CC BY
25ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ В НІМЕЦЬКИХ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНИХ ТОВАРИСТВАХ БУКОВИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ ст.)
Тумак Ю.І.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Анотація. Автором статті розглянуто питання правового забезпечення діяльності фізкультурно-спортивних організацій на буковинських землях досліджуваного періоду. Проаналізована діяльність німецьких гімнастичних товариств та виділені аспекти фізичного виховання дітей та молоді. Товариський рух був проявом та основою органічної побудови нового громадянського суспільства Буковини. Одним із найважливіших завдань товариств визначаємо всебічний розвиток дітей і молоді краю. Окремим аспектом зацікавленості об'єднань виокремлюємо їхнє фізичне виховання.
Ключові слова: діяльність, товариство, потреба, добровільність, Буковина, фізичне виховання.
Аннотация. Тумак Ю.И. Физическое воспитание детей и молодежи в немецких физкультурно-спортивных обществах Буковины (вторая половина ХІХ — начало ХХ ст.). В статье рассмотрены вопросы правового обеспечения деятельности физкультурно-спортивных организаций на буковинских землях второй половины ХІХ — начала ХХ столетия. Проанализирована деятельность немецких гимнастических обществ и выделены аспекты физического воспитания детей и молодежи. Товарищеское движение было проявлением и основой органического по© Тумак Ю.І., 2009
строения нового гражданского общества Буковины. Одной из важнейших задач обществ определяем всестороннее развитие детей и молодежи края. Отдельным аспектом заинтересованности объединений выделяем их физическое воспитание. Ключевые слова: деятельность, общество, потребность, добровольность, Буковина, физическое воспитание.
Annotation. Tumak J.I. Physical training of children and youth in German physical-sports societies of Bukovina (second half ХІХ - the beginning XX ст.). In article questions of legal maintenance of activity of the physical-sports organizations on Bukovina the grounds of the second half ХІХ — the beginnings of XX century are considered. Activity of German gymnastic societies is analysed and aspects of physical training of children and youth are allocated. Companionable locomotion was exhibiting and a basis of organic construction of the new civil society of Bukovina. One of the major problems of societies we define an all-around development of children and youth of territory. By separate aspect of interest of affiliations it is construed their physical training.
Key words: activity, a society, requirement, voluntariness, Bukovina, physical training.
Вступ.
Фізичне виховання - один з найважливіших і найпроблематичніших чинників виховання особистості в історії вітчизняної й української педагогіки. Його такий статус цілком закономірний на тлі аналізу педагогіки, як галузі знань, як вивчає особливості підготовки громадян певної держави згідно мети, відповідної рівню її розвитку формування фізичних якостей та ставлення до здоров'я зростаючих поколінь. За останні десятиріччя, в умовах радикальної мінливості українського суспільства система фізичного виховання школярів у закладах освіти функціонувала в руслі накопиченого нею за попередні роки досвіду й сформованих тенденцій.
Успішність реформування сучасної системи фізичного виховання школярів безпосередньо уза-лежнена від ґрунтовної обізнаності зі знахідками в управлінських рішеннях педагогів ІІ половини ХІХ - перших десятиріч ХХ сторіччя - періоду зародження загальнодемократичних тенденцій суспільного розвитку з урахуванням організаційно -педагогічних факторів управління освітою.
Відтак узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду з порушеної проблеми допоможе краще проаналізувати ті зміни, які відбувалися в процесі фізичного виховання дітей та молоді різних етнічних територій, виявити їхні причини та спроектувати перспективні напрями забезпечення ефективного розвитку на майбутнє. Окремі аспекти розвитку теорії та практики фізичного виховання школярів у Буковинському регіоні досліджуваного періоду, а саме фізичну культуру і спорт у контексті розвитку освіти вивчали Н. Гнесь, Л. Кобилянська, Д. Пенішкевич, І. Петрюк, О. Циба-нюк та ін. Феномен мирного співіснування різних етнічних груп, національних культур та конфесій на Буковині привертав до себе увагу, викликав постійний інтерес до своїх коренів як у сучасників (Р.Ф. Кайндль, Й. Полек, Е. Фішер), так і в наступних поколінь дослідників (Р. Вагнер, О. Добжанський, А. Жуковський, С. Осачук, Е. Прокопович та ін.).
Однак діяльність громадських організацій та фізкультурно-спортивних товариств в аспекті фізичного виховання саме дітей та молоді та про-
паганди здорового способу життя не стала темою для ґрунтовних досліджень фахівців.
