Научная статья на тему 'Фолієва кислота в профілактичній медицині'

Фолієва кислота в профілактичній медицині Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
168
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПЕРВИЧНАЯ ПРОФИЛАКТИКА / ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА / ВРОЖДЕННЫЕ ПОРОКИ / FIRST PROPHYLAXIS / FOLIC ACID / CONGENITAL ANOMALIES

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Полька О.О., Омельченко Е.М., Качко Г.О., Педан Л.Р.

Цель. Оценить фолирование муки как возможный способ массовой профилактики врожденной патологии. Материалы и методы: аналитический, библиографический. Результаты: Существуют свидетельства снижения риска возникновения врожденных пороков нервной трубки у детей, рожденных женщинами, которые принимали 800 мкг фолиевой кислоты в преконцепционный период. К развитию недостаточности этого витамина может привести низкое содержание в пище, дисбактериоз различной этиологии (например, длительный прием сульфаниламидов) и нарушения метаболизма фолиевой кислоты, который меняется при носительстве С677Т и А1298С полиморфизмов гена метилентетрагидрофолатредуктазы (MTHFR). Частота носительства MTHFR со сниженной активностью в Украине достаточно высока. На популяционном уровне это приводит к неэффективности ее применения и токсичности, поскольку накопление метаболитов фолиевой кислоты ведет к развитию диспептических явлений, аллергических реакций и дефицита витамина В12. Следовательно, ее применение с профилактической целью требует индивидуального подхода к каждому пациенту, особенно при учете возможного носительства аллельных вариантов гена MTHFR. Их распространенность на территории Украины и клиническое значение на сегодня остается недостаточно исследованными. Вывод: Считаем целесообразным проведение в Украине масштабных исследований относительно содержания фолатов в пищевом рационе, усвояемости и содержанию в плазме крови в различных возрастных группах. Полученные результаты могут быть доказательной базой для решения вопроса о фортификации.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Purpose: evaluation folic acid fortification of flour as a method of mass prophylaxis of congenital pathology. Materials and methods: analytic, bibliographic. Results: There is evidence of a reduced risk of congenital neural tube defects in children born to women who took 800 micrograms of folic acid in the preconception period. To the development of the insufficiency of this vitamin can result in a low content of food, a dysbacteriosis of various etiologies (for example, prolonged intake of sulfonamides) and a disturbance in the metabolism of folic acid, which changes during carrier С677Т and А1298С polymorphisms of the gene of methylenetetrahydrofolatereductase (MTHR). The frequency of MTHFR with reduced activity in Ukraine is quite high. At the population level, this leads to inefficiency of its use and toxicity, as the accumulation of folate metabolites leads to the development of dyspeptic phenomena, allergic reactions and vitamin deficiency B12. Consequently, its use for prophylactic purposes requires an individual approach to each patient, especially when considering the possible carriage of allelic variants of the MTHFR gene. Their prevalence in the territory of Ukraine and clinical significance for today remains insufficiently investigated. Conclusion: We consider it advisable to conduct large-scale research in Ukraine on the content of folate in the diet, digestibility and content in blood plasma in different age groups. Received results will be an evidence base for decision about fortification.

Текст научной работы на тему «Фолієва кислота в профілактичній медицині»

рак щитоподiбноí залози. Ппена населених м1сць: зб. наук. праць. Киíв, 2015 . Вип. 66. С. 104-110.

6. Supplementary Guidance for Conducting Health Risk Assessment of Chemical Mixtures. Washington, 2000:194 p.

7. Населення мют Укра'|'ни. Режим доступу: http://www.ukrmap.org. ua/Naselenie.htm

8. Нацюнальний канцер-реестр. Режим доступу: http://www.ncru.inf.ua

REFERENCES

1. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Available at: http://www.monograph.iarc.fr

2. Otsinka ryzyku dlia zdorovia naselennia vid zabrudnennia atmos-fernoho povitria: metodychni rekomendatsii MR 2.2.12-142-2007 [Assessment of the Risk for the Health of the Population from the Ambient Air Pollution: Methodical Recommendations MR 2.2.12-1422007]. Kyiv : MOZ Ukraini; 2007 : 28 p. (in Ukrainian).

3. Derzhavni sanitarni pravyla okhorony atmosfernoho povitria naselenykh mists vid zabrudnennia khimichnymy i biolohichnymy rechovynamy : DSP-201-97 [State Sanitary Norms on the Protection of Ambient Air of the Settlements from the Contamination of Chemical and Biological Substances : SSR-201-97]. Kyiv : MOZ Ukrainy; 1997 : 57 p. (in Ukrainian).

4. Malonoh K.P, Lytvychenko O.M. and Bondarenko Yu.H. Vyvchennia vplyvu zabrudniuvachiv atmosfernoho povitria na stan zdorovia naselennia [Study of the Impact of Ambient Air Pollutants on the Health State of the Population]. In : Hihiena naselenykh mists: zb. nauk. prats [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2006 ; 47 : 58-63 (in Ukrainian).

5. Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Tsymbaliuk S.M., Shvaher O.V., Sovertkova L. S. and Balenko N.V. Khimichni kantseroheny atmosfernoho povitria : vplyv na zakhvoriuvanist naselennia na rak shchytopodib-noi zalozy [Chemical Carcinogens of Ambient Air : Impact on the Population's Morbidity of Thyroid Gland Cancer]. In : Hihiena naselenykh mists: zb. nauk. prats [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2015 ; 66 : 104-110 (in Ukrainian).

6. Supplementary Guidance for Conducting Health Risk Assessment of Chemical Mixtures. Washington, 2000 : 194 p.

7. Naselennia mist Ukrainy [Population of the Cities of Ukraine]. Available at: http://www.ukrmap. org.ua/Naselenie.htm

8. Natsionalnyi kantser-reiestr [National Cancer Register]. Available at: http://www.ncru.inf.ua

Надiйшла до редакцИ 17.12.2016

ПОЛЬКА О.О., ОМЕЛЬЧЕНКО Е.М., КАЧКО Г.О., ПЕДАН Л.Р.

ДУ «1ГЗ ím. О.М. Марзеева НАМНУ», м. Кив

УДК 613.2:577.164.1

^^40Bi слова: первинна профшактика, фолieва кислота, вроджеш вади.

FOLIC ACID IN THE PROPHYLACTIC MEDICINE

Polka O.O., Omelchenko E.M., Kachko H.O., Pedan L.R.

ФОЛ1ЕВА КИСЛОТА У ПРОФ1ЛАКТИЧН1Н МЕДИЦИН!

Останжм часом в Укра'|'ш знову постало питання щодо необхщност фортифкаци борошна фолiевою кислотою (втамш В9). Лабораторiя епщемюлопчних дослщжень i медично'| шформатики мае багаторiчнi напрацювання у цм сфер^ тому вважае-мо за доцтьне представити бачення про-бпеми, фунтуючись на результатах влас-них дослщжень та л^ературних джере-лах.

Вперше фолiеву кислоту видшили iз листя (folium) шпинату i встановили хiмiч-ний склад П. М^челл i ствавтори (19411944). До оргашзму втамш В9 надходить переважно у складi таких продукт харчу-вання, як боби, спаржа, брокколи шпинат, гриби, дрiжджi, петрушка, печшка, м'ясо (табл. 1).

Однак через нестмкють пiд час кут-нарно1 обробки та погане всмоктування у шлунково-кишковому трактi навiть зба-лансований рацiон харчування забезпе-чуе лише 2/3 добово'| потреби у фолiевiй киспотi, 1/3 синтезуе кишкова мкро-флора.

В органiзмi запаси фо^ево'|' кислоти сконцентрованi у нирках i печшц (5-20 г), ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА В ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЕ Полька Е.А., Омельченко Э.М., Качко Г.А., ПеданЛ.Р.

ГУ «ИОЗ НАМНУ им. А.Н. Марзеева»

Цель. Оценить фолирование муки как возможный способ массовой профилактики врожденной патологии. Материалы и методы: аналитический, библиографический. Результаты. Существуют свидетельства снижения риска возникновения врожденных пороков нервной трубки у детей, рожденных женщинами, которые принимали 800 мкг фолиевой кислоты в пре-концепционный период. К развитию недостаточности этого витамина может привести низкое содержание его в пище, дисбактери-оз различной этиологии (например, длительный прием сульфаниламидов) и нарушения метаболизма фолиевой кислоты, который меняется при носительстве С677Т и А1298С полиморфизмов гена метилентетрагидрофолатредуктазы (MTHFR). Частота носитель-ства MTHFR со сниженной активностью в Украине достаточно высока. На популяционном уровне это приводит к неэффективности ее применения и токсичности, поскольку накопление метаболитов фолиевой кислоты ведет к развитию диспептических явлений, аллергических реакций и дефицита витамина В12. Следовательно, ее применение с профилактической целью требует индивидуального подхода к каждому пациенту, особенно при учете возможного носительства аллельных вариантов гена mthfr. Их распространенность на территории Украины и клиническое значение на сегодня остаются недостаточно исследованными. Вывод. Считаем целесообразным проведение в Украине масштабных исследований относительно содержания фолатов в пищевом рационе, усвояемости и содержания в плазме крови в различных возрастных группах. Полученные результаты могут быть доказательной базой для решения вопроса о фортификации.

Ключевые слова: первичная профилактика, фолиевая кислота, врожденные пороки.

© Полька О.О., Омельченко Е.М., Качко Г.О., Педан Л.Р. СТАТТЯ, 2017.

