CC BY
19
УДК 338.45:669.1
О. О. Молдован,
астрант Нащонального ¡нституту стратег1чних досл1джень,
м. Кшв
КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР ЧОРНО1 МЕТАЛУРГП: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФОРМАЛ1ЗАЩ1
Сектор чорно! металурги вiдiграe системоутворю-ючу роль в нащональнш економiцi, е одним з нарiжних каменiв украшсько! промисловост та визначальних факторiв економчнох безпеки держави, передуам, 11 ва-лютно!, фшансово!, зовшшньоекож^чно! та бюджет-но! складово!, а також кшатзатором розвитку багать-ох сумiжних галузей, в першу чергу, машинобудуван-ня, будiвництва та паливно-енергетичного комплексу
У свою чергу, стан та тенденци розвитку чорно! металурги визначаються комплексом чиннишв, як можна звести до трьох груп: економiчнi, регуляторнi та корпоративнi. У впчизнянш науковш лiтературi знач-на увага традицшно придтяеться аналiзу факторiв перших двох груп. У той же час ^норувати значения корпоративного аспекту розвитку чорно! металурги стае дедалi важче, оскшьки саме в щй сферi криеться низка значних проблем нащонального прничо-металург-iйного комплексу, як девальвують економiчний та регуляторний потенщал розвитку галузг
Вiдсутиiсть правово! можливост формал!защ! де-факто створених потужних корпоращй, конфлiкти м1ж рiзними ланками виробничого циклу, як суттево ак-тивiзувалися в останнi п'ять рошв в рамках прничо-металургiйного комплексу, призводять до зниження ефективностi його роботи загалом, консерваци заста-рiлих технологш виробництва, уповтьнення !нновац-iйно-iнвестицiйних процеав, зменшення надходжень до бюджетгв всх рiвнiв, впливають на посилення соц-!ально! та полгтично! напруженосп в суспшьствг
Метою ще! роботи е виявлення та аналiз рушш-них факторiв, що лежать в основi становлення сьо-годшшньо! моделi корпоративних вiдносин м1ж р!зни-ми суб'ектами нащонального прничо-металурпйного комплексу (ГМК) та виявлення ключових деструктив-них чиннишв, що гальмують II розвиток.
Проблемам корпоративного сектору украшсько! промисловост присвячено значну увагу украшсько -го наукового спiвтовариства. Вагомий внесок у формування сучасного розумiния розвитку корпоративних структур в Укршш зробили так! вiтчизиянi вченi, як Л. Федулова, Я. Жалiло, П. Буряк, М. Деркач, А. Козаченко, А. Костш, М. Крупка, Н. Резанова, О. Шевчук, Г. Паламарчук, О. Паламарчук, Л. Руден-ко та ш Особливо важливими е !хш роботи [1— 12]. Водночас у названих роботах досить часто надмiрну
увагу придiлено досл!дженню стратегiй перспективного розвитку украшських корпорацiй, тсд як меха-шзми виршення наявних проблем, без яких неможли-вий переход корпоративного сектору на бшьш висо-кий р!вень, залишаються поза увагою.
Новизна роботи полягае в спроб! проанал!зувати актуальн проблеми корпоративного розвитку в рамках нащонального прничо-металурпйного комплексу, джерела та юторто !х зародження, а також виявити причини, яю стримують формування в Укра!ш потуж-них прозорих структур в цьому сектор! господарсь-кого комплексу.
Як зазначае Л. Федулова, незважаючи на вимогу ринково! економши — створення конкурентного сере-довища при наявност множини виробнишв — саме велике виробництво формуе в сучаснш економщ попит ! пропозищю на ринку, визначае умови щноутво-рення, реал!зуе об'емн програми катталовкладень. Лише великим виробникам тд силу здшснення значних НДДКР, глобальне впровадження у виробництво нововведень. Тому структуру сучасно! ринково! еко-номши представляють крупш тдприемства, яю стають нацюнальною гордютю проввдних кра!н свпу [1, с. 130].
З макроеконом!чного погляду, корпоративш структури е шститутом концентраци людських, фшан-сових, виробничих, науково-техшчних ресурав з метою !х оптимального використання, а також способом зниження трансакцшних витрат. Як зазначають Ф. Свдошмов ! Н. Розумна, основними причинами, як спонукають тдприемства до об'еднання, варто вважати посилення ринково! конкуренци, необхвдшсть залучення !нвестиц!й для шновацш, прагнення до зниження виробничих ! комерщйних витрат, пошушв шлях!в зниження ризиюв, потреби централ!заци мар-кетингових комушкацш, тдвищення ефективност ви-робництва, ввдновлення портфеля продукци [2, с. 139].
Украшсьш корпоративш структури в сектор! чорно! металурги характеризуються певною специфшою \ все ще знаходяться на первинному еташ свого шститу-щйного розвитку, тому в в1тчизнянш науковш литератур ввдсугаш одностайний тдод не тшьки до !х аналь зу, а й до формування понятшно-категор!ального апа-рату. На сучасному еташ украшсьш структури, що здшснюють даяльмсть в ГМК, мають р!зн найменуван-ня, серед яких найбтьш часто ф!гурують «корпоращя»,
«фiнaнсoвo-пpoмислoвa ^yra», «^згес-груп^), «r^py-га», «гpyпa кoмпaнiй» тa iн. Кpiм тогo, деяк вчен нэ-мaгaються зaкpiпити теpмiни «фiнaнсoвo-пpoмислoвi юpпopaцiï» [3], «метaюpпopaцiï» [4] тa «тли-ию-его-нoмiчнi xoлдинги» aбo «готтию -екoнoмiчнi групи» [5].
