Фінансові потоки окремих суб'єктів ринку в умовах переходу до фінансової економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336 Доц. М.В. Корнеев, канд. екон. наук -

Днтропетровський НУ т. О. Гончара

Ф1НАНСОВ1 ПОТОКИ ОКРЕМИХ СУБ'£КТ1В РИНКУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО Ф1НАНСОВО1 ЕКОНОМ1КИ

Визначено сутшсть, особливосй, типи та форми фшансових потокiв суб'eктiв фь нансового сектору. Розглянуто засади руху iнвестицiйних потоюв суб'eктiв финансового сектору. Визначено роль змшносй, невизначеностi, ризику пiд час дослщження руху фшансових потокiв суб'екпв ринку. Дослiджено систему факторiв впливу на формуван-ня фшансових потоюв суб'eктiв фiнансового сектору в умовах переходу до фшансово! економiки.

Ключовi слова: фiнансовi потоки, iнвестицiйнi потоки, фшансовий сектор, суб'ект, фактор, дшльшсть, змiннiсть, невизначенiсть, ризик, фiнансова економша.

Вступ. Необхiднiсть постшного пришвидшення розвитку втизняних суб'екпв фiнансового сектору в сучасних умовах господарювання обумовлюе потребу у досл!дженш !х фiнансових потоков. В умовах поступового переходу до фшансово!' економiки, виходом економiк краш на свiтовий ринок, поступо-вою активiзацiею глобалiзацiйних процес1в актуальностi набувае бшьш деталь зоване дослiдження типологи, особливостей руху фiнансових потокiв окремих суб'екпв фiнансового сектору з врахуванням невизначеностi, змiнностi та ризику. Проблема вивчення руху фiнансових потоюв е важливою з погляду сприян-ня та полiпшення вiдповiдноí системи ввдносин як у окремiй краш, так i мiж крашами. Питания полшшення такого руху е нагальним для вiтчизняноí еконо-мiки. В умовах поступового розвитку фшансово1 економжи також актуальною е активiзацiя руху !нвестицшних потокiв як для розширення обсягiв вiтчизияних сегмештв фiнансового ринку, так i для зростання можливостей розвитку нащ-онально1 економiки загалом.

Аналiз останн1х наукових дослщжень. Дослщженнями фiнансових потоюв окремих економiчних (зокрема фiнансових) суб'ектiв займались як вичиз-иянi, так i зарубiжнi вченi, серед них: А. Мороз, О. Лазичева [11], О. Майборода [14], Г. Азаренкова [1], В. Опарш [17], В. Гомеля, Ю. Рубш [7] тощо. Проблему невизначеносп та ризику яскраво висвгглено в роботах багатьох вчених: В. Ви-лiнського [5], С. Наконечного, С. Клименка [10], В. Лук'яново1 [12], Н. Машино1 та ш. Значний внесок у дослiджения ризику зробили так вченi як А. Маршалл, О. Моргенштерн. Розробленням критерив невизначеност! займалися такi вченi як: О. Грабчук, Л. Севiдж, Л. Гурвич, П.-С. Лаплас, Т. Байес, А. Вальд тощо.

Постановка завдання. Метою дослвдження е визначення сутносп, ти-шв, особливостей руху фшансових потоюв окремих суб'екпв фiнансового сектору в умовах переходу до фшансово1 економжи, систематизацiя фактор1в впливу на них з врахуванням зм!нносп, невизначеносп та ризику.

Виклад основного матерiалу дослщження. Д!яльнкть окремих суб'екпв фшансового сектору пов'язана з низкою фшансових потоюв, як! ш необхiднi на вс!х життевих етапах (формування кашталу, отримання платеж!в, здшснення виплат, ведення д!яльносп, отримання шших доход1в тощо). Для забезпечення ефективно! даяльносп суб'екпв фшансового сектору, шдтримки 1х фшансово!

стiйкостi, отримання ними прибутку необхiдно якiсно, продуктивно управляти фшансовими потоками таких суб'екпв.

