ФІНАНСОВА СКЛАДОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Ф1НАНСОВА СКЛАДОВА ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦП: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ

д.е.н., Чечетова Н. Ф.,

д.е.н., Чечетова-ТерашвШ Т. М.,

к.е.н., ЛелюкН. €.,

Украгна, м. Харюв

Хартвський нащональний университет м1ського господарства ¡м. О.М. Бекетова DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052019/6521

ARTICLE INFO

Received: 07 March 2019 Accepted: 15 May 2019 Published: 31 May 2019

KEYWORDS

fiscal decentralization policy, budget system, local governments, intergovernmental transfers, financial sustainability, united territorial communities, decentralization.

ABSTRACT

The article analyzed the results of reform fiscal decentralization. Investigated the combined budget figures of communities that already have a direct relationship with the state budget. The state of intergovernmental relations. The main problematic aspects of fiscal decentralization reforms. Grounded key areas to improve the mechanism of fiscal adjustment and offered practical recommendations aimed at solving urgent problems of further implementation of reforms. Direction of future research is to assess the budgetary risks in the context of the reform of fiscal decentralization.

Citation: Чечетова Н. Ф., Чечетова-Терашвш Т. М., Лелюк Н. £. (2019) Finansova Skladova Detsentralizatsii: Suchasnyi Stan ta Tendentsii Rozvytku. World Science. 5(45), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052019/6521

Copyright: © 2019 HeneTOBa H. ©., HeneTOBa-TepamBM T. M., ^e^MK H. £. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Аналiз останшх дослщжень реформи децентралiзащl тдтверджуе и позитивний вплив на соцiально-економiчний розвиток регюшв, водночас ураховуючи гостроту та актуальнють ще1 реформи ^ зокрема, и важливо! фшансово1 складово1, можемо зазначити, що низка питань усе ще залишаеться для вивчення та визначення напрямiв удосконалення.

Проблемi децентралiзащl присвячеш численш пращ як зарубiжних, так i вггчизняних науковщв. Ц питання дослщжували вiдомi вчеш, таю як З. С. Варналш, Б. М. Данилишин, В. I. Жук, С. А. Романюк, С. М. Ромашко, I. З. Саврас, Р. Г. Селiвестров, Р. В. Юринець, I. О. Лунша та iн. Серед зарубiжних науковщв, яю придiлили увагу зазначенiй проблемi можна видiлити працi Р. Д. Барро, Д. Дж. Савоя, Б. Х. Хотшса. У кожного з названих науковцiв е власне бачення проблеми децентралiзащl, шляхiв И реалiзацil. Водночас, як зазначають бiльшiсть з науковщв, реформа децентралiзацil, яка здшснюеться в Украш, йде власним шляхом i не копiюе досвiд будь-яко1 шшо1 кра1ни. Звiдси виникають певш питання щодо удосконалення реформи та вироблення нових шструменив И реалiзацil.

Результати дослiджень. До початку реформи децентралiзацil в Укра1т базовий рiвень мiсцевого самоврядування був обмежений шституцшно щодо виконання сво1х повноважень яю передбаченi Свропейською хартiею мiсцевого самоврядування. Зокрема, був обмежений рiвень передачi певних управлiнських повноважень на мюцевий рiвень, який е максимально наближеним для споживачiв публiчних послуг, з врахуванням вимоги щодо додержання належних стандарта !х надання. Адже вщповщно до Харти, яку Укра1на ратифшувала у 1997 роцi, «мюцеве самоврядування означае право i спроможнiсть оргашв мiсцевого самоврядування

в межах закону здшснювати регулювання i управлшня суттевою часткою суспiльних справ, яю належать до 1хньо1 компетенцн, в штересах мiсцевого населення».

