Научная статья на тему 'Вплив інвестиційного потенціалу страхових компаній на розвиток економіки'

Вплив інвестиційного потенціалу страхових компаній на розвиток економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
88
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
фінансовий ринок / страхові компанії / інвестиційна діяльність / інвестиційний потенціал / financial market / insurance companies / investment activity / investment potential

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ю. О. Махортов, В. М. Зюбін

Стаття присвячена дослідженню інвестиційного потенціалу страхових компаній в Україні. Розглянуто особливості здійснення інвестиційної діяльності страховими компаніями, проаналізовано сучасні показники та проблеми страхового ринку, надано рекомендації щодо усунення негативних тенденцій та явищ, які спостерігаються на ринку, а також формуванню передумов активізації інвестиційної діяльності страхових компаній України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Influence of investment potential of insurance companies on development of economy

The article is devoted to investigation on investment potential of insurance companies in Ukraine. Peculiarities of investment activity of insurance companies, problems of the insurance market development, ways of improving of conducting investment activity on the insurance market are considered in the article.

Текст научной работы на тему «Вплив інвестиційного потенціалу страхових компаній на розвиток економіки»

УДК 368:330.32

Ю. О. Махортов,

доктор економ!чних наук, В. М. Зюбш,

астрант, Луганський нац1ональний ун1верситет 1мет Тараса Шевченка

ВПЛИВ ШВЕСТИЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СТРАХОВИХ КОМПАН1Й

НА РОЗВИТОК ЕКОНОМ1КИ

Постановка проблеми. Фшансування економь чного зростання в Укра!ш набувае все бшьшого зна-чення. У цьому контекст анал1з розвитку страхового ринку як принципово нового напрямку залучення фшансових ресурав для фшансування економжи кра!-ни досл1джено ще недостатньо. У сучасних умовах глобал1зацп й штеграцп економ1чних проце^в даяльнютъ страховиков як 1нвестор1в уважаеться досить привабливою, особливо коли вони постають у рол1 постачальнишв 1нвестиц1йних ресурав. Саме форму-ванню додаткових джерел фшансування за рахунок можливостей страхового ринку присвячена ця стаття.

Анал1з останн1х досл1джень. Проблеми страхового ринку досл1джували так вгтчизняш й закор-дош науковщ й фах1вщ, як В. Базелевич, П. Алексеев, Н. Шкулша, С. Березша, Т. Яворська, М. Александрова, В. Поровозник, О. Гвозденко, О. Гаманкова, Ю. Воробйов та 1нш1, проте питання щодо можливостей формування 1нвестиц1йних 1 фшансових ресурав страховими компашями для фшансування економ1ч-ного розвитку кра!ни на сьогодш залишаються неви-ршеним 1 потребують подальшого досл1дження.

Метою статт1 е розгляд ¡нвестищйного потенщ-алу суб'екпв страхового ринку Укра!ни, !х впливу на швестицшний кл1мат та стабшзащю економ1чних про-цес1в в кра!ш з урахуванням м1жнародного досв1ду.

Виклад основного матер1алу. Останшм часом д1яльнють страхових компанш стала виходити далеко за меж1 страхово! д1яльност1, тим самим перетворюю-чи !х на найпотужшш1 фшансово-кредитш шститути. Страховий сектор е важливою ланкою в систем! фшан-сового посередництва в промислово-розвинутих кра!-нах свгту де страхов! компанл за розм1ром загальних актив1в перебувають на другому мющ тсля баншвсь-ких шститупв.

Як фшансов1 посередники, страхов1 компанл в систем! кругооб1гу катталу м1ж його постачальника-ми 1 споживачами на фшансовому ринку, виконують так1 функци:

—консолщують заощадження щдив^альних шве-стор1в у единий пул 1 подал1 вкладають накопичений каптал в р1зм проекти зпдно з диверсифшащею актив1в;

— забезпечують р1вновагу на ринку каттал1в че-

рез погодження пропозици й попиту на фшансов1 ресур-си. За рахунок масштаб1в дальност й портфельного уп-равл1ння активами гармопзуютъ в1дносини мгж поста-чальниками та споживачами швестицшного капталу;

— перерозподшяють 1 зменьшують фшансов1 ри-зики м1ж консервативними та агресивними учасника-ми ринку;

— забезпечують тдвищення л1кв1дност1 фшан-сових вкладень шляхом професшного портфельного управлшня активами.