№ 2 2017 Environment & Health 22

FOLIC ACID IN THE PROPHYLACTIC MEDICINE Polka O.O., Omelchenko E.M., Kachko H.O., Pedan L.R.

State Institution "O. Marzeyev Institute of Public Health, NAMS of Ukraine"

Purpose: evaluation folic acid fortification of flour as a method of mass prophylaxis of congenital pathology.

Materials and methods: analytic, bibliographic. Results. There is evidence of a reduced risk of congenital neural tube defects in children born to women who took 800 micrograms of folic acid in the preconception period. To the development of the insufficiency of this vitamin can result in a low content of food, a dysbacteriosis of various etiologies (for example, prolonged intake of sulfonamides) and a disturbance in the metabolism of folic acid, which changes during carrier C677T and A1298C polymorphisms of the gene of methylenetetrahydro-

folatereductase (MTHR). The frequency of MTHFR with reduced activity in Ukraine is quite high. At the population level, this leads to inefficiency of its use and toxicity, as the accumulation of folate metabolites leads to the development of dyspeptic phenomena, allergic reactions and vitamin deficiency B12. Consequently, its use for prophylactic purposes requires an individual approach to each patient, especially when considering the possible carriage of allelic variants of the MTHFR gene. Their prevalence in the territory of Ukraine and clinical significance for today remains insufficiently investigated. Conclusion. We consider it advisable to conduct large-scale research in Ukraine on the content of folate in the diet, digestibility and content in blood plasma in different age groups. Received results will be an evidence base for decision about fortification.

Keywords: first prophylaxis, folic acid, congenital anomalies.

що дозволяе вщстрочити появу ознак II дефщиту у раз1 недо-статнього надходження до орга-шзму [2].

Добова потреба у фол1ев1й кислот! становить 200-400 мкг [3].

Фол1ева кислота е активною у форм1 тетрагщрофолату, який виникае з дипдрофолату за наявност1 ферменту дигщрофо-латредуктази. Спадковий дефект дигщрофолатредуктази призводить до стмко'! мегало-бластно'! анеми. 1нпб1тори дигщрофолатредуктази пригшчують бюсинтетичш реакц!, в яких беруть участь коферментн форми фолату, I можуть засто-совуватися як протипухлинн засоби (амшоптерин, метотрек-сат) [3].

У крови циркулюе метильова-на форма тетрагщрофолату. При надходженн до кл1тини ця форма в1там1ну деметилюеться за участ в1там1ну В12. Якщо деметиляц1я вщсутня, то кл1тина легко втрачае фолат.

Тетрагщрофолат е акцептором та переносником одновуг-лецевих груп (особливо важли-вим е перенос метильно'! групи метюншу), бере участь у бюсин-тез1 пуринових нуклеотид1в [2, 3]. За дефщиту фолат1в утво-рюеться ДНК, яка легко фраг-ментуеться, кштинний цикл кл1-тин у тканинах, що ростуть, порушуеться [2].

До розвитку недостатност в1там1ну може призводити недо-статне надхоження його з 'жею, дисбактерюз р1зно'| етюлогп (наприклад, через тривалий прийом сульфан1ламщ1в, як1 гальмують синтез фолацину, необхщного м1кроорган1змам для синтезу власних нукле'но-вих кислот [3]) та порушення метабол1зму фол1ево'| кислоти.

Особливу роль у розвитку дефщиту фол1ево'| кислоти вщг-рае дисбактерюз кишювника, бо у цьому випадку порушуеться не т1льки всмоктування в1там1ну В9, а I його синтез, що становить 1/3 добово'1 потреби.

Слщ також зазначити, що метабол1зм фол1ево'| кислоти порушуеться у випадку носмства С677Т та А1298С пол1морф1зм1в гена метилентетрагщрофолат-редуктази (MTHFR), як1 призво-дять до синтезу термолабтьно'! форми ферменту з1 зниженою активнютю [4]. Встановлено, що частота нормального 677 СС генотипу серед мешканц1в Харк1вського рег1ону становить лише 52,26%, гетерозиготного 677 СТ - 40,70%, мутантного 677 ТТ - 7,04%. Поширенють нормального 1298 АА-генотипу -52,00%, гетерозиготного 1298 АС - 39,50%, мутантного 1298 СС - 8,50% [5, 6]. Частота 677 СС-, СТ- та ТТ-генотип1в серед породшь Ки'вського регюну складае 60,0%, 31,11% та 8,89% вщповщно. 1298 АА, АС та СС -42,96%, 47,41% та 9,63% вщповщно [7]. Частота 677 СС-, СТ- та ТТ-генотип1в серед мешканок Льв1всько'| област1 становить 44%, 53% та 3% вщповщно, 1298 АА, АС та СС - 45%, 45% та 10% вщповщно. Тобто частота носй ства пол1морф1зм1в, що призво-дять до синтезу термолабтьно'! форми ферменту MTHFR з1 зниженою активнютю, в Укра'ш досить висока. Хоча кшшчна значимють вказаних пол1морф1з-м1в визначаеться особливостя-ми харчового статусу, способом та умовами життя населення на певнм територи, але вказують, що нос1йство мутантного 677 Т-алеля майже вп'ятеро зб1льшуе ризик переривання ваптност1 та

гестозу друго' половини ваптно-ст1 незалежно вщ застосування фол1ево1 кислоти у схем1 проф1-лактики [8].