Бiльшiсть оргашв мiсцевого самоврядування мали низьку фшансову спроможнiсть виконувати самовряднi та делеговаш повноваження. Проте фiнансовий потенцiал мют обласного значення дозволяв органам мюцевого самоврядування здiйснювати сво! повноваження на бшьш менш надежному рiвнi. Вщповщно, одним iз перших важливих завдань початку реформи децентрадiзацil було створення належних iнституцiйних та фiскадьних умов для пщвищення фшансово1 спроможностi оргашв мюцевого самоврядування для виконання сво!х самоврядних та делегованих державою функцп. Вирiшувати таю завдання передбачадося шляхом створення спроможних територiадьних громад, iз широкими повноваженнями, вiдповiдним ресурсним забезпеченням та чiтко окресленою вiдповiдадьнiстю перед громадою та державою. Реформа децентралiзацil влади передбачае внесення суттевих змш в систему управлiння та виршення глобадьних, як для украшсько1 репонально! спiльноти проблем, а саме: зменшити задежнiсть територiй вщ центру; подолати шфраструктурну та фiнансову слабкiсть громад; призупинити зубожiння сшьсько1 мiсцевостi; зменшити рiвень дотацiйностi громад; пiдвищити швестицшну привабливiсть територiй тощо. Самодостатнi та потужш територiадьнi громади мають стати основою мюцевого i регiонадьного розвитку краши.

Дослщжуючи фiнансову складову децентрадiзацil вважаемо доцiльним звернути увагу на поняття, якi характеризують цю економiчну категорiю, зокрема, на таю поняття к фiнансова та бюджетна самодостатнють громад, якi певним чином рiзняться за своею суттю. Якщо поняття фшансово1 самодостатностi територп включае сукуинють усiх фiнансових ресурсiв, то бюджетна складова е частиною цих ресуршв. Самостiйнiсть бюджету як один з принцишв, що характеризують бюджетну систему регюну i кра1ни в цшому, забезпечуеться наявнiстю власних джерел доходiв i правом визначати напрями !х використання i витрачання. Саме обсяг бюджетних прав органiв мiсцевого самоврядування показуе дшсний рiвень !х самостшно, е його найважливiшою характеристикою, яка розкривае економiчнi вщносини м1ж певним регюном та державою.

Також для устшного регулювання державою вие1 системи бюджетних вщносин важливе значення мае вивчення такого базового поняття, як бюджетна забезпеченють мiсцевих громад, який покладено в основу механiзму бюджетного регулювання, що застосовуеться як в Укршш, так i за кордоном. Разом з тим економiчний змют цього поняття не визначений законодавчо. Натомють Бюджетний кодекс Укра1ни мютить визначення фiнансового нормативу бюджетно1 забезпеченосп, пщ яким розумiеться «гарантований державою в межах наявних бюджетних кош™ рiвень фiнансового забезпечення завдань i функцiй, якi здiйснюються вiдповiдно Радою мшю^в Автономно1 Республiки Крим, мюцевими державними адмiнiстрацiями, виконавчими органами мюцевого самоврядування, що використовуеться для визначення обсягу м1жбюджетних трансферт1в».

Водночас, слщ звернути увагу й на те, що поняття бюджетно1 забезпеченостi пов'язують з таким показником як доходи вщповщного бюджету на одну особу. На наш погляд, не можна повною мiрою погодитися з таким тдходом, адже бюджет не тшьки концентруе фiнансовi ресурси, аде е й фондом !х використання. Бшьш прийнятним вважаемо показник бюджетно1 забезпеченосп, який розраховуеться як видатки бюджету на одну особу. Таким чином визначаеться забезпеченють бюджетними коштами вщповщного обсягу сусшльних послуг, який держава фактично надае в розрахунку на кожного громадянина в сферi освпи, охорони здоров'я, соцiадьного забезпечення, правопорядку тощо. Бюджетна самозабезпеченють спираеться в основному на власш можливостi i джерела надходжень до вiцповiдного мюцевого бюджету.

У затвердженш Мiнiстерством регюнального розвитку, будiвництва та житлово комунального господарства Укра1ни Методицi формування спроможних територiальних громад вiд 8 квгтня 2015 р. надаеться визначення спроможно1 територiадьноl громади, зг1дно з яким «територiальнi громади сiл (селищ, мют), яю в результатi добровiльного об'еднання здатнi самостiйно або через вщповщш органи мiсцевого самоврядування забезпечити належний рiвень надання послуг, зокрема у сферi освiти, культури, охорони здоров'я, сощального захисту, житлово-комунадьного господарства, з урахуванням кадрових ресурсiв, фшансового забезпечення та розвитку iнфраструктури вщповщно1 ацмiнiстративно-територiадьноl одиницi».

