CC BY
13Ф1ЗИКО-ШФОРМАЦШШ УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПОМИЛОК КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТР1В
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ 1УС
Прокудт Г.С.
зав1дувач кафедри мгжнародних перевезень та митного контролю, д. т. н., проф., Нацюнальний транспортний утверситет, Кшв, Украна
Аль-Амморi Х.А.
аспгрант кафедри мгжнародних перевезень та митного контролю, Нацюнальний транспортний
унгверситет, Кшв, Украта Дехтяр М.М.
асистент кафедри Iнформацтно-аналтичноI дгяльностг та тформацшноЧ безпеки, к.т.н.,
Нацюнальний транспортний утверситет, Кшв, Украна
Тимченко О.П.
старший викладач кафедри тформацшно-аналтично'1 дгяльностг та тформацшноЧ безпеки,
Нацюнальний транспортний утверситет, Кшв, Украна
Суботта В.К.
старший викладач кафедри ¡нформацшно-аналтично'1 дгяльностг та тформацшноЧ безпеки,
Нацюнальний транспортний унгверситет, Кшв, Украна
PHYSICAL AND INFORMATIONAL CONDITIONS FOR OCCURRENCE THE ERRORS OF CONTROL OF ICS FUNCTIONING PARAMETERS
Prokudin G.,
Head of the Department of International Transportation and Customs Control, Doctor of Technical
Sciences, Professor, National Transport University, Kyiv, Ukraine
Al-Ammori H.,
postgraduate student of the Department of International Transportation and Customs Control,
National Transport University, Kyiv, Ukraine ORCID: 0000-0002-1371-2205 Dekhtyar M.,
assistant of the Department of Information Analysis and Information Security, PhD,
National Transport University, Kyiv, Ukraine
Tymchenko O.,
senior lecturer of the Department ofInformation Analysis and Information Security,
National Transport University, Kyiv, Ukraine
Subbotyna V.
senior lecturer of the Department ofInformation Analysis and Information Security,
National Transport University, Kyiv, Ukraine
Анотащя
У робот проведено аналiз фiзико-iнформацiйних умов виникнення помилок контролю napaMeipiB функцюнування шфомацшно-управляючих систем (1УС). В робот розглянутий мехашзм виникнення помилок контролю паpаметpiв 1УС та запропонована iнфоpмацiйно-ймовipнiсна модель функцюнування 1УС. Також в робоп розглянуп способи утворення зон невизначеносп спрацювання датчиков шформаци.
Abstract
The analysis of physical and information conditions for occurrence the errors of control of information and control systems (ICS) functioning parameters is carried out in the work. The mechanism conditions for occurrence the errors of control of ICS functioning parameters is considered in the work and the information-probabilistic model of functioning the ICS is offered. Also, the ways for formation uncertainty zones of operation the sensors are considered in the work.
Ключов1 слова: ймовipнiсть правильного виявлення, ймовipнiсть невиявлення, ймовipнiсть помилково1 тривоги, контроль паpаметpiв, iнфоpмацiйно-упpавляючi системи, джерела шформаци.
Keywords: probability of correct detection, probability of non-detection, probability of false alarm, control of parameters, information-control systems, information sources.
Ввдомо, що ефективнють i яшсть функцюнування 1УС ютотно залежить ввд достовiрностi шформаци, поступаючо1 на вхщ керованих обчислюва-льних систем, вщ pi3TOro роду вимiрювачiв (так
званих джерел шформаци), яш контролюють стан i параметри функцюнування 1УС.
Реальш Д1 володшть кшцевою точнютю уяв-лення контрольовано1 ними шформаци. При цьому точнють i достовiрнiсть шформаци визначаеться як
конструктивними особливостями, так i техшчною надiйнiстю Д1 i, як правило, не задовольняе або не повшстю задовольняе вимогам нормативно -техшч-но! документацп (НТД) на точшсть i достовiрнiсть шформацп, що подаеться на входи обчислюваль-них систем автоматизованих 1УС. Вiдомо, що як точшсть, так i достовiрнiсть контрольовано! шформацп можна ютотно пiдвищити шляхом статистично! И обробки, якщо подавати на обчислювальнi керо-ванi системи iнформацiю одночасно вщ дек1лькох Д1, що пiдключаються паралельно. Так1 способи введення шформацп називають паралельним шфо-рмацiйним резервуванням, яш в принципi до-зволяють ютотно пiдвищити точнiсть i достовiр-нють контрольовано! шформацп, яка надходить ввд неякiсних i технiчно ненадiйних Д1 [1, 2, 3].
