CC BY
9conscience in the phenomena of fanaticism, ecclesiastical orthodoxy, indiscriminate struggle against heresies [2, 3, 5].
In general, Russian philosophers analyze conscience in the context of gnoseology of Good. The knowledge of duty depends on the knowledge of the moral ideal and is not always carried out by the intellect. The perfection of conscience in relation to the ideal is comprehended through the sublimation of the emotional propensity of a person. Couples of categories in the analysis of conscience (mind - feeling, duty - inclination) are connected with the problems of consciousness, self-consciousness and cognition.
In the historical-philosophical tradition the analysis of conscience is made on the basis of: a) approximation to the moral ideal; b) the ideal in its basis. This happens because conscience is defined as the ability to critically evaluate one's own deeds, desires and thoughts, to experience imperfections, and to strive for an ideal. At the same time, two approaches to determining the normative status of the ideal in the history of philosophy are possible: a) the ideal is understood as the supreme good and defines the moral duty; b) the moral ideal is secondary to the duty that defines the ideal.
References
1. Asmus V.F. Tolstoy's Worldview. Elected Philos. Trudy. T. 1. M., 1969.
2. Berdyaev N.A. About the appointment of a person. Moscow: Republic, 1993.
3. Berdyaev N.A. On the appointment of a person. Moscow: Republic, 1993.
4. Dostoevsky F.M. Notes from the underground. Complete SOBR. Op. V 30 t. T. 5. L., 1972-1990.
5. Ermichev A.A. Three freedoms of Nikolai Berdyaev. Moscow, 1990.
6. Florovsky G.V. Ways of Russian theology. Vilnius: Viltis, 1991.
7. Ilyin I.A. Path of spiritual renewal / I.A. Ilyin op. in 2 vols. 2. Religious philosophy. Moscow: Medium, 1994.
8. Ilyin I.A. Axioms of religious experience. In 2 T. M.: Papor, 1993.
9. Levitsky S.A. Essays on the history of Russian philosophy. Op. In 2 vols.1. Moscow, 1996.
10. Lossky N.O. History of Russian philosophy. Moscow: Soviet writer, 1991.
11. Lossky N.O. Conditions of absolute good. Fundamentals of ethics. Moscow: Republic, 1991.
12. National readings on Orthodox and moral theology ... in 2 hours Archpriest Evg. Popov. Saint Petersburg: Izd-e Knigorod. I.L. Tuzova, 1901. 1087 p. (repr.).
13. Sarin S.M. Asceticism according to Orthodox Christian doctrine. Moscow: Pilgrim, 1996.
14. Solovyov V.S. The Justification of the good. Moral philosophy. In 2 T. M.: Thought, 1988.
15. Stelletsky N.S. With. The experience of moral Orthodox theology in an apologetic light. In 3 vols. Kharkiv, 1914.
16. The Orthodox Christian doctrine of morality. From lectures on moral theology given ... Protopresbyter Yanyshev I.L. St. Petersburg, 1906.
17. Tolstoy L.N. Circle of reading. Vol. 1, part 2. Moscow: Our heritage, 1991.
18. Tolstoy L.N. The End of the century. Complete SOBR. Op. V 90 t. M.-L.: Fiction. 1958.
19. Trubetskoy E.N. The Meaning of life. Anthology. Issue II. Moscow: Progress, 1994.
20. Vysheslavtsev B.P. The Eternal in Russian philosophy //Ethics of the transfigured Eros, Moscow: Respublika, 1994.
21. Thomas K. Age and authority in early modern England // Proceeding of the British Acadamy. 1976. Vol. 62. Pp. 297-309.
22. Itzin C. As old as you feel // Don"t Feel Old: Understanding the Experience of Later Life / Ed. P. Thompson, C. Itzin, M. Abendstern. L., 1999. Pp. 107136.
ФОРМИ ТА НАПРЯМИ eyenrnbHOÏ РЕЛIГIЙНОÏ КОМУН1КАЦП ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ
РЕЛ1Г1ЙНОГО ТУРИЗМУ
Зацетна Н. О.
кандидат педагоггчних наук, доцент, доцент кафедри туристичного, готельного та ресторанного бгзнесу, Нацюнальний унгверситет «Запоргзька полтехнжа»
FORMS AND DIRECTIONS OF PUBLIC RELIGIOUS COMMUNICATION AS A BASIS FOR THE
DEVELOPMENT OF RELIGIOUS TOURISM
Zatsepina N.
