CC BY
18
4. Лист ДПАУ № 4807/6/11-1116 вiд 27.05.2005 р. "До листа европейськга Бiзнес Асо-щацп вiд 28.04.2005 N 92/2005/п".
5. Положення (стандарт) бухгалтерского облiку 9 "Запаси", затверджене наказом Мь нютерства фiнансiв Украши вщ 20.10.1999 р. № 246, 3i змiнами i доповненнями.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ 15 "Дохщ", затверджене наказом Mi-нiстерствa фшанав Украши вiд 29.11.1999 р. № 290, зi змшами i доповненнями.
7. Ветров А.В. Соперничество или партнерство! Внешнеэкономическая экспансия капитала. - М.: Мысль, 1990 г.
8. Воронов С.В., Хохлов Е.Н. Как заключать международные торговые контракты. -К.: МККУ, 1992 г.
9. Долгов С.И., Покровский А.И. Выход на внешний рынок: цикл процедур и выбор стратегии. - Пермь: Кн. изд-во, 1991 г.
10. Как продать ваш товар на внешнем рынке. Справочник (отв. ред. Ю. А. Савинов). -М.: Мысль, 1990 г., 364 с.
11. Козик В.В., Панкова Л. А., Карп'як Я.С., Григор'ев О.Ю., Босак А.О. Зовшшньо-екож^чш операцп i контракти: Навч. поабник. - К.: ЦНЛ, 2004-608 с.
12. Ткаченко Н., Доктор А. Договор (контракт) купли-продажи во внешнеэкономической деятельности// Предпринимательство, хозяйство и право, 1996 г., № 4, С. 12-19.
УДК336.1:352+336.14 Ст. викл. Т.О. CMÎpnoea; доц. О.Й. Ывчар,
канд. екон. наук - НУ "nbeiecbrn полiтехнiка"
Ф1НАНСОВИЙ МЕХАН1ЗМ М1ЖБЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН ЯК ЧИННИК МАКРОЕКОНОМIЧНОÏ СТАБЫВАЦП ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Запроваджено окремий фшансовий мехашзм мiжбюджетних вщносин, який за-безпечить систематизоване бачення внутршшх проблем бюджетно'1 системи та впо-рядкування процесу мiжбюджетного регулювання i сприятиме досягненню стану макроекономiчноï стабшзацп та стимулювання економiчного зростання
Senior teacher T.O. Smirnova; assoc. prof. O. Yo. Vivchar -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Financial mechanism of interbudgetary relations as factor of macroeconomic stabilizing and stimulation of economy growing
The separate financial is inculcated mechanism of interbudgetary relations, which will provide the systematized seeing of internal problems of the budgetary system and equipment modern with amenities of process of the interbudgetary adjusting and will be instrumental in achievement of the state of macroeconomic stabilization and stimulation of the economy growing
Постановка проблеми. Питания, пов'язаш 3i стабшзащею нашоï еко-номши, повинш розв'язуватись 1з урахуванням ддачих фшансових мехашз-м1в, одним з яких е мехашзм м1жбюджетних вщносин. Перед тим, як визна-чити вплив м1жбюджетних вщносин на збшьшення масштаб1в сукупного ви-робництва i споживання в кра"ш, покажемо особливост мехашзму ïx функщ-онування.
Меxанiзм мiжбюджетниx вiдносин е певною системою принцитв, iнструментiв та методiв управлiння господарськими зв'язками, в як вступа-ють суб'екти цих вщносин. До структури та^ системи входять три блоки:
• принципи управлшня, яю визначають певну iдеологiю тдходу до мiжбю-джетних вiдносин. Розрiзняють два головних принципи мiжбюджетного ствроб^ництва: централiзм та повна фiскальна децентралiзацiя. В реальному життi щ принципи частше застосовуються зараз у комбшованому виг-лядi, який мштить окремi елементи першого та другого пiдходiв;
• сукупнiсть конкретних методiв та iнструментiв регулювання. До цього блоку належать, наприклад, дотаци, субвенци, бюджетнi позички тощо;
• iнституцiйно-правовi структури. Цю пiдсистему мехатзму становлять рiзнi правовi норми, правила й угоди, як регламентують порядок здшснення мiжбюджетного спiвробiтництва.
Принципи управлшня, визначеш у склад1 дослщжуваного мехатзму, е одшею з актуальних проблем, над розв'язанням яко! працюють уряди кожно! держави. Так, система бюджетного федерашзму у США, побудована на осно-в1 децентрал1зованого подшу повноважень м1ж федеральними { регюнальни-ми вкладами у фшансовш сфер1 ще! держави, але тд головуванням федераций формувалася десятки роюв у суперечливих умовах. I тшьки протягом ос-таннього десятир1ччя склалася стабшьна система фшансово! взаемодн федераций штат1в { мунщипалггет1в.
Принцип централ1зму був покладений в основу мехашзм1в м1жбю-джетних вщносин. Вш полягав, по-перше, у тому, що значна частина фшан-сових ресуршв зосереджувалася в руках державного бюджету (понад 50 %), а решта кошт1в була децентрал1зована, тобто знаходилась у розпорядженш м1с-цевих { республжанських бюджет1в союзних республж. По-друге, статт до-ход1в { видатюв державного бюджету, республжанського та мюцевих бюдже-т1в здебшьшого збшалися.