Основнi поняття i види шформацшного резервування 1УС
Iнформацiйне резервування е основною умо-вою забезпечення достовiрностi даних, отриманих вiд рiзних джерел шформацп, до яких ввдносяться контролюючi датчики сигналiв i вимiрювачi валя-ких аналогових величин. Як правило, кожне окреме таке джерело мае недостатньо висош характеристики, як1 опридiляють стутнь достовiрностi даних, до яких можна ввднести ймовiрнiсть достовiрного повiдомлення про наявнють контролюючого явища i ймовiрностi помилки I i II роду, то е ймовiрнiсть помилки не виявлення контрольованого явища, якщо воно в дшсносп е або ймовiрнiсть помилково! сигналiзацil про появу контрольованого явища, коли в дшсносп його немае [4, 5, 6, 7, 8].
Вщмова - випадкова подiя, в результатi яко! елемент або система перестае (частково або повнiстю) виконувати заданi функци.
Iнформацiйна в1дмова - попршення або по-вна втрата властивостей процесiв зберiгання, пере-робки i передачi iнформацiйних сигналiв "1УС-оператор" або "оператор-ПС", при цьому можуть бути прийнятi неправильнi ршення [9,10,11].
Збш - самоусунута вщмова або одноразова вiдмова, усуваеться незначним втручанням екшажу [12, 13].
Функщональна в1дмова - це подiя невиконання функцiонального завдання внаслiдок порушення шформацшного процесу.
Для полiпшення зазначених характеристик за-стосовуеться два види шформацшного резервування:
1нформацшне резервування - це споаб забезпечення ефективносп 1УС за рахунок введення резервування по шформацшним ознакам цих систем [14, 15, 16].
Послвдовне шформацшне резервування - це споаб забезпечення ефективностi 1УС, при якому одне i те ж джерело шформацп запитуеться п раз, i приймаеться рiшення за таким же принципом "т из п", якщо на кожш п запипв т раз шдтверджуеться наявнiсть контрольованого явища.
Паралельне iнформацiйне резервування - це споаб забезпечення ефективносп шформацшно-
керуючих систем, коли данi надходять ввд дешль-кох джерел, i приймаеться рiшення про наявнiсть контрольованого параметра за мажоритарним принципом "m из n" , якщо m из n джерел пiдтверджують факт появи контрольовано! ознаки.
Комбшоване шформацшне резервування -це споаб забезпечення ефективносп шформа-цшно-керуючих систем, коли кожен з n джерел ш-формацi! запитуеться з заданим штервалом v раз, i пiсля «k з v » тдтверджень про наявнiсть контро-льованого явища застосовуеться ще й мажоритар-ний принцип, коли m з n джерел тдтверджують на-явнiсть контрольованого явища або величини вимь рювання.
У данш роботi досл1джуеться принцип парале-льного iнформацiйного резервування за допомогою мажоритарного принципу, в якш ршення про наяв-нiсть контрольованого явища приймаеться за кри-терiем "m из n" . Для визначення iмовiрнiсних характеристик систем сигналiзацi!, бшьш детально вивчимо процеси появи помилок контрольованих явищ [15].
Мехашзм вимик'меммя помилок контролю napaMeTpiB функцшнування 1УС
Припустимо, що система первинно! обробки шформацп утворена n датчиками.
Позначимо кожне з проявiв пожеж1 через Vi. Тодi принцип роботи реального датчика, що реест-руе змшу i-го прояву пожеж1 Vi, можна записати
за допомогою дiаграми, представлено! на рис.1.