Zaporizhia, National University «Zaporizhia Polytechnic»
Анотащя
В статп розглянуто основш форми та напрями суспшьно1 релтйно1 комушкацп. Визначено, що туризм, як воображения проекту майбутнього розвитку суспшьства, вщграе головну роль у формуванш культурних, релшйних та щеолопчних комушкацш, тому що з практикою туризму змшюеться свггогляд, порушуються небажаш стереотипи, формуються важливi принципи, так як толерантшсть, ввдкрипсть, сшвпричетшсть щодо загальних культурних та релшйних цшностей. Також за статистичними даними визначено, що шльшсть релшйних мас-медiа в Украш зростае, особливо електронних, що сввдчить про те,
що в Укршт дie свобода релшйного розвитку, що може позитивно впливати на розвиток релтйного туризму.
Abstract
The main forms and directions of public religious communication are considered in the article. It is determined that tourism, as a reflection of the project of future development of society, plays a major role in the formation of cultural, religious and ideological communications, because the practice of tourism changes worldview, violates undesirable stereotypes, forms important principles such as tolerance, openness, involvement in common cultural and religious values. Also, according to statistics, it is determined that the number of religious mass media in Ukraine is growing, especially electronic, which indicates that there is freedom of religious development in Ukraine, which can have a positive impact on the development of religious tourism.
Ключовi слова: туризм, релшйне спшкування, сощальна комушкацш, релтйне медiасередовище, ЗМК (засоби масово1 комушкацп), конфеая, державно-конфесшне спшкування.
Keywords: tourism, religious communication, social communication, religious media environment, ZMK (mass media), confession, state-confessional communication.
Глобалiзацiйнi процеси та пов'язаш з цим змши в суспiльствi та культурi впливають на рiзнi сфери та пвдсистеми сощального життя, яш набува-ють нових рис, системних та функщональних особ-ливостей в нових умовах життя. В даний час пвд впливом цих процеав активiзуються рiзнi сощальш практики, схильш до формування сфери життя. Серед цих сощальних практик можна видшити й туризм. У свт, що глобалiзуeться, туризм розширюе свое соцiокультурне поле, включаючи новi струк-турнi елементи та впливаючи на iншi сфери суст-льного життя. Якщо в минулому туризм був мюце-вою практикою, сфера його дiяльностi була обме-женою, то з середини ХХ столитя туризм став соцiальним середовищем iснування, спрямованим на виробництво та споживання туристично! проду-кцii чи туристичних послуг. Вiн включав масштабш людськi ресурси, iнформацiйнi технологii' та рекламу в процеа виробництва та споживання, якi впливають на багато аспектiв життя суспiльства та окремих людей, розкриваючи !х сощальш аспекти та проблеми.
Туризм як життевий проспр сучасного суст-льства впливае на економ^, перетворюючись на один iз и секторiв (вiд 10 до 11% свгтового валового продукту припадае на цю сферу), також впливае на полгтику вирiшення мiжнародних проблем, пвдкре-слюючи силу людсько! «дипломатп», сприяе розвитку та взаемодп культур та релiгiй. Вплив туризму на духовний потенцiал суспiльства вщбуваеться через вивчення iндивiдами шшого соцiокультурного простору, актуалiзуючи при цьому сво! традицii та iнновацii. Як воображения проекту майбутнього розвитку сустльства, туризм вiдiграе головну роль у формуванш культурних, релiгiйних та щеолопч-них комунiкацiй, тому що з практикою туризму змь нюеться свгтогляд, порушуються небажаш стерео-типи, формуються важливi принципи, такi як толе-рантнiсть, вiдкритiсть, спiвпричетнiсть щодо загальних культурних та релiгiйних цiнностей. Ця сфера суспiльного життя мае особливий вплив на його сощальну структуру, активiзуючи соцiальну мобiльнiсть, мiграцiйнi процеси, змши статусу та динам^ сощальних ролей, що визначае не тшьки масштаби ще1' сфери, але i силу и впливу на сощум в цiлому. Необхiднiсть дослiджения стану релтй-ного туризму в системi суспшьно1' комунiкацii по-
яснюеться також тим, що сучасш соцiальнi шсти-тути почали зосереджуватись на виршенш проблем, пов'язаних iз поширенням туристичних практик, у тому чи^ й релiгiйних.