Як paцioнaльнo зayвaжye Л. Федyлoвa, зaстосyвaн-ня влaсне теpмiиy «юpпopaцiя» дo yкpaïнськиx с^ук-тyp кpyпнoгo бiзнесy дoсить yмoвне. Кopпopaцiï в poз-вииyтиx Rpai^ax мэють бaгaтогaлyзевy стpyктypy вщюб-ничиx кoмплексiв тa зaмкиеиi цикли вигoтовлення то-вapiв, як п^вию, кiицевoгo пoпитy, вoни функцюнуюгь пеpевaжиo в нayкoeмииx секгopax oбpoбнoï пpoмислo-вoстi, ïx системи yпpaвлiння зaбезпеченi дoсить дoскo-нaлoю мyльтидивiзioнaльнoю сгpyкгypoю. Але не всi щ пapaметpи нa сьoгoдиi xapaктеpиi для yкpaïнськиx Rpyn-ниx тампши, тому вoни e, швидке зa все, пpoтoтипaми кopпopaцiй у poзвииyтиx ^arnax [1, с. 132].
Дoсить сyпеpечливим з пoглядy пpaвoвoï кopек-тдасп тa екoнoмiчнoï вичеpпнoстi e викopистaння теp-мiнy «фiнaнсoвo-пpoмислoвi групи», який з пoдaчi вiгчизияниx пoлiтoлoгiв ст^в oдним iз нaйбiльш тпу-ляpниx в oстaннi poки. У зaxiдниx xpai^ax ФПГ виз-нaчaються як бaгaтoгaлyзевi пpoмислoвo-бaнкiвськi, тopгoвельнi кoнцеpни, тобто oб'eднaння пiдпpиeмств, бaнкiв, тopгoвиx дoмiв, opгaнiзaцiйнo i юpидичнo сэ-мoстiйниx [2, с. 141]. В Укpaïнi ж бaнкiвський кaпiтaл пpaктичнo не вiдiгpaвaв poлi в пpoцесi фopмyвaння пoтyжниx бiзнес-гpyп, a ця opгaнiзaцiйнa фopмa взэ-гaлi не знaйшлa свoгo пpaвoвoгo зaкpiплення.
Пpoведене aвтopoм дoслiдження opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx фopм шйбшьшж суб^кив гoспoдapськoï дальшсл в сектх^ чopнoï метaлypгiï дae пiдстaви ствеp-джyвaти, щo з пoглядy пpaвa бiльшiсть yкpaïнськиx rop-пopaцiй e poзгaлyженими xoлдиигoвими кoмпaнiями. Вoднoчaс для poзкpиття екoнoмiчнoï сyтиoстi цж структур дoцiльним бaчиться введення теpмiнa «фiнaнсoвo-пpoмислoвi кoнглoмеpaти» (ФПК) як фopми ropmpa-тивнoгo yпpaвлiиня, щo пеpедбaчae певну xaoтичиy юн-сoлiдaцiю piзнoпpoфiльниx aктивiв, як пpи цюму мэ-ють eдииий ценгp пpийняття сгpaтегiчниx piшеиь, зoк-pемa, у питaнняx нaлaгoдження гoспoдapськиx зв 'язюв тa pyxy фiнaнсoвиx пoтoкiв. Tara фopмa opгaнiзaцiï дiяльнoстi в ГМК e вiдoбpaженням пpoцесiв poзвиткy бiзнесy в Укpaïнi в 9G-x porax мииyлoгo стopiччя, кoли oб'eднaння вiдбyвaлoся не нa oснoвi дoбpoвiльнoï штег-paцiï piзниx лaнoк oднoгo виpoбничoгo циклу, a шля-xoм «збиpaння aктивiв» певними впливoвими ^ут-ми. Т. Сaвельeвa зaзнaчae, щo фopмyвaння стpyктyp влaснoстi тa вiдпoвiдниx opгaнiзaцiйниx фopм гост-дapювaння не бyлo pезyльтaтoм евoлюцiйнoгo пpoцесy i pинкoвoгo вiдбopy з пoзицiй ефективнoстi. ^втки, ïx пoявa зyмoвленa специф^к» пpивaтизaцiйниx ^o-цесiв, як вiдбyвaлись у paмкax pиикoвиx тpaнсфop-
мэщй, не зaвжди пoв'язaниx iз сyспiльними iитеpесa-ми i екoнoмiчнoю дoцiльнiстю [б, с. 25].
Цей фaкт ст^в пpичииoю тoгo, щo opгaнiзaцiйнi фopми бiзнесy в yкpaïнськiй чopнiй метaлypгiï скта-лися не нa oснoвi сгpaтегiчнoгo плaиyвaння дальдасп, a з ypaxyвaнням неoбxiднoстi мaневpyвaння в paмкax yкpaïнськoгo зaкoнoдaвствa, зaплyтaнiсть i супе-pечнiсть якoгo не дoзвoляe ствopювaти пpoзopi штег-poвaнi стpyктypи. Ввдсутнють мoжливoстi пpaвoвoï aмнiстiï тiньoвoгo кamтaлy слaбкi гapaитiï пpaвa влэс-дасп для нaцioнaльниx iнвестopiв, a тaкoж жopсткi вимoги aнтимoнoпoльнoгo зaкoнoдaвствa ^извели дo тoгo, щo кopпopaтивнi oб'eднaння, як oфopмилися де-фaктo, не мoгли oфopмитися де-юpе.
Вxoджеиня вичизнядаш ГМК в нoвий фopмaт ею -нoмiчниx ввдшсин в 9G-i p. oзнaмеиyвaлoся py^^a»-ням системи цеигpaлiзoвaнoгo yпpaвлiиня й г'oспoдapсь-кж зв'язшв paдянськoгo пеpioдy Haтoмiсть вiдбyвaвся xaoтичний пoшyк тaкиx фopм гoспoдapювaиня, як були б aдеквaтиi ювим yмoвaм. Ha думку Я. Жaлiлa, чеpез фpaгмеитapизaцiю yпpaвлiиня зa неpoзвииенoгo pинкo-вoгo сеpедoвищa стpaтегiï нoвoyгвopениx пpивaтииx ею-нoмiчниx суб^кив не лише вийшли з-пiд деpжaвнoгo кoигpoлю, эле i вгpaтили взaeмoскoopдинoвaиiсть. Ввдзш-чимo, щo мoжливoстi yкpaïнськиx mдпpиeмств дo сэ-мoвдoскoнaлення бyлo пеpеoцiненo. З o№ore бoкy, ею-юмчщ пoлiтикa не спpиялa aкyмyляцiï, мoбiлiзaцiï i нaвiть збеpежению iивестицiйииx pесypсiв, фaктичнo poзми-вэлэ екoнoмiчиy мщь пеpевaжиoï бiльшoстi пiдпpиeмств. З iишoгo бoкy, i ïx кеpiвники виявилися нездaтиими дo aктивниx piшyчиx дш в yмoвax pинкy, щo «нapoджyeть-ся», a пpивaтизaцiйнi пpoцеси не зaбезпечили ствopеиня шиpoкoгo пpoшapкy ефективниx pеaльниx влэсниив зaсoбiв виpoбництвa [б, с. 113].