Принцип роботи реального джерела шформацп можна представити графiчно. На рис.1. за допомогою кривих a(t), J(t), y(t) и a(t)
показаш можливi змiни одного з параметрiв Vi
контрольованого процесу (температури, тиску, вiбрацi!, хiмiчного складу або iнших параметрiв) в залежностi ввд часу t.
На часовому iнтервалi Att проводиться контроль параметра Vi(t) . 1деальний Д1 Vi спрацьо-вуе миттево i з високим ступенем достовiрностi при його перевищеннi порога спрацювання Vi0. При-
чому Д1 спрацюе при реалiзацiяхa(t) i J(t) функци Vi = f (t) i не зреагуе на реалiзацi!' y(t) i cr(t).
Реальний Д1 зашсть iдеального порога мае ре-альну область спрацювання S = Vib ~ Via, тобто реальний Д1 може спрацювати i на реалiзацiю y(t), коли функщя Vi = f(t) не досягнула щеального порога V i0 контрольованого значення параметра, i
це призведе до помилки першого роду "помилкова тривога". Реальний Д1 може також не спрацювати при реал1зацп J(t) функцп Vi(t) на часовому
штерват Att = [t?, ti+1 ]. При цьому Д1 покаже вь
дсутнiсть сигналу про контрольоване явище, коли в дшсносп воно iснуе, тобто з'явиться помилка другого роду (не виявлення контрольовано! поди).
Рисунок 1 - Фiзичне представлення контролю параметра контрольованого процесу
Для реалiзацil а змша Vг на iнтервалi ^ реа-
льний датчик спрацюе правильно i зафiксуe по-жежу, яка в дшсносп i проявився. Для реалiзацil с змiна прояви VI на iнтервалi реальний датчик
не спрацюе i зафiксуe факт вщсутносп пожеж1, яко! в дiйсностi i не було. Таким чином, пльки для реа-лiзацil а i с змiни прояву VI реальний датчик видае
достовiрну iнформацiю про наявнють або ввдсут-нiсть пожежi на iнтервал часу.
Iнформацiйно-iмовiрнiсна модель
функцюнування 1УС сигналiзащT
Крiм того, треба врахувати, що самi кривi функцп проявiв пожеж1 е випадковими функцiями часу. Отже, iнформацiя ввд реального датчика завжди надходить з певним ступенем достовiрностi, яку можна охарактеризувати трьома ймовiрними станами: а - ймовiрнiсть правильного виявлення поди, що складаеться з наявностi або ввдсутносп пожеж1 або небезпечних польотних ситуаци (НПС); Ь - ймовiрнiсть "помилково!" тривоги; d -ймовiрнiсть не виявлення пожеж1.
Одним з основних методiв забезпечення необ-хвдних надiйних характеристик систем сигналiзацil про пожежу, в планi шдвищення достовiрностi пе-реданих поввдомлень, е введення iнформацiйного резервування. Оск1льки iснують рiзнi способи шфо-рмацiйного резервування, то для порiвняння резер-вованих систем сигналiзацil про пожежу в якосп основного критерш зазвичай приймаеться в1ропд-нiсть виявлення подiй, що представляе собою суму
ймовiрностi виявлення системою пожеж1, коли по-жежа мае мюце в д1йсност1, i ймов!рност! не виявлення системою пожежу, коли пожеж1 - немае . Од-нак, статистика льотно1 ! техшчно! експлуатацп систем сигнал!зацп про пожежу сввдчить про значний питомий обсяг серед усього числа функцюнальних ввдмов таких систем, так званих "помилкових" три-вог. За статистичними даними з 8 зареестрованих спрацювань сигналiзацil "Пожежа", 6 з них вияви-лися помилковими. Причинами помилкових спра-цювань, як ! ранiше, з'явилася недостатня надш-нють виконавчих блоков i датчикiв. У зв'язку з цим, поряд з достов!ршстю виявлення под1й, критерiем якосп системи приймаеться ! ймов1рн1сть "помилково!" тривоги, тобто ймов!ршсть сигнал!зацп по-жеж1, коли в дшсносп його немае.