За результати мониторингу соцiально-економiчного розвитку регiонiв за 2018 рш за напрямом «фiнансова самодостатнють» першi п'ять мiсць зайняли м Кш'в, Полтавська, Днiпровська, Харкiвська та Донецька обласп. А останнi п'ять мюць серед областей Укра1ни

зайняли Одеська, Запорiзька, Закарпатська, Юровоградська та Волинська обласп. Найбшьший темп зростання доходiв мiсцевих бюджета (без трансфертiв), у вiдсотках до попереднього року (2018 до 2017 рр.) мали таки обласп як Полтавська (127,5%), Харювська (122,2%), Тернопшьська (119,7%), Херсонська (117,7%) та м. Кш'в (118,3%).

За 2018 рш доходи мiсцевих бюджетiв (без трансферов) у розрахунку на одну особу населення становили: по Украш - 6,3 тис. гривень, а по областям вщповщно: Дншропетровська - 8,0 тис. грн., Кшвська- 7,8 тис. грн., Полтавська - 7,6 тис. грн., Запорiзька -6, 8 тис. грн., Одеська - 6.8 тис. грн., Харювська- 6,4 тис. грн. В цих областях показник вищий за середнш по Украш, а шших областях Укра1ни показник доходи мюцевих бюджетiв (без трансфернв) у розрахунку на одну особу населення менший за показник по Украш.

Суттевим кроком у впровадженш фшансово1 децентралiзацil було прийняття у 2010 рощ ново1 редакцiя Бюджетного кодексу Украши, яка була спрямована на приведення у вщповщнють положень окремих статей кодексу до Конституци Укра1ни та Закону Укра1ни «Про мюцеве самоврядування в Украш». Зокрема, цим законом були закладеш пщвалини для пiдвищення якостi управлiння бюджетними коштами, демократизацп та децентрадiзацil фшансових ресурсiв, що акумулюються в мюцевих бюджетах. Водночас з прийняттям Податкового кодексу Украши було зроблено перший крок до змщнення фшансово1 бази шституту мюцевого оподаткування в Укра1ш Основний етап розвитку фшансово1 децентралiзацil в Украш розпочався наприкiнцi 2014 року коли була ухвалена Концепщя реформування мiсцевого самоврядування та територiальноl оргашзацп влади в Украш. Концепщя визначила напрями, мехашзми та термши формування ефективного мiсцевого самоврядування та територiальноl оргашзацп влади для створення i пiдтримки повноцiнного життевого середовища для громадян, надання високоякiсних i доступних послуг, задоволення iнтересiв громадян в ушх сферах життедiяльностi. Концепщя визначила три цш: об'еднати близько 12 тисяч громад у бiльшi ОТГ; визначити повноваження та керiвну структуру областей i районiв; реформувати систему фшанив з тим, щоб забезпечити вiдповiднiсть мiж фiнансуванням та новим розподшом повноважень.

Важливою перевагою децентралiзацil е близькiсть мюцево1 влади до населення, а частота взаемодн мiж ними дозволяе сформувати канали комушкацш, за допомогою яких громадяни можуть висловлювати сво! iнтереси. Мюцева влада, володiючи самостiйнiстю, з одного боку, отримуе бшьше стимулiв до збшьшення доходiв в рамках свое1 компетенцп, аде при цьому не може переступити певш межi акумуляцп ресурсiв в силу вiдкритостi економши. З iншого боку, вона бшьш ращонально витрачае кошти, оскiльки залежать вщ платника податкiв, якi здатш бiльш точно визначати мiсцевi потреби в суспшьних благах та ращонально використовувати накопичений шфраструктурний потенцiал.

