CC BY
74
О. В. Срмошкша,
кандидат економ!чних наук, Нац1ональний г1рничий ун1верситет, м. Днтропетровськ
Ф1НАНСОВ1 В1ДНОСИНИ, РЕСУРСИ, ПОТОКИ: ТРАНСФОРМАЦ1Я ТЕОРЕТИЧНИХ ЩДХОД1В
Динам1чний розвиток сустльства, який ввддзер-калюеться у вс1х сферах д1яльносп, призводить до значного пришвидшення темтв змш навколишнього середовища, умов функцюнування окремих економь чних суб'екпв, полгтичного та економ1чного ктмату в кра!ш та свт. Фшансов1 та економ1чш ввдносини вщдзеркалюють значну частину вщносин в сустльстш у сфер1 формування, розподшу та використання благ, знаходяться у тюному зв'язку з пол1тичними, сощаль-ними та культурними зв'язками як в межах окремо! родини, тдприемства, регюну, держави, так 1 на м1ждержавному р1вш. Ввдповвдно, розвиток фшансо-вих ввдносин е певним в1ддзеркаленням розвитку сустльства в цшому. У цьому аспект^ дослщження транс-формацл тдход1в до управл1ння у сфер1 фшансових ввдносин е актуальним питанням, оскшьки дозволяе виявити основн тенденцл розвитку сустльства в цтому та визначити можлив1 напрямки вдосконалення фшансових та економ1чних ввдносин, виршення про-тир1ч, як виникають в процес формування, розподь лу та використання певних благ як окремими еконо-м1чними суетами в держав^ так на макрор1вт.
Метою даного досл1дження е анал1з розвитку теорп фшанав в юторичному аспект та виявлення умов для трансформаци тдход1в до управлшня у фшан-совш сфер1 ввд статичних категорш (ресурси, запаси) до динам1чних (потоки, рух).
Розвиток економ1чних ввдносин на вс1х етапах становлення людства супроводжувався становленням 1 фшансових ввдносин, оскшьки в процеа формування род1в, видшення окремих домашшх господарств, видшення р1зних верств населення, розподшу пращ та розвитку виробництва поступово ускладнювався про-цес накопичення, розподшу, перерозподшу та вико -ристання 1ндив1дуальних та суспшьних благ. Особливо стр1мю ривки розвитку сустльства спостер1гались в процесах розподшу пращ та розвитку виробництва. Як в1дм1чае Ф. Енгельс у сво!й робот «Походження родини, приватно! власност та держави» [1], «цивглг-защя е тгею сходинкою сустльного розвитку, на якгй розподт працг, ...обмт мгж окремими особами та об'еднуюче ц1 два процеси товарне виробництво сягають повного розквту та здШснюють перево-
рот в усьому попередньому сустльствг». Також у робот! зазначаеться, що р1вень розвитку сустльства, економ1чних та фшансових ввдносин знаходяться у тюному взаемозв'язку. Про це св1дчить 1 анал1з робгт вчених р1зних епох [3], в яких чгтко простежуеться взаемозв'язок розвитку економ1чно! думки, економь чних та фшансових ввдносин та сустльства, який св1дчить, що стутнь розвиткку економ1чних та фшан-сових ввдносин, методолопя та шструментарш, який застосовуеться суспшьством для регулювання еконо-м1чних та фшансових ввдносин, е одним з визначних фактор1в розвитку кра!ни в цшому. На кожному етат розвитку сустльства юнуючий мехашзм, методология та шструментарш управлшня економчними та фшан-совими ввдносинами 1 процесами потребуе удоскона-лення з метою адаптацл до бшьш високо! сходинки розвитку.