Фiнансовий потiк окремих суб,eктiв фшансового сектору - це комплекс рiзнонаправлених фiнансових ресурсiв в межах 1х надходження i вибуття (гро-шових коштiв), розподiлених в просторi та час^ для яких характерний цшеспря-мований рух, внаслiдок якого виникають вiдповiднi вiдносини, змiна 1х обсяпв, форм, типiв, видiв. Такi потоки у русi забезпечують ефективний рух шших еко-номiчних потокiв (насамперед, товарних), здшснюються спiльно з вщповщними 1м грошовими потоками. Вiдмiннiсть фшансових потокiв окремих суб,eктiв фь нансового сектору пояснюеться тим, що вони: реатують на ринку особливий товар, у деяких випадках iснуе розрив у часi мiж моментом одержання доходiв i моментом надання послуг, мають особливi доходи та витрати, мають власну специфiку формування 1х фiнансових результатiв тощо [1, 11, 14].

Рiзновиди фiнансових потокiв можна видшити залежно вiд окремого суб'екта фiнансового сектору, а також специфки його дiяльностi. Наприклад, для страховика можна видшити два самостшних таких потоки: той, що забезпе-чуе страховий захист (при ньому формуеться i розподiляеться фонд страхових резервiв, частина коштiв якого надалi швестуеться з метою отримання прибутку) та той, що пов'язаний з оргашзащею страхово! справи. Усi фiнансовi потоки можна подiлити на два види - вш'емш та позитивш (рис. 1).

Вщ'емш фшансов1 потоки Фшансов1 виплати

Вщрахування в централ1зоваш фонди ресурав

Вщрахування в резерви

Витрати на проведения основно! д1яльносп

Акв1зицшш, шкасацшш, лшвщацшш витрати

Витрати на проведения й обслуговування процесу перерозподшу ризшав

Винагорода фшансовим та шшим посередникам

1нвестування в:

- державш щнш папери;

- шип щнш папери;

- баньавсььа внески;

- нерухомють;

- валютш цшносп;

- тощо.

О

Позитивш фшансов1 потоки Вщ основно! д1яльносп

- премп за договорами;

- комюшш винагороди;

- частки вщ окремих доход1в та витрат;

- повернут! суми з резерв1в.

Вщ швестицшно! д1яльносп

■ вщсотки за надання довгострокових швестицшних кредитив;

■ участь у прибутку окремих суб'екпв;

■ дивщенди за акщями;

■ вщсотки за обл1гащями;

■ вщсотки, що 1х нарахував вщповщний суб'ект шшому суб'ектов1 на суму залишюв коитв на розрахунковому рахунку;

■ вщсотки за розмщення коитв на депозитних рахунках окремих фшансово-кредитних установ

1нып доходи

- штрафи, пеш;

- вщ надання консультащйних послуг;

- вщ врегулювання безнад1йноТ заборгованоеп;

- вщ шдексацп та передач! окремих фощцв та нематер1альних актив1в;

- вщ здавання майна в оренду;

- тощо.

Рис. 1. Вiд'eмш та позитивш фiнансовi потоки окремих суб'eктiв фшансового сектору

Вщ'емт фшансов! потоки можуть бути представлен! витратами на ве-дення д1яльносп суб'екив фшансового сектору, бути пов'язат з перерозподшом ризиюв, виплатою зобов'язань, швестуванням в р!зного роду активи, акв!за-цшними витратами (пов'язат !з залученням ктенлв, укладанням договор!в, ш-новацшною, маркетинговою д1яльшстю тощо), шкасацшними витратами (пов'язат з обслуговуванням гопвкового обиу, з шкасащею), л!квщацшними витратами (оплата послуг спещатспв, що з'ясовують причини, розм!р збитюв, оплата окремих вщповщних послуг, судов! витрати; вщрахування в резерв збит-юв) тощо. Позитивш финансов! потоки представлен! доходами вщ основно! дь яльносп, швестицшно! д1яльносп (безпосередньо вщ самого швестування, нап-рямки якого регламентовано законодавством) та шшими доходами (штрафи, пе-ш, доходи вщ оренди, доходи вщ консалтингу) тощо.

Прибутковий потж окремого суб'екта фшансового сектору дае змогу до-сягти перевищення доход!в над витратами у процес! його д!яльност! (окремих вид!в його д!яльносп). Зворотним до такого потоку виступае збитковий потж суб'екта финансового сектору. Вщповщним чином можливо пояснити шнування дохщних та витратних потоюв суб'екпв фшансового сектору.

Окремим р!зновидом дослщжуваних потоюв е швестицшт (вихздт, вхщт), як!, зазвичай, можуть бути спрямоваш на фшансування окремих опера-цш суб'екпв, на дотацп збиткових вид!в фшансових послуг, розроблення шно-вацшних вид!в фшансових послуг, шдготовку кадр!в у фшансовш сфер! тощо. 1снуе низка об'ективних причин, що посилюють актив!зацш вихщних швести-цшних потоюв у економщ держави (рис. 2).

