CC BY
45
колишнього родовища сiрки розташована в зонi Стрийсько-Жидачiвськоi кот-ловинно! ршнини. Згiдно iз геоморфологiчним районуванням ця територ1я представляе собою Приднiстровське Ошлля, яке на mвночi охоплюе Малопо-лiську височину, а на пiвднi - Придшстровську улоговину. Пiвденна частина територп, на якш фактично розташований Роздiльський арчаний кар'ер, займае добре сформовану долину рiчки Днiстер (Наддшстерський агрогрунтовий район) [2].
У геолопчному аспект територ1я колишнього сiрчаного кар'еру подана ввдкладами четвертинного, третинного та крейдяного перiодiв. Серед розкрив-них порвд значну товщину займае глинистий горизонт, який зазвичай перекри-ваеться четвертинними вiдкладами, котрi мають найрiзноманiтнiший склад. Че-твертиннi вiдклади в межах територп кар'еру трапляються всюди i поданi на ви-соких терасах делювiальними суглинками i супiсками, а в долиш Днiстра -алювiальними пiсками i галечниками [6].
Верхньокрейдяш вiдклади складенi iз компанських i меострихських ярусов, яю поданi пiщано-мергелевою товщею, що складаеться iз пiщаних мергелiв та вапнякових аргелiтiв, тонкошарових i тонко-плитчастих з малопотужними прошарками глини. Поверхня верхньокрейдяних порiд сильно еродована. Чет-вертинш вiдклади поданi алювiальними i алювiально-делювiальними пiсками, галечником, супiсками, суглинками, пщанистими глинами з вкраплениями торфу iзопропелиту. 1х потужнiсть сягае 40 м i залежить вiд рельефу, ступеня вияв-лення та ерозiйних процесш.
Надднiстерський район мае складний грунтовий покрив. На заплавах Днiстра та и притоках поширенi такi грунти: лучнi, рiзного ступеня оглеення та отдзолення; болотнi та болотно-лучш; торфувато-болотш. На терасових мiж-рiччях поширеш дерново-опiдзоленi рiзного ступеня оглеення та дерново-се-редньоопiдзоленi поверхнево оглеенi суглинист грунти [6]. Грунтовий покрив на територп сiрчаного родовища до його розробки був поданий типовими лкос-теповими грунтами: свiтло-сiрими, сiрими, темно-срими та опiдзоленими чор-ноземами.
Внаслiдок прийнято! технологii з видобування сiрки, родючий шар рiз-них типiв грунпв був повнiстю розпорошений i захоронений у товщi вiдвалiв та гiдровiдвалiв, внаслiдок чого на поверхню були винесеш четвертиннi та неоге-новi вiдклади третинного вiку та глини.
Актуальшсть теми. У 1951-1952 рр., коли було розвiдане Роздiльське родовище сiрки, вiдбулося будшництво гiрничопромислових об'екпв та житло-вих будинкш. Видобуток корисних копалин супроводжувався низкою негатив-них екологiчних наслiдкiв: забрудненням атмосфери арководнем, сiрчистим газом, срчаним пилом; вилученням iз господарського використання тисяч гектаров земель; скиданням у рiчки мiнералiзованих вод; виснаженням запасiв питно! води; активiзацiею карстових процессе; зсувами поблизу населених пункпв; пiдтоплениям, нагромадженням вiдходiв [2]. Тому шсля закриття кар'еру основ-ним завданням було усунення кнуючих негативних процесiв на цiй територп та ввдновлення девастованих земель, внаслвдок гiрничих робiт, методом техшчно! та бюлопчно! рекультивацii. В подальшому, прогнози поведiнки цих територiй
вказали на те, що нaйоптимaльнiшим виходом iз тако!' ситyaцiï е можливiсть влaштyвaння на поpyшених землях ландшафпв, яю за своею piзномaнiтнiстю та бiопpодyктивнiстю е багатшими за iстоpичнi, що 6ули до почaткy гipничих pо-бiт [2]. А piзномaнiтнi штучш озеpa, ствоpенi на мiсцi колишшх кap'epiв, ста-новлять для Львiвщини, яка не мае великих водойм для pекpеaцiï, неaбиякy щн-шсть. Отже, дослiдження стaнy rpyнтy та основних його покaзникiв на цш теpи-тоpiï до та шсля виконання pекyльтивaцiйних pобiт е важливим нayковим зав-данням. Це дасть змогу ощнити ефективнiсть бiологiчноï pекyльтивaцiï та с^о-гнозyвaти подальший вплив pослинностi на вiдновлення поpyшених земель.
