CC BY
72
УДК 340.12
Г. В. Коваленко, здобувачка
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА КОНЦЕПЦ1Я «1МПЕРП ПРАВА» РОНАЛДА ДВОРК1НА
Розглянуто основт положення концепцИ iHmepnpemuei3My Роналда Дворкта як «третього шляху» мiж правовим позитивизмом та фiлософieю природного права.
Ключовi слова: Роналд Дворкт, правовий позитивизм, природне право, ттер-претив1зм, право як честсть.
Актуальтсть проблеми. Входження Украши в глобальний сощально-полгтчний та економiчний процес потребуе вивчення сучасних фшософських шдходТв до виршення фундаментальних правових питань. Один i3 таких пiдходiв запропоновано американським ученим Роналдом Дворкшим у rami «1мперТя права» (1986), що продовжила подальше розроблення проблематики його першо! книги «Серйозний погляд на права» (1978) [1]. В «1мперп права» [2] сформульовано концепцiю так званого «iнтерпретивiзму» i пропонуеться враховувати не тшьки власне юридичнi, а й моральш та полiтичнi аргументи, якими керуються суддi у вирiшеннi «важких справ», i мае подолати однобТч-ностi та недолiки правового позитивiзму i юснатуралiзму.
Як зазначаеться у Вiкiпедiï [3], iнтерпретивiзм Р. Дворкша мае европей-ський континентальний аналог в юридичнш герменевтицi, поданий такими авторами, як Х. Кошг (Helmut Coing) та Е. Бетп (Emilio Betti). У бiльш широкому сени европейськими попередниками сучасного юридичного штер-претивiзму е Й. Есер (Josef Esser), Т. Фiвег (Theodor Viehweg), Х. Перельман (Chaim Perelman), В. Фжентшер (Wolfgang Fikentscher), А. К. Невеш (Antоnio Castanheira Neves), Ф. Мюлер (Friedrich Müller), А. Аарньо (Aulis Aarnio) та Р. Алеки (Robert Alexy).
Зважаючи на те що в украшськш фшософи та загальнiй теорiï права i держави питання праворозумшня та герменевтики залишаються дискусш-ними i на сьогодш, видаеться актуальним звернення до концепцп Р. Дворкша, викладенiй у наведенш книзт
АналЬз останн1х наукових джерел та публжацш. НевдовзТ тсля виходу «1мперТя права» отримала низку престижних нагород вТд професшних орга-шзацш США - СрТбний Молоточок вТд Американсько! Асощацп юриспв (the Silver Gavel Award of the American Bar Association), ПремТю Перуки (Coif Award) втд ще1 само! асощацп за кращу книгу з права за трирТчний перюд та Приз Еймса (the Ames Prize) Гарвардсько! юридично! школи за кращу книгу з права за п'ятирТчний перюд.
188 © Коваленко Г. В., 2011
Цю книгу Р. Дворкша перекладено французькою (L'Empire du droit. Р. : PUF, 1994), гталшською (L'impero del diritto, Milano, II Saggiatore, 1994), серб-ською (Царство права. Београд: ИП Филип ВишаиЬ, 2003).
На жаль, крiм одного, хоча й важливого фрагмента [4], ще немае l! повних перекладiв укра!нською або росiйською мовами. Попри те, що про l! юнуван-ня часто згадують дослщники з пострадянських кра!н, складаеться враження, що мало хто з них читав «1мперга права». 1накше як пояснити той факт, що англшську назву Law's Empire перекладають на росшську як Верховенство права? [5]. Зворотний переклад дасть вираз Supremacy of Law, який часто зустрiчаеться в англомовнш лггератур^ але аж нiяк не синонимiчний назвi ще! книги. М1ж тим, Р. Дворкш ясно пише про те, як слщ розумiти його метафору «шпери» - це певний сощально визнаний простiр, в якому е сво! столи-цi, сво! кн^ та пророки: «Суди е столицями iмперil права, i судщ - l! князi, але не li провидцi i пророки. Останш ролi належать фiлософам, якщо вони забажають розробити ... бiльш чисту форму права в межах i за межами того права, яке ми маемо» [2, с. 407]. Однак цю метафору не слщ розумгш надто буквально: «iмперiя права визначена позищею (attitude), а не територiею, або владою, або процесом. Це штерпретуюча, саморефлексивна позицiя, адресована поттищ в сенсi послання (in the broadcast sense)» [2, с. 413].