У цш ситуэцИ' iнiцiaтивy пеpеxoпив пpивaтиий сек-TOp, який i стэв ядpoм i лoкoмoтивoм iитегpaцiйииx ^o-цесiв в ГМК. 1нститущйним нaчaлoм в сектopi чopнoï метaлypгiï нэ пеpшoмy етэп стaнoвления ФПК дoсить 4acro вистyпaли тpейдеpськi кoмпaнiï, як зэймэлися пoстaвкaми газу тэ pеaлiзaцieю метaлoпpoдyкцiï. Пoдo-poжчaния газу пiсля poзпaдy СРСР тэ йoгo дефiцит в Y^arni зpoбили сфеpy тоpгiвлi гaзoм iз шйбтьш
pентaбельниx видiв гoспoдapськoï дiяльнoстi. Tara юм-пaнiï aкyмyлювaли знaчнi фiнaнсoвi pесypси i скутву-вэли piзнoпpoфiльнi пiдпpиeмствa, пеpедyсiм сектopa чopнoï метaлypгiï. Як зaзнaчaють дoслiдники Свiтoвoгo бэнку, тpейдеpи пoчaли мaсoвo викopистoвyвaти у взae-мoвiднoсииax iз метaлypгiйними mдпpиeмствaми бap-теpнi сxеми: в oплaтy зэ пpиpoдний гэз вoни oдеpжyвa-ли метэл i пpoдaвaли йoгo нэ зoвнiшнix pинкax, де вiн кopистyвaвся великим тапитом. У взaeмoвiднoсииax iз пiдпpиeмствaми викopистoвyвaвся меxaнiзм нееквь вaлеитиoгo oбмiиy — пoстaчaння мэшин, yстaткyвaн-
ня, сировини ! матер!ал!в здшснювалося за завищени-ми, а кутвля 1хньо1 продукци — за заниженими щна-ми. Трейдерсью компанл поступово захоплювали всю систему збуту ! постачань тдприемств. У результат! навколо них почали формуватися перш! приватш фшан-сово-промислов! групи [7, с. 20].
Наявнсть валютних прибутюв приваблювала в цей сектор ! банкхвський капитал. Вш починае поступово по-ширювати свш вплив на фшанси металургшних тдприемств. Основним шструментом такого контролю стала кредитна залежнють. Зокрема, саме завдяки такому мехамзму в 90-х роках минулого столтття так! банки як «Приватбанк» та «Укрсиббанк» змогли поглинути низку привабливих актив!в в ГМК. Проте на ввдшну вщ газових трейдер!в банкам не вдалося розширити свш вплив наспльки широко. Очевидно, причиною цього були слабю позици самих банков, як! почали укршлюватися лише на початку нимшнього десятилптя.
Контроль над металурпйними тдприемствами приватний каттал захоплював поетапно. Спочатку вплив над тдприемствами закр!плювався переважно за допомогою т!ньових засоб!в, аж до застосування ввдверто корупщйних схем. Проте внаслвдок норма-л!зацл правово! ситуацп, змщнення державно! влади, робота в т!ньовому режим! стае для ФПК досить ри-зикованою, що обумовлено такими чинниками:
— т!ньовий контроль не гарантував права влас-ност! У будь-який момент держава могла шщювати повернення контролю над тдприемством, посилаю-чись на допущен! порушення в процес приватизации
— вщсутнють гарант^ прав власносп робило над-то ризикованим збшьшення !нвестицш в металурпйш тдприемства. Водночас, метод експлуатацл виробни-чих потужностей без !нвестування в !х ввдтворення ! модертзащю стр!мко вичерпував свш ресурс;
— заплутаиiсть та розгалужешсть внутршшх гос-подарських комушкацш в рамках ФПК збшьшувала трансакцшш та операщйш витрати вае! структури;
— непрозора структура б!знесу обмежувала мож-ливють доступу укра!нських компанш до боргових ре-сурав, передуам, на м!жнародних фшансових ринках.
Подальше функцюнування гпдприемств потребувало збтьшення швестицш в основн фонди. Натомють ви-ручка вщ реал!защ! продукци виводилася з тдприемств через р!зш офшорн ф!рми, а згодом частково поверта-лася до Укра!ни для швестування у високорентабельн активи. Варто в!дмтити той факт, що найбтьшою попу-ляртстю користувався агросектор. Практично ва сьо-годмшш ФПК, яю тюно пов'язан з металурпею, волод-тоть стьськогосподарськими тдприемствами.
У юнц 90-х р. прагнення приватного катталу формал!зувати контроль над тдприемствами чорно! металурги почало знаходити тдтримку у владних орга-
нах. Це було обумовлено тим, що держава, яка формально певний час залишалася власником бтьшосп металургшних тдприемств, практично не отримувала прибутюв ввд сво!х актив!в в ГМК. Через мехашзми нееквiвалентиого обмшу та м!тм!зац1ю оподаткування значна частина прибутку акумулювалася на рахунках приватних посередницьких структур. Водночас, на держав! залишився досить широкий спектр обов'язюв, зокрема фшансування розгалужено! сощально! шфра-структури, яка була на баланс! металургшних тдприемств, погашення кредипв, що залучалися опе-ративним менеджментом металургшних тдприемств. Така ситуашя, коли в держави були лише фшансов! зобов'язання, законом!рно стимулювала бажання ле-гал!зувати присуттсть ФПК на державних тдприем-ствах з тим, щоб останн отримували не лише прибуток ввд його дальности але й мали зобов'язання !нвестува-ти в оновлення фонда ! тдтримку сощально! сфери.