Мета дослщження. Основна мета нашого дослiдження полягае в aнaлiзi моpфологiчноï стpyктypи rpyнтy, визнaченнi та поpiвняннi основних покaзникiв хiмiчного складу фунту piзних гоpизонтiв на неpекyльтивовaних та pекyльти-вованих теpитоpiях, вимipювaннi показникш вологостi на piзнiй глибинi.
Методика та результати дослщження. Для дослщження стану фунтов Новоpоздiльського сipчaного rap^py, пpоведено aнaлiз моpфологiчноï сфукту-pи та хiмiчного складу rpyнтy, як основи для pозвиткy та пош^ены^ pослинних yгpyповaнь.
Моpфологiчнy стpyктypy фунту встановлено за допомогою вiзyaльних та оpгaнолептичних спостеpежень. Для вiдбоpy зpaзкiв фунту було вибpaно 3 ти-пових дiлянки: 1 - на неpекyльтивовaнiй теpитоpiï у зapостях очеpетy; 2 - на pе-культивованш теpитоpiï на лущ; 3 - на pекyльтивовaнiй дiлянцi в межах сфоp-мованого гpaбово-вiльхово-в'язового насадження. На вибpaних дiлянкaх викопа-но rpyнтовi pозpiзи пpямокyтноï фоpми довжиною 100 см i ш^иною 70 см в се-pедньомy на глибину до 60-65 см до мaтеpинськоï поpоди. За хapaктеpом зaбap-влення, будови, стpyктypи та iншими зовнiшнiми ознаками видiлено генетичнi гоpизонти за системою символов О Н. Соколовського. За зaгaльнопpийнятою методикою [7] було замаяно глибину залягання та потyжнiсть кожного гоpизонтy та rpyнтового пpофiлю загалом. Описано тaкi моpфологiчнi ознаки кожного го-pизонтy: назва i символ, веpхня та нижня межа (у см), потужшсть, зaбapвлення, стpyктypa, гpaнyлометpичний склад, щiльнiсть, новоyтвоpення, включення та хapaктеp пеpеходy в наступний гоpизонт. Результати подано в табл. 1.
Доведет дослiдження дали змогу встановити, що сфоpмовaнi rpyнтовi гоpизонти е нетиповими для iснyючих ^^одних умов, якi склалися ще до pоз-pобки pодовищa сipки в цьому pегiонi. Пpостежено нетипову шapyвaтiсть, ха-paктеpнy для pекyльтивовaних та пеpемiшaних rpyнтiв. На пiдстaвi цього мож-на вiднести дослiдженi фунти до типу техноземiв.
Техноземи (за Етapевською) - це штyчнi ос1ви, що складаються з насип-них шapiв, зокpемa з насипного гумусового мaтеpiaлy. Пpофiль технозему фоp-муеться шляхом насипання pодючого шapy фунту ^ropa або тоpфокомпостноï сyмiшi на один або декшька шapiв техногенних або пpиpодних rpyнтiв. Потуж-нiсть гумусового шapy змiнюeться вiд 20 до 50 см. Швидюсть нaгpомaдження оpгaнiчноï pечовини на початкових стадиях pозвиткy технозему, як пpaвило, до-сить висока, оскшьки вихiдний насип збагачений гумусом, оскшьки для aктивi-зацп пpоцесy гyмyсоyтвоpення вносять додаткову оpгaнiчнy pечовинy (надзем-ну частину бобових тpaв або гною).