Фол1ева кислота необхщна для створення I пщтримки у здоровому стан1 нових кттин, тому II наявн1сть особливо важлива у перюди швидкого розвитку оргашзму - на стад|| раннього внутр1шньоутробного розвитку I у ранньому дитинств1. Процес репл1кац|| ДНК вимагае участ1 фол1ево1 кислоти, I порушення цього процесу збтьшуе небез-пеку розвитку ракових пухлин. Передус1м вщ нестач1 фол1ево'| Таблиця 1 Вмют фолieвоГ кислоти (фолям, фоляцин, вiтамiн В9) у деяких продуктах [1]

Продукт, 100 г BMÎCT BiTaMi-ну, мкг

Салат 50

Шпинат сирий 190

в1дварений 140

Зелена цибуля 64

Буряк сирий 109

вщварений 80

Боби, квасоля вщ 60 до 400 залежно вщ сорту

Соя смажена 200

Печ1нка свиняча вщварена 160

Печ1нка гов'яжа в1дварена 215

Печ1нка пташина в1дварена 660

Хл1б 50-60

1з пророщено!' пшениц! 94

Жовток яйця сирого 145

Яйце вщварене 20

Омлет 29

23 Environment & Health №2 2017

кислоти страждае к1стковий мозок, в якому в1дбуваеться активний под1л кл1тин. Кл1тини-попередники червоних кров'я-них т1лець (еритроцилв), що утворюються у к1стковому мозку, при дефщил фол1ево'| кислоти збтьшуються у розм1р1, утворюючи так зван мегалобла-сти, I призводять до мегало-бластно| анеми. Деф|цит фол1е-во| кислоти не завжди про-являеться видимими симптомами. Але при цьому дослщження показали, що дефщит в1там1ну В9 спостер1гаеться у 20-100% населення залежно вщ регюну. Це один з найб1льш частих деф1-цит1в в1там1н1в. При цьому нав1ть за в1дсутност1 будь-яких кпшм-них прояв1в зростае ризик шфарклв та 1нсульт1в, знижу-еться 1мун1тет [9].

Якщо цей деф1цит не скорегу-вати, виникають так1 симптоми, як втрата апетиту, дралвли-вють, стомлюван1сть, пот1м при-еднуються блювота, д1арея, випад1ння волосся. Можуть з'явитися змши шк1ри, хвороб-лив1 виразки у рот1 I горл1.

Було засвщчено зниження ризику виникнення вад розвитку нервово| трубки у плод1в або д1тей ж1нок, як1 вживали пол1в1та-м1ни, що м1стили 800 мкг фол1е-во| кислоти. Показано, що ж1нки, як1 народили дитину з такою вадою, мали низький р1вень дея-ких в1там1н1в у сироватц1 крови, а також, що вживання на раншх стад1ях ваптносл пол1в1там1н1в, як1 м1стили 360 мкг фол1ево| кислоти, на 86% знижувало ризик появи у д1тей таких вад [10].

У 90-х роках минулого столггтя у п1вн1чн1й I двох п1вденних про-в1нц1ях Китаю, де серед плод1в п1сля 20 тижн1в гестацп I новона-роджених у п1вн1чн1й провшцм частота вВр нервово| трубки становила 6,5%о, а у п1вденних -0,8%о. Було виконане широко-масштабне епщемюлопчне до-сл1дження, мета якого полягала у вивченн проф1лактично| ефек-тивносл фол1ево| кислоти. Серед немовлят, народжених жшками, що вживали фол1еву кислоту по 400 мкг щоденно до ваптносл, частота ВВР нерво-во| трубки дор1внювала 1,3% у п1вн1чн1й I 0,7% - у п1вденних пров1нц1ях. У тих групах, де фол1еву кислоту вживали не лльки до, а I у перший триместр ваптносл, частоти становили 0,7% I 0,6% вщповщно [11].

У результат! проведених дослщжень було встановлено, що частота вад нервово| систе-ми, виникнення яких пов'язують

з дефщитом фолieвоí кислоти (вади розвитку нервово! трубки - аненцефалiя, spina bifida, енцефалоцеле), становила в Укра'|'ш у 2002-2008 роках 1,73% серед ycix виходiв вапт-ностей (народжен живими, мертвими та плоди, абортован за медичними показаннями). Серед народжених живими частота вад нервово! трубки становила 0,34% [12].