Способами реал!зацп вихздних швестицшних потоюв виступають то-л!нг, безвалютш розрахунки в режим! товарообмшу, контрабандний експорт, недопоставка !мпортних товар!в, взаеморозрахунки без шдписання формальних контракпв, офшорний б!знес. Так! швестицшт потоки можуть мати продуктив-ну форму (законного характеру, доцшьш для економши) та непродуктивну форму (протиправного характеру та/або неефективш для економжи краши) та подь ляються на легальт, нелегальт, приховат.

макроеконом1чна нестабшьшсть недов1ра до башавсько! системи, що сприяе переказу заощаджень за кордон недосконала система охорони державного кордону

г доларизащя економки

недосконалють законодавства (у тому чист податкового) *— ч-—4— >

Причини вщпливу ^^Ч Ч^швестищйних потоюв>^ надм1рно високий р1вень фюкальних ставок

низький р1вень дов1ри швестор1в до нацюнальноТ валюти ▼ вщсутшсть сприятливого ¡нвестищ иного кл1 мату, мехашзму захисту прав власносп неефектившсть системи нарахування та стягування податав

Рис. 2. Причини активiзацn вихiдних Швестицшних потоков [2, 9,16]

Актив!защя вихэдних швестицшних потоюв може обумовити низку не-гативних наслщкш: зменшення обсяг1в податкових надходжень до бюджету, послаблення ресурав плапжного балансу через поглинання позитивного сальдо торпвельного балансу; скорочення державних валютних резерв!в, джерел

погашения зовтшньо! заборгованосп тощо. Це, звiсно, обумовлюе вжиття сис-теми заходiв полшшення iнвестицiйного клiмату (вдосконалення законодавчо! бази у данш сферi, забезпечення умов репатрiацií вивезеного за кордон катта-лу, змiцнення довiри до банювсько! системи, пiдвищення заходiв митного, валютного, банювського контролю, пiдвищення ефективносп грошово-кредитно! полiтики тощо), що будуть ефективно запобiгати вiдпливу вщповщно! частини швестицшних потокiв [4, 8,16].

Формування ефективно! iнвестицiйноi полiтики у сферi руху вщповщ-них вихiдних поток1в сприятиме становленню розвинено!', стабшьно! економки держави, а це створить не тшьки привабливий державний iнвестицiйний ктмат, але й забезпечить можливостi активiзацil вхiдних iнвестицiйних потокiв в еко-номiку краши. Низька активнiсть вхщних iнвестицiйних потокiв обумовлюе дослiдження та поступове вдосконалення !х джерел (рис. 3).

Рис. 3. Джерела вх1дних Ывестицшних пототв [15-17]

Для вщповщного пожвавлення швестицшно! активносп в краМ потрiб-но розробити дiевi механiзми спiвробiтництва держави, суб,ектiв господарю-вання (iнвесторiв, пiдприемцiв) та оргашв мiсцевоl влади [4, 15, 16]. Масштаб-ним джерелом залучення i одночасно напрямом використання iнвестицiйних ресурав виступають пiдприемства. Також основним джерелом залучення вис-тупають кошти населення, яю акумулюються через фiиансовi установи. Для зростання обсягiв фiнансових ресурав в економiцi кра'1ни необхiдно залучати заощадження населення через такi установи з врахуванням особливостей соцi-ально-економiчноl ситуац11 як в краlнi, так i в окремих '11 регюнах.

Щоб вберегти кошти суб,ектiв вщ можливих втрат через той чи шший ризик дiяльностi, зокрема й швестування, здiйснюеться державне регулювання дiяльностi дослiджуваних суб,ектiв, дотримуються окремi принципи !х д!яль-ностi (диверсифiкацiя для зменшення iнвестицiйного ризику, повернення вкла-день, прибутковостi, лiквiдностi тощо). Кожен окремий суб'ект фiнансового сектору дотримуеться власно! фiнансовоl полiтики, що зумовлена характером його операцш, термiнами й обсягом акумульованих коштiв. Система управлш-ня фiнансовими потоками окремих суб'еклв фiнансового сектору пiддаеться впливу низки внутрштх та зовнiшнiх факторiв (рис. 4).