В Укршт концепщя, викладена в «1мперп права», систематично ще не розглядалася. Ii важливий аспект, пов'язаний з iнтерпретацiею судами «важ-ких випадюв» (hard cases), був проаналiзований В. Титовим [6; 7]. Iншi аспек-ти ще! концепцil - морально-полiтичний статус справедливостi та лiбераль-ного розумiння рiвностi дослiджувалися росiйськими полiтологами О. 1гнат-кiним [7] та Г. Канаршем [9], а у бiльш широкому контексп «панування права» В. Дiановим [10]. Власне, цими працями i вичерпуеться доробок учених iз пострадянських кра!н в осмислення «Iмперil права».
Хоча погляди Р. Дворкша цiкавi i для юристiв романо-германсько! право-во! с1м'1, сл1д зауважити, що його книга була адресована перш за все амери-канським i британським юристам, бо и фактичною базою i предметом по-дальших теоретичних узагальнень е рiшення судiв загального права. Тому цiлком зрозумшо, що абсолютна бiльшiсть оглядiв i дискусiй, присвячених «Iмперil права», мiститься в англомовнiй лiтературi. 1х дуже велика к1льк1сть, i в данш статтi слiд зазначити лише найбшьш репрезентативнi працi Дж. Фiнiса (John Finnis) [11], А. К. Хатчшсона (Allan C. Hutchinson) [12], В. Лу-lдзi (Vincent L Luizzi) [13], В. Конклiна (William E. Conklin) [14], К. Хiми (Kenneth Einar Himma) [15], Дж. Летсаса (George Letsas) [16]. Крiм того, в Оксфордi у 2009 р. вийшла збiрка «Вивчаючи 1мпергю права: Юриспруденцiя Роналда Дворкiна» за редакщею С. Гершовiца [17], що мютить статтi С. Брейера (Stephen Breyer), К. Айсгрубера (Christopher L. Eisgruber), Дж. Флемiнга (James E. Fleming), Ребеки Браун (Rebecca L. Brown), С. Харлi (S. L. Hurley), С. Гер -шовща (Scott Hershovitz), Д. Смiта (Dale Smith), Дж. Волдрона (Jeremy
Waldron), С. neppi (Stephen Perry), Дж. Гарднера (John Gardner) та М. Грш-берга (Mark Greenberg), присвячеш piзноманiтним аспектам концепцп, ви-кладeнiй Р. Дворкшом.
Метою статп е аналiз фiлософсько-пpавового 3MicTy пращ Р. Дворкша «1мперш права».
Характеризуючи задум свое! книги, Р. Дворкш писав: «Вона стосуеть-ся того, як сyддi виносять piшeння у справах. Вона стосуеться головним чином людей настшьки нещасливих, або сутяжних, або злих, або святих, аби опинитися в судг Лернед Хенд, який був одним i3 найкращих i вiдомих сyддiв Америки, сказав, що вш боявся судового процесу бшьше, нiж смер-тi або податюв. Кpимiнальнi справи е найбшьш лячними з yсiх, i вони одночасно е найбшьш привабливими для публжи. Але цившьш позови, в яких одна людина шукае компенсаци або захисту вiд шшо! через певну минулу або загрожуючу (у майбутньому) шкоду, iнодi бiльш повчальш, нiж бiльшiсть найгyчнiших кpимiнальних процемв. Рiзниця мiж гiднiстю та падшням може полягати в единому аргумент^ який, можливо, не вразить шшого суддю, або навiть того ж самого суддю в iнший день. Люди часто мають шанс виграти або програти бшьше вщ схвального кивку якогось судд^ нiж вони могли б у вщповщност до будь-якого загального акту конгреса або парламента» [2, с. 1].