Незважаючи на зростаюче значення туризму як сфери сощально1' комунiкацii та активного ви-вчення цього феномену, наука ще не виробила единого тдходу до вивчення туризму в цьому вщно-шеннi. У той же час глобалiзацiя культури та ретги та пов'язанi з цим шформацшш процеси, формування масового суспшьства та вiдпочинку, л^-вання, освiти, зростаючi потреби особистюного розвитку свiдчать про необхвдшсть створення нау-ково обгрунтовано1' моделi туризму, у тому числi й релтйного, як сфери суспшьно1' комушкацп. Проблема ще бiльше посилюеться трансформацiею со-цiальноi практики комушкацш, включаючи й туризм, який перетворився на активний напрям у си-стемi сустльно1' комунiкацii, що вiдображае тенденцп розвитку сучасно1' цивiлiзацii в сучасних умовах. Крiзь призму соцiально-фiлософського аналiзу це дасть можливють дослiдити релiгiйний туризм як суспшьне поле комушкацп, виявити зага-льнi внутрiшнi механiзми Н органiзацii, розкрити соцiальну роль та и вплив на життя суспшьства та особистостг Аналiз цього процесу неможливий без визначення всiх його учаснишв, а також причин ви-користання новiтнiх технологiй сучасними релшй-ними органiзацiями, якi ставлять !х на службу сво!м завданням, - без вщтворення iдеологiчних основ процесу комушкацп.
Релшйт засоби комушкацп - це сутшсна, ма-терiальна складова процесу релiгiйного спшку-вання та являе собою споаб передачi, захисту, ви-роблення й поширення культурних релтйних щн-ностей в суспшьствг Релiгiйна система ЗМК е вторично обумовленим продуктом суспiльного розвитку i невiд'емною частиною цiлiсного сощального оргашзму. Релiгiйне медiасередовище - це вь дображення соцюрелшйно1' реальносп на всiх рiв-нях ^жнародному, регiональному,
нацiональному). Воно створюеться з урахуванням особливостей функцiонування нацiональноi сис-теми ЗМК та факторiв, яш впливають на нього.
Сьогоднi ввдбуваеться об'еднання засобiв ма-сово! шформацп, що призводить до появи загально-ввдомо! формули в ЗМК як «четверто1' влади». Новi
ЗМК об'еднуються та зливаються разом, поставля-ючи суспшьству даш, образи та символи, у тому чи-слi й релiгiйнi. Слад зазначити, що ЗМК не можуть перетворити саму реальнiсть, але вони можуть змь нити И сприйняття людиною. Релiгiйнi мас-медiа часто визначають першопричиною низько! духов-ностi та небажання отримувати релiгiйний досвгд релтйною неосвiченiстю, наприклад, незнаниям догм та закони певно! ретги. Однак насправд проблему значення та орГентаци неможливо вирiшити лише через знання. З розвитком шформацшно-ко-мунiкацiйного середовища, яке перекладае, оперуе та трансформуе iнформацiю, виникае етап управ-лшня конкретними знаннями суспiльства, коли влада встановлюеться та реалiзуеться за допомогою управлшня iнформацiйними потоками. При цьому вважаеться важливим рiвень взаемодп мiж учасни-ками самого процесу комушкацп.
Зараз учасник будь-яко! релГгшно1 комушкацп - це масова людина, надшена низкою специфiчних особливостей, вперше визначених Гспанським фшо-софом Жозе Ортегау-ьГассет. Така людина викори-стовуе масову свщомють i складае основу сучас-ного суспiльства. Будь то католики, буддисти, пра-вославнi чи мусульмани, вiруючi пропускають свою релiгiйнiсть через розумшня масовостi. Неви-значенiсть ситуацп полягае в тому, що масова культура е всеосяжною, вона порушуе традици, на яких майже кожне релiгiйне спiлкувания базуеться сто-л1ттями. Така культура пригнiчуе сво1х носив, вона стае тотальною, що означае наявшсть ознак масо-восп в усiх сферах людського життя, навiть у побу-довi свгтогляду, вiруваиь та комушкацп' з релтй-ним. Тотальнiсть масово1 культури не оминае й ЗМК. Сучасш мас-медiа лежать в коренi гегемони (непримусового примусу), яка пануе у сучасному масовому суспiльствi. А релiгiйне спшкування е ча-стиною ще1 гегемона, i особливостi процесiв у ре-лiгiйнiй комушкацп потрiбно шукати всередиш ма-сового суспiльства.