У 90-т рр. принцип централ1зму в названих кра!нах дедал1 бшьше поступаеться мюцем принципу фюкально! децентрал1зацп. Проявом повного досягнення децентрал1зованого шдходу у формуванш м1жбюджетного меха-шзму було застосування при формуванш союзного бюджету колишнього СРСР у 1991 р. методу матрикулярних внесюв. Цей хщ у перебудов1 взаемо-вщносин бюджет1в р1зних р1вшв послугував одним з чинниюв розпаду союз-но! державность
Поеднання принцишв централ1зму { повно! фюкально! децентрал1заци дало основу для розроблення сучасних теоретичних концепцш оргашзаци мь журядових фшансових вщносин, таких як бюджетний уштаризм, бюджетний федерал1зм та субсидаршсть. Якщо перш1 дв1 концепци будуються на ознаках вщповщного державного ладу (федерального та уштарного), то остання вра-ховуе можливост кожно! владно! структури виршувати проблеми найбшьш ефективним чином за умови максимально! !! наближеност до мюця подш.
Досвщ використання централ1зованого регулювання м1жбюджетних вщносин Укра!на мае з чаЫв, коли вона перебувала у склад1 Радянського Союзу. Ршення мюцевих оргашв влади цшком залежали вщ директив державного центру Оргашзащя м1журядових фшансових вщносин з доход1в тод1 здшснювалась за такою схемою (див. рис. 1).
Держашп доходи 1 податки + кошти державного сощального страхування + 1е1ш 1 неподатко1м доходи
В!драхування вщ державних доход1в I податюв + шсцею податки 1 збори + доходи вщ пщприемств \ майна, пщвщомчих органам влади цього р!вня + шип нсподатков] доходи
Рис. 1. Схема мiжбюджетних вiдносин
Така модель фшансових вщносин м1ж р1внями влади по вертикал! стала значним гальмом у побудов! ново! фшансово! системи суверенно! Укра!ни та забезпеченш !! сощально-економ!чного розвитку. Зокрема, через залеж-шсть бюджет1в вщ функцюнування промислових { сшьськогосподарських шдприемств, як забезпечували бюджетну систему кра!ни доходами не менш шж на 90 %, вщсутшсть у мюцевих оргашв влади власно! стабшьно! фшансо-во! бази, нормативних аклв, як визначали б порядок проведення взаемороз-рахунюв { надання дотацш, бюджетних позичок тощо.
Вщдаляючись вщ принципу централ1зованого керування м1жбюджет-ними вщносинами було б недоцшьно реал1зовувати принцип децентрал!заци у крайньому його вираженш, тобто формувати бюджет "знизу догори". Ми вже згадували про застосування такого шдходу в СРСР у 1991 р. Застосуван-ня його в сучасних умовах на тереш нашо! кра!ни остаточно зруйнувало б фь нансову систему Укра!ни. Не необхщно також вводити у бюджетну пол1тику положення концепцп бюджетного федерал1зму через причини функцюнуван-ня в нашш держав! уштарного ладу.
Анал!з останн!х дослщжень ! публ!кац!й. 1нструментальну основу ре-гулювання м!жбюджетних взаемов!дносин в Укра!ш становить сукупн!сть фь нансових метод!в, до складу яких входять: власш доходн! джерела, регульо-ван! доходи, нормативи вщрахувань в!д регульованих доход!в, закр!плен! доходи, бюджетн! позички, дотацп, субвенц!!, субсид!!, взаеморозрахунки, пе-рерахування до Державного бюджету Укра!ни, передача кошт!в з Державного бюджету Укра!ни обласним ! районним бюджетам для розподшу !х м!ж те-ритор!альними громадами або для виконання спшьних проект!в, кошти, залучен! на догов!рних засадах, з мюцевих бюджет!в до обласних ! районних бю-джет!в для реал!заци сп!льних програм.
На думку деяких в!тчизняних досл!дник!в, сфери державних фшанЫв Укра!ни, серед яких В.Н. Сутормша, О.О. Синцова, 1.В. Розпутенко, 1.О. Федотов, С.1. Юр!й, 1.М. Бескид, В.Н. Федоров, С.Я. Огородник, О. Д. Василик, окрем! методи м!жбюджетних в!дносин е непридатними для нових умов розвитку бюджетно! системи нашо! держави. Насамперед йдеться про викорис-
тання регульованих дохщних джерел i нормативiв вiдрахувань вщ цих надхо-джень. У сво!х працях вони наводять такi аргументи необхщност скасування зазначених методiв мiжурядових фiнансових взаемовщносин:
Спричинення цими методами наростання суперечностей мiж центральною владою, з одного боку, i мiсцевою та регiональною, з шшого, що призводить до порушення зарахування регульованих доходiв у мiсцевi бю-джети. Породження розподiлом прямих податюв складних проблем при виз-наченш походження конкретних доходiв i неможливють розщеплення непря-мих податкiв мiж рiвнями державно! влади.
Щорiчнi змши у нормативах вiдрахувань вiд регульованих доходiв не дають можливостi мюцевим органам влади здiйснювати повноцiнне бюджет-не планування на наступний рш. На противагу цим аргументам висуваються тiльки два докази на захист методiв регульованих податкiв i встановлення нормативiв вiдрахувань вiд цих платежiв: Диференцiацiя часток розподiлу податкiв сприяе посиленню впливу розщеплення платежiв на стимули до зби-рання рiзних податкiв. Застосування розподiльчого методу е ефективним iнструментом для уряду, завдяки якому вiн може змусити областьдонори вико-нувати сво! зобов'язання.