За Р. Дворкшим, право е «штерпретуючим поняттям (interpretive concept [2, 87]), яке дозволяе нам оpiентyватися при нeзгодi судщв у «важких справах» (hard cases). Р. Дворкш присвячуе свою книгу розгляду теоретичних pозбiж-ностей у пpавi, чому ми маемо <^рити тому, що кажуть нашi сyддi», i «при-ймати думки сyддiв саме такими, якими !х викладено у важких справах» [2, с. 90]. Вш вважае незадовшьним погляд на право як на простий факт (plain fact), згщно з яким завжди юнуе чинний закон, здатний pацiонально розв'язати будь-яку проблему (вepсiя нeпpофeсiонала), або погляд, що чинний закон мае мовчати вщносно деяких проблем, натомють суддя через свою дискpeцiйнy владу створюе нове право (пpофeсiйна акадeмiчна вepсiя) [2, с. 111]. Обидвi вepсii не влаштовують Р. Дворкша.
Вш пропонуе iдeю «права як порядносп» (law as integrity), згщно з якою сyддi створюють ращонально i морально виважену мережу юридичних прин-ципiв, що i е основою права. Зазначимо, що розумшня Р. Дворкшим права як integrity вiдpiзняеться вщ концeпцii «iнтeгpальноi» або «штегративно! юрис-пpyдeнцii», запропоновано! у 50-их роках ХХ ст. Дж. Холом (Jerome Hall, 1901 - 1992) як поеднання моральних i правових щнностей [18]. Незалежно вщ нього Г. Берман (Harold J. Berman, 1918 - 2007) у 1960 - 70 роках пщ «ш-тeгpативнiстю» мав на yвазi поеднання в единiй тeоpii пiдходiв юридичного позитивiзмy, природного права та iстоpичноi школи [19]. На пострадянському пpостоpi до цiеi тeндeнцii приеднуються дeякi pосiйськi дослiдники, напри-клад, В. Графський [20 - 21] та Н. Свдеева [22]. Р. Дворкш же мае на yвазi суто
американське розумшня термша integrity - як морально! чесноти - «щиросп», «порядносп», «чесностi», - на вщмшу вщ притаманного математикам i фшо-софам-онтологам розумiння integrity як «цМсностЬ» [23]. Саме останне розумшня запропонував П. Таращук, коли переклав вираз «law as integrity» як «щтсть права» замють «порядшсть права», «щирiсть права» чи «чесшсть права» [4].
Р. Дворкш пропонуе метафоричний образ iдеального Суддi-Геркулеса, який шбито знае всi принципи i цiлепокладання, необхiднi для оптимального ршення i одночасно розбираеться в умх хитросплетiннях чинних законiв. Таким чином, Геркулес е суддею з надлюдськими iнтелектуальними здiбно-стями, гуманнiстю та тершнням. Р. Дворкш пише: «Актуальне, сучасне право для Геркулеса складаеться з принципiв, що забезпечують найкраще обгрун-тування (justification), доступне для доктрин i засобiв права. Його бог - судо-вий принцип порядносп, який наказуе, аби вш бачив, наскшьки можливо право как послщовне i структуроване цiле» [2, 401].
Р. Дворкша особливо щкавить, як суддi вирiшують, яким е право у «важ-ких справах». Показуючи, що суддi повиннi iнтерпретувати, а не просто мехашчно застосовувати колишнi судовi ршення (прецеденти), вш розробляе загальну теорга штерпретацп, яка, зокрема, здатна пояснити, чому одна суд-дiвська штерпретащя лiпша за iншi. Р. Дворкш наполягае на тому, що для кожно! важко! справи е тшьки одне правильне рiшення, яке вщповщае зобов'язанням суспiльства поводитися з його членами у послщовний та прин-циповий спосiб.
Коли ми використовуемо термiн «iнтерпретацiя», слщ перш за все роз^ братися, що саме ми маемо на увазг «Якщо спiльнота взагалi використовуе iнтерпретуючi поняття, поняття само! штерпретацп буде одним iз них: теорiя штерпретацп - штерпретащя практики б^ш високого порядку використову-вання iнтерпретуючих понять (a theory of interpretation is an interpretation of the higher-order practice of using interpretive concepts)» [2, 49]. Аби уникнути непорозумшь i спорiв, яю спостер^аються серед лггературознавщв, фiлософiв та представникiв iнших сощальних наук, Р. Дворкiн пропонуе свш пiдхiд до визначення iнтерпретацii. «Якщо право е штерпретуючим поняттям, будь-яка варта уваги юриспруденцiя мусить бути заснованою на деякому уявленнi про те, що таке штерпретащя, i аналiз iнтерпретацii, який я здшснюю i захищаю у цьому роздМ, е основою для всiеi решти книги» [2, 50].