Роботу шформацшно-резервовано! системи сигналiзацil про пожежу силових установок ПС, що складаеться з реальних датчиков, можна описати за допомогою графа, представленого на рис. 2. При цьому систему пожежно! сигнал!заци можна уявити як бiнарний канал зв'язку з перешкодами [9], коли на сторош якш передаеться, де розташована iнформацiйно-резервована система датчикiв, може мати мюце явище пожежа (под1я А) з ймов1рн1стю р(А) = р або вщсутнють тако! (под1я В) з
ймов!рнютю р(В) = ^ = 1 — р .
Отримана за допомогою системи з п датчиков iнформацiя про наявнють чи в1дсутн1сть пожеж^ передаеться на приймаючу сторону - систему iндикацil.
Система сигнал¡заци про пожежу
^ 1нформацшна система ^ Система ¡ндикацм 1
1 резервованих датчитв 1
1 € пожежа А 1 Р' S] I
1 Р Т\Р* у £ пожежа 1
| 1 pß\\ 1
I Немае пожеж1 а л Г* s0 I
В Pi Немае пожеж1 1
1_ — — — — — — — — — 1
Рисунок 2 - Граф статв тформацшног системи сигнал1зацИ про пожежу процесу
У процеа функцюнування системи пожежно! сигналiзацi! можливi HacTynHi незалежнi i едино-можливi поди: система виявляе пожежу, що мае в дшсносп мiсце (подiя ASi); система видае сигнал про наявнють пожеж1, яко! в дiйсностi - немае (по-дiя BSi); система не видае сигналу про пожежу,
яка насправд мае мюце (подiя ASo); система не видае сигналу про пожежу, яко! в дшсносп - немае (подiя B So). При цьому Si - подiя, що складаеться у видачi системою сигналу про пожежу, а So - по-
дiя, що полягае у вiдсyтностi на виходi системи сигналу про пожежу.
Зазначенi складнi подй' складають повну групу подiй, тому сума ймовiрностей !х появи дорiвнюе одиницi:
p(A Si) + p(B Si) + p(A So) + p(BSo) = 1 (1)
По теоремi множення ймовiрностей маемо:
p(ASi) = p(A)p( Sil A) ~ p(BSi) = p(B)p(Si/B) i (2) p(ASo) = p(A)p( Sol A) p(BSo) = p(B)p( Sol B)
де p(Si/A) - умовна ймовiрнiсть видачi системою сигналу про пожежу, при наявносп пожеж1 в дшсносп; p(Sj¡B) - умовна ймовiрнiсть видачi системою сигналу про пожежу, при ввдсутносп по-жеж1 в дiйсностi; p(So!A) - умовна ймовiрнiсть вiдсyтностi сигналу про пожежу, при наявносп по-жеж1 в дiйсностi; p(SolB) - умовна ймовiрнiсть
(3)
ввдсутносп сигналу про пожежу, при ввдсутносп пожеж в дiйсностi.
Таким чином, вирази, як1 оцiнюють ймовiрно-сп правильного виявлення подiй р^, не виявлення
пожеж р2 i "помилково!" тривоги р3 можуть бути
представлен як:
р = р( Б\1 А) + р(Б 0/В) р2 = р(Бг1 В) Рз = Р(Бо/ А)
причому
Р + Р2 + Рз = 1 . (4)
В системi пожежно! сигналiзацi! з резервова-ними датчиками ймовiрностi р^, р2 i р3 функцю-
нально залежать ввд кiлькостi датчиков п i ввд !х iмовiрнiсних характеристик а, Ь i d, тобто .:
р = /(п, а,Ь^)
р2 = /2(п,а,Ь^)
р3 = /ъ(п,а,Ь^)
(5)
Способи утворення зон невизначеносп спрацювання датчишв
На рис. 3. зображена область дд Д1, яка визна-чаеться площею прямокутника OABC . Через фун-кцiю y( t ) позначаеться функцiя змши в часi ознаки
контрольованого явища. 1накше кажучи, функцiя y(t) - це фiзичний прояв параметру контрольованого процесу в залежносп ввд часу. Лiнiя AB ви-значае те значення функцй' y(t), при якому Д1 на-
дшно спрацьовуе з ймовiрнiстю 1 [2].
