Фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунтів подорожненської копальні Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

типу ТК-13; заповнення БГК гелieм створюе й пiдтримуe протягом усього пе-рюду зберiгання сухе, iнертне середовище та забезпечуе теплообмш; тран-спортування БГК в межах реакторного вщдшення у спещальному переванта-жувальному контейнера забезпечення стшкого вертикального розмiщення БГК iз ВТВЗ при транспортуваннi i збер^анш.

Захиснi функцп ССВЯП забезпечуватимуть безпечне збер^ання ВТВЗ у вентильованих бетонних контейнерах не нижче, а за деякими параметрами навiть вище рiвня безпеки зберiгання ВТВЗ у басейнах витримки енергобло-кiв. Завдяки замш бороцинкового покриття комплектующих американського виробництва на епоксидне покриття вичизняного виробництва було усунено проблему видшення водню тд час завантаження БГК.

Для мшiмiзацu радiацiйного впливу на персонал та довкшьне середовище по периметру майданчика збер^ання ССВЯП було споруджено захисну стiнку товщиною 300 мм i висотою 6 м [11]. Параметри захисно! стiнки й термши 1! спорудження було розраховано на основi оцшних, прогнозних да-них. З метою уточнення проектних розрахунюв i розроблення робочого проекту захисно! стшки пiд час введення в експлуатащю проводить постшний контроль радiацiйних характеристик навколо майданчика з контейнерами.

Потужнють дози у-випромшювання у контрольних точках на вщсташ 50 м вiд зовшшньо! огорожi майданчика становить 0,11-0,12 мкЗв/г (1112 мкР/г), що вiдповiдаe фоновим значенням [12]. Результати радiацiйного контролю проб води свердловин, спчно! води, атмосферних опадiв i атмосферного повиря за весь перiод експлуатацп свiдчать, що вмiст радiонуклiдiв у район розташування майданчика ССВЯП вщповщае природному фону та рiвневi глобального забруднення.

Радiацiйний стан навколо контейнерiв загалом стабiльний. Через рiз-номаштшсть характеристик ВЯП, що завантажуеться до контейнерiв, сумар-на потужнiсть дози гамма та нейтронного випромшювання вщ центру вхщ-них вентиляцiйних каналiв змiнюеться у рiзних контейнерiв вщ 13,4 до 155,9 мкЗв/г (потужнють дози нейтронного випромшювання вщ боково! по-верхнi ВКЗ фiксуеться на вщсташ не бiльше 1 м). Вщсутнють радiоактивного забруднення, iнертних газiв i аерозолiв пiдтверджуеться герметичнiстю кон-тейнерiв. Огляд зовшшньо! поверхнi ВКЗ-ВВЕР за допомогою вiзуального та вимiрювального контролю засвiдчив, що за весь перюд експлуатацп ССВЯП неприпустимi дефекти бетону на поверхш ВКЗ-ВВЕР вщсутш Факти закупо-рювання вхiдних i вихiдних отворiв вентиляцiйних каналiв ВКЗ-ВВЕР впро-довж всього перiоду експлуатацп ССВЯП не спостершалися.

Аналiз температурного контролю за весь перюд експлуатацп ССВЯП продемонстрував, що максимально досягнута рiзниця температур повиря мiж виходом з вентиляцшних каналiв i навколишшм середовищем становила для ВКЗ-ВВЕР 59 °С, що нижче вiд межi нормально! експлуатацп 61 °С [13].

На основi отриманих даних було оптимiзовано схему розташування контейнерiв на майданчику та розроблено робочий проект захисно! стшки. Для забезпечення шдкритичносп ВКЗ розроблено методику виконання обгрунтувань ядерно! безпеки паливних завантажень ВКЗ з урахуванням гли-

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1

бини вигоряння ВЯП та методику виконання контролю глибини вигоряння ВЯП [14].