Р. Дворкш виходить з того факту, що штерпретащя у сферi права е тшьки одшею з рiзноманiтних форм штерпретацп. Люди штерпретують у багатьох рiзних контекстах, як1 можуть сильно вiдрiзнятися мiж собою. Найбiльш по-ширений випадок iнтерпретацii знайомий нам по звичайнш розмовi (conversational interpretation). Ми штерпретуемо звуки або знаки, яю робить iнша людина, аби зрозумгти те, що вона сказала. Це повсякденний контекст. Так звана наукова iнтерпретацiя (scientific interpretation) здшснюеться в iншому
контекстг ми говоримо, що вчений спочатку збирае даш i попм штерпре-туе !х. Художня штерпретащя (artistic interpretation) дае ще одну форму: критики штерпретують вipшi, п'еси та картини, аби висловити певш погляди на iхнi значення. Форма штерпретацп, притаманна праву, схожа на художню iнтepпpeтацiю: обидвi мають на мет iнтepпpeтyвати дещо створене людьми як сутшсть, одночасно вiдмiннy вщ них, тобто не того, що саме люди говорять, як у розмовнш штерпретацп, i не подш, незалежних вiд людей, як у науковш iнтepпpeтацii. Ця подiбнiсть дозволяе розглядати правничу iнтepпpeтацiю як «творчу» (creative interpretation).
На думку Р. Дворкша, розмовна штерпретащя е скорше щлеспрямованою, а не причинною, як наукова iнтepпpeтацiя, бо не пояснюе окpeмi звуки мови, а приписуе !м значення у свиш тих мотивiв, цiлeй i проблем, якi передбачае у суб'екта мовлення. На пiдставi цих припущень здiйснюються висновки щодо його «намipy» (intention). Так само i правнича iнтepпpeтацiя е принципово цiлeспpямованою, але ii вiдмiннiсть вiд звичайноi розмовно1 iнтepпpeтацii полягае в ii творчому eлeмeнтi. Сама ж творча штерпретаця е не розмовною, а конструктивною, тому що передбачае свщомий вибip iнтepпpeтатоpа. «Ви-бip кожного штерпретатора мусить вiдобpазити його думку, яка штерпретаця пропонуе бiльшe цiнностi для практики» [2, 52].
Р. Дворкш виходить iз того, що кожен суддя може i мусить долучитися до загального правового дискурсу, оpiентyючись у конкpeтнiй спpавi на щеальне piшeння, яке зробив би Геркулес. При такому пiдходi суддям нада-ються шиpокi можливостi у спpавi збереження щiльностi правового простору i поеднання пpавовоi практики та теори. Вiн поpiвнюе дiяльнiсть сyддiв у пpавовiй систeмi з групою письмeнникiв, кожен з яких пише свiй pоздiл у единому ромаш. Так само, як кожен автор мусив би пристосувати-ся до сюжету та творчо! манери його попередниюв, суддя мае улагоджувати ршення у сво!й спpавi з думками сво!х попepeдникiв у розвитку права. Р. Дворкш пише: «Судовий принцип чесносп навчае сyддiв iдeнтичномy з ш-шими pозyмiнню юридичних прав i обов'язкiв, наскiльки це можливо за умови, що вс щ pозyмiння створено единим автором - стльнотою, що уособ-люе вияви послщовно! концeпцii спpавeдливостi та чесностЬ» (a coherent conception of justice and fairness [2, 225]). Метафора такого колективного письменника використовуеться Р. Дворкшим i для характеристики сучасно! юридично! практики як «полггичного наративу, що розгортаеться» (an unfolding political narrative) [2, 225]. Маеться на yвазi та обставина, що «суд-дi мусять виpiшyвати, чим е право, штерпретуючи практику iнших сyддiв, якi виpiшyють, що е правом» [2, 410].
Слщ зауважити, що на вщшну вiд евpопeйськоi континeнтальноi традиц^, до яко! належить i Укpаiна, сyддi загального права вже жршо! iнстанцii в англо -американськш пpавовiй систeмi мають право штерпретувати конститyцiю,
закони та прецеденти. Тому !х дiяльнiсть набувае полiтичного забарвлення, бо у процес штерпретацп вони, а не тшьки законодавчий орган, мають мож-ливiсть створювати сво!ми рiшеннями нове право.