Вагомють двох останнiх положень при формуванш механiзму мiжбю-джетних вiдносин в Укра!ш пiдтверджуеться аналiзом скасування регульованих доходiв у 2004 i 2005 рр. Зокрема, вилучення у 2004 р. ПДВ з перелжу податкових доходiв мiсцевих органiв влади призвело до зменшення надхо-джень з цього платежу в Державний бюджет 2005 р. порiвняно з 2003 р. на 6 %. При цьому т област^ яю одержували ПДВ повнiстю у 2003 р., виконали завдання щодо збирання цього платежу для Державного бюджету на 91 % у 2005 р., тодi як обласи, яким були встановлеш меншi частки вщрахувань вiд ПДВ, забезпечили його надходження до бюджету центрального уряду 2005 р. на 97 % щодо вщповщного показника 2003 р. Защкавлешсть регюшв у зби-раннi податюв зумовлюеться подвшною пiдпорядкованiстю мiсцевих вщдь лень Державно! податково! адмiнiстрацi! Укра!ни - формально вони пщпо-рядковаш тiльки урядовi, однак вплив на !хш дi! мiсцевого органу влади, на територи якого вони живуть i працюють, не необхiдно недоощнювати.
В Укра!нi розподiл регульованих податюв мае сво! особливость По-перше, починаючи з 2004 р., ПДВ до бюджету мюцевих органiв влади не над-ходить. По-друге, акцизний збiр був неформально подiлений на 2 види: вщ вiтчизняних товарiв та вiд продуктiв iноземного виробництва. При цьому перший вид акцизного збору залишився регульованим податком, другий -закршленим за Державним бюджетом. По-трете, незважаючи на повне вик-лючення у 2004 р. з перелшу дохiдних джерел Державного бюджету прибут-кового податку з громадян i податку на прибуток пщприемств, цi платежi за-лишилися регульованими, про що свiдчить встановлення нормативiв вiдраху-вань вiд цих доходiв у 2006 р. Зазначеш особливостi фiскального розподiлу основних загальнодержавних податкових надходжень знайшли свое вщобра-ження у табл. 1.
Табл. 1. Розподт регульованих загальнодержавних платежiв
Показник ПДВ Податок на прибуток тдприемств* Прибутковий податок з громадян* Акцизний збiр з втизняних товарiв *
2004 2005 2006 2004 2005 2006 2004 2005 2006 2004 2005 2006
Державний бюджет 100 100 100 - - 14,1 - - 13,5 50 100 54,4
Мшп^ бюджети - - - 100 100 85,9 100 100 86,5 50 - 45,6
ПримШка: *У 2006 р. на податок за прибуток у тдприемств, прибутковий по-даток з громадян i акцизний збiр були встановленi для мюцевих органiв влади шди-вщуальш ставки вiдрахувань.
Проведения анал1зу щодо необхщност подальшого використання у мехашзм1 м1жбюджетних взаемовщносин Укра!ни метод1в регульованих по-датюв 1 норматив1в вщрахувань вщ них засвщчуе, що, незважаючи на !хш не-должи, переваги, як вони забезпечують, е бшьш вагомими у фюкальнш поль тищ Укра!ни. Незайвим було б нагадати, що регульоваш доходи в структур! мюцевих бюджеОв становлять не менше 70 % !хшх доход1в, 1 тому вилучен-ня цих платеж1в з перелжу надходжень цих бюджеОв в1дчутно позначиться на фшансовш самостшносл регюшв.
Доцшьно зберегти принцип защкавленост центральних 1 мюцевих ор-гашв влади у мобшзаци загальнодержавних податюв, збор1в та шших обов'язкових платеж1в. Однак при цьому потр1бно врахувати досвщ шших кра!н, зокрема:
1. Нормативи вщрахувань вщ регульованих доход1в повиииi встановлюва-тися шляхом використання едино! методологи.
2. Закрiплення нормативiв вiдрахуваиь вiд регульованих платежiв на пос-тiйиiй осиовi (не менше трьох рокiв) у закоиi про Державний бюджет Украши.
3. Необхщно встановити розмiри мiиiмальиих часток загальнодержавних податюв для мiсцевих бюджетiв найнижчого рiвия.
4. Вiдиовити регульований характер ПДВ i затвердити його за мюцевими бюджетами в обсязi не менш як 5 % загально! суми надходжень вiд кожного регюну.
В умовах, коли закршлених i регульованих доходiв недостатньо, зба-лансування мiжбюджетних вiдносин проводиться за допомогою трансферов. В Укра!ш законодавство встановлюе застосування трьох видiв трансферов: дотацiй, субсидiй та субвенцiй. Проте трансферта наразi в Укра!ш вщграва-ли i продовжують вiдiгравати незначну роль (див. табл. 2).
Табл. 2. Питома вага трансфертiв Державного бюджету в доходах м^цевих
бюджетiв Украти I ктьтсть дотацшних регюшв в 2001-2007рр.
Платежi 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Трансферта - всього, % 0,5 - 9,3 5,6 7,5 16,3 12,7
В тому числг дотацп, % - - - 5,6 7,5 16,3 12,6
субвенцп, % 0,5 - 9,3 - - - 0,1
Кшькшть дотац. регюшв 3 - 22 14 12 20 22
Пор1вняно з 2001 р. вщсоток трансферов у доходах мюцевих бюдже-Ов за 7 останшх роюв зрю на 12,2 % { становив 12,7 %.