Економ1чш ввдносини м1ж суб'ектами господа-рювання на кожному етат розвитку цившзацл харак-теризувались насичешстю та розгалуженютю взаемо-зв'язшв м1ж ними. Так, як описуе економ1чна ютор1я [3] та економ1чна теор1я [4; 5] економ1чш ввдносини в примгтивних цившзащях базуються на натуральному обм1т, який звичайно обмежуе як можливосп розвитку окремих суб'екпв господарювання (на цьому етат це були лише окрем1 домашн господарства), так 1 е стримуючим фактором розвиткку сустльства (роду, племеш) в цшому. У результат! розвитку сустльства, впровадження товарних, паперових, а пот1м 1 банк1-вських грошей [4, с. 55] значно ускладнюються та розгалужуються зв'язки м1ж окремими суб'ектами господарювання. При чому ц1 зв'язки ввддзеркалю-ються у рус1 товар1в та грошей. Якщо базуватись на кругообку товар1в та доход1в [4, с. 41—47; 5, с. 13 — 21], то видно, як поступово ввдносини м1ж базовими елементами (тдприемства та домогосподарства) ускладнюються за рахунок тдвищення рол1 держави, застосування засоб1в державного регулювання ринку товар1в та ринку ресурав, появи ф1нансового ринку з його шфраструктурою, розвитком м1жнародних зв'язк1в кра!ни, тобто виходом суб'ект1в господарювання на зовшшш ринки та доступом шоземних суб'ект1в на в1тчизнян1 товарний, ф1нансовий ринок та
ринок ресурав. При цьому вс1 щ взаемозв'язки ввдби-ваються на обсягах та структур! товарних та фшансо-вих потоков як в межах кожного з суб'екпв господа-рювання, так 1 економши сустльства в щлому
Слад зазначити, що ефективнють д1яльносп ок-ремого суб'екту господарювання та економ1ки в щлому багато в чому залежить ввд того на скшьки ефективно здшснюеться управл1ння фшансовими потоками да-ного суб'екту, що передбачае розумшня сутносп, складу та напрямшв руху товарних та фшансових потоков на тдприемств1, як тдсистем1 економ1чно! системи держави та свгтово! економши в цтому.
Для бшьш чгткого розумшня сутност фшансо-вих потоков, природи !х виникнення, особливостей !х формування, руху, розподшу та використання необхь дно дослвдити розвиток складових поняття «фшансо-вий потж».
У робот А. Смгта «Досл1дження про природу та причини багатства народ1в» [7, Гл. 1] зазначаеться ключова роль розподшу пращ у розвитку сустльства та виникненню грошей та становлення фшансових ввдносин, але сам терм1 «фшанси» не застосовуеться. А. Смгт тдкреслюе, що «... багатство кожног краг-ни, а також могуттстъ гг, ... завжди повинно зна-ходитись у в1дпов1дност1 до вартостг прочного продукту, який формуе фонд, за рахунок якого I сплачу-ютъся вс податки» [8, Гл.5]. Тобто в даному випад-ку вже вде мова про перерозподш накопичених благ, а, ввдповвдно, 1 виникае одна з основних функцш фшанав — розподшьча. Саме А. Смгг сформулював основш принципи оподаткування та обгрунтував доцшьнють розподшу державних фшанав на загаль-нодержавн та мюцевг Такий тдхвд мав велике зна-чення для подальшо! розбудови системи державного устрою та сустльства в цшому, оскшьки дозволив в подальшому обгрунтувати формування фшансових потоков м1ж державою та окремими громадянами в процеа розподшу повноважень м1ж бюджетами р1зних р1втв. Ще одним суттевим здобутком А. Смгта, який вплинув на подальший розвиток теори фшанав, 1 особливо фшанс1в тдприемств, е подщ капталу на основ-ний та оборотний. При чому, автором в1дм1чалось, що основний каттал не може приносити доходу без до-помоги оборотного [3, с. 77—78].
У процеа подальшого розвитку економ1чних та фшансових ввдносин, удосконалення системи формування, розподшу та використання фшансових ресурав на р1зних р1внях економ1ки, поглиблення торпвельних зв'язшв м1ж державами, розвитком виробництва з'яв-ляються роботи Д. Ршардо [3, с. 79—87], який вводить так1 поняття як «фонд заробгтно! платив», «загаль-ний фонд держави», «фонд допомоги бвдним». При цьому вченим не тшьки тдкреслюеться значущють
процесу перерозподшу благ в держав^ а 1 досл1джу-ються джерела та напрямки використання фшансових ресурав, як юнують у фондовш форм1.
У працях Ж.-Б. Сея [2] з'являеться поняття «фшанси», яке стосуеться грошових взаемоввдносин в держав^ значна увага придшяеться складу та порядку формування державних витрат, причинам !х виникнення та можливим джерелам оплати.