Ключовим моментом на шляху формування спроможних громад стало ухвалення Закону «Про добровшьне об'еднання територiальних громад» (5 лютого 2015 р.) та затвердження Методики формування спроможних територiальних громад (8 кв^ня 2015 р.), розроблено1 Мшютерством регiонадьного розвитку, будiвництва та житлово комунального господарства Украши. Закон надав об'еднаним територiальним громадам таю самi повноваження, як у мют обласного значення; унормував прямi мiжбюджетнi вiдносини громад iз Державним бюджетом; передбачив фшансову пщтримку громад (загальний обсяг спещально1 державно1 пщтримки розподiляеться мiж бюджетами об'еднаних територiальних громад пропорцiйно lхнiй площi та юлькосп населення) тощо.

Фiнансова децентралiзацiя також вiдзначаеться своею специфiкою управлшня фшансами об'еднаних територiальних громад, а саме:

фшанси об'еднано1 територiальноl громади охоплюють територiю декiлькох населених пункпв, що, вiдповiдно, активiзуе змагальнiсть окремих адмшютративних одиниць у повноцiнному наповненш бюджету об'еднано1 територiальноl громади;

запроваджуються прямi мiжбюджетнi вiдносини мiж бюджетом об'еднано1 територiальноl громади та державним бюджетом, водночас обсяг трансферов мае бути достатшм для фiнансування, насамперед, сощально1 сфери об'еднано1 територiальноl громади;

вщбуваеться збiльшення надходження фiнансових ресуршв до бюджету об'еднано1 територiальноl громади, якими розпоряджаються органи управлшня об'еднано1 територiальноl громади;

HHHHe 3aK0H0gaBCTB0, aKe pernaMemye ^yH^ioHyBaHHa o6'egHaHux TepuropianbHux rpoMag nepeg6anae, ^o aKicrb Ta gocTynHicrb ny6ninHux nocnyr, ^o HagaroTbca b o6'egHaHiM TepHTopianbHiM rpoMagi, He Mo»yrb 6yTH hh^hhmh, Hi» go o6'egHaHHa.

Cnig Big3HanHTH, ^o npo^c ^opMyBaHHa o6'egHaHux TepuropianbHux rpoMag b YKpaiHi npoxogurb gocraTHbo iHTeHCHBHo. TaK, CTaHoM Ha 2015 p. b YKpaiHi 6yno c^opMoBaHo 159 TaKHx rpoMag, BogHonac, CTaHoM Ha 6epe3eHb 2019 p.- B»e 884 o6'egHam rpoMagu, a Tepuropia c^opMoBaHHx o6'egHaHux TepuropianbHux rpoMag cKnagae 6inbm Hi» TpeTHHy (38,5%) 3aranbHoi nno^i YKpaiHH. Y TaKHx rpoMagax npo»HBae noHag 9,1 MnH nrogeM (^o CTaHoBHTb 25,7% Big 3aranbHoi HucenbHocri HaceneHHa YKpaiHu).

nicna BHeceHHa 3MiH go nogaTKoBoro Ta 6rog»eTHoro 3aKoHogaBCTBa, ochobhhmh nogaTKaMH, aKi HanoBHroroTb мicцeвi 6rog»eTH (MicTa o6nacHoro 3HaneHHa, paMoHiB, o6'egHaHHx TepuropianbHux rpoMag) cranu: 60% nogaTKy Ha goxogu $i3HHHux oci6, 5% a^H3Horo nogaTKy 3 peani3a^i' niga^H3Hux ToBapiB, cto BigcoTKiB eguHoro nogaTKy, nogaTKy Ha MaMHo (HepyxoMicTb, 3eMna, TpaHcnopT), nnaTH 3a 3eMnro, nogaTKy Ha npu6yroK nignpueMCTB KoMyHanbHoi BnacHocri, nnaTH 3a HagaHHa agMiHicTpaTHBHHx nocnyr Ta 25% eKonorinHoro nogaTKy.