Дослідження є складовою частиною науково-дослідницької роботи кафедри фізичної культури і спорту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Фізичне виховання населення України в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування в Європейській освітній простір”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - обґрунтувати доцільність творчого використання історичного досвіду фізичного виховання дітей і молоді на буковинських землях у складі Австро-Угорщини в сучасні умови функціонування освітніх та фізкультурно-спортивних інституцій України.
Завдання дослідження - визначити правову базу діяльності фізкультурно-спортивних товариств досліджуваного періоду; охарактеризувати діяльність німецьких товариств в контексті фізичного виховання дітей та молоді краю.
Методологічну основу дослідження становлять теорія і практика наукового пізнання; положення про взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ та доцільність їхнього вивчення в конкретно-історичних умовах; про єдність національного та загальнолюдського; розвиток освіти на буковинських землях у складі Австро-Угорської монархії в західноєвропейському контексті; системний, культурологічний, особистісно-діяльнісний, правовий підходи.
Результати досліджень.
Розвиток фізичної культури на території України, в складі Російської імперії, сприяв і утвердженню на Буковині нових видів спорту, запозичених в Європі. Передусім, це футбол, кегельбан, фехтування, альпінізм і туризм, боротьба і бокс. Починаючи з 1891 в краї розпочалося будівництво спортивних майданчиків, до цього часу змагання проходили на придатних для ігор місцях. Більшість таких природних майданчиків, за твердженням А. Андрійчука, знаходились у Садгорі, одному з передмість тодішніх Чернівців [1, 2].
Популяризація в ІІ половині ХІХ сторіччя різних видів спорту, в тому числі і означених, була характерною і для буковинського регіону. З 1881 року існував спортивний клуб „Казіно-кегельбан”, який систематично проводив змагання з цього виду. Заснування спортивного клубу з велоспорту (1886) в Садгорі, фактично визнало захоплення зацікавлення велосипедом значного прошарку населення, в своїй більшості - німців та євреїв. Такий екзотичний для регіону вид спорту, як біг на ковзанах, розповсюджував спортивний клуб „Айслайферфе-рейн” з 1879 року. На залитій за найновішими на той час технологіями ковзанці організатори надавали можливість займатися всім бажаючим. У 1902 році засновано клуб з фехтування „Черн фехтклуб”, починаючи з 1908 року проводились змагання з різних видів боротьби і боксу.
В таких умовах стверджувалась думка про
необхідність виховання фізично і духовно здорової молоді на Буковині. Засноване спортивне німецьке товариство в Чернівцях під назвою „Німецький футбольний клуб Чернівців” (1903) стало першою документально зафіксованою спільнотою, яка згодом отримала нову назву. Своєю метою організатори вбачали розвиток гімнастики, туризму, футболу й турбувалися про популяризацію активного відпочинку. Натомість в реорганізованому клуб мету окреслили такі положення: „...здорове, систематичне загартування тіла було провідною ідеєю цього товариства, яку молодь мала проповідувати” [2, с. 6].
Водночас, діяльність організації окреслювалась не лише фізичним гартом, здійснювалось виховання молоді через подорожі, ігри, спільну працю, музику.
Датою початку масового розвитку футболу в краї А. Андрійчук вважає 1903 рік, коли на базі Чернівецького університету заснували спортивну секцію „копаного м'яча”, а місцем розташування „Футбольного клубу імені Яна” вказано стадіон біля річки Прут. Активістами клубу проводилась систематична робота з розробки положень про змагання, правил гри, методичних завдань для студентів по тренуванню команд, а також - показові тренування та ігри. До числа провідних буковинських команд досліджуваного періоду дослідники відносять австрійські - „Ян”, „Дойченклуб”, „Чернфейхклуб”, „Ягуклуб”, „Буковінер”, „Венусклуб”, „Вікторія”, „Турістенклуб”; румунські - „РК”, „Мончеторул”; Єврейські - „Акоах” й „Макабі”; польські „Сокіл” і „Литва” та українські „Січ”, „Довбуш”, „Мазепа”, „Кармелюк” і „Воля”. Впродовж шести передвоєних років в краї проводились чемпіонати серед клубів Буковини, а також товариські матчі [1, 2].
Історичний розвиток Буковини зумовив формування поліетнічної та поліконфесійної структури регіону: кожна національна група зберігала свої національні особливості та розвивала свою духовну та матеріальну культуру. Проте, феноменом (особливістю) буковинського краю стало саме співіснування, взаємовплив та взаємопроникнення різних етнічних груп, національних культур і конфесій.