Табл. 1. Морфолог1чна структура Грунту на дтянках Но ворозд ¡л ь сь кого ДГХП "С1рка "
1ндекс Потужнiсть горизонту, см Характеристика
1 2 3
Грунтовий розрiз 1-1 - заросп очерету
Но 0-1 Трав'яна повсть, коричневий, присутт залишки болотно! тра-в'яно! рослинностi, слабомiнералiзований, пухкий, вологий, перехщ поступовий у горизонт HTE
THE 1-3 Торфово-елювiальний, свiтло-коричневий, безструктурний, пухкий, пористий, присутне корiння рослин, свiжий, перехiд до наступного горизонту поступовий
HEglk 3-18 Гумусово-елювiальний iз присутнiстю глею та карбонатiв, арий iз свiтлими вкраплениями глею, грудкувато-зернистий, щiльний, важкий суглинок, залишки коршня рослин та карбонатiв, свiжий, перехщ до наступного горизонту слабо поминий
HEGlk 18-> Гумусово-елювiально-глейовий iз присутнiстю карбонатiв, те-мно-сiрий, грудкувато-зернистий, важкий суглинок, шдльний, прожилки карбонатiв, свiжий
Сiро-коричневий елювiальний технозем
Грунтовий розрiз 2-2 - лука
Но 0-1 Трав'яна повсть, темно-коричневий, присутш залишки трав'я-но! рослинностi, пухкий, свiжий, перехiд поступовий до наступного горизонту
1-15 Гумусовий iз присутшстю глею, свiтло-коричневий, грудкува-то-зернистий, щiльний, пористий, трiщинуватий, залишки коршня трави, свiжий, перехщ рiзкий
HEgl 15-38 Гумусово-елювiальний iз присутнiстю глею, ирий з блакит-ним вщтшком, пластинчастий, щiльний, легкий суглинок, присутш затшання залiза, вологий, перехщ рiзкий
38-60 Iлювiальний iз присутнiстю глею, свило-коричневий, пластин-часто-зернистий, щiльний, легкий суглинок, присутш затшан-ня залiза та глею, свiжий, перехiд рiзкий
PGl 60-> материнська порода, глейовий горизонт, зеленувато-блакит-ний, пластинчастий, щiльний, вологий
Коричнюватий технозем
Грунтовий розрiз 3-3 - грабово-вшьхово-в'язове насадження
Hо 0-2 Люова пiдстилка, складений iз залишкiв трав'яно! люово! рос-линностi, темно-сiрий, пухкий, присутш пфи грибiв, свiжий, перехщ до наступного горизонту поступовий
HEh 2-19 Гумусово-елювiальний iз присутнiстю гумусу, сiрий, грудкувато-зернистий, пухкий, пористий, суглинок, присутт залишки коршня та затши гумусу, перехщ помггний
Ehgl 19-62 Елювiальний iз присутнiстю гумусу та глею, свило-ирий, мо-за!чний, пластинчасто-зернистий, щiльний, тонкопористий, суглинистий, зустрiчаються коренi рослин, присутш заики гумусу та глею, свiжий, перехщ поступовий
IEPgl 62-> Iлювiально-елювiальний, далi материнська порода iз присутшстю глею, темно-сiрий, пластинчасто-грудкуватий, зернис-тий, щшьний, важкий суглинок, свiжий
Сiруватий технозем
Здiйснено низку лабораторних аналiзiв за загальноприйнятими у грун-тознавствi методиками [1, 4, 5], на пiдставi яких визначено основш хiмiчнi по-казники грунту на рiзних горизонтах: вмiст гумусу в грунта, актуальну кислотнкть, нiтратнi форми азоту, рухомi форми фосфору та калш. Результати подано в табл. 2.
Табл. 2. Аналiз хiмiчних показнитв Грунту на рiзних горизонтах у межах визначених фунтовихрозртв територи Новороздмьского арчаного кар'еру
№ грунтово- 1ндекс Грунто- рН Гу- NO3 P2O5 K2O
го розр1зу вого горизонту (Н2О) мус, % мг/100 г Грунту
1-1 THE 7,30 1,24 0,003 0,005 76,2
1-1 HEglk 7,48 1,00 0,132 0,265 141,1
2-2 Hgl 7,55 0,93 0,080 2,110 63,5
2-2 HEgl 7,46 0,77 0,105 0,050 72,5
2-2 Igl 7,84 1,05 0,003 1,900 69,2
2-2 PGl 7,40 1,30 0,120 0,260 140,1
3-3 Ehgl 7,53 1,14 0,130 0,270 78,3
3-3 IEPg 7,47 0,41 0,0055 0,16 156,4
Вмкт гумусу - один iз найважлишших показниюв родючосп, що пов'я-заний з кiлькiстю органiчноi речовини в груни, до яко! належать не розкладеш й напiврозкладенi рештки рослин, грунтовi мiкроорганiзми. Рештки рослин i тваринних органiзмiв поступово розкладаються, поповнюючи запаси гумусу. Гумус утворюеться пiд час розкладання оргашчно! речовини внаслщок дц фер-ментш, що 1х видшяють гриби i бактерп [3]. У рiзних природних умовах характер i швидкiсть гумусоутворення неоднаковi i залежать вiд низки взаемопов'яза-них умов грунтоутворення: водно-пов^яного i теплового режиму грунтiв, складу та характеру надходження рослинних решток, видового складу та штен-сивност життедiяльностi мiкроорганiзмiв, гранулометричного складу та фiзи-ко-хiмiчних властивостей грунтiв.