Легал!защя контролю приватного катталу над активами сектору ГМК проходила досить болюно й не завжди ефективно. Проте загальна тенденщя була позитивною, що виражалося в таких аспектах:
1. Вдалося подолати спад виробництва. У 1995 р. чорна металурпя досягла найнижчо! точки пад!ння. Виробництво стал! склало 22,3 млн. т., прокату — 16,6 млн. т., труб — 1,6 млн. т. По вщношенню до 1990 р. загальний обсяг випуску металопродукци впав на 60 %, проте вже з наступного року спостер!галися по-зитивн тенденцп розвитку ГМК, як проявилися в кшьюсному зростанш. Ввдмгтимо, в 1996 р. чорна ! ко-льорова металурпя були единими галузями, як! проде-монстрували прирют виробництва. Бшьшють шших га-лузей економши знаходилися в стан! падшня до 1999 р.
2. Забезпечено стабтьмсть поставок енергонос!!в. Оск1льки в« укра!нськ1 металург!йн! п!дприемства ви-користовували газ, це питання п!сля розпаду СРСР було особливо актуальним. Як було зазначено, першими власниками металургшних п!дприемств були газов! трей-дери, як1 й орган!зовували ритм!чн! поставки палива. Б!льше того, в рамках ФПК впроваджувалися бартерн! схеми з розрахунку за газ металопродукц!ею, що дозволяло тдтримали л!кв!дн!сть тдприемств.
3. Оргашзовано систему збуту металопродукци. Приватний торговий кап!тал традиц!йно е бшьш гнуч-ким ! адаптивним, тому саме приватн! структури оперативно налагодили експортн! канали, частково ком-пенсувавши стр!мке пад!ння внутршнього попиту ви-возом продукц!! за кордон.
4. Покращено плат!жний баланс кра!ни. Розши-рення експорту та встановлення обов'язкового продажу валютно! виручки в!д експорту зб!льшило при-плив в Укра!ну американсько! валюти, деф!цит яко! ускладнював погашення урядом сво!х зобов'язань
пеpед мiжнapoдними кpедитopaми. Незвэжэючи нэ те, щo бшьшють тpейдеpiв нaмaгaлися уникнути кoнвеp-тaцiï вэлюти, все ж легэльними i нелегaльними кэш-лэми вoни нaсичyвaли виyтpiшнiй pинoк дoлapaми.
5. Сгaбiлiзaцiя ситyaцiï в ГМК спpиялa збшьшен-ню нaдxoджень дo бюджету, щo дoзвoлилo зэ 1992 — 199б pp. мэйже втpичi зменшити даго дефiцит.
6. Aктивiзaцiя iнвестицiйнo-iннoвaцiйнoï дiяль-нoстi метaлypгiйниx пiдпpиeмств poзшиpилa внyтpiшнiй pииoк для пpoдyкцiï нaцioнaльнoгo мэши-нoбyдyвaння, a тaкoж низки сyмiжниx гэлузей, зoкpе-мэ ripничopyднoï, кoксoxiмiчнoï тoщo.
7. Зниження piвия сoцiaльнoï нaпpyженoстi. Цiлеспpямoвaнo блoкyвaлися спpoби мaсoвoгo скo -poчения poбiтникiв в чopнiй метaлypгiï, нaвiть пoпpи piзке зменшення пpoдyктивнoстi пpaцi. Рiвень зapoбiт-нoï плaти в сектopi чopнoï метaлypгiï в yмoвax еюда-мiчнoгo стаду в 9G-x poxax зэлишэвся нэ дoсить ви-сoкoмy piвнi, пoстyпaючись лише зapoбiтним плaтaм шaxтapiв i бyдiвельникiв.
Пoзитивиий дoсвiд дальдаст ФПК був ввдмчений нэ вищoмy деpжaвнoмy piвнi. Тэк, в 1994 p. в ^^mm дo Веpxoвнoï Рэди Пpезидент Укpaïни Леoнiд Кучмэ вiдзнaчaв: «Пpoмислoвo-фiнaнсoвi гpyпи змoжyть сгфи-яти вiднoвлеиию стapиx i фopмyвaнню нoвиx гoспoдapсь-киx зв'язшв з mдпpиeмствaми iишиx деpжaв СНД. ^е-зидент Укpaïии всестopoиньo спpиятиме стaнoвленню i poзвиткy вкaзaнiй фopмi opгaнiзaцiï еюнoмiчииx зв 'язюв» [В]. Деpжaвнa влэдэ тoгo чэсу зpoбилa стэвку нэ фop-мyвaиня пoгyжниx нaцioнaльниx юpдаpaцiй, зaблoкyвaв-ши дoстyп в V^amy iнoземнoмy кaпiтaлy Для ararai-зэцИ' пpoцесy ствopення пpoзopиx фiнaнсoвo-пpoмислo-виx ^yn, як були б здэтш кoнкypyвaти з свiтoвими лще-paми, в Укpaïнi не вистaчaлo aдеквaтнoï пpaвoвoï бэзи.