Висновки. Пд час створення ССВЯП, яке розраховане на розташу-вання велико! кшькосп ВЯП (близько 3500 т) у межах промислового майдан -чика АЕС, було виршено задач^ досвщу виршення яких в Укра!ш рашше ще не було. У цих процесах виконання робгг отримано досвщ адаптацп шо-земних проектiв до вимог законодавства Укра!ни, проведено аналiз безпеки ядерно! установки та 11 лщензування, взаемоди з iноземними постачальника-ми, вдосконалення проекту на основi передових технологiй та матерiалiв, розроблених в Укра!ш.

Внаслiдок вирiшення перерахованих проблем на Запорiзьуiй АЕС було створено та устшно експлуатуеться з 2001 р. сухе сховище вщпрацьова-ного ядерного палива. За результатами дослщно-промислово! експлуатацп було прийнято ршення у 2004 р. про перехщ до промислово! експлуатацп, а у шчш 2012 р. було введено в експлуатащю другу чергу ССВЯП.

Л1тература

1. Держком. ядерного регулювання Укра!ни / Доповщь про стан ядерно! та рад1ацшно! безпеки в Укра!ш у 2009 рощ.

2. Печера Ю. Поводження з вщпрацьованим ядерним паливом 1 безпека / Ю. Печера, О. Кошарна // Безпека та нерозповсюдження : шф.-анатт. журн. - 2005. - № 2. - С. 43-50.

3. Про схвалення Концепци Державно! цшьово! економ1чно! програми "Ядерне паливо Укра!ни" / Розпорядження Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 25.02.2009 р., № 216-р.

4. ГОСТ 95 745-95 Загальш вимоги до постачання вщпрацьованих тепловид1ляючих зб> рок ядерних реактор1в енергетичних установок.

5. Енергетична стратепя Укра!ни до 2030 року / Розпорядження Кабшету Мшютр1в Ук-ра!ни вщ 15.03.2006 р., № 145-р.

6. Система сухого хранения отработавшего ядерного топлива. Опытно-промышленная эксплуатация ВКХ-ВВЭР. Программа и методика испытаний. ОО.ОБ.УУ.ПМ.2993А.

7. Лщенз1я № 000196. Сер1я ЕО на етап життевого циклу експлуатащя ядерних установок Запор1зько! АЕС. Видана Державною шспекщею ядерного регулювання Укра!ни 10.08.2004 р.

8. Национальный отчет Государственной инспекции ядерного регулирования Украины "О результатах проведения "Стресс-тестов", 2011 год.

9. Лщенз1я сер1я ЕО, № 000014, видана 16.07.2001 р. Державному тдприемству Нащ-ональна атомна енергогенеруюча компашя "Енергоатом" на право провадження д1яльносп "Введення в експлуатащю ядерно! установки (ССВЯП ЗАЕС)".

10. "Инструкция по техническому обслуживанию и контролю за состоянием отработавшего топлива и контейнеров хранения на площадке СХОЯТ" 00.ОБ.УМ.ИЭ.16В.

11. Итоговый отчет о результатах ввода в эксплуатацию СХОЯТ и выполнению мероприятий по его усовершенствованию.

12. "Регламент радиационного контроля при эксплуатации объектов ОП "Запорожская АЭС" 00.РБ.Хд.Рг.01.

13. Алёхина С.В. Тепловое состояние вентилируемого контейнера хранения отработавшего ядерного топлива в условиях натекания внешнего воздушного потока / С.В. Алёхина, В.Н. Голощапов, А.О. Костиков, Ю.М. Мацевитый // Ядерна ф1зика та енергетика. - 2009. - Т. 10, № 2. - С. 171-177.

14. Офщшний сайт Запор1зько! АЕС. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.npp.zp.ua/.

Тарнавский А.Б., Сукач Р.Ю., Сукач Ю.Г., Колисник М.Я. Использование сухого хранилища для хранения отработанного ядерного топлива на Запорожской АЭС

Проанализировано обращение с отработавшим ядерным топливом в ряде стран с атомной энергетикой. Выделена проблема длительного хранения отработанного ядерного топлива на площадках сухого типа. Предложенная система хранения предполагает загрузку отработавших тепловыделяющих сборок в вентилируемые контейнеры специальной конструкции. Приведены перспективы создания и расширения сухого хранилища отработанного ядерного топлива на территории Запорожской АЭС и меры обеспечения радиационной безопасности при его эксплуатации.