Перевага серед вид1в трансфертних ресуршв останшм часом надаеться дотащям, покликаним збалансувати дохщш { витратш частини мюцевих бю-джеОв. Зростання питомо! ваги трансферов у дохщних джерелах мюцевих бюджеОв зокрема обумовлене тенденщею зростання числа дотацшних областей. У 2006 р. дотуванню шдлягають ус регюни Укра!ни. За такими кроками центрального уряду простежуеться його намагання до вилучення { централь зованого розподшу ресурЫв.
Вщображення питомо! ваги трансферов у доходах мюцевих бюджет!в дае узагальнену збалансовану картину отримання рег!онами ф!нансово! допо-моги з центру ! не враховуе шдив!дуальних потреб у н!й кожно! обласно! ад-м!н!стративно-територ!ально! одиниц!. За р!внем дотац!йност! бюджет!в областей !х можна класиф!кувати на три групи: найменш дотац!йн! (0-20 % у загальному обсяз! кожного бюджету област!), середньодотац!йн! (20-40 %), надтодотацшш (40-60 %). До першо! групи необхщно вщнести Автономну Республ!ку Крим, Дншропетровську, Донецьку, Запор!зьку, Ки!вську, Лу-ганську, Льв!вську, Микола!вську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харювсь-ку област!, мюта Ки!в ! Севастополь; до друго! - В!нницьку, 1вано-Франк!всь-ку, Р!вненську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Черн!вецьку, Черш-г!вську област!; до третьо! - Волинську, Житомирську, Закарпатську, К!ро-воградську, Тернопшьську област!.
Диференц!ац!я рег!он!в Укра!ни обумовлена !х р!зним р!внем еконо-м!чного розвитку, передус!м у промисловому план!. Бшьшють першо! групи - менш дотац!йних областей - становлять адмш!стративно-територ!альш одиниц! Сходу Укра!ни. На Сх!дний економ!чний макрорайон припадае 65 % виробництва промислово! та 33 % сшьськогосподарсько! продукц!!, 51,8 % експорту Укра!ни. На противагу йому сто!ть розвиток Зах!дного економ!чно-го макрорайону, питома вага якого в товарнш продукц!! промисловост! Укра-!ни набагато нижча в!д зазначених вище показник!в ! становить близько 37 %, сшьського господарства, навпаки, вища - 52 %
Перевищення частки промислово! продукц!! над сшьськогосподарсь-ким товарним обсягом дае пщстави говорити, що сх!дн! област! Укра!ни ма-ють б!льш широку податкову базу, шж зах!дн!, в!дпов!дно величина податко-вих ! неподаткових надходжень буде бшьше саме у цих областей, ! т!льки вони спроможш найб!льш повно надати товари суспшьного вжитку мешкан-цям, як! проживають на !х територ!!.
В Укра!ш продовжуе застосовуватися порядок надання дотацш ! суб-венц!й шляхом переливу кошт!в в!д "заможних" схщних областей до "б!дних" областей через Державний бюджет, який при цьому безпосередньо бере участь. Такий порядок не обумовлюеться техшчними деталями у норматив-н!й баз! нашо! кра!ни ! проводиться безсистемним способом. На нашу думку, бшьш доцшьним було б застосування тако! схеми надання трансферов, яка б передбачала створення фонду ф!нансово! п!дтримки адмшютративно-терито-р!альних утворень (див. рис. 2).
Запровадження наведеного мехашзму трансфертування у бюджетнш систем! Укра!ни передбачае використання формули, яка б враховувала ф1с-кальш можливост { частково бюджетт потреби територ1альних громад та !х об'еднань:
Т = (Пср - П) + ((В, - Вср)/ Вср) ■ Пср ■ Ст, де: Т - величина трасферту, який мае одержати чи сплатити ¿-та область; Пср - середня по областях податкоспроможшсть; П - податкоспроможшсть I-о! областц В, - видатки ¿-о! област1, необхщш для задоволення потреб насе-лення, що проживае на !! територи, у суспшьних товарах { послугах; Вср - се-редш видатки в ушх областях; Ст{ - середня ставка, за якою оподатковуеться дохщна база ¿-о! область
Податкоспроможшсть е ключовою у фшансовому плаш категор1ею, кшьюсш вим1ри яко! вщображають можливост регюну щодо видшення в бюджет кра!ни грошових ресурЫв шсля задоволення потреб власних вщтво-рювальних процешв. Оскшьки для економ1чного зростання регюну { кра!ни загалом необхщно не просте, а розширене вщтворення для нарощування на-цюнального багатства та вЫх процеЫв життед1яльност1 суспшьства, формаль зовано податкоспроможшсть можна вщобразити таким чином:
П = ВВП - Пв,
де: П - податкоспроможшсть областц ВВП - валовий внутршнш продукт области Пв - потреби на вщтворювальш процеси у область
Пщ середньою по областях податкоспроможшстю треба розумгги об-сяг доход1в в межах Укра!ни, що може бути об'ектом оподаткування закрш-леними за громадами податками \ припадае на одиницю адмшютративно- те-ритор1ального утворення (одну область). Т громади, що мають доходи, ниж-ч1 р1вня середньо! податкоспроможност1, потребуватимуть фшансово! допо-моги для надання послуг на вщповщному р!вш. 1нша група громад матиме надлишок власних фшансових ресурЫв для цих потреб \ повинна !хню части-ну передати держав! (критери вщнесення регюшв до групи "бщних" \ "бага-тих", а також мюцевих бюджеОв до категорш "донор1в", "рецишенпв" \ "нейтралюОв" подано у рис. 2).