Вщдаючи належне великому значенню результатпв розглянутих робгт для розвиткку фшансово! науки, слщ ввдзначити певну одноб1чнють досл1джень, оскшьки фшанси та фшансов1 вщносини розглядались бшьшою м1рою з точки зору державних фшанав. Фшансовим ввдносинам на м1крор1вт, р1вш окремих тдприемств придшялась незначна увага. Останнш напрямок досль джень носив виключно характер конкретних управ-лшських ршень, тобто зусилля розробниюв були спря-мован на удосконалення роботи окремого тдприем-ства, а не на пошук законом1рностей, взаемозв'язшв та мехашзм1в функцюнування фшанав на даному р1вт.
З розвитком виробництва та переходом сустльства на 1нший етап розвитку в 1936 рощ з'являеться робота Дж. М. Кейнса «Загальна теор1я зайнятосп, процента та грошей» [9], яка мала велике значення для розвитку як економ1чно! теори та теори фшанс1в, так 1 для практичного застосування положень економ1чно! науки на р1зних р1внях управл1ння, що у свою чергу також вплинуло на розвиток економши сустльства в цшому. Кейнсом в робот! [9] широко застосовуються так1 поняття як «фшансов1 резерви», «фшансов1 вщра-хування», «фшансове забезпечення витрат», «резерв фшансових в1драхувань». Для окреслення сфери ди економ1чних закошв фшанси подшяються на нац1о-нальн1 та приватш, виокремлюються так1 фонди як фонд катталу, фонд накопичення заощаджень, фонд зароб-1тно! плати та фонд погашення. Необх1дно п1дкресли-ти, що значна увага в роботт [9] прид1ляеться «ф1нан-совому сенсу^», тобто автором тдкреслюеться, що при прийнятп фшансових ршень п1дприемець керуеться саме фшансовим сенсом, тобто доц1льн1стю швестицш в той чи 1нший напрямок. Таким чином, одним з клю-чових питань розробки пол1тики управл1ння ф1нансо-вими ресурсами на р1зних р1внях (держава, п1дприе-мець, приватний 1нвестор) е питання ефективност1 та розумност1 р1шень. Сл1д зазначити, що виявлення в1дпов1дних законом1рностей, взаемозв'язк1в м1ж еко -ном1чними категор1ями та формулювання основних положень теорИ [9] стало можливим лише в умовах ввдповвдного розвиткку економ1ки сусп1льства, еконо-м1чних та ф1нансових в1дносин. Самим автором тдкреслюеться значний вплив р1вня розвиткку ринко -во! шфраструктури, яка була вже властива сустль-ству в 30-1 роки ХХ стор1ччя, на склад та характер
Економ1чний в1сник Донбасу
еюж^чнж тa фiнaнсoвиx вiднoсин в сyспiльствi. Тaк сеpед елементiв iнфpaстpyктypи фiнaнсoвoгo pинкy 6ули пpисyтнi iнститyт деpжaвнoгo бюджетy, фoндo-вoï тa тoвapнoï бipжi, бaнкiвськi тa небaнкiвськi ^е-дитнo-фiнaнсoвi у^^гови, пpивaтнi фiнaнси. Слiд зaз-шчити, щo тaкий poзвитoк фiнaнсoвoï iнфpaстpyктy-pи, пoстiйне зpoстaння piвня кoнкypенцiï, oбсягiв ora-paцiй нa фoндoвиx тa тoвapниx бipжax, вдoскoнaлен-ня бaнкiвськиx пpoцедyp тa poзшиpення нoменклaтy-pи бaнкiвськиx пoслyг викликaв неoбxiднiсть пpoве-дення нayкoвиx дoслiджень щoдo yдoскoнaлення сис-теми yпpaвлiння фiнaнсoвими pесypсaми, oбгpyнтy-вaння тa poзpoбки ефективнoï пoлiтики фopмyвaння, poзпoдiлy тa викopистaння фiнaнсoвиx pесypсiв. Це нaдaлo пoштoвxy пoдaльшoмy poзвиткy теopiï фшзнсш.