HaÖBaroMimHM pe3ynbTaTOM 6rog»eTHoi ge^HTpani3a^i' e 3pocTaHHa nacTKH мicцeвнx nogaTKiB Ta 36opiB y goxogax мicцeвнx 6rog»eTiB 3 2,5 % y 2012-2014 poKax go 30 % y 2018 po^, b ocHoBHoMy 3a paxyHoK nepegaHHa oKpeMHx nogaTKiB Ta 36opiB go мicцeвнx 6rog»eTiB. Y 2018 po^ o6car мicцeвнx 6rog»eTiB Bnepme nepeBH^HB o6car gep»aBHoro 6rog»eTy i CKnaB 52 % KoHconigoBaHoro 6rog»eTy YKpaiHu. flna nopiBHaHHa, y 2014 po^ цa nacTKa CKnagana 42 %.

BogHonac cnig 3ayBa»HTH, ^o Ha CborogHi ^rnaHcoBi pecypcu Mic^Bux rpoMag ^opMyroTbca nepeBa^Ho 3a paxyHoK Mm6rog»eTHux TpaHc^epTiB. HacTKa BnacHHx goxogiB мicцeвнx 6rog»eTiB (3aranbHuM $oHg) y BBn y 2018 poцi craHoBuna 7,1 % (y 2014 po^ - 5,1 %), y 2019 po^ cKnage 6,8 % (nporHo3), a caMi BnacHi goxogu Mic^Bux 6rog»eTiB 3pocnu 3 68,6 Mnpg rpH. y 2014 p. go 234,1 Mnpg rpH. y 2018 po^, 3a nporHo3oM Ha 2019 piK - 267 Mnpg rpH. BnacHi goxogu Ha ogHoro MemKaH^ 3pocnu 3 203,4 rpH. y 2016 po^ go 415,4 rpH. y 2018 po^ (+31,5 %), a 3a nporHo3oM Ha 2019 piK cKnagyTb 503,9 rpH.(+23,1 %).

CyMapHHM o6car ^maHcoBoro pecypcy Mic^Bux 6rog»eTiB y 2019 poцi cKnage 588,9 Mnpg. rpH., ^o Ha 35,6 Mnpg. rpH, a6o Ha 6,4% 6inbme, Hi» y 2018 po^. A6h 36inbmura pecypc Mic^Bux 6rog»eTiB, Ha мicцax 3anumaroTbca Hagxog»eHHa Big: nogaTKy Ha goxogu $i3HHHux oci6 Big goxogiB 3a 3gaBaHHa b opeHgy 3eMenbHux ginaHoK; 5 % peHTHoi nnaTH 3a Bugo6yroK ByrneBogHiB; 3eMenbHHM nogaToK 3a nicoBi 3eMni; 13,44% aкцнзнoгo nogaTKy 3 nanbHoro. 3aranoM Ha 2019 piK gna Bcix TepuropianbHux rpoMag 3anyneHo gogaTKoBHM pecypc b o6ca3i 44,6 Mnpg. rpH. 3a o^HKoro MiHicTepcTBa ^rnaHciB YKpaiHu, goxogu мicцeвнx 6rog»eTiB y 2019 poцi 3pocTyTb y nopiBHaHHi 3 2018 pokom Ha 41,4 Mnpg. rpH. (Ha 16,6%) go 291,1 Mnpg. rpH.

Mi» thm, 3anumaeTbca npo6neMoro npaKTHHHa 3ane»HicTb мicцeвнx 6rog»eTiB Big TpaHc^epTiB 3 gep»aBHoro 6rog»eTy. B 3aKoHi YKpaiHu «npo flep»aBHHM 6rog»eT Ha 2018 piK» o6car Mi^6rog^eTHux TpaHc^epriB gna Mic^BHx 6rog»eTiB craHoBHB 314 Mnpg rpH. 3 hhx Mrn6rog»eTHi TpaHc^epTH i3 3aranbHoro $oHgy - 300 Mnpg. rpH., i3 cneцianbнoгo - 14 Mnpg. rpH. Y 3aKoHi YKpaiHH «npo flep»aBHHM 6rog»eT Ha 2019 piK» go Mic^Bux 6rog»eTiB nepeg6aneHo cnpaMyBaTH 3aranoM 40 pi3Hux BugiB goTa^M Ta cy6BeH^M, 3 hhx 29 cy6BeH^M Ta 5 BugiB goTa^M - 3 3aranbHoro $oHgy gep»aBHoro 6rog»eTy. Цe cTBoproe noтeнцiннy Mo^nuBicTb «pynHoro» BTpynaHHa y ^icKanbHy c^epy o6'egHaHux TepuTopianbHux rpoMag.