Тобто найголовише завдання страхових компанш як фшансових посереднишв — спрямувати рух капталу до ефективних споживач1в.

На розвинених ринках страхов1 компанл входять до числа провщних шстигущйних посереднишв. Аку-мулюючи значш кошти у форм1 страхових та пенсш-них внесшв, щ структури розм1щують !х на фшансо-вих ринках [1].

У сучасий економ1чн1й лггератур1 ряд науковщв ставлять 1нвестиц1йну функцто в один ряд з 1ншими функщями, як виконують страхов1 компанл. Зокрема М. Александрова тд час розгляду функцш страху-вання виокремлюе швестицшну функцто, котра перед-бачае вкладення тимчасово вшьних кошт1в страховика в об'екти пдприемницько! та 1нших видав даяльносп з метою отримання прибутку [2]. О. Гвозденко зазна-чае, що основним джерелом отримання прибутку для страхово! оргаизацл бiльшостi цившзованих кра!н е не стельки збiр страхових платежiв, скшьки iнвести-цшна дiяльнiсть, тобто вкладання частини тимчасово вшьних кошт^в резервного страхового фонду в при-бутковi науково-технiчнi проекти, комерщйи угоди та рiзноманiтнi щни папери [3]. Практично, на роль та значення iнвестицiйних та страхових операцш у страховому бiзнесi е рiзнi погляди. Одна з них грунтуеться на тому, що основним завданням страхово! компанл е надання страхових послуг, а тому швестицшна дiяльнiсть мае вторинне значення [4].

Так, на думку Т.В. Яворсько!, страховi iнвестицл — вкладення кошт1в страхових компанiй в об' екти шве-стування з метою отримання прибутку. Страховi iнве-стицл втшюють у собi iстотнi риси iнвестицiй взагалi та мають сво! особливостi прояву [5].

Джерело; Держфшттослут Украши.

Рис. 1. Структура активiв за визначеними законом категорiями станом на 31.12.2008 [12]

Каптал страховиков перебувае у грошовш форм! переважно на стади його залучення. У подальшому в процеа здшснення ¿нвестищйно! д!яльност1 частина грошових кошт1в трансформуеться в активи, форму-ючи таким чином ¿нвестицшний портфель страховика. Його склад, структура, обсяг, сама можливють фор-мування портфеля шляхом участ в швестищйному процеа визначаються, зокрема, кшьшсними та яшс-ними характеристиками ¿нвестищйного потенщалу страхово! компанл [1].

На думку А.В. Василенка, ¿нвестищйний потенциал страхово! компанл — це сукупнють грошових кошта, яю е тимчасово або вщносно втьними ввд стра-хових зобов'язань 1 використовуються для ¿нвестуван-ня з метою отримання ¿нвестищйного доходу [1].

Основними складовими швестищйного потенщ-алу страхово! компани е кошти страхувальнишв 1 влас-ний каттал. Формування власного кашталу здшснюеться за рахунок внесшв акцюнер!в або учас-нишв з подальшим в1драхуванням до резерв1в 1 фонд1в за умови формування додаткового фшансового результату ввд страхово!, ¿нвестищйно! та ¿нших вид1в д1яльност1 [1].

У практичнш д1яльност1 багатьох страхових ком-панш, у тому числ1 й заруб1жних, фшансов! ¿нвестицл е прюритетним напрямком ¿нвестування й передбача-ють вкладення в щнш папери, у статутн каттали суб'екпв господарювання, депозитн вкладення [5].

Напришнщ 2008 р. у загальнш структур! актив!в впчизняних страхових компан!й левову частку займа-ють швестицл в ц1нн! папери, а саме — акци впчизня-

них емггенпв (рис. 1). Проте е певн нормативн! засте-реження щодо якост! ц!нних папер!в, яю не дозволяють повною м!рою використовувати ц1 активи страховиками. Банювсью вклади становлять 29,1 % сумарних ак-тив!в та пос!дають друге мюце в !х структур!.

Виб!р напрям!в для ¿нвестування в!тчизняними страховиками дещо в!др!зняеться в!д п!дходу !х шо-земних колег. Наприклад, у свгговш практиц! активи шституцшних ¿нвестор!в лише на 4—7 % формуються за рахунок баншвських !нструмент!в, тод! як основна частина кошт!в ¿нвестуеться в акц!! (близько 60 %) та боргов! щнш папери (близько 25 %) [7]. Така ситуа-ц!я зумовлюеться низькою дох!дн!стю банювських де-позит!в у розвинутих ринкових кра!нах та високою дохвднютю шструменпв фондового ринку. Водночас в Укра!ш банк!вськ! депозити залишаються традицш-но популярним напрямом здшснення ¿нвестицш: по-р!вняно з ¿ншими шструментами ф!нансового ринку вони давали досить високий гарантований доход. Кр!м того, робота з банками щодо розмщення кошт!в на депозитних рахунках характеризуеться низькими вит-ратами [6].