В Укра'|'ш фолieва кислота застосовуеться у жшок дтород-ного вiку при плануванн вапт-ностi з метою запоб^ання дея-ких ВВР у новонароджених [13]. Але при цьому слщ пiдкреслити, що третина ВВР нервово'|' трубки мае iншi механiзми розвитку i не може бути попереджена вжи-ванням фолiевоí кислоти [14]. Оскiльки навiть збалансований рацюн харчування забезпечуе лише 2/3 добово'| потреби у фолiевiй кислоту а 1/3 мае син-тезувати кишкова мiкрофлора [2, 15, 16], на порядок денний виходять питання щодо поши-реносл дисбактер^в, у т.ч. у вагiтних, методiв íх профтакти-ки та л^вання.

Так, при виконаннi спшьно1 НДР ДУ «1ГМЕ НАМНУ» та ДУ «1нститут нейрохiрургií АМН Украши» встановлено, що мате-рi пацiентiв, як перебували на оперативному лiкуваннi в 1н-ститутi нейрохiрургií з приводу iзольованих дефектiв нервово'| трубки, у 58% випадюв у пре-концепцмному перiодi та у перший триместр ваптносл за при-значенням лкаря вживали полн вiтамiни, рекомендовав для вагiтних. Тобто у бшьшосл дослiджених випадкiв полiвiта-мiни, яю мiстили фолiеву кислоту, виявилися неефективними у профiлактицi дефектiв нервово'| трубки.

Тому з метою iндивiдуалiзацií проведення лкувально^агно-стичних заходiв доцшьно включати до групи ризику розвитку MTHFR-асоцiйованоí пато-логií ваптних i плода тих, хто

□ мае схильнють до гомоци-сте|'н-асоцмовано'| серцево-судинноí, нирковоí чи невроло-гiчноí патологií;

□ мав пщтверджене пщви-щення рiвня гомоцистеíну у плазмi крови;

□ мали проблеми, пов'язан з жiночим фактором безплщдя, чи вагiтнiсть яких в анамнезi вщ-бувалася з такими ускладнення-ми, як загроза переривання, вiдшарування плаценти, гестоз другоí половини ваптносл (пре-еклампсiя, еклампсiя), недоно-

шена ваптнють;

□ мали плщ з вродженими кранiофацiальними вадами (щшини губи та/чи пiднебiння; частота в Укра'|'ш - близько одного випадку на 1000 народжених живими) чи патолопею нервовоí трубки (аненцефалiя, спинномозкова кила, енцефа-лоцеле; частота серед живо-, мертвонароджених i плодiв, перерваних внаслiдок виявлен-ня вади - (1,25±0,02)% за 2002-2011 роки).

Фмейний лiкар повинен реко-мендувати жiнкам з груп ризику обов'язкове медико-генетичне консультування на етап плану-вання вагiтностi або на раншх и термiнах, включно з молекуляр-но-генетичним обстеженням на носмство С677Т полiморфiзму гена MTHFR та визначенням рiвня гомоцистеíну у плазмi крови [8].

Можливiсть розвитку токсич-них проявiв дм фолатiв зумовила перегляд фахiвцями рекоменда-цiй щодо призначення синтетично)' форми фолiевоí кислоти. Так, з метою перконцепцмно! профн лактики жiнкам рекомендовано 0,4-0,6 мг цього препарату на день. А з урахуванням бюдоступ-ностi рiзних форм введено поняття «харчового е^валенту фолалв», згiдно з яким 1 мкг фолалв l^i вiдповiдае 1 мкг харчового е^валенту фолалв; 1 мкг синтетичного препарату (з фор-тифкованими продуктами включно) вщповщае 1,7 мкг харчового е^валенту фолатiв; 1 мкг синтетичноí фолiевоí кислоти, вжито1 натщесерце - 2 мкг харчового е^валенту фолалв. Токсичн властивостi фолiевоí кислоти здебшьшого про-являються за и сумарного над-ходження у кiлькостi близько 5 мг харчових е^валенлв фолалв, а у людей з дефщитом вгамЫу В12 - близько 1 мг, що зумовило встановлення гранично1 дози препарату на рiвнi 1 мг. При цьому зазначають, що осюльки у жiнок дiтородного в^ дефiцит вiтамiну В12 спостерiгаеться не так часто, за необхщносл допус-каеться призначення фолiевоí кислоти у дозi 1 мг/день чи вище, проте не бiльше 5 мг/день [17].

Вщзначають можливе маску-вання вживанням фолiевоí кислоти дефщиту В12 в органiзмi, реальну можливiсть стимулю-вання росту недiагностованих пухлин та ^норування у зв'язку з цим штереЫв певних груп населення, наприклад л^шм особам. Слщ розум™, що фолiева кислота е фармаколопчним

№ 2 2017 Environment & Health 24

препаратом, застосування яко-го мае зд1йснюватися за наявност1 показань та за при-значенням л1каря [13].