Вмкт гумусу визначено за методом Антоново!, Скалабян, Сучилкшо!. Середнiй показник гумусу дослщжуваного грунту на розрiзi 1-1 становить 1,12 %, на розрiзi 2-2-1 %, на розрiзi 3-3-0,8 %. Такий тип класифiкують як сла-богумусовi грунти. Встановлено приблизно схожу пряму залежнiсть зменшення частки гумусу зi збiльшенням глибини горизонтш на усiх грунтових розрiзах.
Важливим показником е кислотнiсть грунту. Актуальна кислотнкть - це кислотнiсть грунтового розчину, спричинена вугiльною кислотою, водорозчин-ними органiчними кислотами i пдрол^ично-кислими солями. Визначаеться по-тенцiометричним методом, вишрюванням рН водно! суспензii або водно!' ви-тяжки з грунту. Середшй показник кислотностi на розрiзi 1-1 рН=7,39, на розрь зi 2-2 рН=7,60, на розрiзi 3-3 рН=7,50. Цi зразки грунту вщносять до слаболуж-них. Враховуючи те, що за шдвищення кислотностi ввд 7 до 14 посилюеться лужнкть середовища, то вiдзначаеться хороша тенденция на рекультивованих територ1ях, де кислотнкть знижуеться. Бшьшкть деревно-чагарникових видiв найкраще почуваеться у слабокислiй реакцi! грунтового середовища. Змша кис-лотностi грунпв значною мiрою впливае на доступнкть для рослин поживних речовин. Надмрно високий (понад 9,0) та надмiрно низький (менше за 4,0) по-казники рН грунту ддать на коршня рослин токсично [4].
Встановлено юльюсш показники BMicTy мiкроелементiв у грунл. Для визначення рухомих форм азоту (NO3) використовують дисульфофеноловий метод Грандваль-Ляжу. Вiн полягае у взаемодп штратш з дисульфофеноловою кислотою з утворенням триштрофенолу, що в лужному середовищi дае жовтий колiр завдяки утворенню тринiтрофенолятy калiю. Iнтенсивнiсть кольору виз-начають за допомогою фотоколориметру [1,5]. Середнш показник вмiстy NO3 на розрiзi 1-1 становить 0,06 мг/100 г грунту, на розрiзi 2-2 - 0,07 мг/100 г грунту, на розрiзi 3-3 - 0,07 мг/100 г грунту. Таю показники характеризують ду-же низький ршень рухомих форм азоту. Вмiст штратш характеризуе забезпе-чення грунту мшеральним азотом i стyпiнь вираження процесу нiтрифiкацii. За кiлькiстю нiтратiв можна судити про ршень окультурення грунту [7].
Визначення рухомих форм калда (K2O) та фосфору (P2O5) здшснено за методом Мачiгiна. Метод грунтуеться на вилyченнi рухомих сполук фосфору i калiю з грунту розчином вуглекислого амонда концентрацп 10 г/дм3 за вщно-шення грунту до розчину 1:20 i подальшому визначенш фосфору у виглядi си-нього фосфорно-молiбденового комплексу на фотоелектрокалориметрi або спе-ктрофотометрi i калда - на полуменевому фотометрi [1, 5].
Частку рухомого калда (К2О) у грунл визначають наявнiстю в ньому мь нералiв, що мiстять калш. Середнш показник вмкту калiю на розрiзi 1-1 становить 108,6 мг/100 г грунту, на розрiзi 2-2 - 86,3 мг/100 г, на розрiзi 3-3 -117,5 мг/100 г. Таю показники характеризують грунт iз дуже високим вмктом рухомого калш. Середш показники фосфору на розрiзi 1-1 становлять
0.135 мг/100 г, на розрiзi 2-2 - 1,08 мг/100 г, на розрiзi 3-3 - 0,22 мг/100 г. Таю дат сввдчать про дуже низький рiвень рухомого фосфору.