Взаемод1я релтйного та соцiального життя е одшею з найважливiших проблем у кожнш державi. Церква або будь-яка релшйна оргаиiзацiя прагне досягти деяких функцш, як1 традицiйно е прита-манш владним структурам, завжди стверджуючи, що вона мае «вищий моральний статус» - визна-чати найважливiшi сфери розвитку, цш розвитку та штерпретувати основнi подп в краш, переконання вiдповiдно концептуальним основам вiри. Це цш-ком справедливо й для Украши, де роль традицш-них вiрувань за остаинi роки значно зросла. Ство-рення постiйних представництв при владi, участь у майже кожнш важливш суспiльнiй подп, регулярш зустрiчi полiтичних лiдерiв з релтйними д1ячами -все це, в певнш мiрi, дозволяе говорити про деяке повернення до моделi нацюнально1 взаемодil мiж релiгiею та державою.
Основною метою державно1 полiтики у сферi взаемодil з релiгiйними об'еднаннями та групами е консолiдацiя, стабшьшсть та духовне вiдроджения укра1нського суспшьства. Держава не ототожнюе себе з конкретною релтею, але потребуе !х позити-вних соцiально-моральних потенцiалiв, яш iснують
в iсторично-культурному коренi релтйного свiто-гляду. Не ототожнюючи себе з певною релшйною iдеологiею, держава спочатку намагаеться узгодити iнтереси вiруючих i невiруючих, рiзних релiгiйних об'еднань, етноконфесшних груп, щоб забезпечити справжне взаеморозумiния мiж рiзними iдеологiч-ними та релтйними групами, активно сшвпрацю-ючи зi ЗМК. Але зв'язок мгж релiгiйними устано-вами та полгшчною владою залишаеться на сього-днГ недостатньо розвинутим, «пасивним». Найактившшим суб'ектом державно-конфесiйного спiлкуваиня е чиновники, яш намагаються спiвпра-цювати зГ ЗМ1, щоб п1дтвердити свГй контакт та сшвпрацю з релГгГйними оргашзащями та групами та виразити свою думку щодо релГгГйно1 ситуацП в краш. Оптимальне позицГонування ЗМК в релшй-нГй ситуацП, що забезпечуе збалансоване вико-нання И регуляторних функцГй, досягаеться шляхом ГнтеграцП и в державно-конфесГйну систему спГлку-вання як рГвноправного учасника.
РелГгГйне спшкування стосуеться сощальних явищ, як1 привертають особливу увагу влади, гро-мадськосп та науковцГв до ЗМК в перюд соцГаль-них перетворень. РелГгГйне спшкування е важливим фактором розвитку загально1 суспГльно-полГтично1 та духовно-ГдеологГчно1 ситуацп в кра1ш чи регГонГ. Сьогодш, в умовах змГцнення соцГальних та полгш-чних позицГй релГгГйних об'еднань та посилення !х впливу на рГзш сфери суспГльства, особливе зна-чення мае вдосконалення регулювання зав'язшв з громадськГстю у цГй галузг КомунГкацГя м1ж державою та рГзними конфесГями в публГчнГй сферГ вГдбу-ваеться через такий комушкацшний канал, як за-соби масово1 ГнформацУ. СьогоднГ засоби масово1 шформацп, як1 були простим посередником щодо питань суспГльного життя, стали одним з головних суб'екпв, як1 мають суттевий вплив на соцГальнГ процеси. Зокрема, ЗМК - це один Гз найважливГших соцГальних ГнститутГв, покликаний забезпечити свободу вираження поглядГв та свободу ЗМ1, найва-жливГшу умову верховенства закону та визрГвання громадянського суспГльства.