На популяцмному р1вн1 пору-шення метабол1зму фол1ево'| кислоти, що спостер1гаеться за носмства мутантних алелей гена MTHFR за 677 та 1298 сайтами, призводить до неефек-тивност1 ii застосування та ток-сичност1, осктьки накопичення метабол1т1в фолiевоí кислоти сприяе розвитковi диспепсич-них явищ, алерпчних реакцiй (бронхоспазм, еритема, шюр-ний висип, свербiж, лихоманка) та дефщиту вiтамiну В12. Не виключають також можливють розвитку гiперзбудливостi цент-рально'| нервовоí системи та появи судом [18].

Отже, ii застосування з профн лактичною метою вимагае шди-вщуального пiдходу до кожного патента, особливо при ураху-ваннi можливост носiйства алельних варiантiв гена MTHFR. 1х поширенiсть на теренах Укра'ши та клiнiчне значення нинi залишаеться недостатньо дослiдженими, зокрема з огля-ду на те, що значимють полн морфiзмiв MTHFR першочерго-во визначаеться харчовим статусом населення, способом та умовами його життя.

Необхщно також пам'ятати, що злоякюно змшеш кл^ини яечникiв, матки, нирок, молоч-ноí залози, легенiв мають пщви-щену кiлькiсть рецепторiв для фолiевоí кислоти, яка необхiдна ¡м при iнтенсивному розмно-женнi [2, 3]. Цю властивiсть намагаються використати для доставки безпосередньо "за адресою" протипухлинних пре-паратiв (бiотехнологiчна компа-нiя Endocyte, National Institute of Health Study). Тому незважаючи на свщчення того, що фолiева кислота може запоб^ти виник-ненню раку [19], за наявност прихованоí пухлини вона стиму-люватиме íí зростання.

Мiж тим онкологiчнi захворю-вання в Укра'|'ш е великою соцн альною проблемою. Так, за даними Державного ком^ету статистики, чисельнiсть хворих на злоякюш новоутворення з вперше у життi встановленим дiагнозом становить в Укра'|'ш щорiчно до 160 тис. Ниш онко-логiчнi захворювання е одшею з основних причин смертност населення держави. Врахо-вуючи постаршня суспiльства е пiдстави вважати, що кшькють осiб-носiíв пухлин з часом збть-шуватиметься.

25 Environment & Health №2 2017

У доступшй лiтературi нами не знайдено даних щодо рiвня фола™ у крови у рiзних вiкових групах населення Украíни, а також ведомостей щодо вживан-ня фолiевоí кислоти з харчови-ми домшками.

Мiж тим вiдповiдi на ц питання е важливими для вибору груп i способу вживання фолiевоí кис-лоти.

Вважаемо за доцтьне прове-дення в Украíнi масштабних дослiджень щодо вмiсту фолатiв у рацюш харчування, засвоюва-ностi та вмюту у плазмi крови у рiзних вiкових групах. Отриманi результати можуть бути доказо-вою базою для виршення питання щодо фортифкацп.

Л1ТЕРАТУРА

1. Волошин В. Фолиевая кислота. URL http://mama.ru/pregn/ faq/folat.htm.

2. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы патохимии. Санкт-Петербург: Элби-СПб, 2001. 687 с.

3. Губський Ю.1. Бюлопчна хiмiя. Киíв-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000. 508 с.

4. Kang S.S., Wong P.W., Susmano A. et al. Thermolabile tetrahydrofolate reductase: an inherited risk factor for coronary artery disease. The American Journal of Human Genetics. 1991. Vol. 48, № 3. P. 536-545.

5. Гречанша О.Я., Богатирьо-ва Р.В., Моюеенко Р.О. та ш. Генетична епщемюлопя полн морфiзмiв (M^FR, MTRR) генiв фолатного циклу (методичн рекомендацií).

Харкiв, 2010. 29 с.

6. Гречанина Е.Я., Маталон Р, Гречанина Ю.Б. и др. Поиск фено- и генотипических соотношений при дефектах фолат-ного цикла за пределами обычной генетики (ч. II). Ультразву-кова перинатальна дiагностика. 2008. № 26. C. 3-14.

7. Микитенко Д.О., Тимченко О.1. Поширенють полiмор-фiзмiв гена метилентетрагщро-фолатредуктази серед поро-дiль Кшвського регiону. Медичнi перспективи. 2009. Вип. XIV (3). С. 100-104.

8. Микитенко Д.О., Гречаы-на Ю.Б., бфименко О.К. та iн. Профтактика гомоцистеíн-асоцi-йовано'| патологií вагiтних i плода. lнформацiйний лист про нововве-дення у системi охорони здоров'я. К.: УкрмедпатентЫформ, 2010. 2 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

9. Фолиевая кислота и беременность. URL mame.org.ua/ folievaya-kislota-i-beremennost.