Активна ж робота з таким фшансовим шструмен-том, як щнш папери, особливо акц!!, потребуе наяв-ност! в штат! страхово! компанл спещалюттв з управ-л!ння щнними паперами. Зазначена особлив!сть робо-ти з фшансовими шструментами, а також той факт, що з розвитком в!тчизняно! банювсько! системи р!вень доходности баншвських депозитив знижуватиметься, п!двищуе важливють сп!впрац! страхових компан!й з компашями з управл!ння актив!в (КУА) [4].

Ю. О. Maxopi^, В. M. Зюбш

У свoю чеpгy, зpiст стpaxoвиx плaтежiв i стpaxo -вж pезеpвiв склaдae oснoвy фopмyвaння ф^нтов^ фoндiв, неoбxiдниx для зpoстaння нaцюнaльнoï екэда-míkm. Пpи u^oMy чим вищий сплaчений yстaвний Kam-тад, тим стpaxoвi кoмпaнiï мaють змoгy зaлyчaти бiльше гpoшoвиx зaсoбiв для здшснення кpедитнo-iнвести-цiйнoï дiяльнoстi [В].

Рoзвитoк стpaxoвиx юмтшй, збiльшення oбсягiв aкyмyльoвaниx ними фiнaнсoвиx pесypсiв ствopюють спpиятливi yмoви для poзвиткy еюдамши тoмy, щo стpaxoвi фoнди спpямoвyються нa iнвестyвaння ной-вaжливiшиx oб'eктiв чеpез yчaсть стpaxoвиx кoмпaнiй y кpедитyвaннi aбo Iтpямoмy iнвестyвaннi piзнoмaнiт-ниx виpoбничиx тa сoцiaльниx oб'eктiв.

Свiтoвий дoсвiд пoкaзye, щo стpaxoвi кoмпaнiï мaють мoжливiсть aкyмyлювaти фiнaнсoвi pесypси y виглядi стpaxoвиx внесшв y декшько paзiв бiльше arnm сеpеднi й мaйже пoтyжнi кoмеpцiйнi бaнки. Oднaк це вiдбyвaeться тгльки пpи певниx екoнoмiчниx тa фшон-сoвиx yмoвax, висoкoмy piвнi poзвиткy фiнaнсoвoгo i пеpш зa все фoндoвoгo pинкy, знaчнoмy podi дoбpo-6уту нaселення. Сaме сyттeве тлшшення мaтеpiaль-нoгo дoбpoбyтy нaселення, мaсштaбнoгo poзвиткy великoгo, сеpедньoгo й M^ore бiзнесy фopмye ooto-ву poзвиткy стpaxoвoгo pинкy [В].

Звaжaючи та нaведене вище, poль iнвестицiйнoï дiяльнoстi стpaxoвикiв неoбxiднo poзглядaти в тpьox нaпpямкax. Пo-пеpше, ефективнa iнвестицiйнa даяльнють зaбезпечye стшю мapкетингoвi пoзицiï. Boнa впливae нa oснoвнi xapaктеpистики стpaxoвoгo npo-дукту: йoгo вapтiсть тa фaктичне викoнaння стpaxoвиx зoбoв'язaнь. У пеpспективi кoнкypенцiя нa стpaxoвo-му pинкy буде зaгoстpювaтися. Для золучення якoмo-гa бiльшoï кiлькoстi стpaxyвaльникiв стpaxoвi кoмпaнiï пoчнyть знижувоти стpaxoвi тapифи. Haслiдкoм стaне зменшення пpибyткiв вiд стpaxoвoï дальшсл, i ^пекти змiняться в 6ík iнвестицiйнoï. Це зaкoнoмipний npo-цес, дo яюго неoбxiднo гoтyвaтись: вiдпoвiдним чи-дам фopмyвaти деpжaвний pегyлятивний меxaнiзм, зо-безпечyвaти спpиятливi yмoви iнвестyвaння, змщню-воти pинoк кaпiтaлiв, золучоти вклоди нaселення, poз-шиpювaти спектp стpaxoвиx пoслyг.