Пpи poзглядi питaння взaeмoзв'язкy poзвиткy екo -нoмiчнoï теopiï, TCopu фiнaнсiв тa poзвиткy сyспiльствa не мoжнa не нaдaти нaлежнy yßary poбoтaм К. Мapксa. У свoïй фyндaментaльнiй пpaцi «Кaпiтaл» [10], вш ш-вoдить тa oбгpyнтoвye взaeмoзв 'язoк мiж pyxoм товapiв тa pyxoм гpoшей i кoнкpетизye бaзoвi фyнкцiï rpoшей (мipa вapтостi, зaсiб oбiгy, зaсiб плaтежy тa зaсiб rn-гpoмaдження). К. Мapкс вiдмiчae, щo «...безпе-pepвнicmьpyxy вла^талuшe гpoшам...», a «.в pyci гpoшeйлuшe вupажаemьcяo6кmoваpiв...» [10, с. 122 (тут i шд^ пеpеклaд aвтopa)]. Цi пoлoження зpoбили знaчний внеток в пoдaльший poзвитoк фiнaнсoвoï 'reopiï, oскiльки oкpеслили динaмiчний xapaктеp гpoшoвиx вiднoсин, ïx взaeмoзв'язoк з oбiгoм тoвapiв, a тaкoж зaклaли oснoви для пoбyдoви в мaйбyтньoмy сaмoï теopiï yпpaвлiння фiнaнсoвими пoтoкaми. Сaме К. Мapкс зa-стoсyвaв виpaз «...зoлomuй та cpiбнuй nomm...» [10, с. 151] для xapaктеpистики pyxy гpoшей у еюдамщ. Але сaме тaке oбpaзне викopистaння якнaйкpaще oпи-сye сaм xaparcrep pyxy гpoшей — пoтiк. Кpiм тoгo, aв-тopoм тaкoж зaзнaчaeться, щo «y mm мipi, y якш po3-вмвает^я катталюттне вupoбнuцmвo та накапп-чення, poзвuваюmьcя та^ж кoнкypeнцiя та ^е-дum...» [10, с. 632], вщтвщда poзвивaються i гpoшoвi aбo фiнaнсoвi вiднoсини, щo пoтpебye нoвиx метхдав тдвищення виpoбнищ•вa дoдaнoï вapтoстi, «...яка...е ymвopюючuм eлeмeнmoм накonuчeння» [10, с. 630]. To6to aвтopoм mдкpеслюeться, щo pyx гpoшей, ïx пoтiк e неoбxiднoю yмoвoю для poзвиткy еюдамши, a сaм poзвитoк екoнoмiки тa вдoскoнaлення метoдiв yпpaв-лiння тa фyнкцioнyвaння e неoбxiднoю yмoвoю для rn-юпичення, тoбтo ствopення «нoвoгo кaпiтaлy» [10] тa зpoстaння дoбpoбyтy
Узaгaльнюючи вищевиклaденi пoлoження тa ^и-тичний aнaлiз лiтеpaтypниx джеpел, мoжнa зpoбити тaкi виснoвки:
— poзвитoк сyспiльствa тa poзвитoк пoнятiйнoгo
aпapaтy тa iнстpyментapiю фiнaнсiв знaxoдиться у тюда-му взaeмoзв'язкy, oскiльки yd сфеpи життя суспшь-ствa сyпpoвoджyються певними екoнoмiчними вiднo-сишми, як здебiльшoгo дасять гpoшoвий xapaктеp;
— rpoшoвi вiднoсини в сyспiльствi виникaють в pезyльтaтi pyxy блaг, дасять динaмiчний xapaктеp, який xapaктеpизyeться тняттями « датк» тa « кpyгooбiг», i oбyмoвлюють нaкoпичення певниx блaг у oкpемиx екoнoмiчниx суб^кив, ïx poзпoдiл тa пеpеpoзпoдiл сеpед iншиx суб^кив;
— poзвитoк екoнoмiчниx ввддасин тa пoсилення кoнкypенцiï пoтpебye пoстiйнoгo вдoскoнaлення сис-теми yпpaвлiння пoтoкaми тoвapiв тa пoтoкaми ^o-шей, тдвищення ефективнoстi дiяльнoстi суб^к™ гoспoдapювaння зaдля бiльш iнтенсивнoгo пpoцесy шюпичення кaпiтaлy тa, вiдпoвiднo, пеpеxoдy сус-пiльствa нa нoвy сxoдинкy poзвиткy.