Ключевые слова: отработанное ядерное топливо, сухое хранилище отработанного ядерного топлива, вентилируемые контейнеры хранения, отработанные тепловыделяющие сборки, система сухого хранения отработанного ядерного топлива, Запорожская АЭС, безопасная эксплуатация, перегрузочный контейнер.

Tarnavskyy A.B., Sukach R.Yu., Sukach Yu.G., Kolisnyk M.Ya. Using of warehouse for saving outgoing nuclear fuel on Zaporizhska NPP

We had analyzed usage of outgoing nuclear fuel in number of countries with nuclear power. Was highlighted a problem of long-term saving outgoing nuclear fuel in dry-type areas. The system of saving, that was proposed, provides downloading outgoing fuel assemblies into ventilated special designed containers. We adduced prospects of creating dry areas for outgoing nuclear fuel on ZNPP territory and measures to ensure radiation safety during the exploitation.

Keywords: outgoing nuclear fuel, dry-type areas for outgoing nuclear fuel, ventilated saving, containers, outgoing fuel assemblies, the system of saving outgoing nuclear fuel in dry-type areas, ZNPP, safe operation, transhipment container.

УДК 630*17:582.475.4(477.41) Здобувач У.Р. Назаровець1;

ст. наук. спiвроб. О.Г. Марискевич2, канд. бюл. наук

Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ТА АГРОХ1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТ1В ПОДОРОЖНЕНСЬКО1 КОПАЛЬН1

Подано фiзико-хiмiчнi та агрохiмiчнi характеристики зональних грунпв, ембр> оземiв i техноземiв Подорожненсько! копальш. Зазначено, що техноземи i ембрюзе-ми характеризуються достатшм рiвнем забезпеченосп доступними формами основ-них мжроелеменпв для росту та розвитку трав'яно!, чагарниково! та деревно! рос-линностг Доведено, що лiмiтними факторами, несприятливими для природно! рос-линнос™, е лужшсть Грунтового розчину, оскшьки зональш грунти переважно харак-теризувалися нейтральними або слабокислими значеннями актуально! кислотности

Ключовг слова: мжроелементи, зональш Грунти, ембрюземи, техноземи, лужшсть Грунтового розчину, актуальна кислотшсть.

Грунтовий покрив територп Подорожненсько! копальш представлений як типовими для Пресв1чського ландшафту природними Грунтами, так 1 р1з-ними формами технозем!в (табл. 1). Природний Грунтовий покрив сформова-ний просторовими комбшащями зональних Грунпв (19,89 % площ1 копальш), не порушених прничими роботами: темно-шрих ошдзолених Грунпв на щ-линному заход! територп копальш - земл! Сидор!всько! сшьсько! ради; алю-в!альних лучних суглинкових Грунпв - на швдш (околищ с. Подорожне) i на сход1 (околищ с. Маринка) та алкгаальних лучних глейових важкосуглинко-вих Грунпв - на твденному заходi територп копальнi i в заплавi р. Свiча [2, 4].

1 НЛТУ Украши, м. Л^в;

2 1нститут екологи Карпат НАН Украши

н я

и

ТЗ

. я

о ш

- я

Я:

- Й

сл

ю

И

.о» ■а

о"

ы гъ Ш Я

й ГС

■а =

о се

> £ я

я . к

Я:

) ° ' ш

> 8 ■ 5

я

Я:

И

ьз

Ю )

О '

о <

ю о и» о

о

о V

и»

я

я §

ш я

Я:

Я

■

Я

к

Я: " О

ш 1 р 1 я . я

■ Яс ч

- я я > о ш

■ я

I ЯС

я я я о ш я

Я:

Ю

00 ю

■ я

■в*

ю о

ю о

я к

Я: О

ш р

я я

Я: Ч Я Я о ш я

Я:

5 О

* я - р

* ч

> I

^ я=

о ю

я

О!