Враховуючи здатнГсть засобГв масово1 Гнфор-мацП формувати громадську думку, з одного боку, а потенцшний вплив громадськосл на державнГ установи через засоби масово1 шформацп, з шшого, ми можемо говорити про важливий потенцГал цГе1 шституцп у регулюваннГ релГгГйно1 ситуацУ. Як по-тужний чинник сучасностГ, ЗМК чимало впливають на формування ментального ставлення людей до релГгГйного дискурсу, маючи величезнГ можливостГ впливати на нього. Цей ефект може бути або пози-тивним фактором, що сприяе встановленню взаемо-розумшня та взаемоди мгж учасниками релГгГйних вгдношень, або негативним фактором, що сприяе протирГччям у державно-конфесшних та мГжконфе-сГйних вгдносинах та створюе серйознГ проблеми для безпеки та стабГльностГ суспГльства.
Виходячи з цього, особливо важливо визна-чити роль, мГсцеположення та можливостГ засобГв масово1 ГнформацП у конфесшно-державному спГл-куваннГ та визначити !х оптимальне становище у
цш сферi сустльних взаемозв'язкiв. Залучення за-собiв масово! шформацп до шституту державного суспiльства як неурядово! установи призводить до посилення штересу громадськостi, про що свщ-чить, наприклад, комунiкацiйна дiяльнiсть 1нтер-нет-порталу «Релiгiя та медiа» та ряду шших експе-ртних iнформацiйно-аналiтичних центрiв. У межах суспiльних електронних видань та iнших ЗМК, наприклад, «Релiгiя i право», «Церква i час», висвтт-люються рiзнi аспекти формування громадсько! думки в релшйнш сферi, проблеми якостi журналют-ських публiкацiй та вiдповiдальностi журналюпв. У той же час, роль ЗМК у формуванш релтйно! си-туацп, роль засобiв масово! шформацп в оргаиiзацii взаемодii суб'ектiв державно -конфеййно! комуш-кацii, щодо аналiзу мехаиiзмiв зворотного зв'язку можна вважати недостатньою, до того ж вщповвдно статистичних даних, релiгiйна конфронтацiя сього-днi все ж посилюеться, i ця турбота спостерiгаеться як серед журналюпв (40%) так i серед експерпв
(31%) [1].
Важливiсть проблеми державно-конфесшного спiлкуванпя пов'язана з необхвдшстю посилення ролi iнститутiв громадянського суспшьства у регу-люваннi суспiльних процейв у сферi релiгiйних вь дносин; важливють використання значного, але часто недостатнього використаного потенщалу засо-бiв масово! iнформацii для регулювання релтйно! ситуацii; необхiднiсть врахування репональних особливостей релтйно! ситуацii, регiональноi политики та позицii засобiв масово! iнформацii у здш-сненнi державно-конфесшного спшкування; необ-хiднiсть розробки мехашзму вираження свое! пози-цii засобами масово! шформацп' щодо релiгiйного стану регюну. Проблема полягае в поки що невирь шеному протирiччi мiж необхiднiстю активно!' конструктивно!' участi засобiв масово! iнформацii' у державно-конфесiйних комушкацшних процесах та вiдсутнiстю практичного обгрунтування свое! позицii в сучаснiй релшйшй ситуацii.
Пiд вираженням сво!х позицш засобами масо-во! iнформацii' у релшйнш ситуацii маеться на увазi результат и власно! самоорганiзацii та цшеспрямо-ваний вплив регулюваипя релтйних вiдносин, якими можуть бути державш органи, науковi та громадсьш установи, яш впливають на оптимальне положения засобiв масово! iнформацii в структурi взаемодii держави та рiзних конфейй. Крiм того, важливо звернути увагу на проблему серйозних вь дносин мiж ЗМК, релiгiйними оргаиiзацiями та дер-жавними органами - щкавим фактом у цьому кон-тексп е те, що 32% журналюпв та 25% релiгiйних експертiв пвдтверджують iснувания практики, коли !х публшацп проти релiгiйноi ситуацii чи дiяльностi рiзних релiгiйних оргаиiзацiй опротестовуються. Зрозумшо, що релiгiйнi органiзацii не погоджу-ються саме з позицiею автора, однак 66% респонде-нтiв заявили, що !хш публiкацii нiколи не опротес-товувалися, i це е хороший показник [1].