Пoдaльший poзвитoк екoнoмiчниx i фiнaнсoвиx вiднoсин, yсклaднення iнфpaстpyктypи pинкiв, взae-мoзв'язкiв мiж екoнoмiчними сyб'eктaми, ствopення тa poзвитoк poзгaлyжениx у ^oCTopi opгaнiзaцiйниx yтвopень нa нaцioнaльнoмy тa мiжнapoднoмy piвняx, пpишвидшення темпiв змши yмoв зoвнiшньoгo сеpе-дoвищa тa встaнoвлення бiльш жopсткиx yмoв дo чaсy пpoведення oпеpaцiй пoстaвилo пеpед гoспoдapюючи-ми сyб'eктaми пpoблемy yпpaвлiння pyxoм фiнaнсo-виx pесypсiв тa встaнoвлення тaкиx екoнoмiчниx тa фiнaнсoвиx вiднoсин зi свoïми кoнтpaгентaми, яш б вiдпoвiдaли сyчaсним вимoгaм. Бaгaтo дoслiдникiв в гaлyзi фiнaнсoвoгo менеджменту mдкpеслюють oсoб-ливoстi opгaнiзaцiï' бiзнесy, пpoцесiв тa меxaнiзмiв уп-paвлiння фiнaнсoвими pесypсaми, дiяльнiстю пiдпpиe-метта нa piзниx piвняx фyнкцioнyвaння (pегioнaльний, нaцioнaльний, мiжнapoдний). Пpичoмy знaчнa yвaгa пpидiляeться сaме тoмy як будуть сфopмoвaнi, poзпo-дiленi тa викopистaнi фiнaнсoвi pесypси сyб'eктa гoс-пoдapювaння. Слiд ypaxoвyвaти те, щo oсoбливiстю фiнaнсoвиx вiднoсин, як це зaзнaчaлoсь вище, e сaме те, щo в pезyльтaтi iснyвaння сaме тaкиx вiднoсин ви-никaють, poзпoдiляються тa викopистoвyються фiнaн-сoвi pесypси mдпpиeмствa, як1 e стaтичнoю кaтегo-pieю, тoбтo вiдoбpaжaють вже pезyльтaт певниx уп-paвлiнськиx piшень тa pyxy фiнaнсoвиx pесypсiв iншиx екoнoмiчниx суб^кив.
Biдпoвiднo, piшення, спpямoвaнi нa yпpaвлiння стaтичними кaтегopiями, тoбтo фiнaнсoвими pесypсa-ми, в yмoвax швидкoгo poзвиткy екoнoмiчниx тa фiнaнсoвиx вiднoсин не в твнш мipi зaдoвoльняють вишги дo динaмiчнoстi yпpaвлiнськoгo пpoцесy. Ha-yкoвцями вiдзнaчaeться oсoбливa вaжливiсть пеpеxo -ду вiд фopмyвaння yпpaвлiнськиx piшень, спpямoвa-ниx нa ^mmm кaтегopiï', дo yпpaвлiння динaмiчними кaтегopiями, тoбтo кaтегopiями, як1 вiдoбpaжaють pyx.
Якщo poзглядaти екoнoмiчнi тa фiнaнсoвi вiднoсини пiдпpиeмствa то сaме yпpaвлiння фiнaнсoвими тто-гами вiдпoвiдae зaзнaченим вище вимoгaм.
Зпдда з теopieю фiнaнсiв oснoвними xapara^p^ стикaми пoняття «физиси» тa «фiнaнсoвий» e гpoшo-вий xapaктеp фiнaнсoвиx вiднoсин, poзпoдiльчий xa-paктеp фiнaнсoвиx вiднoсин, фopмyвaння i викopис-тaння гpoшoвиx фoндiв [20, с. 23; 21, с. 7]. Бшьшють pесypсiв, якi викopистoвyються пiдпpиeмствoм y npo-цесi свoeï дiяльнoстi, пpoxoдять стадто гpoшoвoï фop-ми. Як зaзнaчae К. Mapкс y свoïй npa^ [10, с. 122], «...рух грошей завжди являе собою один i той самий процес, в якому грошi мтяються мюцями з новими та новими товарами... ». ^и цюму слад зayвaжити, щo в яюсп тoвapy мoжyть вистyпaти не тiльки, ш-^иктад, сиpoвинa, мaшини, oблaднaння, a i сaмi rpo-шoвi кoшти, oскiльки гpoшi сaмi e «загальний товар» [10, с. 160], як мaють фopмy пoзикoвoгo кaпiтaлy i в мaйбyтньoмy зaбезпечaть кpедитopy пpoцентний дoxiд. В цiлoмy, пpoцесi гoспoдapчoï дiяльнoстi pесypси ви-дoзмiнюються i в шнщ кiнцiв нaдxoдять дo пад^жм-ствa здебiльшoгo y гpoшoвiй фopмi. Тoбтo дie фop-мyлa Г-Т-Г/ [10, с. 160], якa i вiддзеpкaлюe pyx ф^н-сoвиx pесypсiв пiдпpиeмствa.