Пo-дpyге, iнвестицiйнa дiяльнiсть визнaчae сому мoжливiсть нодоння стpaxoвиx таслуг зо paxyнoк фop-мувоння дoстaтньoгo стpaxoвoгo фoндy стосoвнo тиx видiв стpaxyвaння, зо якими зaплaнoвaнa дoxiднiсть вiд iнвестицiй вpaxoвyeться пpи poзpaxyнкy стpaxoвиx то-pифiв (стpaxyвaння життя o6o кoли зoбoв'язaння CTpa-xoвикa визнaченi в гpoшoвиx oдиницяx, вщмшнж вiд тиx, у якиx фopмyються стpaxoвi pезеpви).

Пo-тpетe, iнвестицiйнa дiяльнiсть зaбезпечye no-пoвнення влaсниx pесypсiв стpaxoвиx кoмnaнiй, як сnpямoвyються m poзвитoк бiзнесy [1].

Baжливoю тенденцieю, xapaктеpнoю для бiльшoстi npoмислoвo poзвинyтиx Kpai^, щo сnpияe тдвищенню екoнoмiчнoï знaчyщoстi стpaxoвoгo сек-тopy, e дивеpсифiкaцiя дiяльнoстi стpaxoвикiв, яко Mae тенденци дo зpoстaння [9]. KoMmm' poзшиpюють дia-naзoн свoïx o^pa^", викopистoвyючи npи ^oMy piзнoмaнiтнiшi фiнaнсoвi iнстpyменти.

Iнвестицiйний noтенцiaл стpaxoвикiв пoстiйнo збiльшyeться. Щopiчнo кpiзь ниx пpoxoдять гpoшoвi зaсoби в poзмipi тpильйoнiв дoлapiв США: в 1994 p. у свт бyлo зiбpaнo стpaxoвиx npемiй npиблизнo 1,5 тpлн. дoл., у 2005 p. — близью 2,5 тpлн. дoл.

У Kpaïmx з poзвинyтим стpaxoвим pинкoм CTpa-xoвики oтpимyють зшчний npибyток зо paxyнoк шве-стицiй: в yмoвax жopсткoï кoнкypенцiï не слiд poзpa-xoвyвaти но зшчний aндеppaйтеpський дoxiд. ToMy центp npибyткy змiщyeтъся у сфеpy iнвестицiйнoï даяль-нoстi. Зогольш сумо iнвестицiй, якими ynpaвляють стpaxoвi opгaнiзaцiï Gвponм, США то Ятнл, склодо-ють декiлькa тpильйoнiв дoлapiв. Обсяг iнвестицiй dpa-xoвикiв в еюдам1ку СС но pyбежi тисячoлiть oцiнюeтъ-ся в poзмipi 350 мiльяpдiв eвpo [10].

У piзниx Kpaïmx встaнoвленi нopми poзмiщення aктивiв, мiнiмaльнi квoти, nеpелiк aктивiв, щo mKpM-воють стpaxoвi pезеpви. HopMM pеглaментyються зо-лежнo вiд стону екoнoмiки й нaцioнaльниx тpaдицiй.

Haпpями iнвестyвaння встaнoвленi oкpемo зi стpaxyвaння життя то iншим видом стpaxyвaння o6o oкpемo зо кoжним видoм. Ключoвими npинциnaми, щo xapaктеpизyють пpoцес iнвестицiй e вiдnoвiднiсть волюти, дивеpсифiкaцiя, лoкaлiзaцiя.

Пеpший npинциn oзнaчae, щo волюта iнвестицiй noвиннa вiдnoвiдaти волют! стpaxoвиx виплот. Дpyгий npинциn: не твинда бути нaдмipнoï зaлежнoстi ввд якoïсь oднieï кaтегopiï aктивiв, oднoгo iнвестицiйнoгo pинкy o6o oкpемoгo кamтaлoвклaдення. Пpинциn лo-кaлiзaцiï noтpебye, щoб октиви, як нолежоть дo вип-лот, iнвестyвaлися но теpитopiï СС o6o в кpaïнi — учос-ницi yгoди СС.

TaKa ^aKTORa сnpияe, no-nеpше, вiдпoвiднoстi poзмiщенню ф^нтов^ pесypсiв у чaсi й ^oCTopi з oбoв'язкaми стpaxoвикiв, тoмy щo немoжливo без pM-зику бpaти oбoв'язки но 20, 30 po^ й гapaнтyвaти ïx кopoткoстpoкoвим poзмiщенням фiнaнсoвмx pесypсiв.