Кореляця комушкацшних функцш iз класич-ним алгоритмом управлшня - планування, органi-заця, мотивацiя та контроль - дозволяе виявити
ключовi сфери комунiкацii' мiж державою та рiз-ними конфе^ми у релiгiйнiй ситуацii'. Релiгiйна ситуа^ - це iнтенсивне вираження взаемозв'язшв мiж собою та соцiальним середовищем у певному мiсцi та чай всього комплексу релшйних проявiв. Бшьше того, система комунiкацii' м1ж державою та рiзними конфесiями сприймаеться структурним та функцiональним стрижнем релiгiйноi ситуаци в краi'нi чи регiонi. Трактування державно-конфесiй-ного спiлкуваиня як сощально! сфери - особливо!, в1дносно автономно! шдсистеми суспiльних вiдно-син - дозволяе зосередити увагу на сощальних по-середниках цiеi' сфери. Можна видiлити три основнi категорii агеш1в комунiкацii з державою: державнi, релтйш, громадськi. Бiльше того, стабiльнiсть ре-лiгiйноi ситуацii' залежить в1д балансу штерейв м1ж ними. Найбiльш розумним мехашзмом досягнення такого балансу е сощальне партнерство, яке може забезпечити дотримання прав та iнтересiв уах представникiв в цiеi сферi. З огляду на те, що партнерство будуеться виключно на принциш взаемно! вигоди, кожен з цих посереднишв характеризуеться соцiальним капiталом, який потрiбно спочатку вра-хування партнерами, а попм й врахування штерейв посередник1в у процесi взаемодii [2].
Теоретичний аналiз капiталу та штерейв дер-жавно-конфесiйних комунiкацiй агентiв дае шдс-тави стверджувати, що юнують фундаментальнi ознаки партнерства в сучасному укра1нському сус-пiльствi, у взаемоди м1ж державними органами та традицшними релiгiйними об'еднаннями. У той же час, побудова комушкацшних вщносин на основi принципiв соцiального партнерства вимагае активно! ролi агента вщ громадськостi. На сьогоднi най-важлившим iнструментом публiчноi комунiкацii в украшському суспiльствi е засоби масово! шформацп', яш мають капiтал сощально! легiтимностi та по-тенцiал для забезпечення стабiльностi релiгiйноi' ситуацii' в краш. Однак цей потенцiал не завжди використовуеться повнiстю. Удосконалення суб'ективного потенщалу засобiв масово! iнформа-цп методом позицiонування забезпечить збалансо-вашсть соцiальних вiдносин та зробить сощальну систему в цiлому стабiльнiшою.
Слщ зазначити, що суспiльна свiдомiсть у цер-ковно-релiгiйному аспектi зазнала впливу зброй-ного конфлiкту на сходi кра1ни. Вiдчутнi змiни ста-лися в аспекл церковноконфесiйного самовизна-чення громадян, як1 в1дносять себе до православ'я. Поряд iз зазначеними змшами спостерiгаеться ста-бiльнiсть певних параметрiв церковнорелiгiйноi си-туацii i суспшьно! свiдомостi в релiгiйному аспектi усталеного характеру. Насамперед слад вщзначити незмшно високий рiвень суспiльноi довiри до Церкви. Водночас, привертае увагу збереження регю-нального характеру переважно! бiльшостi показни-к1в рiвня i характеру релiгiйностi суспiльства, кон-феййного i церковно-конфесiйного
самовизначення громадян, оцшок ролi релiгii i Церкви в суспшьствт Аналiз конфесiйноi' структури показуе, що Укра1'на насправдi е багатоконфейй-ною кра!ною. За даними Департаменту у справах
релшй i нацюнальностей вщповвдно до Наказу Mi-нютерства культури Украши ввд 19.03.2018 р. № 216 «Про pi4Hy статистичну звггшсть з питань дер-жавно-конфесiйних вщносин в Украíнi за 2017 рш
(релiгiйнi оргашзаци)» за звiтом про мережу церков i релiгiйних оргашзацш в Украш станом на 01.01.2018 р. в УкраМ дiяло близько 35 тисяч рель гiйних оргашзацш рiзних конфесiй (див. табл. 1.).
Таблиця 1.
Мережа церков^ i релiгiйних органiзацiй в УкраМ за 2017-2019 р.р.
