, 2000. - 47 с.
2. Лаврентьев А.Н. Условия проведения рукопашного боя при экстремальных ситуациях / А.Н. Лаврентье. - //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2004. - № 4.
- С 48 -54.
3. Наказ ДПА України № 411 від 26.08.98. «Про затвердження Настановлення по організації професійної підготовки працівників податкової міліції Державної податкової адміністрації України».
- Київ, 1998. - 56 с.
4. Наказ МВС України № 1444 від 25.11.2003 року „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України”. - Київ, 2003. - 276 с.
5. Сергієнко Ю.П. Формування психологічних якостей курсантів на заняттях з фізичної підготовки при навчанні в вищих навчальних закладах силових структур: наукова монографія / Ю.П. Сергієнко, А.М. Андріанов. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -зб.наук.пр.за редакцією проф. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. - С 5 - 12.
Надійшла до редакції 09.11.2009р.
Лаврентьєв Олександр Миколайович girevik08@rambler.ru