Пропонована схема передбачае створення фонд1в фшансово! шдтрим-ки як на р1вш центрально! влади, так ! на рег!ональному р!вн!.
Фонд фшансово! шдтримки адм!н!стративно-територ!альних утворень на державному р!вш повинен щом!сячно нараховуватися вщ фактичних над-ходжень у Державний бюджет ПДВ ! податку на прибуток шдприемств, а також кошОв, що отримують "багат!" регюни в!д прибуткового податку з гро-мадян, за нормативом, встановленим Законом про Державний бюджет Укра-!ни. Формування ж рег!ональних фонд!в фшансово! взаемодопомоги забезпе-чуватиметься перерахуванням грошових ресурЫв в!д м!сцевих бюджет!в "до-нор!в" в!дпов!дно щодо податку на прибуток шдприемств чи прибутковому податку з громадян (див. рис. 2) за нормативом, закршленим окремим законом. Право на допомогу !з цих фонд!в необхщно надавати тим регюнам, як! мають податкоспроможшсть на р!вш менше 5 % вщ середньо! податкоспро-
мoжнocтi в межax мбaгaтиxм oблacтей тa 8 % - m теpитopiï мбiдниxм oблac-тей. Bнеcки дo фoндiв мaють здiйcнювaти гpoмaди iз пoдaткocпpoмoжнicтю, пеpевищye 2 % вiд cеpедньoï пoдaткocпpoмoжнocтi пo pегioнax кpaïни в '^aramx" oблacтяx тa 10 % - в "бiдниx".
Pue. 2. Надання тpансфepтiв мiж ланкамu бюджemноï euemeMu, яку можна було б запpовадumu в У^аШ
Рoзглянyвши ocoбливocтi меxaнiзмy мiжбюджетниx вiднocин в Укpa-ïm, дoцiльнo бyлo б пеpейти дo aнaлiзy poлi цьoгo меxaнiзмy в пpoцеci стиму-лювaння екoнoмiчнoгo зpocтaння в кpaïнi. Для ^яшен^ меxaнiзмy е^ш-мiчнoгo зpocтaння юнують piзнi мoделi, cеpед якиx нгйбшьш пoшиpеними e
моделi мультиплжатора. Узагальнюючим показником динамiки eKOHOMi4HO-го зростання вважаеться збiльшення валового внутршнього продукту (ВВП). Як потужний шструмент забезпечення поступового росту ВВП представники кейнЫанства вважають бюджетну полiтику.
У рiвняннi ВВП бюджетнi видатки G виступають як метод, за посеред-ництвом якого державнi органи влади намагаються досягнути стабшьност у зростанш ВВП:
ВВП = C + I + G + Nx, де: C - витрати споживачiв; I - iнвестицiйнi витрати; G - державш витрати; Nx - чистий експорт, який визначаеться як рiзниця мiж експортом та iмпор-том краши.
Ступiнь впливу державних видатюв на зростання ВВП можна оцшити за допомогою бюджетного мультиплжатора на ВВП:
mG = АВВП/ AG = 1/ (1 - MPC), де MPC - гранична схильшсть до споживання, що е реакщею витрат спожи-вачiв на змшу величини ВВП.
Представимо формулу бюджетного мультиплжатора у такому виглядь
mG = АВВП/ AG = 1/ (1 - (dC/ d ВВП)) i визначимо з не! змiну ВВП:
АВВП = 1/ (1 - (dC/ dВВП)) * AG.
Позначимо через AGд - змшу видатюв Державного бюджету Украши, а через AGМ - змшу видатюв мюцевих бюджетiв, тодi економiчне зростання визначатиметься, як:
АВВП = AGД/ (1 - (dC/ dВВП)) + AGM (1 - (dC/ сВВП)).
Першу частину цього рiвняння АОд/ (1 - (dC/ ёВВП)) можна позначи-ти через АВВПд, а другу частину AGM/ (1 - (dC/ dВВП)) через АВВПМ.
Протягом 7 останнiх рокiв у структурi зведенного бюджету мiж видат-ками Державного i мiсцевих бюджеОв встановилося спiввiдношення 61,6: 38,4. Завершенного вигляду формула економiчного зростання набуде у такш формi:
АВВП = АВВПД + АВВПМ = AGД/ (1 - (dC/ dВВП)) + AGM (1 - (dC/ dВВП))= =0,62 ■ AG/ (1 - (dC/ dВВП)) + 0,38 ■ AG/ (1 - (dC/ с!ВВЩ).
З означено! формули можна вивести мультиплжатор Державного бюджету:
тД = АВВПД/ AG = 0,62/ (1 - (dC/ d ВВП)), а також мультиплжатор мюцевих бюджеОв:
тМ = АВВПМ AG = 0,38/ (1 - (dC/ d ВВП)).