Проте В. Луlдзi [13] звертае увагу на те, що в «1мперп права» Р. Дворкша, незважаючи на реверанс у бж фiлософiв, незрозумiло, яким чином 1хт думки впливатимуть на ршення судщв.
Висновки. «Третiй шлях» iнтерпретивiзму Р. Дворкiна передбачае таю вимоги.
1. Право не е простою сукупшстю даних, конвенцш чи фiзичних фактiв. Воно е тим, що юристи прагнуть конструювати або отримати в 1хнш практи-цi. У цьому полягае перша вiдмiннiсть мiж iнтерпретивiзмом та юридичним позитивiзмом. Водночас вщмова вiд тези, що право е множиною даних сут-ностей, вiдрiзняе iнтерпретивiзм вщ природного права.
2. При вмх вiдмiнностях мiж правом i мораллю мiж ними немае жорстко! меж1. Це суперечить головнш вимозi юридичнго позитивiзму.
3. Право не iманентне природi i не робить юридичнi цiнностi та принци-пи незалежно iснуючими за межами юридично! практики. Це суперечить головнш вимозi теорп природного права.
Таким чином, Р. Дворкш намагаеться створити своерщну теорга морального виправдання, що мае об'еднати особистюну етику суддiв, юридичне обгрунтування та полгтичну легiтимацiю. Завдяки цьому, «Iмперiя права» Р. Дворкша надала iмпульс для нових дослiджень у сучаснш фшософп права, зокрема, в юридичнш теорп штерпретацп (юридичнiй герменевтицi).
Л1ТЕРАТУРА
1. Dworkin R. Taking Rights Seriously / R. Dworkin. - Cambridge, MA : Harvard University Press, 1977. - Pp. XV. - 293 p.
2. Dworkin R. Law's Empire / R. Dworkin. - Cambridge, Massachusets / London, England: The Belknap Press of Harvard university Press, 1986. - XIV, 471 p.
3. Interpretivism (legal) // From Wikipedia, the free encyclopedia. - Режим доступу: http:// en. wikipedia. org/wiki/Interpretivism_(legal) This page was last modified on 6 January 2011 at 15:13.
4. Дворкш Р. Цшсть права / Р. Дворкш // Фшософш права ; за ред. Дж. Фейнберга та Дж. Коулмена. - К. : Основи, 2007. - С. 183-205.
5. Дворкин Р. Материал из Википедии / Р. Дворкин. - свободной энциклопедии [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ru. wikipedia. org/wiki/%D0%94%D 0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%A0%D0%BE%D0 %BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4. Последнее изменение этой страницы: 22 февраля 2011.
6. Титов В. Д. Роналд Дворкш про штерпрертащю нечетких виражень у правi /
B. Д. Титов // Вюн. Акад. прав. наук Укра!ни. - 2003. - № 1 (32). - С. 84-92.
7. Титов В. Д. Юридическая логика в США / В. Д. Титов. - Х. : Ксилон, 2007. -
C. 153-162.
8. Игнаткин О. Б. Проблема «либерального равенства» в концепции Рональда Двор-кина : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.01. - М., 2005. - 178 с.
9. Канарш Г. Ю. Справедливость как морально-политическая категория : дис. ... канд. полит. наук : 23. 00. 01. - М., 2005. - 177 с.
10. Дианов В. Н. Концепция «господства права» в современной англо-американской юридической мысли : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В. Н. Дианов; Ин-т государства и права РАН. - М., 2008. - 208 с.
11. Finnis J. On Reason and Authority in Law's Empire / John Finnis // Law and Philosophy 6(1987)357-380.
12. Hutchinson A. C. Indiana Dworkin and Law's Empire / Allan. C. Hutchinson // The Yale Law Journal, 1987. - Vol. 96. - Рр. 637-664.