Звичaйнo iснyють oпеpaцiï mдпpиeмствa, якi no-в'язaнi з pyxoм мaтеpiaльниx pесypсiв (тoвapooбмiннi aбo бapтеpнi oпеpaцiï, poбoтa з дaвaльницькoю сиpo-винoю, iншi). У вiдпoвiднoстi дo oснoвниx пoлoжень екoнoмiчнoï теopiï [4; 5] тa теopiï фiнaнсiв [6] yd ora-paцiï, якi не пoв'язaнi з pyxoм фiнaнсoвиx pесypсiв пiдпpиeмствa y бyдь-якiй фopмi (гoтiвкoвa aбo безгот-iвкoвa), не e mдстaвoю для виникнення фiнaнсoвиx ваддасин. Тaкoж, згiднo з зaкoнoдaвствoм [11, ст. 293] тoвapooбмiннa aбo бapтеpнa oпеpaцiя пеpедбaчae ш-явнiсть змiшaнoï фopми oплaти (чaсткoвa oплaтa в ш-тypaльнiй фopмi) без зaлyчення pyxy гpoшoвиx кoштiв y готвювш aбo безгoтiвкoвiй фopмi. Згiднo дo Зaкoнy Укpaïни «npo oпoдaткyвaння ^^утку пiдпpиeмств» [12] дo бapтеpниx oпеpaцiй дopiвнюються тaкoж ora-paцiï з зaлiкy тa пoгaшення взaeмнoï зaбopгoвaнoстi, в pезyльтaтi якиx не пеpедбaчaeться зapaxyвaння кoштiв нa paxyнки пpoдaвця. Тaкoж, зa дiючими стaндapтaми бyxгaлтеpськoгo oблiкy [13], негpoшoвi oпеpaцiï, тоб-тo oтpимaння aктивiв шляxoм фiнaнсoвoï opенди, бap-теpнi oпеpaцiï, пpидбaння aктивiв шляxoм емiсiï aкцiй, не вклкгаються дo звiтy npo pyx гpoшoвиx кoштiв пiдпpиeмствa. Тaким чидам, бapтеpнi oпеpaцiï пoвиннi бути виключен з poзглядy пpи встaнoвленнi сктаду фiнaнсoвиx вiднoсин пiдпpиeмствa. Oднaк, слад зa-знaчити, щo сaме зaзнaчення мoжливoстi «.. .частко -во1 оплати...» [13] тa пoлoження ст. 293 Гoспoдapсь-юго кoдексy Укpaïни [11], якi пеpедбaчaють мoжли-вoстi гpoшoвoï дoплaти зa тoвap бiльшoï вapтoстi, щo
oбмiнюeться нa тoвap меншoï вapтoстi, не дaють змo-гу пoвнiстю виключити бapтеpнi oпеpaцiï зi склaдy фiнaнсoвиx вiднoсин пiдпpиeмствa.
Пiдсyмoвyючи вище виктадене, мoжнa зpoбити виснoвoк, щo ваддасини пiдпpиeмствa з iншими суб-eктaми гoспoдapювaння в пpoцесi pyxy тa пеpеpoзпo-дiлy фiнaнсoвиx пoтoкiв дасять гpoшoвий xapaктеp тa бaзyються m oснoвниx зaкoнax гpoшoвoгo oбiгy.