З огляду на одержат формули мультиплiкаторiв можна зробити вис-новок, що на економiчне зростання в Укра!ш бшьший вплив мае Державний бюджет (майже в 1,6 раза, шж мiсцевi бюджети). К^м цього, уряд нашо! краши пiдтримуе ту концепцiю регулювання економжи, яка вiдводить у цьому
npo^ci пеpевaжнy poль Деpжaвнoмy бюджетy пеpед мicцевими. Звичaйнo, y мicцевиx opгaнiв влaди немae тaкиx вaжелiв pегyлювaння екoнoмiки i coцiaль-нoï cфеpи. Це cтocyeтьcя нacaмпеpед мoнетapнoï пoлiтики, вaлютнoгo pегyлю-вaння, кoнтpoлю нaд iнфляцieю, митнж тapифiв, вcтaнoвлення екcпopтнo-iм-пopтниx тa iншиx квoт, вiдcoткoвoï тa кypcoвoï пoлiтики, бюджетнoгo меxa-нiзмy.
Оцшку впливу мiжбюджетнoгo poзпoдiлy деpжaвниx функцш мoжнa пpивеcти зa дoпoмoгoю ш^зни^ елacтичнocтi ВВП з деpжaвниx видaткiв:
E ВВП+1 - ВВП Gt E =-х-
ВВП Gt+1 - G
де: ВВП - вaлoвий внyтpiшнiй пpoдyкт зa пеpioд t+1 i t; G - деpжaвнi видaтки зa пеpioд t+1 i t. Дocить зpyчним e визнaчення ^oro пoкaзникa з бoкy Деp-жaвнoгo i мicцевиx бюджетiв.
3a пеpioд 1999-2005 pp. змiнa видaткiв Деpжaвнoгo бюджету зyмoвилa пiднеcення ВВП:
ЕД = ((103700 - 50,3)/50,3)/((15968,8 - 11,9)/11,9)=1,54.
Вщ^вщний кoефiцieнт елacтичнocтi ВВП щoдo видaткiв мicцевиx бюджеОв зa цей же пеpioд чacy cтaнoвитиме:
Ем= ((103700 - 50,3)/50,3)/((14537,6 - 7,2)/7,2)=1,02.
Зaлежнicть змiни ВВП вщ кoливaння видaткiв Деpжaвнoгo бюджету бшьш елacтичнa, нiж вiдпoвiдний вплив m цей пoкaзник витpaтнoï чacтини мicцевиx бюджетiв у 1,5 paзa. Пoкaзник елacтичнocтi вкaзye нa те, :o зpoc-тaння ВВП в 1,54 paзa oбyмoвлене пiдвищенням видaткiв Деpжaвнoгo бюджету нa oдиницю. Haйбiльш яcкpaвo елacтичнicть ВВП пiдкpеcлюeтьcя pе-aльним пpиклaдoм cитyaцiï, :o cклaлacя у видaткoвiй чacтинi Деpжaвнoгo бюджету. Пoчинaючи з 2003 p., зaгaльний oбcяг витpaт цьoгo центpaльнoгo фoндy зменшyeтьcя пopiвнянo з пoкaзникoм пoпеpедньoгo poкy. Тaк, у 2004 p. Деpжaвний бюджет пpoфiнaнcyвaв 20,6 млpд. гpн., :o нa 1,8 млpд. гpн. мен-ше, шж вiдпoвiднa cyмy йoгo видaткiв 2003 p., a в 2005 p. видaтки cтaнoвили 16 млpд. грн., :o нa 22,3 % менше, шж фaктичнi пoкaзники пoпеpедньoгo po-ку. Ha фoнi cкopoчення видaткiв величинa ВВП з кoжним poкoм зpocтaлa з пеpевищенням у 13 % у 2004 p. пopiвнянo з 2003 p. i 12 % у 2005 p. m вщмшу вщ пoпеpедньoгo poкy.
Koефiцieнт елacтичнocтi ВВП з видaткiв мюцевж бюджетiв зaймae oдиничнy пoзицiю, яга пеpедбaчae пpoпopцiйнy змiнy величини ВВП зaлеж-нo вiд змiни poзмipy витpaт мicцевиx бюджетiв. Сеpеднiй щopiчний picт ВВП i видaткoвoгo oбcягy мicцевиx бюджетiв cтaнoвить 6,8.
Стимyлювaння екoнoмiчнoгo зpocтaння зa пocеpедництвoм деpжaвниx видaткiв мoжнa вiдoбpaзити гpaфiчнo. Haйбiльш гpyнтoвнi дocлiдження в цiй дшянщ екoнoмiчнoï нayки були пpoведенi пpедcтaвникaми кейнciaнcькoгo нaпpямy. Скopиcтaeмocя poзpoбленим ними гpaфiкoм "кейнciaнcькoгo xpеc-тa" (див. p^. 3).
У=Е
Рис. 3. Змша державних видаткв у кейнЫанськШ мод^
На графшу: ЕМ = Ум2, ЕМ = Ум1, ЕД — Уд1, ЕД2 = Уд2, Е'о1 = УоГ, Е'о2 — Уо2. ЕМ1 i ЕМ2 вiдображують початкове i кiнцеве положення прямо! сукуп-них витрат, яка мiстила б з державних витрат тiльки видатки мюцевих бю-джетiв. ЕдГ i Ед2 - положення прямо! сукупних витрат за умови включення до !! складу з обсягу державних закупок фшансування державного бюджету на вихщнш та заключнiй стадiях розмiщення. Ео1 \ Бо2 - встановленi прямi сукупних витрат, якi включають державнi видатки повнiстю до i пiсля змiни !х становища. УМ1, УМ2, УдГ, Уд2, УоГ, Ус2 - показники ВВП, як вiдповiдають перетину прямих сукупних витрат з прямою У — Е.