Пo-дpyге, мето poзpoбки нopм — oбмежмтм шве-стици сфеpoю нaцioнaльнoï еюдамшм, щo noяснюeтъ-ся двoмa npичинaми. Пеpшa — неoбxiднiсть усунути pизик, noв'язaний з oбмiнними кypсaми, тoбтo o6o-в 'язки, npийнятi в nевнiй волют!, noвиннi бути noкpитi poзмiщеннями в цш же волют! Дpyгa ^ичига Mae мaкpoекoнoмiчний xapaктеp: дoвгoстpoкoвi iнвестицiï сnpияють зaдoвoленню noтpеб нaцioнaльнoï еюдамь ки в кaniтaлoвклaденняx.

Ю. О. Maxopтoв, B. M. Зюбш

Пo-тpетe, метoю нopм e спpямoвyвaти швес-тицiйнi pесypси дo rax гaлyзей виpoбництвa, яю неoб-x^TO poзвивaти в кoнкpетниx pегioнax й в певний пе-pioд чaсy.

Tax, нa сьoгoднi, y бaгaтьox poзвинyтиx xpai^ax стpaxoвi opгaнiзaцiï вже стади кoнкypентaми cпецiaлi-зoвaниx кpедитниx opгaнiзaцiй y спoживчoмy й im-течнoмy кpедитyвaннi [10].

Активнiсть стpaxoвиx кoмпaнiй нa pинкy rapyxo-мoстi тpaдицiйнo зaлишaeться невисoкoю. Питoмa вaгa iнвестицiй y зaгaльнiй стpyктypi aктивiв пpoтягoм oc-тaннix 5 po^ кoливaeтьcя в межax 4—8 %. ^и u^o-му неpyxoмicть, y яку iнвеcтoвaнo a^™^ фaктичнo cклaдae тiльки oб'eкти, неoбxiднi кoмпaнiï для здшснен-ня oпеpaцiйнoï дiяльнocтi (oфicнi пpимiщення тoщo). Стpaxoвики, тaким чинoм, не poзглядaють цей pинoк як пеpcпективний з шгляду iнвеcтyвaння [11].

Кpiм тoгo, cтpaxoвi кoмпaнiï, з oднoгo бoкy, ш-лежaть дo пoтyжниx iнcтитyцiйниx iнвеcтopiв, a з iншo-гo, — пpoпoнyють iнвеcтopaм cтpaxoвий зaxиcт ïxmx вклaдень вiд мoжливиx втpaт, щo виникaють ушсль дoк неcпpиятливиx тa непеpедбaчyвaниx змiн y ш-лпичнш тa екDнoмiчнiй cитyaцiï, кDн'юнктypи pинкy, тим caмим впливaють нa iнвеcтицiйний клiмaт в кpaïнi [5].

Iнвеcтицiйнa пoлiтикa й oптимiзaцiя пoбyдoви шве-cтицiйнoгo пopтфелю в cтpaxoвiй кoмпaнiï фopмyють пoтpебy в oбcязi вiдпoвiднoгo вiд'eмнoгo гpoшoвoгo штоку, i oднoчacнo збiльшye фopмyвaння шзитивш-гo гpoшoвoгo штоку, a цей фaктop впливae нa oбcяги гpoшoвиx кoштiв в cтpaxoвoмy бiзнеci, нa xapaктеp пpoxoдження iнвеcтицiйниx пpoцеciв y чaci [10].

Ефективнють гpoшoвиx пoтoкiв в cтpaxoвoмy бiзнеci мoжнa визнaчити зa дoпoмoгoю кoефiцieнтiв ефективнocтi гpoшoвoгo пoтoкy (1) тa pеiнвеcтyвaння чиcтoгo гpoшoвoгo штоку (2).

Кoефiцieнт ефективнocтi гpoшoвoгo готоку (КЕгп) у чaci мoже бути визтачеш зa тaкoю фopмyлoю:

КЕгп = ЧГП I Brn (1)

де ЧГП — cyмa чистого гpoшoвoгo пoтoкy в aнaлiзoвaнoмy rep^i;

Brn — cyмa вaлoвoгo вад^мшто гpoшoвoгo пoтoкy (витpaтa гpoшoвиx зacoбiв).