Рoзглядaючи тaкy xapaктеpистикy, як «poзпo-дшьчий xapaктеp фiнaнсoвиx вiднoсин», слiд зaзнaчи-ти, щo фiнaнсoвi pесypси тдляшють poзпoдiлy зa вiдпoвiдними нaпpямкaми тa видaми дiяльнoстi, струк-тypними пiдpoздiлaми. Biдпoвiднo виникaють i фiнaн-сoвi пoтoки, якi вiддзеpкaлюють цей pyx.
Як зaзнaчaлoсь вище в poбoтax бaгaтьox вчениx (А. См^, Д. Рiкapдo, Ж.-Б. Сея, К. Map^a, Дж. М. Кейнсa тa iн.) пiдкpеслюeться, щo фiнaнсoвi pесypси нa piзниx piвняx екoнoмiки mдлягaють a^-мyляцiï тa пеpеpoзпoдiлy зa певними нaпpямкaми. Кpiм тoгo, aвтopaми пiдкpеслюeться, щo сaме ефективний пеpеpoзпoдiл блaг, в тoмy числi i ф^нтов^ pесypсiв, тa ïx цiльoве викopистaння зaбезпечye ефективний poз-виток сyспiльствa.
Якщo ж poзглядaти мiкpo-piвень, тс, згiднo з те-opieю фiнaнсoвoгo менеджменту, в стpyктypi yпpaв-лiння пiдпpиeмствoм видiляються пiдpoздiли (центри) витpaт, центpи дoxoдiв (пpибyткy), цетри iнвестицiй [14; 15]. Пpи цюму, пoтoки пеpеpoзпoдiляються мiж цими стpyктypними елементaми для дoсягнення гайк-paщoгo pезyльтaтy, тoбтo для зaбезпечення дoвгoст-poкoвoï пpибyткoвoï тa нaдiйнoï po6oto пiдпpиeмствa.
Як бyлo зaзнaченo вище, oднieю з xapaктеpистик екoнoмiчнoï кaтегopiï «фiнaнси^> e фopмyвaння тa вию-pистaння фiнaнсoвиx pесypсiв y фoндoвiй aбo не фoн-дoвiй фopмi. Неoбxiднo пiдкpеслити, щo бaгaтьмa вче-ними, poбoти якиx oбyмoвили poзвитoк фiнaнсoвoï нa-уки зaзнaчaлoсь, щo гpoшi [3; 7; В], кamтaл [2; 3], aбo фiнaнсoвi pесypси [9] фopмyють фoнди. Тaк, ш^ик-лaд, Д. Рiкapдo ще m пoчaткy Х1Х стopiччя писaв, щo iснye зaгaльний фoнд деpжaви, фoнд дoпoмoги бiдним, тoбтo пiдкpеслювaв, щo фiнaнсoвi pесypси нaкoпичy-ються в певниx фoндax [3]. Дж. М. ^йн^м пiдкpес-лювaлoся, щo фiнaнсoвi pесypси фopмyють суккупний фoнд, фoнд пoгaшення, фoнд aмopтизaцiйниx вiдpaxy-вaнь, фoнд нaкoпичення [9].
Згiднo з дточим зaкoнoдaвствoм [11] пiдпpиeм-ствo зa paxyнoк pеaльниx нaдxoджень мoже фopмy-вaти фoнди для сoцiaльнoгo poзвиткy, мaйбyтнix ви-плaт, мaтеpiaльнoгo зaoxoчення пеpсoнaлy тa iншиx цшей. Нaдxoдження пiдпpиeмствa фopмyють сукуп-ний фoнд йoгo фiнaнсoвиx pесypсiв, який пoтiм poз-пoдiляeться зa ввдтаввдними нaпpямкaми дiяльнoстi тa елементaми. ^и цьoмy фoнди фiнaнсoвиx pе-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
сурс1в, як сформоваш тдприемством, носять цшьо-вий характер, що обумовлюе конкретш напрямки ix використання.
Таким чином, ф1нансов1 потоки в процеа руху переходячи з динамiчноi категорп у статично, тобто у ф1нансов1 ресурси, формують певш фонди, якi в на-ступних перiодаx е джерелами формування вихвдних фiнансовиx потоков. Вiдповiдно, фiнансовi ресурси, як формуються за рахунок певного джерела або розпод-iляються на певш потреби, характеризуються сукуп-ними рисами, знаходяться в русi та можуть вважа-тись единим щлим, тобто потоком. Цей рух також е розподшеним у часi, тобто на вiдмiну вiд статичноi категорп «фiнансовi ресурси», фiнансовий потiк ввддзеркалюе рух фiнансовиx ресурсiв у часг Для великих тдприемств з розгалуженою системою фiлiй, регiональниx пiдроздiлiв та дочрнх тдприемств фшан-совi ресурси розподшяються у просторi, тобто фшан-совi ресурси рухаються мiж певними структурними пiдроздiлами пiдприемства, утворюючи вiдповiднi фiнансовi потоки.