Треба зазначити, що мжроелементи надходять до рослин з грунту, де вони знаходяться у виглядi органiчних та неорганiчних сполук. 1х кiлькiсть зале-жить, здебшьшого, вiд наявностi гумусу. У нашому випадку в слабогумусових грунтах переважають сполуки рухомого калiю на рiзних горизонтах [9].
Однак рослини можуть безпосередньо поглинати лише калiй грунтового розчину (Tisdale et al., 1985). Поглинання калда рослинами, водночас, залежить вiд багатьох факторiв - особливостей сшьськогосподарсько!' культури, а також факторов навколишнього середовища (Tisdale et al., 1985; Marschner, 1995; Brady and Weil, 1999). Наприклад, оптимальна волопсть грунту сприяе дифузп юшв калiю до коренiв рослин, на частку яко! припадае зазвичай бшьше 75 % вiд загально!' мiграцil грунтового калiю. Скоглi i Хабi (Skogley and Haby, 1981) виявили, що пiдвищення вологостi грунту ввд 10 до 28 % призводило до збшь-шення загально! мпрацп калiю бiльш нiж yдвiчi. Тому нестача грунтово! вологи може обмежувати мiграцiю калiю в грyнтi, а також його поглинання рослинами,
1, отже, призводити до дефiцитy калда у рослин! Властивост грунту також сильно впливають на доступшсть калiю рослинам. Наприклад, глинистi грунти можуть мати високу К-фiксyючy здатшсть, тому що велика частина доступного калда швидко зв'язуеться глинистими мшералами (Tisdale et al., 1985; Brady and Weil, 1999). Отже, фшсащя калда грунтом може сприяти зниженню його втрат вiд вимивання та створювати запас грунтового калда, який може бути викорис-таний наступними культурами в довготермшовш перспективi [8,10].
Тому визначено волопсть грунту на рiзних горизонтах, з метою визна-чення вологозабезпеченост грунтiв на рiзних дiлянках. Для цього використано прилад-вологомiр "МГ-44". Результати вимiрювань поданi в табл. 3.
Табл. 3. Показники вологостi Грунту на р1зних глибинах Новороздтьського ДГХП "CipKa"
№ грунтового p03pi3y Волопсть на глибит до 2 см, % Волопсть на глибит 3-10 см, % Волопсть на глибит 11-20 см, %
1-1 32,6 90,4 90,5
2-2 60,5 91,9 88,2
3-3 76,8 89,8 88,9
Результати вишрювань сввдчать про те, що практично на вах дiлянках волопсть грунту збшьшуеться зi збiльшенням глибини грунту, що можна пояс-нити глинистою шдстильною поверхнею, яка здатна утримувати вологу. Висновки:
1. Встановлено морфолопчну структуру 1рунпв на дослщних д1лянках, за якою щ типи Iрyнтiв вiдносять до TexH03eMiB.
2. На пiдставi лабораторних aH^i3iB визначено основнi xiMi4Hi показники 1рунту на рiзних горизонтах: вмiст гумусу в 1рунта, актуальну кислотнiсть, штратш форми азоту, рyхомi форми фосфору та калто.
3. За результатами дослщжень 1рунти вiдносять до слабогумусових, а за рiв-нем кислотност - до слаболужних.
4. Середш показники нiтратних форм азоту становлять 0,07 мг/ 100 г 1рунту, що свщчить про дуже низький рiвень вмiстy нiтратних форм азоту.
5. За рiвнем рухомо'1 форми фосфору 1рунти характеризуються дуже низьким рiвнем, а за рiвнем рухомо'1 форми калiю - дуже високим.
6. За рiвнем вологостi 1рунти вiдносять до дуже зволожених.
Лггература
1. АринушкинаЕ.В. Руководство по химическому анализу почв / Е.В. Аринушкина. - М. : Изд-воМГУ, 1970. - 487 с.
2. Гайдш А.М. Нов1 озера Львшщини. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / А.М. Гайдш, I.I. Зозуля. - Львш : Вид-во ТзОВ "Афша", 2009. - 103 с.
3. Городнш М.М. Агрох1м1я / М.М. Городнш. - К. : Вид-во "Алефа", 2003. - 775 с.