Y 2012 p. b YKpaiHi 3anpoBag^eHo hobhM MexaHi3M ^iHaHcoBoro 3a6e3neneHHa perioHanbHoro po3BHTKy - flep^aBHHÖ $oHg perioHanbHoro po3BHTKy (flOPP) y cKnagi 3aranbHoro ^oHgy gep^aBHoro 6rog^eTy YKpaiHu, ^o, Ha gyMKy aBTopiB BignoBigHoro pimeHHa, Mano cnpuaTH 3MeHmeHHro gucnponop^M Mi» perioHaMH. 3rigHo 3i ct. 241 Erog^eraoro KogeKcy YKpaiHu, KomTH flOPP cnpaMoByroTbca Ha BHKoHaHHa iHBecra^ÖHHx nporpaM i npoeKTiB perioHanbHoro po3BHTKy, aKi, 3oKpeMa, MaroTb Ha MeTi po3bhtok perioHiB Ta BignoBigaroTb npiopmeraM flep^aBHoi' cTpaTerii perioHanbHoro po3BHTKy. KomTH flOPP po3noginaroTbca TaKHM hhhom: 80 % - BciM perioHaM BignoBigHo go HucenbHocri HaceneHHa; 20 % - perioHaM, y aKux noKa3HHK BanoBoro perioHanbHoro npogyKTy b po3paxyHKy Ha ogHy oco6y MeHme 75 BigcoTKiB cepegHboro noKa3HHKa no YKpaiHi. Po3nogin KomTiB flep»aBHoro ^oHgy perioHanbHoro po3BHTKy e ^Hipani3oBaHHM, ag»e цeн «^oHg», no cyri, e nume cTarrero b flep»aBHoMy 6rog»eTi. He3Ba»aronH Ha KoHKypcHi npннцнnн ^iHaHcyBaHHa, b ocTaHHi poKH cnocTepiraerbca nocuneHHa agMiHicTpaTHBHoro BTpynaHHa b Moro gianbHicTb.

За останшми даними функщонування ДФРР у 2015-2017 рр., переважна бшьшють проекпв, що фшансувалися фондом, стосувалися комунально1' та сощально1' iнфраструктури. KpiM того, фонд фшансуе тiльки розвиток i каштальш витрати, i цi кошти не дозволено витрачати на фшансування розвитку людського капiталу (наприклад, на закутвлю освiтнiх чи консультацiйних послуг). На травень 2019 року до фонду надано 18 887 проекпв на суму 2755,0 млрд. гривень. Зокрема, вщ Харювсько1 областi надiйшло 706 проекпв на суму 32,4 млрд. гривень, яю знаходяться на розглядг

Вважаемо, що найбiльш важливим питанням подальшо1 фiнансовоï децентралiзацiï е не питання удосконалення мехашзму централiзованого фшансування, а розбудова сталих господарських комплекшв, яю можуть стати основою збшьшення фiнансовоï спроможностi громад та, вщповщно, пщвищення якiсноï життедiяльностi громади у довгостроковш перспективi. Тому базисом дiездатностi громади у довгостроковому перiодi мае вважатися формування сталих власних джерел доходiв на основi реалiзацiï мюцевого природного, економiчного, людського та сощального потенцiалiв, залучення iнвестицiйних ресурсiв, сприяння розбудовi мережi мiсцевих комунальних та приватних пщприемств, створення на цш основi достатньо1' кiлькостi робочих мюць, якi одночасно е засобом шклюзп членiв громади.