13. Luizzi Vincent L. Review of Dworkin's Law's Empire / Vincent L. Luizzi // Southwest Texas State University-San Marcos, Dept. of Philosophy, Faculty Publications-Philosophy. Paper 22. 1992. - Режим доступу: http://ecommons. txstate. edu/ philfacp/22
14. Conklin W. E. Law, Semiotics of Grundnorm, Law's Empire, Taking Rights Seriously, Doing What Comes Naturally [Електронний ресурс] / William. E. Conklin. - Режим доступу: http: //psychology. jrank. org/pages/2071/law-semiotics. html
15. Himma Kenneth Einar. Trouble in Law's Empire: Rethinking Dworkin's Third Theory of Law / Kenneth Einar Himma // Oxford Journal of Legal Studies. 2003. - Volume 23, Issue 3. - Pp. 345-377.
16. Letsas G. Monism, Interpretivism, and Law's Aim [Електронний ресурс] / George Letsas // Freeman, Michael; Harrison, Ross (eds.) Law and Philosophy Published to Oxford Scholarship Online: January 2009. Режим доступу: http://www. oxfordscholarship. com/oso/public/content/law/9780199237159/acprof-9780199237159-chapter-3. html
17. Hershovitz S. ^d.), Exploring Law's Empire: The Jurisprudence of Ronald Dworkin. [Електронний ресурс] / Scott Hershovitz. - Published to Oxford Scholarship Online: January 2009. - Режим доступу: http://www. oxfordscholarship. com/oso/public/ content/law/9780199546145/toc. html.
18. Пяткина С. А. «Интегративная юриспруденция» Джерома Холла / С. А. Пяткина // Правоведение. - 1966. - № 3. - С. 104-110.
19. Фомичева М. В. Концепция правового обоснования в «интегративной юриспруденции» Гарольда Бермана / М. В. Фомичева // МГУ Сер. 7. Философия. - 2009. -№ 2. - C. 52-56.
20. Графский В. Г. Интегральная (синтезированная) юриспруденция: актуальный и все еще незавершенный проект / В. Г. Графский // Правоведение. - 2000. - № 3. -С. 49-64.
21. Графский В. Г. Интегративная юриспруденция в условиях плюрализма подходов к изучению права / В. Г. Графский // Проблемы понимания права. Право России : новые подходы. - Саратов : Науч. книга, 2007. - Вып. 3. - С. 8-18.
22. Евдеева Н. В. Интегративные теории правопонимания в современной России : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. - Н. Новгород, 2005. - 187 с.
23. Integrity //From Wikipedia, the free encyclopedia [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://en. wikipedia. org/wiki/Integrity This page was last modified on 5 March 2011 at 17:13.
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ «ИМПЕРИИ ПРАВА» РОНАЛДА ДВОРКИНА
Коваленко А. В.
Рассмотрены основные положения концепции интерпретивизма Роналда Двор-кина как «третьего пути» между правовым позитивизмом и философией естественного права.
Ключевые слова: Роналд Дворкин, правовой позитивизм, естественное право, интерпретивизм, право как честность.
LEGAL-PHILOSOPHICAL CONCEPTION OF RONALD DWORKIN'S «LAW'S EMPIRE»
Kovalenko Х. V.
The article concerns main points of R. Dvorkin's interpretivism as a «third way» between legal positivism and the natural law doctrine.
Keywords: Ronald Dvorkin, legal positivism, natural law, interpretivism, law as integrity.
УДК 340.12
Т. I. Бургарт, здобувачка ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОСОФСЬКО1 РЕФЛЕКСП ПРАВА
З'ясовано деяк принциповi особливостi екософсько!рефлексп права. Визначено и специфк як некласичний пiдхiд до тзнання граничних тдстав екологiчного права через розумтня характеру взаемодп носпврiзних титв правосвiдомостi з природним довктлям.
Ключовi слова, тзнання, екософськарефлекая права, еколог1чна правосвiдомiсть.
Актуальтсть теми I анал1з и наукового розроблення. Екокатастрофiч-т поди у Карибському регюш та на узбережж Япони, що вщбулися останшм часом, а також ймовiрнiсть негативних наслщюв вщ застосування нанотехно-логш [1, с. 123], на жаль, яскраво засвщчують, яку загрозу для юнування i самого людства, i бюсфери нашо! планети мае техногенна стратепя розвитку сучасно! цивМзацп [2-6]. Тому ще з бшьшою гостротою вщчуваеться потреба у змшенш парадигми мислення, передумм и полiтико-економiчного
© Бургарт Т. I., 2011
195