Кoефiцieнт pеiнвеcтyвaння чиcтoгo гpoшoвoгo штоку (КРчгп) мoже бути визнaченo зa тaкoю фop-мyлoю:

КРчгп = ЧГП — Дс I А Pi + А ni (2)

де Дс — cyмa дивiдендiв (пpoцентiв), cплaчениx влacникaм (aкцioнеpaм) m вктадений кaпiтaл (aкцiï, пaï тa iн.);

А Pi — cyмa пpиpocтy pеaльниx iнвеcтицiй (в ycix ïx фopмax) в aнaлiзoвaнoмy rap^i;

А ni — cyмa пpиpocтy пopтфельниx iнвеcтицiй в aнaлiзoвaнoмy rap^i.

Paцioнaльне yпpaвлiння iнвеcтицiйними гpoшo-вими пoтoкaми cпpияe пiдвищенню piвня фiнaнcoвoï гнyчкocтi cтpaxoвoгo бiзнеcy, щo виявляeтьcя у вив-iльненнi фiнaнcoвиx pеcypciв для iнвеcтyвaння ïx у бтьш дoxiднi фiнaнcoвi iнcтpyменти пpи невеликж вит-paтax нa ïx oбcлyгoвyвaння, a oптимiзaцiя шдлишю-вoгo гpoшoвoгo пoтoкy в cтpaxoвoмy бiзнеci пoв'язa-нa зi збiльшенням iнвеcтицiйнoï a^^rocii зa paxyнoк тaкoï системи зaxoдiв:

— збiльшення oбcягy oпеpaцiйниx пoзaoбopoт-ниx aктивiв;

—збiльшення rapio^ poзpoбки й pеaлiзaцiï шве-стицiйниx пpoгpaм в стpyктypi iнвестицiйнoï шлгтики стpaxoвикa;

— здiйcнення дивеpcифiкaцiï oпеpaцiйнoï дiяль-нocтi стpaxoвoï кoмпaнiï в межax pегioнy;

— фopмyвaння oптимaльнoгo вapiaнтa iнвеcти-цiйнoгo пopтфелю стpaxoвoï кoмпaнiï;

—дocтpoкoве пoгaшення дoвгocтpoкoвиx кpедитiв.

Hoвi фopми yпpaвлiння гpoшoвими пoтокaми дoз-вoляють стpaxoвiй opгaнiзaцiï' oтpимyвaти дoдaткoвий op^y^o^ щo генеpyeтьcя безпocеpедньo гpoшoвими aктивaми. Ефективне викopиcтaння 1имчacoвo вiльниx гpoшoвиx зacoбiв, щo тpaнcфopмyютьcя в iнвеcтицiйнi pеcypcи, CTipme oтpимaнню iнвеcтицiйнoгo дoxoдy, який e джеpелoм дoдaткoвoгo пpибyткy [10].

Hезвaжaючи нa виcoкi темпи зpoстaння юльюснж пoкaзникiв, iнcтитyцiйнi тa фyнкцioнaльнi xapaктеpиc-тики вiтчизнянoгo стpaxoвoгo pинкy в адтому не вiдпo-вiдaють pеaльним пoтpебaм деpжaви тa eвpoпейcьким стaндapтaм [4].

Biдcтaвaння якicниx пapaметpiв вiтчизнянoгo CTpa-xoвoгo pинкy тa гaльмyвaння iнвестицiйнoï aктивнoстi стpaxoвиx кoмпaнiй зyмoвленi низкoю xpoнiчниx, нa-кoпичениx пpoблем, a caме:

— недocкoнaлicтю нopмaтивнo-пpaвoвoгo pегy-лювaння у cфеpi стpaxyвaння, недocтaтньoю вiдпoвiд-нicтю чиннoгo зaкoнoдaвcтвa вимoгaм eвpoпейcькиx стaндapтiв;

— недoстaтнiстю лiквiдниx фiнaнcoвиx iнстpy-ментiв для пpoведення ефективнoï пoлiтики iнвестy-вaння кoштiв;

— низьким piвнем кamтaлiзaцiï' вiтчизняниx CTpa-xoвикiв;

— звoлiкaнням з yпpoвaдженням oбoв'язкoвoгo медичнoгo cтpaxyвaння зa yчacтю cтpaxoвикiв, вiдcyтнiстъ зaкoнoдaвчиx зacaд для впpoвaдження iнве-стищйшго й пенciйнoгo стpaxyвaння;

— непpoзopим деpжaвним pегyлювaнням;

— зaтемненiстю фiнaнcoвoï звiтнocтi стpaxoвoгo cектopy;

— ввдсутнютю якicнoï стaтистичнoï iнфopмaцiï' в стpaxoвoмy cектopi;

Eкoнoмiчний вicник Дoнбacy № 2 (20), 2010

— украй низьким рiвнем розвитку ринку страху-вання життя та шших видiв особистого страхування;

— недосконалим нормативно-правовим урегу-люванням даяльносп страхових посередниюв, актуарив та аваршних комiсарiв.