Загалом по Украш шституци, церкви та конфесп --3 й о - и S &S • ~ § 3 * * J u „ ь сз a Рч -£2 2 « a Монастир^ ченщ i чернищ, rntil, братства Священнослужителе у т.ч. шоземщ Духовш навчальнi заклади, у т.ч. вищi/середнi, в них слухачiв (денна/ заочно) Школи, у т.ч. за-гальноосвиш / недшьш Mас-медiа, у т.ч. друковаш / аудiовiзуальнi / електронш
Станом на 01.01.2017 34385 32468 854 1063 90 290 515 6883 365 72 31451 793 202 8438 (денна) 11223 (заочно) 12931 9 12922 509 336 23 150
Станом на 01.01.2018 34637 32506 1011 1120 90 294 522 6789 367 72 31952 888 202 134 68 8367 10052 13295 13 13282 526 345 24 157
Станом на 01.01.2019 35162 32719 1011 1120 92 299 531 6794 368 83 32619 918 204 136 68 7939 9947 13211 16 13195 530 341 22 167
За даними Департаменту у справах релтй i нацюнальностей Мшстерства культури Украши станом на 1 ачня 2020 року в Украш вже налiчуeться приблизно 37 000 релiгiйних оргашзацш, що майже на тисячу б№ше, нiж минулого року. Це сввдчить про те, що релiгiйне життя в Украш не припиня-еться, не застоюеться, навпаки - рухаеться та цей розвиток часом проходить драматично, iнодi мирно. Ввдповвдно до статистичних даних зрозумiло, що кшьшсть релiгiйних мас-медiа в Украш зрос-тае, особливо електронних. Таким чином можна стверджувати, що в Украш дiе свобода релiгiйного розвитку, яка також засввдчуеться виходом нового наукового журналу «Релшйна свобода», який стане платформою для обговорення свободи вiросповi-дання, свободи совiстi, церковно1 свободи тощо.
Показником iнтенсивностi державно-конфе-сшно! комушкаци е частота, а екстенсившсть - це тематична широта шгерпретацш рiзних аспектiв конфесiйного життя в дискурс релтйно1 та по-всякденно! свiдомостi мiсцевого населения. Тому сьогодш е вагомi причини говорити про дуже тiснi комунiкацiйнi взаемодп за рiзними питаннями мiж державою та рiзними конфесiями в Украш. Чис-леннi конфлiкти по рiзних релшйних позицiях на рiзнi теми служать пiдставою для оцiнки ступеня шгенсивносл контакту, що, в свою чергу, визначае мiжконфесiйну взаемодоповнюванiсть. Позитив-ним лопчним наслвдком комун^^й^! взаемодп
мiж державою та рiзними конфесiями в Укрш'ш мо-жна вважати активну участь нацюнально-культур-них та релтйних об'еднань у рiзних урочистостях. 1снуе мiсце й для виникнення мiжконфесiйних су-перечностей у сферi комушкацш, але в Укра1ш цей процес мае характер достатньоí терпимостi та толерантность
Цю тезу шдтвердили польовi дослiджения щодо виникнення таких протирiч. На питання «З представниками яко! релтйно1 конфеси частiше виникають конфлжга?» 9,4% респондент вщпо-вши, що такими е протестанти, 31% визначають протестантiв як зарозумiлих i хитрих людей, а 6% -навпаки, пвдкреслили так1 !х якосп, як смiливiсть, благочестя i миролюбшсть. 43% респондентiв сказали, що якби 1хш родичi и знайомi прийняли протестантизм, вони ввдреагували б негативно, а 31% могли б це зрозумгти. Аналiз релтйно1 комушкацп, масштабiв подiй серед поширених вiрувань, дозво-ляе стверджувати, що м1жконфесшна комплiмента-рнiсть в Украш мае характернi риси соцiального партнерства та тенденцш до взаемодп. У той же час можна побачити деяш тривожиi тенденцiй щодо по-силення сощально1 напруги, яка виникае внаслщок дiяльностi певних релiгiйних оргашзацш насампе-ред для певних регюшв кра1ни. У дослiдженнi було визначено проблеми, пов'язанi з природою та впли-вом релМ на мiжетнiчнi ввдносини. 13% респонде-
нпв вказали, що релiгiя встановлюе мир та гармо-нш мiж людьми рiзних нацiональностей, 31% - що релшя не мае ютотного впливу на мiжетнiчнi ввд-носини, а 44% - впливае на порiвняння людей один з одним. Важливим фактором релтйно-етшчних вiдношень на рiвнi домогосподарств е ставлення учаснишв до шлюбiв з представниками рiзних вiро-сповiдань. 47% погодилися би одружити сво!х дiтей з представниками шших релiгiйних культiв: 21% -з православними, 14% - з мусульманами, 13% - з католиками; 9% - з протестантами.