Рис. 4. Фактори впливу на формування фшансових пототв суб'ектгв фшансового

сектору

Змшюючись ринкова кон'юнктура обумовлюе вщповщт, зазвичай, прямо пропорцiйнi змiни позитивного фшансового потоку, визначае можливiсть ефективного використання фiнансових ресурсiв суб'екта, впливае на формування величини його катталу. Податковi платежi перебувають у складi вiд,емного фiнансового потоку суб'екта, !х змiни (введення нових податюв, змiна ставок оподаткування, скасування чи надання податкових шльг тощо) визначають змь ни в обсязi та характерi такого вiд'емного потоку. Практика кредитування спо-живачiв фiнансових послуг, дiюча система проведення розрахункових операцш, доступнiсть позикового капiталу впливае на формування як позитивного, так i вщ'емного фiнансового потоку в чаа за окремими суб'ектами фiнансового сектора. Життевий цикл бiзнесу сприяе формуванню рiзних за обсягами та видами фшансових потокiв (за джерелами формування потоку, за напрямами використання). При скороченш операцшного циклу у суб'екта, зазвичай, зростае число оборопв його фшансових ресурав, тдвищуеться iнтенсивнiсть його фшансо-вих потоюв (позитивних, вiд'емних). Сезоннiсть надання окремих видiв фшан-сових послуг впливае на формування фшансових потоюв у бiзнесi в часi. Фь нансова (швестицшна) полiтика, оптимiзацiя побудови портфеля фшансових послуг впливае на обсяги вщповщних ресурав у бiзнесi, на характер протшання окремих фiнансових (швестицшних) процесiв у часi, визначае потребу в обсязi вiдповiдного вiд'емного потоку з одночасним збшьшенням позитивного потоку. Цшова, андеррайтерна полiтики, принципи !х побудови впливають на обсяг позитивного та вщ'емного фiнансових потоюв. Операцiйний леверидж здiйснюе вплив на пропорцп темпiв змши обсягу фшансового потоку та обсягу реалiзацil окремих фшансових послуг. Вибiр принципiв здшснення фшансових операцiй

визначае структуру фшансових потокДв у бДзнесД, рДвень прибутковостД фДнансо-вих швестицш [1, 7, 14].

Фактори впливу на фДнансовД потоки суб'екпв фДнансового сектору в умовах поступового переходу до фшансово! економДки необхДдно використати в процесД !х оптимДзацп для подальшого вДдповДдного забезпечення збалансова-ностД фшансових ресурсДв в кожнш конкретнДй економДчнш систем!.

Визначимо роль змДнностД, невизначеностД, ризиковостД пДд час дослД-дження руху фшансових потокДв окремих суб'екпв ринку. Синошшчш поняття змшшсть (схильшсть до коливань в абсолютних показниках або по вДдношенню до тренда з часом), невизначешсть (об'ективна неможливДсть отримання знання про чинники функцюнування суб'екта, неоднозначнкть параметрДв його ддяль-ностД, неповнота та неточнкть шформацц про умови реалДзацц явища або проце-су, внаслДдок якого виникае ризик), ризиковДсть (можливДсть втрат, коли ситуация е невизначеною) взаемопов'язаш стосовно окремих суб'екпв фДнансового сектору. БДльшДсть економДчних змДнних е непостшними. Змшшсть щодо окремих суб'екпв фДнансового сектору виявляеться в сезонних та кон'юнктурних змДнах попиту Д цдн на фДнансовД послуги. Невизначешсть як елемент об'ективно!' дшсностД, фундаментальний, неусувний чинник характеризуе дДяльнДсть цих суб'екпв, залежить вДд низки чинникДв, контрагентов, д!! яких неможливо точно передбачити. Функцiонувания суб'екпв фДнансового сектору пов'язане з невиз-наченктю, Дснування яко! е причиною виникнення ризикДв, на ступДнь яких впливае неоднозначнкть визначених цДлей, зрушення в попит! на фДнансовД послуги, непередбачувана поява шновацшних технологш, змДна кон'юнктури ринку, непередбачуванДсть окремих явищ тощо. Невизначешсть подДляють за ступе-нем настання под!!' (повна, часткова, тобто коли економДчнД проблеми зводяться до вибору з кДлькох альтернатив), за засобами визначення ймовДрностД (статис-тичну, коли рДшення приймаеться в умовах ризику, та нестатистичну - в умовах невизначеностД). Джерелами виникнення невизначеностД е: вДдсутнкть достатнДх ведомостей про суб'екпв фДнансового сектору, про процеси, якД пов'язанД з !х дд-яльнДстю; випадкова (навмисна) протидДя з боку Днших суб'екпв економДки; дДя випадкових зовшшшх чинникДв, якД не можна передбачити, через несподДванку !х виникнення; причини, зумовленД принциповою недетермшованктю фДнансо-вих процесДв тощо. Цд джерела, провокуючи утворення невизначеностД, створю-ють фундамент для появи ризику [3, 5, 10, 12, 20]. Основними критерДями пДд час розроблення та прийнятт! ризику-рДшень виступають [6]: досягнення задано!' мети, довершення зусиль з запобДгання (подолання) негативних наслДдкДв ризику-дДй, недопущення утиску ДнтересДв партнерш, споживачДв послуг суб'екпв фД-нансового сектору, врахування сшввДдношення мДж результатом, який дасть прийняте рДшення та ступенем ризику, який та!ть у собД, визначення ризикДв, якД можуть шдстерегти суб'екти фДнансового сектору для досягнення результата. Зазвичай, управлДнськД рДшення приймаються в умовах невизначеностД, що ство-рюе окремД проблеми, потребуе квалДфДкованих дДй з позицл суб'ектДв фДнансо-вого сектору. В умовах невизначеностД неможливо однозначно передбачити нас-лДдки прийнятих суб'ектом фДнансового сектору рДшень [18].