Припустимо, що пряма Ео1 збершае свое первинне положення досить тривалий промiжок часу. Як показуе графш, змiна пропорцiй у фшансуванш громадських послуг буде коливатися в межах до прямо! Ео1. Наприклад, зрос-тання розмiру видатюв Державного бюджету у структурi консолщованого бюджету на суму АОд призведе до змщення прямо! ЕдГ в положення Ед2 i зi зростанням ВВП на величину Уд2 - УдГ. Одночасно вiдбудеться зсув прямо! ЕМ1 у становище ЕМ2 на ту ж саму величину AGд зi скороченням ВВП на величину УМ2 - УМ1. Тенденщя у коригуваннi обсягiв видаткових частин Державного i мiсцевих бюджетiв може бути оберненою, але рiвень ВВП вiд сукупних державних витрат теоретично збережеться на рiвнi Уоь
Проте при цьому вплив на економiчне зростання буде спостершатися залежно вiд стабiльностi цього процесу i напрямiв витрачання державних ре-сурсiв. Важливе значення при цьому мають державнi iнвестицi!, якi на вщмь ну вiд iнших витрат уряду i мiсцевих органiв влади безпосередньо впливають на економiчне зростання. В Укра!ш частка iнвестицiй у витратах зведеного бюджету залишаеться вкрай низькою, навггь скорочуеться. Якщо у 1999 р. вона становила 12,6 %, у 2002 р. - 8,5 %, то в 2005 р. - лише 4,8 %. При цьому в 1999 р. у Державному бюджет на кашталовкладення передбачалось 82,6 %
вщ iнвестицiйних витрат зведеного бюджету Укра!ни, мiсцевi бюджети спря-мовували на цi цш 17,4 % обсягу iнвестування держави. Досить стабшьним залишався розподiл централiзованих державних вкладень мiж бюджетами i у 2002 р.: Державний бюджет - 84,3 %, мiсцевi бюджети - 15,7 %. Проте в 2005 р. спостер^аеться змiщення розподшу державних iнвестицiй в бiк збшь-шення частки мiсцевих бюджетiв - 33,8 % i зменшення - Державного бюджету - 66,2 %.
Цi показники не дають повного уявлення про iнвестицiйну дiяльнiсть центральних i мiсцевих органiв влади. Найповшшим показником е частка державних швестицш у ВВП. Сукупнi швестицшт витрати Державного i мiсцевих бюджеОв склали у 2005 р. лише 1,42 % ВВП, з яких 0,48 % нале-жить мюцевим бюджетам i 0,94 % - Державному бюджету. Отже, швести-цшна дiяльнiсть центральних i мiсцевих оргашв влади Укра!ни наразi не стала впливовим i стимулювальним чинником економiчного зростання. Бiльше того, загальний обсяг iнвестицiй як уряду, так i мiсцевих владних структур постшно зменшуеться. Скорочуеться частка iнвестицiй у ВВП, що вказуе на наростання в Укра!ш тенденцiй про!дання нащонального багатства.
Повернемося до рис. 3. Уявiмо собi бiльш реальну ситуащю, коли при зростаннi обсягу Державного чи мюцевих бюджетiв пiдвищиться в структурi сукупних витрат частка державних закупок. У цьому випадку спостер^ати-меться поступове перемщення прямо! Ео1 у положення Бо2 з одночасним зростанням ВВП на суму Уо2 - Уоь Зростання державних витрат е потужним важелем стимулювання економiчного зростання.
Оскшьки наша кра!на перебувае в сташ економiчного спаду, i !! вироб-ництво не досягае свого довготривалого потенцiйного рiвня, то уряд може прийняти ршення про необхщшсть подолання кризи за рахунок стимулювання сукупного попиту. Припустимо, що економжа перебувае в сташ падшня у точщ А (див. рис. 4), яка розмщуеться з лiвого боку вiд криво! сукупно! про-
позицi! у довготривалiй перспективi АБр. «
X
ш
Р2 Р, Рз
0 У, у2
Рис. 4. Стимулювання економiчного зростання за допомогою
бюджетно'1 полтики
Зростання видатюв Державного i мiсцевих бюджетiв пересуне криву А01 вправо на рiвень ЛЭ2. Сукупний попит збалансуеться з сукупною пропо-зицiею в точщ С. У цiй точцi сукупна пропозищя рiвна природному рiвню виробництва У2, але загальний рiвень щн зрiс з Р1 до Р2. Тим самим за допо-могою державного стимулювання економiчного зростання досягаеться рiвно-вага, але за рахунок спалаху iнфляцi!.
Водночас замiсть стимулювання економiчного зростання за рахунок видатюв Державного i мiсцевих бюджетiв у державних оргашв влади е альтернатива: пустити макроекономiчне коректування на самоплив. Те, що ви-хщна точка А мiститься на рiвнi У1, що нижче природного рiвня ВВП, означае вiдсутнiсть попиту на товари, загальний економiчний спад. У цш ситуацi! пiд впливом ринкових сил рано чи шзно загальний рiвень цiн почне поступово падати з Р1 до Р3, i в мiру його падiння крива АБ1 короткостроково! пропозици буде рухатися донизу на рiвень АБ2. В цьому випадку довгострокова рiвнова-га виникне в точщ В за бшьш низького, шж початковий, загального рiвня цiн Р3. Необхiдно зазначити, що у вщкритш економiцi падшня загального рiвня цiн збiльшуе сукупний попит не тшьки тому, що товари на внутршньому ринку стають бiльш доступними для мiсцевих споживачiв, але й тому, що змшюеться пропорцiя мiж внутрiшнiми i свгговими цiнами, в результатi чого росте експортний попит i покращуеться плаОжний баланс.