У ачш 1995 p. Пpезидеит Укpaïни видэв Укэз «Пpo фiнaнсoвo-пpoмислoвi гpyпи в Укpaïнi», який мэв дoстaтньo лiбеpaльний тэ пpoгpесивний нэ тoй rep^ xapaктеp. Зoкpемa, ФПГ в ньoмy poзглядaлaся як « стaтyтнa aбo дoгoвipнa юpидичнa oсoбa, ствopенa шляxoм oб'eднaння пpoмислoвими пiдпpиeмствaми, opгaнiзaцiями, бэнкэми i iншими суб^кгами mOTpTO-мницью1' дiяльнoстi (пеpедaчi у влaснiсть, в yпpaвлiн-ня, зoкpемa дoвipитель) мэйнэ, щo нaлежить ним (зэк-piпленoгo зэ ними), фiнaнсoвиx pесypсiв, a тэюж пе-pедaчi пpaвa yпpaвлiиня гoспoдapськoю дiяльнiстю для цеитpaлiзoвaнoгo yпpaвлiння виpoбничoю, нayкoвoю, фiнaнсoвoю i кoмеpцiйнoю дiяльнiстю» [9]. Дoкyмеит пpипyскaв, щo ФПГ мoжyть ствopювaтися зэ im^ara-вoю, пеpш зэ все, сэмж суб^кив гoспoдapювaння. Дoзвiльними фyнкцiями дадш^ися Мiнiстеpствo ею-нoмiки (експеpтизa теxиiкo-екoнoмiчнoгo пpoекгy стго-pеиня ФПК) i Aитимoнoпoльний кoмiтет (видae дoзвiл).
Пpoте нэ цей Укэз пapлaмеит нэкгав вето. Ha-
тoмiсть в листoпaдi 1995 p. був пpийнятий Зэюн Укpaï-ни «Пpo пpoмислoвo-фiнaнсoвi групи», у яшму xop-пopaтивне бyдiвнищБO бyлo пoстaвлене тд жopсткий деpжaвний кoитpoль. Зaкoн, який чинний дoсi, мae юн-сеpвaтивний xapaктеp, як да буки, тэк i да ду^. Зoкpе-мэ, в зaкoнi булэ зaкpiпленa пpoвiднa poль (стэтус «го-лoвне пiдпpиeмствo ПФГ») в кopпopaтивнiй стpyкгypi виpoбничoгo пiдпpиeмствa, щo випyскae кшцеву ^o-дyкцiю, тода як свiтoвий дoсвiд свiдчить rnpo те, щo пpoвiдиy poль зэзвичэй вiдiгpae aбo спецiaльнa гом^-шя, щo yпpaвляe, aбo фiнaнсoвa yстaнoвa Бтьше тoгo, зпдда iз Зaкoнoм, ПФГ пoвиинi були « ствopювaтися зэ piшенням Уpядy на певний термт з метою pеaлiзaцiï державных програм poзвиткy пpiopитетниx гaлyзей виpoбництвa i стpyктypнoï пеpебyдoви екoнoмiки Ук-païни, включэючи пpoгpaми вiдпoвiднo дo мiжнapoд-ниx дoгoвopiв, a тэюж виpoбиищвa кiицевoï пpoдyкцiï».
Слiд зaзнaчити, щo в 199В p. Л. Кучмэ зpoбив доу-гу сп^бу ввести пpoцес ствopення кopпopaтивииx структур в зaкoнне pyслo. №ro нoвий Укэз, щo був, да суп, кoмпpoмiсним вapiaитoм Зaкoиy Укpaïни «Пpo пpoмис-лoвo-фiнaнсoвi ^yn»), спpoбyвaв пoлегшити пopядoк ствopення i деpжaвнoï pеeстpaцiï ПФГ. Тэк, нaпpиклaд, бyлo видaленo пoлoжеиня пpo тимчaсoвий xaparasp стто-pення ПФГ i нopмy пpo неoбxiднiсть викoнaиня ними деpжaвниx пpoгpaм poзвиткy. Пpoте й цей нopмaтивнo-пpaвoвий экт не знaйшoв пiдгpимки в пapлaментi.
Чеpез ввдсутнють нaлежнoï пpaвoвoï бэзи в Ук-païнi фopмyються неoфiцiйнi ПФК, щo e пpoявoм o6'-eктивниx тенденцш iнтегpaцiï фiнaнсoвoгo, пpoмислo-вoгo тэ тopгoвельнoгo кaпiтaлiв, aле вже дазэ межэ-ми деpжaвнoгo pегyлювaния, oтже, e пpoявoм ме-xaнiзмiв тiньoвoï екoнoмiки [1G, с. 4В].
У доуги пoлoвииi 9G-x pp. був фaкгичнo зэк1нче-ний poздiл тайб^ш^ метaлypгiйниx пiдпpиeмств Ук-païии. В 2GGG p. чэсткэ пpивaтиoгo ^^opy склaлa 93 % вiд зaгaльнoï кiлькoстi пiдпpиeмств чopнoï метaлypгiï, m дoлю якиx пpипaдaлo Вб % виpoбництвa Вapтo зэз-нэчити, щo диспpoпopцiя мiж чaсткoю пpивaтиoгo кэп-iтaлy в кiлькoстi пiдпpиeмств тэ в сyкyпнoмy виpoб-ницга свiдчить не пpo низьку ефективнiсть ^^amoro кaпiтaлy, a пpo те, щo деpжaвa збеpiгaлa кoнтpoль лише в шйбшьшж пiдпpиeмствax гaлyзi, зoкpемa в тайда-Tyжиiшoмy кoмбiнaтi — «Кpивopiжстaль».