Німецька національна культура відіграла значну роль в історичній генезі Буковини, їй належить чільне місце серед інших чинників, що суттєво впливали на формування світоглядних позицій та європейського менталітету буковинців. Однак, наголошуємо на співіснуванні німецької культури у тісному взаємозв'язку з культурними надбаннями інших етносів Буковини.
Німці, безумовно, було політично домінуючою народністю Буковини, з їхнього середовища походили управлінські кадри, їхня мова виступала загальним засобом спілкування і державного управління. У 1890 р. чисельність мешканців м. Чернівці складала 53 тис. осіб, з яких 51,3% розмовляли німецькою мовою, хоча етнічних німців було лише 18,6%, а третину складали євреї [6, с. 16].
Територіально дослідження охоплює Буковину, яка в зазначений період утворювала коронний
край Австро-Угорщини і становила єдине територіальне, самоврядне й економічне ціле. Весна народів 1848/49 рр. стала відправним пунктом активізації і розвитку суспільно-політичного та культурного життя австрійської держави. Повернення до конституційної системи в австрійській монархії і надання Буковині статусу окремого коронного краю не могли не позначитися і в національній свідомості та в культурному розвиткові всіх етнічних груп краю, оскільки буковинці звільнились від потужного польського тиску з боку галицького управління в Львові.
До австрійського законодавства були внесені демократичні зміни та поправки, які у правовому відношенні значно полегшували виникнення та діяльність різноманітних об'єднань і рухів, що стали виразниками культурних та суспільних потреб різних соціальних станів і національних груп. До 1867 року заснування та діяльність товариств в імперії регулювалися на основі цісарського указу від 13.10.1813 р., який передбачав створення суто благодійних товариств для підтримки родин, чиї годувальники були мобілізовані на війну. На основі цього закону на Буковині в першій половині ХІХ ст. було утворено лише два товариства, з яких засноване в 1825 році у м. Чернівці стрілецьке товариство („Бег §сМ17епуепеп іп Czernowitz”)[8, 8. 3.].
Терміном „товариство” ми означуємо організаційно й інституційно зафіксовані об ’ єднання громадян, котрі через свою співпрацю в цьому товаристві спільно намагаються досягти статутно зафіксованої мети. Суттєвим для товариства є добровільність членства, адже вступ і вихід залежить тільки від бажань і сподівань конкретної людини.
Зростання суспільної, національної та політичної активності широких громадських кіл монархії та пов’язана з цим потреба засновування різноманітних товариств вимагали для цього нового законодавчого та правового забезпечення.
З листопада 1867 р. ставлення держави до товариськихрухівбазувалосьназасадахзабезпечення свободи кожному громадянинові в активній участі в діяльності товариств. Саме 15 листопада 1867 р. вступив в дію закон про „Товариське право”, на основі якого діяли всі громадські товариства австрійської частини монархії, й буковинського краю зокрема, аж до Першої світової війни. Закон 15.11.1867 р. визначав товариство „добровільним об’єднанням декількох осіб, які керуються встановленим внутрішнім порядком для сприяння визначеній меті”[5, 8. 712].
За новим законом було виділено два типи товариств — загальні та політичні. До першого типу віднесено всі товариства, крім прибуткових, кас взаємодопомоги, ремісничих товариств, профспілок та релігійних об'єднань.
Для отримання дозволу для початку діяльності товариства необхідно було подати статут до розгляду краєвому уряду. На протязі чотирьох тижнів приймалось рішення на отримання товариством
дозвілу, питання про неполітичний характер ново-створеного об'єднання приймалось урядом самостійно, на основі поданих установчих документів. Контроль за діяльність товариств державні органи здійснювали як заочно — на основі письмових звітів правлінь так і через присутність представників на всіх зібраннях [3, с. 68].
Дослідник розвитку товариського руху німців на Буковині, С. Осачук визначив, що закон про товариства від 15 листопада 1867 р. порівняно з дотичними законами інших європейських держав відповідав на той час усім вимогам свободи [3, с. 68].
Прихильники здорового способу життя, які прагнули до духовної досконалості через систематичні заняття фізичними вправами, підвищення тілесного здоров'я и сили, об'єднались у 1867 році в „Загальне гімнастичне товариство у Чернівцях” (А%ешеіпе Тигпуегеіп іп Czeгnovitz). Яке, згідно зі статутом, визначало себе масовою, добровільною, громадською організацією, яка на умовах індивідуального членства об‘єднувала дорослих, учнів середніх навчальних закладів з метою пропаганди здорового способу життя, розвитку гімнастики як виду діяльності, допомоги вчителям гімнастики [4, с. 112-114].