Рисунок 3 - Зона невизначеностi спрацьовування реального Д1
В идеальному варiантi область ABDE визна-чае те значення функцй' y(t), при якому настае
явище контрольовано! подй', а область DCOE вщповвдно визначае його вщсутнють. При цьому пори- спрацювання Д1 визначався б лiнiею ED. Реально юнуе зона lpnm, Яка визначае
ймовiрнiсть помилкових спрацьовувань Д1 або ж не виявлення ним контрольованого явища, яке може мати мюце. Величина ще! зони невизначеносп оцiнюеться факторами A i B.
Фактор А визначаеться пстерезюною вла-стивiстю спрацювання Д1, тобто реальний Д1 спрацюе тодi, коли функщя ознаки y(t) переви-
щить порiг lp (а не пори- ED, як це мало б мюце
для идеального Д1). I, навпаки, реальний Д1 видасть сигнал про вiдсутнiсть контрольованого явища тод^ коли функцiя у(t) знизиться до рiвня, мен-
шого, нiж лiнiя тп . На вщм^ вiд реального Д1, iдеальний видасть сигнал про те, що контрольованого явища немае, коли функщя у(t) зменшиться
до рiвня, меншого, шж рiвень, який визначаеться лiнiею ЕБ. Таким чином, реальний Д1 спрацьовуе з певним ступенем "затримки". Можна показати, що зона Е1рБ ввдповщае ймовiрностi не-
спрацювання Д1 при наявностi контрольованого явища, як це показано на рис.4.
Рисунок 4 - Змта зони Heeu3Ha4enocmi при паралельному тдключент n Д ССП
1мов1ршсть визначаеться сшввцщошенням:
де ка - число випадшв змш функцй y(t), що не перевищують пори- 1р при наявносп поди; па -загальне число випадк1в перевищення функщею y(t) порогу тп.
Зона тЕБп в свою чергу визначае ймовiрнiсть Ьа помилкового спрацювання Д1 при вiдсутностi контрольованого явища i дорiвнюе:
Ъа =
ma — ka
Па
(7)
де ma - число випадшв змiн функцй' y(t), Яш не виходять iз зони lpnm.
зона lABp вщповщае ймовiрностi аа
правильного виявлення контрольованого явища i дорiвнюе:
аа --
Па — ma Па
(8)
Причому, величина na — ma - представляе число випадюв перевищення функщею y(t) лши lp .
На щдсташ формул (6), (7), (8) можна показати,
що
аа + Ъа + da - 1 Очевидно, що датчик можна регулювати i змiнювати характер його гiстерезисноï зони спрацювання, тобто змшювати його чутливiсть. При цьому буде змiнюватися спiввiдношення м1ж ймовiрностями Ъа i da. Для бшьш чутливого датчика ймовiрнiсть Ъа помилкових спрацювань буде б№ше, нiж ймовiрнiсть da не виявлення, а сшвввдношення da > Ъа матиме мiсце для менш чутливих датчишв.
Рисунок 5 - Пстерезисна характеристика спрацювання Д1
Таким чином, фактор A враховуе той варiант, коли функщя y(t) детермшована, а Д1 мае явно
виражену Пстерезисну характеристику спрацювання i вщпускання (рис.5).
Фактор В передбачае, що функщя y(t)
випадкова, а Д1 - 1деальний, тобто немае явно вира-женого характеру гiстерезисного спрацювання i вщпускання. Спрацювання i вщпускання в Д1 вiдбуваеться на рiвнi ED. В цьому випадку зона ELBD вiдповiдае ймовiрностi Ъъ помилково! три-воги, тобто враховуе ri випадки, коли контрольова-
ного явища немае, а функщя y(t) випадково пере-
вищуе порiг ED, але не перевищуе лшш LP. Це визначаеться ймовiрнiстю:
Ъъ - (mb — къЯпъ
де пъ - загальне число випадшв перевищення лши MN ; къ - число випадшв розподшу випадково! функцй y(t) в зош MEDN ; mb -число випадшв розподшу випадково! функцй y(t) в зош ELPD.