Тому сучасний стан конфесшно! комплiмента-рносп дозволяе виявити фактори як посилення, так i послаблення релiгiй, релтйносп та релiгiйноi свь домостi в рiзних регiонах Украни. Так спостерта-еться посилення процесiв потреби у психолопчнш втiхи, у передбаченнi майбутнього, свободи рель гiйноi пропаганди та вщкритосп джерел релтйно! iнформацii, потреби населення в нацюнальнш та релшйнш мiфологii, магii, ритуалах як соцюкуль-турнiй формi суспiльного саморозумiння, потреба в безкорисливш турботi, використаннi релшйного ресурсу в легiтимiзацii влади. Правове регулю-вання релiгiйних ввдносин, позиця керiвництва крани, аналiз ефективностi та масштабiв спшьно! дiяльностi показують, що вщносини мiж державою та дом^ючою релiгiею в Укра!ш мають особливо-стi соцiального партнерства та тенденцш до тiсноi взаемодii.
Але потрiбно визначити певнi тенденцii зани-ження ролi засобiв масово! iнформацii, 1'хньо! пози-цii як суб'екта регулювання релiгiйноi ситуацii, що призводить до того, що засоби масово! шформацп використовуються насамперед як iнструмент для реалiзацii iнтересiв iнших суб'ектiв, наприклад, самих релiгiйних органiзацiй чи частше влади. У той же час держава розглядае засоби масово! шформа-цii як засiб впливу на громадсьшсть для реалiзацii сво!х iнтересiв, релiгiйнi органiзацii, в свою чергу, бачать в них спойб впливу на громадськ1сть та и виразника. Крiм того, церква дуже обережно та на-вiть критично ставиться до свггських ЗМК. Пред-ставники церкви вважають, що б№шють свiтських засобiв масово! iнформацii залишаеться в межах
теми релiгii на фольклорно-лубочних та народно-обрядових представленнях того ж рiвня, що й тв-тора десятилiтгя тому. Це не дозволяе ЗМК викону-вати функци координатора урядово! комунiкацiй-но! системи, а зв'язки зi ЗМК з шшими суб'ектами державно-конфесiйноi комушкацп здiйснюються, як правило, на ситуацшнш iнiцiативi окремих осiб, але не юнуе систематизованого механiзму налаго-дження !х органiзацii. У той же час релшйш об'ед-нання актившше взаемодiють зi ЗМК у виршенш релiгiйних питань.
Тому оптимальною технолопею управлiння державно-конфесiйною комунiкацiею е технолопя, заснована на принципах соцiального партнерства мiж державними органами, ЗМК та релтйними об'еднаннями. Ця технологiя заснована на обмш рiзними видами сощального капiталу шляхом пос-л1довного використання комбiнацiй конкурсних, органiзацiйних та процедурних механiзмiв. Реалiза-цiя комунiкацiй уряду на основi принципiв соцiаль-ного партнерства забезпечуе рiвновагу у виконанш його регуляторних функцiй, тим самим гармоншно iнтегруючи !х у систему взаемоди держави з рiз-ними конфе^ми. Така ситуацiя в краш може сприяти активному розвитку релшйного туризму.
Список лiтератури
1. Гуськов М., Рагозина Л. Пресса в зеркале статистики // Религия и право. 2015. № 3. - С. 12.
2. Суспшьство, держава i церква у спектрi мiждисциплiнарних дослщжень: зб. матерiалiв Все-укр. наук.-практ. конференцii (Хмельницький, 9-10 верес. 2016 р.). - Хмельницький: ХНУ, 2016. - 171 с.
3. У любовi та правдi (позищя Голови Поль-сько! Спископсько! Конференцiii Глави Украшсь-ко! Греко-Католицько! Церкви щодо ршення до продовження дiалогу та прагнення до бiльш глибо-кого примирення). Офiцiйний веб-сайт УГКЦ -http://news.ugcc.ua/documents/u_lyubovl_l_v_pravdl
_pozitsiya_iepiskopiv_polshchi_i_ukraini_
shchodo_primirennya_87124.html.