о Я:

я я я о ч я

Я:

Ю

Ю I

я ■в*

о оо

о Ъ ' о

ю

> 5

я к

Я: О

ш р

я я

Я: Ч

я я о ш я

Я:

Ш

Я ■ Я

Я: Й Л

• я я

Я:

73 Я

■ я:

и» О

О

я

О!

о

Й ■ я

я

я §

ш я

Я:

Ю 00

ю

Ш

Ш

о Й СЕ

я я

Я:

О

сл Ъ 4

ю

УЗ

О 1

V1

3 =

н 8

3 « В

^ р я

4 И

№ розр1зу

Генетичш горизонта

Потужшсть горизонту, см

Глибина вщбо-ру зразка, см

рН во дне

С орган.

ЕЦшьшсть будови, г/см3

ЕЦшьшсть твердо! фази, г/см

Польова волопсть, %

Загальна шпа-руватють, %

Шпаруваисть аерацн,%

£

а-а я

о &

л а

г»

гз- §

5 а

§ I

г |

в § о «. 8§ а а

2

I

е

о

й-■§

о

Вщвал № 1 а аБ 1-4 1-4 6,02 1,29

БО 4-25 15-25 6,36 0,45

9. Ембрюзем дерновий карбонатный легкоглинистий

18 да 0-7 0-7 8,12 1,83

Б, 7-20 7-20 8,30 0,70

Б2 20-30 20-30 8,30 0,59

19 да 0-5 0-5 8,00 1,71

к 5-40 5-10 8,22 1,03

10-20 8,28 0,97

20-30 8,38 0,67

30-40 8,45 0,65

Б2 40-50 40-50 8,53 0,57

Ембрюземиорганоакумулятивш

10. Ембрюземорганоакумулятивний карбонатний середньосуглинковий

Вщвал № 2 г | 8 | Б | 0,5(1)-301 17,7310,461 | | | |

11. Ембрюземорганоакумулятивний карбонатний легкоглинистий

1 аБ1 0-0,5(1) 0-0,5(1) 7,82 1,46

Б1 1-29 1-29 7,96 0,59 1,41 2,66 26,38 46,90 9,60

Б2 29-65 55-65 8,21 0,56

7 С 0,5(1)-50 0-50 8,57 0,70 1,29 2,63 35,25 51,03 5,59

13 Б1 0,5-18 0,5-18 7,83 1,18

Б2 18-35 25-35 7,89 0,22

Рослинний покрив видшених контурiв природних rрунтiв представлений рiзнотравними луками та орними землями. За гранулометричним складом природш Грунти подiляють на суглинковi та важкосуглинковi. Найбшь-ший вщсоток природних Грунтiв припадае на лучш алювiальнi глейовi важко суглинковi Грунти - близько 9 % вщ загально! площi територп. Вони приуро-ченi до заплави р. Свiча, тому перебувають пiд впливом алюгаального проце-су, наслiдком якого е перюдичне затоплення паводковими водами. Профшь Грунтiв диференцiйований на гумусовий i перехiдний горизонти з розвитком процешв оглеення. Вони характеризуються низьким вмютом гумусу та слабокислою реакщею Грунтового розчину. Високий вiдсоток займають також луч-нi алювiальнi Грунти (6 %), поширенi на вищих елементах рельефу в околи-цях сш Крехiв, Подорожне i Маринка. За основними фiзико-хiмiчними характеристиками вони схожi до лучних алюгаальних глейових Грунпв, за винят -ком розвитку процесiв оглеення i також характеризуються низьким вмютом та слабокислою реакщею Грунтового розчину. Темно-сiрi отдзолеш Грунти приурочен до твшчно-захщно! частини копальш та займають 4,6 % територп. Верхнiй гумусовий i перехiдний горизонти цих Грунтiв елюшальш, що свiдчить про розвиток елюшально-шюгаального процесу. Грунти характеризуються низьким вмютом оргашчно! речовини - 1,89-20,9 % Сорг у верхньому гумусовому горизонтi. Кислотнiсть Грунтiв на рiллi нейтральна, ймовiрно, завдяки внесенню органiчних добрив, а на пасовищi - слабокисла.