Товариство визначалося незалежним, у своїй діяльності керувалось конституцією, законами та статутом, головним завданням статут визначав розвиток „масової гімнастики”, виховання гімназійної молоді, використання фізичного виховання як засобу національного виховання, зростання членів товариства, підтримку будівництва спортивного залу в м. Чернівці [4, с.113].
Необхідно іще раз наголосити, що його діяльність не обмежувалася лише заходами для своїх членів, а спрямовувалася на всіляке залучення до здорового способу життя учнівську молодь. Так, у 1886/87 н. р. під керівництвом фахівців у спортивному залі товариства займались 507 учнів гімназії м. Чернівці. Те, наскільки правління гімнастичного товариства комплексно підійшло до виконання своїх статутних завдань, засвідчує факт заснування бібліотеки фахової літератури за ініціативою тренера Франка. Найбільшим досягненням цього товариства визначаємо спорудження спортивного комплексу на теперішній вулиці Український.
Звіт про діяльність „ Бег аі^ешеіпе Тиг^ег-еіп іп Czeгnovitz” за 1910-1913 роки виділяє роботу з молоддю окремим розділом, в якому рада товариства висловила подяку шкільному інспекторові А. Ернсту за організацію секції ігор саме для молоді шкільного віку. Практично поруч із вчителями фізичного виховання (гімнастики) інструктори товариства працювали з „підлітками, які вже давно почували себе погано у вузьких вулицях міста, сповнених нездорової атмосфери для жвавої ігри і серйозних занять спортом, тому що вони інстинктивно відчувають, що вони відстануть у розвитку тілесно і душевно, хворітимуть, якщо не знайдуть противагу часто шкідливому впливу дому, школи і вулиці” [4,
с. 111-112]
Продовжуючи співпрацю зі школою,
зазначалося у звіті, товариство планувало заснувати з допомогою „Австрійської імперської спілки призивної молоді” молодіжну спілку і корпус скаутів з метою підвищення якості роботи з молоддю. Адже в статуті товариства 1913 р. у параграфі „Види членства” визначено, що „до екстраординарних членів” належать учні віком до 18 років. [4, с. 113].
Про здоровий дух у здоровому тілі дбали в цей час і „Чернівецькому товаристві ковзанярів” („Czernowitzer Eislaufen”), заснованому в 1873 р., та в „ Першому буковинському клубі велосипедистів”(І. Bukowinaer Radfahrerclub), заснованому в 1887 р.
Висновки
У кінці ХІХ століття серед населення Буковини почала помітно зростати чітко виражена національна свідомість, особливо це спостерігалось в середовищі німців, українців, румунів, євреїв. Товариський рух був проявом та основою органічної побудови нового громадянського суспільства Буковини. Одним із найважливіших завдань товариств визначаємо всебічний розвиток дітей і молоді краю, окремим аспектом зацікавленості об’єднань виокремлюємо їхнє фізичне виховання.
Надалі вважаємо за логічне розглянути в аспекті фізичного виховання підростаючого покоління діяльність „Товариства християнських німців на Буковині” та інших спортивних та молодіжних об’єднань німців. Натомість, необхідно проаналізуватиувищевизначеномуаспектідіяльність інших національних фізкультурно-спортивних та культурно-просвітницьких товариств.
Література:
1. Андрейчук А. Історія фізкультури і спорту на Буковині в Австрійський період (1774-1914 рр.) / А. Андрейчук // Час. -1994. - Ч. 43. - 14 жовтня. - С. 6.
2. Андрейчук А. Історія фізкультури і спорту на Буковині в Австрійський період (1774-1914 рр.) / А. Андрейчук // Час. -1994. - Ч. 43. - 21 жовтня. - С.6
3. Осачук С. Німці Буковини. Історія товариського руху // Сергій Осачук. -Чернівці: Золоті літаври, 2002. - 288 с.
4. Цибанюк О.О. Управління системою фізичного виховання школярів на Буковині (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Цибанюк О.О. - Івано-Франківськ, 2008. - 20 с.
5. Osterreichisches Staatsworterbuch. Handbuch des gesamten osterreichischen offentlichen Rechtes. - Wien, 1909,- Bd. 4 - 2. Aufl. - S. 712.
6. Polek J. Das Deutschtum in Czernowitz // Bukowiner Bote. -1898. - №4.
7. Prokopowitsch E. Die Entwicklung des Pressewessens in der Bukowina. - Wien 1962. - №4.
8. Statuten des Czernowitzer Privat Schutzen-Vereines. -Czernowitz, 1842. - S. 3.
Надійшла до редакції 06.05.2009р.