Внаслiдок цього перед державною владою кра!ни, яка перебувае в си-туацi! економiчного спаду, сто!ть складний вибiр: чи дати iмпульс економiцi за рахунок росту державних видатюв, розумшчи, що це призведе до шфляци, чи дозволити !й пройти цикл автоматично! адаптацi!, який рано чи шзно од-наково виведе на рiвень макроекономiчно! рiвноваги? Вiдповiдь на це запи-тання не стосуеться економши, а полягае в полОичнш можливостi здiйснення жорстких заходiв економiчного коректування. Якщо сощальна i полiтична ситуацiя перебувае бшя небезпечно! межi, якщо уряд користуеться довiрою та пiдтримкою населення, жорстю коригувальнi заходи можливi. Якщо уряд слабкий, поличного консенсусу в суспiльствi немае, то найшвидше вибiр буде зроблений на користь поступового автоматичного коректування за до-помогою ринкових сил.
Висновки. Таким чином, загальний висновок нашого дослщження та-кий: проблему мiжбюджетних вiдносин необхiдно розглядати з точки зору окремого фшансового мехашзму, що мае власнi принципи, шструменти, ме-тоди, правовi нормативш акти, що регулюють його дiяльнiсть. Це забезпе-чить систематизоване бачення внутршшх проблем бюджетно! системи, що виникатимуть при !! побудовi, i надасть необхiднi рекомендацi! щодо !х вирi-шення. В свою чергу, впорядкування процесу мiжбюджетного регулювання сприятиме досягненню стану макроекономiчно! стабiлiзацi! i поступовому переходу нацiонально! економiки у фазу економiчного зростання.
Л1тература
1. Кравченко В.1. М1сцев1 ф1нанси Укра!ни: Навч. пос1бник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - С. 249-254.
2. Демчеиков В.С. Регулирование местных бюджетов: распределение доходов между бюджетами. - М.: Финансы, 1975. - С. 19-21, 28.
3. Бюджетиий i податковий огляд. Четвертий квартал 1998 р. Рiчний зв^ 2004 р. Ана-лггичш статп, коментарi, таблицi. - К., 1999. - С. 69-78.
4. Кравченко В.1. Мiсцевi фiнанси Украши: Навч. посiбник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - С. 266-269.
5. Горлеико 1.О. Тарангул Л. Л. Економiчнi райони Украши: Поабник. - К., 2001. - 60 с.
УДК65.015.25 + 65.015.3 Доц. О.1. Ященко, канд. екон. наук;
О.П. Романюк - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ТА СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1
Проаналiзовано проблему поеднання економiчноi та сощально1 ефективностi на макрорiвнi та подано характеристику економiчних та соцiальних показникiв ефек-тивносп.
Ключовi слова: економiчна ефективнiсть, сощальна ефективнiсть, критерiй економiчноi ефективностi, показники ефективносп.
Assoc. prof. O.I. Yashenko; O.P. Romanjuk-L'viv commercial academy Economic and social aspects of estimation efficiency
The problem of combination of economic and social efficiency is analysed on a mac-rolevel and given description of economic and social indicators of efficiency.
Keywords: economic efficiency, social efficiency, criterion of economic efficiency, indexes of efficiency.
У сучасних умовах економ1чного розвитку, коли бшьшють тд-приемств знаходяться в кризовому сташ, одшею з найважливших проблем е стабшзащя економ1чного i фшансового стану промислових шдприемств. Ви-ршення ^ei проблеми пов'язане з пошуком таких чинникiв та умов, яю б за-безпечували бшьш глибоке реформування промислового виробництва, шдви-щення його ефективностi, конкурентоспроможностi та стшке положення на ринку товарiв та послуг.
Критерii ефективностi розглядаються в працях сучасних вОчизняних економюОв П. Малишева, I. Шилiна, М. Бора, Л. Костша, Д. Правдша, Л. Кон-стантiнова, З.П. Соколшського, B.I. 1ваницького, А. Рендоша, А.В. Шегди та iнших вчених, яю пояснюють цю категорiю по-рiзному.
Дослщженню питань оцiнювання ефективностi дiяльностi шд-приемства у зарубiжнiй теорii та практищ також придiлено значну увагу. Цю проблему розглядають таю вчеш, як Р.С. Каплан, Д.П. Нортон, К. Адамс, I.I. Мазур, Ф. Тейлор, Ф. Гшбертс та ш. Питання ефективносп розкриваеться i в працях вгтчизняних науковцiв, таких, як Б.М. Андрушюв, Е.Е. Вершигора, В.В. Гончаров, О.Н. Громова, Ф.1. Хмшь, С.Г. Панченко, Л.Н. Зудiна, 1.С. Ла-денко, 1.А. Маркiна, С.Ф. Покропивний, Г.В. Осовська та багато ш.
Визначення суО поняття "ефектившсть" стикаеться з низкою супереч-ностей, серед яких досить вагомою е проблема поеднання економiчноi i сощ-ально!' ефективностi. Суть полягае в тому, що досягнення вищих фшансово-