Екoнoмiчне зpoстaния, спpиятливa кoн'юнктy-pa нэ свiтoвиx pинкax метaлoпpoдyкцiï, a тэюж зниження пoдaткoвoгo нaвaнтaження нэ пiдпpиeмствa ГМК спpияли пеpеxoдy дo нoвoï пapaдигми poзвит-ку, зaснoвaнoï вже не нэ вимивэнш фiнaнсoвиx pе-сypсiв, a нэ poзвиткy виpoбництвa. Пpoте стpyктypa сфopмoвaниx кoнглoмеpaтiв виявилэся нэст^льки ^o-мiздкoю тэ зaплyтaнoю, щo цей фopмaт кopпopaтив-ниx вiднoсин сэм да ^6í стэв бap'epoм для ïx да-
Таблиця 1
Найб1льш1 укршнська металургшш ф1нансово-промислов1 конгломерати станом на кшець 2008 року
ФПК Сировиннi активи Сталеплавильнi активи Збут продукци
Група «Метшвест» Краснодонвугшля, Авдеевський коксошм, КЗРК, ПГЗК, ЦГЗК, 1ГЗК, ПФК «Прометей» Азовсталь, Снакпвський МЗ, Макпвський МЗ, Харцизський трубний завод, Ferriera Valsider (Iталiя), Trametal (Iталiя), Spartan UK (Великобританiя), Promet (Болгарiя). Metinvest International S.A., Метшвест-Свраз1я, Метшвест-СМЦ
1ндустр1альний союз Донбасу Алчевський коксохiмзавод, Завод вогнетривких матерiалiв в Хшановi (Польща), 50% «Степ-техсервю» (зокрема Тавршський ГЗК). Алчевський МК, Днiпровський МК iм. Дзержинського, Крама-торський МЗ iм. Куйбишева, Днiпропетровський трубний завод, Huta Czestochowa (Польща), Dunaferr (Угорщина), мета-лопрокатний завод «Lozenc» (Угорщина), «DAM Steel» (Мь школьц, Угорщина), Армавiрсь-кий металургiйний завод (РФ). УГМК (Украша), РГМК (Росшська rip-ничо-металургшна компанiя, РФ), УГМК -Гpузiя (Гpузiя), УГМК (Унiвеpсальна прничо-металургшна компанiя, Бiлоpусь), Центросталь (Польща), Дутрейд (Угорщина)
ТКК «1нтерпайп» «Дншропетровський Втормет», Нiкопольський завод фероспла-вiв «Дншросталь», «Новомосковсь-кий трубний завод», «Шжнеднь провський трубопрокатний завод», «Нiкопольський завод нержавшчих труб», «Нiкополь-ський завод безшовних труб «NICO TUBE». Steelex S.A. та iншi тдприемства групи
Група «Приват» 50%, КЗРК, 50% «Стептехсер-вю» (зокрема Таврiйський ГЗК), Оржониквдзевський ГЗК, Мар-ганецький ГЗК, Зап^зький завод феросплавiв, Стахановсь-кий завод феросплавiв Дншровський металургiйний завод iм. Комiнтерну «Днiпpо 96» i iншi тдприемства групи
Evraz Group (Украша) ГЗК «Суха балка», ПГЗК (50%), «Баглшкокс», «Дншрококс», «Дншродзержинський коксохь мiчний завод» Дншропетровський металур-гшний завод iм. Петровського Процес реструктуриза-цй схеми
Ferrexpo Полтавський ГЗК, Ерютовський ГЗК, «Схiд-Руда» МК «Kremikovtzi» (Болгарiя), МК «Newco Lamkos Steel (Косово), МК DanSteel (Данiя), фе-росплавний Skopski Legury (Ма-кедонп). Ексклюзивнi трейдери групи
ArcelorMittal (Украша) Новокриворiзький ГЗК МК «Криворiжсталь» МК «Кpивоpiжсталь»
Запор1жсталь Частковий контроль «Запорiж-кокс» i Запорiзький ЗРК, ВО «Шолоховське» Шахти «Бист-рянська 1, 2», ЗАТ «Мшерал» МК «Запорiжсталь» «МД Груп Запоpiж-жя», «МД Холдинг», «МД 1стейт»
«1лл1ч-сталь» «Кондратпвський завод вогне-тривiв», Хiмiко-металургiйна фабрика, Комсомольське рудо-управлшня, шахта iм. Менжш-ського, ГМК «Укрмеханобр» Марiупольський МК iм. Iллiча Трейдери групи i iнших компанш
Група «Енерго» Макпвкокс, Ясиновський коксо-хiмiчний завод, Красноармшсь-ка-захiдна №1, частково «Пан-телеймоновський завод вогне-тривiв», лiцензiя на розробку Гуляйпольського залiзорудного родовища, шахта «Зарiчна», ШУ «Карагайлшське» Донецксталь-металургiйний завод, Донецький металургш-ний завод Шдприемства групи
Ыформащя взята з eidKpumux джерел
дaльшoгo poзвиткy. У зв'язку з цим, бaгaтo ФПК пoчaли пpoвoдити pестpyктypизaцiю свoгo бiзнесy з метoю «легaлiзaцiï» вже де-фaктo пpaцюючиx нефop-мaльниx oб'eднaнь.
Пеpшими дo цьoгo пpoцесy пpистyпили ^упи 1СД, СКМ, «Фiнaнси i кpедит» тэ Iитеpпaйп. Ha пеpшo-му етaпi вiдбyлoся пpидбaння aктивiв в eвpoпейськиx Epai^x влэдэ якиx дoсить oбеpежнo ставиться дo ^o-никнення нэ свoю теpитopiю непpoзopиx стpyкIyp. 3ofr-pемa, 1СД пpидбaв т-pH метaлypгiйниx зaвoди в Уг-op-щиш й декiлькa пoтyжииx пiдпpиeмсгБ в Шльщ^ СКМ пpидбaв двэ mдпpиeмствa в Iтaлiï i oдне у Великoбpи-тaнiï, a rpyпa «Фшэнси i Кpедит» встaнoвилa кoнтpoль нэд aктивaми в Дaнiï, Мaкедoнiï i Бoлгapiï.
Ha дpyгoмy етaпi, oкpiм нaзвaнoгo фaктopy, фop-мyвaния пpoзopиx стpyктyp в ГМК кaтaлiзyвaлoся неoбxiднiстю зaлyчення iнвестицiй. Остaннiми poкaми спoстеpiгaeться чiткa aсиметpiя мiж фiнaнсoвим rn-тенцiaлoм aкцioнеpiв ФПК i iнвестицiйними пoгpебa-ми ïx пiдпpиeмств. Внaслiдoк цьoгo нэ змiнy гpaнс-феpтaм з oфшopниx зoн, пpиxoдить меxaнiзм зaлyчен-ня бopгoвиx pесypсiв нэ зoвнiшнix фiнaнсoвиx pии-кax, вapтiсть гpoшей нэ якиx тiснo зaлежить вiд ^o-зopoстi i зpoзyмiлoстi бiзнесy.