Ймовiрнiсть db — къ/пъ враховуе випадки розподшу випадково! функцй в зош MEDN, коли
контрольоване явище e, а випадкова функц1я y(t) не перевищуе порогу ED. Ймов!ршсть ab = (nb — mb)lnb врaxовye вс1 випадки правильного розшзнаванкя контрольованого явища, коли випадкова функщя y(t) знaxодиться в зош
А
LABP. При вплив! фактора B зниженкя ймов1р-ностей bb i db не залежить в1д якост1 Д1, а буде
залежати в1д ïx шлькосп щ. Очевидно, чим б№ше
число щ Д1, тим вища буде дост^ршсть шфор-
мaцiï, що оцшюеться в1рог1дн1стю ab, bb i db .
L
M
> y(t) в
/ \ р
WÊÊÊÊÊÊÊÊ^ ШШШШЁЁШ
ш / ЯИш шЁЁЁшЁШ I)
1 / ШЁЁЁЁШ il
/ шШЁЁШ V
Г
О
с
Рисунок б - Зона невuзнaченостi спрацьовування комбтованого Д1 з урахуванням фaкторiв A i B
У реальносп обидва факти А i В взаемно накладаються i надають спiльний вплив на ймовiр-носп b - "помилковоГ тривоги i d - не виявлення пожежг На основi теореми додавання ймовiрностей з урахуванням ймовiрностi появи хоча б одного з двох спшьних подiй для ймовiрностей b i d мати-мемо вираз:
b = ba + bb - babb d = da + db - dadb
Геометричне уявлення ймовiрностей a, b i d шюструе рис.6.
Висновки:
1. Сформульовано поняття ввдмови функцю-нально! системи як випадково! абстрактно! поди для авiацiйного устаткування i ПС в цiлому, i узгод-женням його з вимогою норм технiчноï документа-цй' з виробництва польотiв в очiкуваних i екстре-мальних умовах експлуатацiï.
2. Розроблено геометрично-iмовiрнiсну модель вщмови, яка дозволяе видiлити зони не визна-ченостi для аналiзу помилок контролю ситуаци з пожежею на повггряному суднi як не виявлення i помилкового спрацювання.
3. Запропонована ймовiрнiсно-математична модель функцюнування системи датчиков шфор-маци, застосування яко! дозволяе iстотно зменшити негативнi впливи фiзичних вад окремих джерел ш-формацiï на якють функцiонування систем сиг-налiзацiï про пожежу на повиряних суднах.
Список лггератури
1. Темников Ф.Е. Теоретические основы информационной техники / Ф.Е. Темников, В.А. Афонин, В.И. Дмитриев. - М.:Энергия, 1971. - 410с.
2. Абезгаус Т.Т. Справочник по вероятностным расчетам / Т.Т. Абезгаус, А.П. Тронь и др. - М.: Во-ениздат, 1989. - 656 с.
3. Левин Б.Р. Теоретические основы статической радиотехники / Б.Р. Левин. - М.: Сов. радио, 1975. - 390 с.
4. Ширяев А.Н. Вероятностно-статистические методы в теории принятия решений / А.Н. Ширяев. - 2-е изд., новое. — М.: МЩМО, 2014. — 144 с.
5. Данчук В.Д. Компьютерные и информационные технологии: учебн. пособ. / В.Д. Данчук, Али Аль-Аммори, Е.П.Тимченко, А.Е. Клочан, Х.А. Аль-Аммори. - К.: НТУ, 2018. - 154с.
6. Методи, моделi i алгоритми розв'язання задач теорп пор: навчальний поибник / В.Д Данчук, Г.С. Прокудш, О.1. Цуканов, А. Аль-Амморг - К.: НТУ, 2018. - 334 с.
7. Черноморов Г.А. Теория принятия решений: учебное пособие / Г.А. Черноморов; Юж.-Рос. гос. техн. ун-т. - Новочеркасск, 2002. - 276 с.
8. Nisan N. Algorithmic Game Theory / N. Nisan, T. Roughgarden, E. Tardos, V.V. Vazirany. - Cambridge University Press, 2007.- 754 с.