Видобуток ирчано! руди на територп Подорожненсько! копальнi призвiв до формування низки вiдвалiв рiзноl площi та складу, якi пюля завер-шення добувних робiт були частково рекультивоваш внаслiдок здiйснення прничотехшчно!, бюлопчно! та сшьськогосподарсько! рекультивацп [2].

Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1

Посттехногенш Грунти належать до двох класiв: бюгенно нерозвине-них Грунтiв - ембрюземи дернов^ органоакумулятивнi iнiцiальнi та технозе-мiв трансформованих - техноземи недиференцшоваш. Ембрiоземи сформува-лися внаслiдок переб^ первинно! сукцесп рослинностi на розкривних породах рiзного гранулометричного складу, а техноземи - внаслщок проведення сшьськогосподарсько! i бюлопчно! рекультивацп [1, 3, 5].

Ембрiоземи. Ембрюземи дерновi е характерними для дернового етапу первинно! сукцесп вiком 15-20 роюв, рослинний покрив яко! представлений рiзнотравними луками. Формула Грунтового профiлю - Аё (А) (аБ) - Б. Горизонт Б може бути диференцшований на декшька пiдгоризонтiв, що рiз-няться гранулометричним складом та щшьнютю. Гумусовий горизонт нез-начно! потужносп (1-4 см), переважно фрагментарний, зрщка фронтальний. Цi Грунти е переважно карбонатними, за гранулометричним складом легко-суглинков^ сума частинок дiаметром менше 0,01 мм у верхшх горизонтах змiнюеться вiд 19,6 до 22,04 %. Вони характеризуються низьким i середнiм вмiстом гумусу (1,71-2,48 Сорг), що вiдповiдае категорп низькогумусних та середньогумусних Грунтiв. За кислотнютю ембрiоземи дерновi належать до групи середньолужних Грунтiв (табл. 2).

Табл. 2. Агрохiмiчнi властивостг Грунте техногенного ландшафту Подорожненсько Т копальш

Шифр [ назва Грунту у о р % Генетичний горизонт м л о н .у и ои С & г Глибина ввдбору зразка, см Легко пдрол1зова-ний азот, мг на 100 г Забезпечешсть Грунтгв азотом Доступний Р2О5, мг на 100 г Забезпечешсть Грунлв фосфором о « ^ ь0 ть 0 о ^ 'к й В к см о Д ьм тм о 'в 5 еа и д К 'Й зт ен бу ар ЗГ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Зональш Грунти