Таким чином, у результат! систематизащя роз-витку теоретичних пiдxодiв до формування, розподь лу та використання фiнансовиx ресурив та потошв у та аналiзу характерних рис фiнансовиx вiдносин, ре-сурсiв та потошв:
1. Виявлено три основнi етапи розвитку теори:
— на першому етат (кшець XVI ст. — початок XIX ст.) управлiння фiнансовими потоками на мiкрорiвнi зводилось до прийняття ршень по певних ситуащях на рiвнi конкретного тдприемства без теоретичного обгрунтування рiшень, вiдсутнi узагальненi принципи, методи та методологiя управлiння; на мак-рорiвнi увага придiлялась лише управлiнню податка-ми та багатством держави;
— на другому етат (середина XIX ст. — середина XX ст.) фiнансовi потоки розглядались на макрорiвнi як похвдш явища таких екDномiчниx категорш як «фшан-си», «фшансування», «джерела фшансування», «фшан-совi резерви», були встановлен i обгрунтованi взаемо-зв'язки мiж цими явищами та визначений ix вплив на рiвень економiчного розвитку держави;
— на сучасному, третьому, етат фiнансовi потоки розглядаються на макро- та мiкрорiвнi як грошове втшення фiнансовиx вiдносин мiж суб'ектами госпо-дарювання.
2. Встановлено, що сукупнють вiдносин, як ви-никають на пiдприемствi при формуваннi, розподал та
використаннi фiнансовиx ресурсiв, можна визначити як фiнансовi, а рух цих ресурсiв можна трактувати як фшансовий потiк.
3. Доведено, що принциповим положенням щодо побудови системи управлiння фiнансовими потоками е трансформащя пiдxодiв з управлiння результатами руху фшансових потошв до управлiння самим проце-сом руху фiнансовиx потошв.
До напрямшв подальших дослiджень слад ввдне-сти розробку питань щодо побудови системи управ-лiння фшансовими потоками на основi управлшня про-цесом руху фiнансовиx потошв.
Л^ература 1. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства / Энгельс Ф. — М. : ОГИЗ, 1948. — 222 с. 2. Сей Ж.-Б. Трактат про пол-гтичну економто / Ж.-Б. Сей // URL http://www.eup.ru.
3. История экономических учений / под ред. Н. К. Каратева. — М. : Соцэкгиз, 1963. — 550 с.
4. Самуельсон П. Економша / П. Самуельсон. — Львiв : Свгт, 1993. — 494 с. 5. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан и др. [пер. с англ. В. Лукашевича и др. ; под общ. ред. В. Лукашевича]. — Л., 1991. — 448 с. 6. Василик О. Д. Теорiя фшанав : Шдруч. / О. Д. Васи-лик. — К. : Н1ОС, 2000. — 416 с. 7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов, К.1 / А. Смит // URL http://www.eup.ru. 8. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов, К.2 / А. Смит // URL http://www.eup.ru. 9. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс // URL http://www.eup.ru. 10. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1. / К. Маркс [пер. с нем. И. И. Степанова-Скворцова].
— М. : Гос. изд-во полит. литературы, 1950. — 794 с.
11. Господарський кодекс Украши // Ввдомосп Вер-xовноi Ради. — 2003. — № 18, № 19—20, № 21—22.
12. Закон Украши «Про оподаткування прибутку тдприемств» // Ввдомосп Верxовноi Ради. — 1995.
— № 4 зi змшами та доп. 13. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 4 «Звгт про рух грошових кошт!в» // Бiблiотека «Все про бухгалтерський облш. Нормативн документа», № 1. 14. Бланк И. Управление использованием капитала / И. Бланк. — К. : Ника-Центр, 2000. — 656 с. 15. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга / Д. Xан. — М. : Финансы и статистика, 1997. — 586 с.