10. Shaw G., Schaffer D., Velie E. et al. Periconceptional vitamin use, dietary folate and the occur-

rence of neural tube defects. Epidemiology. 1995. Vol. 6, № 3. P. 219-226.

11. Berry R., Li Z., Ericson J.D. et al. Prevention of neural-tube defects with folic acid in China. N. Engl. J. Med. 1999. Vol. 341, № 20. P. 1485-1490.

12. Полька О.О. Природжеш вади нервово'|' системи: поширенють серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профтактика : автореф. дис. канд. мед. наук : спец. 03.00.15 «Генетика». К., 2010. 24 с.

13. Поканевич Т.М., блапн В.В., Галаган В.О., Тимченко О.1. Профтактична медицина: фор-тифка^я харчових продукпв фолiевою кислотою в Укра'|'ш. Всник соцальноi ппени та орган'зацПохорони здоров'я. 2003. № 2. С. 24-28.

14. Botto L.D., Moore C.A., Khoury M.J., Erickson J.D. Neural-Tube Defects. The New Eng. J. Med. 1992. Vol. 341, № 20. P. 1509-1519.

15. Bailey L.B. Folate in health and disease. Boca Raton : CRC Press, 1995. 469 p.

16. Bailey L.B., Rampersaud G.C., Kauwell G.PA. Folic acid supplements and fortification affect the risk for neural tube defects, vascular disease and cancer: evolving science. Journal of Nutrition. 2003. Vol. 133, № 6. P 1961S-1968S.

17. Higdon J. An evidence-based approach to vitamins and minerals: health implications and intake recommendations. New York: Thieme, 2003. 253 p.

18. Довщник лкарських засо-бiв Укра'ши. 2-ге вид. К.: Дер-жавний Фармаколопчний центр МОЗ Украши, 2008. Опис 060524013, 061011012. URL http://www.pharma-center.kiev. ua/site/file_ uploads//ua/dovid-nuk/dfcsetup.exe.

19. Длительное потребление фолиевой кислоты с пищей снижает риск развития ободочной кишки у женщин. Международный журнал медицинской практики. 1995. № 8. С. 22.

REFERENCES

1. Voloshyn V. Folieva kyslota. URL http://mama.ru/pregn/faq/ folat.htm. (in Russian).

2. Zajchyk A. Sh., Churylov L.P. Osnovy patochimii. Sankt-Peter-burg: Elbi-SPb; 2001; 687 p. (in Russian).

3. Gubskij Yu.I. Biologichna chi-miya. Kyiv-Теrnopil: Ukrmedknyga; 2000; 508 p. (in Ukrainian).

4. Kang S.S., Wong P.W., Susmano A. et al. The American Journal of Human Genetics. 1991; 48,№ 3 : 536-545.

5. Grechanina O.Ya., Bogatyrio-va R.V., Moiseenko R.O. ta in. Genetychna epidemiologiya polimorfizmiv (MTHFR, MTRR) geniv folatnogo tsyklu (metody-chni rekomendatsii). Kharkiv, 2010 ; 29 p. (in Ukrainian).

6. Grechanina E.Ya., Matalon R., Grechanina Yu.B. i dr. Ultrazvu-kova perynatalna diagnostyka. 2008; № 26 : 3-14. (in Russian).

7. Mykytenko D.O., Tymchen-ko O.I. Medychniperspektyvy. 2009; XIV (3) : 100-104 (in Ukrainian).

8. Mykytenko D.O., Grechanina Yu.B., Yefymenko O.K. ta in. Profilaktyka gomotsystein-asot-siyovanoi patologii vagitnykh i ploda. Informatsijnyj lyst pro novovvedennya v systemi okhoro-ny zdorovya. K.: Ukrmedpaten-tinform, 2010 ; 2 p. (in Ukrainian).

9. Folievaya kislota i beremen-nost. URL http: //mame.org.ua/ folievaya-kislota-i-beremennost (in Russian).

10. Shaw G., Schaffer D., Velie E. et al. Epidemiology. 1995; 6, № 3 : 219-226.

11. Berry R., Li Z., Ericson J.D. et al. N. Engl. J. Med. 1999; 341, № 20 : 1485-1490.

12. Polka O.O. Pryrodzheni vady nervovoyi systemy: poshyrenist sered novonaro-dzhenykh, chynnyky ryzyku vynyknennya, profilaktyka: avto-ref. dys. na zdobuttya nauk. stu-penya kand. Med. nauk : spets. 03.00.15 «Genetyka». K., 2010. 24 p. (in Ukrainian).

13. Pokanevych T.M., Yelagin V.V., Galagan V.O., Tymchenko O.I. Visnyk sotsialnoi gigieny ta orga-nizatsii okhorony zdorovya. 2003; 2 : 24-28. (in Ukrainian).