1. Темно-срий отдзолений суглинковий

23 Аор 0-23 0-23 13,72 В 12,31 В 11,28 С

24 Ап/ор 23-33 23-33 12,60 В 10,23 С 7,92 Н

25 В 33-59 40-50 5,32 С 5,23 Н 8,38 Н

26 ВС 59-71 61-71 3,92 Н 3,69 ДН 13,20 С

39 Аор 0-35 0-35 13,72 В 10,12 В 18,64 С

40 Ап/ор 35-40 35-40 4,66 С 4,69 Н 11,28 С

37 АЬе 22-47 30-40 9,80 В 13,60 В 6,24 Н

38 В 47-60 50-60 5,32 В 9,85 С 6,24 Н

3. Алюв1альний лучний глейовий важкосуглинковий

33 АВ1 0-17 0-17 16,80 В 9,87 С 22,35 В

34 АВд1 17-31 18-28 14,00 В 9,63 С 12,00 С

35 Вд1 31-50 40-50 11,90 В 8,96 С 11,28 С

Техноземи

4. Технозем диференцшований типовий неглибокий середньосуглинковий

9 5 Анас 0-19 0-19 10,08 В 7,36 С 13,20 С

10 Анасй 19-35 25-35 4,20 Н 5,29 С 8,38 Н

11 А 0-8 0-8 10,08 В 2,56 Н 14,16 С

12 aD 8-1l 8-1l 3,92 H 1,36 да l,98 ДЙ

13 D 1l-50 40-50 5,32 С 3,69 В l,28 ДП

19 А 0-6 0-6 12,88 В 9,65 С 10,56 С

2G Di б-41 25-35 8,40 В 8,69 С l,20 H

21 D2 41-5G 41-50 l,28 В l,82 С l,92 H

5. Технозем диференцiйовaний типовий кaрбонaтний неглибокий легкоглинистий

5 3 А шс G-11 0-11 l,00 В 2,12 С 1l,28 H

б Атсй 11-2G 11-20 3,92 H 1,36 H 23,28 С

l D 2G-55 45-55 3,l2 H 1,29 H 28,30 С

6. Технозем диференцшований типовий середньосуглинковий

8 1 4 1 А нас 1 G-45 | G-45 | 8,40 В | б,98 | С | 9,60 | H

Техтоземи недиференцiйoвaнi

l. Технозем недиференцшовший типовий середньосyглинковий

29 9 D G-35 20-30 3,08 H 3,69 В 25,20 В

1б 9 a А 13G 130 8,40 В 12,60 В 9,60 H

1l 2GG 200 10,08 В 11,30 В 1l,28 С

18 3GG 300 16,80 В 10,20 В 15,l9 С

Ембрioземи

Ембрioземи дернoвi

8. Ембрюзем дерновий легкосyглинковий

3G 11 a А 0-1 0-1 10,92 В 15,61 В 32,40 В

31 aD 1-4 1-4 6,l2 В 12,31 В 21,36 В

32 Do 4-25 15-5 3,92 С 8,96 В 11,28 С

9. Ембрюзем дерновий гарбо^ший легкоглинистий

4l 18 Ad G-l 0-l 3,36 H 6,6l В 6l,48 В

48 Di l-20 l-20 2,52 ДИ 2,00 H 43,38 В

49 D2 20-30 20-30 1,40 ДИ 5,16 С 43,38 В

5G 19 Ad 0-5 0-5 3,92 да 5,82 С 62,66 В

51 5-10 5-10 2,80 да 1,00 да 53,02 В

52 Di 5-40 10-20 1,96 да 0,50 да 5l,84 В

53 20-30 20-30 1,68 да 0,33 да 62,66 В

54 30-40 1,40 да 0,33 да l2,30 В

55 D2 40-50 40-50 0,00 да 0,6l да ll,12 В

Ембрюземи oргaнoaкyмyлятивнi

1G. Ембрюзем оргaноaкyмyлятивний кaрбонaтний середньосyглинковий

15 1 8 1 D 1 G-3G 1 G-3G | 4,2G | H | 2,9б | С | 10,56 | H

11. Ембрюзем оргaноaкyмyлятивний кaрбонaтний легко- глинистий

1 1 ato 0-0,5(1) 0-0,5(1) l,00 В 2,50 С 55,l В

2 D, 1-29 1-29 3,64 H 1,30 H 35,04 В

3 D2 29-65 55-65 2,80 да 0,90 да 39,19 В

4 l D 0-50 0-50 3,92 H 4,56 В 33,60 В

2l 13 Di 0,5-18 0,5-18 6,44 С 2,63 С 28,30 С

28 D2 18-35 25-35 2,52 да 1,32 да 13,20 H

Ембрioземи iнiцiaльнi

13. Ембрюзем iнiцiaльний кaрбонaтний легкоглинистий

4 2 D, 1-48 1-48 5,60 С 2,69 С 23,28 С

41 1l D 0-10 1,68 да 4,16 H 53,02 В

42 0-60 10-20 1,40 да 3,00 H 50,61 В

43 20-30 1,40 да 2,50 да ll,12 В

114

361РНИК нayкoвo-техн1чних прaць

44 30-40 1,40 да 2,16 да 53,02 В

4S 40-S0 0,00 2,00 да 55,43 В

46 50-60 0,00 1,67 да 53,02 В

14. Eмбpiозем шщальний каpбошатший важкоглишиcтий

22 11 D 0-4S 0-4S 5,32 С 2,69 С 39,12 В

^им^ки: ДЫ - дуже низька; H - низька; С - cеpедня; В - виеока