Ha дэний мoмент в paмкax yкpaïнськoгo ГМК сфopмyвaлoся декшькэ пoтyжииx ФПК, яю знaxoдять-ся m piзниx стaдiяx стpyктypизaцiï тэ фopмaлiзaцiï бiзнесy Як мoжемo rnpoCT^m'H з Taблицi 1, кoжен iз ФПК включae знэчну кшьшсть суб^кив гoспoдapю-вэння piзниx пеpедiлiв метaлypгiйнoгo виpoбництвa. Кpiм тoгo, в структуру кoнглoмеpaтiв вxoдить великэ кiлькiсть пiдпpиeмств сyмiжниx гaлyзей екoнoмiки (мaшинoбyдiвнi, тpaнспopтнi тэ iн.). Ефективнiсть фун-кцioнyвaння пoдiбниx ФПК зaлежить вiд i^^oi' здэт-нoстi сфopмyвaти пpoстy тэ чiткy кopпopaтивиy струк-тypy, якэ змoже iитегpyвaти pесypси i пoтенцiaл юж-нoгo пiдпpиeмствa в eдиний виpoбничий пpoцес.
1. Отже, юмплекс oб'eктивииx тэ суб^ет^н^ фaктopiв нэ стадо фopмyвaння ФПК в ГМК Укpaïни пе-pешкoджaв стaнoвлению де-юре цiлiснoï opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми. Hинiшиi фiнaнсoвo-пpoмислoвi юнг-лoмеpaти знaxoдяться в бiльшoстi випaдкiв нэ пoчaгкoвiй стади стpyкгypизaцiï тэ фopмaлiзaцiï, тому не с говнш мipi викopистовyють пoтенцiaл poзвиткy, щo B^xprnae пеpед ними пpoцес CTБopення пpoзopиx тэ ефективниx кopпopaцiй. В той же 4a^ нэ re^aray иииiшиьoгo деся-тилптя фopмaлiзaцiя дaииx сгpyктyp CTae неoбxiдним чин-никoм пoдaльшoгo poзвиткy бiзнесy. Вiд ефективнoстi тэ oпеpaтивнoстi пpoцесiв фopмaлiзaцiï тэ pесгpyкгypи-зэц^ бiзнесy ФПК знaчнoю мipoю зaлежaтиме re^arn^ ший poзвиток сектоpy чopнoï метaлypгiï Укpaïни.
У цьoмy кoитекстi, як зaзнaчae Т. Сaвельeвa, не-вiдклaдним e питaиня pефopмyБaиня iсиyючиx ropropa-
тивниx сгpyктyp ГМК нэ зaсaдax веpxoвенстБa rntaBa, зэ-кoинoстi та «пpoзopoстi», щo пеpедбaчae пpийияття вщго-вiдииx пpoгpесивииx зaкoнoпpoектiв (да^ем^ щoдo iaop-пopaтиБнoгo yпpaБлiиия та нaдaння iифopмaцiï). Иеoбxiд-нo пеpеЙIи ввд aмopфииxyтБopеиь типу кoиrлoмеpaтiв (o6-'eднaиня пiдпpиeмстБ, не пoв'язaииx мтж сoбoю вщюб-ничими зв'язкaми) дo бтьш o№opi№^ сгpyктyp з чггки-ми opгaиiзaцiйнo-пpaвoвими oбмежеинями [б, с. 27].
Haa^^wm фopмyвaння кopпopaтивнoгo сектоpy ук-païиськoгo ГМК бiльшoю мipoю вiдбyвaeться стиxiйнo, без aктивнoгo кoнсгpyктивнoгo втpyчaиня з бoкy деpжa-ви. Вoднoчaс, сyчaсний дoсвiд деpжaвнoгo pегyлювaиня зaсвiдчye пoзитивний ефект ввд вивaженoгo дoзoвaнoгo pегyлювaиня. Ввдтак деpжaвa мae зaйняти бтьш aктивиy пoзицiю в ^o^d фopмyвaиия кopпopaтивнoгo сектоpy в чopнiй металурги, oскiльки в yмoвax зaгoстpення м1жш-po№oï теxиoлoгiчнoï кoнкypеицiï, нaзвaиi пpoблеми ctbo-pюють зaгpoзy для дезiитегpaцiï iсиyючиx ФПК тэ тгли-нaиня вiгчизняииx пiдпpиeмств свiтовими ТИК.
Пpoблемa фyнкцioиyвaиня ФПК в re^opi чopнoï метaлypгiï, як i пpoмислoвoстi зaгaлoм, пoгpебye детaль-нoгo aнaлiзy з бoкy деpжaвнoï Блэди. Кopпopaтивний сектоp у pиикoвoмy сеpедoвищi e клю^вим фaктоpoм poзвиткy екoнoмiки, ^otc чеpез нaявиiсть негaтивниx чинниив мoже здiйсиювaти звopoтиiй дестpyктивний вплив. Як зaзнaчae Л. I. Фед^в^ без opiemmiu нэ ctbo-pеиия великж иaцioнaльииx iитегpoвaииx сгpyкIyp, здэт-™x ефективнo фyикцioнyвaти в yмoвax зaгoстpення мiжнapoдиoï теxиoлoгiчнoï кoнкypенцiï, вииикae зaгpoзa пеpетвopення вiтчизняниx пiдпpиeмств нэ пеpифеpiйиi виpoбничi пoтyжиoстi для oбслyгoвyБaиня aльянсiв, щo негaтивнo вiдiб' eться нэ екoнoмiчнoмy poз-витку ^aï™ тэ нaцioнaльииx iитеpесax, нэ екoнoмiчнiй тэ теxиoлoгiчиiй безпецi [1G, с. 45].