14. Botto L.D., Moore C.A., Khoury M.J., Erickson J.D. The New Eng. J. Med. 1992; 341, № 20 : 1509-1519.

15. Bailey L.B. Folate in health and disease. Boca Raton : CRC Press, 1995. 469 p.

16. Bailey L.B., Rampersaud G.C., Kauwell G.P.A. Journal of Nutrition. 2003 ; 133, № 6 : 1961S-1968S.

17. Higdon J. An evidence-based approach to vitamins and minerals: health implications and intake recommendations. New York: Thieme, 2003. 253 p.

18. Dovidnyk likarskykh zasobiv Ukrainy. K.: Derzhavnyj Farmako-logichnyj tsentr MOZ Ukrainy, 2008. URL http://www.pharma-center. kiev.ua/site/file_ uploads// ua/dovidnuk/dfcsetup.exe. (in Ukrainian).

19. Mezhdunarodnyj zhurnal meditsinskoj praktiki. 1995; 8 : 22 (in Russian).

HagiMwna go pegaK^'i 23.03.2017

THE INFLUENCE OF THE LANDFILLS ON THE ENVIRONMENT AND LIVING CONDITIONS OF THE POPULATION

Teteniova I.O.

ВПЛИВ СМ1ТТЕЗВАЛИЩ НА ДОВК1ЛЛЯ ТА УМОВИ ПРОЖИВАННЯ НАСЕЛЕНИЯ

В

ТЕТЕНЬОВА 1.О.

ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши", м. Кив

УДК 614.777: 628

K^40Bi слова: твердi no6yTOBi вщходи, см^тезвалище, показники якосл, вплив на довкшля, захворюванють.

Украïнi майже 95% твердих побутових вiдходiв (ТПВ) вида-ляються на смiттезвалищах i лише незначний вщсоток - на Ыженерних спорудах - полiгонах.

Сучасш вимоги щодо мiсць видалення твердих побутових вiдходiв передбачають iзоля-цю та знешкодження вiдходiв на спецiалiзованих iнженерних спорудах, якi повиннi забез-печувати санiтарне та епiдемiч-не благополуччя населення, еколопчну безпеку навко-лишнього природного середо-вища, запобкати розвитковi небезпечних геологiчних про-цеав i явищ [1].

ВЛИЯНИЕ СВАЛОК НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И УСЛОВИЯ ПРОЖИВАНИЯ НАСЕЛЕНИЯ Тетенева И.А.

ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев

Цель работы: определить влияние свалок ТБО (на примере свалки ТБО Киево-Святошинского ПУЖКХ, расположенной в с. Крюковщина) на окружающую среду и здоровье населения близлежащих населенных мест. Материалы и методы. Материалами исследований служили результаты анализов проб атмосферного воздуха, почвы, воды централизованного питьевого водоснабжения, шахтных колодцев, поверхностных вод. Исследования проводили по стандартизированным методикам. Анализ данных заболеваемости населения по данным статистической отчетности проводился в 4-х населенных пунктах за 20122015 годы. Для независимой оценки состояния здоровья жителей территорий, прилегающих к свалке ТБО, была разработана анкета, проведен опрос населения (89 анкет).

Результаты. В Украине 95% ТБО захораниваются на свалках и только небольшой процент - на инженерных сооружениях - полигонах. На примере свалки ТБО Киево-Святошинского ПУЖКХ, расположенной в с. Крюковщина, показано, что свалки технически не обустроены, размещены и эксплуатируются с нарушением требований санитарного законодательства. Свалки являются основными факторами загрязнения подземных и поверхностных вод, почв, атмосферного воздуха в районе их расположения. Зона влияния на атмосферный воздух выходит за пределы нормативной санитарно-защитной зоны (500 м). Выявлено существенное точечное загрязнение почвы соединениями тяжелых металлов на расстоянии более 100 м от тела свалки. Главным негативным фактором влияния на окружающую среду свалок является фильтрат. Приоритетными загрязняющими веществами фильтрата свалки являются органические вещества, трудно поддающиеся биологической деструкции (по показателям ХПК, БПК5), аммиак, солесодержание, хлориды, тяжелые металлы. Зона влияния на поверхностные и подземные воды, использующиеся для хозяйственно-питьевых нужд, достигает нескольких километров. Негативное влияние свалок на окружающую среду существенно влияет на условия проживания населения, включая показатели здоровья. Уровень заболеваемости населения сердечно-сосудистыми болезнями и болезнями органов дыхания в селах, прилегающих к свалке ТБО, существенно превышает аналогичные среднеобластные показатели. При этом наблюдается четкая тенденция увеличения показателей заболеваемости при уменьшении расстояния от населенного пункта до свалки.

Ключевые слова: твердые бытовые отходы, свалка ТБО, показатели качества, влияние на окружающую среду, заболеваемость.

© Тетеньова 1.О.

СТАТТЯ, 2017.

№ 2 2017 Environment & Health 26

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.