Eмбpiоземи оpганоакyмyлятивнi фоpмyютьcя на коpеневищномy етапi cyкцеciï pоcлинного покpивy з пеpеважанням куничника наземного на cyxиx типаx мicць зpоcтання та очеpетy звичайного на пеpезволожениx дiлянкаx. Вони пеpебyвають на етат пеpвинного нагpомадження оpганiки, який щ>ед-cтавлений пеpеважно неpозкладеними або отоpфованими pештками pоcлин -домiнантiв pоcлинного покpивy. Фоpмyла rpyнтового пpофiлю - aD (AD) -D. Гоpизонт D може бути дифеpенцiйований на декшька пiдгоpизонтiв, що piзнятьcя гpанyлометpичним cкладом та щiльнicтю. Гyмycовий гоpизонт нез-начноï потyжноcтi (0,5-1 cм), пеpеважно фpагментаpний.

У cyглинковиx i легкоглиниcтиx piзновидаx cyма чаcтинок дiаметpом менше 0,01 мм cтановить 36 / для cyглинковиx, а для глиниcтиx - понад 73 / (табл. 1). Вмicт оpганiки в ембpiоземаx оpганоакyмyлятивниx e дещо нижчим, нiж у деpновиx, зокpема у веpxньомy гоpизонтi кiлькicть Соpг змь нюeтьcя вiд 0,46 до 1,46 /, тобто вони належать до групи низькогyмycниx. Kиcлотнicть rpyнтового pозчинy пеpебyваe в межаx 7,7-8,6 pH, що вiдповiдаe cеpедньолyжним i стльнолужним rpyнтам. yci ембpiоземи оpганоакyмyля-тивш e каpбонатними. За щiльнicтю будови щ rpyнти належать до œ-pедньоyщiльнениx (1,3-1,4 г/cм3), а щшьнють твеpдоï фази веpxнix гоpизонтiв становить 2,63-2,66 г/cм3, деяке зниження щiльноcтi будови пов'язане зi знач-ним вмютом неpозкладениx оpганiчниx pешток. Загальна шпаpyватicть (41-S1 /) e задовшьною, а шпаpyватicть аеpацiï - низькою (6-7 /), що cвiдчить пpо незадовiльнi водно-фiзичнi влаcтивоcтi у фунтовому пpофiлi для бшь-шооп кyльтypниx вищиx pоcлин (табл. 1).

Eмбpiоземи iнiцiальнi pепpезентyють дiлянки, на якиx pозпочинаeтьcя фоpмyвання pоcлинного поживу та пеpвиннi пpоцеcи rpyнтоyтвоpення, ïx вiк не пеpевищye 3-S pокiв, а pоcлиннicть пpедcтавлена пiонеpними видами. ^уш^вий пpофiль ембpiоземiв пpактично не дифеpенцiйований на гоpизон-ти, вiзyально piзнятьcя лише pозкpивнi поpоди (за щшьнютю, забаpвленням та гpанyлометpичним cкладом). Iнiцiальнi ембpiоземи належать до легко- та важкоглиниcтиx piзновидiв, cyма частинок дiаметpом менше 0,01 мм стано-вить 70-80 / за вмюту мулу (чаcтинки дiаметpом менше 0,001 мм) 33-43 / (табл. 2). Вмют оpганiки e дуже низький (0,54-0,88 / Соpг). За актуальною киcлотнicтю rpyнтового pозчинy вони належать до cеpедньолyжниx (pH вод-не 8,0-8,3) та e каpбонатними (табл. 1). За вдаотковим вмicтом гальки та щебеню (дiаметpом бшьше 3 мм) доcлiджyванi ембpiоземи належать до забота cеpедньокам'яниcтиx, що e пеpедyмовою фоpмyвання пpомивного pежимy на cxилаx piзноï кpyтизни pозвиткy i заcтiйно-пpомивного pежимy на виpiв-няниx дiлянкаx i мiкpопониженняx, з огляду на виcокий вмicт у rpyнтоyтво-pювальниx поpодаx фpакцiï фiзичноï глини. Hа виpiвняниx дiлянкаx вщбува-

2. Екoлoгiя дoвкiлля

11S

ються процеси оглеення, якi морфологiчно вiзуалiзуються через наявшсть у Грунтовому профiлi бурувато-охристих плям залiзисто-марганцевих новоут-ворень. Збереження аналопчного водно-повiтряного режиму з часом повинно призвести до формування в ембрюземах глеюватих горизонпв, супутнiх про-цесам слабого оглеення.