Основнi критерц, якi застосовуються пiд час прийняття управлiнських ртень в умовах невизначеносп суб'ектами фiнансового сектору: критерш га-рантованого результату, який передбачае, що береться до уваги лише найпр-ший зi всiх можливих результат; критерiй оптимiзму передбачае, що береться найкращий можливий результат; критерiй песишзму, який передбачае вибiр гiршоi альтернативи; критерiй мiнiмаксного ризику вибирае альтернативу з кра-щим з-помiж поганих значень; критерiй узагальненого максимiну враховуе стан ]шж крайнм песимiзмом та нестримним оптимiзмом; критерiй Лапласа-Байеса характеризуе вiрогiднiсть настання рiзних ситуацiй. Для суб'екпв фiнансового сектору необхвдне одночасне вживання декшькох вищерозглянутих критерiiв в сукупносп [19].

Ситуацiя, в якш застосовують критерiй гарантованого результату, зво-диться до ситуацii конфлiкту. У цьому випадку суб'ект фiнансового сектору у своему розпорядженш мае багато стратегш та варiантiв рiшения поставлено! задач! Кожна з цих стратегш шдлягае контролю, проте кнують також такi факто-ри, ят мають стохастичний характер. Керуеться суб'ект фшансового сектору пiд час вибору стратеги тим, що розраховуе на найлрший варiант iз усiх можливих, хоча внаслвдок данi можуть виявитися не такими вже й песимктичними. Якщо використовують критерiй оптишзму, то суб'ект орiентуеться на те, що умови функщонування аналiзованих систем будуть для нього найбiльш сприят-ливими. Не беруть до уваги шяких iнших можливих результата, окр1м найкра-щого. Критерiй песимiзму характеризуеться вибором пршо! альтернативи з пр-шим зi всiх гiрших значень. Елементи ще! системи хоча i можуть шддаватися контролю, проте у довготермшовш перспективi неможливо повнiстю стверджу-вати, що цi елементи можуть бути контрольоваш. Фактор часу ввдграе у цьому випадку особливо важливу роль. У разi застосування критерда втрачених мож-ливостей будуеться матриця стратегiй, стовпцi яко! вiдповiдають можливим результатам, а рядки - вибраним стратегiям. Критерiй Лапласа-Байеса заснований на стверджеш рiвновiрогiдностi, тому що з самого початку шчого не ввдомо про результати, вони е рiвновiрогiдними. У разi прийняття цього ствердження як оцiнку стратегii треба брати вiдповiдний !й середнiй виграш [13].