До зазначених проблем додалися негативнi яви-ща, зумовленi свгтовою фiнансовою кризою. На вiдмiну ввд баншвського сектору та фондового ринку, як однi з найперших постраждали вiд свгтово! фшан-сово! кризи, страховий сектор напряму не був сильно вражений наслiдками кризи (про що свiдчить позитивна динамша у 2008 р.), проте загальний вплив фшансово! кризи в середньо- та довгостроковому пе-рiодi матиме вкрай негативний вплив на вгтчизняний страховий ринок. У цшому на страховому ринку Ук-ра!ни в 2009 р. скорочення обсягiв страхових платежiв може скласти 20 — 35 % [4]. Тобто в силу специфiки вгтчизняного законодавства та шститущйних особли-востей страхового ринку кошти страховиков частково трансформуються в iнвестицiйнi ресурси. Для вирь шення хронiчних проблем в рамках реформування страхового ринку, пiдвищення рiвня якост послуг на страховому ринку, а також тдвищення його Онвести-щйного потенщалу доцшьно реалiзувати так заходи нормативно-правового, оргашзацшно-методичного та iнформацiйного характеру:

— сформувати чiтку концепщю реформування галузi щодо вдосконалення державного регулювання ринку;

— своечасно адаптувати укра!нський страховий ринок до свгтових вимог фшансового регулювання та нагляду, проводячи активну спiвпрацю з европейсь-кими та мiжнародними органiзацiями;

— створити правовi умов для повнощнного впро-вадження iнвестицiйного та пенсiйного страхування;

— впровадити м1жнародш стандарти ведення бухгалтерского облiку й аналiтики дiяльностi страхових компанiй;

— створити едину саморегулюючу органiзацiю, членами яко! повинн бути всi страховi компанл, для захисту прав споживачiв страхових послуг, забезпе-чення добросовюно! конкуренци на ринку, а також створити централiзовану базу даних про шахрайство на страховому ринку, доступ до яко! матимуть уа страховики;

— створити незалежний iнститут експертизи до-говорiв i страхових випадшв, а також удосконалити сучасну систему контролю над фшансовим станом страхових компанiй;

—забезпечити формування iнвестицiйних шстру-мент1в для розмiщення довгострокових страхових ре-зервiв за допомогою державних гарантш;

— удосконалити монiторинг дiяльностi страхо -

вишв та посилити контроль за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможностi, фшансово! стiйкостi, розмiру чистих активiв, статутного катталу та осiб, що мають значну частку катта-лу страховиков;

— сприяти створенню фонда страхових гарантш, у тому числО за договорами страхування життя;

— розробити нормативну базу, що уможливлюе спiвпрацю страхових компанiй та КУА у сферi управ-лiння активами страхових компанш;

—розробити та реалiзувати заохочення для страховиков, що добровшьно дотримуються у сво!й дОяль-ност стандартiв прозоростi та тдвищених вимог до платоспроможностi й впровадженш мiжнародних стандар^в фшансово! звгтностц

— запровадити стимулюючу податкову политику для розвитку особистого страхування, довгостроко -вого страхування життя, зокрема iнвестицiйного, участ страховикiв у системi недержавного пенсiйного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом використання частки внесюв з цих видiв страхування на валовi витрати юридичних оаб та вдоско -налення оподаткування доходОв фОзичних оаб.

Реалiзацiя наведених рекомендацш мае зберегти та в середньостроковш перспективО змщнити фшансо-вий потенщал страхового ринку Укра!ни, що, у свою чергу, створить сприятливе тдгрунтя для активОзаци Онвестицшно! активности страхових компанш у перюд посткризового ввдновлення економши.

Висновок. Таким чином, страховО Онвестици е рушОем економОчного зростання, джерелом фшансу-вання економши кра!ни та отримання прибутку стра-ховими компашями. 1нвестицшна политика страхових компанш повинна ввдповвдати принципам диверсифь кацИ, безпеки, лОквщност! й, безумовно, прибутковост! На подальший розвиток Онвестицшно! даяльносп страхових компанш вагомий вплив матиме держава шляхом чгткого визначення принцитв та мехашзмОв шве-стування власного катталу та страхових резервОв й засад оподаткування юридичних та фОзичних о«б.