В У^эг^ все ще немae aдеквaтнoï нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи, якэ б дoзвoлилa кpyпним oб'eднaнням без збитку кoнкypеитиoмy сеpедoвищy викoнyвaти свoï функцл лoкoмoтивa екoнoмiчнoгo i пpoмислoвoгo poз-витку. Кpiм того, склэдш екoнoмiкo -пpaвoвi меxaнiз-ми im^^a^ бiзнесy нэ теpитоpiï Укpaïни yтpyдиюють експaнсiю yкpaïнськoгo кaпiтaлy в iншi кpaïни, a тэ-юж пеpешкoджaють ефективнiй дiяльнoстi iнoземниx iнвестopiв в Укpaïнi. Вiдтaк визнaчення oптимaльниx меxaнiзмiв дииaмiчнoгo стaнoвлення сyчaснoï струк-гypи кopпopaтивнoгo сектоpa y^a^^ro^t ГМК e rop-спективним тэ ^aE^HTO вaжливим нaпpямкoм дoс-лiджень вiтчизнянoï екoнoмiчнoï нayки.
Лiтература
1. Федулова Л. I. 1нститущйш oсoбливoстi су-чaснoï кopпopaцiï / Л. I. Федyлoвa // Иayкoвi пpaцi ДoнHTУ Сеpiя: екoнoмiчнa — 2GG6. — Випуск 1G3-2. — С. 13G—13б. 2. Свдошмов Ф. I. Дo пpoблеми o^
!нки ефективност !нтеграци промислових тдприемств / Ф. I. Свдоюмов, Н. В. Розумна // Економша промис-ловост — 2007. — № 1 (36). — С. 139—145. 3. 1нно-вацшна стратепя укра!нських реформ. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — С. 268. 4. Федулова Л. I. 1нтег-рацшш процеси корпоративних структур: можливост для !нноващйного розвитку економ!ки / Л. I. Федулова // Економ!ки та прогнозування — 2007. — № 3. — С. 19. 5. Жалшо Я. Економ!чна стратепя держави: теор!я, методология, практика : монография / Я. Жаль ло. — К. : Н1СД, 2003. — С. 231, 356. 6. Савельева Т. Проблеми розвитку великих корпоративних структур в економщ Укра!ни / Т. Савельева // Персонал. — 2007. — № 2. — С. 25—29. 7. Розвиток сектора чорно! металургп в Укра!ш : Аналгтичний огляд / Свгтовий банк. — К. : «Мшетум», 2004. — 110 с. 8. Кучма Л. Д. «Шляхом радикальних економ!чних реформ. Про основн засади економ!чно! та сощаль-но! пол!тики». Допов!дь Президента Укра!ни / Л. Д. Кучма. — 19 жовтня 1994. 9. Стаття 2. Поло-ження про фшансово-промислов! групи в Украшт Зат-верджено Указом Президента Укра!ни в!д 27 ачня 1995 року. 10. Федулова Л. I. Тенденцл формування корпоративних структур у промисловост Укра!ни / Л. I. Федулова // Економша промисловосп. — 2007.
— № 3 (38). — С. 45—57. 11. Резанова Н. С. Корпо-ративне управлшня на пороз! XXI столгття / Н. С. Резанова // Фшанси Укра!ни. — 2002. — № 1. — С. 13— 19. 12. Колтик Т. Корпорацл як економ!чна категор!я / Т. Колтик // Наук. записник Тернопшьського держ. пед. ун-ту !м. В. Гнатюка. Сер!я: економша. — 2001.
— № 7. — С. 28—31.
Молдован О. О. Корпоративний сектор чор-ноТ металургп: проблеми становлення та форма-лiзацil
Стан та тенденцл розвитку чорно! металургп виз-начаються комплексом чиннишв, як! можна звести до трьох груп: економ!чш, регуляторн та корпоративна У вгтчизнянш економ!чнш науковш лгтератур! значну увагу традищйно придшяеться анал!зу фактор!в перших двох груп, проте все бшьш актуальними стають проблеми корпоративного аспекту розвитку чорно! металургп, осшльки саме в цш сфер! ховаеться значний пласт проблем нащонального прничо-металургшного комплексу, який девальвуе економ!чний та регулятор-ний потенщал розвитку галузг Укра!нсью корпоративн структури в сектор! чорно! металургп характеризують-ся певною специфшою ! все ще знаходяться на пер-винному еташ свого шститущйного розвитку.
Метою ще! роботи е виявлення та анал!з рушшних фактор!в, що лежать в основ! становлення сьогодшш-ньо! модел! корпоративних вщносин м!ж р!зними суб-
ектами нацiонального ГМК та виявлення ключових де-структивних чиннишв, що гальмують !! розвиток.
Ключовi слова: корпоративний розвиток, чорна металурпя, фшансово-промислов1 конгломерати.
Молдован А. А. Корпоративный сектор черной металлургии: проблемы становления и формализации
Состояние и тенденции развития черной металлургии определяются комплексом факторов, которые можно объединить в три группы: экономические, ре-гуляторные и корпоративные. В национальной экономической научной литературе значительное внимание традиционно отведено анализу факторов первых двух групп, однако в последнее время все более актуальными становятся проблемы корпоративного аспекта развития черной металлургии. Именно в данной сфере кроется значительный пласт проблем национального горно-металлургического комплекса, который девальвирует экономический и регуляторный потенциал развития отрасли. Украинские корпоративные структуры в секторе черной металлургии характеризуются определенной спецификой и все еще находятся на первичном этапе своего институционального развития.
Целью данной работы является выявление и анализ движущих факторов, которые лежат в основе становления сегодняшней модели корпоративных отношений между различными субъектами национального ГМК и выявление ключевых деструктивных факторов, которые тормозят его развитие.
Ключевые слова: корпоративное развитие, черная металлургия, финансово-промышленные конгломераты.
Moldovan О. О. Corporate sector of black metallurgy: problems of becoming and formalization
The condition and progress of ferrous metallurgy are determined by factors that can be grouped into the following three categories: economic, regulatory and corporate. Ukrainian economic science literature gives considerable attention to the analysis of factors of the first two categories. The issues of corporate development, however, are becoming increasingly relevant, since they undermine economic and regulatory potential of metallurgy and mining industry. The Ukrainian corporate structures in the sector of ferrous metallurgy are still at the initial stage of their development. The purpose of this work is finding and analyzing the factors that influence formation of today's model of corporate relations between different players of the national mining and metallurgy industry and finding the key destructive elements that hinder its development.
Key words: corporative development, ferrous metallurgy, finance and industry complex.