4. Бомба М.Я. Землеробство з основами грунтознавства, агрох]мй та агроекологй / М.Я. Бомба, Г.Т. Перщ С.М. Рижук, 1.В. Мартинюк, В.П. Патика. - К. : Вид-во "Лбра", 2003. -250 с.
5. Практикум по агрохимии : учебн. пособ. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / под ред. акад. РАСХН В.Г. Минеева. - М. : Изд-во МГУ, 2001. - 689 с.
6. Сабан Б.А. Отчет. Биологическая рекультивация земель, нарушенных при открытой до-биче серы на территории Роздольського ПО "Сера" / Б.А. Сабан, Г.Т. Перит, З.П. Неживый, В.К. Малицкий, В.К. Франкевич. - Дубляны : Изд-во "Прут", 1990. - 95 с.
7. Солошенко О.В. Практикум по агрономй' з основами агроекологй' : навч. пойбн. / О.В. Солошенко, Н.Ю. Гаврилович, Л.С. Осипова, В.1. Солошенко, С.1. Кочетова, А.М. Фесенко, В.В. Безпалько, Ю.С. Огурцов. - Харкв : Вид-во "Укропи", 2010. - 293 с.
8. Вплив калшного живлення на яюсть сшьськогосподарсько! продукцй. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mineraliz.cOm/uk/science/3.html.
9. Роде А.А. Почвоведение / А.А. Роде, В.Н. Смирнов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. -
480 с.
10. Kozlowski R. Ocena wielksci wymywania jonow K, Ca i Mg w wybranych drzewostanach w warunkach kwasnej depozycji / R. Kozlowski, M. Jozwiak, A. Jozwiak, W. Bochenek // Sylwan, 2012. - № 8. - S. 607-615.
Надшшла доредакцп 21.06.2016р.
Копий МЛ., Марутяк С.Б., Копий Л.И. Анализ морфологической структуры и химического состава почвы в пределах Новороздольского ГГХП "Сера"
Исследованы особенности почвенно-климатических условий и геологического строения территории в пределах расположения Новораздольского серного карьера. Проанализирована морфологическая структура сформированных почв и их химических показателей на участках, где проводилась и не проводилась рекультивация земель. Образцы для проведения анализа почвы отобраны на 3-х типичных участках: 1 - на нерекультиви-рованной территории в зарослях камыша; 2 - на рекультивированной территории на лугу; 3 - на рекультивированном участке в пределах сформированного грабово-ольхово-вя-зового насаждения. В отобранных почвенных образцах по общепринятых методикам определены основные химические показатели почвы на разных горизонтах: содержание гумуса, актуальная кислотность, нитратные формы азота, подвижные формы фосфора и калия. Установлено, что по содержанию гумуса (в разрезе 1-1 - 1,12 %, в разрезе 2-2 - 1 % и в разрезе 3-3 - 0,8 %) рассматриваемые почвы классифицируются как слабо гумусовые, а по показателю кислотности - относятся к слабощелочных. В исследованных почвах отмечено очень низкое содержание подвижного азота, очень высокое содержание калия и очень низкий уровень подвижного фосфора. Определено, что практически на всех участках влажность почвы увеличивается с увеличением глубины почвы.
Ключевые слова: морфологическая структура, рекультивация, химические показатели, влажность почвы.
Kopiy M.L., Marutjak S.B., Kopiy L.I. The Morphological Structure and Chemical Composition of the Soil within the Limits of Novyj Rozdil SMCE "Sulfur"
The features of soil, climatic conditions and geological structure of the territory within the location of Novyj Rozdil sulfur quarry is investigated. The analysis of morphological structure of the existing soils and their chemical properties in areas with land reclamation and without land reclamation was held. Soil samples for analysis were selected from 3 typical sites: 1 - territory without reclamation in thickets of reeds; 2 - reclaimed territory in a meadow; 3 - reclaimed area with hornbeam-alder-elm stands. In sampled soil samples, by general methods, the basic chemical properties of the soil at different horizons: humus, actual acidity, nitrate form of nitrogen, mobile forms of phosphorus and potassium are identified. It is established that the content of humus (section 1-1 - 1.12 %, section 2-2 - 1 %, section 3-3 - 0.8 %) analyzed soils classified as soils with slight humus, and in terms of acidity - are slightly alkaline. In studied soils is noted low rolling nitrogen content, very high content of potassium and very low content of mobile phosphorus. Determined that almost at all levels of the soil moisture increases with increasing depth of soil.