Субстрати Грунтоутворення займають лише 2,9 % територп та пред-ставленi суглинками (на територп техшчних робiт з облаштування каналу) та глиною з гравiем на пiвнiчно-схiднiй дiлянцi Подорожненського озера, обме-жена промисловою забудовою.

Техноземи. Техноземи рiзного гранулометричного складу займають 13,6 % територп та представлен недиференцiйованими та диференцшовани-ми типами, якi подiляють на роди - карбонатш i некарбонатш та види - нег-либок i середньоглибокi за потужнiстю нанесеного горизонту [5, 6].

Для неглибоких техноземiв потужнiсть насипного горизонту не пере-вищуе 40 см (табл. 1). За гранулометричним складом щ Грунти подiляють на середньосуглинковi та легкоглинист рiзновиди, сума частинок дiаметром менше 0,01 мм становить 36-45 % для суглинкових, а для легкоглинистих 53 % (табл. 1). Вмют оргашки у верхньому горизонт змiнюеться вiд 1,28 до 1,90 % Сорг, тобто вони належать до групи низько гумусних грунлв. Характерною рисою цих техноземiв е рiзке стрибкоподiбне зменшення кшькосп Сорг. У перехiдному горизонтi (Анас. Б) - у 3-9 разiв порiвняно з верхнiм на-сипним горизонтом А нас. Кислотнють Грунтового розчину змiнюеться в межах 6,3-7,8 рН залежно вiд кислотносп насипного субстрату, що вiдповiдае слабокислим i середньолужним Грунтам. За щшьшстю будови цi Грунти належать до ущшьнених та середньоущiльнених (1,2-1,5 г/см), а щшьшсть твердо! фази верхшх горизонтiв становить 2,45-2,63 г/см. Загальна шпаруватiсть (3953 %) е незадовiльною, а шпаруватiсть аерацп дуже низькою (3-9 %), що свщчить про незадовiльнi водно-фiзичнi властивост у Грунтовому профiлi для бшьшосп культурних вищих рослин (табл. 1).

Техноземи недиференцшоваш представленi конусами рiзно! висоти, утворених внаслiдок складування родючого шару Грунтiв, знятого пiд час ви-конання гiрничо-технiчних робiт. Подекуди вмiст органiчного вуглецю ви-щий на глибинi 3 м (1,73 %), нiж у поверхневих горизонтах потужшстю 2030 см (0,43 %), що свiдчить про рiзний якiсний склад техноземiв. Актуальна кислотнють становить 5,3-7,05 одиниць рН, що дае тдстави зарахувати !х до слабокислих та нейтральних Грунтiв. За фiзико-хiмiчними властивостями цi техноземи можна використовувати для рекультивацп порушених дшянок.

Агрох1м1чн1 властивост1 Грунт1в. Зональнi Грунти територп техногенного ландшафту Подорожненсько! копальш характеризуються рiзним рiв-нем забезпеченосп елементами живлення. Рiвень забезпечення у верхшх горизонтах зональних Грунпв легкогiдролiзованим азотом оцiнюеться як висо-кий (13,72-15,40 мг N на 100 г Грунту), що пов'язано з гранулометричним складом та вмютом у них оргашчно! речовини (табл. 2). Рiвень забезпеченос-п зональних Грунтiв доступними сполуками фосфору за абсолютними величинами майже не вiдрiзняеться для рiзних титв Грунтiв i змiнюеться вiд се-реднього до високого (9,87-12,31 мг Р2О5 на 100 г Грунту).