Крiм того, створення об'еднаних територiальних громад надае громадi новi, розширенi можливостi для сприяння розвитку бiзнесу на територiï громади, адже: вщбуваеться спрощення адмiнiстративних процедур завдяки розширенню повноважень самоврядування; збшьшення фшансового ресурсу мiсцевого бюджету, який може спрямовуватись на проекти з пщтримки бiзнесу, мунiципально-приватного партнерства; можливосн реалiзацiï масштабних проектiв на основi мiжмунiципальноï спiвпрацi, участi у мiжрегiональнiй та мiжнароднiй (в т.ч. транскордоннш) спiвпрацi. Створення середовища, «дружнього до розвитку», стае дiевим iнструментом громади у конкуренци за залучення зовшшнього iнвестування та, що значно важливше, важелем, який запобiгае витоку ресуршв з регiону.

Змiцнювати фiнансову базу об'еднаних територiальних громад допоможе оргашзащя мунiципальних позик та спецiальних фондiв для фiнансування окремих проектiв за добровшьною участю членiв громади. Натомють чинне законодавство суттево обмежуе перелш можливих суб'ектiв мунiципальних запозичень. Зазначимо, що запроваджена у 2019 рощ заборона об'еднаним територiальним громадам розмщувати бюджетш кошти на депозитних рахунках суттево ускладнила фшансування вартюних проекпв, яю потребують накопичення значних кошОв, можливо, впродовж декiлькох рокiв.

Вкрай популярними iнструментами та механiзмами залучення громадськосн наразi е електроннi петицп та громадсью бюджети (бюджет учасп, громадський бюджет, партисипаторний бюджет). Електрош петицiï е дiевим способом активiзувати громаду навколо конкретно!' проблеми, проте бiльшiсть петицiй не доходять до стади розгляду депутатськими комiсiями задля реального вирiшення та обмежуються вщповщдю вщповщно до Закону Украши «Про звернення громадян». Бюджети участi допомагають громадськостi згуртуватися та дають практичний досвщ залучення до ухвалення ршень та в1дчуття, що зусилля можуть бути дiевими. Разом iз тим, визначення поняття бюджету учасп вщсутне у Бюджетному кодекс^ що може бути пщставою для деяких оргашв мюцево1' влади його не запроваджувати. Окремо варто вiдзначити, що наразi громадськiсть майже не мае впливу на процес формування та затвердження мiсцевих бюджетiв, який е основним мехашзмом реалiзацiï iнтересiв представник1в територiальноï громади.

Висновки. У процесi фшансово1' децентралiзацiï необх1дно удосконалити механiзм формування мюцевих бюджепв Укра1'ни для того, щоб не тiльки п1двищити самостшнють мiсцевих органiв влади, але й перш за все створити умови для забезпечення повною мiрою штерешв громадян щодо мiсцевих суспiльних благ та послуг, ефективного використання бюджетних ресуршв i завдяки цьому створити умови для пщвищення суспшьного добробуту. Подальша реалiзацiя реформи бюджетно1' децентралiзацiï та забезпечення ефективностi механiзму бюджетного регулювання соцiально-економiчного розвитку потребуе розширення прав мiсцевих органiв влади, змщнення ïх бюджетно1' самостiйностi та визначення вщповщальносп.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бюджетний кодекс Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/2456-17;

2. Закон Украши «Про Державний бюджет Украши на 2016 рт» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/928-19;

3. Закон Украши «Про Державний бюджет Украши на 2017 рт» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/1801-19;

4. Закон Украши «Про Державний бюджет Украши на 2018 рт» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/2246-19;

5. Закон Украши «Про добровшьне об'еднання територ1альних громад» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19;

6. Закон Украши «Про м1сцеве самоврядування в УкрашЬ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/280/97-%D0%B2%D1%80

7. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF

8. Методика формування спроможних територ1альних громад Офщшний сайт Мшстерства репонального розвитку, буд1вництва та житлово комунальних послуг Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.minregion.gov.ua/;

9. Електронний ресурс. - Режим доступу: // http://decentralization.gov.ua.

10. Офщшний сайт Державно1 казначейсько1 служби Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/index