Отже, фiнансовi потоки суб'ектав фiнансового сектору можна вiдобрази-ти, виходячи з системи фiнансових вщносин, враховуючи !х рiзноманiтнiсть, багатостороннiсть тощо. Таю вiдносини характеризуються рухом поток1в, що охоплюють фiнансовi платежi та виплати, перерозподiл можливих ризик1в дь яльностi, розмiщения тимчасово вiльних кошпв на фiнансовому ринку та отри-мання доходiв вiд цього. Загалом змiннiсть, невизначенiсть та ризикованiсть вь дiграють вагому роль пiд час дослщження руху фiнансових поток1в окремих суб'ект1в фiнансового сектору, тому необхщно !х брати до уваги шд час вирi-шення конкретних питань щодо дiяльностi таких суб'ект1в та шд час прийняття ними управлшських рiшень.

Висновки. Фiнансовi потоки окремих суб'екпв фiнансового сектору проявляються у фшансових вiдносинах, регулюються учасниками вщповвдного ринку, державою та з'являються шд час здiйснения фiнансових платежiв, вип-лат, перерозподiлi ризикiв, розмiщеннi вшьних коштiв на сегментах ринку, от-

риманнД прибутку тощо. Важливим складовим елементом фДнансових потокДв виступають Днвестицшш, активДзацДя руху яких, зазвичай, стимулюе економДч-ний розвиток. На ефективнДсть управлшня рДзними видами таких потокДв (пози-тивнД, вДд'емш тощо) в умовах змшностД, невизначеностД, ризику впливае цДла низка факторДв зовшшнього та внутрДшнього характеру, вДд яких залежить розвиток суб'ектДв фДнансового сектору, якДсть надання фДнансових послуг, розмДр майбутнДх прибуткДв вДд основно! та Днвестищйно! дДяльностД, та можливДсть за-лучення нових фДнансових ресурсДв та вкладення !х в дохДднД активи.

Лiтература

1. Азаренкова Г.М. Фшансов1 потоки економ1чних агентв: методологш та оргашзащя управлшня : дис.... д-ра екон. наук: спец. 08.00.08 - "Грош1, фшанси 1 кредит" / Г.М. Азаренкова. -Суми : [Б В.], 2007. - 383 с.

2. Антошкш В.К. Комплексна оцшка вщпливу фшансовпх ресурав за меж1 Украши / В.К. Антошкш // Економжа 1 регюн. - 2009. - № 4 (23). - С. 203-208.

3. Вартанян В.М. Неопределенность в экономических процессах: Факторы возникновения и методы ее описания / В.М. Вартанян, Д.С. Ревенко, В.А. Лыба // Економжа та управлшня шд-приемствами машпнобущвно! галуз1: проблеми теори та практики. - 2009. - № 2. - С. 4-12.

4. Вишинська Т.Л. Вщплив кашталу як фактор шлегал1заци у сфер1 зовшшньо! торпвл1 / Т.Л Вишинська // Вюнпк Донецького национального ушверситету економши 1 торпвл1 шеш Ми-хайла Туган-Барановського. - Сер.: Економ1чш науки. - 2011. - № 3. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/2011_3/Vishin.pdf.

5. Вшлнський В.В. Анал1з, моделювання та управлшня економ1чним ризиком / В.В. Вгг-лшський, П.1. Верчено. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 292 с.

6. Гапоненко А.Л. Теория управления : учебник / А.Л. Гапоненко. - М. : Изд-во РАГС, 2003. - 558 с.

7. Гомеля В.Б. Страховой портфель : учебн. пособ. / В.Б. Гомеля, Ю.Б. Рубин, В.И. Солдат-кин. - М. : Изд-во "Соминтек", 1994. - 640 с.

8. Економ1чна безпека : навч. поабн. / О.С. Користш, О.1. Барановський, Л.В. Герасименко. - КНТ. - 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchniki.ws/19240701/ekonomi-ka/_vidtik_kapitalu_odna_istotnih_zagroz_ekonomichniy_bezpetsi.

9. 1нтеграцшш процеси на фшансовому ринку Украши : монографш / за заг. ред. д-ра екон. наук А.О. Сшфанова, д-ра екон. наук 1.О. Школьник, д-ра екон. наук Ф. Павелки; [А.О. Сшфа-нов, 1.О. Школьник, Ф. Павелка та ш. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. - 258 с.

10. Клименко С.М. Обгрунтування господарських ршень та оцшка ризиюв / С.М. Клименко, О.С. Дуброва. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 252 с.

11. Лазичева Е.А. Исследование сущности финансовых потоков / Е.А. Лазичева // Вестник Томского государственного университета. - 2009. - № 329. - С. 186-189.