Keywords: morphological structure, reclamation, chemical properties, soil moisture.
УДК 502.3:613.15(043.2)
ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ М1СТА КИЕВА
М.М. Радомська1, Ю.Г. Карташ2
Розглянуто рiвень пилового забруднення як фактор формування еколопчно! обстановки у населених пунктах. Проаналiзовано джерела та наслщки пилового забруднення урбашзованих територш на прикладi центрально! частини Киева. Подано результата дослщження штенсивност запилення мiських зелених насаджень, що сформувало-ся за рiзних просторових умов i на рiзних породах дерев. Здшснено щ^вняльний ана-лiз штенсивност запилення дерев та встановлено переважаючий вплив транспорту на
1 доц. М.М. Радомська, канд. техн. наук - Нанюнальний ашацшний унгверситет, м. Khïb;
2 студ. Ю.Г. Карташ - Нанюнальний авiацшний ун1верситет, м. KfïB
формування пилового забруднення мiста. Надано рекомендащ! щодо обмеження та контролю пилового забруднення в мiськiй зонi.
Ключовг слова: пилове забруднення, фiтотоксичнiсть, мiська зелена шфраструк-тура, автомобшьний транспорт.
Вступ. Пилове забруднення - це маса твердих частинок, присутшх в одинищ об'ему повiтря, внаслiдок впливу природних та антропогенних факто-рiв. Саме антропогенна компонента цього явища е однieю з найпоширенiших проблем нашого часу. Майже всi виробничi процеси призводять до вивiльнення пилу, зокрема будiвельнi роботи та роботи з благоустрою. Автотранспорт знач-но впливае на поширення пилового забруднення: шд час згорання палива твердi частинки вившьняються в атмосферу iз газами й осiдають на довколишшх об'-ектах. В першу чергу, це зелеш насадження, якi е найкращими природними по-вiтряними фшьтрами. Насамперед, iнтенсивне пилове забруднення впливае на стан зелених насаджень та зменшуе 1х функцiональнiсть.
Джерела утворення пилу на мiськiй територii подшяють за походженням (природнi та антропогенш), за хiмiчним складом (органiчнi та неоргашчш) i за часом формування (первинш, вториннi та поверхневе пилоутворення). Вироб-ничi пiдприемства, такi як чорна та кольорова металурпя, машинобудування, видобування корисних копалин, деревооброблення та металооброблення, е го-ловними пилоутворювачами, що становить значну небезпеку для населених пунктiв [1-3].
Так, середньодобова максимально допустима концентрация (ГДК) пилу становить 0,15 мг/м3 у мiськiй зош (3 клас небезпеки). Разовi максимальш кон-центрацii завислих речовин вище ГДКмр. виявлено у бiльш шж 30 % мiст. Най-бiльшi рiвнi середньомiсячних концентрацiй I пiврiччя 2015 р. зафiксовано у мктах Центрального та Пiвденного регiонiв (табл.) [10].
Табл. Найб1льш1 середт I максимальш концентраци в атмосферному пов1тр1 пилу (завислих часточок) мкт Украти у I твргччг 2015 р. (у кратность вгдповгдно до
_Ш_
Речови-на Мюто Середня за I пiврiччя концентрацiя Мюто Максимальна з разових концешрацш
Зави^ речови-ни (пил) Кривий Рiг 4,1 Харюв 5,6
Днiпродзержинськ 2,5 Кривий Рц- 4,8
Днiпропетровськ 2,3 Днiпропетровськ 3,0
Юровоград 1,6 Днiпродзержинськ 2,2
Олександр1я 1,4 Полтава 1,8
Суми 1,3 Краматорськ 1,6
Одеса 1,2 Марiуполь 1,6
Полтава 1,2 Олександрiя 1,6
У Киевi одним iз головних джерел пилоутворення е автомобшьний транспорт. Об'ем завислих часточок збшьшуеться внаслвдок неповного згорання палива та роботи двигуна у холостому режим! У часи шк концентращя пилу на дорогах значно перевищуе допустиму концентрацда. Джерелом пилоутворення е також промисловi об'екти. Таю заводи як "Бшьшовик", "Маяк", "Леншська кузня" та iншi продукують технологiчний пил в атмосферне пов^я, що негатив-