До прюритетних напрямОв подальшого дослвд-ження ще! тематики варто ввднести поглиблення теоретичного обгрунтування важливост Онвестицшно! функцп вгтчизняного страхового ринку; розробку рекомендацш щодо посилення Онвестицшного потенща-лу страхового ринку.

Л1тература

1. Василенко А. В. 1нвестищйна стратепя страхових компанш : навч. поиб. / А. В. Василенко — К. : Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. — 168 с. 2. Александрова М. М. Страхування : навч.-метод. поаб. / М. М. Александрова. — К., 2002. — 208 с. 3. Гвоз-

денко А. А. Основы страхования : учеб. / А. А. Гвоз-денко. — М., 1995. — 228 с. 4. Поровозник В. О. Актив1защя швестицшно! дальност страхових компанш в умовах економ1чно! кризи / В. О. Поровозник // Стра-тепчш прюритети. — 2009. — № 3. — С. 165 — 171. 5. Яворська Т. В. Сутнють, види та функцп страхо -вих 1нвестиц1й / Т. В. Яворська // Економша 1 регюн.

— 2009. — № 1. — С. 192 — 195. 6. Терещенко Г. М. Проблеми розвитку недержавного пенайного страху -вання в Укра!ш / Г. М. Терещенко, Т. А. Муратова // Фшанси Укра!ни. — 2008. — № 12. — С. 76 — 89. 7. Орланюк-Малицкая Л. А. Платежеспособность страховой организации / Л. А. Орланюк-Малицкая.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

— М., 1994. — 151 с. 8. Воробьев Ю.Н. Страховой рынок и его возможности по финансированию экономики Украины / Ю. Н. Воробьев // Экономика и управление, 2005. — № 2 — 3. — С. 49 — 52. 9. Алексеев П. А. Особенности развития страховых компаний как институциональных инвесторов в ведущих странах / П. А. Алексеев // Страховое дело — 2007.

— № 5. — С. 36 — 41. 10. Никулина Н. Н. Зарубежный опыт инвестиционной политики страхових организаций / Н. Н. Никулина, С. В. Березина // Страховое дело. — 2007. — ноябрь. — С. 4 — 11. 11. Гаманко-ва О. Фшанси страхових оргашзацш : навч. поаб / О. Гаманкова. — КНЕУ, 2007. — 328 с. 12. Звгг Дер-жфшпослуг за 2005 — 2007 рр., 2007 — 2008 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьйр // www.dfp.gov.ua. — 2009.

Махортов Ю. О., Зюбш В. М. Вплив швести-цшного потенщалу страхових компанш на розви-ток економжи

Стаття присвячена дослщженню швестицшного потенщалу страхових компанш в Укра!ш. Розглянуто особливоси здшснення 1нвестищйно! даяльносп стра-

ховими компаниями, проанал1зовано сучасш показни-ки та проблеми страхового ринку, надано рекомен-дацп щодо усунення негативних тенденцш та явищ, як спостер1гаються на ринку, а також формуванню передумов актив1зацИ швестицшно! дыльносп страхових компанш Украши.

Ключовi слова: фшансовий ринок, страхов1 ком-пани, швестицшна даяльнютъ, швестищйний потенщал

Махортов Ю. А., Зюбин В. Н. Влияние инвестиционного потенциала страховых компаний на развитие экономики

Статья посвящена исследованию инвестиционного потенциала страховых компаний в Украине. Рассмотрены особенности проведения инвестиционной деятельности страховыми компаниями, проанализировано современные показатели и проблемы страхового рынка, предоставлено рекомендации для устранения негативных тенденций и явлений, которые имеют место на рынке, а также формированию предпосылок активизации инвестиционной деятельности страховых компаний Украины.

Ключевые слова: финансовый рынок, страховые компании, инвестиционная деятельность, инвестиционный потенциал.

Makhortov Y. A., Zubin V. N. Influence of investment potential of insurance companies on development of economy

The article is devoted to investigation on investment potential of insurance companies in Ukraine. Peculiarities of investment activity of insurance companies, problems of the insurance market development, ways of improving of conducting investment activity on the insurance market are considered in the article.

Key words: financial market, insurance companies, investment activity, investment potential.

Стаття надшшла до редакци 14.04.2010

Прийнято до друку 30.04.2010

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.