12. Лук'янова В.В. Економ1чний ризик / В.В. Лук'янова, Т.В. Головач. - К. : Академвидав, 2007. - 464 с.

13. Луньков А.Д. Теория игр / А.Д. Луньков. - Саратов, 2008. - 70 с.

14. Майборода О.В. Управлшня фшансовими потоками шдприемства : дис.... канд. екон. наук: спец. спец. 08.04.01 - "Фшанси, грошовий об1г 1 кредит" / О.В. Майборода; УАБС НБУ. -Суми : [Б. В.], 2006. - 244 с.

15. Музиченко А.Г. Залучення фшансових ресурс компашями Украши шляхом виходу на шоземш фондов1 б1рж / А.Г. Музиченко // Вюник Донецького Нащонального ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа 1 право. - 2009. - № 1. - С. 404-409.

16. Николайчук О.М. Вплив шоземних швестицш на р1вень життя населення / О.М. Нико-лайчук // Науковий вюник Волинського национального ушверситету 1м. Лес Украхнки : зб. наук. праць. - 2010. - № 26. - С. 159-163.

17. Опарш В. Фшансова система Украши (теоретпко-методолопчш аспекти) : монографш / В. Опарш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 240 с.

18. Пономаренко В.С. Витоки 1 особливост невизначеност при прийнятт швестицшних ршень / В.С. Пономаренко, Л.М. Малярець, О.В. Дорохов // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2011. - № 4(118). - С. 151-159.

19. Шапкин А.С. Экономические и финансовые риски / А.С. Шапкин. - М. : Изд-во "Дашков и К", 2003. - 544 с.

20. Якось 1.С. Ризик як мiра невизначеност / 1.С. Якось // Економiчний вiсник Донбасу : зб. наук. праць. - 2009. - № 1(15). - С. 136-139.

Корнеев М.В. Финансовые потоки отдельных субъектов рынка в условиях перехода к финансовой экономике

Определены сущность, особенности, типы и формы финансовых потоков субъектов финансового сектора. Рассмотрены основы движения инвестиционных потоков субъектов финансового сектора. Определена роль изменчивости, неопределенности, риска при исследовании движения финансовых потоков отдельных субъектов рынка. Исследована система факторов влияния на формирование финансовых потоков субъектов финансового сектора в условиях перехода к финансовой экономике.

Ключевые слова: финансовые потоки, инвестиционные потоки, финансовый сектор, субъект, фактор, деятельность, изменчивость, неопределенность, риск, финансовая экономика.

KorneyevM.V. Financial streams of separate subjects of market in the conditions of transition to financial economy

In the article the essence, features, types and forms of financial streams of subjects of financial to the sector is certain. Bases of motion of investment streams of subjects of financial to the sector are considered. The role of changeable, vagueness, risk at research of motion of financial streams of subjects of market is certain. The system of factors of influence on forming of financial streams of subj ects of financial to the sector in the conditions of transition to the financial economy is explored.

Keywords: financial streams, investment streams, financial sector, subject, factor, activity, changeable, vagueness, risk, financial economy.

УДК338.439:332.2 Ст. викл. О.О. Костишин, канд. екон. наук;

доц. Н.е. Стойко, канд. екон. наук -Львiвський НАУ

ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАШ1

Висвгглено питания екожишчного стимулювання рацюнального використання земель в Укрщш. Проведено ан^з зарубiжного досвщу екож^чного мехашзму охорони навколишнього природного середовища. Вивчено украшське законодавство у сферi екож^чного впливу на землекористувачiв. Розроблено рекомендацп з удосконалення економiчного мехашзму стимулювання рацюнального використання та охорони земель в УкраИ.

Ключовi слова: рацюнальне використання земель, охорона земель, мехашзм стимулювання, економiчнi шструменти.

Постановка проблеми. Ввдсутнкть в УкраМ надежного правового та еконо)шчного мехашзмш стимулювання рацюнального землекористування призвели до значного попршення яккного стану земельного фонду, зокрема до попршення еколопчного стану грунпв, родючкть яких знижуеться. Про це свщчать статистичш даш, аналiз яких показуе, що в УкраЫ: бшьше 800 тис. га деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель шдляга-ють консервацц; 141 тис. га порушених земель потребують рекультивацц i 253 тис. га малопродуктивних упдь - полшшення; 13,3 млн га, зокрема 10,6 млн га орних земель, - еродоваш земдi; яри займають 140,4 тис. га; виро-