9. Корченко А.Г. Построение систем защиты информации на нечетких множествах. Теория и практические решения / А.Г. Корченко. - К.: МК-Прес, 2006. - 320 с.
10. Аль-Амморi А. 1нформацшна технолопя дослщження ймовiрнiсноi моделi надшносп склад-них систем / А. Аль-Аммор^ О.1. Цуканов // 1нфор-мацшш процеси, технологи та системи на транспорт. - К.: НТУ - 2016. - Вип. 4. - С. 3-16.
11. Аль-Амморi Алт Елементи теорп надшносп комп'ютеризованих систем: навч. поабник з розв'язанням задач у Mathcad / Алi Аль-Амморг -К.: НТУ, 2016. - 238 с.
12. Al-Ammouri Ali. Effectiveness of the Information Redundancy System under Real Technical Reliability / Ali Al-Ammouri, O. Melnichenko, V. Mironova, V. Tscvetkov // Procedings of the Section of Young Researchers and Scientists (SYRAS) on the 10th International Conference on Digital Technologies, 2014, University of Zilina in Zilina, Slovakia, 2014, P. 1-4.
13. Дми^ев М.М. Реалiзацiя стохастично! мо-делi надшносп систем засобами шформацшних технологш / М.М. Дмтрев, Алi Аль-Аммор^ 1.М.
Цуканов // 1нформацшш процеси, технологи та си-стеми на транспорта - К.: НТУ, 2015. - Вип. 3. - С. 16-25.
14. Al-Ammouri Ali. Methods for improving the data reliability in information and control systems / Ali Al-Ammouri, H.A. Al-Ammori, A.E. Klochan, O.P. Tymchenko, A. Al-Ahmad // Electronics and control systems. - 2018. -- № 4(58). - P. 107-114.
15. Дмитриев С.П. Информационная надежность, контроль и диагностика навигационных систем / С.П. Дмитриев. - Санкт-Петербург, 2004.- 206 с.
RECOMMENDATIONS FOR IMPROVING LOGISTICS SUPPORT OF COMBINED ARMS FORCE
WHILE PERFORMING ASSIGNED TASKS
Baranov Yu.,
Candidate of Technical Sciences (Ph.D), senior instructor, Department of Combat (Operational) Support Units Tactics, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Ukraine, Lviv Baranov A.,
Candidate of Technical Sciences (Ph.D), associate professor, Department of Combat (Operational) Support Units Tactics,
Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Ukraine, Lviv Zirkevych V., Candidate of Technical Sciences (Ph.D), associate professor, head of the educational department, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Ukraine, Lviv Shpak S.,
instructor, Department of Engineering Equipment, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Ukraine, Lviv Kolotelo P.
instructor, Department of Combat (Operational) Support Units Tactics, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Ukraine, Lviv
Abstract
The article is prepared on a topical issue, which is related to improving the efficiency of logistics management of the combined arms force. To this end, recommendations have been developed on the procedure for determining the scope of loading and unloading operations during transportation and evacuation of material assets of the combined arms force units while performing the assigned tasks.
Keywords: combined arms force; logistics support; material assets; means of mechanization; loading and unloading operations.
1. INTRODUCTION.
In accordance with the requirements of the guiding documents on the prospects for the development of the Armed Forces of Ukraine [1, 2], the military power of the state in modern conditions is determined not only by the quantity of tanks, aircraft and other up-to-date weapons and means of destruction of the adversary, neither by the level of training of personnel, operating these models of weapons and military equipment. First and foremost it is determined by the effectiveness of measures aimed at providing troops (forces) with all necessary material assets (including weapons, missiles and ammunition, petroleum products and lubricants,
materiel, food, and a large number of other material assets).
The implementation of this process has to be accompanied by the provision process, i.e. effective logistics support.
Formulation of the problem. The analysis of the logistics support of the troops (forces) conducted in recent years shows that insufficient attention was paid to the training of units and officials on the logistics support of the combined arms force while performing the assigned tasks and rational choice of the area for reception and transfer of material assets to the combined arms units [3, 4].
